Позначка: непрозорі схеми

  • Екс-міністр екології Микола Злочевський отримати Стинавське родовище газу по непрозорій схемі

    Екс-міністр екології Микола Злочевський отримати Стинавське родовище газу по непрозорій схемі

    Держгеонадр не виставляє Стинавське родовище газу в інтересах сім’ї  екс-міністра екології та фігуранта ряду гучних справ про корупцію Миколи Злочевського, внаслідок чого держава щодня втрачає 1,5 млн грн.

    Нагадаємо, після того, як РНБО запровадила санкції проти “Бориславської нафтової компанії”, а Держгеонадра анулювали її спецдозвіл на Стинавське родовище, контрольована державою “Укрнафта” запропонувала виставити ділянку на аукціон, але отримала відмову.

    Стинавське газове родовище, яким наразі намагається заволодіти родина Злочевських, одне з ключових нафтових родовищ країни: у звіті Ініціативи прозорості видобувних галузей (EITI) за 2020 рік воно назване серед найбільших нафтових родовищ України.

    Однією з підстав стало накладання контурів із сусіднім Семигинівським родовищем, право на яке має ТОВ “Парі Нафтогаз” – компанія дочок Миколи Злочевського.

    За інформацією ЗМІ, отримати контроль над Стинавським газовим родовищем Миколі Злочевському ймовірно допомагають ряд чиновників, серед яких голова Держгеонадра Сергій Власенко, директор департаменту правового забезпечення Держгеонадра Сергій Губа, директор Державного інформаційного геологічного фонду України Павло Бовсунівський та голова Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) Сергій Паюк.

    Хронологія подій: як розвивалась ситуація довкола Ставинського родовища газу

    2 липня 2026 року РНБО ухвалила рішення про санкції проти низки суб’єктів, яке Президент Володимир Зеленський увів у дію указом № 704/2026 від 3 серпня, до переліку потрапило ТОВ “СП “Бориславська нафтова компанія” (БНК), яке розробляло Стинавське нафтогазове родовище на Львівщині.

    Спершу дію спецдозволів БНК обмежили на 10 років, і 18 серпня Держгеонадра зупинили єдиний дозвіл компанії — №1211. Проте вже 20 серпня РНБО змінила рішення, зробивши обмеження безстроковим (указ № 747/2026).

    Як повідомило видання NADRA.info, 18 вересня наказом № 449, який підписав т. в. о. Голови Держгеонадра Сергій Власенко, спецдозвіл №1211 анулювали остаточно (див. також додаток до наказу).

    Як уточнює видання “Еспресо.Захід”, дозвіл, про який ідеться, діяв на видобування нафти й газу в інтервалі глибин 2800–3600 м.

    Після санкцій, як повідомляє видання LIGA.net, видобуток зупинили, тож наступним логічним кроком після анулювання було б виставити ділянку на відкриті електронні торги й залучити нового інвестора. Саме з такою пропозицією, як випливає з документів, що має у розпорядженні редакція, 21 вересня до Держгеонадра звернулася ПАТ “Укрнафта” (заява № 336-ПР/1-26). 25 вересня Держгеонадра доручили опрацювати її ДНВП “Геоінформ України”.

    28 вересня “Геоінформ” відповів листом №06/306-3463 за підписом голови комісії з перетворення підприємства Павла Бовсунівського.

    У ньому вказані дві підстави для повернення заяви:

    • Затверджений контур Стинавського родовища (протокол ДКЗ від 23.04.2015 № 3354) частково виходить за межі ділянки, яку запропонувала “Укрнафта”;
    • Ініційований об’єкт просторово накладається на межі чинного спецдозволу від 25.10.2011 № 5398 (Семигинівське родовище), що належить ТОВ “ПАРІ НАФТОГАЗ” (код ЄДРПОУ 44486791) і, як написано в листі, “не має обмеження щодо глибини використання”.

    Перша підстава стосується меж самої заявки й теоретично може бути усунена технічно. Друга — принципова: доки дозвіл “Парі Нафтогаз” формально не обмежений за глибиною, будь-яку заявку на Стинавське можна відхиляти через “накладання”.

    Власниками ТОВ “Парі Нафтогаз”, за даними YouControl, є Анна та Каріна Злочевські— доньки колишнього міністра екології Миколи Злочевського.

    Раніше компанія “Парі” також фігурувала в переліку видобувних компаній, якими володіла Burisma Holdings Злочевського.

    1 серпня 2023 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання ним винуватості у справі про спробу підкупу керівництва НАБУ і САП: суд визнав його винним за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 369-2 КК (організація зловживання впливом) і призначив штраф 68 тис. грн.

    Цікаво, що права “Парі Нафтогаз” на Семигинівське вже намагалися оскаржити. Як писало онлайн-медіа NADRA.info, Львівська обласна прокуратура звернулася до суду з вимогою визнати спецдозвіл № 5398 недійсним, але Верховний Суд у травні 2025 рокузалишив дозвіл у силі: прокурори не довели поважності пропуску строку звернення, адже дозвіл було видано ще у 2011 році.

