Daypolitico

Позначка: незаконне будівництво

  • 47 таунхаусів на захопленій землі біля моря: в Одесі розкрили схему на понад 50 млн грн

    47 таунхаусів на захопленій землі біля моря: в Одесі розкрили схему на понад 50 млн грн

    В Одесі правоохоронці розслідують масштабну забудову морського схилу, де, за версією слідства, на самовільно зайнятій комунальній землі звели 47 триповерхових таунхаусів. Площа ділянки перевищує 7,5 тисячі квадратних метрів, а збитки територіальній громаді оцінили у 50 млн 615 тисяч гривень.

    Важлива деталь: у первинному матеріалі йдеться про підозру посадовцям місцевого самоврядування, однак офіційна інформація прокуратури та поліції цього не підтверджує. Підозру повідомили засновнику будівельної компанії, якому інкримінують самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

    Все почалося з оренди землі під готель

    За даними слідства, у 2019 році компанія отримала від Одеської міської ради в оренду понад 2,3 гектара землі на вулиці Дача Ковалевського. Офіційне призначення ділянки — будівництво та обслуговування готельного комплексу.

    Однак правоохоронці стверджують, що забудовник вийшов за межі законно орендованої території та додатково зайняв понад 0,75 гектара комунальної землі.

    Йдеться про схил берегоукріплювальних споруд біля моря, який не був переданий компанії для забудови. За результатами експертиз точна площа самовільно зайнятої ділянки становить 7538 квадратних метрів.

    На ділянці з’явилися 47 триповерхових таунхаусів

    За матеріалами слідства, у період з жовтня 2022 року до лютого 2024 року на цій території побудували 47 триповерхових таунхаусів.

    При цьому правоохоронці заявляють, що документи, які використовували для оформлення будівництва, фактично стосувалися іншої — законно орендованої — земельної ділянки.

    Нові об’єкти, за версією слідства, були оформлені як «реконструкція» готельного комплексу без зміни геометричних розмірів фундаменту. Саме таким чином забудовник нібито отримав декларації про готовність будівель до експлуатації.

    Фактично ж, як стверджують слідчі, на сусідній землі громади з’явився окремий комплекс із десятків житлових об’єктів.

    Як правоохоронці описують схему легалізації

    Наступний етап, за версією слідства, стосувався оформлення вже побудованої нерухомості.

    Підозрюваний нібито створив нове товариство з обмеженою відповідальністю, а потім як керівник будівельного кооперативу укладав договори купівлі-продажу майнових прав.

    Більшість таунхаусів таким чином переходила до пов’язаної з ним компанії. Слідчі розглядають ці операції як частину механізму легалізації майна, яке, за їхньою версією, було отримане внаслідок незаконної забудови.

    При цьому частина нерухомості вже встигла перейти стороннім покупцям.

    Прокуратура уточнює, що чотири таунхауси продали добросовісним набувачам. Це може суттєво ускладнити подальший юридичний процес навколо об’єктів, оскільки права таких покупців також мають бути враховані судами.

    Збитки — понад 50,6 млн гривень

    Після проведення експертиз правоохоронці оцінили шкоду, завдану Одеській міській територіальній громаді, у 50 млн 615 тис. грн.

    Цю суму пов’язують саме із самовільним зайняттям та забудовою комунальної земельної ділянки.

    Таким чином, йдеться не про вартість усіх 47 будинків, а про оцінені збитки громади через використання землі, яка залишалася у комунальній власності та не була передана забудовнику.

    Які статті інкримінують забудовнику

    Засновнику будівельної компанії повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 3 ст. 197-1 — самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці;
    • ч. 3 ст. 209 — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом.

    За інформацією поліції, максимальне покарання за інкримінованими статтями може сягати 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Водночас це лише підозра. Винуватість особи може бути встановлена виключно обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    На таунхауси вже наклали арешт

    Прокуратура повідомила, що за її клопотанням на збудовані об’єкти нерухомості накладено арешт.

    Водночас станом на 7 вересня відповідна судова ухвала ще не набрала законної сили.

    Правоохоронці також вирішують питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу.

    Подальша доля самих таунхаусів залежатиме від результатів розслідування та судових рішень. Автоматично говорити про їх знесення або повернення всієї нерухомості громаді наразі не можна.

    Чому ця справа показова для Одеси

    Будівництво на прибережних схилах Одеси протягом багатьох років залишається однією з найбільш конфліктних містобудівних тем.

