Позначка: нардепи

  • Розслідування показало як нардепи ховають елітні маєтки за родичами

    Розслідування показало як нардепи ховають елітні маєтки за родичами

    В Україні значна частина народних депутатів володіє або користується елітною нерухомістю площею у сотні й навіть тисячі квадратних метрів. При цьому частина таких активів формально записана не на самих політиків, а на їхніх родичів чи пов’язані структури.

    Про це пише видання Oboz.ua

    Аналіз декларацій парламентарів показує, що подібна практика є доволі поширеною і охоплює представників різних політичних сил.

    Зокрема, народний депутат від «Слуги народу» Ігор Негулевський наприкінці 2025 року переїхав у будинок площею майже 800 квадратних метрів у Кончі-Заспі. Йдеться про орендовану нерухомість із виходом до води, ринкова вартість якої може сягати близько 10 тисяч доларів на місяць. До цього парламентар користувався значно скромнішим житлом у столиці.

    Водночас Негулевський є фігурантом кримінального провадження щодо можливого отримання неправомірної вигоди за голосування у парламенті. Справу розглядає Вищий антикорупційний суд, однак вирок наразі не ухвалено.

    Інший депутат, Валерій Дубіль із «Батьківщини», користується будинком у Києві, який оформлений на його падчерку. При цьому поруч розташований ще один маєток, що належить її чоловіку. Обидві ділянки об’єднані спільною територією, що фактично створює єдиний житловий комплекс для родини.

    Нардеп від «Слуги народу» Володимир Тимофійчук задекларував будинок своєї дружини в Івано-Франківській області, який вона отримала у спадок у 2025 році. Загальна площа нерухомості разом із господарськими спорудами перевищує 440 квадратних метрів.

    Голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус проживає у будинку під Києвом, оформленому на доньку колишнього керівника Держприкордонслужби. Площа цього житла становить майже 400 квадратних метрів.

    Серед найбільших об’єктів нерухомості, пов’язаних із парламентарями, — маєток Сергія Алєксєєва від «Європейської солідарності» в Кончі-Заспі. Будинок записаний на його матір, якій понад 80 років. У декларації вказано вартість у 35 мільйонів гривень, хоча ринкова ціна подібних об’єктів може бути значно вищою.

    Раніше Алєксєєву повідомляли про підозру у можливому зловживанні впливом, однак він продовжує виконувати депутатські повноваження.

    Один із найбільших задекларованих об’єктів належить родині Василя Петьовки з депутатської групи «Довіра». Йдеться про маєток у Мукачеві загальною площею понад 2000 квадратних метрів, який оформлено на його дружину. Домоволодіння включає основний будинок, гостьовий будинок та технічні споруди.

    Позафракційний депутат Антон Яценко задекларував будинок площею понад 1500 квадратних метрів у Кончі-Заспі, оформлений на тестя. Маєток розташований біля води та обладнаний власним тенісним кортом і басейном. За оцінками, його вартість може сягати близько 10 мільйонів доларів.

    При цьому на тестя депутата оформлено десятки об’єктів нерухомості, зокрема квартири у престижному будинку на вулиці Грушевського в центрі Києва, який давно асоціюється з політичною та бізнес-елітою.

    Експерти зазначають, що оформлення майна на родичів або пов’язаних осіб може використовуватись для зниження уваги до реального рівня статків та уникнення потенційних перевірок. Водночас формально такі схеми складно довести без додаткових доказів фактичного контролю над активами.

    Попри відкритість електронних декларацій, питання відповідності способу життя та офіційних доходів українських політиків залишається актуальним і надалі привертає увагу антикорупційних органів.

  • Нардеп Клочко під підозрою НАБУ через незаконне збагачення понад 11 млн грн

    Нардеп Клочко під підозрою НАБУ через незаконне збагачення понад 11 млн грн

    Нардеп від «Слуги народу» Андрій Клочко потрапив під підозру НАБУ через незаконне збагачення на понад 11 млн грн. Слідство зазначає, що йдеться про земельні ділянки, квартири, нежитлові приміщення та автомобілі, оформлені на близьких родичів депутата.

