Daypolitico

Позначка: недостовірні дані

  • НАЗК виявило у декларації експосадовця Запорізької ОДА недостовірні дані на 14 млн грн

    НАЗК виявило у декларації експосадовця Запорізької ОДА недостовірні дані на 14 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило у декларації колишнього начальника управління експлуатації житлового фонду та систем життєзабезпечення департаменту ЖКГ Запорізької ОДА Руслана Курмаєва недостовірні відомості на понад 14 млн гривень.

    Про це йдеться у результатах перевірки декларації посадовця.

    Зокрема, Курмаєв задекларував наявність 507 тисяч доларів готівкою. Однак під час перевірки НАЗК не змогло підтвердити законне походження цих коштів.

    Сам посадовець пояснював, що гроші були сформовані за рахунок подарунку від матері у 2020 році на суму 20,9 млн гривень. За його словами, мати отримала ці кошти ще у 1994 році як подарунок від чоловіка — батька декларанта.

    Втім у НАЗК вважають таке пояснення економічно необґрунтованим. У відомстві зазначили, що у 1994 році накопичити таку суму батько посадовця, який працював інженером на харківському заводі, фактично не міг.

    Зокрема, до 1991 року в СРСР існувала заборона на обіг іноземної валюти серед громадян. Крім того, за підрахунками агентства, навіть максимальні можливі заощадження за офіційними зарплатами того періоду становили б лише близько 475 доларів.

    Перевірка також показала, що мати декларанта у період з 1998 по 2020 рік офіційно отримала доходи приблизно на 641 тисячу гривень. Додатково вона отримала близько 42 тисяч доларів від продажу двох об’єктів нерухомості.

    Таким чином, за оцінками НАЗК, загальна сума можливих заощаджень матері могла становити не більше приблизно 110 тисяч доларів.

    Сам Курмаєв за 2011–2024 роки задекларував доходи після сплати податків на суму близько 3,35 млн гривень. Навіть разом із потенційними коштами матері сума підтверджених ресурсів становить приблизно 6,97 млн гривень.

    У результаті перевірки НАЗК дійшло висновку, що походження приблизно 14,34 млн гривень не підтверджено, а ці кошти відображені у декларації як недостовірні відомості.

    Крім того, агентство виявило й інші порушення у декларації посадовця. Зокрема, неправильно були зазначені або взагалі не вказані права користування кількома квартирами, що належать самому декларанту, його дружині та сину.

    Також не було задекларовано квартиру за кордоном, де фактично проживала його донька. За даними системи «Аркан», вона перебувала у Туреччині та Німеччині, однак конкретні об’єкти нерухомості у декларації не зазначені.

    Окремо НАЗК встановило порушення у декларуванні автомобіля Toyota Camry 2017 року випуску, який був зазначений як такий, що перебуває у користуванні, хоча фактично його продали ще у березні 2024 року.

    Крім того, не підтверджено походження значних надходжень на банківські рахунки сина посадовця, які декларувалися як повернення боргів.

    Ще одним порушенням стало невказання боргового зобов’язання перед сестрою на суму 549 тисяч доларів. Це зобов’язання декларувалося раніше, але пояснення щодо його часткового повернення та реструктуризації не змінили факту наявності боргу.

    За підсумками перевірки НАЗК дійшло висновку, що у діях Руслана Курмаєва є ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації службовою особою.

  • Посадовця ДМС підозрюють у поданні недостовірних даних на мільйони гривень

    Посадовця ДМС підозрюють у поданні недостовірних даних на мільйони гривень

    Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повну перевірку декларації за 2023 рік начальника управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва Державної міграційної служби України Мирослава Михайловича Дениса. За результатами перевірки виявлено недостовірні відомості на загальну суму 7,74 млн гривень.

    Згідно з даними НАЗК, посадовець разом із дружиною задекларували готівкові кошти у розмірі 13,4 млн гривень. Водночас обґрунтованими та підтвердженими агентство визнало лише 6,07 млн гривень, отриманих від продажу житлового будинку та земельної ділянки у 2024 році.