    У цьому випадку правоохоронці звертають увагу одразу на кілька обставин: забудову землі, яка не входила до орендованої території, використання документів для іншої ділянки, оформлення нового будівництва як реконструкції та подальше переоформлення нерухомості через пов’язані компанії.

    Особливого значення справі додає розташування ділянки — на схилі біля моря на вулиці Дача Ковалевського.

    При цьому офіційні повідомлення правоохоронців наразі фокусуються саме на діях забудовника. Даних про оголошення підозр посадовцям Одеської міськради у межах цієї конкретної справи в оприлюднених 7 вересня матеріалах немає.

    Тому коректніше говорити не про доведену «схему посадовців», а про версію слідства щодо незаконної забудови та подальшої легалізації нерухомості засновником будівельної компанії.

    Розслідування триває.

  • ДБР оголосило підозру депутату Закарпатської облради через забудову лісу на 150 млн грн

    ДБР оголосило підозру депутату Закарпатської облради через забудову лісу на 150 млн грн

    Державне бюро розслідувань повідомило про підозру депутату Закарпатської обласної ради від партії «За майбутнє» Івану Барні. За даними слідства, посадовець, який одночасно очолює Ужгородське надлісництво, міг допустити незаконне будівництво готельно-рекреаційного комплексу на землях державного лісового фонду.

    Йдеться про дві лісові ділянки загальною площею понад 8,5 гектара. За версією слідчих, на цих територіях з’явилися капітальні будівлі, альтанки, спортивний майданчик та котельня. Будівництво нібито здійснювалося без необхідної дозвільної документації та без зміни цільового призначення земель. Комплекс, за інформацією правоохоронців, функціонував близько десяти років.

    У ДБР вважають, що через бездіяльність керівництва надлісництва держава фактично втратила можливість повноцінно розпоряджатися цими ділянками. Орієнтовна вартість земель оцінюється у понад 150 мільйонів гривень.

    Слідство також перевіряє інформацію про можливу причетність до схеми інших осіб. За попередніми даними, кінцевим бенефіціаром підприємств, яким належить майно комплексу, може бути народний депутат Нестор Шуфрич. У справі фігурує і керівник комплексу Андрій Опаленик, колишній помічник парламентаря. Йому інкримінують самовільне захоплення земельних ділянок та незаконне будівництво.

    Розслідування у цьому провадженні триває з листопада 2025 року. Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини використання державних земель і роль кожного з фігурантів. Сам Нестор Шуфрич нині перебуває під вартою за іншими кримінальними провадженнями.

    У ДБР наголошують, що перевіряють законність рішень та дій посадових осіб лісового господарства, а також можливі збитки, завдані державі.

  • Прокуратура вимагає знесення будинку Писаренка на Трухановому острові

    Прокуратура вимагає знесення будинку Писаренка на Трухановому острові

    Прокуратура вимагає знесення будинку колишнього народного депутата та соратника Віктора Медведчука Анатолія Писаренка на Трухановому острові. За інформацією відомства, споруда та огорожа обмежують доступ киян до Дніпра, що суперечить законодавству.

    Раніше на цьому місці розташовувався реабілітаційний центр площею 206 кв.м. У 2002 році компанія Писаренка «Ей.Пі.Файненсінг, Інк.», зареєстрована у США, придбала будівлю та земельну ділянку площею 3623 кв.м. Після реконструкції та перебудови площа центру зросла до понад 1000 кв.м.

    Прокуратура вимагає демонтаж незаконної споруди та огорожі, щоб відновити вільний доступ громадян до Дніпра. Відомо, що Анатолій Писаренко у 2002–2006 роках був народним депутатом від СДПУ(о), яку тоді очолював Віктор Медведчук.

    Вирішення питання набуває суспільного значення, адже Труханів острів є популярним місцем відпочинку киян, і обмеження доступу до води викликало суспільне невдоволення.

  • Як Труханов і його команда допомогли компанії «Гефест» обійти ДБН і звести незаконний ЖК в Одесі

    Як Труханов і його команда допомогли компанії «Гефест» обійти ДБН і звести незаконний ЖК в Одесі

    ЖК «Гефест» в Одесі став черговим прикладом того, як вибірковість міської влади дозволяє окремим забудовникам обходити державні будівельні норми та захоплювати найцінніші ділянки міста.

    Поки доброчесні компанії роками проходять погодження й експертизи, група «Гефест» разом із підконтрольним ТОВ «ЕЛЛАС БІЛДІНГ» отримує дозволи майже автоматично. Це забезпечують рішення і бездіяльність посадовців Одеської міськради — колишнього мера Геннадія Труханова, першого заступника міського голови Олександра Філатова, в.о. головного архітектора Надії Новікової.