    Згідно з декларацією Клочка за 2025 рік, у січні він отримав від держави 547 897 грн компенсації за невикористані дні щорічної відпустки. Заробітна плата нардепа у Верховній Раді склала 764 984 грн, до цього додається 27 тис. грн доходу від роботи за сумісництвом у Житомирському державному університеті та 1 280 102 грн від продажу рухомого майна.

    У власності родини Клочка з 1997 року знаходиться квартира в Києві площею 69 м². Крім того, депутат орендує квартиру площею 101 м², проживає у квартирі на 106 м², оформленій на родича, та має депутатську приймальню у столиці на 134 м² разом із прилеглою територією.

    Автопарк родини складається з двох раритетних «Запорожців», а також автомобілів Lexus RX 450H, оформленого на дружину та придбаного за 950 тис. грн, і Volkswagen Passat вартістю 571 тис. грн, також записаного на дружину.

    Щодо заощаджень, нардеп задекларував 90 тис. доларів готівкою, його дружина — ще 91 тис. доларів. Окрім того, у декларації вказано 17,5 тис. євро, 1,3 млн грн готівкою, 115 тис. грн заощаджень дружини та близько 18 тис. грн на банківських рахунках. Окремо зазначено заставу за рішенням ВАКС: 399 999 грн внесла дружина, ще 510 тис. грн — із власності самого Клочка.

    НАБУ повідомило про підозру нардепу у травні 2024 року. Розслідування триває, правоохоронці перевіряють походження задекларованих активів і можливу причетність до корупційних схем через оформлення майна на родичів.

  • В Україні нардепи виходять під застави, але походження коштів не перевіряють

    В Україні нардепи виходять під застави, але походження коштів не перевіряють

    Народні депутати від «Слуги народу» Ольга Савченко та Євген Пивоваров вийшли під застави у справах про отримання хабарів за «правильні» голосування у Верховній Раді. Загальна сума застав становить майже 36,7 млн грн.

    За даними журналістів, 16,6 млн грн застави за Ольгу Савченко вніс її адвокат Ігор Фомін. Одним платежем, при цьому частину коштів він назвав власними, а частину — «позиченими». Для внесення застави за Євгена Пивоварова було задіяно сім фізичних осіб із сумами від 150 тис. до 5 млн грн.

    Експерти та журналісти звертають увагу, що в Україні фактично не перевіряється походження коштів для застави. Їх може внести будь-яка фізична чи юридична особа, і обов’язку довести легальність доходів немає. Навіть у попередній справі Мідас заставу на 37 млн грн внесла компанія зі статутним капіталом 1000 грн, яка не веде реальної діяльності. Держфінмоніторинг не виявив підозрілих транзакцій у цих випадках.

    Внаслідок цього підозрювані у корупції можуть швидко вийти з-під варти, а особи чи компанії з нульовою діяльністю за один день знаходять десятки мільйонів для застави. Експерти пропонують змінити порядок внесення застави: запровадити обов’язкову перевірку походження коштів, вимагати підтвердження легальних доходів і відмовляти у зарахуванні застави без таких підтверджень.

    Такі зміни могли б суттєво знизити ризик обходу закону та підвищити ефективність антикорупційної політики.

  • Народні депутати з високими доходами отримали компенсацію за оренду житла у Києві

    Народні депутати з високими доходами отримали компенсацію за оренду житла у Києві

    Троє народних депутатів України, обраних від Одеської області, попри задекларовані мільйонні доходи, отримали з держбюджету понад 230 тисяч гривень компенсації за оренду житла у столиці. Про це повідомила пресслужба Верховної Ради України.

    Йдеться про Миколу Скорика, Олександра Ткаченка та Олега Колєва. Згідно з поданими деклараціями за 2024 рік, найбільший дохід задекларував Скорик — 3,2 мільйона гривень. Його колеги Ткаченко та Колєв повідомили про доходи на рівні 1,7 мільйона гривень кожен.

    Попри це, упродовж перших чотирьох місяців 2025 року ці троє депутатів отримали компенсацію з бюджету за найм житла у Києві на загальну суму 232,7 тисячі гривень.

