Daypolitico

Позначка: населення

  • «Країна літніх людей»: експерт прогнозує пенсію для українців з 70–75 років

    «Країна літніх людей»: експерт прогнозує пенсію для українців з 70–75 років

    Через погіршення демографічної ситуації в Україні багато громадян у майбутньому можуть бути змушені працювати значно довше — до 70–75 років. Такий прогноз озвучив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

    За його словами, демографічна структура населення України вже давно втратила класичну форму піраміди. Натомість вона дедалі більше нагадує конструкцію, де верхня частина значно ширша за нижню.

    Економіст порівняв сучасну демографічну модель із «шаурмою на палці»: у верхній частині — велика кількість людей старшого віку, а внизу, де мали б бути діти та молодь, — помітний дефіцит населення.

    Серед причин такої ситуації він називає низьку народжуваність, значну трудову міграцію, а також високу передчасну смертність, особливо серед чоловіків. Повномасштабна війна, за словами Вишлінського, лише посилила ці тенденції.

    Експерт прогнозує, що з часом Україна може зіткнутися з серйозним дисбалансом у віковій структурі населення. У країні буде дедалі більше людей похилого віку, тоді як частка працездатної молоді зменшуватиметься.

    «З роками це може стати країною самотніх літніх жінок», — зазначає економіст, звертаючи увагу на різницю у тривалості життя чоловіків і жінок.

    На його думку, така демографічна ситуація неминуче вплине і на пенсійну систему. У майбутньому багато українців можуть бути змушені працювати значно довше, оскільки розміру пенсійних виплат може не вистачати для нормального життя.

    Водночас бізнес також відчуватиме дефіцит працівників. Через нестачу молодих кадрів роботодавці намагатимуться утримувати досвідчених співробітників навіть у похилому віці.

    За словами Вишлінського, роботодавці можуть буквально просити працівників не звільнятися, адже замінити їх буде просто ніким.

  • Демографічна криза в Україні: трудові мігранти не поспішають повертатися, а тривалість життя скорочується

    Демографічна криза в Україні: трудові мігранти не поспішають повертатися, а тривалість життя скорочується

    Україна переживає одну з найглибших демографічних криз у своїй історії. Вона почалася задовго до повномасштабної війни, але саме воєнні дії перетворили її на катастрофу національного масштабу. Про це в інтерв’ю розповіла Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, кандидатка економічних наук.

    За словами Ткаченко, у найближчій перспективі на масове повернення українських трудових мігрантів розраховувати не варто. Більшість із них облаштувалися за кордоном, інтегрувалися у нові суспільства й не бачать умов для повернення.
    Крім того, Україна не є привабливою для іноземних робітників: рівень життя низький, зарплати не конкурують навіть із найскромнішими європейськими, а економічна стабільність відсутня.

    «Якщо в країну не намагаються потрапити, — це свідчення не сили, а слабкості економіки», — наголошує демографиня. Навіть після війни, за її словами, мігранти, які приїдуть, використовуватимуть Україну радше як “трамплін” для подальшого переїзду в ЄС.

    Проблеми зі смертністю і тривалістю життя — ще одна болюча тема. Якщо у 2020 році середня очікувана тривалість життя в Україні становила 76 років для жінок і 66 — для чоловіків, то у 2024 році цей показник впав до 64 років загалом (57 років для чоловіків, майже 71 — для жінок). Для порівняння: у країнах ЄС чоловіки живуть у середньому 79 років, жінки — 84,5. Найвищий показник у Швеції — понад 82 роки для чоловіків.

    «Україна відставала від Європи на 10 років ще до війни. Тепер цей розрив лише збільшився. Ми втратили не тільки людей, а й роки життя», — підкреслює Ткаченко.

