Daypolitico

Позначка: надра України

  • Екс-міністр екології Микола Злочевський отримати Стинавське родовище газу по непрозорій схемі

    Екс-міністр екології Микола Злочевський отримати Стинавське родовище газу по непрозорій схемі

    Держгеонадр не виставляє Стинавське родовище газу в інтересах сім’ї  екс-міністра екології та фігуранта ряду гучних справ про корупцію Миколи Злочевського, внаслідок чого держава щодня втрачає 1,5 млн грн.

    Нагадаємо, після того, як РНБО запровадила санкції проти “Бориславської нафтової компанії”, а Держгеонадра анулювали її спецдозвіл на Стинавське родовище, контрольована державою “Укрнафта” запропонувала виставити ділянку на аукціон, але отримала відмову.

    Стинавське газове родовище, яким наразі намагається заволодіти родина Злочевських, одне з ключових нафтових родовищ країни: у звіті Ініціативи прозорості видобувних галузей (EITI) за 2020 рік воно назване серед найбільших нафтових родовищ України.

    Однією з підстав стало накладання контурів із сусіднім Семигинівським родовищем, право на яке має ТОВ “Парі Нафтогаз” – компанія дочок Миколи Злочевського.

    За інформацією ЗМІ, отримати контроль над Стинавським газовим родовищем Миколі Злочевському ймовірно допомагають ряд чиновників, серед яких голова Держгеонадра Сергій Власенко, директор департаменту правового забезпечення Держгеонадра Сергій Губа, директор Державного інформаційного геологічного фонду України Павло Бовсунівський та голова Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) Сергій Паюк.

    Хронологія подій: як розвивалась ситуація довкола Ставинського родовища газу

    2 липня 2026 року РНБО ухвалила рішення про санкції проти низки суб’єктів, яке Президент Володимир Зеленський увів у дію указом № 704/2026 від 3 серпня, до переліку потрапило ТОВ “СП “Бориславська нафтова компанія” (БНК), яке розробляло Стинавське нафтогазове родовище на Львівщині.

    Спершу дію спецдозволів БНК обмежили на 10 років, і 18 серпня Держгеонадра зупинили єдиний дозвіл компанії — №1211. Проте вже 20 серпня РНБО змінила рішення, зробивши обмеження безстроковим (указ № 747/2026).

    Як повідомило видання NADRA.info, 18 вересня наказом № 449, який підписав т. в. о. Голови Держгеонадра Сергій Власенко, спецдозвіл №1211 анулювали остаточно (див. також додаток до наказу).

    Як уточнює видання “Еспресо.Захід”, дозвіл, про який ідеться, діяв на видобування нафти й газу в інтервалі глибин 2800–3600 м.

    Після санкцій, як повідомляє видання LIGA.net, видобуток зупинили, тож наступним логічним кроком після анулювання було б виставити ділянку на відкриті електронні торги й залучити нового інвестора. Саме з такою пропозицією, як випливає з документів, що має у розпорядженні редакція, 21 вересня до Держгеонадра звернулася ПАТ “Укрнафта” (заява № 336-ПР/1-26). 25 вересня Держгеонадра доручили опрацювати її ДНВП “Геоінформ України”.

    28 вересня “Геоінформ” відповів листом №06/306-3463 за підписом голови комісії з перетворення підприємства Павла Бовсунівського.

    У ньому вказані дві підстави для повернення заяви:

    • Затверджений контур Стинавського родовища (протокол ДКЗ від 23.04.2015 № 3354) частково виходить за межі ділянки, яку запропонувала “Укрнафта”;
    • Ініційований об’єкт просторово накладається на межі чинного спецдозволу від 25.10.2011 № 5398 (Семигинівське родовище), що належить ТОВ “ПАРІ НАФТОГАЗ” (код ЄДРПОУ 44486791) і, як написано в листі, “не має обмеження щодо глибини використання”.

    Перша підстава стосується меж самої заявки й теоретично може бути усунена технічно. Друга — принципова: доки дозвіл “Парі Нафтогаз” формально не обмежений за глибиною, будь-яку заявку на Стинавське можна відхиляти через “накладання”.

