Позначка: незаконний перетин кордону

  • Румунський маршрут став головним для нелегального виїзду: ДПСУ назвала найпроблемнішу ділянку кордону

    Румунський маршрут став головним для нелегального виїзду: ДПСУ назвала найпроблемнішу ділянку кордону

    Найбільше спроб незаконного перетину державного кордону України прикордонники наразі фіксують на ділянці з Румунією. Друге місце за кількістю таких випадків посідає кордон із Молдовою. Водночас за останній період різкого збільшення кількості спроб нелегально залишити країну у Державній прикордонній службі не спостерігають.

    Про це повідомив речник ДПСУ Андрій Демченко. За його словами, румунський напрямок традиційно залишається найбільш проблемним, тоді як на кордонах з Угорщиною, Словаччиною та Польщею кількість виявлених порушників значно нижча.

    Особливість цього напрямку полягає в тому, що значна частина спроб відбувається не через офіційні пункти пропуску, а на так званій зеленій ділянці кордону — через ліси, гірську місцевість та річки. Саме такі маршрути створюють найбільші ризики не лише затримання, а й для життя самих порушників.

    За даними ДПСУ, лише за перші вісім місяців 2026 року під час спроб незаконного перетину державного кордону було затримано близько 9 тисяч осіб. Більшість із них намагалися залишити Україну поза офіційними пунктами пропуску.

    При цьому румунський напрямок домінує у статистиці вже не перший рік. У травні Андрій Демченко повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення прикордонники затримали приблизно 68,5 тисячі людей, які намагалися незаконно перетнути кордон. Близько 30 тисяч із цих випадків припадали саме на кордон із Румунією.

    Це означає, що фактично майже половина виявлених порушників за цей період обирала румунський напрямок.

    Чому саме кордон із Румунією

    Українсько-румунський кордон має протяжність понад 600 кілометрів і проходить через складні природні ділянки. Частина маршруту пролягає через Карпати, інша — вздовж річок Тиса та Дунай.

    У ДПСУ раніше пояснювали, що ще у 2022–2023 роках показники на румунському та молдовському напрямках були приблизно співставними. Однак у 2025–2026 роках саме кордон із Румунією почав стабільно випереджати Молдову за кількістю затриманих порушників.

    Одна з причин — активність організаторів незаконного переправлення. Прикордонники наголошують, що значна частина порушників не планує маршрут самостійно, а звертається до посередників, які обіцяють вивести людину за кордон в обхід пунктів пропуску.

    За перші сім місяців 2026 року правоохоронці викрили понад 200 злочинних груп, причетних до організації незаконного переправлення людей через державний кордон.

    У таких схемах клієнтам можуть пропонувати маршрути через лісові масиви, гірські перевали або річки, а вартість «послуг» нерідко становить тисячі доларів.

    При цьому організатори далеко не завжди реально супроводжують людину до кордону. У ДПСУ неодноразово повідомляли про випадки, коли після отримання грошей клієнтам просто надсилали координати в месенджері та наказували самостійно рухатися через небезпечну місцевість.

    Спроби нерідко закінчуються трагедіями

    Румунський напрямок є одним із найбільш небезпечних саме через природні умови.

    У Карпатах порушники можуть опинитися у важкодоступній гірській місцевості, де різко змінюється погода, а звичайний маршрут перетворюється на багатогодинний перехід. Взимку додається небезпека переохолодження та сходження снігу.

    Не менш небезпечними залишаються спроби перетнути Тису або Дунай уплав.

    За даними ДПСУ, від початку повномасштабної війни під час спроб незаконно перетнути кордон загинули понад 70 людей.

    Один із показових випадків описувала і Nenka.info: на Одещині прикордонники зупинили чоловіка, який намагався перепливти Дунай у напрямку Румунії. Він мав із собою ласти, а вудку використовував, аби не викликати підозр. Прикордонники наголошували, що сильна течія й значна ширина річки створювали реальну загрозу його життю.

    Раніше Nenka.info також писала про зміну тактики незаконного перетину кордону. Прикордонники відзначали, що порушники дедалі частіше користуються послугами організованих груп, а самі схеми стають складнішими й технологічнішими. Румунський і молдовський напрямки тоді також залишалися найбільш активними.

    На другому місці — Молдова

    Кордон із Молдовою посідає друге місце за кількістю спроб незаконного перетину.

