Daypolitico

Позначка: Нафтогаз

  • «Нафтогаз» уперше за майже рік купив газ на біржі: що стоїть за поверненням компанії на ринок

    «Нафтогаз» уперше за майже рік купив газ на біржі: що стоїть за поверненням компанії на ринок

    Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» уперше з липня 2025 року придбала природний газ на Українській енергетичній біржі. Учасники ринку пов’язують повернення компанії до закупівель із різким зростанням цін на газ у Європі та наслідками російських атак по українській газовій інфраструктурі.

    Про це повідомляє ExPro.

    За даними видання, 14 травня «Нафтогаз Трейдинг» придбав 200 тисяч кубометрів природного газу з постачанням у червні. Середньозважена ціна закупівлі становила 21 667 гривень за тисячу кубометрів без ПДВ або близько 26 тисяч гривень із ПДВ.

    Для порівняння, ринкові ціни на ресурс червня в Україні того дня коливалися у межах від 25 690 до 26 200 гривень за тисячу кубометрів із ПДВ.

    Експерти зазначають, що газ на внутрішньому українському ринку зараз коштує дешевше, ніж у Європі. Саме тому закупівля ресурсу на українській біржі стала економічно вигіднішою для державної компанії.

    До цього «Нафтогаз» тривалий час виступав переважно продавцем ресурсу на біржі, а не покупцем. Востаннє компанія виходила на біржовий ринок для закупівлі газу ще влітку минулого року.

    Аналітики ринку також припускають, що на рішення про повернення до активних закупівель вплинули російські атаки на об’єкти газової інфраструктури.

    Зокрема, 5 травня Росія здійснила масовану комбіновану атаку по об’єктах групи «Нафтогаз» у Сумській та Харківській областях. У компанії тоді повідомляли про пошкодження інфраструктури та втрату частини видобутку.

    Крім того, 13 травня російські війська знову атакували об’єкти «Нафтогазу» у двох областях.

    На цьому тлі Україна продовжує підготовку до наступного опалювального сезону та формування необхідних запасів газу.

    За інформацією ExPro, у 2025 році «Нафтогаз Трейдинг» уже придбав на біржі 34,3 мільйона кубометрів природного газу. Загалом із моменту виходу компанії на біржу для закупівель у 2023 році обсяг придбаного ресурсу сягнув майже 1,29 мільярда кубометрів.

    Окремо експерти звертають увагу на ситуацію з імпортом газу в Україну. У квітні обсяги імпорту впали у 28 разів і стали найнижчими з грудня 2024 року. Основною причиною називають високі ціни на європейському ринку, через які імпортний ресурс став менш вигідним для українських компаній.

    На газовий ринок також впливають загальноєвропейські тенденції. Попри санкції та енергетичну кризу, деякі країни ЄС продовжують купувати російський газ, а ціни на енергоресурси залишаються чутливими до військових ризиків, атак на інфраструктуру та ситуації на Близькому Сході.

    Повернення «Нафтогазу» до активних закупівель на внутрішньому ринку може стати одним із факторів формування цін на газ в Україні найближчими місяцями, особливо напередодні осінньо-зимового періоду.

  • Завершення ПСО для Укрнафти може спричинити дефіцит газу і зростання імпорту

    Завершення ПСО для Укрнафти може спричинити дефіцит газу і зростання імпорту

    Завершення дії механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО) для «Укрнафти», яке заплановане на 31 березня, може створити серйозні ризики для стабільності газового ринку України. Про це заявила колишня міністерка енергетики Ольга Буславець, наголосивши на зростанні регуляторної невизначеності в секторі.

    За її словами, вже найближчий тиждень може стати визначальним для подальшої конфігурації ринку газу. Наразі ПСО передбачає, що «Укрнафта» продає весь видобутий газ «Нафтогазу» за фіксованою ціною 12 тисяч гривень за тисячу кубометрів із ПДВ. Це дозволяє забезпечувати стабільні постачання для населення та підприємств теплокомуненерго.

    У разі, якщо дію механізму не буде продовжено, сегмент ПСО може втратити частину ресурсного балансу. Як наслідок, «Нафтогаз» буде змушений нарощувати імпорт газу, що підвищить залежність України від зовнішніх постачань.

