Daypolitico

Позначка: Нацполіція

  • Спецоперація КОРД: у чотирьох регіонах України викрито продаж трофейної зброї

    Спецоперація КОРД: у чотирьох регіонах України викрито продаж трофейної зброї

    Правоохоронці припинили діяльність угруповання, яке займалося незаконним обігом зброї та боєприпасів на території України. Організатору групи, мешканцю Полтавщини, повідомлено про підозру.

    Як повідомляє Нацполіція, оперативники Департаменту карного розшуку отримали інформацію про діяльність групи, яка налагодила збут трофейної та втраченої під час бойових дій вогнепальної зброї. Під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).

    Під час документування фактів злочинної діяльності зафіксовано збут 12 одиниць автоматичної зброї та понад 1000 набоїв. Загальна вартість вилученого оцінюється у 820 000 гривень.

    За підтримки спецпідрозділу КОРД та поліції Києва і Полтавщини проведено низку санкціонованих обшуків за місцем проживання та в автомобілях учасників угруповання на території столиці, Полтави та Київщини. Під час обшуків вилучено великий арсенал: 48 автоматів Калашникова, 26 пістолетів Макарова, 4 кулемети, 4 гранатомети з 31 пострілом, 8 мін, 76 гранат, близько 26 000 набоїв різного калібру, запали, підривачі, майже 21 кг вибухівки, глушники, димові шашки, багнет-ножі, споряджені магазини, а також понад 3 000 євро та автомобіль.

    Вилучену зброю направлено на експертизу. Організатора затримано в процесуальному порядку, тривають слідчі дії щодо встановлення та притягнення до відповідальності всіх учасників угруповання.

  • Нацполіція розслідує можливе самоправство навколо ділянки під забудову на Батиєвій горі в Києві

    Нацполіція розслідує можливе самоправство навколо ділянки під забудову на Батиєвій горі в Києві

    Столичні правоохоронці перевіряють факти можливого самоправства під час використання земельної ділянки на вулиці Людмили Проценко у Солом’янському районі Києва, поблизу Батиєвої гори. За даними Нацполіції, орендар землі — ТОВ «Ролан» — може не виконувати вимоги щодо інженерного захисту території від зсувів та не забезпечувати протизсувний режим. Окремі питання викликає і перспектива житлової забудови в зоні, яка, як зазначають слідчі, має обмеження через зсувонебезпечність та розташування в центральному історичному ареалі.

    Йдеться про кримінальне провадження №42025102090000062 від 22 квітня 2025 року. Попередня кваліфікація — ст. 356 КК України (самоправство). 3 грудня 2025 року Солом’янський районний суд Києва, за клопотанням Нацполіції, надав дозвіл на огляд ділянки площею 0,69 га (кадастровий номер 8000000000:72:184:0059). Огляд має відбутися із залученням представників КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт», а також профільних департаментів КМДА — земельних ресурсів і територіального контролю. Під час огляду правоохоронці планують встановити межі й фактичну площу території, перевірити реальне цільове використання, наявність або відсутність будівництва, а також дотримання вимог щодо протизсувних заходів.

    Слідчі вказують, що ТОВ «Ролан» орендує цю землю з 2006 року. Цільове призначення ділянки — під будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Водночас у поліції повідомляють: КП «СУППР» ще 3 листопада 2025 року поінформувало правоохоронців, що від орендаря не надходили звернення та проєктна документація щодо інженерних вишукувань, укріплення схилів, підпірних стін чи інших протизсувних робіт. На підприємстві наголошують, що ділянка належить до зсувонебезпечних територій, а отже погодження та комплекс захисних заходів мають бути першочерговими.

    Окремим блоком у матеріалах фігурує питання містобудівних обмежень. За даними слідства, наразі відсутні документи, які б надавали право виконувати підготовчі або будівельні роботи та підтверджували введення в експлуатацію будь-яких об’єктів на цій території. У Департаменті містобудування та архітектури КМДА повідомляли правоохоронцям, що компанія не отримувала містобудівні умови та обмеження: заяви, які «Ролан» подавав у 2016 та 2023 роках, повертали на доопрацювання.

    Передісторія конфлікту тягнеться роками. Ще у 2004 році Київрада погодила передачу ділянки в оренду під житлове будівництво, а у 2010-му строк оренди збільшили до 15 років. У 2020 році в КМДА та Київраді з’явився проєкт рішення про розірвання договору оренди через те, що забудова так і не розпочалася, а також через борг зі сплати за землю. Однак проєкт так і не був ухвалений, а вже у 2021 році Київрада погодила поновлення оренди ще на 10 років, після чого прокуратура пішла до суду з вимогою скасувати рішення про пролонгацію та розірвати договір. У підсумку правоохоронці програли всі три інстанції, а остаточну крапку поставив Касаційний господарський суд 31 січня 2023 року.