    За оцінками фахівців, дефіцит робочої сили в Україні сягає від 300 тисяч до кількох мільйонів осіб. Проте це не означає, що роботодавці готові підвищувати зарплати чи створювати комфортні умови. «Коли роботодавці скаржаться, що немає робочих, часто за цим стоїть бажання, щоб люди працювали за копійки. Це нагадує феодалізм — якби могли, паспорти б забрали», — каже експертка.

    Водночас в Україні зберігається нерівність в оплаті праці: зарплати у медицині й освіті нижчі, ніж у сільському господарстві чи торгівлі, хоча саме в бюджетних секторах — найвищі вимоги до професійності та навантаження.

    Через мізерні пенсії — у середньому 3–5 тисяч гривень — майже 30% пенсіонерів продовжують працювати. Їх беруть на посади, які не потребують високої кваліфікації, і часто платять менше, ніж іншим працівникам, аргументуючи тим, що в них “є інше джерело доходу”.

    Ткаченко застерігає: така практика може призвести до ще більшого демпінгу зарплат на ринку праці.

    Україна гостро потребує кваліфікованих робітників технічних професій, але більшість молодих людей вважає “нормальною” роботу в офісі чи сфері послуг.
    «Люди відвикли працювати на заводах — це стало екзотикою. Коли набирали машиністів у київський метрополітен, лише одна жінка закінчила курси. Це показово», — зауважує демографиня.

    Велика війна не лише забрала життя сотень тисяч українців, а й виснажила тих, хто залишився. Постійний стрес, емоційна перевтома, невизначеність майбутнього — усе це, за словами Ткаченко, “буде ще довго відображатися западинами у демографічній картині країни”.

    Навіть після завершення бойових дій відновлення демографічного потенціалу України може зайняти десятиліття.

  • У Києві живе понад 425 тисяч переселенців

    У Києві живе понад 425 тисяч переселенців

    За останнє десятиліття кількість мешканців Києва значно зросла. Як повідомила голова ради внутрішньо переміщених осіб у Київській міській державній адміністрації Ольга Алтуніна, станом на 2024 рік у столиці проживає близько 3,7 мільйона осіб.

    Для порівняння, за останніми офіційними статистичними даними, наданими ще у 2014 році, чисельність населення Києва складала 2,8 мільйона.

    Оцінка населення у 2024 році базується на аналітиці трафіку мобільних операторів та даних щодо внутрішньо переміщених осіб. За словами Алтуніної, 425,6 тисячі людей у Києві — це переселенці, які прибули з інших регіонів України через війну.

    Зростання кількості населення столиці створює нові виклики для інфраструктури, медицини, житла та соціальної сфери. Окрім того, на загальнонаціональному рівні спостерігається тенденція до старіння населення, що у поєднанні з міграцією може загострити демографічні та економічні проблеми, включаючи навантаження на пенсійну систему.

    Втім, Київ продовжує залишатися головним центром притягання для українців, які шукають безпечніше середовище і більше можливостей.

  • Населення України може скоротитися до 25 мільйонів до 2050 року

    Населення України може скоротитися до 25 мільйонів до 2050 року

    За оцінками демографів, до 2050 року населення України може зменшитися до 25 мільйонів чоловік. Війна, еміграція та демографічна криза є ключовими факторами цього процесу. Якщо поточні тенденції збережуться, до 2100 року кількість жителів України може скоротитися до 15 мільйонів доларів.

    Про це повідомляє The Washington Post.

    За інформацією, Наразі, за даними урядових джерел, населення України, включаючи окуповані території, становить приблизно 36 мільйонів осіб, що на 5 мільйонів менше, ніж до початку війни. Ще близько 5 мільйонів українців перебувають за кордоном, а п’ята частина країни — також 5 мільйонів — знаходиться під російською окупацією.

    За словами міністра юстиції, кількість смертей майже втричі перевищує кількість народжень. Втрата мільйонів людей, які загинули, емігрували чи опинилися під окупацією, залишила значну прогалину в демографії країни.

