Daypolitico

Позначка: ОАЕ

  • Нищівний удар по бетону: ОАЕ створили бункерну авіабомбу нового покоління, здатну пробивати метрові укріплення

    Нищівний удар по бетону: ОАЕ створили бункерну авіабомбу нового покоління, здатну пробивати метрові укріплення

    Об’єднані Арабські Емірати успішно завершили створення нової високоточної авіаційної зброї, призначеної для гарантованого ураження глибоко вкопаних і захищених об’єктів противника. За даними розробників, новий спеціалізований боєприпас MK 82 Penetrator під час полігонних випробувань зумів успішно пробити понад один метр монолітного залізобетону. Створенням та виробництвом цієї зброї займається компанія LAHAB, яка є дочірньою структурою провідного еміратського оборонного холдингу EDGE та спеціалізується на випуску високотехнологічних боєприпасів для сухопутних і повітряних сил.

    В основу конструкції інженери заклали геометрію та масогабаритні параметри класичної універсальної авіаційної бомби MK 82. Такий підхід дозволив надати військовим потужні можливості для штурму важких фортифікацій без потреби проектувати та інтегрувати цілком нові й дорогі системи озброєння. Під час всебічних тестів фахівці перевірили роботу боєприпасу на різноманітних типах укріплень, а також провели екологічну та кліматичну кваліфікацію. Головним досягненням розробники називають повне усунення так званого «J-ефекту» – фізичного явища, коли снаряд через колосальний опір матеріалу відхиляється від траєкторії під час удару об тверду перешкоду та втрачає пробивну силу.

    «Боєприпас був розроблений для розширення можливостей замовників при збереженні звичності та простоти використання. Ми позиціонуємо MK 82 Penetrator як варіант для ураження укріплених, залізобетонних цілей і бункерів», – заявив генеральний директор LAHAB Мохаммед Арбабі.

    Незважаючи на високі показники, технічні експерти зауважують, що розробник поки не розкрив точних умов проведення стрільб, зокрема міцності бетону, швидкості зіткнення та параметрів стійкості до різних типів перешкод, тому заявлені цифри відображають успіх заводських тестів. Водночас величезною перевагою системи є її повна сумісність із бойовими літаками стандарту НАТО різних поколінь. Бомбу можна інтегрувати на багатоцільові винищувачі четвертого та «4,5» поколінь, літаки зі змінною стрілоподібністю крила, реактивні навчально-тренувальні борти, легкі штурмовики та навіть винищувачі п’ятого покоління за умови відповідної сертифікації вузлів підвіски.

    Крім того, новий боєприпас можна комбінувати з блоками високоточного аеродинамічного наведення серій AL TARIQ та THUNDER, які розробляє холдинг EDGE. Це перетворює вільнопадаючу проникаючу бомбу на далекобійну кориговану зброю без переналаштування бортових систем літака-носія. Еміратська програма не обмежується цією розробкою: фахівці вже перебувають на фінальній стадії проектування важчої версії MK 83 Penetrator, здатної знищувати підземні командні пункти. Цей проєкт закріплює амбіції ОАЕ побудувати незалежний оборонний сектор, здобути технологічну автономність у випуску високоточної зброї та стати ключовим експортером сучасних авіабомб на глобальному ринку озброєнь.

     

  • ОАЕ долучаться до безпеки Чорного моря: Зеленський розкрив деталі нової домовленості

    ОАЕ долучаться до безпеки Чорного моря: Зеленський розкрив деталі нової домовленості

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Об’єднані Арабські Емірати допоможуть Україні посилити безпеку в Чорному морі на тлі постійних російських атак на цивільні судна та портову інфраструктуру. Відповідної домовленості вдалося досягти під час розмови глави держави з президентом ОАЕ Мухаммадом бін Заїдом Аль Нагаяном.

    Про це Зеленський повідомив у вечірньому відеозверненні 1 серпня.

    За словами президента, під час переговорів сторони обговорили можливості співпраці у сфері захисту морських шляхів, що є критично важливими для українського експорту та світової продовольчої безпеки. Глава держави наголосив, що ця взаємодія стала логічним продовженням партнерських відносин між країнами, адже раніше Україна вже надала підтримку державам Перської затоки.

