Daypolitico

Позначка: НГУ

  • 600 кг надії з неба: українські дрони прорвали блокаду Олешок заради дітей

    600 кг надії з неба: українські дрони прорвали блокаду Олешок заради дітей

    Українські військові провели чергову гуманітарну операцію в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області, доставивши безпілотниками понад 600 кілограмів допомоги родинам із дітьми. До заблокованого міста вдалося доправити продукти харчування, молоко, розвивальні ігри та іграшки. Серед тих, кому призначені пакунки, є малюки, які народилися вже під час повномасштабного російського вторгнення і все своє життя провели в умовах війни та окупації.

    Про успішну доставку 25 жовтня повідомило Міністерство внутрішніх справ України з посиланням на міністра Івана Вигівського.

    За його словами, операцію здійснили військовослужбовці роти спеціального призначення «Болгаричі» 11-ї бригади імені Михайла Грушевського Національної гвардії України.

    Гвардійці використали безпілотники, щоб передати гуманітарні вантажі українським родинам, які залишаються на тимчасово захопленій території.

    Загалом вдалося доставити 15 пакунків вагою понад 600 кілограмів. До них увійшли сухі сніданки, молоко, розвивальні ігри та дитячі іграшки.

    Допомогу доставили 24 жовтня, а наступного дня міністерство оприлюднило інформацію та фотографії підготовки вантажів.

    «Серед дітей, які зараз перебувають у заблокованих Олешках, є й ті, хто народився вже під час повномасштабної війни й не знає життя без терору», — наголосив Іван Вигівський.

    Очільник МВС окремо подякував військовим та всім, хто долучився до гуманітарної місії.

    За його словами, доставлення допомоги вимагало спільної роботи людей, які готували пакунки, керували дронами та забезпечували прикриття.

    Військовослужбовці продовжують підтримувати українців, які залишаються на окупованій території, попри складну безпекову ситуацію.

    Це далеко не перша подібна операція.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про доставлення близько чотирьох тонн продуктів до блокадних Олешок.

    Тоді українські військові спільно з Херсонською обласною військовою адміністрацією організували доставку продовольства за допомогою безпілотників через Дніпро.

    За інформацією начальника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, продукти передали приблизно на 100 визначених локацій міста.

    До операцій залучали підрозділи морської піхоти, Національної гвардії та прикордонників.

    Необхідність таких доставок пов’язана з критичною гуманітарною ситуацією в окупованих Олешках.

    Мешканці міста стикаються з обмеженим доступом до продовольства, питної води, медикаментів та медичної допомоги.

    Звичайне постачання гуманітарних вантажів ускладнене бойовими діями, окупацією та небезпекою пересування територією.

    Особливо вразливими залишаються сім’ї з маленькими дітьми та люди старшого віку.

    Тим часом Україна продовжує дипломатичну підготовку масштабнішої гуманітарної операції.

    23 жовтня Білий дім повідомив про досягнення домовленості щодо локального припинення бойових дій у районі Олешок за посередництва першої леді США Меланії Трамп.

    Мета домовленості — забезпечити доставлення гуманітарної допомоги та створити умови для безпечної евакуації цивільного населення.

    Наступного дня уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець провів онлайн-переговори з представницею російської сторони Яною Лантратовою.

    Після консультацій сторони підтвердили, що режим припинення вогню має розпочатися 27 жовтня о 03:00 за київським часом.

    Український омбудсман також повідомив про обговорення технічних та організаційних деталей майбутньої гуманітарної місії.

    Раніше «Ненька інфо» писала, що ООН привітала домовленість про локальне припинення вогню в Олешках.

    Міжнародна організація наголосила на важливості забезпечення доступу гуманітарної допомоги до цивільного населення та дотримання сторонами погоджених умов.

    Ще 21 жовтня «Ненька інфо» повідомляла про заяву Давида Арахамії, який анонсував можливі позитивні результати переговорів щодо гуманітарної ситуації в окупованому місті.