    Тут також активно використовуються маршрути поза пунктами пропуску, зокрема через Одеську та Вінницьку області. Частина схем передбачає переправлення через Дністер або використання автомобілів для доставки людей максимально близько до державного кордону.

    Разом із тим на інших західних напрямках ситуація помітно спокійніша. За словами Демченка, після Румунії та Молдови йдуть кордони з Угорщиною та Словаччиною, а найменше спроб незаконного переходу поза пунктами пропуску традиційно фіксується на польському напрямку.

    Різкого зростання кількості порушників зараз немає

    Попри значні абсолютні цифри, у ДПСУ наголошують: останнім часом тенденції до різкого зростання кількості спроб незаконного перетину державного кордону не фіксують.

    Прикордонники продовжують посилювати контроль найбільш ризикових ділянок, використовують технічні засоби спостереження та працюють разом з іншими правоохоронними органами над викриттям каналів переправлення людей.

    Таким чином, саме кордон із Румунією залишається головним напрямком незаконних спроб виїзду, за ним іде Молдова. При цьому проблема давно вийшла за межі одиничних випадків: значна частина порушень пов’язана з організованими схемами, у яких люди платять великі суми за маршрути, що нерідко проходять через гори, ліси та небезпечні річки.

  • Виїзд під виглядом музикантів: колишнього керівника Мінкульту підозрюють у гучній схемі

    Виїзд під виглядом музикантів: колишнього керівника Мінкульту підозрюють у гучній схемі

    Колишньому виконувачу обов’язків міністра культури та інформаційної політики України повідомили про підозру у справі щодо незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон під виглядом учасників музичного колективу. Про це 20 червня повідомив Офіс генерального прокурора.

    Ім’я підозрюваного правоохоронці офіційно не називають, однак з оприлюднених обставин справи випливає, що йдеться про Ростислава Карандєєва, який виконував обов’язки міністра культури та інформаційної політики України з липня 2023 року до вересня 2024 року.

    За даними слідства, посадовець міг бути причетним до організації виїзду за межі України восьми чоловіків призовного віку, яких оформили як учасників музичного гурту для нібито проведення благодійних концертів за кордоном. Однак у ході перевірки правоохоронці встановили, що зазначені особи фактично не мали жодного стосунку до музичної діяльності та не відповідали критеріям, необхідним для участі у міжнародних культурних заходах.

    Слідчі встановили, що спочатку Державна прикордонна служба відмовила чоловікам у виїзді з України через недостатність підтверджуючих документів та сумніви щодо заявленої мети поїздки. Після цього, за версією правоохоронців, тодішній керівник міністерства повторно направив до прикордонників офіційний лист із проханням сприяти перетину кордону зазначеними особами.

    У результаті після отримання додаткових документів чоловіки змогли виїхати за межі України. Водночас, як зазначають правоохоронці, жоден із них не повернувся на територію держави у встановлені строки. Саме цей факт став одним із ключових елементів кримінального провадження.

    Офіс генерального прокурора повідомив, що дії колишнього посадовця кваліфіковані за частиною другою статті 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене службовою особою з використанням службового становища. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до дев’яти років із можливим позбавленням права обіймати певні посади.

    Справа стала черговим епізодом масштабного розслідування щодо можливих зловживань у сфері культурної дипломатії та міжнародних мистецьких поїздок під час воєнного стану. Після початку повномасштабної війни держава дозволила виїзд за кордон окремим категоріям митців, музикантів, акторів та представників культурної сфери для участі в міжнародних заходах, спрямованих на підтримку України.

    Водночас саме цей механізм неодноразово ставав предметом суспільних дискусій та перевірок правоохоронних органів. Протягом останніх двох років фіксувалися випадки, коли чоловіки призовного віку виїжджали за кордон під приводом участі у творчих, волонтерських чи благодійних заходах, але не поверталися до України після завершення заявлених поїздок.

    На тлі численних скандалів уряд та Міністерство культури неодноразово посилювали контроль за погодженням міжнародних відряджень для представників культурної сфери. Зокрема, були запроваджені додаткові вимоги до підтвердження професійної діяльності учасників поїздок, механізми моніторингу їхнього повернення та перевірки організаторів закордонних заходів.

    Сам Ростислав Карандєєв раніше публічно заявляв про необхідність підтримки міжнародної культурної присутності України та наголошував на важливості мистецької дипломатії під час війни. Однак правоохоронці вважають, що у конкретному випадку службові повноваження могли бути використані всупереч інтересам держави.

