Daypolitico

Позначка: НААН

  • Колишнього генерала СБУ Носача підозрюють у схемах із валютою та землею

    Колишнього генерала СБУ Носача підозрюють у схемах із валютою та землею

    Колишній співробітник Служби безпеки України, генерал Андрій Носач, за даними медіа та анонімних джерел, може бути причетним до організації масштабної схеми виготовлення та збуту підробленої іноземної валюти. Йдеться про фальшиві долари США та євро, які реалізовувалися через обмінні пункти по всій території України. Про це пише МедіаХаб.

    Зазначається, що для функціонування схеми могла бути придбана типографія в Київській області, де виготовляли підроблені купюри. Далі їх нібито вводили в обіг через мережу обмінників. Таку інформацію поширили медіа з посиланням на телеграм-канали, однак офіційного підтвердження від правоохоронних органів наразі немає.

    Ім’я Андрія Носача раніше вже фігурувало у публічному просторі у зв’язку з іншими резонансними історіями. Він працював заступником у колишнього високопосадовця СБУ Артема Шила, який, за повідомленнями, є фігурантом кримінальних проваджень щодо розкрадання державних коштів.

    За інформацією з відкритих джерел, у період роботи Носача у СБУ на підприємствах Національної академії аграрних наук відбувалися зміни керівництва та перерозподіл земельних ресурсів. Зокрема, йдеться про десятки тисяч гектарів, які могли перейти у приватні руки через сумнівні управлінські рішення. Ці дані також не мають офіційного процесуального підтвердження.

    Окремо повідомлялося про можливі ознаки незаконного збагачення. Зокрема, НАЗК виявило у деклараціях генерала невідповідності, пов’язані з нерухомістю преміум-класу, оформленою на родичів. За оцінками, вартість таких активів могла перевищувати кількасот тисяч доларів.

    У публічному просторі також звучали твердження про можливі зв’язки Носача з представниками кримінальних угруповань, зокрема з особами, пов’язаними з Донбасом. Водночас ці заяви базуються переважно на оцінках окремих публічних діячів і не підтверджені вироками суду.

    Станом на зараз офіційної інформації про відкриття кримінального провадження саме за фактами виготовлення фальшивої валюти за участі Носача не оприлюднено. Всі наведені дані потребують перевірки у межах досудового розслідування.

    Відповідно до законодавства України, особа вважається невинуватою, доки її провину не доведено у суді.

  • Декларації, компанії та політичні зв’язки: чим відомий нардеп Сергій Бунін

    Декларації, компанії та політичні зв’язки: чим відомий нардеп Сергій Бунін

    Навколо державного підприємства «Нива» в Умані посилюється напруга. Працівники та науковці говорять про ризик фактичного знищення господарства, яке забезпечує роботою близько 150 родин. Ситуація викликає занепокоєння в регіоні, однак офіційних процесуальних рішень щодо можливих правопорушень наразі немає.

    Telegram-канал «Викривач» пов’язав ситуацію довкола підприємства з народним депутатом Сергієм Буніним. Водночас публічних доказів із боку правоохоронних органів не оприлюднено. Сам депутат не надав відкритих коментарів щодо цих тверджень.

    У публікаціях також згадували зв’язки Буніна з оточенням фігурантів справи щодо земель Національної академії аграрних наук. За повідомленнями медіа, це провадження розслідує НАБУ, а в матеріалах згадуються нардеп Анатолій Гунько та депутат обласної ради Олександр Поляруш.

    Сергій Бунін працює у Комітеті Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики. На цьому тлі увагу привертає його декларація. У ній зазначено значний обсяг нерухомості у Києві та Київській області.

    Серед активів — земельна ділянка площею 601 м² у передмісті столиці та житловий будинок площею 80,4 м². У відкритих кадастрових даних зафіксовані розбіжності між датами набуття права власності, вказаними у декларації, та датами реєстрації в державному реєстрі.

    Окремо задекларовано п’ять земельних ділянок і п’ять житлових будинків по 129,6 м² кожен у ще одному населеному пункті поблизу Києва. За даними відкритих карт, на цій території розташований комплекс таунхаусів. У кадастрі також відображені відмінності в датах реєстрації прав.

    У Києві депутат зазначив дві квартири, одна з яких перебуває у спільній частковій власності, а інша використовується на правах користування. Також у декларації вказані два офісні приміщення, один із яких не відображається у відкритому реєстрі нерухомості.

    Серед транспортних засобів задекларовано автомобіль Volkswagen Touareg 2007 року випуску. Окрім цього, депутат користується на умовах оренди двома автомобілями преміум-класу — Mercedes-Benz GLS 450 2017 року та Mercedes-Benz S400 2020 року, власниками яких є українські юридичні особи.