    Водночас майбутнє припинення вогню поки залишається домовленістю, виконання якої ще необхідно забезпечити на практиці.

    Станом на 25 жовтня режим тиші не розпочався, а інформації про завершення евакуації цивільних немає.

    Саме тому доставка допомоги дронами продовжує відігравати важливу роль у підтримці заблокованих мешканців.

    Чергові 600 кілограмів вантажу не можуть повністю розв’язати гуманітарну кризу, однак дозволяють передати необхідні продукти та речі сім’ям, які залишаються в надзвичайно складних умовах.

    Особливе значення має допомога дітям. Для малечі, яка зростає в умовах російської окупації, такі пакунки містять не лише їжу, а й іграшки та розвивальні матеріали.

    Українська сторона заявляє, що продовжуватиме підтримувати цивільних жителів окупованих територій. Подальші можливості безпечного постачання допомоги та евакуації залежатимуть від реалізації погодженої гуманітарної місії.

  • Стандарти підготовки іноземних добровольців: у Національній гвардії спростували заяви нардепа Гончаренка щодо скорочення термінів навчання

    Стандарти підготовки іноземних добровольців: у Національній гвардії спростували заяви нардепа Гончаренка щодо скорочення термінів навчання

    Командування Національної гвардії України виступило з офіційним спростуванням резонансної заяви народного депутата Олексія Гончаренка, який напередодні звинуватив військове керівництво у намірах критично скоротити терміни підготовки для іноземних добровольців. Парламентар у своїх соціальних мережах поширив інформацію про те, що іноземних громадян нібито планують відправляти на передові бойові позиції лише після двадцяти одного дня курсу молодого бійця. Речник Національної гвардії Руслан Музичук у спеціальному коментарі інформаційному агентству назвав ці дані недостовірними та детально роз’яснив реальний алгоритм підготовки рекрутів з інших держав, наголосивши, що безпека та професіоналізм особового складу залишаються абсолютним пріоритетом для українського командування.

    За офіційними даними відомства, стандартна базова загальновійськова підготовка (БЗВП) для іноземців та осіб без громадянства, які виявили бажання підписати контракт із Національною гвардією, триває п’ятдесят одну добу. Цей вичерпний курс охоплює вогневу, тактичну, інженерну підготовку та основи тактичної медицини. Речник пояснив, що скорочена програма навчання дійсно існує, проте вона становить не двадцять один, а чотирнадцять днів, і застосовується виключно до вузької категорії кандидатів. Йдеться про професійних військових, які мають документально підтверджений попередній досвід бойової служби в регулярних арміях або гарячих точках. Для допуску до цього двотижневого інтенсиву кандидати зобов’язані пройти суворий вхідний контроль, що дозволяє інструкторам об’єктивно оцінити їхні реальні бойові навички, фізичну витривалість та психологічну стійкість. Ба більше, незалежно від тривалості базового курсу, всі без винятку бійці проходять обов’язковий адаптаційний період у підрозділах терміном до чотирнадцяти діб для остаточного злагодження перед безпосереднім висуванням на лінію зіткнення.

    Ця інформаційна суперечка розгортається на тлі масштабних державних ініціатив щодо залучення міжнародного контингенту до лав Сил оборони України. У червні поточного року українська влада презентувала комплексні зміни до правил проходження військової служби, покликані суттєво покращити рівень фінансового забезпечення, оптимізувати терміни служби та збільшити загальну чисельність боєздатних підрозділів для надійного утримання фронту в умовах виснажливої війни. Тоді ж урядовці озвучили амбітний бажаний показник — досягти понад п’ятдесяти відсотків частки іноземних добровольців на найважчих посадах штурмовиків та піхотинців. Залучення вмотивованих іноземців розглядається як критично важливий ресурс для посилення бойового потенціалу та збереження життів українських військовослужбовців.