    Навесні 2025 року історія отримала новий суспільний резонанс через позицію місцевої громади. Мешканці будинку поруч заявляли, що потенційне будівництво може погіршити стан їхньої «панельки» — вони пов’язували ризики з проблемами, які, за їхніми словами, почалися після зведення по сусідству іншого житлового комплексу: підтоплення підвалів, тріщини та просідання, руйнування асфальту і проблеми з водовідведенням. Активісти також звертали увагу на оголошення про продаж ділянки та поширювані візуалізації проєкту із двома 22-поверхівками та багаторівневим паркінгом. У компанії, своєю чергою, запевняли, що йдеться про нижчу поверховість.

    На цьому тлі додаткові питання викликає й фінансова дисципліна орендаря. У серпні 2025 року Господарський суд Києва задовольнив позов Київради до ТОВ «Ролан» щодо стягнення заборгованості з орендної плати за період з липня 2023-го по січень 2025 року. Частину боргу компанія погасила під час процесу, однак суд зобов’язав сплатити залишок.

    У поліції наразі акцентують на безпековому аспекті: з огляду на зсувонебезпечність і історичний статус території будь-які плани забудови мають супроводжуватися жорсткими обмеженнями та виконанням протизсувних заходів. Саме для цього, за рішенням суду, правоохоронці отримали дозвіл на огляд ділянки, який має зафіксувати її поточний стан, фактичне використання і виконання вимог інженерного захисту.

  • НАЗК виявило порушення в кожній другій перевіреній деклараці

    НАЗК виявило порушення в кожній другій перевіреній деклараці

    Національне агентство з питань запобігання корупції у листопаді 2025 року завершило 78 повних перевірок декларацій посадовців. У результаті у 37 з них встановлено ознаки недостовірних відомостей або адміністративних і кримінальних правопорушень на загальну суму понад 172 мільйони гривень.

    Йдеться про можливі порушення за статтею 366-2 Кримінального кодексу України та частиною 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За підсумками перевірок агентство сформувало та скерувало обґрунтовані висновки до правоохоронних органів.

    Серед найбільш резонансних випадків — декларація колишнього заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Сумській області за 2023 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 19,8 млн грн. Посадовець не задекларував члена сім’ї та належну йому нерухомість, зокрема квартиру в Києві, де сам проживав, а також об’єкт незавершеного будівництва вартістю 17,3 млн грн. Матеріали передано до ДБР.

    Суттєві порушення виявлено і в декларації директора КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» за 2022 рік. Посадовець не зміг підтвердити джерела походження готівкових коштів дружини на 9,6 млн грн та подарунка на 24,4 млн грн. У НАЗК вбачають у цьому ознаки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Висновки скеровано до Нацполіції.

    У декларації колишнього начальника відділу реєстрації місця проживання Печерської РДА Києва за 2022 рік встановлено недостовірні відомості на понад 15,6 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував житловий будинок у Нідерландах, яким користувався разом із родиною. Матеріали також передано до НПУ.

    Окрему увагу привернула декларація колишнього судді Верховного Суду за 2024 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 5,3 млн грн, з яких понад 5,2 млн грн стосуються грошових активів. За цим фактом НАБУ вже розпочало кримінальне провадження.

    Серед місцевих депутатів порушення зафіксовано, зокрема, у депутата Канівської міської ради Черкаської області. За деклараціями за 2022–2024 роки встановлено ознаки необґрунтованості активів на 1,5 млн грн і недостовірних відомостей на понад 3 млн грн. Посадовець не підтвердив походження коштів на придбання дружиною квартири в Києві та приховав реальну вартість нерухомості.

    Найбільшу суму порушень у листопаді НАЗК зафіксувало в декларації депутата Хмельницької міської ради за 2024 рік — понад 38,8 млн грн. Посадовець не зміг підтвердити законність походження готівки на 25,1 млн грн, а також не задекларував дохід на понад 12 млн грн, який був використаний для придбання майна. Матеріали направлено до Нацполіції.

    Також порушення встановлено в деклараціях голови нейроофтальмологічної МСЕК Запорізької області, депутата Бердичівської міської ради, начальника управління комунальної власності Чернівецької міськради та начальника відділу Кропивницького районного ТЦК та СП. У цих випадках йдеться про незадеклароване майно, сумнівні заощадження та приховані доходи на суми від кількох мільйонів гривень. Частину матеріалів передано до НПУ, частину — до ДБР.