    Буславець також звернула увагу на можливі наслідки для приватного сектору. За її оцінками, зниження цін у комерційному сегменті може стримати інвестиції у видобуток, що додатково ускладнить ситуацію на ринку.

    Вона підкреслила, що механізм ПСО продовжує відігравати ключову роль у забезпеченні енергетичної безпеки, оскільки дозволяє контролювати ціни і гарантувати стабільне постачання газу для населення.

    Таким чином, подальше рішення щодо продовження або зміни моделі ПСО стане критичним фактором для балансу газового ринку та енергетичної стабільності країни.

  • Газпром знову програв справу проти Нафтогазу на $1,4 млрд

    Газпром знову програв справу проти Нафтогазу на $1,4 млрд

    Федеральний Верховний суд Швейцарії відмовив російському Газпрому у скасуванні арбітражного рішення, за яким компанія має виплатити НАК «Нафтогаз України» понад 1,4 млрд доларів.

    Суд повністю відхилив заяву російської компанії щодо рішення міжнародного арбітражу від 16 червня 2025 року. Арбітражний трибунал раніше постановив, що Газпром має сплатити Нафтогазу заборгованість за послуги з організації транспортування природного газу, а також нараховані відсотки.

    Крім того, Федеральний Верховний суд зобов’язав російську компанію покрити судові витрати у розмірі 200 тисяч швейцарських франків. Також Газпром має компенсувати Нафтогазу ще 250 тисяч швейцарських франків витрат, понесених під час розгляду справи у Верховному суді.

    Російська компанія намагалася оскаржити рішення арбітражу. У липні 2025 року Газпром подав заяву про його скасування та одночасно просив суд призупинити виконання рішення до завершення розгляду справи.

    Однак у листопаді 2025 року швейцарський суд відмовив у призупиненні виконання рішення. Після розгляду справи по суті суд остаточно відхилив скаргу російської компанії.

    Арбітражний спір між Нафтогазом і Газпромом виник через недоплату за транзитним контрактом. У вересні 2022 року українська компанія звернулася до міжнародного арбітражу через порушення умов договору.

    У червні 2025 року арбітражний трибунал у Швейцарії ухвалив рішення на користь Нафтогазу, зобов’язавши Газпром виплатити українській стороні 1,37 млрд доларів.

    На тлі цього спору обсяги транзиту російського газу через українську газотранспортну систему різко скорочувалися. Зокрема, у червні 2022 року транзит до Європи впав до історичного мінімуму — 1,25 млрд кубометрів, що утричі менше, ніж за аналогічний період 2021 року.

    За підсумками 2021 року загальний обсяг транзиту російського газу через українську газотранспортну систему до Європи зменшився на 25,4% — до 41,6 млрд кубометрів.

  • Дмитро Фірташ через ВАКС намагається повернути контроль над Львівгазом і Закарпатгазом

    Дмитро Фірташ через ВАКС намагається повернути контроль над Львівгазом і Закарпатгазом

    Дмитро Фірташ розпочав масштабну юридичну кампанію з метою відновлення контролю над газорозподільними активами АТ «Львівгаз» та АТ «Закарпатгаз», які у 2023 році були передані під управління структур НАК «Нафтогаз України». Йдеться про частину ринку облгазів, що раніше входили до так званої газової імперії бізнесмена.

    Захист Фірташа обрав тактику наступу через антикорупційні органи. Адвокати подали заяви до НАБУ, в яких стверджують про нібито штучне доведення підприємств до банкрутства та незаконне виведення активів за участю посадовців АРМА, «Чорноморнафтогазу» та НАК «Нафтогаз України». Ключовим аргументом стала оцінка у 10 мільярдів гривень — саме на таку суму, за версією сторони захисту, зменшилася вартість активів після їх переходу під контроль держави.

    Спочатку НАБУ відмовилося реєструвати провадження. Однак Вищий антикорупційний суд зобов’язав детективів розпочати досудове розслідування. Це рішення відкриває можливість юридичного перегляду обставин передачі облгазів державі та фактично переводить політичне рішення про деолігархізацію енергетичного сектору у площину кримінально-правової оцінки.