    Юридичним підґрунтям для організації навчального процесу іноземного легіону в структурі Міністерства внутрішніх справ слугує спеціальна постанова Кабінету Міністрів №768, а також затверджена відповідним наказом командувача Національної гвардії програма базової загальновійськової підготовки. Військове командування вкотре закликало політичних діячів та лідерів думок утримуватися від поширення неперевірених чуток, які здатні демотивувати потенційних рекрутів та підривати довіру міжнародного суспільства до системи комплектування української армії. Якісна, стандартизована та повноцінна підготовка кожного солдата, незалежно від кольору його паспорта чи громадянства, є базовою передумовою для успішного виконання бойових завдань та міцності оборонних рубежів.

     

  • «Не бачу різниці між Єрмаком і Медведчуком»: Жадан різко відреагував на рішення «Хартії»

    «Не бачу різниці між Єрмаком і Медведчуком»: Жадан різко відреагував на рішення «Хартії»

    Український письменник, музикант та військовослужбовець 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» Сергій Жадан публічно розкритикував участь підрозділів корпусу в програмі правової підтримки військових «Адвокат+», яку започаткував комітет Національної асоціації адвокатів України під керівництвом колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака. Жадан заявив, що особисто не хотів би користуватися його адвокатською допомогою, та провів різку паралель із Віктором Медведчуком.

    Реакція письменника з’явилася після того, як 14 серпня корпус «Хартія» повідомив про долучення всіх восьми своїх підрозділів — шести бригад та двох полків — до програми «Адвокат+». За повідомленням корпусу, йдеться про розширення можливостей юридичної підтримки військовослужбовців. У «Хартії» наголошували, що корпус і раніше допомагав бійцям у вирішенні юридичних питань, а участь у програмі має дати для цього додаткові ресурси.

    Жадан відреагував на цю інформацію вкрай критично.

    «Особисто не бачу різниці між адвокатом Єрмаком і адвокатом Медведчуком. Не хотів би, аби мене адвокатувала ця людина», — написав він.

    Водночас військовослужбовець окремо наголосив, що скандал навколо програми не повинен перетворюватися на привід для знецінення самого корпусу та людей, які в ньому служать. За словами Жадана, було б нечесно «відхрещуватись від своїх», а керівництво корпусу має відкрито й коректно пояснити обставини рішення. Він нагадав, що «Хартія» — це передусім досвід та робота тисяч військовослужбовців і командирів.

    Саме ця частина заяви суттєво змінює її контекст: Жадан критикує не «Хартію» як військове формування, а конкретне рішення про участь у програмі, пов’язаній із Єрмаком. Письменник служить у «Хартії» з 2024 року, а 2-й корпус НГУ був сформований у 2025 році на базі однойменної бригади.

    Що таке «Адвокат+»

    «Адвокат+» — програма безоплатної первинної правової допомоги військовослужбовцям України та членам їхніх сімей. Як зазначено на офіційному ресурсі проєкту, консультації надають верифіковані адвокати НААУ, яких закріплюють за військовими частинами. Військові можуть звертатися по консультації, а також користуватися базою знань, пам’ятками, чек-листами та зразками рапортів.

    Про запуск проєкту стало відомо навесні 2026 року. У квітні повідомлялося, що «Адвокат+» став одним із напрямів роботи створеного за ініціативою Єрмака Комітету НААУ з питань захисту постраждалих від збройної агресії. Сам Єрмак очолив цей комітет. Адвокати почали виїжджати безпосередньо до військових підрозділів у зоні бойових дій для проведення консультацій.

    За матеріалами НААУ, задум програми полягає в тому, щоб військовослужбовці безпосередньо у своїх підрозділах отримували доступ до кваліфікованого адвоката, який може надати первинну правничу допомогу та зорієнтувати щодо захисту прав у конкретній ситуації.

    До програми долучаються різні бойові підрозділи. На офіційному ресурсі «Адвокат+» серед військових частин, якими вже опікуються адвокати, зазначені, зокрема, 28-ма ОМБр імені Лицарів Зимового Походу, 72-га ОМБр імені Чорних Запорожців, 93-тя ОМБр «Холодний Яр», 95-та ОДШБр, 79-та ОДШБр, 3-тя бригада оперативного призначення «Спартан» та інші формування.

