Daypolitico

Позначка: НМТ

  • «Не склав — не перейшов»: в Україні обговорюють щорічний тест для школярів, але МОН такої реформи не анонсувало

    «Не склав — не перейшов»: в Україні обговорюють щорічний тест для школярів, але МОН такої реформи не анонсувало

    В українському освітньому середовищі розгорілася дискусія навколо ідеї щорічного загального тестування школярів, результат якого нібито міг би визначати, чи переходить дитина до наступного класу. Частина батьків та педагогів підтримує такий підхід як спосіб реально контролювати засвоєння програми, інші вважають, що в умовах війни він створить для дітей додатковий стрес.

    Водночас важливо уточнити: станом на 1 серпня 2026 року Міністерство освіти і науки України не оголошувало про запровадження загальнонаціонального щорічного тесту з прохідним балом для переведення всіх учнів до наступного класу. У доступних офіційних документах МОН такої реформи немає. Тож наразі йдеться саме про суспільну дискусію, а не про затверджену чи офіційно запропоновану державою зміну.

    Приводом для обговорення став допис репетиторки англійської мови, яка запропонувала підписникам поміркувати, чи варто запровадити наприкінці кожного навчального року обов’язковий «зріз знань». За такою моделлю учень, який не подолав би визначений поріг, не переходив би до наступного класу.

    Авторка допису сама поставилася до такої ідеї скептично, зазначивши, що українські діти й без того навчаються в умовах повітряних тривог, обстрілів, дистанційного навчання та психологічного навантаження. Особливо гостро питання постає у регіонах, де учні регулярно змушені проводити ночі в укриттях, а вже вранці повертатися до навчання.

    У коментарях думки розділилися. Прихильники щорічної перевірки знань вважають, що нинішня система недостатньо мотивує школярів, оскільки значна частина дітей упевнена, що незалежно від результатів її все одно переведуть далі. На їхню думку, наявність реального прохідного порогу змусила б учнів відповідальніше ставитися до навчання.

    Противники ідеї наголошують, що одна стандартизована перевірка не завжди об’єктивно відображає знання дитини. Результат може залежати від стресу, стану здоров’я, умов навчання, перебоїв з електроенергією, частоти повітряних тривог чи навіть того, чи мав учень стабільний доступ до уроків протягом року.

    Як учнів переводять до наступного класу зараз

    Чинна українська система вже передбачає підсумкове оцінювання результатів навчання, але це не є окремим загальнонаціональним тестом, однаковим для всіх школярів.

    Міністерство освіти і науки визначає, що переведення учнів на наступний рік навчання здійснюється на підставі результатів підсумкового — семестрового та річного — оцінювання і рішення педагогічної ради закладу освіти.

    Тобто вже зараз школа не просто автоматично «переводить усіх», як іноді звучить у дискусіях. Формально рішення ґрунтується на результатах навчання конкретного учня.

    Окремий порядок передбачено для дітей, які навчалися за кордоном або тривалий час не могли відвідувати українську школу. Якщо дитина не має документів із результатами навчання за кордоном або не вивчала частину предметів української програми, школа може провести річне оцінювання. У разі успішного проходження її зараховують до наступного класу.

    МОН також зазначає, що питання переведення конкретного учня вирішує саме заклад освіти, до якого він зарахований.

    Отже, елементи перевірки знань уже існують, однак вони не мають форми єдиного державного тесту з фіксованим балом для всіх дітей.

    Чи можна залишити дитину в тому самому класі

    Чинні норми допускають ситуації, коли учень може повторно навчатися у тому самому класі, але механізм значно складніший за формулу «не набрав бал — залишився».

    Особливі правила існують, зокрема, для дітей, які через війну тривалий час не мали можливості повноцінно навчатися. Для них школа може скласти індивідуальну програму, провести додаткові заняття та оцінювання. Також за заявою батьків дитина може залишитися в тому самому класі.

    Це суттєво відрізняється від моделі, яка зараз обговорюється у соцмережах, де пропонується один обов’язковий поріг для всіх.