    У звітному періоді основним доходом Буніна була заробітна плата народного депутата — 706 249 гривень. Також у декларації зазначено 230 тисяч доларів США готівкою та кошти на банківських рахунках у гривні, доларах і євро.

    Серед компаній, із якими пов’язували депутата, фігурує ТОВ «Грант» (ЄДРПОУ 31301790), де він до 2019 року був керівником. Пізніше право власності перейшло до родичів. Компанія згадувалася у кримінальному провадженні, яке розслідувало Головне слідче управління СБУ. Суд скасував арешт її активів через відсутність установленої причетності до інкримінованих злочинів.

    Також у минулому в матеріалах слідства згадувалося ТОВ «Аеросвіт» (ЄДРПОУ 21457844), діяльність якого припинена у 2014 році. Компанія фігурувала в розслідуванні щодо закупівель у КП «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг».

    Ім’я Буніна також неодноразово згадували у медіа в контексті так званої «групи Павлюка» — кола депутатів, яких пов’язували з бізнесменом Іллею Павлюком. Сам Павлюк не є народним депутатом, а юридичних рішень щодо протиправності таких контактів немає.

    Окремий резонанс у 2021 році викликала поява Буніна у Вищому антикорупційному суді, де він разом із колегами взяв на поруки бізнесмена, підозрюваного у наданні неправомірної вигоди. Цей крок тоді став предметом публічної дискусії.

    Наразі ситуація довкола державного підприємства «Нива» залишається відкритою. Процесуальних рішень щодо можливих порушень не оприлюднено, а правову оцінку твердженням має надати слідство у разі відкриття відповідних проваджень.

  • НАБУ оголосило підозру депутату Київоблради у справі про земельну схему НААН

    НАБУ оголосило підозру депутату Київоблради у справі про земельну схему НААН

    Національне антикорупційне бюро України повідомило про підозру депутату Київської обласної ради Олександру Полярушу у межах розслідування масштабної земельно-зернової схеми з активами Національної академії аграрних наук України. Раніше фігурантом цього ж провадження став народний депутат Анатолій Гунько.

    За інформацією слідства, Поляруш міг відігравати одну з ключових ролей у схемі та діяти у змові з Гуньком, якого раніше викрили на отриманні хабаря за «вирішення» земельних питань. За версією правоохоронців, загальний обсяг оборудки сягнув близько 30 мільйонів гривень.

    У матеріалах справи також згадується депутатка Київоблради та ректорка Білоцерківського національного аграрного університету Олена Шуст. Слідство вважає, що вона могла бути залучена до реалізації земельно-зернової схеми разом з іншими представниками обласної ради.

    За даними розслідування, для легалізації коштів використовували підприємство ТОВ «СГП Настуся». Через компанію, за версією НАБУ, штучно завищували показники врожайності, що дозволяло виводити прибутки та розподіляти їх між учасниками змови. Доказами у справі, як зазначається, є зокрема телефонні розмови, у яких фігуранти обговорювали фінансові питання.

    Крім того, Олександр Поляруш фігурує ще в одному кримінальному провадженні. Йдеться про можливу розтрату бюджетних коштів у Білій Церкві у 2022–2023 роках, коли він обіймав посаду заступника міського голови з питань капітального будівництва. За даними слідства, посадовець міг лобіювати інтереси пов’язаних із ним компаній під час проведення ремонтів укриттів у школах і медичних закладах.

    Раніше до декларацій депутата також виникали питання з боку НАЗК. У 2020 році агентство зафіксувало недостовірні відомості на понад 1 мільйон гривень, однак це рішення пізніше було скасоване судом. Водночас журналісти звертають увагу, що в останній декларації відсутні дані про окремих членів родини, земельні ділянки та автомобіль Toyota Land Cruiser 300 вартістю близько 100 тисяч доларів. При цьому задекларовано значні обсяги нерухомості, кілька авто та майже 7 мільйонів гривень готівкою.

    Розслідування триває. У разі доведення вини фігурантам може загрожувати кримінальна відповідальність.

  • Генпрокуратура намагається відібрати у Інституту рибного господарства 14,5 га землі: ділянку планували забудувати компанії Молчанової

    Генпрокуратура намагається відібрати у Інституту рибного господарства 14,5 га землі: ділянку планували забудувати компанії Молчанової

    Генеральна прокуратура України в судовому порядку добивається повернення державі земельної ділянки площею 14,5 га на вул. Обухівській у Святошинському районі столиці. За твердженням правоохоронців, земля Інституту рибного господарства НААН України використовувалася не за призначенням: замість створення ставків для вирощування риби на ній розпочали підготовку до житлової забудови. Реалізувати цей проєкт мала компанія «Акцепт Логистик Груп», пов’язана з бізнесвумен Владиславою Молчановою. Про це пише видання КВ.

