Daypolitico

Позначка: нафтовий термінал

  • Ростов охопило полум’я після атаки дронів: горить нафтовий термінал, повідомляють про пошкодження мосту

    Ростов охопило полум’я після атаки дронів: горить нафтовий термінал, повідомляють про пошкодження мосту

    У ніч проти 10 жовтня російський Ростов-на-Дону зазнав масованої атаки безпілотників. Після серії потужних вибухів у місті спалахнула масштабна пожежа. За інформацією OSINT-аналітиків, імовірною ціллю став нафтоналивний термінал, який використовують для зберігання та перевалки російських нафтопродуктів. Російська влада підтвердила повітряну атаку та займання, однак офіційно не назвала пошкоджений об’єкт.

    Про це повідомляють «Цензор.НЕТ», ZN.UA та OSINT-проєкт ASTRA.

    Перші повідомлення про вибухи в Ростові-на-Дону почали надходити вночі. Місцеві жителі розповідали про роботу російської протиповітряної оборони та численні звуки вибухів.

    Невдовзі в одному з районів міста спалахнула велика пожежа. У соціальних мережах з’явилися відеозаписи, на яких видно високе полум’я та густий дим над промисловою територією.

    За результатами аналізу відео ASTRA припустила, що пожежа виникла на території нафтоналивного термінала «Юг Руси» в Залізничному районі Ростова-на-Дону.

    Водночас OSINT-канал Exilenova+ повідомив про можливе ураження термінала Ростовської філії Новошахтинського заводу нафтопродуктів.

    Точну назву та належність пошкодженого об’єкта офіційно поки не підтверджено.

    Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар визнав факт атаки та повідомив про пожежу в обласному центрі.

    За його словами, від вечора 9 жовтня російські сили протиповітряної оборони нібито перехопили понад 50 безпілотників.

    Водночас незалежного підтвердження кількості знищених апаратів немає.

    Слюсар заявив, що в самому Ростові внаслідок пожежі постраждалих немає, а на місці працюють екстрені служби.

    Нафтоналивний термінал, який називають імовірною ціллю атаки, відіграє важливу роль у транспортуванні російських нафтопродуктів.

    За даними ASTRA, об’єкт «Юг Руси» призначений для зберігання та перевалки пального, зокрема для подальшого експорту. Його проєктна потужність становить близько 2,5 млн тонн нафтопродуктів на рік.

    У разі підтвердження пошкоджень термінала це може вплинути на роботу окремих ланок паливної логістики Росії. Однак наразі невідомо, які саме резервуари або технологічні установки могли постраждати та чи призупинив об’єкт свою діяльність.

    Крім пожежі на промисловій території, російські джерела повідомляли про пошкодження житлових будинків у Ростові та сусідньому Батайську.

    Також з’явилася інформація про пошкодження залізничного мосту та тимчасове припинення руху поїздів. Ці повідомлення потребують додаткової перевірки.

    За даними «Цензор.НЕТ», у Батайську повідомляли про влучання безпілотника в незаселений багатоповерховий будинок. Російська влада також повідомляла про одного пораненого внаслідок нічної атаки в регіоні.

    Атака на Ростовщину відбулася на тлі регулярних ударів безпілотників по російській нафтовій інфраструктурі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масштабну пожежу на нафтовому хабі «Самара», а також про атаку на Волгоградський НПЗ та об’єкти паливної інфраструктури Самарської області.

    Такі об’єкти забезпечують перероблення, зберігання та транспортування нафтопродуктів, які використовуються як у цивільній економіці, так і у військовій логістиці РФ.

    Станом на ранок 10 жовтня підтверджено атаку безпілотників і масштабну пожежу в Ростові-на-Дону. Водночас остаточні масштаби пошкоджень нафтового термінала, кількість уражених об’єктів та наслідки для постачання пального залишаються невідомими.

    Українська сторона на момент перших повідомлень офіційно не підтвердила причетності до атаки та її результатів.

  • «Тривога у Перській затоці»: біля іранського острова Харк пролунали вибухи на тлі загрози для головного нафтового хабу країни

    «Тривога у Перській затоці»: біля іранського острова Харк пролунали вибухи на тлі загрози для головного нафтового хабу країни

    У Перській затоці поблизу іранського острова Харк, де розташований ключовий експортний нафтовий термінал Ірану, зафіксовано серію вибухів. Про це повідомляє видання Asharq Al-Awsat із посиланням на іранські медіа. Походження вибухів та точний масштаб можливих пошкоджень наразі з’ясовуються.