    Паралельно в інформаційному просторі знову спливають деталі функціонування газового бізнесу, пов’язаного з Фірташем. У центрі фінансових потоків, за даними розслідувань минулих років, фігурував АТ «Банк Альянс». Через структури ТОВ «Регіональна газова компанія» та ТОВ «ЙЕ Енергія» здійснювалися операції, які правоохоронні органи раніше кваліфікували як ризикові.

    Суть схеми, яку описували слідчі органи, полягала у попередній оплаті газу облгазами за обсяги, що фактично існували лише на папері. Зокрема, у 2021 році державі було завдано збитків на понад 4 мільярди гривень через фіктивні розрахунки, пов’язані з діяльністю «Вінницягазу», «Львівгазу» та «Дніпропетровськгазу». Додатково бюджет недоотримав близько 1,5 мільярда гривень через маніпуляції з протоколами розбіжностей, які блокували оплату за користування державними мережами.

    Навіть після арешту активів групи менеджмент, пов’язаний із Фірташем, за твердженнями критиків, зберігав вплив на частину процесів у галузі. У публічному просторі неодноразово звучали припущення про лояльність окремих посадовців правоохоронних органів та органів прокуратури до газових структур.

    Наразі розслідування, ініційоване за рішенням ВАКС, має встановити, чи були підстави для звинувачень у штучному знеціненні активів та чи відповідала процедура їх передачі законодавству. Чи стане це інструментом повернення контролю над облгазами, або ж підтвердить правомірність дій держави, залежатиме від результатів слідства та позиції суду.

  • Олександр Кацуба став співвласником газовидобувної компанії «Надра-Геоінвест»

    Олександр Кацуба став співвласником газовидобувної компанії «Надра-Геоінвест»

    Колишній заступник голови правління «Нафтогазу» Олександр Кацуба офіційно увійшов до складу співвласників однієї з найбільших приватних газовидобувних компаній України — ТОВ «Надра-Геоінвест». На початку 2026 року на нього було переоформлено 50% частки підприємства, яка раніше належала його колишній дружині Тетяні Гузенко.

    Іншим співвласником компанії залишається Олександр Гузенко. «Надра-Геоінвест» активно нарощує обсяги видобутку та закріпилася серед лідерів приватного газового сектору. За наявними даними, у листопаді 2023 року група компаній видобула понад 34 мільйони кубометрів газу, а у листопаді 2025 року — близько 43 мільйонів кубометрів, увійшовши до трійки найбільших приватних газовидобувників країни. Дивідендні виплати власникам за 2023–2024 роки перевищили 2,7 мільярда гривень.

    Водночас компанія фігурує у кримінальному провадженні Служби безпеки України №22022000000000540. Розслідування ведеться за статтями, що стосуються державної зради, сприяння державі-агресору та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. За версією слідства, керівники та засновники компанії могли вступити у змову з метою здійснення фінансових операцій із ризиковими контрагентами, а також поставок товарів до Російської Федерації та на тимчасово окуповані території України. Всі ці твердження наразі перевіряються в межах досудового розслідування.

    Експерти ринку пов’язують переоформлення частки на Олександра Кацубу з юридичними ризиками, які виникли для колишньої власниці активу. За оцінками фахівців, блокування банківських рахунків Тетяни Гузенко у зв’язку з кримінальним провадженням могло створити загрозу для управління компанією та розподілу дивідендів. У такій ситуації переоформлення корпоративних прав дозволяє зберегти операційний контроль і захистити активи.

    Історія «Надра-Геоінвест» бере початок із періоду державно-приватного партнерства у 2007 році та включає кілька змін власників, участь структур, пов’язаних із колишніми високопосадовцями, а також використання офшорних компаній. Сьогодні підприємство володіє значним портфелем ліцензій і генерує мільярдні доходи, залишаючись одним із ключових гравців приватного газового ринку України.

    На тлі триваючого слідства та фінансових обмежень для окремих фігурантів Олександр Кацуба офіційно став співвласником компанії і формально контролює частку, що приносить значні дивіденди.