    Одна площа, різні глибини

    На поверхні контури двох родовищ справді частково збігаються.

    Але під землею це різні об’єкти. Стинавське родовище, за анульованим дозволом № 1211, розроблялося в інтервалі 2800–3600 м. Поклади ж Семигинівського, згідно з протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) № 4167 від 23 листопада 2017 року, залягають в інтервалі глибин 3605–4540 м. Тобто запаси, на які має право компанія дочок Злочевського, лежать нижче за стинавські.

    Різниця — у бланках дозволів. У дозволі БНК на Стинавське межі ділянки були зазначені і за площею, і за глибиною. Натомість у бланку дозволу № 5398 “Парі Нафтогаз”, чинна версія якого, судячи з документа, оформлена 21 липня 2022 року за підписом тодішнього Голови Держгеонадр Р. С. Опімаха, вказано лише географічні координати та площу — 16,6 кв. км. Межі за глибиною, як констатує і сам “Геоінформ”, у ньому відсутні.

    При цьому сам бланк № 5398 посилається на протокол ДКЗ № 4167 як на підставу — тобто на документ, де інтервал покладів визначено чітко. Звідси ключове питання: чи може відсутність запису про глибину в бланку розширювати права надрокористувача понад ті запаси, на яких цей дозвіл ґрунтується? І чому Держгеонадра та “Геоінформ”, відмовляючи “Укрнафті”, не врахували цей протокол.

    Чи було це зроблено умисно, чи мала місце проста недбалість — невідомо. Але після анулювання спеціального дозволу на користування ділянкою Стинавського родовища компанія з орбіти Злочевського, схоже, могла скористатися “помилкою”. Саме факт відсутності в бланку спеціального дозволу ТОВ “Парі Нафтогаз” чітких параметрів ділянки надр Семигинівського родовища за глибиною стає підставою для відмови державній компанії “Укрнафта” у виставленні ділянки надр Стинавського родовища на аукціон.

  • Після звільнення екскомандир ТЦК Кивлюк працює в «Луцькспецкомунтранс» і їздить на Porsche, якого немає в декларації

    Після звільнення екскомандир ТЦК Кивлюк працює в «Луцькспецкомунтранс» і їздить на Porsche, якого немає в декларації

    Після звільнення з посади начальника Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) Олег Кивлюк влаштувався на роботу в комунальне підприємство «Луцькспецкомунтранс», повідомляє детективне бюро Absolution. Журналісти стверджують, що посадовець регулярно приїжджає на роботу на Porsche Cayenne (2017) — автомобілі, який не фігурує в його оприлюднених деклараціях.

    За даними розслідування, у офіційних деклараціях Кивлюка вказані лише дві автівки — Opel Ampera-e (2019) та вантажівка MAN (2011), придбані у 2025 році. Водночас Porsche, яким користується сім’я, зареєстрований на іншу особу — Аліну Маленьку з Києва, яка раніше вела сторінки бренду одягу «Міс Даймонд» і у 2020-му придбала цей автомобіль. Журналісти зазначають, що після 2023 року авто перестало з’являтися в соцмережах власниці, а згодом його бачили у дворі, де мешкає родина Кивлюків. У відповідь на початок розслідування автомобіль нібито сховали під брендовим чохлом і переставили на іншу парковку.

    Обслуговування Porsche здійснюється за рахунок громади — ця обставина, за твердженням журналістів, викликає додаткові запитання щодо джерел фінансування та прозорості витрат. Сам Кивлюк у коментарях нібито заявив, що така машина для нього «не гроші», — цитує джерело видання.

    Інші невідповідності: декларації дружини Кивлюка, Богдани (яка є військовослужбовицею обласного ТЦК), містять відомості про інші автомобілі — Mazda CX-7 (2011) та Hyundai Santa Fe (2016). При цьому у 2023-2024 роках частина автопарку, за даними розслідування, була переписана на родичів: Hyundai продали у 2025 році за понад мільйон гривень брату Олега — Ігорю Кивлюку, а на нього ж оформлена й Mazda, яка раніше належала Богдані. Журналісти звертають увагу, що з 2021 року в деклараціях родина не вказує доходи чоловіка і формально не має задекларованого житла, хоча фактично мешкає у трикімнатній квартирі в новобудові в Луцьку, яку, за матеріалами розслідування, надало Міністерство оборони.

    Окрім цього, в матеріалі згадується земельна ділянка у Володимирі, яку Кивлюк отримав від місцевої ради, — на ній, за свідченнями сусідів, збудували маєток, формально врахований як «незавершене будівництво». Також колишньому очільнику ТЦК нібито були надані ділянки поблизу озера Світязь та біля озера Олеандра на Турійщині; одну з них він пізніше продав.

    Журналісти звертають увагу й на кадрові зв’язки: разом із Кивлюком до «Луцькспецкомунтранс» працевлаштувався Віктор Зелінський, колишній начальник Луцького об’єднаного ТЦК, який тепер працює радником директора підприємства. За словами авторів розслідування, подібні переходи можуть свідчити про сформовані мережі працевлаштування колишніх військових посадовців у комунальних структурах.