    Ключові деталі та перебіг подій

    • Стратегічне значення об’єкта: Острів Харк є головним вузлом нафтової інфраструктури Ірану — через його морський термінал проходить до 90% усього експорту іранської сирої нафти.
    • Повідомлення місцевих ЗМІ: Іранське агентство Fars підтвердило, що його кореспонденти чули серію гучних вибухів у районі острова, однак візуальних слідів густого диму чи пожежі безпосередньо над терміналом на той момент зафіксовано не було.
    • Попередні дані про інцидент: У регіональних джерелах з’являються суперечливі дані щодо можливості ураження іранського нафтового танкера або атак безпілотників у прибережній зоні.
    • Контекст регіональної напруги: Вибухи відбулися на тлі суттєвого загострення безпекової ситуації в регіоні Близького Сходу та ризиків блокування стратегічних торговельних шляхів у Перській затоці.

    З публікації видання Asharq Al-Awsat та іранських джерел:

    «У районі іранського острова Харк пролунало кілька вибухів. Хоча стовпів диму безпосередньо над нафтовими резервуарами не помічено, ситуація навколо стратегічного термінала залишається напруженою, а походження вибухів з’ясовується».

     

  • Порт НАТО евакуювали після вибуху дрона: ЄС напряму пов’язав інцидент із Росією

    Порт НАТО евакуювали після вибуху дрона: ЄС напряму пов’язав інцидент із Росією

    Вибух морського безпілотника поблизу одного з найбільших портів Чорного моря спричинив гучний резонанс у Європейському Союзі. Після інциденту в румунській Констанці керівництво ЄС заявило, що війна Росії проти України дедалі більше виходить за межі української території та вже становить безпосередню загрозу для держав-членів Євросоюзу.

    Інцидент стався 5 червня у порту Констанца — найбільшому морському порту Румунії та одному з ключових логістичних центрів Європи на Чорному морі. За даними румунських ЗМІ та Міністерства оборони країни, морський безпілотник вибухнув неподалік нафтового термінала після того, як застряг у захисній дамбі. Влада негайно ввела “червоний план” реагування, евакуювала частину портової території та закликала місцевих жителів дотримуватися заходів безпеки. За попередніми даними, жертв та постраждалих немає.

    Подія викликала миттєву реакцію в Брюсселі. Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що це вже третій серйозний інцидент безпеки на території Румунії за останні тижні, а всі вони безпосередньо пов’язані з війною Росії проти України. За його словами, Європейський Союз засуджує будь-які порушення повітряного та морського простору держав-членів і підтверджує свою відданість захисту безпеки кожної країни ЄС.

    Ще жорсткіше висловилася президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона наголосила, що лише тиждень тому російський дрон врізався в житловий будинок у румунському Галаці, а тепер морський безпілотник досяг стратегічного порту Констанца.

    За словами фон дер Ляєн, події останніх днів демонструють, що наслідки російської агресії дедалі частіше виходять за межі України та створюють реальну небезпеку для країн Євросоюзу.

    «Це прямий наслідок війни Росії проти України. Це дедалі більше стає прямою загрозою для країн на нашому східному кордоні», — підкреслила очільниця Єврокомісії.

    У Брюсселі також нагадали, що Європейський Союз уже розпочав масштабне переозброєння та інвестує мільярди євро у розвиток протидронових технологій, сучасних систем протиповітряної оборони та механізмів раннього попередження про загрози. Одним із ключових інструментів має стати програма SAFE, яка передбачає посилення оборонних можливостей держав-членів, особливо на східному фланзі ЄС.

    Особливу увагу викликає те, що інцидент у Констанці стався всього через тиждень після іншої надзвичайної події. У ніч на 29 травня російський ударний безпілотник типу «Герань-2» (російська версія іранського Shahed) під час атаки на Україну залетів на територію Румунії та врізався у житловий будинок у місті Галац. Внаслідок удару постраждали мирні мешканці, а десятки людей були евакуйовані. Після цього випадку Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія «перетнула ще одну межу», завдавши удару по території Європейського Союзу.

