Daypolitico

Позначка: НБУ

  • Закон про мобілізацію вивів майже 100 мільярдів гривень з депозитів банків

    Закон про мобілізацію вивів майже 100 мільярдів гривень з депозитів банків

    Наше джерело в ОП розповіло, що закон про мобілізацію став причиною виведення з депозитів банків майже ста мільярдів гривень, які потім українці використовували для купівлі валюти. НБУ намагається вирішити це питання за рахунок своїх резервів і стабілізувати банківський сектор.

    У травні цього року населення України купило валюти на 971,5 мільйонів доларів більше, ніж продало, що стало рекордним показником за період з початку поточного року. Цю інформацію оприлюднив Національний банк України.

    Згідно з даними Нацбанку, на готівковому валютному ринку в травні чиста купівля валюти населенням перевищила продаж. Українці продали валюту на суму 1,271.2 мільярда доларів, а купили на суму 2,242.7 мільярда доларів.

    Упродовж 2023 року населення України придбало валюти на 3,362.1 мільярда доларів більше, ніж продало.

    Національний банк раніше повідомив, що чистий попит клієнтів на іноземну валюту через безготівкові операції у травні зрос на 41% внаслідок збільшення бюджетних видатків, пов’язаних з міжнародною допомогою, що надійшла в березні-квітні.

    За словами представників Нацбанку, курсову динаміку також вплинуло закінчення періоду, коли на ринку спостерігалися значні ситуативні сплески попиту на валюту, а також активізація бюджетних видатків.

    Член ради НБУ Василь Фурман також зазначив, що на курс гривні впливає багато факторів, але загалом ситуацію контролює Національний банк України.

  • НБУ вимагає активніше перевіряти карткові перекази та блокувати рахунки

    НБУ вимагає активніше перевіряти карткові перекази та блокувати рахунки

    НБУ вимагає від банків активніше перевіряти карткові перекази українців і блокувати рахунки.

    Національний банк вимагає від фінустанов пильніше і ретельніше перевіряти невеликі перерахування між рахунками фізосіб – P2P-перекази, особливо в частині зарахування на картки невеликих сум. Вимога міститься в листі НБУ №25-0005/42076.

    Регулятор висловлює своє невдоволення тим, що більшість банків робить акцент на аналізі загального обсягу P2P-переказів, і менше заглиблюється в невеликі транзакції, в яких НБУ також вбачає проблеми, особливо, коли йдеться про надходження на картку великої кількості невеликих переказів від різних осіб.

    Такий підхід у Нацбанку вважають формальним виконанням вимог фінансового моніторингу, і банкірів штрафуватимуть, якщо вони його не змінять.

    НБУ хоче, щоб банки аналізували численні дрібні зарахування на картки, а потім зажадали в людей пояснення щодо них. Це може бути перекидання навіть по 100-200 грн, але по 10-20 або більше разів на день.

    «Регулятор підозрює, що численні перерахування на карту можуть свідчити про участь у схемі з нелегальним гральним бізнесом. А також про отримання неофіційних доходів або про приховану підприємницьку діяльність. Наприклад, на продовольчих та інших ринках у Києві вже поширеною практикою стала передача номерів карток покупцям – коли в людини бракує готівки, вона може швидко закинути гроші на картку продавцю, і так розрахуватися за товар. Що не подобається владі, яка зацікавлена, щоб дрібний бізнес відкривав ФОПи (фізособа-підприємець), і платив відповідні податки”, – пояснив  заступник голови правління одного з банків.

    Водночас у Нацбанку не хочуть слухати відмовок про те, що банк не зміг зв’язатися з клієнтом і поставити йому запитання, бо з людиною немає зв’язку, через те, що та, наприклад, перебуває за кордоном. Чиновники вважають, що фінансисти можуть знаходити людей у віддаленому форматі через свої мобільні додатки.

    НБУ зажадав від банків жорсткіше перевіряти операції клієнтів за картками, частіше запитувати пояснення і підтверджувальні документи. Якщо українці не будуть їх надавати – то блокуватимуть людям рахунки і розриватимуть відносини – тобто примусово закриватимуть рахунок в односторонньому порядку.

