Daypolitico

Позначка: наука

  • Вагітність виявилась небезпечнішою ніж вважали раніше: деталі нового дослідження

    Вагітність виявилась небезпечнішою ніж вважали раніше: деталі нового дослідження

    Ризик смерті жінки під час вагітності та пологів може бути значно вищим, ніж передбачалося раніше. Про це свідчить нове масштабне дослідження, проведене в США та опубліковане в науковому журналі JAMA Network Open.

    Згідно з результатами, ймовірність летального випадку, пов’язаного з вагітністю, пологами або післяпологовими ускладненнями, виявилась утричі вищою за попередні оцінки. Водночас цей ризик у десятки разів перевищує ймовірність смерті внаслідок аборту — за підрахунками дослідників, різниця становить від 44 до 70 разів.

    У межах роботи науковці проаналізували національні дані США за 2018–2021 роки. Дослідження охопило майже 15 мільйонів пологів і понад 3,5 мільйона абортів. До аналізу включили випадки смертей під час вагітності та протягом року після пологів, якщо вони були безпосередньо пов’язані з ускладненнями або інфекціями.

    При цьому з вибірки виключили випадки, пов’язані з COVID-19, викиднями, нелегальними абортами, а також ситуації, де зв’язок смерті з вагітністю неможливо було точно встановити.

    За оновленими оцінками, середній рівень материнської смертності становить 32 випадки на 100 тисяч пологів. У 2021 році цей показник зріс майже до 44 випадків. Для порівняння, наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років рівень оцінювався у межах 8,8–14,5 випадку.

    Дослідники зазначають, що частково зростання пояснюється не реальним погіршенням ситуації, а покращенням системи обліку та фіксації причин смертей. Водночас вони попереджають: обмеження доступу до безпечних абортів може призвести до реального підвищення рівня материнської смертності.

    Окремо науковці звертають увагу на безпечність медикаментозного аборту. Інше дослідження показало, що процедура, проведена вдома на ранніх термінах вагітності, є такою ж ефективною, як і в медичних закладах, із показником успішності близько 97%. Це дозволяє зменшити навантаження на систему охорони здоров’я та розширити доступ жінок до репродуктивних послуг.

  • Дослідження показало, як дитячий стрес впливає на доросле життя

    Дослідження показало, як дитячий стрес впливає на доросле життя

    Дослідники зі Швеції дійшли висновку, що травматичні переживання в дитинстві можуть мати тривалий і глибокий вплив на психічне здоров’я людини у дорослому віці. Відповідне дослідження опубліковане у науковому журналі JAMA Network Open.

    За результатами роботи, психологічні травми, отримані у дитячі роки, не зникають безслідно. Вони можуть робити депресію більш стійкою до лікування та посилювати її прояви.

    Вчені провели дослідження серед близнюків, що дозволило більш точно оцінити вплив середовища та пережитого досвіду. Учасників опитували щодо семи типів дитячих травм, серед яких — емоційне ігнорування, нехтування фізичними потребами, фізичне та сексуальне насильство, а також насильство у сім’ї та інші форми негативного досвіду.

    Результати показали, що приблизно третина опитаних мала травматичні спогади з дитинства. При цьому жінки частіше повідомляли про пережите насильство, ніж чоловіки.

    Особливо тривожним є те, що люди з вираженим травматичним досвідом у 3,5 раза частіше мають депресію, яка гірше піддається лікуванню антидепресантами. Крім того, історія сексуального насильства або нехтування базовими потребами дитини підвищує ризик розвитку депресії приблизно у п’ять разів.

    Науковці пояснюють це тим, що сильний стрес у дитинстві впливає на розвиток мозку. Це може призводити до підвищеної тривожності, параної та інших психічних розладів у дорослому віці.

    Отже, дослідження ще раз підтверджує важливість безпечного середовища для дітей та своєчасної психологічної підтримки, адже наслідки травматичних подій можуть супроводжувати людину протягом усього життя.