    Закон дозволяє депутатам претендувати на таку компенсацію, якщо вони не мають власного житла у Києві і зареєстровані більш ніж за 30 км від столиці. Однак у суспільстві виникає логічне запитання: чи етично отримувати кошти з бюджету на житло, маючи при цьому мільйонні прибутки?

    Окрім Скорика, Ткаченка та Колєва, компенсацію за оренду також отримали нардепи Сергій Колебошин та Олексій Леонов. Таким чином, за січень-березень 2025 року п’ятеро депутатів з Одещини сумарно отримали понад 230 тисяч гривень компенсації. Причому ці самі політики отримували таку ж компенсацію і впродовж минулого року.

    Ці дані з’явилися на тлі триваючих обговорень скорочення державних витрат у час війни. Громадські активісти закликають переглянути механізми надання компенсацій тим, хто має достатньо коштів для самостійної оренди житла.

  • На житло для нардепів було виділено 64,5 мільйона гривень

    На житло для нардепів було виділено 64,5 мільйона гривень

    В умовах повномасштабної війни з Росією українці стали свідками бездумних рішень влади, пов’язаних із витратами бюджету. Серед безлічі статей видатків виділяються компенсації оренди житла для народних депутатів, на які з березня 2022 року по квітень 2024 року було витрачено 64,5 мільйона гривень.

    Це викликає серйозні питання щодо доцільності та прозорості використання бюджетних коштів.

    На компенсації оренди житла в Києві вже скористалися 160 народних депутатів, що становить 40% усього депутатського корпусу. У той час як країна перебуває у стані війни, витрати на оренду житла викликають невдоволення громадськості, особливо коли йдеться про значні суми.

    Журналісти проаналізували декларації народних обранців і виявили, що дехто з них, маючи значні фінансові активи за кордоном, все одно бере компенсації.

    Наприклад, депутат Олег Воронько за 2022 рік отримав 237 тисяч гривень компенсації, при цьому його особисті заощадження становлять майже 1,5 мільйона доларів і понад 1 мільйон євро.

    Євген Яковенко за два роки війни отримав понад півмільйона гривень на оренду, а його заощадження становлять 950 тисяч доларів і 830 тисяч євро. Інші депутати також не соромляться просити компенсації, маючи при цьому значні статки та активи.

    Деякі народні депутати орендують житло за ціною, що перевищує їхню зарплату. Наприклад, Владлен Неклюдов орендує квартиру в престижному районі Києва, вартість якої становить від 65 тисяч гривень на місяць, тоді як його зарплата не сягає 57 тисяч гривень. Ще більш показовою є історія з депутатом Євгеном Петруняком, який за час війни отримав 486 тисяч гривень компенсації, але не вказав орендоване житло у своїй декларації.

    Критика з боку суспільства наростає. Багато хто вважає, що такі витрати неприпустимі в умовах війни, і вимагає перегляду системи компенсацій. Експерти, такі як головний редактор “Руху ЧЕСНО” Олександр Саліженко, упевнені, що необхідно чітко регламентувати процес компенсацій, з огляду на інтереси тих, хто дійсно потребує допомоги.

  • Витрати на відрядження нардепів за кордон у минулому році склали 13,7 млн грн з бюджету України

    Витрати на відрядження нардепів за кордон у минулому році склали 13,7 млн грн з бюджету України

    У 2023 році було спрямовано 2,6 мільярда гривень державних коштів на операційну роботу Верховної Ради, з яких 13,7 мільйонів гривень було витрачено на організацію візитів делегацій ВР за кордон.

    Загалом у бюджеті було передбачено 2 732,1 мільярда гривень для підтримки діяльності парламенту та окремих народних депутатів, і 2 592,7 мільярда гривень було витрачено. З них 13,7 мільйонів гривень було витрачено на здійснення закордонних поїздок народних депутатів, а 109,4 мільйонів гривень було повернуто до державного бюджету України.

    У 2024 році на фінансування роботи Ради було виділено 2 947,1 мільярда гривень у державному бюджеті.

    Зауважте, що з введенням воєнного стану Верховна Рада України працює в режимі максимальної економії державних коштів.