    Ключовою ланкою схеми став житловий комплекс на Посмітного, 20А. Попри те що проєкт є єдиним об’єктом на одній земельній ділянці, забудовник штучно «розділив» його на дві черги. Такий крок дав можливість уникнути ключових вимог ДБН: показників щільності, відступів, обов’язкової експертизи для об’єктів класу СС3. ДАБК Одеської міськради без запитань видав два окремі дозволи на фактично один і той самий комплекс.

    Наслідки такого рішення — критичні. Згідно з нормами, багатоповерхова забудова повинна дотримуватись відступів від сусідніх будинків для дотримання протипожежної безпеки, інсоляції та санітарних вимог. Проте 16-поверхову будівлю комплексу звели за 16 метрів від приватного сектору, що суперечить ключовим ДБН та створює реальні ризики для мешканців. Порушено і ДБН Б.2.2-12:2019 — допустиму площу забудови штучно занижено через поділ проєкту, що дозволило приховати реальні параметри навантаження на територію.

    Втім, ЖК «Гефест» на Посмітного — лише частина системної практики. Діяльність компанії давно супроводжується скандалами: знищення Дачі Докса, забудова зеленої зони під ЖК «Акрополь», вирубка дерев у сквері Шклярука, проєкти на схилах та поблизу шкіл. Усі ці випадки об’єднує одне — сприяння одеських чиновників, які змінюють статуси земель, забезпечують видачу потрібних документів та блокують будь-які перевірки.

    Для одеситів така забудовна політика означає втрату історичних об’єктів, погіршення екологічної ситуації, хаотичну висотну забудову та постійне зниження рівня безпеки. На тлі цього міська влада продовжує створювати преференції для «Гефесту», попри очевидні порушення та публічні протести.

  • На Ярославовому Валу в Києві знайшли ймовірні оборонні споруди часів Русі: будівництво призупинено

    На Ярославовому Валу в Києві знайшли ймовірні оборонні споруди часів Русі: будівництво призупинено

    Під час будівельних робіт у будинку на Ярославовому Валу, 10 у Києві робітники натрапили на ймовірні залишки оборонних укріплень княжої доби. Про знахідку повідомив урбаніст і краєзнавець Дмитро Перов, який звернув увагу на кам’яне мурування, виявлене на глибині п’яти підземних поверхів.

    За його словами, під час буріння робітники зіткнулися з дуже міцною кам’яною стінкою. Неможливість пробурити її стала причиною того, що будівельники просто обійшли перешкоду і продовжили роботи поруч, залишивши мурування як своєрідну «опору». Це свідчить про те, що споруда має значну міцність і може бути частиною давнього оборонного валу.

    Порівнявши сучасну та історичну топографію, дослідник наголошує: саме вздовж теперішньої вулиці Ярославів Вал у княжі часи проходив великий оборонний вал. Його залишки частково помітні в рельєфі Золотоворітського скверу та поблизу вул. Грінченка. Недарма вулиця раніше мала назву Велика Підвальна — вона проходила під валовими укріпленнями.

    На історичних картах Києва часів 988–1240 років також видно, що оборонні споруди пролягали саме цією ділянкою та перетинали її в напрямку Святославового Яру.

    Будинок, на території якого проводились роботи, розташований у буферній зоні ЮНЕСКО — поруч із Софійським собором та Золотими воротами. Це історична садиба, відома як будинок архітектора Олександра Шіле, зведений у 1877 році. У XX столітті тут працював готель «Версаль», а також розміщувались установи Української держави гетьмана Павла Скоропадського.

    Однак останніми роками будівля зазнала агресивної перебудови: фасад перших двох поверхів частково знесено, внутрішні перекриття — розібрані, а на місці фактично ведеться нове будівництво. За даними ЗМІ, власником будинку є ТОВ «Мірча Яв», а бенефіціарною власницею — Ольга Балясна.

    Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова повідомила, що роботи зупинено. Хоча припис Міністерство культури видало ще у 2020 році, забудовник його проігнорував. Нині фахівці Інституту археології НАН України мають провести дослідження місця знахідки.

    Якщо виявлене кам’яне мурування підтвердять як частину давнього валу, це стане однією з найбільших археологічних знахідок у центрі Києва за останні роки.