    Тоді ж підтримку Румунії висловили керівництво НАТО, уряди Німеччини, Великої Британії, Нідерландів та інших країн Альянсу. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що Альянс готовий захищати кожен сантиметр території своїх членів, а безрозсудна поведінка Росії становить небезпеку для всієї Європи.

    Порт Констанца має стратегічне значення не лише для Румунії, а й для України. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він став одним із головних маршрутів експорту української продукції, включно із зерном, металом та іншими вантажами. Через Констанцу проходять значні обсяги міжнародної торгівлі, а також логістичні потоки, пов’язані з підтримкою України.

    Саме тому будь-які інциденти поблизу порту викликають серйозне занепокоєння як у Бухаресті, так і в Брюсселі. Румунські правоохоронці та військові наразі розслідують походження морського дрона та обставини його появи біля нафтового термінала. За даними місцевих ЗМІ, безпілотник міг переносити десятки кілограмів вибухівки, а його підрив не був контрольованим.

    Президент Румунії Нікушор Дан був терміново поінформований про подію під час польоту на саміт ЄС — Західні Балкани. Інформацію також отримав виконувач обов’язків прем’єр-міністра країни. Уряд скликав екстрені консультації щодо безпеки морської інфраструктури та захисту узбережжя Чорного моря.

    У Євросоюзі дедалі частіше говорять про те, що війна Росії проти України перестає бути лише регіональним конфліктом. Серія інцидентів у Румунії показала, наскільки близько бойові дії підійшли до кордонів НАТО та ЄС. Саме тому питання зміцнення протиповітряної оборони, захисту морської інфраструктури та розвитку систем протидії дронам сьогодні стає одним із головних пріоритетів для всієї Європи.

    Поки триває розслідування вибуху в Констанці, Брюссель уже дав зрозуміти: будь-які загрози безпеці країн Євросоюзу, пов’язані з війною Росії проти України, розглядатимуться як виклик для всього об’єднання.

  • Вибух біля нафтового термінала НАТО: у Румунії терміново евакуювали найбільший порт країни

    Вибух біля нафтового термінала НАТО: у Румунії терміново евакуювали найбільший порт країни

    У румунському порту Констанца, який є найбільшим морським портом країни та одним із ключових логістичних вузлів Чорноморського регіону, 5 червня стався надзвичайний інцидент, що змусив владу оголосити найвищий рівень реагування. Морський безпілотник вибухнув неподалік нафтового термінала, після чого було проведено термінову евакуацію частини порту, а мешканців узбережжя закликали перебувати в укриттях.

    Про інцидент повідомили румунські медіа Digi24, Міністерство оборони Румунії та міжнародні інформаційні агентства Reuters і Associated Press.

    За попередніми даними, морський дрон був виявлений ще близько шостої ранку поблизу причалів №77–78 цивільного порту Констанца. Після отримання сигналу від Румунського агентства з порятунку людських життів на морі до місця прибули представники берегової охорони, спецслужб та військових структур. Територію негайно ізолювали, а після оцінки ризиків було прийнято рішення про повну евакуацію небезпечної зони.

    За інформацією Digi24, безпілотник застряг у спеціальному антиполютантному загородженні, встановленому для захисту акваторії від нафтових забруднень. Особливе занепокоєння викликало те, що апарат знаходився лише за кілька сотень метрів від нафтового термінала, де зберігаються та перевантажуються великі обсяги пального.

    Близько 10:30 за місцевим часом морський дрон самодетонував. Вибух був достатньо потужним, щоб підняти в небо великий стовп диму, однак завдяки завчасній евакуації людей постраждалих не було. Румунське Міноборони підтвердило, що об’єкт не належав збройним силам Румунії та був схожим на морські безпілотники, які активно використовуються під час війни між Україною та Росією.

    Після вибуху влада активувала так званий «червоний план реагування». До операції залучили понад 80 рятувальників, десятки одиниць техніки, карети швидкої допомоги, спеціалізовані підрозділи радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Над районом Констанци підняли два гелікоптери для пошуку інших потенційно небезпечних об’єктів у морі. Місцеві жителі отримали екстрені повідомлення системи RO-Alert із закликом уникати небезпечної території.