    Власниками ТОВ “Парі Нафтогаз”, за даними YouControl, є Анна та Каріна Злочевські— доньки колишнього міністра екології Миколи Злочевського.

    Раніше компанія “Парі” також фігурувала в переліку видобувних компаній, якими володіла Burisma Holdings Злочевського.

    1 серпня 2023 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання ним винуватості у справі про спробу підкупу керівництва НАБУ і САП: суд визнав його винним за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 369-2 КК (організація зловживання впливом) і призначив штраф 68 тис. грн.

    Цікаво, що права “Парі Нафтогаз” на Семигинівське вже намагалися оскаржити. Як писало онлайн-медіа NADRA.info, Львівська обласна прокуратура звернулася до суду з вимогою визнати спецдозвіл № 5398 недійсним, але Верховний Суд у травні 2025 рокузалишив дозвіл у силі: прокурори не довели поважності пропуску строку звернення, адже дозвіл було видано ще у 2011 році.

    Одна площа, різні глибини

    На поверхні контури двох родовищ справді частково збігаються.

    Але під землею це різні об’єкти. Стинавське родовище, за анульованим дозволом № 1211, розроблялося в інтервалі 2800–3600 м. Поклади ж Семигинівського, згідно з протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) № 4167 від 23 листопада 2017 року, залягають в інтервалі глибин 3605–4540 м. Тобто запаси, на які має право компанія дочок Злочевського, лежать нижче за стинавські.

    Різниця — у бланках дозволів. У дозволі БНК на Стинавське межі ділянки були зазначені і за площею, і за глибиною. Натомість у бланку дозволу № 5398 “Парі Нафтогаз”, чинна версія якого, судячи з документа, оформлена 21 липня 2022 року за підписом тодішнього Голови Держгеонадр Р. С. Опімаха, вказано лише географічні координати та площу — 16,6 кв. км. Межі за глибиною, як констатує і сам “Геоінформ”, у ньому відсутні.

    При цьому сам бланк № 5398 посилається на протокол ДКЗ № 4167 як на підставу — тобто на документ, де інтервал покладів визначено чітко. Звідси ключове питання: чи може відсутність запису про глибину в бланку розширювати права надрокористувача понад ті запаси, на яких цей дозвіл ґрунтується? І чому Держгеонадра та “Геоінформ”, відмовляючи “Укрнафті”, не врахували цей протокол.

    Чи було це зроблено умисно, чи мала місце проста недбалість — невідомо. Але після анулювання спеціального дозволу на користування ділянкою Стинавського родовища компанія з орбіти Злочевського, схоже, могла скористатися “помилкою”. Саме факт відсутності в бланку спеціального дозволу ТОВ “Парі Нафтогаз” чітких параметрів ділянки надр Семигинівського родовища за глибиною стає підставою для відмови державній компанії “Укрнафта” у виставленні ділянки надр Стинавського родовища на аукціон.

  • Стратегічні надра України: як приватні схеми забирають літій, газ та уран

    Стратегічні надра України: як приватні схеми забирають літій, газ та уран

    Мільярди доларів західної допомоги щомісяця латають дірки в бюджеті України, поки колосальний природний потенціал країни, що становить 5% світових мінеральних ресурсів, розкрадається через приватні схеми. Літій, газ та уран замість того, щоб працювати на обороноздатність, опиняються у руках спритних ділків, які обходять санкції #РНБО швидше, ніж держава встигає їх запровадити.

    Яскравим прикладом є кейс групи «Юнігран». Попри російське коріння та арешти активів Ігоря Наумця, контроль над бізнесом не перейшов у власність народу, а лише змінив «дах». Згідно з меморандумом від 22 вересня 2023 року, фактичний контроль над компаніями отримав Сергій Шапран.

    Схема працювала через юридичну багатоходівку: арешти скасовували Печерський суд, активи ТОВ «Юнігран» та ТОВ «Юнігран-Сервіс» переправляли через прокладки ТОВ «Мартен Люкс» та ТОВ «Енкрос» на підставну особу Яненка О.В., а в підсумку вони опинялися у власності ТОВ «Юні Люкс», ТОВ «Юні Стоун Пленет» та ТОВ «Юні Сервіс», підконтрольних Шапрану.

