Позначка: новини Білорусі

  • Після заяв Лукашенка: Кремль розіграв новий сценарій із «ударом по дітях»

    Після заяв Лукашенка: Кремль розіграв новий сценарій із «ударом по дітях»

    У Брянській області Росії розгорівся новий міжнародний скандал після повідомлень про атаку безпілотника на автобус із білоруськими дітьми. Російська влада одразу звинуватила в інциденті Україну, однак Генеральний штаб ЗСУ категорично заперечив причетність Сил оборони до події. Водночас у Центрі протидії дезінформації при РНБО України заявили, що йдеться про чергову інформаційну провокацію Кремля, спрямовану на втягування Білорусі в антик українську кампанію.

    Інцидент стався 17 червня на трасі А-240 у Брянській області РФ. За інформацією російської сторони, безпілотник атакував двоповерховий автобус, у якому перебувала дитяча футбольна команда з міста Речиця Гомельської області Білорусі. Діти прямували на відпочинок до російського Геленджика.

    За даними російської влади, в автобусі перебували 44 пасажири, серед яких 28 дітей. Повідомляється про загибель жінки, яка супроводжувала команду, а також про шістьох поранених, серед яких четверо дітей.

    Першим про інцидент заявив так званий губернатор Брянської області Єгор Ковальчук. Російські пропагандистські ресурси оперативно поширили інформацію про нібито удар українського безпілотника та опублікували фотографії пошкодженого автобуса.

    Однак майже відразу після появи звинувачень українська сторона виступила із категоричним спростуванням.

    Речник Генерального штабу Збройних сил України майор Андрій Ковальов заявив, що Сили оборони України в зазначений період не застосовували безпілотники по цілях на території Брянської області.

    «У зазначений період Сили оборони України не застосовували безпілотні літальні апарати по цілях на території Брянської області», — наголосив представник Генштабу.

    У Генеральному штабі також підкреслили, що повідомлення російської сторони не відповідають дійсності та мають ознаки чергової інформаційної операції.

    Українські військові нагадали, що саме Росія систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі України, житлових кварталах, лікарнях, школах та інших об’єктах, де перебувають мирні мешканці.

    «Розцінюємо подібні повідомлення як чергову інформаційну провокацію Кремля. Не маючи можливості досягти заявлених цілей на полі бою та зазнаючи значних втрат, Російська Федерація дедалі частіше вдається до інформаційних маніпуляцій і фабрикації звинувачень проти України», — наголосили в Генштабі.

    Особливу увагу в цій історії привернув політичний контекст події.

    Інцидент стався буквально через кілька днів після резонансних заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо війни в Україні та можливих контактів із Києвом. Останнім часом у публічних виступах білоруський лідер демонстрував дещо стриманішу риторику щодо України, що викликало активне обговорення як серед експертів, так і серед російських пропагандистів.

    Саме тому українські аналітики вбачають у події не випадковий збіг обставин.

    Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко прямо заявив, що Кремль міг використати історію з автобусом для впливу на громадську думку в Білорусі.

    За його словами, російська сторона побачила небажання білоруського суспільства підтримувати агресивну антиукраїнську риторику Москви, тому вирішила створити емоційно сильний інформаційний привід.

    «Росіяни побачили, що білоруси не хочуть підтримувати російську агресивну риторику щодо України, і видумали “теракт по автобусу з білоруськими дітьми на Брянщині”, щоб підбурити білоруське населення до підтримки агресивних дій проти України», — пояснив Коваленко.

    Цікавою виявилася і реакція офіційного Мінська.

    Міністерство закордонних справ Білорусі виступило із заявою, в якій засудило атаку на автобус та зажадало пояснень від української сторони. При цьому білоруські дипломати одночасно звернули увагу на той факт, що організатори поїздки вирішили перевозити дітей через регіон, який розташований поблизу зони бойових дій.

    Таке формулювання стало доволі нетиповим для офіційної білоруської дипломатії та викликало окрему дискусію серед експертів.

    Ще жорсткіше відреагувала лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.

    Вона наголосила, що головну відповідальність за всі трагедії, пов’язані з війною, несе Росія як держава-агресор.

    За словами Тихановської, чиновники режиму Лукашенка проявили безвідповідальність, організувавши перевезення дітей через потенційно небезпечний регіон.

    «Війна почалася через Росію, тому саме вона несе головну відповідальність за кожну смерть і кожне поранення, пов’язані з цією війною», — заявила білоруська опозиціонерка.

    Вона також закликала громадян Білорусі утриматися від поїздок до Росії та не наражати себе і своїх дітей на небезпеку.