    Тож юридична програма не була створена спеціально для «Хартії». Приєднання корпусу стало продовженням розширення проєкту, однак саме політична біографія його керівника спричинила гостру суспільну реакцію.

    Чому рішення «Хартії» спричинило суперечки

    Після повідомлення корпусу про співпрацю з програмою рішення почали активно обговорювати у соцмережах та медіа. Деякі критики трактували участь відомого військового формування у проєкті як репутаційно проблемну через постать Єрмака. ZN.UA, зокрема, повідомляло про звинувачення корпусу у нібито «відбілюванні» колишнього керівника Офісу президента та зазначало, що коментарі під відповідним дописом корпусу були закриті.

    Саме на цьому тлі особливо резонансною стала реакція Жадана. Його заява важлива ще й тому, що він не є стороннім коментатором: письменник сам служить у структурі «Хартії» і водночас прямо заявляє про незгоду з конкретним рішенням.

    Водночас у доступних повідомленнях немає підстав стверджувати, що участь у «Адвокат+» означає передачу Єрмаку особистого представництва кожного військовослужбовця «Хартії». Офіційний опис програми говорить про систему безоплатної первинної правової допомоги через адвокатів НААУ, закріплених за військовими частинами.

    Таким чином, конфлікт навколо «Хартії» фактично вийшов за межі питання юридичної допомоги. У центрі дискусії опинилася репутаційна складова співпраці військового формування з програмою, яку очолює колишній керівник Офісу президента.

    Жадан при цьому зайняв подвійну, але чітку позицію: він категорично відкинув для себе можливість отримувати адвокатську допомогу від Єрмака, однак одночасно виступив проти перенесення критики на весь корпус та його військовослужбовців. Фактично письменник закликав командування не замовчувати ситуацію, а відкрито пояснити бійцям і суспільству, навіщо було ухвалено рішення про участь у програмі.

    На момент появи заяви Жадана публічна дискусія навколо співпраці «Хартії» та «Адвокат+» продовжується. Сам корпус офіційно пояснював приєднання прагненням збільшити ресурс для юридичної підтримки своїх військовослужбовців. Жадан натомість дав зрозуміти: необхідність правової допомоги військовим він не заперечує, однак особа, з якою асоціюється ця програма, для нього принципово неприйнятна.

  • «До вікон не підходити»: Новосибірськ спорожнів перед приїздом Путіна

    «До вікон не підходити»: Новосибірськ спорожнів перед приїздом Путіна

    Робочий візит Володимира Путіна до Новосибірська 11 серпня супроводжувався масштабними обмеженнями для місцевих жителів і студентів. Уздовж маршруту президентського кортежу чергували силовики, мешканців окремих будинків просили не виходити на вулицю та не підходити до вікон, а в Академмістечку перекривали дороги й обмежували пересування. Про такі заходи повідомили місцеві жителі та незалежні російські медіа.

    Путін прибув до Новосибірська в ніч проти 11 серпня. Основними пунктами його програми стали відкриття Сибірського кільцевого джерела фотонів — СКІФ — у наукограді Кольцово та відвідування об’єктів Новосибірського державного університету в Академмістечку. Сам факт перебування Путіна в місті та його візит до НГУ підтверджують місцеві джерела.

    Мешканців просили не виходити з будинків

    Особливо жорсткі заходи запровадили вздовж маршруту президентського кортежу. За повідомленнями медіа, правоохоронців почали розставляти там ще ввечері 10 серпня. На окремих ділянках силовики перебували приблизно через кожні 50 метрів.

    Жителів одного з будинків попередили про обмеження на час проїзду кортежу. Зокрема, їх просили утриматися від виходу на вулицю та не підходити до вікон. Повідомлялося також про прохання завісити вікна та не користуватися електронними й оптичними пристроями. Автомобілі з окремих ділянок маршруту вимагали прибрати.