    Особливу увагу інцидент привернув через стратегічне значення Констанци. Після початку повномасштабної війни Росії проти України саме цей порт став одним із головних альтернативних маршрутів для українського експорту зерна, металу та інших товарів. Через Констанцу проходять значні потоки вантажів, пов’язаних як із забезпеченням України, так і з економікою всього регіону Чорного моря. Тому будь-який надзвичайний випадок у порту автоматично розглядається як питання регіональної безпеки.

    Наразі походження дрона остаточно не встановлене. Частина румунських медіа з посиланням на джерела припускає, що це міг бути український морський безпілотник із великою кількістю вибухівки на борту. Водночас офіційні структури Румунії поки що не назвали конкретного власника апарата і наголошують, що розслідування триває. Прокуратура при Апеляційному суді Констанци вже відкрила кримінальне провадження для встановлення походження дрона та обставин його появи в румунському порту.

    Інцидент відбувся на тлі різкого зростання безпекових загроз для Румунії. Лише тиждень тому російський ударний безпілотник впав на житловий будинок у місті Галац неподалік українського кордону. Унаслідок вибуху постраждали жінка та дитина. Це був перший випадок від початку повномасштабної війни, коли російський дрон завдав поранень цивільним на території держави-члена НАТО.

    За даними румунського Міністерства оборони, від 2022 року було зафіксовано щонайменше 28 випадків порушення повітряного простору країни російськими безпілотниками. Крім того, уламки українських і російських дронів неодноразово знаходили на території Румунії. Через це Бухарест останнім часом посилив співпрацю з НАТО у сфері протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури.

    Президент Румунії Нікушор Дан був поінформований про ситуацію під час польоту на саміт ЄС – Західні Балкани. Він заявив, що інцидент є прямим наслідком війни в Україні та вкотре демонструє ризики для безпеки всього регіону. За словами румунського лідера, державні структури оперативно відреагували на загрозу та зробили все можливе для захисту населення.

    Наразі порт Констанца поступово повертається до роботи, однак правоохоронці та військові продовжують перевірку акваторії Чорного моря. За деякими повідомленнями місцевої влади, в регіоні можуть перебувати й інші морські безпілотники, тому моніторинг триває у цілодобовому режимі.

  • Пекло для Кремля: українські безпілотники спалили важливі військові об’єкти від Рязані до Петербурга

    Пекло для Кремля: українські безпілотники спалили важливі військові об’єкти від Рязані до Петербурга

    Українські Сили оборони завдали серії потужних ударів по стратегічних об’єктах Росії, внаслідок чого було уражено пороховий завод у Рязанській області, нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, підприємство оборонної промисловості в Тамбовській області, а також низку військових об’єктів на тимчасово окупованих територіях України. Про результати операції 4 червня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За даними військового командування, у ніч на 4 червня українські безпілотники успішно атакували філіал підприємства «Гефест-М» — пороховий завод «Еластік» у Рязанській області Росії. Після удару на території підприємства виникла масштабна пожежа площею понад 400 квадратних метрів.

    Підприємство «Еластік» входить до структури російського оборонно-промислового комплексу та спеціалізується на виробництві вибухових речовин, порохів та компонентів для боєприпасів. Завод розглядається як один із важливих елементів забезпечення російської армії артилерійськими та ракетними боєприпасами. Саме тому подібні об’єкти регулярно потрапляють до переліку стратегічних цілей Сил оборони України.

    У Генштабі наголосили, що атака стала частиною комплексної операції зі зниження спроможностей російського військово-промислового комплексу забезпечувати армію ресурсами для ведення війни проти України.

    Не менш болючим для російської сторони став удар по нафтовому терміналу в Санкт-Петербурзі. Після проведення додаткової оцінки наслідків атаки, яка відбулася 3 червня, українські військові підтвердили значні пошкодження об’єкта.

    Зокрема, повністю знищено один резервуар для зберігання пального, ще шість резервуарів отримали пошкодження різного ступеня. Також зафіксовано руйнування двох технічних естакад, які використовувалися для транспортування нафтопродуктів. Експерти зазначають, що навіть часткове виведення з ладу такого об’єкта може створити серйозні логістичні проблеми для забезпечення російської армії паливом.

    Нафтові термінали та нафтобази залишаються одними з пріоритетних цілей українських далекобійних ударів. Вони забезпечують не лише цивільну економіку, а й військові потреби Росії, включаючи постачання пального для авіації, флоту та сухопутних військ.