    Нахабство схеми вражає: поки діяли заборони, АТ «Коростенський кар’єр», АТ «МКДЗ» та ПрАТ «Пинязевицький кар’єр» передали права за спецдозволами компанії ТОВ «Новел Пром». Держгеонадра, ігноруючи судові заборони Господарського суду Києва, наказами №532 від 14 листопада 2024 року легалізували передачу прав ТОВ «Коростенська видобувна компанія» та ТОВ «Малинська видобувна компанія», які входять в орбіту Шапрана.

    Попри численні звернення та подані скарги – 7 скарг та 4 заяви про злочини, що призвели до відкриття 11 кримінальних проваджень – система продовжує буксувати. Провадження №42025000000000269 та інші фактично блокуються на місцях. Посадовці, зокрема Нєбитов та Олег Кіпер, створюють політичний вакуум, у якому судові ухвали про внесення відомостей до ЄРДР просто не виконуються.

    Поки країна воює за свою землю, стратегічні надра продовжують годувати тих, хто вміє домовлятися з владою, а літій, газ і уран не працюють на оборону України.

  • Леонід Музикус буде контролювати виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр

    Леонід Музикус буде контролювати виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр

    За інформацією джерел видання 360ua.news, призначення Леоніда Музикуса виконуючим обов’язків голови Держгеонадр продиктоване його роллю в “контролі виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр”.

    Так, за інформацією джерела, “Леонід Музикус був тією людиною в укргеології, яка готувала для Джареда Кушнера список родовищ для розробки американцями”.

    “Леонід Музикус (його єврейське ім’я Давид) ходить до тієї ж синагоги, що й Кирило Буданов і має хорошу репутацію в єврейській громаді. Тепер він буде контролювати виконання плану Трампа з освоєння наших надр”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, згідно даних Декларації посадовця, Леонід Музикус під час війни купив будинок в Київській області за 5,24 млн гривень.

    Читайте також: Неформальні зв’язки Кирила Буданова з адміністрацією Трампа

  • Пержанське родовище: хто і як заробляє на надрах Поліського заповідника

    Пержанське родовище: хто і як заробляє на надрах Поліського заповідника

    В Україні стратегічні ресурси зникають не лише внаслідок війни, а й через кулуарні домовленості між бізнесом і посадовцями. Пержанське родовище берилію в Житомирській області стало показовим прикладом того, як держава фактично втратила контроль над критично важливими надрами на користь приватних інтересів бізнесмена Геннадія Буткевича.

    Розробку родовища здійснює ТОВ «Пержанська рудна компанія», яка входить до орбіти BGV Group. Ключова ланка структури — кіпрська BGV Group Limited, через яку стратегічна сировина фактично виводиться в офшорну модель управління та збагачення. Спеціальний дозвіл на користування надрами компанія отримала у 2019 році на аукціоні, де вона була єдиним учасником.

    Формально процедура виглядала законною, однак оцінка впливу на довкілля існувала лише номінально. Реальних екологічних досліджень перед початком видобутку проведено не було, попри те, що роботи розгорнулися в межах Поліського природного заповідника — території, де будь-яка господарська діяльність прямо заборонена законом.

    Просування цього проєкту було неможливим без політичного та адміністративного лобізму. У схемі фігурують колишні керівники Державної служби геології та надр України, які погоджували документи та дозволи. На парламентському рівні процес супроводжували представники фракції «Слуга народу».

    Ключову роль відіграли голова комітету Верховної Ради з питань екологічної політики Олег Бондаренко та голова підкомітету з питань надрокористування Павло Якименко. Останній є сином співзасновника «Пержанської рудної компанії», що створює очевидний і задокументований конфлікт інтересів. Попри це, всі погодження проходили в прискореному режимі без публічних обговорень і належного контролю.