    На момент оприлюднення інформації офіційної детальної позиції самого Карандєєва щодо оголошеної підозри не було представлено. Очікується, що найближчим часом він або його представники нададуть власні пояснення щодо обставин справи.

    Юристи зазначають, що ключовими доказами у провадженні можуть стати службове листування, документи про організацію закордонних виступів, покази свідків та інформація щодо фактичної діяльності осіб, які залишили територію України. Також слідство перевіряє, чи могли до схеми бути причетні інші посадовці або організатори поїздки.

    Справа вже викликала значний суспільний резонанс, оскільки стосується питань мобілізації, контролю державного кордону та довіри до механізмів виїзду за кордон під час воєнного стану. Експерти наголошують, що результати розслідування можуть вплинути на подальшу політику держави щодо міжнародних відряджень представників культури та мистецтва.

    Наразі триває досудове розслідування. Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи, перевіряють документи, маршрути поїздок та можливих учасників схеми. Остаточну оцінку діям колишнього керівника Міністерства культури має надати суд.

  • Втеча на акваскутерах провалилася: двоє братів із Харкова попалися посеред Дністра

    Втеча на акваскутерах провалилася: двоє братів із Харкова попалися посеред Дністра

    На Вінниччині прикордонники затримали двох чоловіків, які вирішили незаконно залишити територію України досить незвичним способом. Двоє братів із Харкова намагалися перетнути державний кордон через річку Дністер, використовуючи для цього акваскутери. Однак реалізувати свій задум їм не вдалося – правоохоронці виявили порушників безпосередньо під час спроби переправи.

    Про це повідомила Державна прикордонна служба України.

    За інформацією прикордонників, затриманими виявилися рідні брати віком 32 та 34 роки. Для підготовки до незаконного перетину кордону чоловіки заздалегідь продумали маршрут та спосіб пересування. До прикордонної смуги вони прямували в обхід блокпостів та місць можливих перевірок, намагаючись не привертати уваги правоохоронців.

    Кінцевою метою була одна із сусідніх країн Європейського Союзу, куди чоловіки планували дістатися через водну ділянку кордону. Для цього вони обрали Дністер, який на окремих відтинках слугує природною межею між Україною та сусідніми державами.

    У Державній прикордонній службі зазначили, що до своєї подорожі чоловіки підготувалися досить ретельно. Особисті речі, документи та інші необхідні предмети вони запакували у герметичні водонепроникні мішки. Для швидкого подолання водної перешкоди брати використали акваскутери.

    Однак сучасна техніка не допомогла їм уникнути затримання.

    Під час моніторингу прикордонної ділянки співробітники ДПСУ помітили рух плавзасобів у забороненій зоні та оперативно відреагували на ситуацію. Порушників затримали фактично посеред маршруту, коли вони вже перебували на воді та намагалися реалізувати свій план.

    У відомстві наголосили, що будь-які спроби незаконного перетину державного кордону фіксуються та припиняються незалежно від способу пересування порушників.

    Після затримання на братів були складені адміністративні матеріали. Їх притягнуто до відповідальності відповідно до чинного законодавства України.

    У ДПСУ не уточнюють, чи діяли чоловіки самостійно, чи користувалися допомогою сторонніх осіб під час організації своєї втечі.

    Останнім часом прикордонники регулярно повідомляють про нестандартні спроби незаконного перетину кордону. Порушники використовують човни, підводне спорядження, велосипеди, маскування під туристів або працівників різних служб. Втім дедалі частіше фіксуються випадки, коли для втечі намагаються використовувати водний транспорт.

    За даними Державної прикордонної служби, після запровадження воєнного стану значно збільшилася кількість спроб незаконного залишення території України чоловіками призовного віку. Для цього порушники нерідко вдаються до ризикованих маршрутів через річки, гори або важкодоступні ділянки кордону.

    У відомстві нагадують, що такі дії можуть становити серйозну загрозу для життя та здоров’я. Особливо небезпечними є спроби самостійного перепливання прикордонних річок, адже сильна течія, погодні умови або технічні несправності плавзасобів можуть призвести до трагічних наслідків.

    Правоохоронці вкотре закликають громадян не порушувати закон та не наражати себе на небезпеку заради сумнівних спроб нелегально залишити країну.