    МОН змінювало правила переведення, але не вводило щорічний іспит

    Міністерство справді неодноразово переглядало нормативну базу щодо зарахування та переведення учнів.

    У 2024 році МОН виносило на громадське обговорення зміни до порядку переведення учнів, однак вони стосувалися передусім цифрової взаємодії та процедур у системі загальної середньої освіти, а не введення єдиного щорічного екзамену.

    У 2025 році міністерство також затвердило зміни до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів державних і комунальних закладів освіти. Однак і в цьому документі немає норми про обов’язковий загальнонаціональний тест із прохідним балом після кожного класу.

    Тому заголовки про те, що «в Україні хочуть запровадити щорічний тест і не переводити тих, хто його не склав», варто сприймати обережно. Ініціатива наразі не походить від уряду або Міністерства освіти.

    Чому тема все одно стала популярною

    Дискусія виникла не випадково. Українська освіта останні роки стикається з серйозними втратами навчального часу через пандемію, повномасштабну війну, дистанційне навчання та перебої з електроенергією.

    Через це батьки й педагоги дедалі частіше ставлять питання про те, наскільки повно учні засвоюють матеріал і чи достатньо нинішніх форм оцінювання для виявлення освітніх прогалин.

    Прихильники регулярних стандартизованих перевірок вважають, що вони могли б показувати реальну картину знань і дозволяти школам раніше реагувати на відставання.

    Опоненти наголошують: якщо використовувати тест не для діагностики, а як жорсткий бар’єр для переходу між класами, він може перетворитися на ще один високоставковий іспит. У такому разі школи ризикують почати готувати дітей передусім до тесту, а не до системного засвоєння матеріалу.

    Особливо гостро це питання стоїть під час війни, коли умови навчання дітей у різних регіонах України радикально відрізняються.

    Таким чином, ідея щорічного «зрізу знань» із обов’язковим прохідним балом справді активно обговорюється в українських соцмережах. Проте офіційної ініціативи МОН запровадити такий механізм для всіх школярів наразі немає.

    Зараз учнів переводять до наступного класу на основі семестрового та річного оцінювання і рішення педагогічної ради. Тож поки що формула «не склав єдиний тест — залишився на другий рік» є лише предметом суспільної дискусії, а не новим правилом української школи.

  • Бойові медики зможуть вступати до медичних вишів без НМТ

    Бойові медики зможуть вступати до медичних вишів без НМТ

    У 2026 році в Україні розширюється система спрощеного вступу до закладів медичної освіти для бойових медиків, які мають статус учасника бойових дій. Ініціатива Міністерства охорони здоров’я передбачає створення додаткових можливостей для військовослужбовців, які вже працюють у польових умовах і мають практичний досвід надання медичної допомоги під час бойових дій, отримати повноцінну медичну освіту без зайвих бюрократичних бар’єрів.

    Йдеться про те, що бойові медики зможуть вступати до профільних медичних закладів без складання національного мультипредметного тесту, який є обов’язковим для більшості абітурієнтів. Замість цього для них передбачено спрощену вступну процедуру у форматі співбесіди, яка може проводитися онлайн. Такий підхід пояснюють необхідністю врахування умов воєнного часу, а також специфіки служби, яка часто не дозволяє військовим проходити класичні етапи вступної кампанії.

    У МОЗ підкреслюють, що програма має не лише соціальний, а й стратегічний характер, оскільки дозволяє інтегрувати бойовий досвід військових медиків у систему цивільної медицини та підвищити загальний рівень підготовки медичних кадрів в країні. Окрему увагу приділяють тому, що багато бойових медиків уже виконують складні медичні завдання в умовах обмежених ресурсів, тому їхня подальша освіта фактично є продовженням уже набутої практики.

    Освітні можливості для цієї категорії вступників включають кілька напрямів. Зокрема, можна вступити на бакалаврські програми за спеціальністю «Медсестринство» зі спеціалізацією «Екстрена медицина», після чого випускники отримують кваліфікацію парамедика. Також доступні програми фахової передвищої освіти за напрямом «Сестринська справа», що дозволяє отримати диплом фахового молодшого бакалавра. Таким чином, система охоплює як базовий, так і більш поглиблений рівень підготовки медичних спеціалістів.