    4 грудня 2025 року Господарський суд Києва проведе підготовче засідання у справі №910/12587/25. Генпрокуратура вимагає скасувати реєстрацію двох ділянок загальною площею понад 230 га, припинити право постійного користування інституту на ділянку 14,5 га та повернути її у державну власність. Мова йде про землі дослідного господарства «Нивка», які у 1999 році були передані інституту для наукової діяльності та експлуатації рибних ставків.

    Правоохоронці наголошують, що при первинній реєстрації у 2001 році категорія земель водогосподарського призначення не була внесена до кадастру, а у 2009 році інститут уклав договір із «Акцепт Логистик Груп», дозволивши компанії готувати територію під будущє котеджне містечко. За даними прокуратури, ставки на ділянці були засипані, територію вирівняно, а далі землю незаконно віднесли до категорії «землі житлової та громадської забудови», хоча уповноважений орган не приймав рішення про зміну її цільового призначення.

    У жовтні прокуратура подала позов і вже домоглася забезпечення позову: суд тимчасово заборонив будь-які будівельні та підготовчі роботи на ділянці площею 14,5 га та передачу обох ділянок третім особам. Це має запобігти повторній реєстрації землі або початку активного будівництва до завершення процесу.

    Адвокат і правозахисник Олександр Дядюк наголошує, що інститут не мав права самостійно укладати такі угоди, оскільки розпорядником державних земель у Києві є КМДА, а нині — КМВА. Він зазначив, що у разі перемоги прокуратури наступним кроком стане оскарження договору про забудову. Дядюк намагався долучитися до справи як третя особа від благодійної організації «КЕКЦ», однак суддя Сергій Турчин відмовив. Адвокат стверджує, що «справу хочуть провести тихо», але додає, що у прокуратури є шанси на успіх.

    Свої сумніви щодо розгляду справи у першій інстанції він аргументує попередніми рішеннями цього ж судді, зокрема у справі про повернення громаді Києва земель біля озера Вирлиця. Тоді суд першої інстанції також відмовив прокуратурі, але рішення вдалося переграти в апеляційній та касаційній інстанціях.

    Передісторія цієї земельної ділянки має понад 20 років. У 2006 році інститут уклав договір участі у забудові з компанією «Нове місто», яка згодом передала свої права «Акцепт Логистик Груп». Компанія отримала дозволи на підготовчі та будівельні роботи ще у 2010–2012 роках, але проєкт так і не реалізували. У 2016 році Нацполіція відкрила кримінальне провадження через можливу незаконну забудову земель водного фонду, але у 2021 році справа була закрита «через відсутність складу злочину». Суди першої та апеляційної інстанцій тоді дійшли висновку, що будівництво не суперечить цільовому призначенню ділянки.

    Попри це, новий позов прокуратури ґрунтується на тому, що земельна категорія була змінена неправомірно, а інститут фактично позбавив державу водного фонду, знищивши гідротехнічні споруди, ставки та порушивши умови користування землею. Правоохоронці також зауважують, що водні об’єкти не могли бути приватизовані чи передані в оренду.

    ТОВ «Акцепт Логистик Груп» пов’язують із девелоперськими групами «BT INVEST» та «Stolitsa Group», які контролюють значні активи у сфері нерухомості та роздрібної торгівлі. Владислава Молчанова, ключова фігура групи, раніше була співвласницею компанії «Нове місто», першого інвестора забудови на Обухівській. Її бізнес неодноразово фігурував у скандальних земельних історіях, зокрема у справі про 18 га ринку «Столичний», де НАБУ та САП повідомили про підозри за фактом можливої незаконної приватизації землі.

    Схожі конфлікти виникають і щодо земель інших наукових установ, зокрема НАН України, чиї ділянки у Голосіївському районі також подаються під забудову приватним компаніям, що викликає судові суперечки та протести громади. Дядюк наголошує, що державні наукові установи фактично перетворилися на операторів із розпорядження землею, а інвестиційні угоди укладаються у непрозорий спосіб, нерідко без конкурсів та без погоджень Кабміну.

    Доля ділянки 14,5 га на вул. Обухівській тепер залежить від суду. Якщо прокуратура доведе незаконність зміни цільового призначення та перевищення повноважень інститутом, земля може бути повернута у відання держави.