    “В цьому році українці суттєво підтримали безпеку наших партнерів у Затоці. Зараз ми говорили, як Емірати можуть допомогти нам у Європі, у Чорноморському регіоні. Це стосується продовольчої безпеки, стосується безпеки морських шляхів”, – заявив Зеленський.

    Президент не уточнив, у якому саме форматі Об’єднані Арабські Емірати братимуть участь у посиленні безпеки Чорного моря. Водночас він дав зрозуміти, що співпраця охоплюватиме питання захисту морського судноплавства та стабільного функціонування експортних маршрутів, які мають важливе значення не лише для України, а й для багатьох країн світу.

    Окремо глава держави подякував Мухаммаду бін Заїду Аль Нагаяну за посередницьку роль Об’єднаних Арабських Еміратів під час обмінів військовополоненими між Україною та Росією. Зеленський також відзначив увагу керівництва ОАЕ до гуманітарних питань, пов’язаних із війною, та підтримку України у вирішенні важливих гуманітарних завдань.

    Президент нагадав, що співпраця між Києвом та країнами Перської затоки є взаємною. Навесні цього року Україна поділилася з партнерами, зокрема з Об’єднаними Арабськими Еміратами, власним досвідом протидії іранським ударним безпілотникам типу “Шахед”. Для цього українські інструктори були направлені до регіону, де допомагали місцевим фахівцям удосконалювати підходи до боротьби з безпілотними загрозами.

    Крім цього, українські спеціалісти надали експертну підтримку щодо захисту критичної інфраструктури та цивільних об’єктів. Фахівці працювали безпосередньо в країнах регіону, допомагаючи зміцнювати системи безпеки на тлі атак Ірану та знижувати ризики для цивільного населення.

    Заява президента пролунала на тлі загострення ситуації у Чорному морі. Напередодні Зеленський повідомив, що українська розвідка володіє інформацією про підготовку Росією нових ударів по портовій інфраструктурі та цивільних суднах. За його словами, Україна вже готує необхідні заходи для протидії цим загрозам.

    Останніми тижнями російські війська значно активізували атаки на цивільне судноплавство в акваторії Чорного моря. Зокрема, нещодавно під удар потрапило цивільне судно під прапором Ліберії, яке вже втретє стало ціллю російських атак. Раніше окупанти також неодноразово завдавали ударів по іноземних торговельних суднах, що перевозили українську аграрну продукцію.

    Через регулярні обстріли портової інфраструктури та комерційного флоту український морський експорт зазнав суттєвих труднощів, що викликало занепокоєння міжнародної спільноти щодо можливих наслідків для глобальної продовольчої безпеки.

    Саме через нову хвилю російських атак 27 липня Рада Безпеки ООН провела екстрене засідання, присвячене ситуації в Чорному морі. Під час обговорення представники міжнародної спільноти наголосили, що удари по торговельних суднах і портах створюють серйозні ризики для стабільності світових поставок продовольства. За підсумками засідання глава Департаменту ООН з політичних питань Кайоко Гото закликала активізувати дипломатичні зусилля для припинення атак Росії на цивільне судноплавство та забезпечення безпеки морських шляхів.

  • Дубай готовий платити за туристів: обіцяють понад 700 доларів за кожного гостя

    Дубай готовий платити за туристів: обіцяють понад 700 доларів за кожного гостя

    Влада Дубая запустила незвичну програму для відновлення туристичного потоку після різкого спаду, спричиненого ескалацією конфлікту на Близькому Сході. Резидентам Об’єднаних Арабських Еміратів пропонують винагороду вартістю понад 3 тисячі дирхамів (понад 800 доларів США або близько 700 євро) за кожного туриста, якого вони запросять до емірату. Про це повідомляє The Guardian.

    Ініціатива отримала назву A Dubai Invite. Вона передбачає, що резиденти ОАЕ зможуть отримати спеціальний пакет бонусів, якщо їхні друзі чи родичі, які не є резидентами країни, приїдуть до Дубая за туристичною візою до 31 жовтня. До пакета входять безкоштовне проживання в готелях, знижки в ресторанах, квитки до популярних туристичних локацій та інші привілеї. Один учасник може скористатися програмою до трьох разів, а використати отримані бонуси дозволяється до кінця року.

    Запуск програми став відповіддю на серйозне падіння туристичного потоку. Попри те, що у 2025 році Дубай прийняв майже 20 мільйонів туристів, цього року туристична галузь зіткнулася зі значними труднощами через загострення війни між США, Ізраїлем та Іраном, що вплинуло на безпекову ситуацію в регіоні Перської затоки.