    Навчальний процес для бойових медиків максимально адаптований до умов служби. Передбачені дистанційна та заочна форми навчання, які дозволяють поєднувати службу у війську з отриманням освіти. У випадку вступу на окремі програми співбесіда також може проходити онлайн, що значно спрощує участь у вступній кампанії для військових, які перебувають у різних регіонах або на передовій.

    Подати заявку на участь у програмі можуть військовослужбовці, які виконують обов’язки бойових медиків, мають статус учасника бойових дій, а також відповідний освітній рівень — повну загальну середню освіту або попередній диплом фахового рівня. Додатковою умовою є проходження спеціалізованої підготовки у навчальних центрах сектору безпеки та оборони, що підтверджує їхню професійну кваліфікацію.

    Вступна кампанія у 2026 році має чітко визначений графік. Реєстрація електронних кабінетів розпочнеться 1 липня, після чого з 3 по 10 липня триватиме подача заяв на співбесіди. Самі співбесіди заплановані на період з 8 по 19 липня, а прийом заяв на вступ стартує 19 липня і завершиться 1 серпня. Остаточне зарахування має бути завершене до 11 серпня, що дозволяє швидко інтегрувати вступників у навчальний процес.

    У програмі беруть участь десять українських медичних закладів освіти, серед яких університети та академії у різних регіонах країни. Вони забезпечують підготовку за спеціалізаціями, що найбільше відповідають потребам військової та цивільної медицини, зокрема екстреної допомоги та сестринської справи.

    У Міністерстві охорони здоров’я наголошують, що подібні програми вже показали свою ефективність у попередні роки, коли сотні військовослужбовців скористалися можливістю здобути медичну освіту за спрощеною процедурою. Це дозволяє не лише підтримати військових після служби, а й посилити кадровий потенціал системи охорони здоров’я України в умовах тривалого навантаження на медичну сферу через війну.

  • «Пересремося всі з усіма»: Кім різко висловився про майбутні вибори в Україні

    «Пересремося всі з усіма»: Кім різко висловився про майбутні вибори в Україні

    Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім заявив, що після завершення війни Україну неминуче чекатиме складний політичний період, однак саме суспільство має визначити майбутню владу на виборах. В інтерв’ю «Українським Новинам» він відверто висловився про політичну конкуренцію, стан Миколаївщини, корупцію, відбудову, освіту та власне бачення майбутнього країни.

    Кім, який після початку повномасштабного вторгнення став одним із найвпізнаваніших регіональних керівників в Україні, визнав: майбутня виборча кампанія може бути дуже емоційною та конфліктною. Водночас він наголосив, що це нормальний демократичний процес.

    «Ми пересремося всі з усіма і когось люди оберуть», – сказав Кім, коментуючи майбутнє політичне життя після війни.

    За його словами, війна сильно змінила українське суспільство, політиків і регіональних керівників. Сам Кім зазначив, що за роки повномасштабного вторгнення став жорсткішим, дорослішим і почав інакше дивитися на процеси в державі.

    Очільник Миколаївської ОВА розповів, що місто нині живе настільки нормальним життям, наскільки це можливо під час війни. У Миколаєві працює бізнес, діти навчаються, люди ремонтують житло, відкривають нові справи та планують майбутнє. Водночас прифронтові громади області продовжують щоденно потерпати від російських ударів.

    Кім зазначив, що мешканці регіону вже навчилися розрізняти рівень загроз. За його словами, для прифронтових міст дрони чи «шахеди» вже не викликають такої реакції, як удари С-300 або артилерії, коли часу на реагування майже немає.

    Окремо він розповів про відбудову області. За словами Кіма, з початку повномасштабної війни на Миколаївщині було пошкоджено або зруйновано близько 16 тисяч об’єктів. Понад дев’ять тисяч із них уже вдалося відновити.

