Позначка: нагорода

  • «Чому не Укрпошта?» Смілянський відреагував на відправлення Зеленським ордена Білого Орла через «Нову пошту»

    «Чому не Укрпошта?» Смілянський відреагував на відправлення Зеленським ордена Білого Орла через «Нову пошту»

    Генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський прокоментував резонансну історію з поверненням президентом України Володимиром Зеленським ордена Білого Орла до Польщі через сервіс «Нової пошти». Після того як фотографії відправлення нагороди з’явилися у соцмережах, в українському інформаційному просторі почали активно обговорювати, чому для такого символічного кроку не була використана саме державна пошта.

    Про це Смілянський написав на своїй сторінці у Facebook.

    За словами очільника «Укрпошти», він не знає справжньої причини такого рішення, однак вирішив із гумором відреагувати на хвилю запитань від користувачів.

    «Друзі, мережею несуться тисячі запитань, чому президент відправив орден до Польщі “Новою Поштою”, а не “Укрпоштою”. Тож відповідаю: насправді я не знаю, чому саме так сталося, але я завжди за чесну конкуренцію», — зазначив Смілянський.

    Він наголосив, що нині питання монополії державного поштового оператора вже не є актуальним, а конкуренція між компаніями сприяє розвитку ринку та підвищенню якості послуг.

    Три версії від Смілянського

    Щоб пояснити можливі причини вибору саме «Нової пошти», генеральний директор «Укрпошти» озвучив три власні версії.

    Перша версія має радше жартівливий характер. За словами Смілянського, національні кольори Польщі — білий і червоний — повністю збігаються з корпоративними кольорами «Нової пошти», тому хтось міг вирішити, що повертати польську державну нагороду символічно саме у такому оформленні.

    Друга версія пов’язана із законодавчими обмеженнями. Очільник «Укрпошти» звернув увагу, що пересилання державних нагород через поштові сервіси може регулюватися окремими нормами та правилами.

    «Можливо, юристи Офісу президента вивчили питання і побачили, що пересилання державних нагород саме поштою суворо обмежене або заборонене. Водночас “Нова пошта” є експрес-оператором, а не класичною поштовою службою», — припустив він.

    Третя версія стосується безпосередньо логістики. Смілянський розповів про труднощі, з якими останнім часом стикається «Укрпошта» під час роботи на польському напрямку.

    За його словами, протягом останніх двох місяців автомобілі державного поштового оператора регулярно затримуються польськими митними службами. Через це маршрути доставки доводиться змінювати та прокладати через територію інших країн Європи.

    «Наші машини зараз фактично змушені об’їжджати Польщу через Угорщину та Словаччину. Водночас автомобілі “Нової пошти” проходять значно швидше, оскільки здійснюють експрес-доставку», — зазначив Смілянський.

    Він також додав, що проблеми із проходженням українських поштових вантажів через польський кордон негативно впливають на логістику та швидкість доставки міжнародних відправлень.

    «Конкуренція — це добре. Погане ставлення до України — це погано», — підсумував керівник «Укрпошти».

    Чому Зеленський повернув орден

    Скандал навколо ордена Білого Орла став одним із найбільш резонансних епізодів у сучасних українсько-польських відносинах.

    19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Цю відзнаку Зеленський отримав у 2023 році від тодішнього президента Польщі Анджея Дуди як символ підтримки України у боротьбі проти російської агресії.

    Після рішення Варшави Володимир Зеленський оголосив про повернення нагороди до Польщі. У соцмережах президент опублікував фотографії, на яких видно процес пакування ордена у відділенні «Нової пошти» та оформлення міжнародного відправлення на адресу канцелярії польського президента.

    У своєму зверненні Зеленський процитував слова Кароля Навроцького про те, що орден Білого Орла символізує особливу довіру польської держави та повагу до фундаментальних цінностей польського суспільства.

    Після цього український президент заявив, що Україна не буде сперечатися з тим, що аналогічні нагороди свого часу отримували такі суперечливі історичні постаті, як російська імператриця Катерина ІІ, італійський диктатор Беніто Муссоліні та колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер.

    Водночас Зеленський подякував польському народу за підтримку України після початку повномасштабної війни та наголосив, що повага між українцями та поляками має залишатися важливою складовою двосторонніх відносин.

    Хвиля повернення польських нагород

    Після рішення Кароля Навроцького про повернення власних польських нагород заявили одразу кілька відомих українських політиків та державних діячів.

    Серед них — другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Також про намір повернути польські державні відзнаки повідомили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    На цьому тлі історія з відправленням ордена через «Нову пошту» стала окремим інформаційним приводом, який швидко набув популярності у соцмережах та медіа.

    Попри іронічний тон коментаря Ігоря Смілянського, ситуація ще раз привернула увагу до напруження в українсько-польських відносинах, яке останніми днями продовжує залишатися однією з найбільш обговорюваних міжнародних тем.