    За інформацією The Guardian, після ракетних та безпілотних атак Ірану, під час яких були пошкоджені міжнародний аеропорт Дубая та низка відомих готелів, місто втратило частину своєї репутації як одного з найбезпечніших туристичних напрямків світу. Це призвело до скорочення кількості міжнародних рейсів, зниження рівня бронювань і фінансових втрат для готельного бізнесу. Частина готелів тимчасово припинила роботу або використала цей період для проведення масштабних ремонтів і модернізації.

    Крім державної програми, власники готелів також намагаються стимулювати попит. Для туристів запроваджують знижки до 45%, пропонують безкоштовні ночі проживання та інші спеціальні акції, покликані повернути інтерес до відпочинку в еміраті.

    Ініціатива вже демонструє високий рівень зацікавленості. За даними місцевих ЗМІ, лише за перші 48 годин після запуску програми на участь було подано понад 10 тисяч заявок. Влада Дубая розраховує, що така модель залучення гостей допоможе швидше відновити туристичну галузь та повернути місту статус одного з найпопулярніших напрямків для міжнародних подорожей.

  • Ракетний удар по танкерах в Ормузькій протоці: серед поранених – громадяни України

    Ракетний удар по танкерах в Ормузькій протоці: серед поранених – громадяни України

    Іранські крилаті ракети атакували два нафтові танкери, що належать Об’єднаним Арабським Еміратам, під час їхнього проходження через Ормузьку протоку. Унаслідок удару загинув один член екіпажу, ще восьмеро людей зазнали поранень, серед них – двоє громадян України. Інцидент став черговим епізодом різкого загострення безпекової ситуації в одному з найважливіших морських транспортних коридорів світу.

    Про це повідомляє Reuters.

    За даними Міністерства оборони ОАЕ, удар було завдано по танкерах Mombasa та Al Bahiyah, які перебували у південній частині Ормузької протоки в територіальних водах Оману. Обидва судна отримали пошкодження після влучання іранських крилатих ракет.

    Найбільше постраждав танкер Mombasa, на борту якого загинув один із членів екіпажу. Загалом поранення отримали восьмеро людей, четверо з них перебувають у тяжкому стані. Серед постраждалих – шестеро громадян Індії та двоє громадян України. Інформацію про особи українців, характер їхніх травм чи стан здоров’я офіційно поки що не оприлюднювали.

    Після влучання ракет на обох суднах виникли масштабні пожежі. Екіпажам та аварійним службам вдалося локалізувати займання і не допустити повного знищення танкерів. Водночас інформації про масштаби матеріальних збитків наразі немає.

    Влада Об’єднаних Арабських Еміратів різко засудила атаку, назвавши її “відвертим нападом” на цивільне судноплавство. В Абу-Дабі заявили, що залишають за собою право на відповідь відповідно до міжнародного права, якщо подальша ескалація триватиме.

    Іран, своєю чергою, представив іншу версію подій. Корпус вартових ісламської революції заявив, що його сили вивели з ладу два “судна-порушники”, які нібито проігнорували попередження та намагалися пройти через замінований морський маршрут. В іранському військовому відомстві також звинуватили США у тому, що Вашингтон нібито підбурював екіпажі продовжити рух попри небезпеку.

    Інцидент стався попри рамкову угоду про припинення вогню строком на 60 днів, яку сторони раніше погодили. Незважаючи на домовленості, бойові дії та взаємні удари фактично не припинилися, а напруженість у регіоні лише посилюється.

    Останніми днями США повідомляли про масштабні удари по приблизно 90 військових об’єктах на території Ірану. Американська влада пояснювала ці дії необхідністю стримування іранської військової активності та захисту міжнародного судноплавства.

    Президент США Дональд Трамп також заявив про намір відновити морську блокаду Ірану. Вашингтон прагне встановити контроль над судноплавством в Ормузькій протоці та запровадити 20-відсоткове мито для суден, що проходитимуть цим стратегічно важливим маршрутом.

    Ормузька протока є одним із ключових транспортних коридорів світової енергетики. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу, тому будь-які військові інциденти в цьому районі можуть суттєво вплинути на глобальні енергетичні ринки, вартість нафти та безпеку міжнародного судноплавства.

