Позначка: Нетішин

  • Заступник міністра економіки Циборт задекларував понад 19 млн грн заощаджень і шість об’єктів нерухомості

    Заступник міністра економіки Циборт задекларував понад 19 млн грн заощаджень і шість об’єктів нерухомості

    Заступник міністра економіки з питань цифрового розвитку Олександр Циборт задекларував готівкові заощадження та активи на понад 19 млн грн. Декларація чиновника містить значну кількість нерухомості на Хмельниччині, сімейні бізнес-зв’язки, які тісно переплітаються з орендним та торговим сектором, а також витрати й активи, що викликають запитання антикорупційних експертів.

    Основна частина задекларованої нерухомості Циборта розташована у місті Нетішин. З 2013 по 2017 рік він набув у власність кілька земельних ділянок площею від 309 до 1 000 кв. м. Ціна двох із них — 117 грн та 1 311 грн — може свідчити про занижену вартість, що потребує додаткової перевірки. У 2015 році Циборт придбав житловий будинок площею 154,5 кв. м, вартість якого взагалі не зазначена. Чиновник також володіє часткою в квартирі, співвласниками якої є його родичка та бізнес-партнерка родини Наталія Тімершаєхова.

    Тімершаєхова є ключовою фігурою у спільних бізнесах родини Цибортів. Вона володіє фірмою “Надія” з Острога, що спеціалізується на оренді та експлуатації нерухомого майна. До листопада 2025 року директоркою підприємства була родичка посадовця, Циборт Наталія Сергіївна, а нині представником фірми значиться Сергій Циборт — імовірно, батько заступника міністра. Сам Циборт вказує місцем проживання місто Острог, однак не має там жодного задекларованого об’єкта.

    З 2024 року Циборт, його дружина та донька користуються квартирою у Києві, яка належить його матері. Паралельно родина орендує житло у Польщі з 2022 року, однак витрати на оренду в декларації відсутні — це також викликає додаткові питання щодо повноти поданих даних.

    Автомобіля у власності посадовець не має, проте з 2023 року користується Tesla Model Y 2021 року вартістю понад 1 млн грн. Машина належить Наталії Сізовій, яка володіє фірмою “Острог-Ресурс”, що знову ж таки пов’язує чиновника з місцевим бізнес-середовищем Острога.

    Фінансова частина декларації привертає найбільшу увагу. Циборт задекларував 350 тис. доларів і 50 тис. євро готівкою, а також додаткові кошти на банківських рахунках. Його дружина тримає у готівці ще 40 тис. доларів. Загалом сімейні заощадження перевищують 19 млн грн. Окремо чиновник володіє акціями Tesla Inc на 95 тис. грн та Shopify Inc на 58 тис. грн.

    За рік роботи у Мінекономіки Циборт отримав 508 тис. грн зарплати та 38 тис. грн доходу від підприємницької діяльності. Його попередній ФОП, зареєстрований в Острозі, спеціалізувався на комп’ютерному програмуванні. Дружина Валерія Циборт отримала близько 7 тис. грн соціальних виплат та 9 тис. грн доходу від підприємництва, ведучи онлайн-торгівлю через ФОП, зареєстрований у селищі Локачі на Волині.

    Антикорупційні експерти звертають увагу на розбіжності між офіційними доходами родини та обсягом задекларованих активів, а також на занижені ціни нерухомості, відсутність даних про оренду за кордоном та широкі бізнес-зв’язки родичів посадовця в Острозі та Нетішині. Ці обставини можуть потребувати додаткової правової оцінки.

  • «Енергоатом» придбав гусеничний кран за 79,65 млн грн

    «Енергоатом» придбав гусеничний кран за 79,65 млн грн

    АТ «НАЕК “Енергоатом”» за підсумками тендера замовило у ТОВ «Юромаш» новий гусеничний кран XCMG XLC350 вартістю 79,65 млн грн. Техніку мають поставити до літа 2026 року на майданчик у Нетішині, Хмельницька область. Ціна включає монтаж, налаштування, сертифікацію та дозволи, первинний техогляд, комплект запчастин, інструмент і приладдя на рік роботи (не менше 3 200 машино-годин), введення в експлуатацію та навчання персоналу. Оплата передбачена через пів року після поставки, гарантія — 2 роки.

    Кран XLC350 розрахований на вантажопідйомність 350 т, має дизель на 247 кВт, основну решітчасту стрілу 60 м, подовжувач зі змінним вильотом до 64 м, комбіновану стрілу з радіусом до 24 м і висоту підйому по гаку до 116 м. Модель застосовується в енергетиці, металургії, хімпромі, мостобудуванні й метро.

    Під час закупівлі анонімні учасники просили продовжити початковий термін поставки з кінця 2025 року на пів року та погодити аванс у 30%. Замовник погодив тільки продовження строку, аванс — відхилив. Конкурентом «Юромашу» було ТОВ «Коммаш Груп» з альтернативним краном SANY SCC3500A-6.

    «Юромаш» належить киянці Ганні Покотило, директор — Ян Герцог. Вони разом з Іриною Дорощук і Дмитром Кукарєкіним є співвласниками ТОВ «Аргепо», яке очолює Сергій Коляденко; останній володіє ТОВ «Голекс» разом із Геворком Бабаяном. У 2018 році «Юромаш» виграв на «Вільногірському ГМК» тендери щодо самоскидів Bell на 353,16 млн грн, де «Голекс» виступав суперником. У 2019-му АМКУ оштрафував «Юромаш» і «Голекс» за змову на 62,5 млн і 4,5 млн грн відповідно, але згодом Госпсуд Києва визнав недійсним рішення АМКУ в частині провини «Юромашу». Від 2016 року компанія набрала держпідрядів на 1,07 млрд грн, найбільше — від філії «Вільногірський ГМК» АТ «ОГХК» у період управління комбінатами Русланом Журилом.

  • Меру Нетішина інкримінують мільйонні збитки на закупівлі FPV-дронів

    Меру Нетішина інкримінують мільйонні збитки на закупівлі FPV-дронів

    У Нетішині на Хмельниччині дрони для українських військових опинилися в центрі гучної кримінальної справи. Місцева міськрада уклала три контракти з ТОВ “Дроніка” на понад 16 млн грн. Слідство вважає, що постачальники встановлювали на FPV-дрони дешевші комплектуючі, а різницю могли привласнити.

    За даними прокуратури, збитки могли скласти третину від суми контрактів — понад 5 млн грн.

    Мер Нетішина Олександр Супрунюк підтвердив, що отримав підозру у службовій недбалості. Пізніше йому оголосили ще одну — за статтями 364 ч. 2 та 191 ч. 4 Кримінального кодексу України. Йдеться про підписання актів приймання-передачі дронів, які не відповідали заявленим характеристикам.

    “Коли відеопередавач мав би коштувати вісім тисяч, а ставлять за дві з лишнім — це різниця, яка закупляється за бюджетні кошти“, – пояснив начальник відділу Шепетівської окружної прокуратури Роман Семенюк.

    Справу передали до Нетішинського міського суду.

    Адвокат мера Андрій Мазалов заявив, що під час війни швидкість постачання важливіша за бюрократичні процедури:
    “Якби пан Супрунюк складав комісію на комісію, військові отримували б дрони, коли вони вже були б не потрібні“.

    Сам Супрунюк називає справу політично вмотивованою. На своїй сторінці у Facebook він написав, що опинився в одному ряду з іншими мерами, які критикують узурпацію влади з боку призначених чиновників.

    Суд відсторонив мера від посади ще на два місяці та призначив запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Попри це, міська рада працює у штатному режимі, готуючись до навчального року та опалювального сезону.

    У міськраді також публічно виступили на підтримку Супрунюка, заявивши, що саме завдяки його позиції громада від початку повномасштабного вторгнення активно допомагала фронту.

  • Директорку ліцею засудили за привласнення понад мільйона з бюджету

    Директорку ліцею засудили за привласнення понад мільйона з бюджету

    Нетішинський міський суд Хмельницької області визнав винними директорку місцевого професійного ліцею та підприємицю у розтраті й привласненні державних коштів, а також у підробці документів. Йдеться про понад 1,7 млн грн бюджетних коштів, виділених на навчальне обладнання та автомобіль для закладу.

    Як встановило слідство, 26 грудня 2021 року директорка ліцею уклала три договори з місцевою ФОП на постачання обладнання та приладдя для навчально-практичного центру на загальну суму понад 3,7 млн грн. Утім, підприємиця не мала цього обладнання в наявності й фактично не виконала зобов’язань. Незважаючи на це, вже 28 грудня керівниця підписала документи, що засвідчували повне постачання товару, чим фактично легалізувала перерахування коштів з державного бюджету. Частину коштів — понад пів мільйона гривень — було привласнено.

    У листопаді того ж року директорка також уклала договір з іншим підприємцем на постачання автомобіля Renault Lodgy вартістю 463 тисячі гривень. Машина в ліцей так і не надійшла, однак у документах було зазначено, що її нібито прийняли, і кошти були перераховані. У результаті ліцею завдали ще однієї суттєвої шкоди.

    Суд визнав директорку винною за статтями 191 та 366 КК України. Їй призначили 5 років ув’язнення з трирічною забороною обіймати керівні посади, а також штраф 12 750 грн. Підприємиця отримала такий самий термін, але була звільнена від відбування покарання з випробувальним строком.

    Обидві жінки своєї вини не визнали, заявивши, що обладнання було поставлене, а автомобіль — повернуто. Утім, суд визнав надані пояснення недостатніми. Вирок ще не набрав законної сили й може бути оскаржений в апеляційному порядку.

  • Асоціація міст України заявляє про тиск на місцеве самоврядування через затримання мерів

    Асоціація міст України заявляє про тиск на місцеве самоврядування через затримання мерів

    Асоціація міст України (АМУ) виступила із заявою, в якій наголошує на зростаючій хвилі затримань і арештів міських голів по всій країні. Представники організації звинувачують силові структури у використанні правоохоронних механізмів для тиску на місцеве самоврядування.

    «Тиск на органи місцевого самоврядування продовжує посилюватися. Йдеться, зокрема, про порушення законодавства, процедур і справедливості під час проведення процесуальних дій правоохоронними та судовими органами проти голів невеликих громад уже у 2025 році», – йдеться у зверненні Асоціації до Зеленського.

    Наводяться такі приклади: мера Нетішина відсторонили від посади на 2 місяці та відправили під домашній арешт за купівлю муніципалітетом дронів для військових підрозділів. Мера Дрогобича доставили в ТЦК через святкування Дня Соборності. Мера Ірпеня відправили в СІЗО «за законний виїзд за кордон батька-одинака, у дворічного сина якого померла мама».

    «Це лише частина випадків першого місяця поточного року, коли штучними справами органів державної влади громади позбавляють обраних мешканцями керівників», – заявляє Асоціація, закликаючи президента втрутитися в ситуацію.

  • Мер Нетішина опинився на лаві підсудних

    Мер Нетішина опинився на лаві підсудних

    Міський голова Нетішина Олександр Супрунюк опинився в центрі гучного скандалу, що розділив думки мешканців громади та викликав широкий резонанс у Хмельницькій області. У грудні 2024 року він офіційно отримав підозру у кримінальній справі, пов’язаній із закупівлею дронів неналежної якості для потреб ЗСУ. Суд відсторонив його від посади, але питання залишається відкритим: чи це спроба усунути мера з політичних мотивів, чи справжній приклад службової недбалості?

    Супрунюку інкримінують службову недбалість, що призвела до багатомільйонних збитків. У 2024 році Нетішинська міськрада під його керівництвом закупила 1000 FPV-дронів на суму понад 20 млн грн. Однак третина цих коштів, за версією слідства, опинилася в кишенях постачальника через заміну комплектуючих на дешевші аналоги.

    Кожен дрон виявився “урізаним” на 6 тисяч гривень, а директор компанії-постачальника отримав підозру ще в серпні. Згодом під підозру потрапив і Супрунюк, оскільки він підписував акти прийому-передачі без перевірки технічних характеристик коптерів.

    16 грудня суд ухвалив рішення про відсторонення Олександра Супрунюка з посади та призначив йому запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. У відповідь на це підлеглі мера виступили з офіційною заявою, у якій підтримали його дії.

    “Нетішинська громада з початку вторгнення активно допомагала фронту, і це завдяки позиції міського голови. Відсторонення його від посади може негативно вплинути на допомогу військовим”, – йдеться у заяві.

    Сам Супрунюк публічно заявляє про політично вмотивоване переслідування, порівнюючи себе із Залужним, Кличком та іншими посадовцями, які, за його словами, зазнають тиску з боку влади.

    До отримання підозри мер стикався з критикою місцевої громади. Серед звинувачень – невиконання обіцянок щодо боротьби з наркоторгівлею, нераціональне використання бюджету, а також виплата високих премій чиновникам. Активісти неодноразово заявляли про зловживання фінансовими ресурсами та вимагали змін у міській раді.

    Ситуація довкола мера Нетішина викликає суперечливі оцінки. З одного боку, закупівля дронів була ініціативою, спрямованою на підтримку військових, але з іншого – допущені недоліки в організації процесу спричинили мільйонні втрати.