    Ще одним результатом операції стало підтверджене ураження підприємства «Мічурінський завод “Прогрес”» у Тамбовській області РФ. На цьому заводі виготовляють компоненти для високоточного озброєння, а також окремі вузли для сучасних систем управління ракетним озброєнням.

    У Генштабі повідомили, що внаслідок удару на території заводу загорілося складське приміщення площею понад 200 квадратних метрів. Масштаби пошкоджень виробничих ліній ще уточнюються.

    Особливу увагу привертає підтвердження удару по прикордонному сторожовому кораблю проєкту 10410 «Свєтляк», який перебував в акваторії Азовського моря. Раніше про атаку повідомляли Сили безпілотних систем ЗСУ, а тепер інформацію офіційно підтвердив Генеральний штаб.

    Кораблі цього типу використовуються для патрулювання, охорони морських кордонів, супроводу суден та контролю акваторій. Пошкодження або виведення з ладу таких одиниць знижує можливості російських військ контролювати морський простір поблизу окупованих територій.

    Окрім ударів по території Росії, українські військові завдали серії атак по військових об’єктах окупантів на тимчасово окупованих територіях України.

    Зокрема, було уражено склад боєприпасів у районі Грінталя на Донеччині. Також під удари потрапили склади паливно-мастильних матеріалів у Сімферополі та Мелітополі.

    За інформацією військових, знищення запасів пального залишається одним із найефективніших способів послаблення логістики противника. Без достатньої кількості пального суттєво ускладнюється переміщення техніки, робота артилерії та забезпечення передових підрозділів.

    Крім того, українські сили уразили район зосередження озброєння та військової техніки поблизу Новоєгорівки на Харківщині. Також під удар потрапив пункт управління російських військ у районі Очеретиного Донецької області.

    Військові експерти зазначають, що останніми місяцями Україна значно наростила можливості далекобійних безпілотних систем. Якщо раніше основними цілями були нафтобази та склади, то нині дедалі частіше атакуються підприємства оборонної промисловості, виробники боєприпасів і високотехнологічного озброєння.

    Російська влада регулярно повідомляє про нібито успішне відбиття атак, однак масштаби пожеж та супутникові знімки підтверджують значні пошкодження на стратегічних об’єктах.

    У Генеральному штабі наголосили, що операції зі знищення військової інфраструктури ворога триватимуть і надалі. Українські сили продовжують працювати над зменшенням виробничого потенціалу російського оборонно-промислового комплексу, руйнуванням логістики окупантів та послабленням їхніх можливостей вести війну.

    Таким чином, серія ударів по пороховому заводу, нафтовому терміналу, підприємству з виробництва компонентів для високоточної зброї та військових складах стала черговим свідченням того, що українські далекобійні безпілотники дедалі глибше дістаються стратегічних об’єктів у тилу Росії. Для Кремля це означає не лише матеріальні втрати, а й необхідність витрачати дедалі більше ресурсів на захист власної території замість підтримки бойових дій на фронті.

  • Вогонь у Новоросійську: після атаки дронів спалахнув найбільший нафтовий термінал РФ у Чорному морі

    Вогонь у Новоросійську: після атаки дронів спалахнув найбільший нафтовий термінал РФ у Чорному морі

    У ніч проти 23 травня один із ключових нафтових вузлів Росії на Чорному морі опинився під ударом безпілотників. У Новоросійську Краснодарського краю після атаки дронів спалахнула пожежа на об’єктах нафтогазової інфраструктури, пов’язаних із найбільшим російським експортним терміналом «Шесхаріс». Інцидент став черговим епізодом масштабної кампанії ударів по енергетичній системі РФ, яку Україна послідовно проводить останніми місяцями.

    Про пожежу повідомило агентство Bloomberg із посиланням на регіональні екстрені служби та супутникові дані NASA FIRMS. За офіційною версією російської влади, займання нібито спричинили уламки збитого безпілотника. Водночас російські служби не уточнили, наскільки серйозних пошкоджень зазнав сам нафтовий комплекс та чи постраждали експортні потужності.

    За попередніми даними, двоє людей отримали поранення, також пошкоджено житловий будинок неподалік промислової зони. У регіоні вночі діяли сигнали повітряної тривоги та режим «безпілотної небезпеки».