    За інформацією Axios, адміністрація президента США вже готується до можливого затяжного протистояння з Іраном. Джерела видання повідомляють, що у Білому домі розглядають сценарії, за яких обмін ударами навколо Ормузької протоки може тривати не лише кілька днів, а й кілька тижнів. На цьому тлі міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком ситуації, адже подальша ескалація може мати наслідки далеко за межами Близького Сходу.

  • Китай запускає цифрову платіжну систему, яка може підірвати домінування долара у світі

    Китай запускає цифрову платіжну систему, яка може підірвати домінування долара у світі

    Китай наближається до запуску однієї з наймасштабніших у світі систем цифрових міжнародних розрахунків, яка потенційно може змінити баланс сил у глобальній фінансовій системі та поступово зменшити залежність світової торгівлі від долара США. Йдеться про платформу mBridge, що розробляється під керівництвом Народного банку Китаю у співпраці з низкою центральних банків Азії та Близького Сходу. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з перебігом проєкту.

    За даними видання, проєкт перебуває на завершальному етапі підготовки до комерційного запуску, який може відбутися найближчим часом, хоча точна дата поки не розголошується. mBridge створюється як багатостороння інфраструктура для проведення транскордонних платежів із використанням цифрових валют центральних банків, що дозволяє здійснювати розрахунки напряму між країнами без традиційних посередників у вигляді глобальних банківських мереж.

    Серед учасників проєкту — центральні банки материкового Китаю, Гонконгу, Таїланду, Об’єднаних Арабських Еміратів і Саудівської Аравії. Саме ця група країн формує ядро нової фінансової інфраструктури, яка в перспективі може розширюватися за рахунок нових учасників, особливо з країн, що розвиваються та активно залучені до китайської ініціативи «Пояс і шлях».

    Однією з ключових особливостей mBridge є використання цифрових валют центральних банків (CBDC), зокрема цифрового юаня. Це дозволяє проводити розрахунки практично в реальному часі, зменшувати витрати на конвертацію валют і мінімізувати залежність від традиційних систем міжбанківських переказів, таких як SWIFT, які історично контролюються західною фінансовою інфраструктурою.

    Джерела Financial Times повідомляють, що для координації та контролю роботи платформи планується створення окремої організації з офісом у Гонконзі. Вона відповідатиме за технічну інтеграцію, стандарти безпеки, підключення нових учасників та регулювання операцій у межах системи. Фактично йдеться про формування нової багатосторонньої платіжної архітектури, яка може стати альтернативним центром глобальних розрахунків.

    За попередніми оцінками, комісії в системі mBridge можуть бути приблизно вдвічі нижчими, ніж у традиційних міжнародних платіжних каналах. Це особливо важливо для малого та середнього бізнесу, який часто стикається з високими витратами, затримками платежів і складними процедурами комплаєнсу при роботі через класичні банківські системи.

    Аналітики зазначають, що Китай вже тривалий час послідовно працює над розширенням ролі юаня у світовій економіці. Поряд із mBridge функціонує також система CIPS (Cross-Border Interbank Payment System), яка виконує роль альтернативи SWIFT для розрахунків у юанях. Однак mBridge має іншу логіку — вона орієнтована саме на цифрові валюти центральних банків і може забезпечити значно більш гнучку та швидку систему транскордонних платежів.

    Поштовхом до прискорення розвитку альтернативних фінансових інфраструктур, за оцінками експертів, стали останні геополітичні та економічні потрясіння, зокрема санкційні конфлікти, війни та зростання недовіри до домінування долара як інструменту глобального фінансового впливу. У цьому контексті країни, що беруть участь у проєкті, розглядають mBridge як спосіб зменшити вразливість до зовнішнього тиску та диверсифікувати фінансові ризики.

    Особливу роль у потенційному розширенні платформи може відіграти ініціатива «Пояс і шлях», яка об’єднує десятки країн у сфері торгівлі, інфраструктури та інвестицій. Саме ці держави можуть стати ключовими користувачами нової системи, оскільки вже мають тісні економічні зв’язки з Китаєм і зацікавлені у швидших та дешевших механізмах міжнародних розрахунків.

