Daypolitico

Позначка: нотаріус

  • Квартири немає в Реєстрі: що це означає для власника

    Квартири немає в Реєстрі: що це означає для власника

    Кожен громадянин України, який володіє квартирою або приватним будинком, має подбати про належний стан документів на свою нерухомість. Відсутність даних у Державному реєстрі речових прав часто викликає занепокоєння, однак це не завжди означає втрату права власності.

    Нотаріус Наталія Манойло пояснила, які документи підтверджують право власності на житло, навіщо потрібна реєстрація в електронному Реєстрі та як діяти, якщо інформації про квартиру там немає.

    Навіщо потрібен Державний реєстр речових прав

    Державний реєстр речових прав на нерухоме майно — це електронна база даних, у якій міститься інформація про об’єкти нерухомості, їхніх власників, а також про можливі обтяження: арешти, іпотеки чи заборони на відчуження. Реєстр почав працювати з 1 січня 2013 року.

    До цього часу реєстрацію прав здійснювали органи БТІ на паперових носіях. Після змін у законодавстві ці функції перейшли до державних реєстраторів, які працюють у ЦНАПах, органах місцевого самоврядування, райдержадміністраціях, а також до нотаріусів — як державних, так і приватних.

    Наразі після посвідчення договору купівлі-продажу, дарування чи іншого правочину дані про нерухомість одразу вносяться до Реєстру. Підтвердженням цього є витяг з Державного реєстру речових прав.

    Реєстрація необхідна для реалізації більшості майнових прав: без неї неможливо продати або подарувати житло, оформити спадщину, отримати субсидії чи компенсації за пошкоджене майно, зокрема в межах програми «єВідновлення».

    Чи можуть анулювати право власності, якщо квартири немає в Реєстрі

    Нотаріус наголошує: відсутність інформації про нерухомість у Державному реєстрі не означає втрати права власності. Держава визнає документи, оформлені на паперових носіях до 2013 року, і вони залишаються чинними.

    У 1990-х та 2000-х роках облік нерухомості вели органи БТІ, а електронного Реєстру ще не існувало. Частина архівних даних згодом була перенесена в електронну систему, частина — ні. Тому нерухомість, придбана, наприклад, у 2005 році, може не відображатися в Реєстрі, і це не є порушенням.

    Внесення відомостей до Реєстру не є обов’язковою умовою для збереження права власності, але значно спрощує будь-які операції з майном.

    Як перевірити квартиру в Реєстрі через «Дію»

    Якщо право власності оформлювалося у 2013 році або пізніше, у більшості випадків дані вже мають бути внесені до Реєстру. Перевірити це можна через нотаріуса, ЦНАП або онлайн.

    Найпростіший спосіб — скористатися порталом «Дія». Через послугу надання інформації з Державного реєстру речових прав можна сформувати витяг, вказавши адресу об’єкта нерухомості. Вартість такої перевірки становить близько 60 гривень, а результат надається у форматі PDF.

    Як внести квартиру до Реєстру і скільки це коштує

    Якщо інформації про житло в Реєстрі немає, її можна внести, звернувшись до нотаріуса або до ЦНАПу. Для цього знадобляться паспорт, ідентифікаційний код, правовстановлюючі документи на нерухомість (договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право власності) та довідка з БТІ.

    Також необхідно сплатити адміністративний збір. Його розмір залежить від строку реєстрації та прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За стандартну реєстрацію протягом п’яти робочих днів сума становить одну десяту прожиткового мінімуму. Пришвидшена процедура коштує дорожче: реєстрація за два дні — один прожитковий мінімум, за один день — два прожиткових мінімуми.

    У разі звернення до нотаріуса додатково оплачуються нотаріальні послуги. Їхня вартість залежить від регіону та складності процедури і може коливатися від кількох сотень до кількох тисяч гривень.

  • Дві киянки незаконно вносили дані у держреєстри понад 200 разів — їм загрожує до 15 років

    Дві киянки незаконно вносили дані у держреєстри понад 200 разів — їм загрожує до 15 років

    Правоохоронці Києва скерували до суду кримінальне провадження проти 39-річної приватної нотаріус та її 45-річної подруги, яких обвинувачують у незаконних діях із державними електронними реєстрами.