  • Зеленський отримав престижну премію в Нідерландах: нагороду присвятили всьому українському народу

    Зеленський отримав престижну премію в Нідерландах: нагороду присвятили всьому українському народу

    Президент України Володимир Зеленський 16 квітня 2026 року отримав престижну міжнародну нагороду Four Freedoms Awards («Чотири свободи») під час урочистої церемонії у нідерландському місті Мідделбург. Відзнаку глава держави прийняв не особисто для себе, а від імені всього українського народу — як символ визнання стійкості, мужності та боротьби за свободу в умовах повномасштабної війни з Росією.

    Церемонія відбулася у Новій церкві Мідделбурга — історичному місці, пов’язаному з родиною Рузвельтів, і зібрала високопоставлених гостей, серед яких король Нідерландів Віллем-Александр, прем’єр-міністр Роб Єттен, а також представники фонду Рузвельта та міжнародної спільноти.

    Нагорода Four Freedoms Awards була заснована у 1982 році та присвячена чотирьом фундаментальним свободам, сформульованим президентом США Франклін Рузвельт у 1941 році: свободі слова, свободі віросповідання, свободі від злиднів і свободі від страху. Саме ці принципи стали ідейною основою сучасного демократичного світу.

    У 2026 році міжнародну нагороду присудили Україні як державі, що протистоїть агресії та захищає не лише власний суверенітет, а й базові цінності демократії. У Фонді Рузвельта підкреслили, що це рішення є «визнанням мужньої боротьби України за свободу і демократію в надзвичайно складних обставинах».

    Під час церемонії Зеленський розпочав виступ із хвилини мовчання за жертвами нещодавніх російських атак. Він нагадав, що навіть у день вручення нагороди Україна продовжує зазнавати масованих обстрілів, унаслідок яких гинуть мирні жителі.

    У своїй промові президент наголосив, що ключова свобода, за яку сьогодні бореться Україна, — це свобода від страху. Він підкреслив, що українці досі не мають змоги жити без загрози ракетних ударів, руйнувань і втрат. За словами Зеленського, ця боротьба є спільною для всього цивілізованого світу, адже агресія Росії становить глобальну загрозу.

    Президент також закликав міжнародну спільноту не зменшувати підтримку України. Він наголосив на необхідності продовження військової, фінансової та політичної допомоги, а також притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини. Окремо Зеленський підкреслив важливість створення міжнародного трибуналу щодо злочину агресії.

    У своїй промові він прямо назвав російського президента глобальною загрозою та застеріг, що безкарність агресора може призвести до нових війн. «Не дайте Росії залишитися безкарною», — звернувся він до партнерів.

    Церемонія нагородження також стала частиною ширшого дипломатичного візиту Зеленського до Європи. Напередодні він відвідав низку європейських столиць, де обговорював питання військової допомоги та фінансування України. Після вручення премії президент провів переговори з нідерландським керівництвом щодо подальшої співпраці, зокрема у сфері оборонних технологій та виробництва безпілотників.

    Нідерланди залишаються одним із ключових партнерів України у протидії російській агресії. Країна вже надала значну військову допомогу, включаючи системи ППО та фінансування оборонних проєктів. Зокрема, нещодавно було оголошено про виділення сотень мільйонів євро на підтримку українських дронових програм.

    Окрім України, цьогорічними лауреатами премії стали також інші міжнародні діячі та організації. Серед них — Комітет захисту журналістів (за свободу слова), французька активістка Жизель Пеліко (за свободу від страху) та чилійська правозахисниця Ісидора Урібе Сільва (за свободу від злиднів).

    Премія «Чотири свободи» вважається однією з найпрестижніших міжнародних нагород у сфері захисту прав людини та демократичних цінностей. У різні роки її отримували такі світові лідери, як Нельсон Мандела, Далай-лама, Кофі Аннан та Ангела Меркель.

    Отримання цієї відзнаки Україною стало потужним символічним сигналом підтримки з боку Заходу. Воно підтверджує, що боротьба українців розглядається не лише як національний спротив, а як частина глобального протистояння за свободу, демократію та міжнародний порядок.

  • Український фільм про трагедію у Маріуполі отримав Оскар

    Український фільм про трагедію у Маріуполі отримав Оскар

    Український фільм “20 днів у Маріуполі”, режисера Мстислава Чернова, здобув перемогу на Оскарі у номінації “Найкращий документальний фільм”.

    Це історична перемога для України, оскільки вперше український фільм отримав таку престижну кінопремію. Стрічка розповідає про жахливі події, що трапилися в Маріуполі, коли місто опинилося під обстрілами російських військ.

    Церемонія вручення 96-ї премії “Оскар” відбулася в ніч з 10 на 11 березня у Лос-Анджелесі.

    Під час свого виступу на сцені Мстислав Чернов висловив свою вдячність за нагороду, проте він також поділився своїм бажанням обміняти Оскар на забезпечення миру і безпеки для України. Він закликав до підтримки своєї країни і віддано просив, щоб Росія припинила агресію проти України та звільнила всіх українських заручників та солдатів, які захищають свою землю.