    Це впливає на економічну стабільність, політичну ситуацію та здатність країни до відновлення після війни.

    Звернення назад демографічного спаду має вирішальне значення і “рівнозначне нашій перемозі у війні, досягненню справедливого і стабільного миру, членству в ЄС і НАТО і відновленню країни

     – заявив депутат парламенту від опозиції Микола Княжицький. 

    Сьогодні населення України, включаючи території, окуповані росією, становить, як вважають, трохи менше 36 мільйонів, кажуть чиновники, що менше, ніж приблизно 41 мільйон, коли почалася війна. Однак ці цифри є оціночними і можуть бути набагато нижчими.

    Якщо демографічні тенденції збережуться, очікується, що до середини століття населення України становитиме близько 25 мільйонів осіб, а до 2100 року – лише 15 мільйонів. Щоб підвищити народжуваність і зберегти зв’язки з людьми за межами країни, уряд впровадив низку ініціатив – від інтеграційних центрів для тих, хто перебуває за кордоном, щоб інформувати їх про можливості працевлаштування на батьківщині, до безкоштовного лікування безпліддя для солдатів та їхніх сімей.

    Завдання – повернути ці сім’ї, повернути цих дітей, а також мотивувати українців народжувати якомога більше дітей, щоб Україна могла процвітати у своєму мирному майбутньому після нашої перемоги

    – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль в ефірі українського телебачення в березні минулого року. 

    “У кожній українській родині” має бути “не менше трьох дітей”,— додав він.

    За словами директорки Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової в Україні не спостерігається гендерний дисбаланс, через те, що більшість з 4,5 мільйона українців, які виїхали за кордон, становлять жінки — близько 66%.

  • Економічно активне населення України скорочується: що далі

    Економічно активне населення України скорочується: що далі

    Через активну фазу війни, розпочату Росією, населення України зазнало значних змін. За даними економіста Олега Пендзина, який є членом Економічного дискусійного клубу, до війни в Україні проживало приблизно 18 мільйонів людей. Після початку війни ситуація різко змінилася: близько 6,8 мільйона українців виїхало за кордон, серед них близько 4 мільйони — люди працездатного віку.

    На сьогодні в Україні залишилось близько 14 мільйонів працездатних осіб, але значна частина з них працює у різних секторах економіки з різним рівнем зайнятості. З цієї кількості приблизно 6,5 мільйона зайняті в легальному бізнесі, сплачуючи податки, а близько 3 мільйонів отримують заробітну плату з бюджету. Сюди входять працівники в секторі безпеки та оборони, що забезпечують стабільність країни.

    Як зазначила заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна, в Україні зараз налічується близько 8 мільйонів економічно неактивних осіб — людей, які з різних причин не мають роботи. Бережна підкреслила, що уряд має сконцентрувати зусилля на активізації цих громадян, адже їхнє залучення в економіку є критично важливим для підтримки економічної стабільності.

    В умовах війни питання мобілізації стало ще актуальнішим. Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що 98% повісток були надіслані людям, які не сплачують податків. Однак Пендзин звернув увагу, що розсилкою повісток займались територіальні центри комплектування (ТЦК) та Міністерство оборони, а не Державна податкова служба, яка не має доступу до бази платників податків.

  • Росія готує наступ у Запорізькій області: заява представника Сил оборони півдня

    Росія готує наступ у Запорізькій області: заява представника Сил оборони півдня

    Представник Сил оборони півдня Владислав Волошин заявив, що Росія планує найближчими днями розпочати новий наступ у Запорізькій області. Ця інформація викликала занепокоєння серед військових експертів та цивільного населення, оскільки Запоріжжя залишається стратегічно важливим регіоном у контексті конфлікту.

    Він прогнозує активізацію штурмових дій російських військ у районі населених пунктів Оріхів і Мала Токмачка з метою взяти під вогневий контроль українські логістичні шляхи.