    Як повідомили в поліції, слідство встановило, що нотаріус, виїхавши за межі України, не призупинила свою офіційну діяльність. Вона передала доступ до нотаріальної контори своїй безробітній знайомій, надавши їй особисті логіни та паролі для входу у державні електронні системи.

    За приблизно півтора місяця відсутності власниці кабінету подруга понад 200 разів здійснила несанкціоновані входи в реєстри. Під час цих дій вона вносила неправдиві відомості, оформлюючи фіктивні нотаріальні акти.

    Жінкам інкримінують одразу кілька статей Кримінального кодексу України, зокрема підроблення офіційних документів та організацію і здійснення несанкціонованого втручання у роботу інформаційних систем.

    Обвинувальний акт уже передано до суду. Якщо провину обвинувачених доведуть, їм загрожує до 15 років позбавлення волі з можливим додатковим обмеженням права обіймати певні посади чи здійснювати професійну діяльність.

  • Дружина депутата УДАРу легалізує схеми з землею КМДА через фіктивні договори

    Дружина депутата УДАРу легалізує схеми з землею КМДА через фіктивні договори

    У центрі нової корупційної схеми із захоплення комунальної землі в Києві — нотаріуска Алла Майорова, дружина депутата Київради від «УДАРу» Віктора Домагальського, колишнього радника мера Кличка з питань антикорупційної політики.

    Як з’ясувалося, Майорова відіграє ключову роль у механізмі масової фальсифікації договорів оренди на землю, який, за даними джерел, координується через пов’язаних чиновників КМДА та депутатів Київради — зокрема, самого Віталія Кличка, голови земельної комісії Дениса Терентьєва, директора «Київзеленбуду» В’ячеслава Непопа та депутатки Валентини Пелих.

    Суть схеми — у фіктивному оформленні оренди на привабливі комунальні ділянки за підробленими підставами. При цьому нотаріальні дії Майорової надають цим документам легітимність. Йдеться про фальсифікацію площ, вигадані об’єкти нерухомості та фейкові технічні умови.

    Один із яскравих прикладів — ділянка на вул. Табірна, 46/48-В (465 м²), передана фірмі «ВАЛЕНТИНА-92», незважаючи на відсутність погодження юрвідділу КМДА. Забудова на ній почалася без жодних дозволів, із вирубкою дерев у сквері. Фірма «ВАЛЕНТИНА-92» пов’язана з оточенням колишнього заступника голови КМДА Олександра Оленича.

    Показовим є і той факт, що після укладення скандального договору Майорова подарувала своєму чоловіку — чиновнику і депутату — майно на 2,7 млн грн. Це зафіксовано в декларації і може свідчити про матеріальну вигоду за участь у схемі.

    Всі ці дії стали предметом офіційної скарги, поданої 12 травня 2025 року до кількох державних органів. Але вже за кілька днів невстановлені особи розіслали фейкове повідомлення, нібито від імені заявників, у якому закликали «не брати до уваги викладені обставини». Документ був грубо підроблений — без КЕП і з підписом, схожим на дитячий малюнок.

    Це, очевидно, була спроба замести сліди й зупинити реакцію на викриття масштабної схеми, у якій фігурують близькі до мера Кличка чиновники, депутати та нотаріуси. Повторна скарга вже направлена. Автори розслідування попередили, що уважно відслідковуватимуть, хто з чиновників «повірить» у фейкову відписку — і жодна спроба уникнути відповідальності не залишиться без фіксації.

  • Київського нотаріуса судитимуть за передачу цифрового підпису спільникам

    Київського нотаріуса судитимуть за передачу цифрового підпису спільникам

    У Києві перед судом постане нотаріус, який під час перебування за межами України незаконно делегував свої повноваження третім особам, дозволивши їм виконувати нотаріальні дії від його імені. Про це повідомляє столична поліція.

    Слідство встановило, що у серпні–вересні 2022 року нотаріус перебував за кордоном, але вирішив не припиняти нотаріальну практику. Для цього він передав своїм спільникам у Києві доступ до офіційного робочого комп’ютера, електронного цифрового підпису, нотаріальних бланків та печатки. Таким чином, клієнтам видавали довіреності та інші документи без присутності самого нотаріуса.