    Також перевірка встановила розбіжності щодо грошових активів на банківських рахунках. Окрім цього, у декларації не були зазначені три банківські рахунки, що належать самому посадовцю та його дружині.

    Окрему увагу НАЗК звернуло на нерухомість, яка не була відображена у звітності. Йдеться про квартиру площею 75,1 м² у Мукачеві, яка належить дружині, житловий будинок площею 240,8 м² та земельну ділянку площею 1000 м² у Мукачеві, що перебували у власності декларанта до 29 січня 2024 року. Крім того, не задекларовано нежитлове приміщення площею 66,5 м², земельну ділянку площею 514 м² та ще одну квартиру площею 46,7 м² у Мукачеві.

    Під час перевірки встановлено також, що в декларації було зазначено неправильну категорію посади. У відповідному полі вказано, що декларант не належить до осіб, які займають відповідальне становище, хоча його посада відноситься до категорії «Б» державної служби.

    За висновками НАЗК, виявлені порушення можуть містити ознаки правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу України — подання завідомо недостовірних відомостей у декларації. Посадовцю буде надано можливість подати виправлену декларацію, а матеріали перевірки передадуть до правоохоронних органів для подальшої правової оцінки.

  • Депутата сільради на Миколаївщині судитимуть за приховані 4 мільйони в декларації

    Депутата сільради на Миколаївщині судитимуть за приховані 4 мільйони в декларації

    Прокурори Доманівського відділу Вознесенської окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо депутата Мостівської сільської ради Вознесенського району. Його обвинувачують у декларуванні завідомо неправдивої інформації.

    Про це повідомили у Миколаївській обласній прокуратурі.

    За даними слідства, упродовж 2023–2024 років посадовець систематично вносив до електронних декларацій недостовірні відомості. Зокрема, він не зазначив реальну вартість належної йому нерухомості та транспортних засобів, а також не задекларував майно на загальну суму понад 4 мільйони гривень.

    Досудове розслідування здійснювали слідчі Вознесенського районного управління поліції. Наразі матеріали справи передані до суду.

    Дії депутата кваліфіковано за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації. Санкція статті передбачає штраф до 102 тисяч гривень, громадські роботи або обмеження волі на строк до двох років із можливим позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років.

    Остаточне рішення у справі ухвалить суд.

  • Депутатку з Кривого Рогу можуть притягнути за службове підроблення декларації

    Депутатку з Кривого Рогу можуть притягнути за службове підроблення декларації

    НАЗК виявило значні недостовірні відомості в декларації депутатки з Кривого Рогу Інни Потапової за 2023 рік на суму понад 11 млн грн. За результатами перевірки дії політикині мають ознаки кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 366 ККУ — службове підроблення декларації.

    Серед недекларованого майна НАЗК зафіксувало: кілька земельних ділянок, торговельно-виставковий комплекс площею понад 14 тис. м² орієнтовною вартістю майже 6,4 млн грн, спортивно-розважальний комплекс, склади та інші нежитлові приміщення, а також паркомісце в Києві. Крім того, депутатка не вказала дані про квартири у Кривому Розі та Києві.

    Також було встановлено заниження вартості автомобілів, зареєстрованих на чоловіка, зокрема Porsche Cayenne та Lexus ES350. Окрім того, НАЗК виявило розбіжності у сумі готівки: замість можливих 2,96 млн грн було задекларовано 3,5 млн грн — різниця становить понад 537 тис. грн.

    Виявлені порушення можуть стати підставою для кримінального переслідування депутатки. НАЗК продовжує аналізувати інші декларації та передавати матеріали правоохоронним органам.

  • НАЗК виявило майже 900 тис. грн недостовірних даних у декларації ректора КНУ

    НАЗК виявило майже 900 тис. грн недостовірних даних у декларації ректора КНУ

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило недостовірні відомості на суму майже 900 тисяч гривень у декларації ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Бугрова.

    За результатами повної перевірки декларації НАЗК встановило низку порушень. Зокрема, ректор не задекларував право користування квартирою у Києві, а також не зазначив автомобіль Volkswagen Golf, яким фактично користувався.