    «Там, де Оріхів, Нова Токмачка – це так званий «роботинський виступ». Якщо тут буде якийсь прорив, то противник може взяти під вогневий контроль логістичні шляхи, які йдуть із Запоріжжя на схід України, там, де наші Сили оборони тримають і Донецьку область, і південну частину Запорізької області. За даними нашої розвідки, під Оріховим і Роботиним, зокрема, готуються нові штурмові групи, ворог перекидає туди особовий склад, проводить рекогносцировку, розвідку, проводить логістичне забезпечення і в недалекому майбутньому, за кілька днів, імовірно, активізує нові штурмові дії», – сказав Волошин.

  • Бюджету України не вистачає півтрильйона гривень на армію

    Бюджету України не вистачає півтрильйона гривень на армію

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що бюджет на 2024 рік було розраховано, виходячи з оптимістичного прогнозу щодо завершення війни влітку цього року. Такий прогноз давали експерти Міжнародного валютного фонду (МВФ).

    Однак війна продовжується, і тепер державному бюджету не вистачає близько півтрильйона гривень для фінансування армії, для збору яких планується підвищення податків для населення.

    «Коли ми планували бюджет 2024 року спільно з МВФ, одним із прогнозів партнерів було, що війна триватиме до літа 2024 року. Відповідно, у бюджеті були заплановані військові видатки такими, які вони зараз є», – сказав прем’єр на пресконференції.

    Бюджет на 2025 рік уже планується – теж із МВФ.

    Нагадаємо, що в липні міністр фінансів також констатував, що прогнози щодо зупинки війни у 2024 році не справдилися, вона триватиме й у 2025-му.

  • Народжуваність в Україні у три рази нижча за смертність

    Народжуваність в Україні у три рази нижча за смертність

    Україна опинилася в центрі серйозної демографічної кризи, яка, за даними сервісу OpenDatabot, є однією з найгірших у світі. Згідно з даними Міністерства юстиції, рівень народжуваності в Україні нині втричі нижчий за рівень смертності, що свідчить про критичну ситуацію в сфері демографії.

    Це означає цілковитий колапс із демографічною ситуацією – вона найгірша у світі, навіть у Сирії під час найінтенсивніших конфліктів такого не було.

    Так, 2024 року в Україні на одного новонародженого припадає троє померлих. Про це свідчать дані сервісу OpenDatabot, що посилається на дані від Міністерства юстиції. 87 655 дітей народилися за перші пів року 2024 року – це в 1,5 раза менше, ніж до початку україно-російського військового конфлікту, і на 9% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Тобто зараз Україна переживає найсильнішу демографічну кризу за всю свою історію.

    І це справді так, адже, крім низької народжуваності, у країні, що воює, де інфраструктура руйнується, а економіка ледь тримається на плаву, а втрати на фронті тільки збільшуються, люди масово тікають за кордон. Демографи та економісти вже говорять про масове завезення трудових мігрантів із третіх країн, щоб подолати демографічний апокаліпсис. Ба більше, у воєнний час середня тривалість життя в Україні скоротилася з 66,4 року для чоловіків і 76,2 року для жінок 2020 року до 57,3 і 70,9 2023 року. Тобто, чоловік в Україні втратив у середньому понад 9 років життя (за тривалістю життя чоловіків Україна вже конкурує з найбіднішими країнами Африки), а жінка – понад 5 років, і в чоловіків майже не залишилося шансів дожити до пенсії.

    Як бачимо, є всі передумови до того, що українське населення не відновиться вже ніколи.

  • В Україні рекордно впала народжуваність

    В Україні рекордно впала народжуваність

    Протягом першого півріччя 2024 року в Україні зафіксовано 87 655 новонароджених, що на 9% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, згідно з даними Міністерства юстиції. Водночас, за цей же період відбулося 250 972 смерті. Найбільша кількість новонароджених та померлих зафіксована в Дніпропетровській області та Києві, як показують дані Опендатабот.