    У НАЗК зазначають, що результати перевірок свідчать про системні проблеми з декларуванням доходів і майна серед посадовців різних рівнів — від місцевих депутатів до високопосадовців і суддів. Остаточну правову оцінку діям фігурантів мають надати правоохоронні органи.

  • Завищували тарифи на тепло: в Івано-Франківську викрили схему на 71 мільйон гривень

    Завищували тарифи на тепло: в Івано-Франківську викрили схему на 71 мільйон гривень

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією викрила масштабну схему зловживань у сфері теплогенерації та теплопостачання в Івано-Франківську. За даними правоохоронців, упродовж двох опалювальних сезонів 2021–2023 років посадовці приватних компаній штучно завищували тарифи на тепло, завдавши споживачам та місту збитків на понад 71 мільйон гривень.

    Як повідомили в Управлінні СБУ в Івано-Франківській області у вівторок, 16 грудня, організатором схеми був мешканець Київщини — бенефіціар низки компаній та об’єктів у сфері енергетики. Він створив дві афілійовані структури, які взяли в оренду близько 25% теплогенеруючих і теплопостачальних потужностей обласного центру.

    Для збільшення прибутків підконтрольні компанії укладали між собою договори оренди та суборенди одного й того самого теплогенеруючого обладнання і теплових мереж. Витрати за цими фіктивними угодами включалися до тарифів на виробництво та транспортування теплової енергії, які оплачували мешканці Івано-Франківська. Окрім цього, під час формування тарифів приховувалися реальні втрати тепла в мережах, через що споживачі недоотримували тепло та фактично платили за не надані послуги.

    Згодом організатор схеми встановив контроль і над рештою 75% міської теплоенергетичної інфраструктури — котельнями та тепловими мережами, що перебували на балансі комунального підприємства. У результаті КП зазнало значних фінансових втрат через недоотримання компенсацій за втрати теплової енергії та оплату транспортування вигаданих обсягів тепла.

    Під час обшуків у помешканнях підозрюваних в Івано-Франківську, Києві та Київській області правоохоронці вилучили фінансово-господарську документацію, чорнові записи, комп’ютерну техніку, мобільні телефони та інші докази протиправної діяльності.

    Організатору схеми та трьом колишнім керівникам компаній повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.

  • В Нацполіції триває боротьба за контроль над ГСУ

    В Нацполіції триває боротьба за контроль над ГСУ

    У Національній поліції України триває непублічна, але жорстка боротьба за контроль над Головним слідчим управлінням (ГСУ). Цей конфлікт давно перестав стосуватися лише посад — зараз йдеться про фінансові потоки, які, за оцінками джерел, можуть приносити до трьох мільйонів доларів щомісяця.

    З одного боку стоїть голова Нацполіції Іван Вигівський, який прагне призначити на керівну посаду в ГСУ свого підконтрольного кандидата Дмитра Шумейка. З іншого — Максим Цуцкірідзе, пов’язаний із вертикаллю ставлеників колишнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака.

    Як повідомляють співрозмовники, причина конфлікту проста: Цуцкірідзе не підпорядковується Вигівському. Він контролює, які справи ГСУ отримує, які гальмує та які «монетизує» для Офісу. Щомісяця через його лінію формується фінансовий план для Банкової на 3 млн доларів, а все, що понад цю суму, залишається «на руках».

    За словами джерел, Цуцкірідзе не грає власну гру — він технічний керівник, пов’язаний із рішеннями ОП. Навіть особисті деталі, як-от історія про його дружину Поліну, у системі розглядають як внутрішній мем. Водночас Вигівський блокує передачу найбільш прибуткових справ до ГСУ, залишаючи їх на рівні областей, де кошти можна контролювати без участі Офісу Президента.

    Амбіції Вигівського ширші — він прагне повного контролю над ГСУ. Призначення Шумейка на керівну посаду дасть йому можливість напряму управляти резонансними провадженнями та отримувати частину фінансового потоку.

    Експерти зазначають, що нинішня боротьба за ГСУ — це не питання реформи чи ефективності правоохоронних органів. Це конфлікт двох вертикалей впливу, де кримінальні справи перетворюються на товар, а посади — на інвестиції.

    На сьогодні вирішується, хто стане фактичним господарем кримінальної юстиції в Україні — Офіс Президента через Цуцкірідзе чи Вигівський із Шумейком. Держава поки що не коментує цю внутрішню боротьбу.

  • НАЗК виявило недостовірні дані у деклараціях працівників МСЕК на понад 148 млн грн

    НАЗК виявило недостовірні дані у деклараціях працівників МСЕК на понад 148 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції у 2024–2025 роках завершило повні перевірки 22 декларацій посадових осіб медико-соціальних експертних комісій. У 18 із них були встановлені ознаки декларування недостовірних відомостей загальною сумою понад 148,9 млн грн.

    Однією з резонансних справ став вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області. Суд визнав винною голову Берегівської районної МСЕК за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу та призначив штраф у розмірі 68 тисяч гривень із забороною обіймати керівні посади в медичних установах протягом року. Посадовиця не задекларувала земельну ділянку вартістю понад 9 млн грн, що належала її чоловікові.

    НАЗК також завершило перевірку декларацій інших керівників та експертів МСЕК.

    Порушення встановлено у деклараціях голови Житомирської МСЕК № 2. За 2023 рік виявлено недостовірні відомості на понад 5 млн грн, а за 2024-й — на більш ніж 5,2 млн грн. Посадовиця не вказала дані про чоловіка та його майно: три квартири у Києві, Житомирі та Одеській області, два будинки, автомобілі Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, а також доходи та банківські рахунки. НАЗК встановило ознаки правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК, а Нацполіція долучила матеріали до кримінального провадження.

    У Запорізькій області під час перевірки декларації голови нейроофтальмологічної МСЕК було встановлено недостовірні дані на понад 2,9 млн грн. Посадовиця не задекларувала автомобіль Hyundai IX35, подарунок у вигляді готівки на суму понад 360 тисяч гривень та не підтвердила походження 30 тисяч доларів готівкою. Висновок передано до Національної поліції.

    Ще один випадок стосується лікаря-експерта Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи. У декларації за 2023 рік вона не зазначила квартиру, у якій фактично проживала, кошти на банківських рахунках та понад 530 тисяч гривень доходів, що надходили на картку від третіх осіб. НАЗК зафіксувало ознаки правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП і передало матеріали до НПУ.

    У НАЗК наголошують, що виявлені порушення демонструють системні проблеми з дотриманням вимог фінансової прозорості серед працівників МСЕК. Повні перевірки у цьому секторі тривають.

  • Правоохоронці викрили схему заволодіння 15,5 млн грн під час оборонних закупівель

    Правоохоронці викрили схему заволодіння 15,5 млн грн під час оборонних закупівель

    Правоохоронці викрили злочинну групу, яка, за даними слідства, привласнила понад 15,5 млн грн, призначених для закупівлі запчастин та ремонту військової техніки. Про це повідомили Офіс генерального прокурора та Національна поліція.

    Двом посадовим особам приватної компанії оголошено про підозру у привласненні та розтраті коштів під час постачання запчастин для бронетехніки. За інформацією джерел «Української правди», йдеться про ТОВ «Бі. Ем. Сі. Україна». Один із фігурантів — за даними УП, Роман Баликін — затриманий і поміщений до ізолятора тимчасового тримання.

    За версією слідства, протягом 2024 року директор і комерційний директор підприємства забезпечили перемогу підконтрольної фірми в оборонних тендерах. Слідчі вказують на:

    • маніпулювання ринковими цінами;

    • імітацію конкуренції між пов’язаними компаніями;

    • систематичне завищення вартості запчастин.

    Запчастини та комплекти призначалися, зокрема, для броньованих автомобілів «Kirpi», які активно використовуються на передовій.

    За даними розслідування, директор фірми організовував підготовку документів, комунікацію з військовими частинами та розподіл коштів, а комерційна директорка формувала накладні та інші документи із завищеними цінами.

    Щоб пропозиція виглядала «найдешевшою», керівник компанії надсилав запити на цінові пропозиції пов’язаним структурам, які подавали штучно завищені суми. Таким чином створювалась видимість конкурентної процедури.

    Експертиза встановила, що лише за двома договорами незаконно отримані кошти перевищили 15 млн грн.

    27 листопада поліція провела 39 обшуків у Києві та семи областях: Київській, Львівській, Хмельницькій, Черкаській, Сумській та Житомирській. Правоохоронці вилучили документи та електронні носії, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.

    Слідство триває, встановлюються інші можливі учасники схеми.

  • Чиновники Полтавської міськради привласнили понад 5 млн грн під виглядом закупівлі техніки для ЗСУ

    Чиновники Полтавської міськради привласнили понад 5 млн грн під виглядом закупівлі техніки для ЗСУ

    У Полтаві правоохоронці викрили схему привласнення понад 5,4 мільйона гривень бюджетних коштів, призначених для закупівлі обладнання для потреб територіального центру комплектування. Про це повідомив Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України.

    За даними слідства, організатором схеми виступив колишній директор одного з департаментів Полтавської міської ради. Він залучив головного спеціаліста з публічних закупівель та матеріально відповідальну особу, після чого учасники домовилися з директором приватної компанії, яка займається продажем комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення.

    У 2023 році посадовці міськради ініціювали закупівлю 70 супутникових телефонів із комплектуючими нібито для потреб Полтавського обласного ТЦК та СП. Формальним постачальником стала підконтрольна приватна фірма. Однак встановлено, що техніку придбали за значно завищеними цінами, унаслідок чого з місцевого бюджету незаконно вивели понад 5,4 млн грн.

    На підставі зібраних доказів колишньому керівнику департаменту, двом його підлеглим та директору приватного підприємства повідомлено про підозру. За інформацією Нацполіції, залежно від ролі кожного їхні дії кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за зловживання владою та службовим становищем, а також службове підроблення.

    Підозрюваним загрожує до шести років позбавлення волі. Слідчі наразі готують клопотання про обрання запобіжних заходів.

  • На Закарпатті затримали банківських інкасаторів, які перевозили ухилянта до кордону

    На Закарпатті затримали банківських інкасаторів, які перевозили ухилянта до кордону

    На Закарпатті викрили схему втечі ухилянтів: інкасаторське авто банку використовували для незаконного переправлення чоловіків за кордон

    На Закарпатті прикордонники спільно з Нацполіцією та СБУ викрили чергову схему незаконного переправлення чоловіків призовного віку за кордон. Для втечі «клієнтів» організатори використовували не звичайні автомобілі, а службовий інкасаторський транспорт одного з українських банків.

    Про спецоперацію повідомили у Державній прикордонній службі України та оприлюднили відео затримання.

    Під час операції правоохоронці за підтримки військовослужбовців відділу «Лужанка» та спецпідрозділу КОРД зупинили інкасаторський автомобіль, який рухався з увімкненими проблисковими маячками. Усередині броньованої капсули, призначеної для перевезення готівки та цінностей, перебували двоє співробітників банку та чоловік призовного віку, якого вони везли до кордону з Угорщиною.

    За даними слідства, вартість такої «послуги» становила 16 500 доларів. Частину грошей ухилянт уже передав організаторам, а решту мав сплатити після успішного перетину кордону.

    За використання службового банківського транспорту учасники схеми намагалися мінімізувати ризики перевірки та створити ілюзію офіційності. Однак прикордонники та СБУ вчасно отримали інформацію про перевезення та заблокували спробу втечі.

    Наразі тривають слідчі дії. Організаторам загрожує кримінальна відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

  • Нацполіція викрила масштабну корупційну схему у Держпраці: затримано посадовців та посередника

    Нацполіція викрила масштабну корупційну схему у Держпраці: затримано посадовців та посередника

    В Україні викрито масштабну корупційну схему у системі Державної служби з питань праці. За даними Нацполіції, працівники ДБР та оперативники ДСР затримали посадовців міжрегіонального управління Держпраці та керівника приватного товариства, які систематично отримували гроші за «вирішення питань», що належать до їхньої компетенції.

    За інформацією правоохоронців, задокументовано численні факти хабарництва. Суми, які вимагали фігуранти, варіювалися залежно від складності запиту: від 1500 гривень за фіктивне навчання до 1000 доларів за ухилення підприємств від відповідальності або вплив на розслідування нещасних випадків. Серед затриманих — начальник міжрегіонального управління, керівник структурного підрозділу, його заступник та очільник товариства, через яке оформлювали «потрібні» документи.

    Схема охоплювала одразу кілька сфер: оформлення дозвільної документації, уникнення санкцій за порушення трудового законодавства, видачу посвідчень без фактичного навчання, а також легітимізацію декларацій відповідності матеріально-технічної бази. Посередництво приватної компанії дозволяло учасникам схеми стабільно отримувати неправомірну вигоду, а підроблена документація — уникати офіційних процедур і відповідальності.

    Під час обшуків у трьох областях правоохоронці вилучили понад два мільйони гривень готівкою, у тому числі гривні та долари США, а також документацію і телефони, що підтверджують незаконну діяльність. Після затримання всім фігурантам повідомили про підозру. Посадовців обвинувачують у прийнятті неправомірної вигоди за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу, керівника товариства — у наданні хабарів за ч. 3 ст. 369 КК.

    Суд обрав усім підозрюваним запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з правом внесення значних застав. Найвищу суму — понад 2,9 млн грн — встановлено для начальника міжрегіонального управління. Керівнику товариства визначено заставу у 400 тисяч гривень.

    За чинними статтями Кримінального кодексу учасникам схеми загрожує до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.