    Наразі обставини інциденту з двома братами з Харкова встановлюються. Правоохоронці перевіряють усі деталі підготовки до незаконного перетину державного кордону та можливу причетність інших осіб до організації цієї спроби.

  • По $10 тисяч за втечу: на Буковині викрили цинічну схему виїзду за кордон під прикриттям «волонтерської місії»

    По $10 тисяч за втечу: на Буковині викрили цинічну схему виїзду за кордон під прикриттям «волонтерської місії»

    На Буковині правоохоронці викрили чергову схему незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон. Організатори намагалися замаскувати свою діяльність під волонтерську поїздку з гуманітарною допомогою, використовуючи транспорт із відповідною символікою та заздалегідь підготовлену легенду для перевірок на блокпостах. За даними Державної прикордонної служби України, кожен учасник схеми мав заплатити по 10 тисяч доларів США за нелегальний виїзд до Молдови.

    Операцію з викриття незаконного каналу переправлення громадян провели офіцери оперативного підрозділу Чернівецького прикордонного загону. Саме вони отримали інформацію про підготовку незаконного перетину кордону та змогли своєчасно відреагувати на дії організаторів.

    За попередніми даними, головний організатор шукав клієнтів через популярні анонімні месенджери. Його пропозицією скористалися двоє жителів Полтави, які хотіли залишити територію України поза встановленими законом процедурами. Для цього було розроблено спеціальний маршрут та легенду, яка мала допомогти уникнути підозр з боку правоохоронців.

    Організатори використали мікроавтобус із волонтерською символікою. За задумом, транспортний засіб мав створювати враження, що пасажири прямують із гуманітарною місією до прикордонних районів. У разі перевірки чоловіки повинні були повідомляти правоохоронцям завчену історію про участь у волонтерській діяльності та перевезення допомоги.

    Такі схеми останнім часом дедалі частіше потрапляють у поле зору правоохоронних органів. З початку повномасштабної війни прикордонники неодноразово повідомляли про спроби використання статусу волонтера, водія гуманітарних вантажів або працівника благодійних організацій для незаконного виїзду чоловіків за межі країни.

    У даному випадку за «безпечний маршрут» до кордону з Молдовою кожен клієнт мав заплатити організаторам по 10 тисяч доларів США. Загальна сума потенційного прибутку від оборудки становила щонайменше 20 тисяч доларів.

    У визначений день один зі спільників посадив чоловіків у мікроавтобус та вирушив у напрямку державного кордону. Однак реалізувати план не вдалося. Завдяки оперативній інформації прикордонників транспортний засіб був зупинений для перевірки на одному з контрольних постів Чернівецької області.

    Під час перевірки правоохоронці швидко встановили, що історія про волонтерську діяльність не відповідає дійсності. Водія та пасажирів затримали, а подальші слідчі дії дозволили встановити деталі функціонування схеми.

    У Державній прикордонній службі зазначають, що наразі тривають оперативно-розшукові заходи щодо встановлення місця перебування головного організатора каналу незаконного переправлення. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до організації незаконного бізнесу та встановлюють усі обставини справи.

    Відповідно до українського законодавства, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон є кримінальним правопорушенням. За такі дії передбачена відповідальність за статтею 332 Кримінального кодексу України. Залежно від обставин справи, санкція може передбачати позбавлення волі на строк до дев’яти років із конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.

    Від початку дії воєнного стану прикордонники регулярно повідомляють про викриття різноманітних схем незаконного виїзду чоловіків за кордон. Найчастіше організатори пропонують свої послуги через соціальні мережі та месенджери, обіцяючи клієнтам безпечний перетин кордону за значні суми грошей. Серед найпоширеніших способів — використання підроблених документів, фіктивних довідок про непридатність до служби, оформлення псевдоволонтерських поїздок або спроби нелегального перетину кордону поза пунктами пропуску.

    Останнім часом особливу увагу правоохоронці приділяють саме схемам, які дискредитують волонтерський рух. Представники ДПСУ наголошують, що використання волонтерської символіки та гуманітарних місій як прикриття для незаконної діяльності завдає шкоди справжнім волонтерам, які допомагають військовим та цивільним у прифронтових регіонах.

    Прикордонники закликають громадян не користуватися послугами сумнівних посередників та пам’ятати, що участь у подібних схемах може мати серйозні правові наслідки. Крім кримінальної відповідальності для організаторів, перевіряється й роль осіб, які свідомо намагалися незаконно залишити територію України.