    У межах розслідування правоохоронці задокументували факти несанкціонованого втручання в роботу інформаційних систем, вчиненого групою осіб під час дії воєнного стану. У результаті нотаріусу оголосили підозру за ч. 3 ст. 27 та ч. 5 ст. 361 Кримінального кодексу України.

    Йдеться про організацію та сприяння у несанкціонованому доступі до комп’ютерних систем, що має кваліфікацію як тяжкий злочин. Наразі слідство завершене, обвинувальний акт скеровано до суду.

    Як зазначається, фігуранту загрожує до 15 років позбавлення волі з можливим обмеженням права обіймати посади, пов’язані з юриспруденцією, строком до трьох років.

    Це не перший випадок порушення законодавства з боку цього нотаріуса: раніше його вже підозрювали у несанкціонованому підписанні понад 110 документів.

  • Нотаріус у Києві незаконно зареєструвала право власності на уявні будинки

    Нотаріус у Києві незаконно зареєструвала право власності на уявні будинки

    Приватний нотаріус у Києві стала фігуранткою кримінальної справи після того, як за допомогою підроблених документів зареєструвала право власності на неіснуючі будинки, що дозволило новим “власникам” привласнити земельні ділянки комунальної власності. Оперативники Департаменту внутрішньої безпеки та слідчі поліції Києва викрили нотаріуса у зловживанні своїми повноваженнями.

    Жінка, яка була державним реєстратором-приватним нотаріусом, на підставі підроблених документів провела реєстрацію права власності на уявні будинки у Голосіївському районі Києва. Вона, достеменно знаючи, що за вказаними адресами немає жодних житлових будівель, незаконно внесла зміни до бази даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Це дозволило їй надати юридичний статус “примарним” об’єктам.

    Завдяки цій маніпуляції, нові “власники” отримали можливість привласнити земельні ділянки, що належать територіальній громаді Києва. Докази, зібрані оперативниками, стали підставою для пред’явлення звинувачень нотаріусці за зловживання повноваженнями та несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в електронних системах.

    Кримінальні статті, за якими нотаріуска обвинувачується, передбачають покарання до п’яти років позбавлення волі. Наразі триває слідство щодо осіб, які могли бути причетні до цієї незаконної оборудки.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Голосіївська окружна прокуратура.

  • На Київщині помічницю нотаріуса судитимуть за підробку понад 1500 документів

    На Київщині помічницю нотаріуса судитимуть за підробку понад 1500 документів

    Помічницю київської нотаріуски судитимуть за незаконне посвідчення понад 1500 документів від імені керівниці, яка з 2022 року перебувала за кордоном. За даними слідства, вона здійснювала нотаріальні дії без належних повноважень, використовуючи доступ до офіційних бланків, печатки, цифрового підпису нотаріуса та нотаріальних реєстрів Міністерства юстиції України.

    За інформацією Київської міської прокуратури, помічницю звинувачують у внесенні фальшивих даних до нотаріальних реєстрів, що є порушенням частини 5 статті 361 та частини 3 статті 358 Кримінального кодексу України. За її дії передбачено покарання до 15 років ув’язнення, а також заборону на обіймання певних посад на строк до трьох років.

    Слідство встановило, що нотаріус, який працював у Київському міському нотаріальному окрузі, з лютого 2022 року перебував за кордоном і доручив своїй помічниці виконувати нотаріальні дії. Вона мала доступ до усіх необхідних для посвідчення документів та реєстрів, що дозволяло їй несанкціоновано здійснювати понад 1500 нотаріальних актів.

    Незважаючи на те, що клієнти не підозрювали про фальсифікацію документів, слідство встановило, що всі ці дії були незаконними. Тепер справа передана до суду, де буде визначено подальшу міру відповідальності помічниці, а також вирішено питання щодо самої нотаріуски, яка перебуває за кордоном і вже є об’єктом окремого кримінального провадження.