  • У Києві судитимуть шахраїв, які продавали керівну посаду за пів мільйона доларів

    У Києві судитимуть шахраїв, які продавали керівну посаду за пів мільйона доларів

    У столиці викрили двох зловмисників, які вимагали 500 тисяч доларів за «допомогу» в отриманні керівної посади в одному з державних підприємств Національної академії аграрних наук України. Про це повідомила поліція Києва.

    За даними слідства, підозрювані запевнили потенційного кандидата, що мають вплив на керівництво НААН України і можуть посприяти його призначенню на високу посаду. За свої «послуги» вони вимагали пів мільйона доларів США.

    Під час зустрічі з потерпілим шахраї пообіцяли швидке вирішення питання після отримання грошей. Правоохоронці затримали фігурантів просто під час передачі коштів.

    Як повідомив начальник слідчого відділення Шевченківського управління поліції Микола Габінет, доказів для притягнення до відповідальності зібрано достатньо, і матеріали справи вже скеровані до суду.

    Зловмисникам інкримінують шахрайство, вчинене у великих розмірах. Їм загрожує до п’яти років позбавлення волі.

  • Керівницю інституту та завідувачку складу підозрюють у крадіжці зерна на Закарпатті

    Керівницю інституту та завідувачку складу підозрюють у крадіжці зерна на Закарпатті

    У Закарпатській області детективи Бюро економічної безпеки повідомили про підозру керівниці науково-дослідного інституту Національної академії аграрних наук України та її спільниці – завідувачці зернового складу. Слідство встановило, що посадовиці, зловживаючи своїм службовим становищем, організували розтрату зерна державної власності.

    За даними правоохоронців, зі складу незаконно видали 140 тонн проса та 160 тонн сої. У результаті держава зазнала збитків на суму майже 1,9 млн грн.

    Фігуранткам повідомили про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України – розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинена за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, у період воєнного стану.

    Наразі триває досудове розслідування. Вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів для підозрюваних.

  • Київські правоохоронці затримали шахраїв, що «продавали» посаду в НААН України

    Київські правоохоронці затримали шахраїв, що «продавали» посаду в НААН України

    У Києві правоохоронці затримали двох чоловіків, яких підозрюють у шахрайстві в особливо великих розмірах. За версією слідства, зловмисники пообіцяли знайомому організувати призначення «потрібної» особи на посаду керівника державного підприємства, підпорядкованого Національній академії аграрних наук України (НААН), за винагороду в 500 тисяч доларів США.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    Підозрювані переконували потерпілого, що мають вихід на керівництво НААН України та можуть «вирішити питання» призначення. Мовляв, посада дає контроль над держпідприємством на Волині, у розпорядженні якого понад 2 тисячі гектарів землі. Землю, за словами шахраїв, можна буде згодом використати в комерційних цілях, і вкладені кошти швидко окупляться.

    Проте реалізувати план їм не вдалося — під час передачі грошей обох чоловіків затримали правоохоронці. Затриманим вже повідомлено про підозру, а суд обрав їм запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою застави у 3 мільйони гривень.

    Справу кваліфіковано за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою. Санкція передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Слідство триває. Правоохоронці перевіряють, чи дійсно фігуранти мали будь-який зв’язок із посадовими особами НААН, чи це була виключно схема з продажу неіснуючого впливу.

  • Гектари для рідні: як президент НААН роздає державну землю родичам

    Гектари для рідні: як президент НААН роздає державну землю родичам

    Керівники Національної академії аграрних наук України організували тиху і системну схему виведення державної землі у приватні руки. Без аукціонів. Без конкуренції. Без сорому.

    Головні фігуранти — президент НААН Ярослав Гадзало та віце-президент Анатолій Заришняк. За нашою інформацією, саме під їхнім керівництвом держустанови масово укладали фіктивні договори “спільної діяльності”, які, по суті, замінювали звичну оренду, дозволяючи передавати гектари без жодної публічності.

    Одне з таких господарств — ДП “Чабани”, що користувалося землею в селі Гатне під Києвом. Тепер частина цих ділянок опинилась у власності доньки Ярослава Гадзала — Оксани Черник. Також — у власності її чоловіка. При цьому формально ніякого відчуження державної землі не було — лише “передача для спільної роботи”.

    Аналогічні ситуації виявлені й щодо родичів віце-президента НААН Анатолія Заришняка. Простіше кажучи, за період їх керівництва академія фактично стала родинною агрофірмою з бюджетним фінансуванням.