    Паралельно компанія декларує занижені обсяги видобутку берилію, що дозволяє мінімізувати рентні платежі до бюджету. За оцінками експертів, реальна вартість покладів Пержанського родовища становить від 80 до 100 мільярдів доларів. Для порівняння: у бюджет надходять лише незначні суми, тоді як основні фінансові потоки виводяться за кордон.

    Натомість регіон отримує токсичні відходи з важкими металами та радіоактивними домішками, які забруднюють ґрунти й водні горизонти Полісся. Йдеться не лише про економічні втрати, а й про довгострокову екологічну катастрофу.

    Капітал, отриманий від експлуатації надр, Буткевич спрямовує у девелоперський бізнес. У 2024 році BGV Group Management уклала партнерську угоду з компанією SAGA Development Андрія Вавриша для реалізації житлового комплексу Boston Creative House у Києві. Контроль над проєктом було розподілено через інвестиційні фонди «Магнум» та «Ельбрус» між структурами Геннадія Буткевича та Максимом Вавришем — сином девелопера.

    Таким чином формується замкнений ланцюг: стратегічні надра України перетворюються на джерело приватних девелоперських прибутків, тоді як держава втрачає контроль, кошти і ресурси, критично важливі для оборонного сектору.

    За результатами аналізу цієї схеми відкрито низку кримінальних проваджень. Печерська окружна прокуратура Києва внесла відомості до ЄРДР за фактом самоуправства. Служба безпеки України в Дніпропетровській області розслідує службове підроблення. Поліція Харківської області та Державне бюро розслідувань відкрили провадження за фактами незаконного видобутку корисних копалин.

    Втім, подальший хід цих справ демонструє інше. Розслідування носять формальний характер, активних слідчих дій не зафіксовано, а ключові фігуранти залишаються поза реальною процесуальною відповідальністю. Провадження відкриваються, але не доходять до логічного завершення, що лише підтверджує системність і захищеність цієї схеми.

  • До 277 млн доларів на рік: що держава втратила після конкурсу на літієве родовище «Добра»

    До 277 млн доларів на рік: що держава втратила після конкурсу на літієве родовище «Добра»

    Держава могла отримувати до 15% прибуткової продукції з розробки літієвого родовища «Ділянка Добра» в Кіровоградській області, однак за результатами конкурсу було обрано іншу пропозицію з суттєво нижчими показниками.

    Про це повідомили в компанії Critical Metals Corp., коментуючи участь у конкурсі на укладення Угоди про розподіл продукції. За даними компанії, другим учасником конкурсу, окрім переможця, була European Lithium Ukraine — українська «дочка» міжнародної групи Critical Metals, яка подавала заявку за підтримки американо-австралійських інвесторів.

    Проєкт European Lithium Ukraine передбачав створення повністю інтегрованого виробничого ланцюга — від геологічного вивчення до видобутку, збагачення та переробки літію з виробництвом гідроксиду та карбонату літію. Загальний обсяг інвестицій, заявлений компанією, складав понад 1,5 мільярда доларів США. З них 12,3 млн доларів планувалося спрямувати на геологічне вивчення, а ще близько 1,5 млрд доларів — на створення видобувного та переробного комплексу.

    Фінансування проєкту передбачалося за рахунок власних коштів компанії, залучення капіталу через розміщення акцій Critical Metals Corp. на біржі NASDAQ, а також кредитів міжнародних фінансових установ.

    Ключовою відмінністю пропозиції European Lithium Ukraine була модель розподілу прибуткової продукції. У разі, якщо фактичні витрати інвестора перевищували б 70% загального обсягу продукції, частка держави становила б 4%. Однак у разі зменшення компенсаційної частки інвестора держава могла б отримувати від 8% до 15% прибуткової продукції залежно від ринкових цін на літій.

    За оцінками компанії, за такого сценарію держава могла б отримувати від 16 млн до 277 млн доларів США щороку, враховуючи як частку у прибутковій продукції, так і податок на прибуток інвестора.

    Втім, переможцем конкурсу було обрано американську компанію Dobra Lithium Holdings JV, LLC. Про це 12 січня заявила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, проєкт передбачає мінімальний обсяг капітальних інвестицій у 179 млн доларів, з яких 12 млн підуть на додаткову геологорозвідку та аудит запасів, а 167 млн — на організацію видобутку та збагачення.