    Паралельно в міжнародній фінансовій системі вже фіксується зростання використання китайської платіжної інфраструктури CIPS, яка за останні роки суттєво розширила географію операцій. Однак експерти підкреслюють, що mBridge не замінює CIPS, а радше доповнює його, формуючи багаторівневу систему китайської фінансової архітектури — від класичних банківських платежів до цифрових валют центральних банків.

    Попри амбітність проєкту, аналітики застерігають, що повноцінна трансформація глобальної фінансової системи не відбудеться миттєво. Долар США залишається домінуючою резервною валютою світу, а західні фінансові інституції контролюють значну частину міжнародної торгівлі та інвестиційних потоків. Водночас поява альтернативних цифрових систем поступово створює конкуренцію та може змінювати структуру світових розрахунків у довгостроковій перспективі.

    Експерти Financial Times підкреслюють, що запуск mBridge має не лише економічне, а й геополітичне значення. Фактично Китай разом із партнерами формує альтернативний фінансовий контур, який може посилити вплив Пекіна у глобальній економіці та запропонувати країнам нові правила міжнародних розрахунків, менш залежні від традиційної доларової системи.

  • Ормуз у тіні: ОАЕ почали перекидати газ «невидимими» танкерами після ударів по Ірану

    Ормуз у тіні: ОАЕ почали перекидати газ «невидимими» танкерами після ударів по Ірану

    Національна нафтова компанія Абу-Дабі ADNOC почала використовувати танкери зі «зниклими» сигналами для транспортування зрідженого природного газу через Ормузьку протоку на тлі різкого загострення ситуації на Близькому Сході. За даними Bloomberg, судна вимикають або приховують системи автоматичної ідентифікації AIS, аби мінімізувати ризики для маршрутів постачання енергоресурсів після ударів США та Ізраїлю по Ірану.

    Йдеться про одну з найважливіших енергетичних артерій світу. Через Ормузьку протоку проходить близько п’ятої частини світових морських поставок нафти та майже 20% глобальної торгівлі скрапленим природним газом. Будь-яка нестабільність у регіоні миттєво впливає на світові енергетичні ринки, ціни на нафту та газ, а також на логістику постачань до Азії та Європи.

    За інформацією Bloomberg, ADNOC уже здійснила щонайменше три відвантаження LNG на танкери, які фактично «зникали з радарів». Таку активність зафіксувала аналітична компанія Vortexa, яка спеціалізується на моніторингу енергетичних перевезень.

    Супутникові знімки Copernicus Sentinel-2 від 15 травня показали LNG-танкер біля експортного термінала ADNOC на острові Дас в Перській затоці. Водночас жодне судно у цьому районі офіційно не передавало сигналів місцеперебування. Пізніше Vortexa ідентифікувала судно як Umm Al Ashtan. За її даними, танкер припинив передавати координати приблизно за два тижні до цього.

    Експерти пояснюють, що відключення AIS-систем є нетиповою, але дедалі поширенішою практикою у кризових регіонах. Такі дії дозволяють приховати маршрути суден від потенційних атак або спроб блокування. Водночас це значно підвищує ризики для морської навігації та ускладнює контроль міжнародного судноплавства.

    Ситуація в Ормузькій протоці різко загострилася після ударів США та Ізраїлю по іранських цілях 28 лютого 2026 року. Після цього Іран неодноразово натякав на можливість обмеження судноплавства у регіоні, а частина судноплавних компаній почала змінювати маршрути або переглядати страхові умови для перевезень через Перську затоку.

    На тлі ризиків деякі компанії почали розглядати альтернативні сухопутні маршрути транспортування енергоресурсів. Проте такі варіанти залишаються значно дорожчими та складнішими з логістичного погляду. Крім того, вони супроводжуються вищими викидами CO₂ та потребують додаткової інфраструктури.

    Особливе занепокоєння викликає залежність азійських економік від Ормузької протоки. За оцінками міжнародних аналітиків, близько 80–89% нафти, яка проходить через Ормуз, прямує до Китаю, Індії, Японії та Південної Кореї. Через цей маршрут також транспортується значна частина катарського скрапленого газу, який є критично важливим для азійського ринку.

    На цьому тлі світові ринки уважно стежать за діями найбільших енергетичних компаній регіону. ADNOC є одним із ключових експортерів LNG на глобальному ринку та відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності постачань після скорочення російського експорту до Європи та постійної напруги на Близькому Сході.