  • Дні на Землі стають довшими: вчені зафіксували рекордне уповільнення обертання планети

    Дні на Землі стають довшими: вчені зафіксували рекордне уповільнення обертання планети

    Дні на Землі поступово подовжуються через уповільнення обертання планети. Міжнародне дослідження показало, що сьогоднішнє уповільнення обертання планети є рекордним щонайменше за останні 3,6 мільйона років. За даними вчених, тривалість земної доби зростає приблизно на 1,33 мілісекунди за століття.

    Головною причиною цього явища вважають танення льодовиків та підвищення рівня світового океану. Коли льодовики тануть, вода переміщується від полюсів ближче до екватора, що змінює розподіл маси планети і поступово сповільнює її обертання. Ефект порівнюють із фігуристом: коли спортсмен розводить руки в сторони, швидкість його обертання зменшується.

    Хоча зміни тривалості доби вимірюються мілісекундами, вони можуть мати вплив на технології, що потребують надзвичайної точності часу. Передусім це стосується супутникової навігації, космічних місій та фінансових мереж. Навіть мінімальні коливання швидкості обертання планети можуть створювати технічні труднощі для таких систем.

    Дослідники з Віденського університету та ETH Zurich зазначають, що подальше глобальне потепління у XXI столітті може ще більше прискорити процес уповільнення обертання Землі. Вчені наголошують, що це явище є показником змін у планетарних системах і відображає наслідки кліматичної кризи.

  • Грибок із Чорнобильської зони відкрив нові можливості для вивчення інших планет

    Грибок із Чорнобильської зони відкрив нові можливості для вивчення інших планет

    Вчені виявили унікальну стійкість природи навіть у найзабрудненіших радіацією місцях Чорнобильської зони. Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році очікувалося, що територія залишиться мертвою на десятиліття, однак природа довела протилежне: життя не лише вижило, а й еволюціонувало, пристосовуючись до екстремальних умов.

    Особливу увагу дослідників привернув грибок Cladosporium sphaerospermum. Він здатен витримувати високі дози радіації та вибирає найзараженіші ділянки для розмноження, використовуючи радіацію як джерело енергії. Такі властивості роблять його об’єктом цікавості не лише для біологів, а й для фахівців космічної галузі.

    Вивчення «радіорезистентних» організмів може допомогти створити нові матеріали та технології для захисту космонавтів від космічної радіації. У космосі вага будь-якого захисту критично важлива, тому використання біологічних систем, які самі поглинають та нейтралізують радіацію, може стати справжнім проривом для тривалих місій на інших планетах.

    Це відкриття доводить, що навіть у зонах екстремальної радіації природа здатна знаходити шлях до життя та адаптації, відкриваючи нові горизонти для науки та технологій.

  • Гриб із Чорнобиля може допомогти колонізувати Марс

    Гриб із Чорнобиля може допомогти колонізувати Марс

    Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році багато вчених припускали, що територія навколо станції перетвориться на мертву зону, де життя буде практично неможливим. Однак за десятиліття після катастрофи природа продемонструвала протилежне: численні види рослин, тварин і мікроорганізмів не лише вижили, а й пристосувалися до умов підвищеної радіації.

    Одним із найбільш незвичайних організмів, що привернув увагу дослідників, стала пліснява Cladosporium sphaerospermum. Цей гриб давно відомий науці, але саме у зоні відчуження Чорнобильської АЕС він продемонстрував особливу здатність — активно рости в місцях із високим рівнем радіації.

    Дослідники звернули увагу, що гриб не просто витримує опромінення. За спостереженнями, він особливо добре розростається саме в найбільш забруднених радіонуклідами місцях. Це наштовхнуло вчених на припущення, що організм може використовувати радіацію як джерело енергії.