    Наразі слідство триває. Правоохоронці встановлюють усіх учасників схеми та перевіряють, чи не використовувався цей канал для переправлення інших осіб у минулому. Не виключено, що після завершення розслідування кількість підозрюваних у справі може зрости.

  • Незаконний перетин кордону: прикордонники фіксують зміну тактики та нові схеми втечі

    Незаконний перетин кордону: прикордонники фіксують зміну тактики та нові схеми втечі

    В Україні змінюється характер спроб незаконного перетину державного кордону: попри загальне зниження кількості таких випадків у порівнянні з попередніми роками, прикордонники фіксують адаптацію тактики порушників і появу нових схем. Про це заявляють у Державній прикордонній службі України, коментуючи актуальну ситуацію станом на 2026 рік.

    За словами речника ДПСУ Андрія Демченка, кількість спроб незаконного перетину у березні дещо зросла у порівнянні з зимовими місяцями, однак загалом тенденція залишається спадною, якщо порівнювати з 2024–2025 роками. Це пов’язано, зокрема, з сезонними факторами: із покращенням погодних умов кількість охочих залишити країну нелегально традиційно зростає.

    У січні 2026 року, наприклад, кількість спроб незаконного перетину кордону була приблизно вдвічі меншою, ніж у січні попереднього року, хоча щодня прикордонники все одно затримували десятки порушників. Загалом за цей період було затримано понад 800 осіб безпосередньо на кордоні або в прикордонних районах.

    У березні ситуація частково змінилася: прикордонники затримали близько тисячі осіб, які намагалися незаконно залишити країну. При цьому більшість із них діяли не самостійно, а користувалися послугами організованих груп, які спеціалізуються на незаконному переправленні людей через кордон.

    Саме діяльність таких груп залишається одним із ключових факторів, що впливають на ситуацію. За даними ДПСУ, лише за перші місяці 2026 року правоохоронці викрили десятки каналів незаконного переправлення. Організатори пропонують «послуги» за значні суми — від кількох тисяч до десятків тисяч євро, використовуючи різні маршрути, включно з гірськими та річковими ділянками.

    Найбільш активними напрямками залишаються кордони з Румунією та Молдовою. Саме тут найчастіше фіксують спроби незаконного перетину — як і в попередні роки. Причина — складний рельєф місцевості та велика протяжність ділянок поза пунктами пропуску.

    Окрему небезпеку становлять спроби перетину через річкові ділянки, зокрема річку Тиса. За даними прикордонників, з початку повномасштабної війни зафіксовано понад 70 смертей під час таких спроб. Це підкреслює високі ризики, пов’язані з нелегальними маршрутами, які часто пропонують організатори схем.

    Змінюється і поведінка самих порушників. Якщо раніше основною тактикою були спроби перетину у віддалених місцях, то зараз дедалі частіше використовуються комбіновані підходи: підроблені документи, маскування, використання транспортних засобів або спроби обійти контрольні пункти. Також фіксуються випадки, коли люди неодноразово намагаються перетнути кордон — іноді їх затримують по кілька разів.

    Основну категорію порушників становлять чоловіки призовного віку, яким під час воєнного стану обмежено виїзд за кордон. Саме це обмеження є ключовим фактором, що формує попит на нелегальні схеми.

    Водночас прикордонна служба посилює контроль і вдосконалює методи протидії. Зокрема, активно використовуються технічні засоби спостереження, безпілотники, аналітичні інструменти, а також співпраця з іншими правоохоронними органами. Значна увага приділяється саме викриттю організаторів схем, оскільки вони несуть кримінальну відповідальність, на відміну від самих порушників, які зазвичай притягуються до адміністративної відповідальності.

    За оцінками експертів, ситуація на кордоні залишається контрольованою, однак динамічною. З одного боку, загальна кількість спроб незаконного перетину зменшується, що свідчить про ефективність заходів контролю. З іншого — змінюється характер порушень: вони стають більш організованими, технологічними та інколи більш ризикованими.

    Таким чином, у 2026 році спостерігається новий етап у протидії незаконному перетину кордону: це вже не лише питання кількості спроб, а й складності схем. Прикордонники фіксують, що порушники дедалі частіше діють через організовані канали та використовують нові методи обходу контролю, що вимагає постійної адаптації з боку правоохоронних органів.