    Аналітики зазначають, що практика «невидимих» танкерів може свідчити про серйозні побоювання енергетичних компаній щодо безпеки судноплавства. Раніше подібні методи вже використовували іранські та венесуельські нафтові танкери під санкціями, однак тепер до такої тактики фактично вдаються і великі державні компанії союзників Заходу.

    Bloomberg також звертає увагу, що останніми тижнями різко зросли ставки страхування суден у Перській затоці. Морські перевізники побоюються не лише можливих атак, а й збоїв у роботі навігаційних систем, ракетних ударів або захоплення суден. У регіоні вже фіксували випадки електронного глушіння GPS-сигналів та навігаційних систем.

    Водночас країни Перської затоки намагаються не допустити повного колапсу морської логістики. ОАЕ та Катар залишаються одними з найбільших експортерів LNG у світі, а будь-які перебої можуть спровокувати нову хвилю зростання цін на газ і нафту.

    Раніше Reuters повідомляло, що деякі азійські покупці вже почали шукати резервні джерела постачання LNG через побоювання щодо Ормузької протоки. У Європі також уважно стежать за ситуацією, оскільки ринок скрапленого газу після 2022 року став одним із ключових факторів енергетичної безпеки ЄС.

    На тлі загострення ситуації в регіоні США посилили військову присутність у Перській затоці. Вашингтон заявляє, що готовий гарантувати свободу судноплавства, однак ризики для глобального енергетичного ринку залишаються високими.

    Експерти попереджають: якщо нестабільність у районі Ормузької протоки триватиме, світ може зіткнутися не лише зі стрибком цін на енергоносії, а й із новою хвилею інфляції та проблемами у глобальній торгівлі. Саме тому поява «невидимих» танкерів уже стала одним із найбільш тривожних сигналів для міжнародного ринку енергоресурсів у 2026 році.

  • США вдарили санкціями по мережі постачальників “шахедів”: під обмеження потрапили компанії з Китаю, ОАЕ та Білорусі

    США вдарили санкціями по мережі постачальників “шахедів”: під обмеження потрапили компанії з Китаю, ОАЕ та Білорусі

    Міністерство фінансів США оголосило про новий пакет санкцій проти міжнародної мережі компаній та фізичних осіб, які, за даними Вашингтона, допомагали Ірану у виробництві ударних безпілотників Shahed та розвитку балістичної ракетної програми. Під обмеження потрапили 10 осіб і компаній, пов’язаних із постачанням зброї, комплектуючих та сировини для іранського військово-промислового комплексу.

    Про це повідомило Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC).

    У заяві американського Мінфіну йдеться, що санкції стосуються структур, які базуються на Близькому Сході, у Східній Європі та Азії. За даними Вашингтона, вони брали участь у закупівлі технологій, матеріалів і компонентів, необхідних для виробництва іранських дронів серії Shahed, які Росія активно використовує у війні проти України.

    Під санкції потрапили компанії з Китаю, Гонконгу, Об’єднаних Арабських Еміратів та Білорусі. Серед них — Armory Alliance, Hitex Insulation Ningbo Company Limited, Yushita Shanghai International Trade Co Ltd, Meentropy Technology, The Earth Eye Co, AE International Trade Co Limited, HK Hesin Industry Co Limited, Mustad Limited та дубайська Elite Energy FZCO.

    У Міністерстві фінансів США наголосили, що Іран продовжує використовувати міжнародні логістичні та фінансові мережі для обходу санкцій і забезпечення власної оборонної промисловості критично важливими компонентами.

    Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Дональда Трампа продовжить жорстку політику щодо осіб і компаній, які допомагають іранським військовим.

    «Під рішучим керівництвом президента Трампа ми продовжимо діяти, щоб забезпечити безпеку Америки, і націлимося на іноземних фізичних осіб та компанії, які постачають іранським військовим зброю для використання проти сил США», — заявив Бессент.

    Нові санкції стали частиною масштабної кампанії США, спрямованої на стримування іранської військової програми та міжнародних каналів постачання. Особливу увагу Вашингтон приділяє саме дронам Shahed, які останніми роками стали одним із ключових елементів сучасних воєнних конфліктів.

    Саме ці безпілотники Росія масово застосовує для атак по українських містах та енергетичній інфраструктурі. Українська влада неодноразово заявляла, що значна частина ударів по цивільних об’єктах здійснюється саме за допомогою іранських дронів-камікадзе.