    Ця властивість зацікавила фахівців, які працюють над проблемою захисту людей від космічного випромінювання. Під час космічних польотів астронавти піддаються значно більшому рівню радіації, ніж на Землі. Сьогодні для захисту космічних кораблів використовують спеціальні екрани, але вони значно збільшують вагу апаратів, а кожен додатковий кілограм у космосі коштує дуже дорого.

    Тому вчені шукають альтернативні рішення. Однією з таких ідей стало використання біологічних матеріалів, здатних поглинати радіацію.

    Щоб перевірити можливості гриба Cladosporium sphaerospermum, дослідники провели експеримент на Міжнародній космічній станції. Зразок гриба доставили на орбіту у спеціальному модулі CubeLab.

    У межах експерименту гриб вирощували у герметичній чашці Петрі. Половину контейнера заповнили поживним середовищем із грибом, а іншу половину залишили без нього. Під обома частинами розмістили датчики радіації.

    Результати показали цікаву деталь: датчики під шаром гриба фіксували трохи нижчий рівень радіації, ніж у частині без плісняви. При цьому чим товстішим ставав шар гриба, тим помітнішою була різниця.

    Автори дослідження наголошують, що поки що це лише підтвердження концепції. Експеримент був невеликим, і для остаточних висновків потрібні додаткові дослідження.

    Втім, науковці припускають, що в майбутньому подібні організми можуть стати основою для так званих живих протирадіаційних щитів — біологічних матеріалів, які здатні захищати космічні кораблі або навіть майбутні колонії людей на інших планетах.

    Таким чином, організми, що змогли вижити у зоні Чорнобильської катастрофи, можуть допомогти людству у дослідженні космосу.

  • Геологи попереджають: сплячі вулкани Карпат можуть активізуватися

    Геологи попереджають: сплячі вулкани Карпат можуть активізуватися

    Попри те, що останнє виверження вулкана Чомад у Карпатах відбулося близько 30 тисяч років тому, геологи попереджають про можливу активізацію цього сплячого гіганта. Вулкан розташований на території сучасної Трансільванії, а сьогодні на його місці знаходиться озеро Святої Анни.

    Вчені відзначають, що гора Чомад сформувалася внаслідок потужних вулканічних процесів протягом мільйонів років. Під кратером все ще виявлено магматичні маси, що свідчить про теоретичну можливість майбутнього виверження.

    За словами фахівців, останнє виверження Чомада було вибуховим: в атмосферу піднімалися кам’яні фрагменти та пемза, що падали на землю на десятки кілометрів. Масштаби цього явища порівнюють із виверженнями відомого вулкана Везувій в Італії. Сліди цих викидів досі можна знайти в осадових породах Румунії, що свідчить про значний вплив події на широку територію Європи.

    Хоча сьогодні вулкан виглядає спокійним і не загрожує безпосередньо населеним пунктам, вчені наголошують на важливості спостережень за «сплячими» вулканами. Це дозволяє прогнозувати можливу активізацію та своєчасно вживати заходів безпеки.

    Вивчення вулкана Чомад допомагає також краще розуміти геологічну історію Карпатського регіону та поведінку старих вулканічних систем, які потенційно можуть проявити активність у майбутньому.

  • Дослідники пояснили, як материнство впливає на тривалість життя жінки

    Дослідники пояснили, як материнство впливає на тривалість життя жінки

    Народження дітей може безпосередньо впливати на швидкість біологічного старіння жіночого організму та загальну тривалість життя. До такого висновку дійшла група дослідників з Університету Гельсінкі, які проаналізували дані майже 15 тисяч жінок.

    Результати дослідження оприлюднені у науковому виданні Science Alert.

    Науковці спиралися на так звану теорію «одноразової соми». Вона пояснює життя як постійний компроміс між розмноженням і виживанням. Згідно з цією концепцією, організм має обмежений запас енергії. Якщо значна частина ресурсів витрачається на вагітності, пологи та виховання дітей, то на процеси клітинного відновлення залишається менше енергії.