    Голова ОВА наголосив, що зараз область концентрується не лише на ремонті зруйнованого, а й на стратегічному розвитку. Серед ключових напрямків він назвав реіндустріалізацію, професійно-технічну освіту, залучення інвесторів та розвиток інженерних спеціальностей.

    Кім підкреслив, що Україна матиме лише один шанс ефективно використати міжнародну допомогу на відновлення. Саме тому, на його думку, вже зараз потрібно готувати людей, які зможуть працювати з великими інфраструктурними, промисловими та технологічними проєктами.

    Він також розповів про співпрацю з Південною Кореєю, зокрема з Hanyang University – одним із найбільших технічних університетів країни. Кім заявив, що хотів би імпортувати в Україну корейський досвід у сфері інженерії, виробництва та технологій.

    За словами очільника області, на Миколаївщині студентів стало менше приблизно на 10–20%, однак вищі навчальні заклади продовжують працювати. Водночас область робить ставку на професійно-технічну освіту, адже країні потрібні зварювальники, інженери, ремонтники та фахівці, які зможуть брати участь у відбудові.

    Кім також розповів, що 83% шкіл області забезпечені укриттями. Саме тому на Миколаївщині НМТ проводили безпосередньо в укриттях, щоб не переривати тестування під час повітряних тривог і не створювати додатковий стрес для дітей.

    Говорячи про бізнес, він згадав кейс із засновником monobank Олегом Гороховським, який перереєструвався як фізична особа на Миколаївщині та сплачує особисті податки в області. Кім заперечив, що це був лише піар, і наголосив: бізнес цінує увагу влади та швидке вирішення проблем у законному полі.

    Очільник ОВА також визнав, що за роки війни були помилки, зокрема кадрові. За його словами, частину людей доводилося звільняти через неефективність, слабку юридичну підготовку або корупційні ризики. Водночас він наголосив, що помилки потрібно визнавати й швидко виправляти.

    Інтерв’ю Кіма стало одним із найвідвертіших його виступів за останній час. У ньому він показав себе не лише як воєнний адміністратор, а й як політик, який уже думає про повоєнну конкуренцію, відбудову та майбутню модель розвитку України.

    Попри різку фразу про вибори, головний меседж Кіма зводиться до того, що після війни Україна повинна пройти через демократичний процес, навіть якщо він буде конфліктним, емоційним і складним.

  • Лісовий поставив крапку в дискусії: чи будуть спрощувати НМТ під час війни

    Лісовий поставив крапку в дискусії: чи будуть спрощувати НМТ під час війни

    Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявив, що Міністерство освіти не планує спрощувати Національний мультипредметний тест для вступників. Попри складні умови війни, повітряні тривоги, дистанційне навчання та освітні втрати, НМТ залишається базовим інструментом оцінювання знань абітурієнтів і забезпечення справедливого доступу до вищої освіти.

    Про це очільник МОН повідомив у коментарі журналістам, відповідаючи на запитання щодо можливого перегляду складності тестування через воєнний стан.

    За словами Лісового, ключовим принципом проведення НМТ є рівність умов для всіх учасників. Саме тому будь-які зміни у складності завдань можуть стосуватися всіх вступників однаково, але не окремих категорій учасників.

    «Тест рівний для всіх. Він може бути легший для всіх, він може бути складніший для всіх, але це не скасовує можливості конкуренції за місця. Вступ до університету має передбачати певний поріг базових знань», — наголосив міністр.

    Він зазначив, що статистика проведення НМТ за останні роки свідчить про достатню доступність тесту для більшості українських випускників. За даними Міністерства освіти, частка учасників, які не долають мінімальний пороговий бал, залишається відносно невисокою.

    «Відсоток дітей, які не склали НМТ на мінімальний прохідний бал, коливається до 20% залежно від року. Це означає, що переважна більшість учасників успішно проходить тестування і має можливість вступати до закладів вищої освіти», — пояснив Лісовий.