    Крім того, у декларації були відсутні відомості про понад 230 тисяч гривень гонорарів, отриманих самим Бугровим та його дружиною. Агентство також звернуло увагу на відсутність пояснень щодо походження коштів на придбання квартири в житловому комплексі White Lines, вартість якої перевищує 3 мільйони гривень.

    У НАЗК повідомили, що зафіксували ознаки адміністративного правопорушення, пов’язаного з поданням недостовірних відомостей. Водночас ректору надали можливість подати виправлену декларацію у визначений законом строк — протягом десяти днів.

    Сам Володимир Бугров публічно коментувати результати перевірки відмовився. Він зазначив, що наразі готує «певні юридичні дії» у відповідь на висновки агентства.

  • Перевірки НАЗК виявили недостовірні дані в деклараціях на 461,7 млн грн

    Перевірки НАЗК виявили недостовірні дані в деклараціях на 461,7 млн грн

    За даними Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), у вересні 2025 року відомство завершило 75 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом; в усіх цих перевірках фіксувалися порушення.

    Загальна картина виглядає так: у 43 із 75 перевірених декларацій (57%) виявлено ознаки подання недостовірних відомостей — сукупний обсяг розбіжностей перевищує 461,7 млн грн. В одній із декларацій встановлено необґрунтованість активів на суму понад 3 млн грн, в іншій — ознаки незаконного збагачення на понад 9,1 млн грн. За результатами перевірок НАЗК скерувало до правоохоронних органів 27 обґрунтованих висновків за статтею 366-2 ККУ (службове підроблення/подання недостовірних відомостей), 16 висновків за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП (порушення фінансового контролю) та один висновок за ст. 368-5 ККУ (незаконне збагачення).

    Серед найгучніших кейсів, які НАЗК виокремлює для подальшої правової оцінки та передачі матеріалів слідству, — випадки, де йдеться про мільйонні суми або приховані криптоактиви. Наведені приклади ілюструють різноманітність порушень і масштаб виявлених розбіжностей: посадовець Держагентства меліорації та рибного господарства у Києві й області — із виявленими необґрунтованими активами й недостовірними даними, зокрема дружина цього посадовця придбала квартиру вартістю понад 3 млн грн; за матеріалами НАЗК ця справа передана до ДБР. У директора одного з держпідприємств — заступника гендиректора «Південмашу» — виявлено незадекларовані криптоактиви та кошти у сумі понад 229 млн грн, висновок щодо цього передано до Нацполіції. Інші резонансні випадки стосуються колишніх високопосадовців і працівників контролюючих органів, де не підтверджено походження великих сум готівки або не задекларовано нерухомість і заощадження — відповідні матеріали спрямовані до ДБР, Нацполіції та НАБУ.

    НАЗК підкреслює, що висновки про наявність ознак недостовірних відомостей і необґрунтованих активів є підставою для початку або продовження досудових розслідувань уповноваженими правоохоронними органами. Агентство також наголошує: виявлені розбіжності свідчать про ефективність ризик-орієнтованого відбору декларацій, але одночасно вказують на системні проблеми в забезпеченні прозорості добору й контролю майнових даних посадовців.

  • Секретарка суду вказала майже 3,5 мільйони «зайвих» гривень: НАЗК виявило порушення у декларації

    Секретарка суду вказала майже 3,5 мільйони «зайвих» гривень: НАЗК виявило порушення у декларації

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило у декларації секретаря Арцизького районного суду Одеської області Тетяни Чернєвої недостовірні відомості на загальну суму понад 3,4 млн грн. Порушення стосуються нерухомості, транспорту, доходів та джерел фінансування покупок.

    Як з’ясувалося під час перевірки, у декларації за 2023 рік не були вказані:

    • земельна ділянка площею 1407 м², яка належала декларантці ще з 2021 року;

    • дві великі ділянки по 68 600 м² і 56 600 м², що орендовані її чоловіком Віталієм Чернєвим.

    Крім того, у документі неодноразово фігурувала неправдива інформація про право власності на житловий будинок в Одеській області. Усі ці факти є порушенням вимог статті 46 закону «Про запобігання корупції».