    Місто зіткнулося й із серйозними транспортними проблемами. Вдень завантаженість доріг Новосибірська оцінювали у дев’ять балів, а станом приблизно на 12:30 повідомлялося про десятки обмежень руху на обох берегах міста.

    Обмеження дісталися студентів

    Посилені заходи безпеки запровадили й в Академмістечку. Біля університетських корпусів встановили огорожі, частину доріг перекрили.

    За даними РБК-Україна, студентів у чатах попереджали не відчиняти вікна та не наближатися до них. Щонайменше мешканців п’яти гуртожитків повідомляли про можливі обмеження пересування, перебої зі зв’язком та інтернетом і затримки доставок. Тимчасово не працювали студентська їдальня та басейн.

    У місті також обмежили роботу сервісів оренди електросамокатів.

    Місто терміново ремонтували

    Підготовка до приїзду Путіна розпочалася ще за кілька днів. Місцеві жителі повідомляли про прискорений ремонт доріг і тротуарів, роботи на фасадах, укладання газонів та благоустрій територій, якими мав проходити маршрут російського президента.

    На відміну від попередніх поїздок Путіна Сибіром, помітного зниження цін на бензин у Новосибірську цього разу не зафіксували. РБК-Україна зазначає, що перед його липневим візитом до Іркутська та поїздкою до Красноярська на початку серпня місцеві жителі повідомляли про тимчасове здешевлення пального та зникнення черг на АЗС.

    Таким чином, приїзд Путіна до Новосибірська фактично перетворив частину міста й Академмістечка на територію з посиленим режимом безпеки — із перекриттями, обмеженнями для мешканців і масштабною присутністю силовиків.

  • Зеленський оновив керівництво Нацгвардії

    Зеленський оновив керівництво Нацгвардії

    Президент України Володимир Зеленський провів кадрові зміни у керівництві Національної гвардії України, звільнивши одного із заступників командувача НГУ та призначивши на цю посаду Героя України, командира 14-ї бригади оперативного призначення «Червона Калина» Олега Мироненка.

    Відповідні укази глава держави підписав 3 червня. Згідно з указом №469/2026, з посади заступника командувача Національної гвардії України звільнено Олексія Осипенка. Іншим документом – указом №470/2026 – президент призначив новим заступником командувача НГУ Олега Мироненка. Обидва укази набрали чинності з моменту офіційного оприлюднення.

    Призначення Мироненка відбулося на тлі кадрових змін у секторі безпеки та оборони, про які останнім часом неодноразово заявляло керівництво держави. Влада наголошує на необхідності посилення управлінської ефективності та підвищення координації між військовими структурами в умовах триваючої війни з Росією.

    Олег Мироненко є одним із найбільш відомих командирів Національної гвардії. Свою військову службу він розпочав ще у 2014 році після початку російської агресії проти України. Тоді він брав участь у звільненні будівлі Харківської обласної державної адміністрації від проросійських сил, а також виконував бойові завдання в зоні проведення антитерористичної операції на сході країни.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Мироненко долучився до оборони Київської області. Надалі під його командуванням підрозділи Нацгвардії брали участь у бойових діях на Луганському, Донецькому та Запорізькому напрямках, виконуючи завдання як оборонного, так і наступального характеру.

    За роки служби військовий отримав низку державних нагород. Він є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького та нагороджений орденами «За мужність» II і III ступенів. У 2025 році президент присвоїв Мироненку звання Героя України за особисту мужність і вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності країни.

    Кадрове рішення щодо призначення Мироненка стало черговим кроком у процесі оновлення керівного складу силового блоку. Напередодні Кабінет міністрів звільнив двох заступників міністра оборони – Івана Гаврилюка та Євгена Мойсюка. Раніше президент Зеленський також анонсував нові кадрові перестановки після консультацій із прем’єр-міністром Юлією Свириденко.

    За словами глави держави, оновлення кадрового складу має сприяти підвищенню ефективності роботи державних інституцій, посиленню обороноздатності країни та покращенню взаємодії між урядом, парламентом і силовими структурами.