    Заява міністра пролунала на тлі активних дискусій серед освітян, батьків та випускників щодо впливу війни на якість підготовки школярів. Частина експертів вважає, що через тривалі повітряні тривоги, перебої з електроенергією, евакуацію сімей та дистанційний формат навчання багато учнів опинилися в нерівних умовах і потребують додаткових механізмів підтримки під час вступної кампанії.

    Водночас у Міністерстві освіти наголошують, що головною метою НМТ залишається об’єктивна оцінка рівня знань випускників. Саме результати тестування дозволяють забезпечити прозорий конкурсний відбір до українських університетів.

    Нагадаємо, що Національний мультипредметний тест був запроваджений у 2022 році як тимчасова альтернатива зовнішньому незалежному оцінюванню через повномасштабне вторгнення Росії. Формат НМТ дозволив проводити вступну кампанію навіть в умовах війни, забезпечуючи безпеку учасників та гнучкість організації тестування.

    У 2026 році вступники складають НМТ із кількох предметів, серед яких обов’язковими залишаються українська мова, математика та історія України. Додатково учасники можуть обирати предмет залежно від спеціальності, на яку планують вступати.

    У МОН підкреслюють, що система тестування постійно аналізується та вдосконалюється. Водночас кардинального спрощення змісту завдань або зниження прохідних вимог наразі не передбачено.

    Освітні експерти зазначають, що відмова від спрощення НМТ має на меті зберегти якість вищої освіти та не допустити зниження академічних стандартів. Адже університети повинні отримувати студентів із достатнім рівнем базової підготовки для успішного навчання.

    Під час нинішньої вступної кампанії основна сесія НМТ триває в Україні та за кордоном. Для учасників, які з поважних причин не змогли скласти тест у визначений день, передбачено проведення додаткових сесій.

    Таким чином, позиція Міністерства освіти залишається незмінною: Національний мультипредметний тест і надалі буде основним механізмом вступу до українських вишів, а його складність визначатиметься не воєнними обставинами, а необхідністю забезпечення рівних правил гри та якісного відбору майбутніх студентів.

  • Пенсії, бронювання, мобілізація та НМТ: з 1 червня українців чекає хвиля важливих змін

    Пенсії, бронювання, мобілізація та НМТ: з 1 червня українців чекає хвиля важливих змін

    З 1 червня 2026 року в Україні набуває чинності низка важливих змін, які стосуватимуться мільйонів громадян. Нововведення торкнуться пенсійного забезпечення, мобілізації та бронювання працівників, освіти, соціальних виплат, цифровізації трудових книжок і навіть роботи Пенсійного фонду. Частина рішень уже затверджена урядом, інші перебувають на завершальному етапі впровадження. Червень стане одним із найнасиченіших місяців року за кількістю змін у соціальній, освітній та оборонній сферах.

    Однією з найочікуваніших новин для громадян стане виплата перерахованих пенсій працюючим пенсіонерам. Йдеться про людей, які станом на квітень 2026 року набули щонайменше 24 місяці додаткового страхового стажу після призначення або попереднього перерахунку пенсії. Через особливості звітності роботодавців Пенсійний фонд не зміг провести відповідні нарахування навесні, однак у червні громадяни отримають не лише збільшений розмір пенсії, а й компенсацію за квітень та травень. Таким чином виплати надійдуть одразу за кілька місяців.

    Ще одна важлива зміна стосується цифровізації трудових книжок. До 10 червня триває завершальний етап переходу на електронний формат обліку трудової діяльності. Працівникам та роботодавцям необхідно перевірити, чи внесені всі дані до електронного реєстру Пенсійного фонду. Якщо інформація вже відображається в особистому кабінеті громадянина на порталі ПФУ, повторно подавати документи не потрібно. Перехід на електронні трудові книжки має спростити процедуру призначення пенсій та зменшити ризики втрати документів.