    Народжуваність у 2024 році знизилася в 1,5 рази у порівнянні з довоєнним періодом: 87 655 новонароджених у першій половині року проти 132 595 у 2021 році.

    Зокрема, Київ очолив список з найбільшою кількістю новонароджених – 9 695 дітей, Львівська область – 7 923, а Дніпропетровська область – 6 962. У прифронтових регіонах ситуація є значно гіршою: на Херсонщині зареєстровано лише 221 новонароджений, на Донеччині – 702, а на Луганщині за півроку не було зареєстровано жодної дитини.

    Ситуація з смертністю також є тривожною: на кожного новонародженого припадає троє померлих. Це є одним з головних показників демографічної кризи. Для порівняння, у 2018-2020 роках на одну дитину припадало два померлих.

    Загалом, за перші шість місяців 2024 року в Україні померло 250 972 людини, що в 1,4 рази менше, ніж у той же період 2021 року, коли було зафіксовано 349 041 смерть. Проте 2021 рік був піковим для смертності через пандемію Covid-19.

    Найменше випадків смерті зафіксовано на прифронтових територіях, таких як Херсонщина (2 334) та Донеччина (5 753), а також у Чернівецькій області (5 422). Найбільшу кількість смертей спостерігається в Дніпропетровській області (26 374), Харківській області (17 999) та Києві (17 449).

  • Демографічні тенденції в Україні: Зменшення населення, війна та міграція

    Демографічні тенденції в Україні: Зменшення населення, війна та міграція

    Протягом останніх двох років населення України в межах 1991 року зменшилося з 42 до 35 мільйонів осіб, повідомив Олександр Гладун, заступник директора українського державного Інституту демографії та проблем якості життя.

    Гладун зауважив, що ця цифра приблизно співпадає з даними ООН про 6,5 мільйона українських біженців за кордоном. Однак важливо відзначити, що згадана кількість в 42 мільйони відносилася до офіційної оцінки населення на контрольованій Україною території (не враховуючи Криму та частини Донбасу) і не обмежувалася 1991 роком.

    До цього в експертних колах загальновизнаною була інша точка зору, що реальна кількість населення в Україні менша, оскільки мільйони людей виїхали за кордон на заробітки. Такі експерти оцінювали численність від 35 до 38 мільйонів осіб, які фактично проживали на контрольованій Україні території до 24 лютого 2022 року.

    Щодо прогнозів Гладуна, він висловив думку, що Європа неохоче прийматиме біженців після війни, зазначаючи, що багато країн буде стежити за політикою, спрямованою на збереження українців у своїх країнах, особливо з огляду на їхню активну адаптацію.

    Він також передбачає, що після завершення війни в Україні можливі міграційні потоки, коли частина чоловіків повернеться до своїх родин за кордоном.

    Зростання смертності в Україні пояснюється не лише втратами від бойових дій, але й зниженням якості медичного обслуговування та збільшенням випадків серцево-судинних захворювань.

    За даними українського Мін’юсту, за два роки війни на контрольованих Україною територіях зареєстровано понад мільйон смертей: у 2022 році – 541,7 тисячі, у 2023 – 496,2 тисячі. Зменшення цього показника у 2023 році зумовлене зменшенням кількості областей, які зазнали військових дій, вважає Гладун.

    Важливо відзначити, що в довоєнний 2021 рік смертність була ще вищою – 714 263 особи, зазначено за даними Держстату, проте вони включали і ті регіони, які були захоплені Росією після початку вторгнення.

    Щодо урядової статистики щодо загиблих військових, Гладун не має точної інформації, оскільки вона є конфіденційною, але він вважає, що вона повинна враховуватися, оскільки сім’ям загиблих видавалися документи про смерть.

    Народжуваність також значно зменшилася, знизившись на 31,5% у порівнянні з довоєнним 2021 роком та на 9% у порівнянні з попереднім роком.