    Особливу увагу аналітиків привернув район нафтобази «Грушова», де супутникова система NASA зафіксувала теплову аномалію. Саме цей об’єкт використовується для зберігання сирої нафти та нафтопродуктів перед транспортуванням до термінала «Шесхаріс» — найбільшого російського експортного нафтового вузла на Чорному морі.

    Через «Шесхаріс» Росія відвантажує нафту до міжнародних ринків, зокрема до Туреччини, Азії та частини країн Глобального Півдня. За даними аналітичних платформ, лише минулого місяця через термінал проходило понад 544 тисячі барелів сирої нафти на добу. Об’єкт належить державному оператору «Транснефть», який наразі офіційно не прокоментував наслідки атаки.

    Це вже не перший удар по Новоросійську за останні місяці. У квітні атаки безпілотників тимчасово призводили до перебоїв у роботі «Шесхаріса» та затримок у відвантаженні нафти. Тепер же, на думку експертів, ситуація може бути серйознішою, оскільки удар припав по інфраструктурі зберігання та логістики.

    Новоросійськ має стратегічне значення для російської енергетики. Після втрати частини європейського ринку через санкції Кремль значно збільшив роль чорноморських експортних маршрутів. Саме тому будь-які удари по портах, нафтобазах чи насосних станціях безпосередньо впливають не лише на внутрішню логістику РФ, а й на валютні надходження до російського бюджету.

    Українська сторона офіційно не брала відповідальності за атаку. Водночас Київ раніше неодноразово заявляв, що удари по нафтогазовій інфраструктурі РФ є відповіддю на російські атаки по українській енергосистемі та частиною стратегії послаблення воєнної економіки Кремля.

    Останніми тижнями атаки українських дронів по російських НПЗ та терміналах значно активізувалися. Під ударами опинилися об’єкти в Самарській, Рязанській, Нижньогородській, Волгоградській областях, а також у Краснодарському краї. Частина підприємств була змушена тимчасово скоротити або повністю зупинити переробку нафти.

    Зокрема, Reuters раніше повідомляв про зупинку роботи Рязанського НПЗ, який забезпечував близько 5% усієї нафтопереробки РФ. Також двічі атак зазнав Сизранський НПЗ «Роснефти». За оцінками російських та міжнародних аналітиків, рівень переробки нафти у Росії у травні впав до багаторічних мінімумів.

    У результаті в окремих регіонах РФ уже почали виникати локальні проблеми з пальним. Російські медіа та галузеві експерти повідомляють про зростання цін, перебої з постачанням бензину та ризики дефіциту в період літнього попиту.

    Попри це, Кремль публічно намагається применшувати масштаби проблеми. Речник президента РФ Дмитро Пєсков цього тижня заявив, що ситуація на паливному ринку «залишається стабільною та контрольованою». Однак на тлі серії атак російська влада вже почала обговорювати додаткові обмеження експорту пального та резервні механізми підтримки внутрішнього ринку.

    На думку військових аналітиків, нинішня кампанія ударів має не лише економічний, а й психологічний ефект. Якщо раніше російська енергетична інфраструктура вважалася відносно недосяжною для українських безпілотників, то тепер під ударом регулярно опиняються навіть стратегічні об’єкти за сотні кілометрів від фронту.

    Особливо чутливими стали удари по портовій інфраструктурі Чорного моря. Новоросійськ є не лише головним нафтовим вузлом, а й важливим логістичним центром для експорту зерна, металів та військових вантажів. Саме через нього проходить значна частина морських перевезень РФ після обмеження роботи інших напрямків.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна готова припинити атаки по російській енергетичній інфраструктурі лише за умови взаємного припинення ударів по українських ТЕС, ТЕЦ та енергомережах. Однак після відновлення масованих російських атак взимку та навесні 2026 року Україна суттєво посилила кампанію дронових ударів.

    Аналітики зазначають, що нинішня стратегія дедалі більше нагадує системне виснаження російської енергетичної логістики. Йдеться не лише про фізичне знищення об’єктів, а й про постійне створення ризиків для транспортування, страхування та експорту російської нафти.

    І хоча Росія поки зберігає можливість експортувати значні обсяги сировини, серія ударів по Новоросійську, Рязані, Самарі та інших регіонах демонструє: навіть найважливіші нафтові об’єкти РФ більше не можуть почуватися повністю захищеними.