    Значні зміни очікують і військовослужбовців. У червні стартує черговий етап реформи Сил оборони України. Передбачається перегляд системи грошового забезпечення, підвищення виплат для командирів, сержантів та офіцерів, а також запровадження нових контрактів для представників бойових спеціальностей. Особливий акцент робиться на піхотних підрозділах, де рівень виплат залежатиме від виконання бойових завдань. За попередніми даними, винагорода може становити від 250 до 400 тисяч гривень. Крім того, триває робота над оновленням усієї контрактної системи служби, включно з визначенням чітких термінів проходження військової служби та поступовим механізмом звільнення військовослужбовців після завершення визначених періодів служби.

    Для абітурієнтів червень стане одним із найвідповідальніших місяців року. До 25 червня триватиме основна сесія Національного мультипредметного тесту. Результати вступники отримають до 3 липня. Водночас розпочинається вступна кампанія до магістратури. Основна сесія Єдиного вступного іспиту та Єдиного фахового вступного випробування проходитиме з 26 червня по 14 липня. Учасники тестування до 19 червня отримають персональні запрошення із зазначенням місця та часу складання іспитів.

    У сфері охорони здоров’я важливим дедлайном стане завершення використання коштів за державною програмою «Скринінг здоров’я 40+». Громадяни, які отримали фінансування до 1 травня, повинні пройти медичні обстеження до 30 червня. У разі невикористання коштів вони будуть повернуті до державного бюджету. Для тих, хто подав заявки після 1 травня, термін використання коштів становить два місяці з моменту зарахування.

    Внутрішньо переміщені особи також отримають зміни у правилах призначення соціальної допомоги. Якщо заяву на допомогу для дітей віком до шести років буде подано після 1 червня, виплати нараховуватимуться з місяця звернення. Розмір допомоги становить 3000 гривень щомісяця. При цьому право на отримання коштів для дітей цієї вікової категорії не залежить від рівня доходів батьків.

    Особливу увагу бізнесу та працівникам варто звернути на зміни у сфері мобілізації та бронювання. Уряд готує нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств. Очікується підвищення мінімального рівня заробітної плати для бронювання до 25 941 гривні. Також будуть переглянуті правила щодо сумісників та квоти заброньованих працівників. Після набуття чинності нової постанови підприємства матимуть десять днів для приведення документів у відповідність до нових вимог.

    Паралельно міністерства та відомства переглядатимуть критерії визначення критично важливих підприємств. Уже влітку компаніям доведеться повторно підтверджувати свій статус відповідно до оновлених правил. Експерти прогнозують, що це може вплинути на тисячі українських підприємств.

    Ще одна зміна торкнеться роботи Пенсійного фонду. Із 1 червня в Києві припиняють роботу старі номери гарячої лінії управління ПФУ. Консультації надаватимуть через єдиний контакт-центр, який працюватиме шість днів на тиждень. Для громадян залишаться доступними номери 0 800 503 753, (044) 281-08-70 та (044) 281-08-71.

    Окремі нововведення матимуть регіональний характер. Так, в Івано-Франківську з початку літа підвищуються тарифи на паркування. Вартість години паркування залежатиме від зони і становитиме від 20 до 30 гривень. Для учасників бойових дій, родин загиблих військовослужбовців та деяких інших категорій громадян пільги залишаться чинними.

    Таким чином, червень 2026 року стане місяцем масштабних змін для українців. Частина нововведень передбачає додаткові виплати та спрощення процедур, інші ж вимагають уважності до дедлайнів та нових правил. Від своєчасного виконання вимог залежатиме можливість отримання соціальної підтримки, бронювання від мобілізації, проходження вступної кампанії та користування державними програмами.

  • Вступникам на замітку: що робити, якщо втратили сертифікат НМТ

    Вступникам на замітку: що робити, якщо втратили сертифікат НМТ

    Абітурієнти, які планують вступ до закладів вищої освіти у 2025 році, зможуть використати результати національного мультипредметного тесту (НМТ) за будь-який рік з 2022 по 2025. Це передбачено законодавством про вступну кампанію.

    Якщо результат минулих років вищий, ніж цьогорічний, вступник має право подати саме його. А у разі бажання покращити результат — скласти НМТ повторно.