    Історія з автобусом стала черговим епізодом інформаційного протистояння навколо війни в Україні. Російська влада регулярно звинувачує Київ у нібито атаках на цивільні об’єкти на території РФ, тоді як українська сторона наголошує, що удари завдаються виключно по законних військових цілях.

    Наразі незалежного підтвердження обставин інциденту немає. Офіційна інформація надходить переважно від російських структур та пов’язаних із ними джерел, тоді як Україна категорично відкидає свою причетність до події.

    Історія з автобусом на Брянщині вже перетворилася не лише на резонансний інцидент, а й на черговий елемент інформаційної війни між Москвою та Києвом, у яку цього разу намагаються втягнути і Білорусь.

  • «Білоруські солдати не воюватимуть в Україні»: Лукашенко зробив несподівану заяву, але залишив важливу умову

    «Білоруські солдати не воюватимуть в Україні»: Лукашенко зробив несподівану заяву, але залишив важливу умову

    Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що білоруські військовослужбовці не брали участі у війні проти України та не планують долучатися до бойових дій на боці Росії. Водночас він наголосив, що позиція Мінська може змінитися у випадку прямої загрози безпеці країни або військової атаки на білоруську територію.

    Відповідну заяву Лукашенко зробив під час публічного виступу, коментуючи роль Білорусі у російсько-українській війні. За його словами, білоруська армія не бере участі у бойових діях і не буде залучена до них у майбутньому за нинішніх умов.

    «Білоруські солдати не воювали і не воюватимуть в Україні», – заявив Лукашенко.

    Разом із тим білоруський лідер залишив застереження, яке може свідчити про готовність Мінська до інших сценаріїв розвитку подій. Він підкреслив, що у разі нападу на Білорусь ситуація кардинально зміниться.

    За словами Лукашенка, якщо з будь-якого напрямку буде здійснена військова атака на білоруську територію, тоді конфлікт може отримати зовсім інший характер. При цьому він не уточнив, які саме дії можуть бути вжиті та кого Мінськ розглядає як потенційне джерело такої загрози.

    Заява пролунала на тлі чергових дискусій щодо можливого втягування Білорусі у повномасштабну війну Росії проти України. Від початку вторгнення у лютому 2022 року територія Білорусі активно використовувалася російськими військами як плацдарм для наступу на Київ, а також для запуску ракет, розміщення військової техніки та проведення спільних навчань.

    Попри це офіційний Мінськ постійно наголошує, що білоруські підрозділи безпосередньо не брали участі у бойових діях на українській території.

    Останніми місяцями Білорусь неодноразово робила суперечливі заяви щодо військової готовності. У травні Лукашенко оголосив про проведення так званої «точкової мобілізації» та підготовку резервістів. Також білоруське керівництво повідомляло про переозброєння армії та посилення оборонних спроможностей держави.

    Ці заяви викликали занепокоєння як в Україні, так і серед країн НАТО, однак українські прикордонники та військова розвідка неодноразово зазначали, що наразі ознак формування ударного угруповання на кордоні з Україною не спостерігається.

    За оцінками експертів, прямий вступ Білорусі у війну залишається малоймовірним через низку факторів. Серед них – обмежені можливості білоруської армії, ризик внутрішньої дестабілізації, негативне ставлення значної частини населення до участі у війні та висока ймовірність серйозних політичних наслідків для режиму Лукашенка.

    Водночас аналітики наголошують, що Кремль продовжує зберігати значний вплив на Білорусь як у політичній, так і у військовій сферах. Саме тому ризики подальшого використання білоруської території для підтримки російських операцій залишаються актуальними.

    Окрему увагу викликає розміщення на території Білорусі російської тактичної ядерної зброї, а також повідомлення про можливе базування новітніх російських ракетних систем. Ці фактори посилюють роль країни у військових планах Москви навіть без прямої участі білоруських військових у бойових діях.

    Українські силові структури продовжують уважно стежити за ситуацією на північному напрямку. За даними Державної прикордонної служби та розвідки, наразі безпосередньої загрози повторного наступу з території Білорусі не зафіксовано. Водночас Україна зберігає необхідні сили та засоби для реагування на будь-які зміни обстановки.

    Експерти зазначають, що нинішня заява Лукашенка може бути спрямована як на внутрішню аудиторію, так і на міжнародних партнерів. З одного боку, вона покликана продемонструвати небажання Мінська безпосередньо вступати у війну, а з іншого – залишає простір для маневру у разі зміни безпекової ситуації або посилення тиску з боку Росії.

    Таким чином, офіційна позиція Білорусі залишається незмінною: країна не планує відправляти свої війська на війну проти України. Проте слова Лукашенка про можливу зміну ситуації у випадку атаки на Білорусь свідчать, що Мінськ не виключає різних сценаріїв розвитку подій у майбутньому.