  • Війна майбутнього вже на фронті: що змінюється під Покровськом

    Війна майбутнього вже на фронті: що змінюється під Покровськом

    На сході України триває стрімка трансформація бойових дій, де дедалі більшу роль відіграють безпілотні системи та наземні роботи. На Покровському напрямку, одному з найнапруженіших на фронті, формується нова модель війни, яку військові вже називають «війною майбутнього». Про це розповів командир батальйону безпілотних систем 12-ї бригади Нацгвардії «Азов» із позивним Будь.

    За його словами, ситуація на північному фланзі Покровського напрямку, який прикриває підступи до Добропілля, залишається вкрай динамічною. У районах Білицького, Родинського та Гришиного щодня фіксуються десятки російських штурмів, однак прорвати українську оборону противнику не вдається. Саме тут, у смузі протяжністю близько 12–13 кілометрів, тримає позиції 12-та бригада «Азов».

    Основою оборони підрозділу є батальйон безпілотних систем, який за рік виріс із приблизно 170 до понад 450 військових. Підрозділ працює з повним спектром сучасних засобів — від розвідувальних квадрокоптерів до FPV-дронів, ударних «камікадзе», важких бомберів та ударно-розвідувальних систем великої дальності.

    Командир наголошує, що головне завдання підрозділу — не допустити наближення ворожих штурмових груп до українських позицій.

    «Ми фактично формуємо перший рубіж оборони ще до того, як противник виходить на лінію зіткнення», — зазначає він.

    За словами Будя, російські війська відмовляються від масованих механізованих проривів, натомість застосовують дрібні штурмові групи, мотоцикли та легку техніку. Така тактика спрямована на швидкість і раптовість, але вона ж робить підрозділи противника вразливими до ударів FPV-дронів.

    Водночас важка техніка, навіть із додатковим захистом, дедалі частіше знищується ще на підходах до районів розгортання. Українські оператори дронів працюють по цілі ще до того, як вона наближається до лінії фронту.

    «Ідея великих колон практично зникла. Зараз усе вирішують малі групи та дрони», — пояснює офіцер.

    Окремо він відзначає використання мотоциклів у штурмах. Вони складні для ураження через швидкість і маневреність, однак мають критичний ризик для самих атакуючих.

    За оцінкою командира, зона максимальної небезпеки на полі бою сьогодні сягає до 20 кілометрів від лінії зіткнення. Саме в цьому радіусі відбувається найбільш інтенсивне застосування дронів і засобів ураження з обох сторін.

    Далі від фронту інтенсивність зменшується, але не зникає — там працюють дрони середньої та великої дальності, здатні вражати цілі на відстані до 70 кілометрів.

    Окремі екіпажі батальйону підтверджували ураження цілей на дистанціях понад 30 кілометрів, що, за словами Будя, є «екстремальними показниками» для FPV-дронів у нинішніх умовах насиченого РЕБу.

    Окремою проблемою залишається активна радіоелектронна боротьба. На ключових напрямках, зокрема в районі Покровська та Мирнограда, російські системи РЕБ створюють щільне «глушіння», через що частоти, які працюють на інших ділянках, тут повністю неефективні.

    Це змушує українських операторів постійно адаптувати тактику, змінювати маршрути дронів і використовувати складніші алгоритми польоту.

    Окремий прорив, за словами офіцера, відбувається у використанні наземних роботизованих комплексів (НРК). Якщо ще на початку 2026 року в батальйоні їх не було, то зараз вони вже виконують бойові завдання.

    НРК використовують для підривних операцій, логістики та спостереження. Зокрема, підрозділ застосовував роботизовані платформи для знищення проходів у протитанкових ровах, якими користувався противник для просування.

    Також планується використання НРК як автономних спостережних постів, особливо у складних погодних умовах, коли повітряна розвідка обмежена.

    «Це вже не експеримент. Це реальний інструмент, який змінює тактику бою», — зазначає командир.