  • $16 тисяч за виїзд: на Львівщині викрили схему з паспортами пенсіонерів

    $16 тисяч за виїзд: на Львівщині викрили схему з паспортами пенсіонерів

    У грудні 2025 року державний інспектор відділу митного оформлення №2 митного поста «Нижанковичі» Львівської митниці разом з іншими особами організував незаконний канал перетину кордону для військовозобов’язаних чоловіків. Йдеться про пункт пропуску «Нижанковичі–Мальховичі», де, за даними слідства, діяла схема підміни паспортів.

    Як повідомляється, замість власних документів чоловіки використовували паспорти літніх громадян України, які мають законні підстави для перетину державного кордону під час воєнного стану. За організацію такої «послуги» фігуранти отримали загалом 16 000 доларів США. Розслідування здійснює Державне бюро розслідувань.

    Деталі стали відомі із судового реєстру. У матеріалах справи імена не розголошуються, однак, за інформацією джерел, йдеться про митника Сергія Піска. Раніше у ЗМІ з’являлися повідомлення про придбання ним автомобіля Audi e-tron 2019 року випуску за 50 000 гривень, що значно нижче ринкової вартості та викликало питання щодо достовірності декларування.

    Ініціатором відкриття кримінального провадження став співробітник Державної прикордонної служби. Це свідчить про те, що схему викрили не внаслідок внутрішнього контролю митниці, а завдяки міжвідомчій взаємодії. В умовах воєнного стану та посиленого контролю за мобілізаційними процесами такі факти набувають особливої суспільної ваги.

    За інформацією джерел, Піско працював у зміні Юрія Товта, який раніше згадувався у контексті майнових скандалів. Хоча офіційно він у матеріалах справи не фігурує, виникають питання щодо рівня внутрішнього контролю та поінформованості керівництва зміни.

    Окремо увагу привертає роль підрозділу внутрішньої безпеки Львівської митниці. Якщо державний інспектор систематично здійснював підміну документів на режимному об’єкті, отримуючи значні кошти, це може свідчити або про серйозні прогалини у контролі, або про його формальний характер.

    Використання паспортів літніх осіб для незаконного перетину кордону потребує координації, доступу до документів та впевненості у відсутності негайної перевірки. В умовах війни такі дії розцінюються не лише як корупційне правопорушення, а й як підрив мобілізаційного ресурсу держави.

    Слідство має встановити повне коло причетних осіб, масштаб функціонування схеми та можливу системність подібних випадків на інших ділянках кордону.

  • Правоохоронці затримали організаторів незаконного виїзду призовників з України

    Правоохоронці затримали організаторів незаконного виїзду призовників з України

    На Рівненщині правоохоронці викрили чергову схему незаконного переправлення громадян через державний кордон України. Спецоперацію провели спільні групи прикордонників, поліцейських та працівників прокуратури за підтримки спецпідрозділу.

    За даними слідства, організатори оборудки планували переправити за межі України двох чоловіків призовного віку. За свої послуги вони вимагали 12 тисяч євро. Зловмисників затримали безпосередньо під час передачі коштів.

    Правоохоронці задокументували протиправну діяльність учасників схеми та затримали всіх фігурантів у процесуальному порядку. Наразі вони перебувають під слідством.

    Розслідування триває. Слідчі встановлюють можливих співучасників, перевіряють маршрути незаконного переправлення та з’ясовують, чи причетні затримані до інших епізодів подібної діяльності.

    За вчинене правопорушення фігурантам загрожує кримінальна відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

  • Заступника керівника антикорупційного відділу Міноборони підозрюють у хабарництві

    Заступника керівника антикорупційного відділу Міноборони підозрюють у хабарництві

    Заступника керівника відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, підполковника юстиції Вадима Краснянського підозрюють в організації незаконного перетину державного кордону чоловіками призовного віку. Посадовця затримали під час отримання хабаря у розмірі 16,5 тисячі доларів США.

    Після викриття Краснянського звільнили з Міністерства оборони, а суд наклав арешт на його майно. Наразі він перебуває на волі під заставою, але з обмеженням у пересуванні та без права виїзду за кордон.

    За матеріалами слідства, влітку 2025 року до Вадима Краснянського звернувся посередник із пропозицією допомогти військовозобов’язаному чоловікові незаконно виїхати з України. Після того як посадовець погодився, посередник звернувся до правоохоронних органів і надалі діяв уже під контролем поліції та Служби безпеки України.