    При цьому регулятор зажадав від банків складати ризик-профіль кожного клієнта, куди входить повторна перевірка людини та її операцій. Не раз на 6 місяців, як зараз робить більшість банків. А щокварталу – раз на 3 місяці. Це означає, що банкіри частіше зв’язуватимуться з людьми, запитуватимуть інформацію про походження їхніх грошей і, можливо, закриватимуть рахунки (якщо не отримають усієї потрібної інформації).

    У листі №25-0005/42076 Національний банк дав кілька нових вказівок щодо фінансового моніторингу:

    1. Виявляти нетипову активність за рахунком, у тому числі за P2P-переказами – нетипове збільшення кількості та обсягу фінансових операцій.

    2. Вивчати web-ресурси, через які люди отримують товари і послуги, гроші. З’ясовуючи доменні зони реєстрації сайтів і звіряючи їх із переліками нелегальних учасників грального ринку.

    3. Аналізувати фінансові операції клієнта на відповідність його профілю і сфері діяльності, з’ясовувати джерела походження коштів.

    Додаткові вимоги з’явилися, зокрема, в рамках того, що Нацбанк називає «боротьбою з дропами» – коли українці відкривають рахунки на своє ім’я, а потім продають право користуватися ними іншим людям. НБУ і банки намагаються боротися з цим явищем. У зв’язку з чим, банкіри навіть думають час від часу під виглядом покупців вибірково купувати такі карти на чорному ринку. Мета – виявляти імена людей, які активно відкривають рахунки під перепродаж, і формувати чорні списки таких осіб. Щоб тим часом закривали картки та відмовляли у відкритті рахунків в інших банках.

  • Дії НБУ по відношенню до курсу гривні ризикують підняти інфляцію

    Дії НБУ по відношенню до курсу гривні ризикують підняти інфляцію

    Національний банк України (НБУ) за останній місяць здійснив значний підйом курсу долара, що може викликати неспокій серед населення та економічних експертів. Відповідно до останніх даних, цього тижня безготівковий курс долара на міжбанку досягав 40,67 грн/$ і відходив на 40,47 грн/$, а закінчилася торгівля на майданчику Bloomberg на рівні 40,55 грн/$. Таке рішення НБУ викликає опитування щодо можливих наслідків для української економіки та споживчої інфляції.

    За місяць офіційний курс долара зріс майже на 1 грн (на 99 копійок): 1 травня був на 39,5151 грн/$, а 31-го – уже 40,5001 грн/$.

    Також майже на 1 гривню американська валюта подорожчала в травні, якщо дивитися на динаміку безготівкових котирувань на Bloomberg – з 39,57 грн/$ до 40,55 грн/$.

    Усе це сталося на помітному збільшенні попиту на долар.

    Сьогодні обсяг торгів на Bloomberg склав $178,7 млн, за цей тиждень – $1,3 млрд, за місяць – $4,2 млрд. Більшу частину цього попиту, як і раніше, покривав Національний банк зі своїх резервів. За попередньою оцінкою, у травні він продав на міжбанку понад $3 млрд, хоча у квітні було тільки $2,3 млн. Тож за підсумками місяця ми можемо побачити нове скорочення золотовалютних резервів НБУ, загальний обсяг яких у квітні просів на 3,1% – до $42,4 млрд.

    Кілька разів протягом травня на безготівковому ринку проводилися великі валютні купівлі на військові цілі України, але також збільшувався попит з боку бізнесу – як на поточні потреби з імпорту, так і через зняття низки валютних обмежень. Насамперед тих, що дають змогу компаніям вільніше гасити старі кредити перед іноземними партнерами/фінустановами, що було заборонено одразу на початку великої війни (постановою Нацбанку №18 від 24 лютого 2022 року).

    В останній тиждень банки також відзначають зростання попиту на долар з боку населення. Українці стали активніше скуповувати готівковий долар у касах у міру його подорожчання і безготівковий на картки. Одночасно активніше пішли конвертації в інвалюту гривневих депозитів у міру закінчення їхніх термінів.