    Будь переконаний, що вже найближчим часом наземні роботи та безпілотні системи ще більше вплинуть на структуру бойових дій. За його словами, частина позицій у майбутньому може утримуватися не піхотою, а роботизованими системами та дронами.

    «Ми вже бачимо, як змінюється війна. До кінця року це стане ще більш очевидним — технології визначатимуть не лише хід бою, а й саму структуру фронту», — підсумував він.

  • «Безпечного тилу більше немає»: дрони «Азову» взяли під контроль логістику росіян під Донецьком

    «Безпечного тилу більше немає»: дрони «Азову» взяли під контроль логістику росіян під Донецьком

    Підрозділи безпілотних систем 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» активізували удари по логістичних маршрутах російських військ на Донеччині, зокрема в районі окупованого Донецька та прилеглих населених пунктів. За інформацією українських військових і підтвердженням у медіа, ключові дороги, якими ворог здійснює постачання техніки, боєприпасів і особового складу, перебувають під постійним вогневим контролем ударних дронів.

    Йдеться про низку стратегічно важливих напрямків, серед яких Зугрес, Горлівка, Лисичанськ і ділянки Донецької кільцевої дороги. Саме ці маршрути раніше використовувалися російськими силами як відносно безпечні коридори для логістики. Однак із розвитком українських безпілотних технологій ситуація кардинально змінилася: тепер будь-яка техніка або пересування військ у цих районах перебуває під постійною загрозою ураження.

    Українські військові наголошують, що фактично йдеться про встановлення «вогневого контролю», коли противник не може безпечно переміщати ресурси навіть у тилових районах. За їхніми словами, безпечного тилу для окупаційних сил більше не існує, а кожна виявлена військова ціль може бути оперативно знищена за допомогою БПЛА.

    Ця ситуація є частиною ширшої тенденції у війні, де безпілотні системи відіграють ключову роль у порушенні логістики противника. Згідно з аналітичними оцінками, зокрема звітами Інституту вивчення війни (ISW), українські сили значно посилили удари по російській техніці та транспортних маршрутах за допомогою FPV-дронів. Це ускладнює постачання та може впливати на здатність російських військ проводити наступальні операції.

    Зокрема, у березні 2026 року фіксувалися випадки, коли українські дрони уражали техніку противника на відстані до 50 км від лінії фронту. Це свідчить про розширення радіуса дії безпілотних систем і здатність контролювати не лише передову, а й оперативний тил ворога.

    Російські військові джерела також визнають проблему. За їхніми оцінками, українські FPV-дрони почали активно «кошмарити» логістику навіть на підступах до Донецька, що змушує змінювати маршрути, використовувати додаткові засоби маскування або взагалі відмовлятися від руху у певних районах.

    Експерти підкреслюють, що контроль над логістикою є одним із ключових факторів сучасної війни. Якщо армія не може стабільно доставляти боєприпаси, паливо та підкріплення, її бойова ефективність різко знижується. Саме тому удари по транспортних маршрутах часто мають більший стратегічний ефект, ніж прямі зіткнення на передовій.

    Водночас розвиток безпілотних технологій змінює саму природу бойових дій. Сучасне поле бою дедалі більше нагадує простір, де будь-який рух може бути виявлений і уражений у реальному часі. Як зазначають військові, «кожен виїзд — це ризик», а традиційні способи логістики стають дедалі менш ефективними без додаткового захисту від дронів.

    Таким чином, активізація роботи підрозділів «Азову» на Донецькому напрямку є частиною системної стратегії Сил оборони України, спрямованої на руйнування логістичних ланцюгів противника. Використання ударних БПЛА дозволяє створювати постійний тиск на тилові маршрути російських військ і фактично позбавляє їх можливості безпечно переміщатися навіть на значній відстані від лінії фронту.