    НАЗК також виявило серйозні розбіжності між задекларованими й ринковими цінами транспортних засобів. Так, BMW X3 2017 року, придбаний у листопаді 2023 року, було зазначено з вартістю лише 50 тис. грн замість 987 тис. грн. Mercedes-Benz Sprinter 2005 року задекларували за 9 тис. грн при реальній ринковій вартості щонайменше 327 тис. грн.

    Автомобіль BMW X5 2010 року, яким володіє чоловік Чернєвої, у декларації взагалі не згадувався. Також не було вказано про отримані доходи від продажу двох авто, що загалом склали щонайменше 60 тис. грн.

    Окрему увагу НАЗК звернуло на ще одне порушення — незадекларований дохід у розмірі 829 тис. грн, джерело якого встановити не вдалося. Разом з витратами на автомобілі та нерухомість ці витрати значно перевищили офіційні доходи Чернєвої та її чоловіка.

    У діях посадовиці вбачаються ознаки кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації. Матеріали можуть бути передані правоохоронним органам.

  • НАЗК виявило у декларації топчиновника Києва порушення на 24 мільйони

    НАЗК виявило у декларації топчиновника Києва порушення на 24 мільйони

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило масштабні порушення у декларації Дениса Беспалова — заступника директора з підготовки будівництва КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва». За даними НАЗК, сума недостовірних відомостей становить 24,23 мільйона гривень, що є підставою для кримінальної відповідальності.

    Беспалов не задекларував квартиру площею 53,3 м² у Києві, вартістю понад 3,5 млн грн, у якій, за інформацією з державних реєстрів, проживає його родина з жовтня 2022 року. Попри це, посадовець стверджував, що перебував там менш ніж 30 днів, але дані з ЄДДР та його попередня декларація свідчать про протилежне.

    Ще одне порушення стосується не зазначеної будівлі СТО в окупованому Донецьку. Беспалов пояснив, що документи втрачені через війну, однак, за даними держреєстру, він залишається власником майна.

    Посадовець також не вказав реєстраційний номер іншої квартири в Києві площею 82,6 м², позначивши відповідне поле як «Не застосовується», що суперечить наявним даним. Вартість цієї помилки — 3,7 млн грн.

    У декларації відсутні корпоративні права у двох компаніях: ТОВ «Онікс-спорт» (20% частки) та ТОВ «Бійспорт» (40%). Беспалов пояснив, що підприємства неактивні, однак за законом навіть пасивне володіння корпоративними правами підлягає декларуванню.

    Найбільше занепокоєння у НАЗК викликала декларація готівкових коштів дружини Беспалова: $450 тис., €80 тис. та 885 тис. грн — загалом близько 20,45 млн грн. Однак за 22 роки офіційні доходи дружини склали лише 123 тис. грн. Пояснення про заможних «партнерів» не мають документального підтвердження.

    Беспалов також не задекларував правочин щодо купівлі квартири за 2,53 млн грн у 2022 році. Посадовець заявив, що оплату було здійснено ще у 2021 році, але закон вимагає декларування саме факту набуття прав власності у звітному періоді.

    За результатами перевірки НАЗК встановило ознаки умисного внесення недостовірних відомостей в особливо великих розмірах — за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України. Це загрожує Беспалову реальною кримінальною відповідальністю.

  • Посол у Ізраїлі не задекларував 40 мільйонів гривень: перевірка НАЗК

    Посол у Ізраїлі не задекларував 40 мільйонів гривень: перевірка НАЗК

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило численні порушення в декларації надзвичайного і повноважного посла України в Ізраїлі Євгена Корнійчука за 2021 рік. Йдеться як про недостовірні дані, так і про ймовірно незаконні активи, зокрема, тіньові грошові кошти на суму близько 40 мільйонів гривень.

    Перевірка НАЗК встановила, що дипломат некоректно вказав свою посаду, зазначивши «державна служба» замість «дипломатична посада». Також він задекларував відсутність закордонних документів у себе та дітей, хоча в реальності вони мали чинні паспорти.