    “Ми не можемо змінити історію, не можемо вплинути на минуле, але разом ми, кожен з вас і я, зараз знаходимося серед найталановитіших людей світу. Ми можемо зробити все можливе, щоб виправити історію, дати перемогу правді і забезпечити, щоб загиблі в Маріуполі та всі ті, хто пожертвував своїм життям, ніколи не були забуті. Кіно формує спогади, а спогади створюють історію,” – заявив Чернов під час виступу на сцені у Лос-Анджелесі.

    Фотокореспонденту Євгену Малолєтці та продюсерці стрічки Василісі Степаненко також було вручено Оскар, разом з режисером вони працювали в Маріуполі у 2022 році.

    Кілька тижнів тому “20 днів у Маріуполі” отримав визначну британську кінопремію BAFTA.

    До 2024 року українські фільми отримували номінації на Оскар, але жоден з них ніколи не став володарем цієї престижної нагороди. Наприклад, у 2023 році був номінований фільм про дитячий притулок на Донбасі “Будинок зі скалок”, а в 2016 році – стрічка про Євромайдан “Зима у вогні: Боротьба України за свободу”. Однак ці фільми були копродукціями України та інших країн. Першим українським фільмом, який отримав Оскар, став “20 днів у Маріуполі”.

    Нагороди Оскар у різних категоріях були вручені на церемонії в 2024 році:

    • Найкращий фільм – “Оппенгеймер”.
    • Найкращий актор – Кілліан Мерфі, “Оппенгеймер”.
    • Найкраща акторка – Емма Стоун, “Бідолашні створіння”.
    • Найкращий режисер – Крістофер Нолан за фільм “Оппенгеймер”.
    • Найкращий документальний короткометражний фільм – “Остання майстерня”.
    • Найкращий міжнародний фільм – “Зона інтересу”, режисера Джонатана Ґлейзера.
    • Найкращий анімаційний фільм – “Хлопчик і чапля”, режисера Хаяо Міядзакі.
    • Найкраща акторка другого плану – Да’Він Джой Рендольф, “Бідолашні створіння”.
    • Найкращий актор другого плану – Роберт Дауні-молодший, “Оппенгеймер”.
    • Найкращий оригінальний сценарій – “Анатомія падіння”, авторство Жустіна Тріє та Артура Арарі.
    • Найкращий адаптований сценарій – “Американське чтиво”, авторство Корда Джефферсона.

    Невдовзі до церемонії Оскар у ВВС Україна звернулися до Мстислава Чернова з запитанням, чи готував він промову на випадок перемоги.

    Режисер відповів, що будь-який українець обміняв би будь-які світові нагороди на те, щоб уникнути російського вторгнення в Україну.

    “Я бажав би, щоб цього фільму не було, але він є. І оскільки він є, я маю зробити все можливе, щоб його побачило якнайбільше людей. Це наша головна мета, і ми робимо все для її досягнення”, – підкреслив режисер.

    На всіх кінофестивалях, де стрічка отримувала нагороди, Чернов використовував їх, щоб говорити про трагедію Маріуполя та війну.

    Його документальний фільм розповідає про перші тижні російського вторгнення в Маріуполь: обстріли, загибель мирного населення, бомбардування пологового будинку.

    У стрічці знято сцени смерті багатьох місцевих мешканців від рук російських військ.

    Чернов постійно нагадує глядачам, що війна триває в Україні і те, що вони бачать на екрані, відбувається зараз.

    Разом з фотографом Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василісою Степаненко вони вирушили до Маріуполя 23 лютого 2022 року, перед вторгненням. Їхній репортаж допоміг світові побачити, що відбувалося у місті.

    За цю роботу вони отримали Пулітцерівську премію, найпрестижнішу нагороду для журналістів.

    У фільмі також змальовано особисте життя воєнних кореспондентів і документування історії. Журналісти ризикували життям, знімаючи події в Маріуполі.

    “Цей фільм важко дивитися, але його потрібно дивитися”, – зауважив Чернов.

    Перед тим, як фільм “20 днів у Маріуполі” отримав Оскар, він вже був відзначений численними нагородами та визнанням у всьому світі.

    New York Times охарактеризував стрічку як “безжальний і дійсно важливий документальний фільм”.

    Rolling Stone підкреслив, що це “жахливе свідчення необхідності і високої ціни документування життя у бойовій зоні”.

    На головному фестивалі незалежного кіно у світі Sundance у 2023 році “20 днів у Маріуполі” отримав приз глядацьких симпатій.

    Кінокритики з США визнали його кращим у номінаціях “режисерський дебют” та “політична документалістика” на Critics’ Choice Documentary Awards.

    Український фільм став найкасовішою документальною стрічкою минулого року в Україні, зібравши понад 500 тисяч гривень тільки за перший вікенд прокату.

    Мстислав Чернов отримав премію Гільдії режисерів Америки.

    Під час нагородження премією BAFTA у Лондоні він висловився про Маріуполь як символ боротьби та віри, закликавши продовжувати боротьбу.

    Після отримання Оскара Чернов заявив журналістам, що його фільм представляє зруйновані українські міста, що є нагадуванням світові про необхідність зупинити вторгнення.

    “Ця перемога, сподіваюся, розповість про те, що відбувається в Україні більшій кількості людей і залучить їх увагу”, – додав режисер.