    У США також наголошують, що іранська програма виробництва безпілотників дедалі більше спирається на міжнародну мережу посередників, через яких закуповуються мікроелектроніка, ізоляційні матеріали, навігаційні компоненти та інші технології подвійного призначення.

    Американські санкції передбачають блокування активів на території США, заборону на фінансові операції та обмеження співпраці з американськими компаніями. Крім того, вторинні санкції можуть торкнутися іноземних банків або партнерів, які продовжать співпрацю з підсанкційними структурами.

    На цьому тлі напруга між США та Іраном продовжує зростати. 7 травня сторони фактично обмінялися ударами, що стало одним із найнебезпечніших епізодів загострення за останній час. Попри це, президент США Дональд Трамп заявив, що режим перемир’я між сторонами формально залишається чинним.

    Аналітики зазначають, що новий пакет санкцій свідчить про посилення тиску Вашингтона не лише на сам Іран, а й на глобальні ланцюги постачання, які дозволяють Тегерану підтримувати виробництво зброї навіть під жорсткими міжнародними обмеженнями.

    Окрему увагу експерти звертають на участь компаній із Китаю та Гонконгу. США вже не вперше звинувачують китайські структури у сприянні обходу санкцій проти Ірану та Росії. У Вашингтоні вважають, що через мережу приватних компаній і посередників Тегеран отримує доступ до критично важливих технологій, які неможливо виробити самостійно в умовах санкційної ізоляції.

    У Білому домі також не приховують занепокоєння через поглиблення військово-технічної співпраці між Росією та Іраном. За оцінками західних розвідок, Москва та Тегеран значно активізували обмін технологіями у сфері безпілотників, ракетних систем і засобів радіоелектронної боротьби.

    Нові американські санкції можуть стати сигналом про підготовку ще жорсткіших обмежень проти міжнародних мереж, які допомагають Ірану та Росії обходити експортний контроль і підтримувати виробництво озброєння.

  • ОАЕ обходять контроль Ормузької протоки під час експорту нафти

    ОАЕ обходять контроль Ормузької протоки під час експорту нафти

    Об’єднані Арабські Емірати здійснили приховані постачання нафти через Ормузьку протоку, використовуючи вимкнення систем супутникового відстеження на частині танкерів. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі морських перевезень та енергетичного ринку.

    За даними співрозмовників агентства, йдеться про кілька суден, залучених до логістичних операцій державної компанії Abu Dhabi National Oil Co (ADNOC). Вони проходили через Ормузьку протоку з вимкненими або відключеними транспондерами автоматичної ідентифікації суден (AIS), що ускладнює відстеження їхнього маршруту у відкритих системах моніторингу судноплавства. У міжнародній практиці такі дії можуть розцінюватися як нетипові, особливо в умовах підвищеної напруги навколо стратегічних морських маршрутів.

    За оцінками джерел, у квітні Емірати експортували мільйони барелів нафти сортів Upper Zakum і Das, які транспортувалися щонайменше чотирма танкерами з терміналів у Перській затоці. Частина цих вантажів, як стверджується, була перевантажена на інші судна у відкритому морі за схемою ship-to-ship transfer, після чого нафта прямувала до нафтопереробних заводів у Південній Кореї або до портів Південно-Східної Азії. Інша частина розміщувалася на сховищах в Омані.

    На тлі загострення ситуації в регіоні Перської затоки та підвищених ризиків у районі Ормузької протоки країни-експортери нафти змушені адаптувати свої логістичні маршрути. Ормузька протока залишається одним із найважливіших світових енергетичних вузлів, через який проходить значна частина морського експорту нафти з Близького Сходу. Будь-які перебої або загрози в цьому районі одразу впливають на глобальні енергетичні ринки та цінову стабільність.

    За інформацією Reuters, до початку ескалації в регіоні ОАЕ експортували близько 3,1 млн барелів нафти на добу. Нині цей показник скоротився більш ніж на 1 млн барелів. Основна частина експорту зараз припадає на нафту сорту Murban, яка транспортується трубопроводом із наземних родовищ до порту Фуджейра, що дозволяє уникати проходження через Ормузьку протоку. Водночас обмежена пропускна здатність трубопровідної системи не дозволяє країні повернутися до довоєнних обсягів постачання.