    Схема не лише про землю — вона і про гроші. А точніше — про те, як їх уникнути. За нашими джерелами, оренда землі оформлюється за ставками, нижчими за ринкові. Урожайність — навмисно занижується. Це дозволяє мінімізувати податкові відрахування, а решту — “оптимізувати”. У результаті — мільйони гривень, які мали би йти до держбюджету, залишаються в руках приватного бізнесу, пов’язаного з академіками.

  • Цінні землі під Києвом потрапили в руки високопосадовців та їхніх родичів

    Цінні землі під Києвом потрапили в руки високопосадовців та їхніх родичів

    Уже понад десять років триває розслідування, яке виявило масштабну земельну оборудку в Україні, де майже 140 особливо цінних земельних ділянок під Києвом незаконно опинилися у приватній власності посадовців Національної академії аграрних наук України (НААН), Служби безпеки України (СБУ) та Міністерства аграрної політики та продовольства (Мінагрополітики). Справу підняли детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), і хоча розслідування триває вже кілька років, нові деталі справи продовжують шокувати.

    Як Сформувалася Схема

    В основі злочинної схеми лежить перепрофілювання та незаконне розподіл земель, що спочатку призначалися для наукових досліджень. Відповідно до даних НАБУ, посадовці НААН припинили право постійного користування дослідницьким господарством «Чабани» на 144 земельні ділянки в Гатному, що під Києвом. З цих ділянок 138 вже були переведені в приватну власність, ще шість перебували в процесі переоформлення на момент початку розслідування.

    Ці землі були передані у постійне користування дослідному господарству «Чабани» ще у 2003 році, коли Києво-Святошинська районна державна адміністрація ухвалила відповідне рішення. Згідно із Земельним кодексом того часу, припинення права постійного користування та зміна цільового призначення могли бути здійснені лише за згодою Верховної Ради. Однак, згідно з версією слідства, НААН вдалося ухвалити такі рішення без необхідних процедурних погоджень.

    Процес Виведення Земель з Державного Обліку

    В рамках схеми до НААН надійшов лист від СБУ без підпису, в якому йшлося про необхідність припинення права постійного користування цими земельними ділянками для передачі їх Службі безпеки. Подальший лист, вже підписаний заступником голови СБУ, підтверджував це прохання. Незважаючи на те, що такі рішення повинні ініціюватися Кабінетом Міністрів, ці листи були використані як формальні документи для обґрунтування змін.

    Директор дослідного господарства «Чабани» і директор Інституту землеробства НААН не заперечили проти виділення земельних ділянок. Після цього матеріали були направлені до президії НААН, яка, не маючи інформації про особливу цінність земель, ухвалила рішення про вилучення 15,12 га землі. Цей акт став основою для подальшого переоформлення земель у приватну власність.

    Кому Достались Ділянки?

    Згідно з результатами розслідування, новими власниками земель стали:

    1. Посадовці НААН та їх родичі: Це включає чинного президента НААН Ярослава Гадзала, його родину, а також інших високопосадовців Академії, таких як Олександр Іщук та Анатолій Заришняк.
    2. Співробітники СБУ: Зокрема, керівництво Головного управління контррозвідувального захисту СБУ та їх родичі.
    3. Високопосадовці Мінагрополітики: Зокрема, особи, пов’язані з заступником міністра аграрної політики.
    4. Місцеві чиновники: Включаючи представників Чабанівської селищної ради та інших місцевих посадовців.

    За оцінками НАБУ, державі завдано понад 42 мільйони гривень збитків. Незважаючи на численні підозри та розслідування, п’ять топпосадовців НААН, які були ключовими фігурантами справи, були виключені з переліку обвинувачених у січні 2020 року. Рішення про закриття справи стосовно цих осіб було прийнято через недостатність доказів їхньої корисливості, хоча генеральна прокурорка Ірина Венедіктова намагалася поновити провадження.

    Наразі справа слухається в Вищому антикорупційному суді, і найближчі місяці можуть визначити остаточний вердикт. Земельні ділянки в Гатному перебувають під арештом, накладеним ще у листопаді 2017 року. Якщо суд визнає винними обвинувачених, ці землі можуть бути конфісковані.

    Що Чекати Далі?

    Питання залишається відкритим: чи буде справедливість відновлена, і чи понесуть покарання всі винуватці цієї масштабної земельної оборудки? Transparency International Ukraine продовжує моніторинг справи, адже тільки ретельний та прозорий розгляд може стати запорукою якісного правосуддя і відновлення довіри до державних інституцій.

    Ця справа підкреслює важливість боротьби з корупцією та забезпечення прозорості в управлінні державними ресурсами. Лише час покаже, чи зможе Україна витримати ці випробування і забезпечити справедливість для своїх громадян.