    Що робити, якщо втрачено сертифікат

    Якщо сертифікат загублено, пошкоджено або виявлено помилку в особистих даних, його можна поновити. Український центр оцінювання якості освіти передбачив два варіанти:

    Дублікат сертифіката видається у разі:

    • втрати, крадіжки або знищення документа;

    • пошкодження сертифіката, через що інформація стала нечіткою або недоступною.

    Для отримання дубліката потрібно звернутись до регіонального центру оцінювання якості освіти та надати пакет підтверджуючих документів.

    Повторний сертифікат видається, якщо:

    • виявлено помилку у ПІБ, серії чи номері документа, що посвідчує особу;

    • змінилася статева належність власника сертифіката.

    Однак у разі зміни прізвища чи імені після реєстрації, повторний сертифікат не виготовляється — документи мають відповідати тим даним, які були подані при реєстрації на тест.

    На що звернути увагу:

    • Сертифікати НМТ дійсні чотири роки.

    • Вибір сертифіката для вступу — за бажанням вступника.

    • Втрата документа — не вирок, його можна поновити.

    Це важливо знати всім, хто планує вступати у 2025 році або хоче використати результати попередніх тестувань.

  • Стартувала реєстрація для участі в НМТ: як подати заявку

    Стартувала реєстрація для участі в НМТ: як подати заявку

    Розпочався основний період реєстрації для участі у Національному мультипредметному тесті (НМТ) 2025 року. Вступники можуть подати свої заявки до 3 квітня. Для реєстрації необхідно створити персональний кабінет на офіційному сайті, де абітурієнти мають вказати свої дані, завантажити необхідні документи та підтвердити бажання брати участь в іспиті.

    Для реєстрації абітурієнти можуть скористатися застосунком Дія або заповнити форму через реєстраційний сервіс. Важливо, що під час реєстрації вступники мають зазначити, чи планують вони брати участь у додаткових сесіях або потребують особливих умов для складання тесту.

    Іспит НМТ-2025 можна буде скласти в 28 країнах. Якщо вступник перебуває в країні, де не буде тимчасового екзаменаційного центру (ТЕЦ), він зможе скласти іспит в найближчому доступному центрі, попередньо зареєструвавшись. Однак варто зазначити, що кількість місць у ТЕЦ обмежена, і в разі їх заповнення певний центр стане недоступним для реєстрації.

    У 2025 році завдання з української мови на НМТ будуть укладені згідно з новим правописом, що відповідає програмам зовнішнього незалежного оцінювання, заснованим на навчальних програмах з української мови.

  • Для реєстрації на НМТ необхідно мати ID-картку

    Для реєстрації на НМТ необхідно мати ID-картку

    Випускники шкіл та особи, які планують здавати Національний мультипредметний тест (НМТ) у 2025 році, повинні отримати ID-картку для участі в тестуванні. Оформлення цього документа є обов’язковим і слід подбати про це заздалегідь.

    Ключові моменти:

    • Початок реєстрації для НМТ: 6 березня 2025 року, реєстрація триватиме до 3 квітня 2025 року.
    • Термін виготовлення ID-картки: 20 робочих днів.

    Як отримати ID-картку?

    Особи, які досягли 14 років і ще не мають паспорта громадянина України, повинні звернутися до підрозділу міграційної служби або ЦНАП для оформлення паспорта.

    Необхідні документи:

    1. Свідоцтво про народження.
    2. Паспорт одного з батьків.
    3. Реєстраційний номер платника податків (за наявності).

    Послуга з оформлення першого паспорта є безкоштовною.

  • Рейтинг вишів України: які університети обирають найсильніші студенти

    Рейтинг вишів України: які університети обирають найсильніші студенти

    Вебсайт Вступ.Освіта.ua оприлюднив щорічний рейтинг українських закладів вищої освіти на основі результатів вступної кампанії 2024 року. У рейтингу враховано середні бали на Національному мультипредметному тесті (НМТ), кількість абітурієнтів, зарахованих на бюджет і контракт, а також кількість студентів, які навчаються у приватних університетах.