  • Журналісти розповіли про шахрайську схему з квартирами в Києві

    Журналісти розповіли про шахрайську схему з квартирами в Києві

    У Києві може діяти шахрайська схема з привласнення відумерлої спадщини, в рамках якої квартири, що мали б перейти у власність громади, потрапляють у приватні руки. Відповідно до повідомлень на гарячу лінію редакції СтопКору, з’явилася інформація, що до цієї “квартирної афери” можуть бути причетні окремі державні нотаріуси і навіть представники правоохоронних органів.

    Інцидент, що привернув увагу, стосується 3-кімнатної квартири на пр. Повітряних Сил, 11/15, яку спільно володіла Віталія Семенюк, померла 12 лютого 2024 року, і її мати, що пішла з життя ще у жовтні 2023 року. Після їхньої смерті квартири могли б перейти до територіальної громади як відумерла спадщина, однак з’явилися повідомлення про спробу привласнити нерухомість.

    За інформацією, наданою родичами і знайомими померлих, Віталія Семенюк не мала близьких родичів першого ступеня, що дозволяло б житло вважати відумерлим, тобто таким, що має перейти в розпорядження громади. Проте, за свідченнями сусідів, після її смерті в квартиру прибули співробітники Солом’янського райвідділу поліції і вилучили документи, що засвідчують право власності, як частину кримінального провадження.

    Далі ситуація стала ще більш заплутаною: до будинкового комітету для отримання ключів від парадної звернувся чоловік на ім’я Чайка Василь Олександрович, який заявив, що представляє інтереси чоловіка померлої – Кучера Руслана Вікторовича. Однак, згідно з інформацією від сусідів та колег померлої, Віталія Семенюк ніколи не була заміжня, а про Руслана Кучера вона не згадувала. Чайка надав нотаріально засвідчений витяг з реєстру, що підтверджує вступ Кучера у спадщину, однак не було надано жодних документів, які б підтверджували родинні зв’язки з померлою або законність переоформлення.

    З’ясувалося, що нотаріус Гриценко Ольга Василівна, яка засвідчила документ, може бути причетною до цієї ситуації, оскільки переоформила майно на Кучера без належних документів про шлюб або інші підтвердження законних прав на спадщину.

    Це не перший випадок подібного роду. Журналістське розслідування редакції СтопКору виявило інші ймовірно шахрайські схеми з привласненням житла в Києві, до яких могли бути залучені підставні спадкоємці та державні нотаріуси. Прокуратура вже відкрила кримінальне провадження, а досудове слідство здійснюється Солом’янською окружною прокуратурою.

  • В Києві викрили нотаріальну контору, що займалася підробкою документів

    В Києві викрили нотаріальну контору, що займалася підробкою документів

    Київська міська прокуратура спільно з правоохоронцями викрила масштабну схему підробки документів у нотаріальному офісі столиці. Головний фігурант — приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, який працював дистанційно з-за кордону. Його діяльність супроводжувалася численними порушеннями закону, що виявилося у створенні понад 2000 фальшивих документів.

    Суть справи

    Згідно з даними слідства, нотаріус з кінця 2022 року по 2024 рік перебував за межами України, але не припиняв свою діяльність. Від його імені працювали підлеглі, які не мали офіційного працевлаштування. Схема включала:

    • Використання особистого електронного підпису нотаріуса.
    • Внесення даних до реєстрів від імені нотаріуса.
    • Виготовлення та збут фальшивих довіреностей, заповітів та інших нотаріальних документів.

    Сам нотаріус, перебуваючи за кордоном, контролював діяльність офісу за допомогою відеокамер.

    Юридична кваліфікація злочину

    Усім п’ятьом учасникам схеми, включаючи нотаріуса, пред’явлено підозри за такими статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361: несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем.
    • ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358: підроблення та збут офіційних документів.

    Під час обшуків правоохоронці виявили:

    • Фальшиві нотаріальні документи.
    • Печатки, спеціальні бланки.
    • Електронні підписи, використані для незаконної діяльності.

    Кримінальне провадження триває. Правоохоронці встановлюють інших осіб, причетних до схеми.

    Цей випадок ще раз підкреслює необхідність посилення контролю за діяльністю нотаріусів та відповідальності за порушення законодавства у сфері використання електронних підписів і доступу до реєстрів.