  • Російські війська послабили штурми під Покровськом але готуються до нового наступу

    Російські війська послабили штурми під Покровськом але готуються до нового наступу

    На Покровському напрямку в Донецькій області російські війська частково зменшили інтенсивність штурмових дій. За словами українських військових, це стало можливим завдяки ефективній обороні Сил оборони, яка виснажила наступальні можливості противника.

    Про ситуацію повідомив офіцер бригади Національної гвардії України «Рубіж» Володимир Черняк. Він зазначив, що протягом останніх двох тижнів характер бойових дій загалом не зазнав кардинальних змін, однак у зоні відповідальності підрозділу зафіксовано зменшення кількості ворожих штурмів.

    Водночас, за його словами, така ситуація не є однаковою по всій лінії фронту. Бойова обстановка залишається нерівномірною, і на окремих ділянках противник продовжує активні дії.

    «Противник доволі сильно сточив свої наступальні спроможності», — зазначив Черняк.

    Разом із тим російські війська не відмовляються від планів відновити наступальний потенціал. За словами офіцера, ворог активно доукомплектовує свої підрозділи, зокрема за рахунок іноземних найманців. Є інформація про підготовку бійців із країн Африки, зокрема з Ефіопії, що підтверджується радіоперехопленнями.

    Очікується, що ці сили можуть бути використані у так званих одноразових штурмах.

    Тактика російських військ при цьому суттєво не змінилася. Наразі противник рідше застосовує бронетехніку і натомість використовує легкий транспорт — мотоцикли та квадроцикли. Однак, за словами українських військових, такі атаки здебільшого завершуються невдачею.

    Водночас українські підрозділи продовжують завдавати противнику значних втрат. Зокрема, на цьому напрямку бійці третьої бригади оперативного призначення НГУ «Спартан» разом із суміжними підрозділами ліквідували роту російських військових та знищили близько півтора десятка одиниць техніки.

    Ситуація на Покровському напрямку залишається напруженою, однак українські сили утримують позиції та стримують подальший наступ противника.

  • Бухгалтер військової частини НГУ занижувала зарплати військовим і виводила гроші на сторонні рахунки

    Бухгалтер військової частини НГУ занижувала зарплати військовим і виводила гроші на сторонні рахунки

    Прокурори Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону передали до суду обвинувальні акти щодо бухгалтера однієї з військових частин Національної гвардії України та шести цивільних осіб. Їх підозрюють у причетності до масштабної схеми привласнення коштів, призначених для грошового забезпечення військовослужбовців.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    За даними слідства, бухгалтер військової частини організувала механізм незаконного заволодіння бюджетними коштами та залучила до нього шістьох цивільних спільників. Схема діяла протягом кількох років і була побудована на маніпуляціях із платіжними документами під час нарахування грошового забезпечення військовим.

    Правоохоронці встановили, що у період з 2020 по 2024 роки під час формування платіжних відомостей бухгалтер систематично зменшувала щомісячні нарахування приблизно трьом тисячам військовослужбовців. Сума такого заниження була відносно невеликою — близько 30–35 гривень для кожного військового.

    Однак через значну кількість отримувачів виплат ці кошти поступово накопичувалися. Одночасно до платіжних документів вносилися банківські реквізити сторонніх осіб, на рахунки яких і перераховувалися гроші, що утворювалися внаслідок заниження виплат.

    Після надходження коштів на ці рахунки їх знімали готівкою та розподіляли між учасниками схеми.

    За попередніми підрахунками слідства, у такий спосіб було привласнено приблизно 11,5 мільйона гривень бюджетних коштів.

    У червні 2025 року бухгалтеру військової частини та шістьом цивільним учасникам схеми повідомили про підозру. Їм інкримінують шахрайство у великих та особливо великих розмірах, а також легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Йдеться про правопорушення, передбачені частинами четвертою та п’ятою статті 190, а також частиною другою статті 209 Кримінального кодексу України.

    У межах кримінального провадження прокурори також подали цивільний позов до суду з вимогою відшкодувати державі завдані збитки.

    У разі доведення вини обвинуваченим може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Водночас відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.