    Міністр економіки Олексій Соболев повідомив, що акціонерами Dobra Lithium Holdings JV є міжнародні структури TechMet та The Rock Holdings. Серед ключових інвесторів TechMet — Міжнародна фінансова корпорація розвитку США, Суверенний фонд Катару та Mercuria Clean Energy Investments. Бенефіціаром The Rock Holdings є американський бізнесмен і філантроп Рональд Лаудер.

    За словами заступника міністра економіки Єгора Перелигіна, частка держави у прибутковій продукції за пропозицією компанії-переможця, імовірно, становитиме не менше 4% або близько 6% залежно від структури компенсаційної продукції.

    Таким чином, за підсумками конкурсу держава погодилась на модель із мінімальною гарантованою часткою, відмовившись від сценарію, який потенційно міг забезпечити значно більші бюджетні надходження у разі сприятливої кон’юнктури ринку літію.

  • Чиновниця «Надра України» працевлаштувала чоловіка в держкомпанію

    Чиновниця «Надра України» працевлаштувала чоловіка в держкомпанію

    Колишня перша заступниця голови правління державної компанії «Надра України» Ірина Бойко опинилася в центрі скандалу через ймовірний конфлікт інтересів і сприяння приватній фірмі у суперечці з державою. За даними журналістів, посадовиця під час роботи в держструктурі фактично виступила на боці приватного бізнесу, а також працевлаштувала свого чоловіка у тій самій компанії.

    Як свідчать дані з декларації Бойко, у 2022 році вона отримувала від «Надра України» понад 2 мільйони гривень гонорарів, тоді як її чоловік Сергій Бойко також мав дохід у цій же компанії. Така ситуація може свідчити про порушення Закону України «Про запобігання корупції», який забороняє державним посадовцям приймати рішення, що можуть бути пов’язані з близькими особами.

    Скандал навколо Ірини Бойко загострився після публікації журналістського розслідування «Главкому». Згідно з матеріалами, НАК «Надра України» у судовому процесі з Офісом генерального прокурора стала на бік приватного ТОВ «Джерело Єднання». Це підприємство кілька років тому придбало у державної компанії майновий комплекс у Моршині площею понад 700 квадратних метрів лише за 1 мільйон гривень.

    Прокуратура наполягає, що угода була збитковою для держави і має бути скасована, однак керівництво «Надра України» на чолі з Іриною Бойко несподівано підтримало приватного покупця. Така позиція викликала запитання щодо можливого лобіювання інтересів приватного бізнесу з боку посадовиці.

    Наразі відповідні факти перевіряють антикорупційні органи, а експерти вбачають у діях Бойко ознаки конфлікту інтересів та порушення етичних норм державної служби.

  • Очільник Держкомісії Сергій Паюк утричі збільшив доходи — є виплати від Єврокомісії

    Очільник Держкомісії Сергій Паюк утричі збільшив доходи — є виплати від Єврокомісії

    очільник Держкомісії з запасів корисних копалин Сергій Паюк та його родина за три роки війни суттєво примножили свої статки, при цьому походження частини надходжень лишається невиясненим.

    Згідно з деклараціями та відкритими даними, у 2022 році сукупна заробітна плата Паюка в держпідприємстві «Надра України» та у Держкомісії становила майже 2,5 млн грн, його дружина, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тис. грн. Того ж року родина декларувала понад 190 тис. USD готівкою і близько 0,5 млн грн на банківських рахунках.

    У 2023 році заробіток Паюка зріс до 3,3 млн грн, а в 2024-му — до 5 млн грн. Дружина у 2024 році задекларувала 829 тис. грн доходу, у тому числі премії від профспілки; також у 2024 році сім’я поповнила готівкові заощадження ще більш ніж 50 тис. USD на ім’я дружини.

    Ключова деталь — у 2025 році Сергій Паюк почав отримувати перекази від Європейської комісії (за даними джерел — з Бельгії). У Держкомісії офіційних пояснень щодо підстав таких виплат не надали, що породило запитання щодо походження частини доходів посадовця.