  • Київський суд підтвердив вирок колишньому заступнику голови Нафтогазу

    Київський суд підтвердив вирок колишньому заступнику голови Нафтогазу

    Шевченківський районний суд Києва відмовив колишньому заступнику голови НАК «Нафтогаз України» Олександру Кацубі у перегляді вироку 2017 року, за яким його було визнано винним в організації злочинної групи та розкраданні державної власності.

    Захист намагався обґрунтувати перегляд результатами поліграфа, проведеного у 2025 році, проте суд визнав такі доводи юридично неспроможними. Адвокати стверджували, що угода про визнання вини 2017 року нібито базувалася на неправдивих свідченнях і пропонували результати детектора брехні як «нововиявлені обставини». Суд зазначив, що це не може бути підставою для скасування вироку.

    Документи справи підтверджують, що угода про визнання вини була підписана добровільно, у присутності трьох адвокатів, без примусу. Кацуба особисто вимагав затвердження угоди та визнавав свою провину, що зафіксовано протоколами та аудіозаписами.

    Суд наголосив, що спроба перегляду вироку під приводом «нововиявлених обставин» фактично є повторною спробою оскаржити встановлені факти, що підриває принцип правової визначеності та стабільність судових рішень.

    У 2017 році Кацубу засудили до одного року та п’яти місяців позбавлення волі, зарахованих за законом Савченко, а також зобов’язали сплатити 100 мільйонів гривень до державного бюджету. Справа стосувалася махінацій з паливом на суму понад 450 мільйонів гривень і була пов’язана з гучною справою «вишок Бойка».

    Суд також зазначив, що скасування угоди про визнання вини створило б прецедент, який підривав би систему угод у кримінальному процесі, перетворивши їх на формальність, яку можна оскаржувати через роки.

  • Ціни на газ у січні 2026 року: частина українців заплатить менше

    Ціни на газ у січні 2026 року: частина українців заплатить менше

    Газопостачальні компанії оприлюднили свої тарифи на січень 2026 року. Для частини українців вартість газу може виявитися дещо нижчою порівняно з попередніми місяцями.

    На ринку України наразі працюють вісім газопостачальних компаній. Чотири з них пропонують побутовим споживачам виключно річні тарифні плани, ще чотири — як річні, так і місячні змінні ціни.

    Річні пропозиції на січень 2026 року залишилися без змін. Вартість газу за такими тарифами коливається в межах від 7,96 до 9,99 гривні за кубометр. Саме ці тарифи є базовими для більшості побутових споживачів і застосовуються автоматично, якщо клієнт не обрав місячний план.

    Натомість місячні змінні тарифи знизилися. У січні їхній діапазон становить від 8,46 до 25,8 гривні за кубометр, залежно від постачальника. Найвищу місячну ціну на газ пропонує компанія «Львівенергозбут» — 25,8 гривні за кубометр.

    Водночас переважна більшість домогосподарств в Україні отримує газ за річними тарифами. Близько 98 відсотків побутових споживачів, що становить понад 12 мільйонів домогосподарств, обслуговуються газопостачальною компанією «Нафтогаз України». Для них ціна газу зафіксована на рівні 7,96 гривні за кубометр.

    Таким чином, у січні 2026 року основна маса українських споживачів продовжить платити за газ за стабільними річними тарифами, тоді як зниження місячних цін може бути вигідним лише для обмеженої частини клієнтів, які свідомо обирають змінні тарифні плани.

  • Дружина ексвіцепрем’єра Чернишова подала до суду позов про поділ майна

    Дружина ексвіцепрем’єра Чернишова подала до суду позов про поділ майна

    Дружина колишнього віцепрем’єр-міністра та голови НАК «Нафтогаз України» Олексія Чернишова, Світлана Чернишова, подала до Печерського районного суду Києва позов про поділ майна подружжя. Відповідний запис з’явився у реєстрі порталу «Судова влада України».

    Позов зареєстрували 21 жовтня. У справі відповідачем зазначений Олексій Чернишов, який нині є фігурантом кримінального провадження щодо незаконного збагачення. Суд уже визначив склад, що розглядатиме справу по суті.

    18 листопада Вищий антикорупційний суд обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 51 млн грн. Наступного дня ця сума була внесена. Під час судового засідання сторона захисту заявила, що все майно та банківські рахунки подружжя перебувають під арештом у межах попереднього кримінального провадження, яке стосується можливого зловживання службовим становищем та отримання неправомірної вигоди.