  • Генштаб ЗСУ: У Краснодарському краї РФ уражено поромну переправу і нафтовий термінал порту «Кавказ»

    Генштаб ЗСУ: У Краснодарському краї РФ уражено поромну переправу і нафтовий термінал порту «Кавказ»

    Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про успішне ураження українськими ракетами «Нептун» важливих об’єктів інфраструктури в Краснодарському краї Російської Федерації. Зокрема, атаці піддалися поромна переправа і нафтовий термінал порту «Кавказ».

    Цей порт розташований з російського боку на вході в Керченську протоку з Азовського моря.

    Також дрони вразили нафтотермінал у Краснодарському краї, повідомляє ДШУ.

    Російська влада раніше повідомляла про удар безпілотників по нафтобазі в Темрюкському районі Краснодарського краю.

    Приліт по «Кавказу» і черговому порому в РФ не підтверджувався.

    Водночас міноборони РФ повідомляло про атаку протикорабельних ракет, яку, за версією росіян, вдалося відбити.

    Нагадаємо, вчора Генштаб України заявив про удар по порому через Керченську протоку американськими ракетами ATACMS.

  • У Росії знову нічні вибухи. Палає важливий газовий термінал в порту Ленінградської області

    У Росії знову нічні вибухи. Палає важливий газовий термінал в порту Ленінградської області

    У ніч на 21 січня в Росії повідомили про вибухи в кількох регіонах – Тульській, Смоленській, Орловській та Ленінградській областях. Найбільш руйнівними стали вибухи у порту Усть-Луга Ленінградської області, звідки транспортують природний газ.

    Російська влада стверджує, що в одних випадках причиною послужили атаки українських безпілотників, в інших, як у випадку Усть-Луга, повідомляли про вибухи без вказання причини.

    Щоразу російська влада запевняла, що атаки не досягли своїх цілей або були не надто руйнівними. Хоча у соцмережах публікують фото й відео вогню й великих спалахів в усіх трьох регіонах.

    Українська влада поки що відповідальності за вибухи на себе не брала.

    Термінал “Новатек”

    Найбільше постраждав термінал великої газовидобувної російської компанії “Новатек”, що розташований в порту Усть-Луга Ленінградської області.

    Губернатор області Олександр Дрозденко близько 3.00 вночі підтвердив, що там велика пожежа, хоч він запевнив, що евакуацію провели і персонал не постраждав. А за шість годин написав, що пожежу “локалізували”.

    Причину пожежі він не назвав. Натомість голова Кінгісеппського району Юрій Запалатський заявив, що причиною стали “два вибухи”.

    Раніше вночі місцеві мешканці повідомляли у соцмережах, що чули звуки прольоту безпілотників. Петербурзьке видання “Фонтанка” з посиланням на свої джерела писало, що два безпілотники направлялися до Петербургу, але потім змінили курс і пішли на порт.

    Але ані міноборони Росії, ані українська влада цю інформацію не коментували.

    Порт розташований майже за тисячу кілометрів від українського кордону.

    Лише за кілька днів до того, 18 січня, у тій же Ленінградській області вже були вибухи на нафтобазі. І тоді Україна визнала, що йшлося про атаку її дронів.

    Зокрема, міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін на панелі в Українському домі в Давосі заявив, що Петербург вразив дрон українського виробництва, який подолав відстань у 1250 км.

    “Виробництво “Панцирів”?

    У інших російських регіонах, менш віддалених від України, вночі також звучали вибухи.

    У більшості випадків міноборони РФ заявило, що йшлося про українські безпілотники, але запевнило, що їх збили і ніяких збитків вони начебто не завдали.

    Про вибухи повідомляли, зокрема, в Тульській, Смоленській та Орловській областях. Ці повідомлення підтверджувалися відео вибухів та спалахів в соцмережах.

    Водночас в мережі повідомляли, що ціллю безпілотників у Тулі стало оборонне підприємство “Щегловський вал”, де виробляють зенітно-ракетні комплекси “Панцир”.

    Російська влада заперечує, що в регіоні постраждала якась інфраструктура, але “Суспільне” з посиланням на джерела в українських спецслужбах стверджує, що влучання було і ціллю був саме “Щегловський вал”.

    Джерела видання підтверджують також нічні атаки в Смоленській та Орловській областях.