    У підсумку, за три роки (2022–2025) офіційні доходи родини Паюків зросли приблизно втричі. Чітких пояснень щодо джерел нових надходжень немає — це викликає зацікавленість у громадськості та закликає до прозорого роз’яснення з боку посадовця або відомства.

  • “Перемир’я за Трампом” – які ключові питання обговорюють делегації на даний час

    “Перемир’я за Трампом” – які ключові питання обговорюють делегації на даний час

    Як повідомляють наші джерела, США можуть оголосити своє бачення перемир’я для України уже завтра – 29 квітня.  Водночас, “перемир’я за Трампом” наразі включає лише пропозицію припинення вогню по всій лінії фронту, з оглядом на велику кількість взаємовиключних вимог від усіх сторон процесу.

    Зокрема, за інформацією наших джерел в Республіканській партії США, основні пункти, які передбачені у мирному плані Трампа, будуть відкладені “на потім”, а оголошувати будуть виключно “повне і беззастережне припинення вогню по всій лінії фронту і заборону на будь-які повітряні удари”.

    Водночас, є кілька умов, які США обговорили з Росією, і про що проінформували українську делегацію,  поставивши перед фактом Володимира Зеленського. Серед цих умов наступні:

    – Україна повинна провести прямі переговори з РФ

    – Територіальні питання однозначно мають стати предметом і результатом переговорів

    – Питання прийому України в НАТО має бути знято з повістки

    – Договір про ресурси необхідно підписати в найближчі два тижні

    Також наші інсайдери повідомляють, чому не відбулась друга анонсована зустріч між Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським під час похорон Папи Римського Франциска.

    Зі слів інсайдерів, українська делегація передала Кіту Келлогу зустрічні вимоги, на які, ймовірно, США не зможуть “дотиснути” Росію. Серед “нездійсненних” вимог української делегації можна зазначити наступні:

    – Проведення прямих переговорів з РФ тільки після повного припинення вогню, під контролем міжнародної моніторингової місії. При цьому “проти і росіяни, і наші партнери, які не встигають сформувати місію та й загалом уникають прямої військової конфронтації з Москвою”

    – Україна хоче винести “питання територій” на референдум. Таким чином має бути забезпечена легітимізація процесу та убезпечення політичного проекту Володимира Зеленського. Водночас, під питанням територіальних уступок Україна бачить виключно “питання Криму”, втрати решти територій Україна не готова визнати за жодних умов

    – Щодо договору “про ресурси”, під соусом “інтереси України” команда Зеленського намагається зберегти певні напрямки для олігархів. Насамперед, наразі торги йдуть за управління портами,  видобуток нафти і газу

    Окремо йде обговорення питань гарантій безпеки для України, яких наразі немає, а всі переговори з Росією і ЄС у США в глухому куті.

    З плюсів, американська сторона незадоволена незговірливістю Росії щодо реалізації мирного треку, тож 29 квітня на засіданні Ради Безпеки ООН по українському питанню, США можуть змінити свою позицію по РФ на більш жорстку.

  • Суд покарав посадовців Держгеонадр за ігнорування ухвали

    Суд покарав посадовців Держгеонадр за ігнорування ухвали

    Господарський суд Києва оштрафував в.о. голови Державної служби геології та надр України Сергія Дехтяренка і начальника відділу Ольгу Яковлєву на 30 280 грн кожного за невиконання ухвали щодо заборони внесення змін до спеціального дозволу на видобування граніту Коростенського родовища в Житомирській області. Ухвала стосувалася активів АТ “Коростенський кар’єр”, яке перебуває під контролем підсанкційного бізнесмена Ігоря Наумця.

    30 жовтня 2024 року суд ухвалив заборону на будь-які дії з дозволом №634, виданим ще в 1996 році. Однак, попри це, 14 листопада було видано новий наказ Держгеонадр, який фактично дозволив змінити власника дозволу. Спочатку його переписали на ТОВ “Новел Пром”, а потім — на ТОВ “Коростенська видобувна компанія”.