    Одним із ключових порушень стало приховування фактів проживання в двох резиденціях в Ізраїлі, якими у 2021 році користувалися сам посол і його син. Обидві квартири орендувалися за договорами, одна з яких передбачала аванс на шість місяців. Проте ці об’єкти не були відображені в декларації. Сам Корнійчук пояснив це помилкою та заявив, що житло орендувалося посольством. НАЗК відкинуло це пояснення.

    Також в декларації посол зазначив шість дорогих наручних годинників – брендів Omega, Rolex і Patek Philippe, – однак не вказав їх вартість. Відсутні й документи, що підтверджують їх придбання.

    Особливої уваги заслуговує інформація про заснування Корнійчуком у 2007 році фонду Corino Foundation у Ліхтенштейні з корпоративними правами на суму 30 тисяч швейцарських франків. У 2021 році він не задекларував цей актив, а ліквідував фонд лише в лютому 2024 року — вже після початку перевірки.

    Найбільші розбіжності виникли в частині грошових активів. Дипломат задекларував 4,8 млн доларів на рахунках і ще 3,5 млн готівкою. НАЗК встановило, що сукупні доходи Корнійчука за 1998–2020 роки становили 28 млн грн, натомість його витрати на квартири в Туреччині та інші потреби перевищили 80 млн грн. У 2021 році він задекларував ще 122 млн грн доходу, однак розрахунки показали, що його реальні заощадження могли становити максимум 98 млн грн, тоді як у декларації — 138 млн. Різниця в 40 млн грн не має підтвердженого походження.

    Крім цього, в декларації містяться інші неточності: посол не вказав членство в Національній асоціації адвокатів України, хоча володів свідоцтвом про адвокатську діяльність; задекларував компенсаційні виплати та витрати на освіту дітей, які не підлягають декларуванню; а також участь у громадській організації, де він формально не значиться засновником.

    За висновками НАЗК, виявлені порушення можуть свідчити про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу — декларування недостовірної інформації в особливо великих розмірах.

  • НАЗК виявило серйозні порушення у декларації колишнього нардепа

    НАЗК виявило серйозні порушення у декларації колишнього нардепа

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело перевірку декларації колишнього депутата Броварської міської ради та бізнесмена Сергія Шапрана і виявило серйозні порушення. За результатами перевірки, в його звітності містяться недостовірні відомості на суму 193 мільйони гривень, що ставить під загрозу не лише його репутацію, а й потенційну кримінальну відповідальність.

    Під час перевірки декларацій за ризикоорієнтованим підходом НАЗК встановило, що у випадку Шапрана мова йде саме про недостовірні відомості. Як пояснила адвокатка Анастасія Зернова, такі порушення можуть мати серйозні юридичні наслідки, зокрема кримінальну відповідальність за ст. 366-2 Кримінального кодексу України (Декларування недостовірної інформації). Кримінальна відповідальність настає, якщо розбіжність між внесеними і достовірними даними перевищує фінансовий поріг.

    Зернова детально роз’яснила, що якщо розбіжність становить від 500 до 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (від 1,34 млн грн до 5,36 млн грн), порушнику загрожує штраф від 51 000 до 68 000 грн, громадські роботи від 150 до 240 годин або обмеження волі до 2 років із забороною обіймати певні посади до 3 років. Якщо ж сума недостовірних відомостей перевищує 2 000 прожиткових мінімумів (більше 5,36 млн грн), покарання стає більш суворим: штраф від 68 000 до 85 000 грн, громадські роботи, обмеження або позбавлення волі на строк до 2 років, а також заборона обіймати певні посади протягом 3 років.

    Оскільки сума недостовірних даних у справі Шапрана перевищує зазначені пороги, це може призвести до жорсткішого покарання, включаючи реальне позбавлення волі. Окрім того, Шапран став власником активів російського бізнесмена Ігоря Наумця, що в умовах санкцій може привернути додаткову увагу правоохоронних органів і погіршити його правове становище.

    Таким чином, випадок Шапрана є яскравим прикладом того, як важливим є дотримання законів щодо декларування інформації для публічних осіб. Порушення цього принципу не лише веде до серйозних правових наслідків, а й може суттєво ускладнити подальшу публічну діяльність таких осіб.