    Під час перевірки документів потенційного «клієнта» Краснянський встановив, що той перебуває в розшуку за порушення правил мобілізації. За зняття з розшуку підполковник юстиції запросив 4,5 тисячі доларів. Ці кошти він отримав під час зустрічі на одній з автозаправних станцій поблизу Львова.

    Окремо посадовець оцінив у 12 тисяч доларів оформлення відстрочки від мобілізації та подальший «безпечний» перетин кордону. Під час передачі цієї суми Вадима Краснянського затримали правоохоронці.

    Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави — майже 424 тисячі гривень. Після її сплати Краснянський вийшов на волю, однак у нього вилучили закордонний паспорт і зобов’язали не залишати визначену територію без дозволу слідства.

    За інформацією слідства, Вадим Краснянський діяв не сам. У матеріалах кримінального провадження йдеться про можливих спільників, однак їхні особи поки що не встановлені. В одній з ухвал суду також згадується епізод, коли за його вказівкою чоловіка вивезли за кордон на підставі підробленої довідки для отримання пільг, передбачених для осіб з інвалідністю.

    Фактичне затримання посадовця відбулося ще у вересні 2025 року. Після цього Вадима Краснянського звільнили з Міністерства оборони України, а його активи арештували. Наразі він очікує на завершення досудового розслідування, перебуваючи на волі під процесуальними обмеженнями.

  • Сержантів ТЦК на Івано-Франківщині підозрюють у переправленні ухилянтів до Румунії

    Сержантів ТЦК на Івано-Франківщині підозрюють у переправленні ухилянтів до Румунії

    На Івано-Франківщині викрили двох сержантів одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яких підозрюють в організації незаконного переправлення чоловіків призовного віку за межі України.

    За даними слідства, військовослужбовці діяли через посередників, підшуковуючи чоловіків, які намагалися уникнути мобілізації. За грошову винагороду вони обіцяли забезпечити безперешкодний виїзд до кордону з Румунією. В одному з епізодів фігурує сума у 8 тисяч доларів США за “послугу” з особистого супроводу клієнта службовим автомобілем.

    Під час перевезення підозрювані гарантували безперешкодний проїзд через блокпости, а також детально інструктували чоловіків щодо маршруту, поведінки в дорозі та відповідей на запитання військових. Після доставки до прикордонної зони ухилянт мав самостійно перетнути річку Прут у темну пору доби, будучи одягненим у спеціальний термокостюм.

    Слідство встановило, що схема діяла щонайменше з вересня 2025 року. За попередніми даними, за цей час за кордон незаконно переправили понад десять осіб.

    Обох сержантів затримали та повідомили їм про підозру за організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон, вчинену групою осіб із корисливих мотивів. Санкція статті передбачає до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми.

  • На кордоні з Словаччиною викрили киян із підробленими документами

    На кордоні з Словаччиною викрили киян із підробленими документами

    На українсько-словацькому кордоні прикордонники викрили дві спроби незаконного перетину державного рубежу із використанням підроблених документів. Порушниками виявилися двоє жителів Києва, які намагалися видати себе за багатодітних батьків, повідомляє Західне регіональне управління Держприкордонслужби.

    Обставини інцидентів

    Перший випадок стався у пункті пропуску «Малі Селменці». Прикордонний наряд викрив 39-річного киянина, який надав копію свідоцтва про народження дитини, начебто виданого в Німеччині, а також ще два інші свідоцтва. Чоловік стверджував, що його новонароджений син перебуває разом із матір’ю в Німеччині, проте не зміг назвати ані ім’я, ані дату народження дитини, а також не зміг пояснити походження документа.

    Другий випадок зафіксували у пункті пропуску «Малий Березний». 30-річний киянин надав два українські свідоцтва про народження та одне видане в Молдові. Прикордонники під час перевірки встановили ознаки підробки останнього документа. Виявилося, що свідоцтво було отримане незаконним шляхом за грошову винагороду.

    Обом порушникам відмовили у перетині кордону. За фактами виявлення підроблених документів прикордонники направили повідомлення до Нацполіції про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 358 КК України «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів».

    Інциденти ще раз підтверджують важливість ретельного контролю на державному кордоні та суворого дотримання правил перетину державного рубежу.