    Суд розцінив ці дії як пряме порушення ухвали. Окрім штрафів для посадовців, суд звернувся до Кабінету Міністрів та Офісу Генерального прокурора для перевірки цих дій, що можуть містити ознаки кримінального правопорушення за ст. 382 ККУ (“Невиконання судового рішення”).

    У Держгеонадрах наполягають, що ухвала суду не містила достатніх юридичних підстав для її виконання:

    1. Другий пункт ухвали про заборону внесення змін до реєстру вважають невиконуваним, адже такого реєстру в Україні не існує.
    2. Решту пунктів, на їхню думку, виконали, адже станом на момент ухвали дозволом вже володіла інша компанія — ТОВ “Новел Пром”.

    Держслужба стверджує, що нова угода із “Коростенською видобувною компанією” була правомірною, адже санкції РНБО у 2023 році вивели спецдозвіл з-під обмежень.

    Суд дійшов висновку, що Держгеонадр мали утриматися від подальших змін до спецдозволу, оскільки ухвала стосувалася саме документа №634 незалежно від його власників.

    АТ “Коростенський кар’єр” із групи UNIGRAN належав Ігорю Наумцю, який із 2023 року перебуває під санкціями РНБО. Спочатку активи були заблоковані, але пізніше обмеження послабили, дозволивши користування надрами.

    Цей випадок висвітлює серйозні прогалини у законодавстві щодо ідентифікації активів і управління ними під час дії санкцій.

    Держгеонадр заявила, що оскаржуватиме судові рішення. Однак у Кабміні та Офісі Генпрокурора вже розпочато перевірки, а посадовцям загрожує дисциплінарне або навіть кримінальне переслідування.

  • Як суд допоміг компанії з підсанкційним власником отримати українські надра

    Як суд допоміг компанії з підсанкційним власником отримати українські надра

    Чернігівський окружний адміністративний суд зобов’язав Державну службу геології та надр України внести зміни до спеціального дозволу №4953, передавши права на користування Федорівською нафтогазовою площею в Полтавській області від ТОВ «Трендс Сістем» до ТОВ «СТК Реал Естейт». Це рішення прийнято на тлі санкцій проти Вадима Єрмолаєва, кінцевого бенефіціарного власника компанії-продавця, які викликали затримку у виконанні договору купівлі-продажу.

    Згідно з матеріалами справи, ТОВ «Трендс Сістем» і ТОВ «СТК Реал Естейт» уклали договір купівлі-продажу прав на користування надрами 5 грудня 2023 року. Однак, коли покупець звернувся до Держгеонадр із заявою про внесення відповідних змін до спеціального дозволу, йому відмовили через недостовірні відомості в документах та зупинення дії спецдозволу на підставі санкцій Ради національної безпеки і оборони України проти Вадима Єрмолаєва, кінцевого бенефіціарного власника компанії-продавця.

    Суд підтримав ТОВ «СТК Реал Естейт», оскільки на момент укладання договору 5 грудня 2023 року компанія не знала і не могла знати про застосування санкцій до Єрмолаєва, які були введені 23 грудня 2023 року. ЧОАС 2 липня 2024 року частково зупинив дію наказу Держгеонадр про відмову у внесенні змін, а 22 липня 2024 року ухвалив рішення про зобов’язання Держгеонадр внести зміни до спецдозволу.

    Цікаво, що рішення суду співпало з іншою подією: 20-22 липня 2024 року Вадим Єрмолаєв вибув зі складу власників ТОВ «Трендс Сістем», його місце зайняла Єрмолаєва Ганна Інокентіївна. Станіслав Віленський, який з 2017 року контролює ТОВ «СТК Реал Естейт», нещодавно змінив місце реєстрації компанії з Дніпра на Чернігів.

    Нагадаємо, що у 2023-2024 роках Держгеонадра зупинили дію низки спеціальних дозволів українським компаніям через санкції РНБО. Відчуження спецдозволів на користування надрами стало можливим після змін до Кодексу України про надра, запроваджених 28 березня 2023 року.

    Рішення ЧОАС від 22 липня 2024 року ще не набуло законної сили і може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів.