Daypolitico

Позначка: народні традиції

  • Які свята відзначають в Україні та світі 9 березня

    Які свята відзначають в Україні та світі 9 березня

    9 березня в Україні відзначають день народження Тараса Шевченка — найвідомішого українського поета, художника і мислителя. Цього ж дня православні віряни вшановують пам’ять сорока мучеників Севастійських, а у світі відзначають кілька міжнародних свят.

    Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року. Його творчість стала основою української національної літератури та символом боротьби за свободу і гідність. Поетична збірка «Кобзар» і сьогодні залишається однією з найважливіших книг української культури. У цей день в Україні традиційно проводять пам’ятні заходи, покладають квіти до пам’ятників поету та організовують літературні читання.

    За церковним календарем 9 березня вшановують сорок мучеників із міста Севастія. За переказами, це були воїни римського війська, які у IV столітті відмовилися зректися християнської віри. За свою позицію вони зазнали страти і згодом були канонізовані церквою. У молитвах цього дня віряни часто просять захисту для військових та зцілення поранених.

    У світі 9 березня відзначають день народження ляльки Барбі — популярної іграшки, яка вперше була представлена у 1959 році. Також у різних країнах святкують День ді-джея, День штучних зубів, День солі та День Співдружності націй.

    У народному календарі цей день пов’язували з приходом справжньої весни. Вважалося, що після 9 березня холод починає остаточно відступати. За традицією господині випікали сорок коржів або печиво у формі птахів, які символізували тепло та швидке настання весни.

    За народними прикметами, якщо цього дня пригріло сонце, сильних морозів уже не буде. Якщо річки почали звільнятися від льоду — незабаром настане справжня відлига. Опади 9 березня вважалися ознакою того, що навесні дерева рясно зацвітуть.

  • Яке свято 5 березня відзначають в Україні і світі

    Яке свято 5 березня відзначають в Україні і світі

    5 березня поєднує одразу кілька важливих подій – церковні традиції, міжнародні ініціативи та народні звичаї. У цей день українці не мають офіційного державного свята, однак дата здавна вважається особливою для господарів і фермерів. У народних віруваннях вона символізує початок активної роботи на землі та підготовку до майбутнього врожаю.

    Згідно з церковним календарем, за новоюліанським стилем вшановують священномученика Конона Мандонського. За переказами, він був працьовитим землеробом і відомий своєю відданістю християнській вірі. Святий загинув мученицькою смертю, відмовившись зректися своїх переконань. У народній традиції Конона вважають покровителем праці на землі, тому віруючі цього дня моляться про гарний урожай, міцні посіви та захист від стихійних лих. У старому церковному календарі 5 березня також пов’язували з пам’яттю князя Ярослава Мудрого, якого вшановують як християнського святого.

    На міжнародному рівні ця дата пов’язана з екологічною тематикою. У світі 5 березня відзначають Всесвітній день енергоефективності. Його головна мета – нагадати людям про необхідність раціонального використання природних ресурсів, економії енергії та зменшення шкідливих викидів. Організатори ініціативи закликають суспільство замислитися над тим, як повсякденні звички впливають на довкілля і майбутнє планети.

    Крім того, у різних країнах цього дня проводять кілька тематичних подій. Серед них – День геодезії та геоінформації, День винаходження степлера, День інформації про дисоціативний розлад особистості, а також День сирних паличок.

    У народному календарі 5 березня пов’язують із прикметами, які допомагали передбачити погоду та врожай. Вважалося, що якщо сніг до цього часу не почав танути, то він може пролежати ще довго. Дощ у цей день віщує часті гради влітку, а поява молодої зеленої трави – щедрий урожай. Ясне небо, за народними спостереженнями, обіцяє теплий і м’який березень.

    Також ця дата традиційно вважається вдалою для початку робіт на присадибній ділянці. Наші предки прибирали торішнє листя, збирали сухі гілки, перекопували грядки та готували землю до нового сезону. Навіть за прохолодної погоди намагалися виконати хоча б частину робіт, щоб залучити в дім достаток.

    Разом із тим день супроводжується певними застереженнями. У церковній традиції не рекомендують сваритися, лаятися або зловживати алкоголем. Також віруючі дотримуються обмежень Великого посту. Вважається, що спокійна атмосфера, праця та стриманість цього дня допомагають залучити благополуччя і добрий врожай на весь рік.

  • Церковне свято 11 лютого: кому моляться, що можна і не можна робити

    Церковне свято 11 лютого: кому моляться, що можна і не можна робити

    11 лютого за новим церковним календарем Православна церква України вшановує пам’ять священномученика Власія, єпископа Севастійського. У народі цей день здавна вважається особливим: із ним пов’язують молитви за здоров’я, турботу про домашніх тварин, родинні традиції та численні прикмети про погоду.

    Яке церковне свято 11 лютого за новим стилем

    Святий Власій жив у III–IV століттях у місті Севастія (територія сучасної Туреччини). З молодих років він вирізнявся побожністю та праведним життям, а згодом став єпископом місцевої християнської громади.

    У період гонінь на християн за імператора Діоклетіана Власій не залишив служіння: підтримував в’язнів, допомагав мученикам і, за переказами, зцілював хворих. Рятуючись від переслідувань, він оселився в печері на горі Аргеос. Легенди розповідають, що до нього приходили навіть дикі звірі, які знаходили біля святого спокій і зцілення.

    Згодом Власія схопили, піддали тортурам і вимагали зректися віри, однак він залишився непохитним і прийняв мученицьку смерть. У християнській традиції його вважають заступником людей і покровителем домашньої худоби, а також молитовником при хворобах горла.

    Цього ж дня згадують благовірного князя Всеволода Мстиславовича та праведну Феодору, імператрицю Візантійську.

    Яке свято за старим календарем

    За юліанським стилем 11 лютого вшановують пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського.

    Традиції та звичаї Власієвого дня

    У народі свято називають Власів день. Його радять проводити в колі родини, у спокої та злагоді. Господарі наводять лад у домі, готують щедрий стіл, щоб увесь рік був достаток.

    Особлива увага приділяється тваринам. Вважається, що цього дня потрібно добре нагодувати худобу й домашніх улюбленців, не перевантажувати їх роботою та проявити турботу. Люди вірять, що це принесе здоров’я господарству.

    Також день вважають сприятливим для торгівлі, покупок і важливих домовленостей.

    Що не рекомендується робити 11 лютого

    Церква і народні звичаї радять уникати сварок, образ, пліток, лінощів і заздрості. Не варто відмовляти в допомозі тим, хто її потребує, чи погано ставитися до тварин.

    Існують і побутові заборони:
    не сваритися з рідними, щоб конфлікти не затягнулися надовго
    не залишати худобу голодною
    не тримати на столі ножі та брудний або порожній посуд, щоб не накликати негаразди

    Прикмети погоди на цей день

    У народному календарі цей період називають власіївськими морозами — останніми сильними холодами перед весною. За погодою судять про майбутній сезон:

    багато снігу — до ранньої та теплої весни
    відлига — сильних морозів більше не буде
    іній на деревах — холоди ще повернуться
    морози короткочасні — весна близько

    У народі кажуть, що після Власія зима поступово відступає, поступаючись місцем теплу.

  • Свято 1 лютого: традиції, прикмети і що не можна робити

    Свято 1 лютого: традиції, прикмети і що не можна робити

    Перший день лютого здавна вважався щасливим і вдалим. У народній традиції вірили, що саме цього дня закладається основа сімейного благополуччя та злагоди на весь рік. В Україні 1 лютого поєднує церковні традиції, народні звичаї та міжнародні події, частина з яких збереглася до наших часів.

    Яке сьогодні церковне свято

    За новим церковним календарем православні віряни вшановують пам’ять ранньохристиянського мученика святого Трифона. Йому моляться про захист від пристріту, злих сил і хвороб, а також про збереження врожаю від шкідників. У народі святого Трифона вважали покровителем подружжя, тому цього дня особливо часто зверталися з молитвами про щасливий шлюб і сімейну злагоду. Також 1 лютого вважається передднем великого християнського свята — Стрітення Господнього.

    За староцерковним стилем цього дня вшановують преподобного Макарія Єгипетського, затворника Макарія Києво-Печерського та святого Лаврентія Чернігівського.

    Яке сьогодні свято в Україні

    Офіційних державних свят 1 лютого в Україні немає. Водночас ця дата пов’язана з важливими подіями в історії країни. У 1655 році завершилася битва під Охматовим між Запорізьким військом і Кримським ханством. У 1991 році в УРСР було скасовано дискримінаційні обмеження щодо прописки кримських татар у Криму. У 2024 році українська розвідка повідомила про знищення російського військового катера «Івановець».

    Яке сьогодні свято у світі

    У світі 1 лютого відзначають Міжнародний день десерту — неофіційне, але популярне свято серед ласунів. Цього дня заведено тішити себе улюбленими солодощами або пробувати нові десерти. Також у різних країнах відзначають День Робінзона Крузо, День хіджабу, День читання вголос, День жувальної гумки та День відмови від токсичних стосунків.

    Яке сьогодні народне свято

    У народному календарі 1 лютого вважали сприятливим днем для сімейних пар і весіль. Існував звичай, за яким чоловік і дружина мали дати одне одному обіцянку й виконати її якомога швидше — вважалося, що це зміцнить шлюб. Народні прикмети цього дня часто пов’язували з погодою та приходом весни. Якщо з дахів капала вода, чекали ранньої весни. Велика кількість зірок уночі віщувала затяжну зиму. Грім цього дня вважали передвісником похмурого березня, а сніг — до дощової весни.

    Що не можна робити сьогодні

    Попри те, що день вважався щасливим, існували й заборони. Подружжю не радили сваритися, оскільки це могло принести розлад у стосунках на весь рік. Також не рекомендували користуватися гострими предметами та залишати їх на столі. У народі вірили, що скарги, жалість до себе та негативні думки цього дня лише примножують негаразди.

  • Яке свято відзначають 28 січня: традиції, прикмети та важливі історичні події

    Яке свято відзначають 28 січня: традиції, прикмети та важливі історичні події

    Двадцять восьмий день січня поєднує в собі одразу кілька важливих сенсів — церковних, народних і світських. Цього дня віряни згадують святих, у світі говорять про важливість конфіденційності, а народні традиції радять бути уважними до родини, дому та живих істот.

    За сучасним церковним календарем 28 січня вшановують преподобного Єфрема Сирина та українського святого Єфрема Печерського. Єфрем Сирин відомий як подвижник покаяння: згідно з християнською традицією, він усвідомив власні гріхи, зрікся мирського життя і присвятив себе служінню Богові. Саме тому до нього звертаються з молитвами про каяття, внутрішнє очищення та силу визнати власні помилки. За старим стилем цього дня згадують преподобного Павла Фівейського, якому моляться про зцілення від хвороб і звільнення від згубних звичок.

    У світі 28 січня відзначають Міжнародний день захисту даних. Ця дата покликана нагадати про важливість приватності, безпеки персональної інформації та відповідального користування цифровими сервісами. У різних країнах з цієї нагоди проводять освітні заходи, тренінги й дискусії, присвячені захисту особистих даних в інтернеті. Окрім цього, календар відзначає День конструктора Lego, День відкриття Антарктиди, День винаходу дизельного двигуна та День ділового спілкування.

    Для України 28 січня не є офіційним святом, однак ця дата пов’язана з важливими історичними подіями. У 1920 році було засновано Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. У 1992 році синьо-жовтий прапор офіційно затвердили як державний символ незалежної України. А в 2010 році воїнів Української повстанської армії на державному рівні визнали борцями за свободу України.

    У народній традиції цей день вважався родинним. Наші предки радили провести його в колі близьких, ділитися новинами та не тримати образ. Особливу увагу приділяли домовикові — домашньому охоронцю. Йому залишали кашу біля печі, вірячи, що задобрений домовик допомагатиме в господарстві, а розгніваний може шкодити.

    Народні прикмети 28 січня також стосувалися погоди. Швидкий рух хмар вважали ознакою змін, яскраві зорі вночі — передвісником морозу, а північний вітер — знаком, що відлиги найближчим часом не буде.

    З церковними спогадами пов’язані й заборони дня. Вважається, що 28 січня не можна впиратися у власній правоті та відмовлятися визнавати помилки. Особливо суворо забороняється ображати тварин, завдавати їм шкоди або виганяти з дому. За народними віруваннями, навіть безпідставне знищення комах могло накликати на людину біду.

  • Яке свято відзначають 27 січня: що важливо знати про цей день

    Яке свято відзначають 27 січня: що важливо знати про цей день

    Двадцять сьомий день січня вважається глибоко скорботною датою в усьому світі. Водночас цього дня існують і духовні, церковні та народні традиції, які надають даті особливого змісту. Для віруючих це день молитви до шанованого святого, а за народними уявленнями — час, коли особливої сили набуває вогонь.

    В Україні 27 січня не має святкового характеру. Це день національної та світової пам’яті, без розважальних чи урочистих подій.

    У всьому світі цього дня вшановують пам’ять жертв Голокосту — однієї з наймасштабніших трагедій ХХ століття. Йдеться про понад шість мільйонів євреїв, знищених нацистським режимом під час Другої світової війни. Для України ця дата має особливо трагічне значення, адже близько півтора мільйона жертв Голокосту загинули саме на її території. День пам’яті покликаний нагадувати людству про небезпеку ненависті, дискримінації та тоталітарних ідеологій.

    Окрім скорботної складової, у світі 27 січня відзначають і кілька неофіційних тематичних дат. Серед них — Міжнародний день портвейну, присвячений відомому португальському кріпленому вину. Також цього дня згадують День шоколадного кексу, День управління робочим часом, День консерватора-реставратора та День подяки адміністраторам груп.

    У церковному календарі 27 січня присвячене святителю Іоанну Златоусту — одному з найвидатніших християнських богословів і проповідників. Віряни звертаються до нього з молитвами про допомогу в навчанні, красномовстві, духовному зростанні та засвоєнні нових знань. У старій традиції цього дня також згадували рівноапостольну Ніну — просвітительку Грузії та покровительку жінок, до якої молилися про сімейне щастя та захист родини.

    Народні вірування пов’язують 27 січня з наближенням потепління, але водночас застерігають від передчасного оптимізму. Наші предки уважно спостерігали за природою: відсутність зірок уночі віщувала морози, ранкове каркання ворони — негоду й ожеледь, мовчання півня — похолодання, а тріск льоду на річці вважали знаком ранньої весни.

    Особливе значення цього дня надавалося вогню. Вірили, що він отримує цілющу силу, тому родини збиралися біля печі, готували їжу на вугіллі та намагалися зігріти хворих, сподіваючись на полегшення недуг.

    Водночас 27 січня вважалося днем підвищеної обережності. Народні й церковні застереження радили не залишати вогонь без нагляду через ризик пожеж, а також уникати гострих і колючих предметів, оскільки рани, отримані цього дня, нібито довго гояться.

  • Свято 23 січня: що відзначають в Україні та у світі

    Свято 23 січня: що відзначають в Україні та у світі

    23 січня не належить до офіційних державних свят в Україні, однак ця дата має символічне значення одразу в кількох вимірах — історичному, релігійному та суспільному. Цього дня у світі звертають увагу на питання жіночого здоров’я, віряни вшановують священномученика, а українці згадують події, які залишили помітний слід в історії країни.

    В українській минувшині 23 січня пов’язане з важливими політичними та суспільними рішеннями. На початку XVIII століття саме цього дня було укладено договір дружби між Запорізьким військом і Кримською державою, що мало стратегічне значення для козацької дипломатії. Уже в новітній історії 23 січня 2002 року Україна вперше отримала чемпіона світу з шахів, а у 2005 році цього дня відбулася інавгурація новообраного президента, яка стала однією з ключових політичних подій початку ХХІ століття.

    На міжнародному рівні 23 січня присвячене темі материнського та жіночого здоров’я. У різних країнах цього дня наголошують на важливості доступної медичної допомоги для жінок, профілактики захворювань, а також суспільної підтримки матерів. Хоча ця дата не має офіційного статусу в Україні, її сенс залишається актуальним і для українського суспільства.

    Церковний календар також надає 23 січня особливого значення. За новоюліанською традицією віряни вшановують пам’ять священномученика Климента Анкірського, якого в народі вважали покровителем здоров’я та тілесної витривалості. Раніше за юліанським календарем цього дня згадували святителя Григорія Ніського — одного з видатних богословів раннього християнства.

    Народні традиції та прикмети 23 січня були тісно пов’язані зі спостереженням за погодою і щоденною працею. Вірили, що іній, який довго тримається на деревах, передвіщає холодне літо, мокрий сніг — затяжну й дощову весну, а північний вітер обіцяє пізнє потепління. День вважався сприятливим для хатніх і господарських справ, особливо для прибирання та підготовки запасів наприкінці зими.

    Окремі звичаї були пов’язані з родинним добробутом. У деяких регіонах наприкінці січня готували пироги з м’ясною начинкою і ділилися ними з родичами, вірячи, що це зміцнює сімейні зв’язки та приносить злагоду в дім.

    Водночас існували й заборони. За народними уявленнями, 23 січня не варто піддаватися смутку, лінуватися або відкладати важливі справи. Вважалося, що байдужість і пасивність у цей день можуть негативно вплинути на перебіг усього року.

  • Масляний тиждень 2026: українські традиції, обряди і страви

    Масляний тиждень 2026: українські традиції, обряди і страви

    Щороку наприкінці зими або на початку весни в Україні відзначають Масляний тиждень — одне з найяскравіших і найсмачніших народних свят. Для наших предків це був час гулянь, жартів, весіль і прощання з зимою. Щоб ці традиції не губилися, варто знати, коли буде Масляна у 2026 році та які звичаї з нею пов’язані саме в українській традиції.

    Коли Масляна в Україні у 2026 році

    Масляний тиждень завжди припадає на період перед Великим постом, а його дати безпосередньо залежать від Великодня. У 2026 році православний Великдень відзначатимуть 12 квітня. Відповідно, Масляна почнеться за вісім тижнів до цього свята.

    У 2026 році Масляний тиждень триватиме з 16 по 22 лютого. Саме в ці дні в Україні традиційно проводять обрядові гуляння, готують святкові страви та дотримуються давніх звичаїв.

    Історія Масляної

    В українській традиції це свято має багато назв: Масниця, Колодій, Запусти, Сирний або Сиропустний тиждень, Бабський тиждень. Масляна виникла ще в дохристиянські часи й була присвячена завершенню зими та приходу весни. Для селян цей період мав особливе значення, адже зима була найважчим часом року.

    З приходом християнства Масляну включили до церковного календаря та пов’язали з підготовкою до посту. Водночас більшість обрядів зберегла язичницький характер і дійшла до наших днів майже без змін. Подібні святкування існують і в інших слов’янських народів, однак українська Масляна має власні, унікальні риси.

    Як святкували Масляну в Україні

    В українській традиції Колодій вважався передусім жіночим святом. Протягом тижня чоловіки мали слухатися жінок, не сперечатися та брати участь у жартівливих обрядах. Особливої уваги зазнавали неодружені юнаки. Їм могли прив’язувати до ноги дерев’яну колодку й змушувати ходити з нею, доки хлопець не «відкупиться» частуванням або не пообіцяє одружитися.

    Масляний тиждень вважався останньою можливістю зіграти весілля перед Великим постом, адже під час посту шлюбів не укладали. Заміжні жінки протягом тижня збиралися на посиденьки та виконували обрядові дійства з колодкою. Кожен день мав символічне значення: на початку тижня колодка «народжувалася», далі «хрестилася», «вмирала», «хоронилася» та «оплакувалася», а неділя ставала кульмінацією святкувань.

    Традиційні страви Масляної

    Українська Масляна тісно пов’язана з молочними продуктами — маслом, сиром, молоком, сметаною. Вони символізували достаток, родючість і ситість перед постом. Головною стравою на Масницю в Україні були не млинці, а вареники, насамперед із сиром. Також готували налисники, пироги, сирні запіканки.

    На столі були й солоні страви: холодець, капусняк, тушкована капуста, рибний борщ. Святкування супроводжувалися спільними застіллями, піснями та жартами.

    Прощення і примирення

    Одна з важливих традицій Масляного тижня — примирення. У цей період було прийнято просити пробачення, миритися з тими, з ким були сварки, та збиратися всією родиною. Зяті пригощали тещ, а невістки — свекрух, що мало зміцнити родинні стосунки перед початком посту.

  • Що відзначають українці та світ 12 січня

    Що відзначають українці та світ 12 січня

    Сьогодні, 12 січня, в Україні поєднуються одразу кілька важливих дат — церковних, державних і міжнародних. Для християн це день вшанування святої Тетяни, для країни — дата пам’яті українських політичних в’язнів, а у світі — низка неофіційних, але популярних свят.

    За новим церковним календарем Православної церкви України 12 січня віряни вшановують святу мученицю Тетяну Римську, яку вважають покровителькою жінок, студентів і тих, хто шукає духовної підтримки. Також цього дня згадується архієпископ Сава Сербський — один із найшанованіших діячів слов’янського християнства. За юліанським календарем сьогодні припадає день пам’яті святої мучениці Анісії Солунської.

    В українському календарі ця дата має особливе, скорботне значення. 12 січня відзначається День українського політв’язня. Саме цього дня у 1972 році радянська влада розпочала масштабну хвилю арештів української інтелігенції. У Києві та Львові були затримані В’ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Іван Світличний та десятки інших представників руху «шістдесятників». Їм інкримінували вигадані злочини й засуджували до тривалих термінів ув’язнення.

    Ідею вшанування цієї дати запропонував сам В’ячеслав Чорновіл. У радянські часи її відзначали неофіційно — родичі репресованих і дисиденти. Після початку війни з Росією 12 січня в Україні також стало днем солідарності з громадянами, яких РФ незаконно утримує в полоні.

    Окрім цього, у світі сьогодні відзначають одразу кілька неформальних свят. Серед них — День марципану, День курки карі, День гарячого чаю, День прибирання робочого столу, День безглютенової випічки та навіть День «поцілуй рудого». Ці дати мають радше розважальний і символічний характер, але широко поширені в багатьох країнах.

    У народному календарі 12 січня відоме як Тетянин день. Із цією датою пов’язано чимало прикмет. Вважається, що якщо горобці активно цвірінькають — незабаром буде відлига, а якщо хуртовина — лютий буде морозним. Люди також спостерігали, які дерева найбільше вкриті снігом, щоб передбачити врожай фруктів восени.

    За традицією, цього дня заведено загадувати бажання і обов’язково робити добру справу — допомогти людині, тваринам або тим, хто потребує підтримки. Вважалося, що свята Тетяна допомагає тим, хто поєднує молитву з добрими вчинками.

    Також існують заборони. 12 січня не радять сваритися, ображати інших, проявляти скупість або злість. У народних віруваннях цей день пов’язували з очищенням думок і вчинків, тому алкоголь вважався небажаним.

  • Яке сьогодні свято 8 січня та що не можна робити цього дня

    Яке сьогодні свято 8 січня та що не можна робити цього дня

    8 січня здавна мало особливе значення в народному календарі. Цього дня в Україні вшановували повитух — жінок, які допомагали приймати пологи, а церковні традиції були тісно пов’язані з молитвами про сім’ю та народження дітей. Водночас дата має і міжнародний вимір, пов’язаний з одним із ключових наукових відкриттів ХІХ століття.

    Яке сьогодні церковне свято

    З 2023 року Православна церква України користується новоюліанським календарем. За ним 8 січня вшановують сповідників Еміліана і Георгія Хозевіта, святу Домініку та затворника Григорія Києво-Печерського.

    Частина вірян залишається на старому церковному календарі, за яким цього дня відзначають Собор Пресвятої Богородиці. У зв’язку з цим прийнято звертатися з молитвами до Діви Марії, просячи про поповнення в родині, здоров’я дітей, легку вагітність і пологи.

    Яке сьогодні свято у світі

    На міжнародному рівні 9 січня відзначають Міжнародний день обертання Землі. Саме цього дня 1851 року французький фізик Леон Фуко вперше публічно продемонстрував свій знаменитий маятник, який наочно довів обертання Землі навколо власної осі. Хоча вчені й раніше знали про це, експеримент Фуко став проривом і поштовхом до подальших наукових досліджень.

    Також у світі сьогодні неофіційно відзначають День набору тексту, День заразного сміху, День турботи про шкіру, День цукерок тоффі, День спостереження за чоловіками та День лабрадора-ретривера.

    Яке сьогодні свято в Україні

    Офіційних державних свят 8 січня в Україні немає — це звичайний робочий день. Водночас дата пов’язана з іменами відомих українців. Серед них мовознавець Степан Смаль-Стоцький, письменник Степан Васильченко, театральний режисер Юра Гнат, поет Василь Симоненко та музикант Ярослав Джусь.

    Яке сьогодні народне свято

    У народній традиції 8 січня відоме як День повитух, або Бабині каші. Цього дня було прийнято вітати акушерок, пригощати їх кашею, пирогами та іншими домашніми стравами. Також у гості запрошували кума й куму. Вірили, що щедре частування та пошана до повитух принесуть дітям щастя й здоров’я.

    Наші предки уважно спостерігали за природою, адже прикмети допомагали передбачати погоду:

    • якщо вогонь у печі погано розгоряється — січень буде теплим і вологим;

    • ясне небо віщує снігопад;

    • товстий лід на річках означає пізню весну;

    • ранкове пищання синиць — до нічних заморозків.

    Що не можна робити сьогодні

    За народними віруваннями, 8 січня не варто лінуватися чи порушувати обіцянки — це може накликати неприємності. Також під забороною скарги на життя, зневіра та осуд інших. Вважалося поганою прикметою приходити цього дня в гості з порожніми руками — це могло призвести до бідності.