    Прокурори також повідомили, що у матеріалах справи фігурують псевдоніми «Професор» і «Че-Гевара», які можуть стосуватися подружжя Чернишових. Адвокати цю версію заперечують і наполягають на відсутності доказів.

    Світлана Чернишова — докторка філологічних наук та професорка кафедри іноземних мов історичного й філософського факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Її позов може стати новим етапом у резонансній справі про корупцію в енергетичному секторі та майнові активи родини.

  • «Нафтогаз» уклав угоду з грецькою компанією про регулярні поставки СПГ

    «Нафтогаз» уклав угоду з грецькою компанією про регулярні поставки СПГ

    Україна заклала основу для регулярних поставок американського зрідженого природного газу (СПГ) через грецькі термінали та «Вертикальний коридор». Відповідний меморандум підписано між групою «Нафтогаз» і грецькою компанією ATLANTIC-SEE СПГ TRADE S.A. під час міністерської зустрічі Партнерства з трансатлантичного енергетичного співробітництва (P-TEC). Про це повідомили у Міністерстві енергетики України.

    У відомстві наголосили, що документ відкриває можливість для довгострокових і регулярних поставок американського скрапленого газу, а також передбачає використання грецької газової інфраструктури й логістичних маршрутів, які об’єднуються в стратегічному проєкті «Вертикальний коридор».

    Міністерка енергетики Світлана Гринчук зазначила, що рамки співпраці охоплюють період до 2050 року, а реалізація домовленостей відбуватиметься поетапно.

    «Довгострокове партнерство дозволить забезпечити стабільні поставки СПГ, інтегрувати українську газотранспортну інфраструктуру в транзитні маршрути до Європи, а також створити стійку систему зберігання й розподілу американського газу. Ми закладаємо новий фундамент у трансатлантичній співпраці та робимо крок до довгострокової енергетичної стабільності», — підкреслила вона.

    У міністерстві також звернули увагу, що нові логістичні ланцюги можуть не лише посилити енергетичну безпеку України, а й зробити її важливою складовою загальноєвропейської системи забезпечення газом у регіоні Південно-Східної та Центральної Європи.

    За оцінками експертів ринку, інтеграція в систему постачання СПГ через Грецію та участь у «Вертикальному коридорі» дає Україні можливість зменшити залежність від традиційних маршрутів, диверсифікувати джерела імпорту та посилити свою роль як транзитного та газорозподільчого хабу.

    «Ми дякуємо партнерам зі США та Греції. Це не лише енергетика — це про посилення економічної й геополітичної стійкості України», — додала Гринчук.

  • Газ для України може подешевшати: зниження тарифу в Словаччині прив’язали до контрактів

    Газ для України може подешевшати: зниження тарифу в Словаччині прив’язали до контрактів

    Словаччина може зменшити тариф на транзит газу до України, якщо «Нафтогаз» укладе довгострокові імпортні контракти. Про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко в коментарі для РБК-Україна. За її словами, урізання тарифу розглядається саме як елемент здешевлення постачань на український ринок.

    Свириденко уточнила, що ключова умова Братислави — стабільні багаторічні угоди на імпорт газу. В «Нафтогазі» вже готують такі домовленості, щоб знизити собівартість ресурсу для споживачів і додатково стабілізувати ринок. Цю позицію уряду та компанії підтверджують і інші українські медіа з посиланням на той самий коментар.

    Потенційне зниження словацького тарифу може стати важливою частиною стратегії диверсифікації маршрутів та джерел постачання газу до України — на тлі коливань європейських цін і потреби у прогнозованих умовах імпорту на опалювальні сезони. У публікаціях також зазначається, що нинішній тариф у Словаччині є вищим, ніж у сусідніх напрямках, тож перегляд ставки здатний поліпшити економіку поставок.

    Раніше довкола словацько-української газової співпраці виникали напруження, однак нинішні сигнали з Братислави свідчать про прагматичний пошук взаємовигідної моделі транзиту для імпорту в Україну. Подальші рішення залежатимуть від параметрів та строків підготовлюваних «Нафтогазом» контрактів.