  • Як ексчиновник Держекоінспекції Михайло Банк утік на Кіпр від мобілізації та кримінальних справ

    Як ексчиновник Держекоінспекції Михайло Банк утік на Кіпр від мобілізації та кримінальних справ

    У лютому 2025 року журналіст Віталій Глагола повідомив про втечу з України колишнього керівника Державної екологічної інспекції в Закарпатській області Михайла Банка. За його даними, ексчиновник нелегально перетнув кордон, оминаючи офіційні пункти пропуску, і був затриманий у селі Тисасентмартон на території Угорщини, неподалік від українського Соловки. Після короткого затримання угорська поліція відпустила Банка, і згодом він опинився на Кіпрі.

    Перед втечею 10 лютого 2025 року Банка передали до Ужгородського районного ТЦК, де він пройшов медичну комісію, яка визнала його придатним до служби. 13 лютого він мав з’явитися за повісткою, однак уже 12 лютого зник. Угорська поліція підтвердила його незаконний перетин кордону та повідомила про це українській стороні.

    Водночас, окрім ухилення від мобілізації, у Михайла Банка були й інші причини для втечі. Ще у січні 2025 року правоохоронці провели у нього обшуки — як вдома, так і в офісах. Ці дії відбувалися в межах кримінального провадження щодо можливих зловживань службовим становищем, хабарництва та незаконного збагачення. За інформацією видання “Ужгород 24”, силовики вилучили документи, електронні носії та інші докази, які могли бути пов’язані з незаконним заволодінням майном.

    Кримінальні епізоди, до яких може бути причетним Банк, охоплюють період його роботи в поліції та Держекоінспекції. Слідство ДБР встановлює, що колишній посадовець міг чинити тиск на підприємців і посадовців у Яремчі, що дозволило йому оформити на родичів і підставних осіб 26 земельних ділянок загальною площею понад 4,5 гектара.

    Одним із найвідоміших кейсів, пов’язаних із Банком, є будівництво готелю Mirror Hotel у селі Поляниця біля Буковеля. Три ділянки площею 0,35 га, на яких зводиться комплекс, оформлені на його батька, депутата Василя Банка. Земля, де ведеться будівництво, належить до лісового фонду та фігурує у кримінальних справах про незаконну приватизацію. Mirror Hotel розрахований на 30 номерів, має SPA, басейн, спортзал і навіть вертолітний майданчик. Один квадратний метр продають по 3 500 доларів США.

    За даними журналістських розслідувань, земельні ділянки в урочищі Вишня переводилися у приватну власність у 2013–2021 роках через підроблені документи, тиск на чиновників і підставних власників. У червні 2023 року суд дозволив ДБР провести огляд трьох ділянок, записаних на Василя Банка. Саме там триває будівництво Mirror Hotel.

    Розслідування справи Банка триває вже четвертий рік, але офіційно підозру йому ще не оголосили. Тим часом родина намагається через суд зняти арешт із землі, де йде будівництво.

    Активи родини Банків також викликають запитання. У власності або користуванні ексчиновника та його близьких — кілька будинків, квартир і земельних ділянок у Закарпатській області. Дружина, Власта Банк, володіє квартирою площею 147,7 м² в Ужгороді, кількома земельними ділянками та будинком у селі Оноківці. У родини також є Toyota Land Cruiser Prado 150 та Mercedes-Benz E220D, готівка в доларах і гривнях, а також банківські рахунки.

    За 2024 рік Михайло Банк задекларував 193 тисячі гривень зарплати та 243 тисячі гривень пенсії. На тлі такого доходу задеклароване майно виглядає непропорційним, що лише посилює підозри у зловживаннях.

    Поки ДБР і НАБУ продовжують розслідування, а Кіпр стає новим місцем перебування Банка, історія колишнього чиновника є ще одним свідченням того, як посадовці з доступом до державних ресурсів роками зловживали своїм становищем, а після викриття — безкарно залишали країну.

  • Новий скандал у Київраді: ділянку іподрому віддали приватним фірмам

    Новий скандал у Київраді: ділянку іподрому віддали приватним фірмам

    У Києві розгортається новий земельний скандал: частину території іподрому на вулиці Василя Касіяна, 1 готують під забудову, попри офіційне призначення ділянки як спортивного об’єкта. За словами голови Громадської ради при КМДА Геннадія Кривошеї, активісти помітили на місці початок підготовчих робіт, які можуть свідчити про незаконне будівництво.

    Як з’ясувалося, 21 листопада 2024 року Київрада ухвалила рішення про вилучення з користування іподрому земельної ділянки площею 44 сотки. Надалі її передали в оренду на два роки двом структурам — ТОВ «Сенеквітрек» та дитячому спортивно-кінному клубу «Авангард». Формально — для будівництва та обслуговування адміністративних будівель.

    Активісти підозрюють, що за прикриттям спортивного клубу стоїть реальна мета — спорудження бізнес-центру. Раніше, за їхньою інформацією, розглядалося питання передачі цієї землі на 10 років, що може свідчити про наміри забудовників отримати ділянку на постійній основі.

    Геннадій Кривошея заявив, що це чергова схема із «відрізання» частини земель іподрому на користь комерційних структур. За його словами, орендарі ігнорують приписи інспекторів благоустрою, не надають дозвільних документів і продовжують підготовчі роботи.

    Місцеві мешканці та громадські активісти вимагають перевірки законності рішення Київради та діяльності орендарів. На їхню думку, столиця ризикує втратити ще один громадський простір, який міг би розвиватися як спортивна інфраструктура, а не перетворюватися на черговий офісний комплекс.

  • Проти забудови Молчанової у Києві відкрили кримінальне провадження

    Проти забудови Молчанової у Києві відкрили кримінальне провадження

    У Києві вибухнув новий містобудівний скандал. Мешканці Березняків протестують проти будівництва 26-поверхового будинку на вулиці Івана Миколайчука, 3, яке веде компанія, пов’язана з девелоперкою Владиславою Молчановою. Люди заявляють, що висотка зводиться фактично на території скверу імені Павла Тичини — колишнього скверу Леніна, який так і не отримав офіційного статусу зеленої зони.

    Активісти ГО “Захистимо сквер ім. Павла Тичини” звинувачують забудовника у маніпуляціях. Будинок формально класифіковано як “багатофункціональний комплекс”, що дозволяє обійти законодавчі обмеження для житлового будівництва. Втім, усі проєктні матеріали свідчать, що у майбутній висотці планується продаж квартир та апартаментів.

    Місцеві мешканці заявляють, що спорудження нового будинку у цій частині Березняків створює реальну небезпеку для навколишніх будинків. За інженерно-геологічними даними, ґрунти в районі заплавні, слабкі, потребують пальових фундаментів, а сусідні будівлі вже мають тріщини і просідання. “Це потенційна братська могила для мешканців”, — кажуть активісти, посилаючись на висновки фахівців про ризик руйнування конструкцій у разі продовження робіт.

    Крім того, забудовник фактично позбавив громаду доступу до прибудинкових територій і скверу Тичини: ділянка оточена парканом, будівельна техніка пересувається тротуарами, створюючи небезпеку для людей. Громадські активісти заявили про погрози з боку охорони об’єкта та цинічні “поради” адвокатів забудовника — “продати квартири” або “домовитися”.

    21 жовтня 2025 року мешканці Березняків зустрілися з представниками Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), вимагаючи позапланової перевірки об’єкта. Водночас ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” подала два позови до суду: до Департаменту містобудування КМДА — щодо скасування містобудівних умов і обмежень, та до ДІАМ — щодо анулювання дозволу на будівництво.

    У громаді стверджують, що суд розглядає справу формально, і готують звернення до НАБУ через ознаки корупції. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за статтями про незаконне будівництво, порушення правил екологічної безпеки та самовільне зайняття земельної ділянки.

    Сквер імені Павла Тичини офіційно з’явився у грудні 2022 року, коли Київрада перейменувала колишній сквер імені Леніна. Проте ділянку так і не оформили як зелену зону — вона не перебуває на балансі “Київзеленбуду” і юридично залишається у приватній власності.

    Активісти кажуть, що землю під сквером у 2004 році передали в оренду британській компанії “Савона” для “офісного блоку громадського призначення”, а вже у 2006-му — продали їй за 3,5 млн грн. Після низки судових спорів ділянку придбала компанія “Будєвросервіс”, бенефіціаром якої є Іван Молчанов — син Владислави Молчанової, власниці девелоперської групи Stolitsa Group.

    Саме “Будєвросервіс” отримав у 2020 році містобудівні умови від КМДА, у 2021-му — дозвіл ДІАМ на будівельні роботи, а нині намагається звести 26-поверхову висотку з 252 квартирами й апартаментами.

    Компанії, пов’язані з Владиславою Молчановою, неодноразово фігурували у резонансних історіях — від “Патріотики на озерах” до проєктів на Виноградарі. У вересні 2025 року НАБУ повідомило Молчановій про підозру у справі щодо незаконного відчуження земель ринку “Столичний”.

    Експерти вважають, що й нинішня ситуація на Березняках — продовження тієї самої моделі, коли земельні ділянки під зеленою зоною чи промисловими об’єктами перетворюються на житлові майданчики шляхом підміни класифікації і зміни функціонального призначення.

    Поки громада готує нові позови, а ДІАМ планує перевірку, забудовник продовжує роботи. На місці колишнього скверу ростуть палі майбутнього 26-поверхового “багатофункціонального комплексу” — символа безсилля громади перед черговим київським хмарочосом.

  • Підприємиця у Львові здійснила незаконну прибудову на пам’ятці архітектури

    Підприємиця у Львові здійснила незаконну прибудову на пам’ятці архітектури

    У центрі Львова на вулиці Лесі Українки, 19 виявили факт самовільного захоплення комунальної земельної ділянки та незаконної прибудови до приміщень пабу «Добрий друг». Власницею приміщень є львів’янка Тетяна Поплета.

    За інформацією департаменту містобудування Львівської міськради, під час чергового комісійного обстеження управління держконтролю за використанням та охороною земель було виявлено, що підприємиця без жодних дозволів розширила приміщення, які орендує паб.

    Матеріали обстеження скерували до правоохоронних органів, відкрито кримінальне провадження. Окрім цього, підприємиця має разом з іншими співвласницями оформити право оренди на землю та сплатити борг за користування комунальною ділянкою.

    Будинок на Лесі Українки, 19 є пам’яткою архітектури місцевого значення. На першому поверсі розташовані магазин «Квіти» та паб «Добрий друг», на другому — Kraft Boutique Apart-Hotel. У приміщеннях здійснюють діяльність три підприємиці — Оксана Павлюк, Тетяна Поплета та Дарія Поплета.

    Незаконна прибудова була здійснена для потреб пабу та обслуговування нежитлового приміщення площею близько 0,0046 га. Паб «Добрий друг» орендує приміщення у власника мережі Остапа Гевака, торговельна марка зареєстрована на його дружину Лілію Гевак.

  • Вінницький забудовник із російськими зв’язками: що відомо про Руслана Мельника

    Вінницький забудовник із російськими зв’язками: що відомо про Руслана Мельника

    Руслан Мельник — ім’я, яке в останні роки міцно закріпилося у вінницькому будівельному та бізнес-середовищі, але його шлях до успіху викликає чимало запитань. За даними джерел у поліції та інсайдерів, він розпочинав із торгівлі психотропними речовинами та конфліктів із застосуванням холодної зброї ще в Тернополі. У 2010 році Мельник фігурував у справі про ножовий напад, але уникнув покарання завдяки покровителям.

    Після переїзду до Вінниці він поступово перетворився на впливового забудовника. На папері він — приватний підприємець із діяльністю «оренда нерухомості», але реальність виглядає інакше. Руслан володіє десятками квартир у Вінниці, Києві та Тернополі, приватним будинком та земельними ділянками у стратегічно важливих районах. За словами джерел, значна частина цієї нерухомості отримана шахрайським шляхом через штучні проблеми та «віджимання» у законних власників.

    Бізнес-структури Мельника пов’язані з компанією «Reikartz Group Limited», кінцевим бенефіціаром якої є росіянин Юрій Васін. У контексті воєнного часу це піднімає питання національної безпеки.

    Житлові комплекси «Мегаліон» і «Перлина на Поділлі» споруджуються за схемами, що ставлять під загрозу інтереси інвесторів і мешканців. Продаж квартир відбувається «за кеш», без належного оформлення права власності та сплати податків.

    Крім того, з’явилися документи, що підтверджують VIP-відпочинок Мельника та очільника департаменту архітектури Вінниці Якова Маховського в окупованому Криму. Вартість відпочинку становила приблизно 500 тисяч гривень на особу, що свідчить про високі фінансові апетити чиновників.

    Скандальні справи, використання ЖБК та кооперативів, «дарування» нерухомості та земельні оборудки показують, що у Вінниці формується паралельна влада, де рішення ухвалюються не для громади, а для приватного збагачення девелоперів. Для держави це сигнал, що старі корупційні схеми досі працюють і дозволяють формувати великі бізнес-імперії, обходячи закон та бюджет.

    Головне питання залишається відкритим: чи готова громада миритися з тим, що майбутнє міста вирішують тіньові забудовники, а не публічно обрані представники?