    Дослідники встановили, що найкращі показники здоров’я та найнижчий ризик передчасної смертності спостерігаються у жінок, які народили двох або трьох дітей.

    Саме така кількість, за даними дослідження, дозволяє зберегти баланс між репродуктивною функцією організму та його здатністю до відновлення.

    Крім кількості дітей, важливу роль відіграє і вік материнства. Найповільніше біологічне старіння фіксували у жінок, які народжували дітей у період приблизно від 24 до 38 років.

    Найгірші показники здоров’я виявили у двох протилежних групах — жінок, які не мали дітей, і тих, хто народив дуже багато.

    Зокрема, прискорене біологічне старіння спостерігалося у багатодітних матерів, які мали в середньому близько семи дітей. Вчені пояснюють це значним фізичним навантаженням на організм і виснаженням його ресурсів.

    Щодо бездітних жінок, дослідники припускають, що на результати можуть впливати інші фактори. Наприклад, деякі хронічні захворювання можуть одночасно бути причиною як відсутності дітей, так і швидшого старіння організму.

    Епігенетичні дослідження показують, що життєві вибори людини залишають помітний біологічний слід у її організмі. Зокрема, маркери старіння у крові можуть корелювати з кількістю вагітностей та віком, у якому вони відбувалися.

    Водночас науковці наголошують, що результати дослідження не слід сприймати як універсальні медичні рекомендації. Кожен організм має свої особливості, а на тривалість життя впливають також генетика, спосіб життя, харчування та рівень стресу.

  • Вчені відкрили ген, що керує відновленням тканин

    Вчені відкрили ген, що керує відновленням тканин

    Міжнародна група науковців виявила унікальний генетичний механізм, який визначає здатність імунних клітин підтримувати здоров’я органів. Дослідження показало, що один ген може працювати як своєрідний «перемикач», який запускає процес очищення та відновлення тканин у всьому організмі.

    Результати роботи опублікували в науковому журналі Immunity.

    Головну роль у цьому механізмі відіграє ген-регулятор MafB. Дослідницька команда під керівництвом професора Томаса Марішала з Льєжського університету в Бельгії з’ясувала, що саме цей ген керує дозріванням макрофагів — спеціалізованих клітин імунної системи, які виконують функцію очищення організму.

    Макрофаги відповідають за знищення мікробів і видалення пошкоджених клітин. Якщо ген MafB не активується, ці клітини зупиняються у своєму розвитку. Вони залишаються в організмі, але не здатні виконувати свою основну роботу — очищати тканини від клітинних залишків та небезпечних мікроорганізмів.

    Науковці встановили, що MafB контролює цілу мережу генів, які визначають функціональну «спеціалізацію» макрофагів у різних органах — легенях, селезінці, кишечнику та нирках. Коли цей генетичний механізм працює неправильно, у тканинах починає накопичуватися клітинне «сміття». Це може призводити до запалення, фіброзу — рубцювання тканин — і розвитку хронічних захворювань.

    Особливо важливу роль макрофаги відіграють у селезінці. Саме там вони переробляють залізо зі старих еритроцитів, що є ключовим процесом для нормального функціонування кровотворної системи.

    Дослідження також показало, що цей механізм є майже ідентичним у різних видів. Порівняльний аналіз ДНК виявив понад 4000 спільних точок зв’язування гена MafB у геномах різних хребетних, зокрема мишей і людей. Це свідчить про те, що еволюція зберегла цей ген як критично важливий елемент для підтримки роботи організму.

    Вчені вважають, що відкриття MafB може стати основою для створення нових методів лікування. Замість пригнічення імунної системи майбутні терапії можуть стимулювати правильне дозрівання макрофагів, допомагаючи організму самостійно очищати тканини та відновлювати їх.

    Такий підхід може відкрити нові можливості для боротьби з хронічними запаленнями, метаболічними порушеннями та стійкими інфекціями.