    Найвищі бали на контракт: хто лідирує?

    За даними рейтингу, найвищі бали на контракт отримали вступники до таких університетів:

    1. Львівський національний університет імені Івана Франка – 154,48 балів, 3471 студент.
    2. Український католицький університет – 153,38 балів, 467 студентів.
    3. Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 152,57 балів, 2705 студентів.
    4. Національний університет “Львівська політехніка” – 148,46 балів, 3596 студентів.

    Загалом, у 2024 році до українських закладів вищої освіти було зараховано понад 187 тисяч абітурієнтів на бюджетні та контрактні місця.

    Найвищі бали на бюджет: хто займає лідерські позиції?

    У бюджетних місцях найбільші середні бали НМТ у таких університетах:

    1. Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 165,81 балів, 2375 студентів.
    2. НТУУ “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” – 162,25 балів, 2878 студентів.
    3. Університет “Київська школа економіки” – 161,16 балів, 58 студентів.
    4. Національний університет “Львівська політехніка” – 160,82 балів, 2422 студенти.

    Приватні університети: скільки вступників обрали навчання в приватних закладах?

    Найбільша кількість вступників до приватних університетів у 2024 році була зафіксована в таких закладах:

    1. Міжнародний гуманітарний університет – 785 студентів.
    2. Київський університет культури – 696 студентів.
    3. Львівський торговельно-економічний університет – 676 студентів.
    4. Університет Короля Данила – 667 студентів.

    Кількість вступників на бюджет та контракт

    Рейтинг вишів за кількістю вступників на бюджетні місця виглядає наступним чином:

    1. НТУУ “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” – 2878 студентів.
    2. Національний університет “Львівська політехніка” – 2422 студенти.
    3. Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 2375 студентів.

    На контракті лідирують:

    1. Національний університет “Львівська політехніка” – 3596 студентів.
    2. Львівський національний університет імені Івана Франка – 3471 студент.
    3. Державний торговельно-економічний університет – 3019 студентів.

    Цей рейтинг допомагає майбутнім вступникам та освітянам краще орієнтуватися у виборі університету, розуміти, які навчальні заклади обирають найсильніші студенти та які університети мають найбільше бюджетних місць.

  • Скільки балів потрібно набрати на НМТ 2025 для вступу до університету

    Скільки балів потрібно набрати на НМТ 2025 для вступу до університету

    Пороговий бал — це мінімальна кількість тестових балів, яку потрібно набрати вступнику на Національному мультипредметному тесті (НМТ), щоб мати змогу взяти участь у конкурсному відборі до вищих навчальних закладів. Це ключовий показник, який визначається Міністерством освіти та науки України щороку.

    У 2025 році для того, щоб пройти поріг та бути допущеним до конкурсу на вступ, абітурієнт повинен набрати щонайменше 15% правильних відповідей за кожен предмет, який він здає на НМТ. Важливо зауважити, що пороговий бал стосується саме тестових балів, а не рейтингових, тобто саме ці бали визначають можливість участі у конкурсі.

    Якщо вступник набрав пороговий бал або більше, він може отримати рейтинг від 100 до 200 балів за кожен предмет, що дозволить йому подавати результати до приймальної комісії університету. Водночас якщо тестовий бал нижчий за пороговий, вступник не зможе подавати ці результати для вступу.

    Переведення тестових балів у рейтингову шкалу здійснюється за допомогою спеціальних таблиць переведення, що встановлюються для кожного предмету відповідно до Порядку прийому в конкретному році.

    На НМТ 2025 року, щоб отримати по 100 рейтингових балів за кожен предмет, вступникам потрібно набрати:

    • 5 балів з математики, іноземної мови та фізики;
    • 6 балів з хімії;
    • 7 балів з української мови, української літератури, географії та біології;
    • 8 балів з історії України.

    Ці вимоги дають змогу абітурієнтам розраховувати на участь у конкурсному відборі, якщо вони досягнуть порогового балу для кожного з предметів, який визначено на іспиті.