    У банках вважають, що НБУ може постаратися закріпити гривню на нинішніх значеннях у червні, посилаються на середньорічний курс 40,7 грн/$, закладений в українському держбюджеті на 2024 рік.

    «40,7 грн/$ – це середній курс на рік, а не граничний, і в теорії міжбанк може навіть переходити позначку 41 грн/$, але цінник все одно має відкочуватися назад. Ми спостерігаємо девальвацію ривками: спочатку курс довго тупцює на місці, а потім його обвалюють за лічені тижні. Усе відбувається під контролем Нацбанку, а отже, з його схвалення. Кажуть, що це робиться для збільшення податкових зборів з експортерів, вигіднішої конвертації міжнародної допомоги та під тиском МВФ, який зажадав від нашого Кабміну не тільки чекати вливань від зовнішніх донорів, а й активно задіювати внутрішні джерела. Зокрема за допомогою девальвації. Однак усе це потрібно робити збалансовано, щоб сильно не розігнати інфляцію, оскільки зростання курсу долара переростає в зростання цін, за які відповідальний НБУ, а разом із підвищенням тарифів на електроенергію, ми можемо побачити помітне погіршення цього показника. Тому Нацбанк у червні, ймовірно, постарається уповільнити подорожчання долара, інакше потім буде важко пригальмувати інфляцію”, – проаналізував “Стране” ситуацію голова правління одного з банків.

    На чорному ринку курс продажу долара сьогодні піднявся з 41,0 грн/$ до 41,04 грн/$, а купівлі – з 40,3 до 40,5 грн/$. Тут з початку травня валюта подорожчала на 1,2 грн, адже 1 травня її ще можна було купити за 39,8 грн/$.

    У касах банків середня ціна продажу готівкового долара на початку травня становила 39,90 грн/$, а максимальна сягала 40,1 грн/$. Сьогодні ж, 31 травня, середній курс становив 41,11 грн/$, а максимальний – 41,40 грн/$, викуп же валюти відбувався в рамках 39,40-41 грн/$.

    Два найбільших держбанки Приватбанк і Ощадбанк ставили курси купівлі/продажу, відповідно, на 40,50-41,10 грн/$ і 40,50-41,15 грн/$.

    Максимальний картковий курс продажу у банків цієї п’ятниці досяг 41,55 грн/$, його ставив Акордбанк, а мінімальний був на 40,85 грн/$ в Укргазбанку. На купівлі сформувався діапазон 39,90-40,95 грн/$.

  • Гривня перетнула психологічну межу, прогнози щодо майбутнього курсу

    Гривня перетнула психологічну межу, прогнози щодо майбутнього курсу

    Гривня досягла нового рекорду щодо свого курсу до долара, підійшовши майже до 40,7 грн за один долар до кінця травня. Ця цифра вже зазначена в бюджеті на 2024 рік.

    Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

    Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

    Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

    Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

    Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

    Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

    Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

    У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

    Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

    Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

    У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

    На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

    Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

    У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

    Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

    Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.

  • Українська гривня продовжує падати

    Українська гривня продовжує падати

    Сьогодні курс гривні до долара знову знизився на 10 копійок, що підкреслює серйозність економічної ситуації в країні.

    Якщо вчора міжбанківська торгівля на майданчику Bloomberg закінчилася на 40,31 грн/$, то сьогодні ринок відкривався вже на 40,40 грн/$. Близько полудня активізувалися валютні покупки, і котирування досягли 40,425 грн/$.

    Однак справжній прорив стався ближче до обіду – на ринок вийшов оптовий скупник долара і почав, що називається, «гребти валюту лопатою». З цього моменту обсяг торгів підскочив майже в 4 рази (з $130 млн), і досяг до 15:28 відразу $488,6 млн.

    Зазвичай у такі моменти вмикається нацбанківський принцип гнучкого курсу, який скарбники називають «секретною формулою» НБУ, і курс долара починає зростати пропорційно зростанню попиту на нього і валютним продажам із золотовалютних резервів регулятора. Однак цього разу все було з точністю до навпаки. За майже чотириразового зростання обсягу торгів курс відійшов із 40,425 грн/$ до 40,41 грн/$ – і на цьому рівні було продано більшу частину обсягу, і саме на 40,41 грн/$ закрилася торгівля на Bloomberg.

    Як повідомили наші джерела, Нацбанк не просто так не пішов на нове підвищення валютного курсу на міжбанку в обід (слідом за зростанням попиту), і навіть трохи його відсунув назад. А все тому, що долар скуповував один із держбанків на військові потреби. Що саме буде оплачено цим доларом – невідомо, і є державною таємницею. Але ясно, що на військові потреби сьогодні пішло понад $300 млн.

    Нинішній обсяг торгів абсолютний рекорд для 2024 року. Для розуміння: минулого тижня середньоденний обсяг валютних торгів на цьому майданчику становив $175,7 млн, а на піку попиту в березні-2024 (останній тиждень) сягав $202,1 млн, водночас сьогодні тут наторгували одразу $488,6 млн. Востаннє ринок був більшим аж 3 жовтня 2023 року – $550,2 млн, на другий день після скасування Нацбанком зафіксованого на початку війни міжбанківського та офіційного курсів, і переходу до регульованого гнучкого курсу, як його назвав регулятор.

    Обсяг продажів долара Нацбанком, за оцінками фінансистів, сьогодні трохи перевищив $400 млн і за цим показником також було встановлено рекорд 2024 року. Останніми тижнями середньодобові валютні продажі регулятора рідко перевищували $100 млн.

    За підсумками дня НБУ опустив офіційний курс гривні з 40,3012 грн/$ до 40,3958 грн/$.

    На чорному ринку курс продажу долара сьогодні зріс з 40,65 грн/$ до 40,91 грн/$, а купівлі – з 40,3 грн/$ до 40,4 грн/$.

    У касах банків максимальний готівковий курс підскочив на продажу одразу на 44 копійки, пробив 41-й рівень, і досяг 41,19 грн/$ – його ставив Бізбанк. Оксі банк продавав по 41,15 грн/$, а Комінбанк – по 41 грн/$. Середня ціна продажу готівкового долара банками була в рамках 40,60-41,15 грн/$, купівлі – 39,70-40,50 грн/$.

    Дві найбільші роздрібні держструктури Приватбанк і Ощадбанк ставили купівлю/продаж на 40,25-40,85 грн/$ і 40,30-40,80 грн/$, відповідно.

    Максимальний картковий курс продажу долара досяг 41,35 грн/$, а середній був у діапазоні 40,45-40,85 грн/$. Середній курс купівлі на картах був у рамках 39,70-40,30 грн/$.

  • Підвищення цін Україні набирає темп: Нацбанк розкриває причини

    Підвищення цін Україні набирає темп: Нацбанк розкриває причини

    У квітні 2024 року тенденція зниження інфляції на річній основі в Україні тимчасово зупинилася.

    Згідно з повідомленням, у квітні споживча інфляція залишилася на рівні попереднього місяця – 3,2% в річному вимірі. Фактичні темпи зростання цін трохи відстали від прогнозу НБУ.

    “Відхилення від прогнозу було обумовлено динамікою деяких факторів тимчасового характеру, зокрема, стрімким зниженням цін на сирі продукти харчування. Це пояснюється як впливом теплої погоди цього року та меншими витратами бізнесу через здешевлення сировини внаслідок високих врожаїв минулого року, так і переорієнтацією виробників на внутрішній ринок через обмеження на заході”, – зазначається в коментарі.

    Національний банк прогнозує, що зростання споживчих цін помірно прискориться в найближчі місяці через вичерпання ефектів великих врожаїв попереднього року та теплої погоди цього року, а також через збільшення витрат бізнесу на оплату праці та зростання адміністративних витрат.

    Щодо динаміки цін, НБУ зауважує, що ціни на сирі продукти харчування впали стрімко на 6,5% в річному вимірі. Зокрема, відбулося подальше зниження цін на яйця через збільшення виробництва та зміну спрямування експорту внаслідок обмежень на кордоні. Завдяки високим урожаям минулого року та обмеженому експорту через блокаду, ціни на цукор, борошно та крупи також знизилися.

    Тепла погода і імпорт з Туреччини сприяли здешевленню помідорів та огірків. Ціни на окремі овочі також знизилися через активний продаж продуктів із сховищ. Проте ціни на деякі фрукти залишилися високими через ускладнений імпорт через блокаду кордонів.

    Зростання цін на м’ясо сповільнилося, а свинина подешевшала через менший тиск на витрати бізнесу. Проте ціни на молоко трохи прискорилися через збільшення експорту молочної продукції.

    Адміністративно регульовані ціни зросли меншим темпом – до 9,5% річних. Ціни на алкогольні напої продовжили знижуватися, а ціни на тютюнові вироби залишилися стабільними. Мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги для населення зупинив зростання адміністративної інфляції.

    Ціни на пальне прискорили зростання до 18,1% річних через світові тенденції нафтового ринку та вичерпання запасів нафтопродуктів за низькою ціною.

    Загалом, зростання цін на продовольчі товари прискорилося до 5,5% річних, в той час як ціни на непродовольчі товари знизилися повільніше (на 0,6% річних). Вартість послуг залишилася стабільною порівняно з попереднім місяцем.

    Зростання споживчих цін в Україні у квітні 2024 року склало 3,2%. Це мінімальне значення з жовтня 2020 року, коли річна інфляція становила 2,6%.

    У квітні НБУ покращив прогноз щодо інфляції до 8,2% на 2024 рік та прогнозує помірне посилення інфляційного тиску цього року з огляду на очікуване вичерпання ефектів великих урожаїв попереднього року, подальше відновлення споживання та підвищення видатків бізнесу в умовах війни.

  • НБУ повідомляє про зменшення валютних резервів через скорочення міжнародної допомоги та великі витрати на гривню

    НБУ повідомляє про зменшення валютних резервів через скорочення міжнародної допомоги та великі витрати на гривню

    Національний банк України (НБУ) оголосив про зменшення своїх валютних резервів за результатами квітня 2024 року, що сталося через скорочення міжнародної допомоги та значні витрати на підтримку гривні. Згідно з офіційним звітом НБУ, загальний розмір золотовалютних резервів скоротився на 3,1%, до $42,4 мільярдів. Окрім цього, розмір чистих зовнішніх резервів (ЗВР) впав на 4,1%, з $31,8 мільярдів до $30,5 мільярдів.

    Про це йдеться в офіційному звіті НБУ.

    Чисті валютні резерви – це загальні валютні резерви мінус зобов’язання (поточна заборгованість за кредитами з відсотками) України перед МВФ.

    Зараз ці зобов’язання становлять $11,9 млрд, і ця сума в ЗВР недоторканна – влада не може її вільно витрачати на інші потреби країни, тільки на виплати Міжнародному валютному фонду, який навіть на час війни не проводить Україні ніяких реструктуризацій і не дає відтермінувань з виплат раніше наданих кредитів.

    Квітневе скорочення загальних валютних резервів Нацбанку повернуло регулятора до тенденції початку 2024 року. У січні вони зменшилися на 4,9% (до $38,5 млрд), у лютому – на 3,8% (до $37,1 млрд), і тільки в березні відбулося різке збільшення ЗВР на 18%, і насамперед завдяки великому кредитному траншу від Євросоюзу (майже на $5 млрд), Світового банку ($1,6 млрд), Канади ($1,5 млрд) і МВФ ($880,7 млн) – сукупно тоді надійшло $9,3 млрд.

    Однак у квітні потік міжнародної допомоги в Україну скоротився до $1,6 млрд: ми отримали від Євросоюзу тільки $1,6 млрд (у рамках програми Ukraine Facility) і ще трохи – $46,6 млн – влада змогла залучити на внутрішньому борговому ринку завдяки розміщенню валютних ОВДП (облігацій внутрішньої держпозики). Однак НБУ був змушений витратити $2,3 млрд на підтримання стабільності гривні на міжбанку, а також $884,5 млн було виплачено за держборгом – зокрема, тому ж ЄС, Світовому банку і МВФ.

    Тому в підсумку було зафіксовано скорочення загального валютного резерву Нацбанку.

    Як і раніше, більшу частину резервів НБУ вкладено в цінні папери – 69,9% всього обсягу ($29,6 млрд), а в золото тільки 4,8% ($2,02 млрд). А у валютній структурі домінував американський долар (82,9%), за яким ішов євро – 9,6%, золото (4,8%), китайський юань (1,2%), британський фунт (0,7%) і японська ієна (0,7%).

  • НБУ закликає банки використовувати штучний інтелект для кредитування

    НБУ закликає банки використовувати штучний інтелект для кредитування

    Національний банк України відзвітував про свій заклик до банків щодо впровадження технології штучного інтелекту (ШІ) в їхню роботу, особливо в контексті контролю під час ухвалення кредитних рішень та у сфері ідентифікації та управління ризиками.

    Катерина Рожкова, перша заступниця голови НБУ, поділилася цими новинами у Facebook, зауваживши, що використання ШІ може сприяти прискоренню багатьох банківських процесів.

    Вона підкреслила, що в сучасному світі технологічність є ключовим фактором конкурентоспроможності, особливо в роздрібному секторі. Розвинуті країни вже успішно використовують ШІ для різних цілей, не лише для скорингу й організації роботи колл-центрів.

    Рожкова наголосила, що штучний інтелект може допомогти банкам укладати договори з клієнтами та перевіряти документи, підвищуючи якість та точність цих процесів. Крім того, ШІ може бути ефективним інструментом для моделювання майбутніх потреб клієнтів.

    У світі вже спостерігається активне використання ШІ в різних секторах. Наприклад, корпорація Apple планує випустити новий iPhone з розширеними функціями ШІ, а компанія Coca-Cola разом з Microsoft Corp уклали угоду про співпрацю у впровадженні хмарних технологій і ШІ. Такі технології допомагають покращити роботу компаній і сприяють їхньому розвитку.

    Звернуло на себе увагу і те, що компанія Sony подала на патент на функцію автоматичної гри, де ШІ імітує стиль гри користувача, дозволяючи уникнути нудних або складних моментів. Однак важливо зазначити, що використання ШІ потребує відповідного контролю та регулювання, щоб запобігти можливим негативним наслідкам.

  • Національний банк знизив облікову ставку на 1%: Як це вплине на гривню та ставки депозитів

    Національний банк знизив облікову ставку на 1%: Як це вплине на гривню та ставки депозитів

    Сьогодні, 25 квітня, Національний банк України (НБУ) прийняв рішення про зниження своєї облікової ставки на 1% річних. Це друге поспіль зниження облікової ставки, що свідчить про стратегію центрального банку у напрямку підтримки економічного зростання та зменшення інфляційних тисків.

    “З огляду на послаблення фактичного та очікуваного цінового тиску, а також зниження ризиків надходження міжнародної фінансової підтримки, Національний банк продовжує цикл пом’якшення процентної політики. Це дасть змогу підтримати розвиток кредитування та відновлення економіки без додаткових ризиків для цінової та фінансової стабільності”, – заявив голова НБУ Андрій Пишний.

    Попереднє зменшення відбулося 15 березня 2024 року і становило 0,5% річних.

    Пишний відзначив уповільнення інфляції з 4,3% у лютому до 3,2% у березні. А також заявив про поліпшення інфляційного прогнозу НБУ на 2024 рік із 8,6 до 8,2%. Але водночас НБУ погіршив свій прогноз щодо ВВП на 2024 рік із 3,6% до 3,0% через атаки рф на енергетику та інші інфраструктурні об’єкти.

    Пишний назвав такі актуальні військові ризики для економіки:

    1. Виникнення додаткових бюджетних потреб для підтримання обороноздатності або покриття значних дефіцитів, зокрема, в енергетичній сфері.

    2. Суттєві пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни.

    3. Продовження часткового блокування кордонів деякими країнами ЄС для вантажних перевезень, що стримуватиме експорт і здорожуватиме імпорт.

    4. Поглиблення негативних міграційних тенденцій.

    5. Загострення ситуації на Близькому Сході, що, зокрема, збільшує для світової економіки ризики можливих перебоїв у постачанні енергоресурсів та їх подорожчання.

    Сьогоднішнє рішення Нацбанку щодо ставки матиме два ключові наслідки.

    По-перше, зниження облікової ставки напевно спровокує новий раунд зменшення процентних ставок за депозитами населення. Що підтверджується останніми подіями. Після рішення Нацбанку про попереднє просідання облікової ставки 15 березня 2024 року (на 0,5% – до 14,5%) річних середня прибутковість за гривневими вкладами фізосіб, що публікується регулятором, просіла на 0,23-0,36% річних за різними видами вкладень:

    – 3 місяці – з 14,38% до 14,02% річних;
    – 6 місяців – з 14,40% до 14,17% річних;
    – 12 місяців – з 14,28% до 13,98% річних.

    При цьому нагадаємо, що це тільки номінальні прибутковості, а реальні нижчі – банки віднімають 19,5% податків: 18% ПДФО (податок на доходи фізосіб) і 1,5% військовий збір. Отже, реальна ставка (за вирахуванням податків), наприклад, за 12-місячним вкладенням становить лише 11,25% річних, тобто незначно перевищує поточний рівень інфляції.

    По-друге, можна не сумніватися, що зниження нацбанківської ставки виллється в посилення тиску на валютний ринок і на курс гривні. Це вже стало непорушним правилом: що менше люди і бізнес можуть заробляти на своїх гривневих вкладах, то активніше вони займаються спекулятивними купівлями-продажами долара. Що виливається в розгойдування курсу гривня/долар і збільшення валютних продажів Нацбанку з його золотовалютних резервів.

    Що також підтверджується практикою. З 15 березня по 25 квітня НБУ підняв офіційний курс долара 38,69 грн/$ до 39,47 грн/$. А також збільшив за останні 5 тижнів загальний обсяг продажу долара з резервів одразу на 69% – з $1,7 млрд (попередні 5 тижнів) до $2,9 млрд. Що чимало, особливо з урахуванням нерівномірного виділення Україні міжнародної допомоги.

  • Підвищення зарплати для українців може стати результатом скорочення персоналу: НБУ

    Підвищення зарплати для українців може стати результатом скорочення персоналу: НБУ

    Протягом наступного року (від квітня 2024 до березня 2025 року) українські роботодавці мають намір підвищити зарплату своїх працівників. Проте, це відбудеться в основному не за рахунок розширення фонду оплати праці, а шляхом скорочення кількості персоналу. Такі тенденції виявлені у дослідженні “Ділові очікування підприємств України” за перший квартал 2024 року, опублікованому Національним банком України.

    Згідно з результатами опитування, бізнес планує збільшити заробітну плату своїм працівникам протягом наступних 12 місяців у середньому на 8,7%. Таку відповідь дали 62,6% респондентів. У четвертому кварталі 2023 року таких було менше – лише 57,9%.

    У той же час роботодавці розуміють, що наступний рік буде важким для України як політично, так і економічно. Відповідно, вони не можуть гарантувати розквіт свого бізнесу. Тому їм потрібно буде протриматися на ринку за будь-яку ціну. Однак, ціною їхньої відносної стабільності може стати наявність кваліфікованих кадрів. Їх необхідно зберегти, тому доведеться підвищувати їхню заробітну плату. Оскільки великих доходів вони не очікують, вони не наважуються збільшувати фонд оплати праці. Таким чином, підвищення зарплати персоналу буде здійснено лише за рахунок скорочення його чисельності.

    Звільнення працівників планують 6,3% опитаних роботодавців. Цей показник практично збігається з результатами опитування у четвертому кварталі минулого року – 6,5%. Навіть у одній з найстабільніших сфер, таких як торгівля продовольчими товарами, розпочалося звільнення персоналу. На ринку праці помітно зменшилася кількість вакансій для продавців, а магазини розпочали скорочення персоналу. Першими під ніж пішли чоловіки, які працюють там, адже роботодавці вважають, що вони менш стабільні.