  • Нове відкриття науковців пояснює, чому тривалість життя чоловіків менша ніж у жінок

    Нове відкриття науковців пояснює, чому тривалість життя чоловіків менша ніж у жінок

    Дослідники з University of Virginia проаналізували дані понад 200 тисяч чоловіків і з’ясували можливі біологічні причини, через які представники сильної статі в середньому живуть менше за жінок. Результати роботи оприлюднені в матеріалах, про які повідомляє Science Alert.

    У межах дослідження вчені вивчили понад 216 тисяч біологічних зразків і звернули увагу на явище втрати Y-хромосоми в частини клітин крові з віком. Тривалий час вважалося, що така втрата є природним процесом старіння і не має суттєвих наслідків для здоров’я. Однак нові дані свідчать, що цей механізм може бути пов’язаний із підвищеними ризиками низки захворювань.

    Зокрема, чоловіки з високим ступенем втрати Y-хромосоми мають приблизно у шість разів більший ризик розвитку хронічної хвороби нирок. Також дослідження вказують на зв’язок цього явища з нейродегенеративними захворюваннями: у пацієнтів із хворобою Альцгеймера втрата Y-хромосоми спостерігається значно частіше. Крім того, фіксується підвищений ризик розвитку окремих типів онкологічних захворювань.

    Науковці зазначають, що втрата Y-хромосоми може бути не статичним, а динамічним процесом. Наприклад, припинення куріння пов’язують зі зниженням частоти цього явища в клітинах крові. Це відкриває можливості для профілактики та впливу на фактори ризику через зміну способу життя.

    Окремо дослідники вивчають потенційні підходи до зменшення негативних наслідків, зокрема вплив на так звані старіючі або пошкоджені клітини. У експериментах на тваринах застосування певних препаратів показало позитивний ефект на функцію органів, однак ці результати потребують подальших клінічних досліджень.

    У перспективі вчені припускають, що індекс втрати Y-хромосоми може стати частиною стандартних медичних обстежень, подібно до контролю рівня холестерину. Це дозволить своєчасно оцінювати індивідуальні ризики та вживати профілактичних заходів.

  • Науковці пояснили головну причину хронічного безсоння

    Науковці пояснили головну причину хронічного безсоння

    Хронічне безсоння може бути пов’язане з порушенням внутрішнього біологічного годинника людини, через що мозок продовжує працювати навіть у той час, коли організм має відпочивати. До такого висновку дійшли науковці з University of South Australia, результати дослідження яких опубліковані у журналі Sleep Medicine.

    Дослідники встановили, що у людей із безсонням порушуються циркадні ритми — природні добові цикли, які регулюють сон і неспання. Саме це пояснює поширене відчуття постійного “розумового шуму”, коли думки залишаються активними навіть уночі.

    У межах дослідження вчені проаналізували когнітивну активність 32 учасників. Половина з них мала діагностоване хронічне безсоння, інша — нормальний режим сну. Виявилося, що мозок людей із порушеннями сну не переходить у стан так званої “нічної тиші”. Пік розумової активності у таких людей зміщується приблизно на 6,5 години, тому мозок фактично продовжує працювати у денному режимі.

    Провідний автор дослідження, професор Курт Лашінгтон, пояснив, що сон — це не лише фізичний відпочинок, а насамперед здатність мозку знижувати рівень цілеспрямованого мислення та емоційної активності. У людей із безсонням цей механізм переходу між станами порушується.

    Науковці зазначають, що майбутні методи лікування можуть бути спрямовані не лише на зміну поведінки перед сном, а й на відновлення циркадних ритмів. Серед можливих підходів — контроль освітлення протягом дня, стабільний режим сну, а також практики усвідомленості й медитації, які допомагають знизити активність мозку перед нічним відпочинком.

    За оцінками фахівців, безсонням страждає близько 10% населення світу, а серед людей похилого віку проблема може зачіпати до третини населення. Нові результати дослідження допомагають краще зрозуміти біологічні причини розладів сну та відкривають можливості для ефективнішого лікування.