    Інші виробники регіону також коригують свою експортну політику. Ірак, Кувейт і Катар, за даними джерел ринку, або знизили ціни на нафту, або скоротили обсяги продажів, тоді як Саудівська Аравія переорієнтовує частину поставок через альтернативні маршрути, зокрема Червоне море, щоб мінімізувати ризики транзиту через потенційно небезпечні води.

    Додатковий контекст ситуації пов’язаний із змінами в енергетичній політиці ОАЕ. Країна останніми роками посилює власну самостійність у нафтовій галузі та поступово переглядає участь у міжнародних механізмах регулювання видобутку. Зокрема, 1 травня 2026 року ОАЕ оголосили про вихід з Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) та розширених домовленостей ОПЕК+, що дозволяє їм самостійно визначати рівні видобутку без квотних обмежень.

    Також країна раніше вийшла з Організації арабських країн-експортерів нафти (OAPEC), яка не встановлює обов’язкової виробничої політики, але є майданчиком для координації енергетичних стратегій. Аналітики зазначають, що ці кроки можуть свідчити про прагнення Еміратів до більш гнучкої та незалежної експортної політики в умовах зростання геополітичної напруги.

    Ринок нафти уважно стежить за розвитком ситуації навколо Ормузької протоки, оскільки будь-які додаткові обмеження або зміни маршрутів постачання можуть вплинути на глобальні ціни на енергоносії та стабільність міжнародної торгівлі.

  • Загострення на Близькому Сході: Володимир Зеленський анонсував нові безпекові угоди з країнами Затоки

    Загострення на Близькому Сході: Володимир Зеленський анонсував нові безпекові угоди з країнами Затоки

    Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку нових рішень у сфері безпеки та намір розширити партнерство з країнами Перської затоки на тлі зростання напруги в регіоні. Відповідну заяву глава держави зробив після наради, присвяченої дипломатичній роботі України на Близькому Сході.

    За словами президента, ситуація в регіоні суттєво загострилася, зокрема через удари з боку Ірану по території Об’єднаних Арабських Еміратів. Він наголосив, що Україна засуджує такі дії та вважає їх загрозою не лише для регіональної, а й для глобальної безпеки.

    Зеленський підкреслив, що стабільність у регіоні Затоки має критичне значення для світу. За його словами, події на Близькому Сході безпосередньо впливають на глобальну економіку, безпеку та соціальну ситуацію в багатьох країнах.

    «Від швидкості стабілізації ситуації та гарантування безпеки в цьому регіоні залежить дуже багато — і для безпеки, і для економіки, і для життя людей у світі», — зазначив Володимир Зеленський.

    У межах наради президент визначив ключові завдання для української дипломатичної команди. Основний акцент зроблено на активізації двосторонніх відносин із країнами Затоки, а також на розширенні співпраці у сфері безпеки.

    Зокрема, Україна вже запропонувала нові напрями співпраці Бахрейну. Очікується, що найближчим часом відповідні команди обох держав опрацюють конкретні механізми реалізації цих ініціатив.

    Президент також наголосив, що Україна продовжує виконувати раніше досягнуті домовленості з країнами регіону. За його словами, співпраця будується на принципі взаємності та взаємної вигоди.

    Окрему увагу було приділено ролі України у зміцненні безпеки. Зеленський підкреслив, що українські військові експертні команди вже працюють із партнерами, допомагаючи посилювати оборонні можливості.

    За оцінками експертів, такий формат співпраці може стати новим етапом інтеграції України у глобальну систему безпеки. Досвід української армії, отриманий у війні, викликає значний інтерес у партнерів, зокрема в країнах Близького Сходу.

    Аналітики також зазначають, що активізація дипломатії у регіоні Затоки може мати економічний вимір. Країни цього регіону є важливими гравцями на енергетичних ринках, а також потенційними інвесторами в українську економіку.

    Водночас загострення ситуації на Близькому Сході створює додаткові виклики. Зростання напруги може впливати на ціни на енергоносії, логістику та глобальні ринки, що відчувається і в Україні.

    У цьому контексті Україна намагається не лише реагувати на виклики, а й активно формувати нові партнерства. Розвиток безпекової співпраці з країнами Затоки може стати важливим елементом цієї стратегії.

    Заява Володимира Зеленського свідчить про намір України посилити свою роль у міжнародній безпековій політиці та розширити співпрацю з новими партнерами. На тлі глобальної нестабільності такі кроки можуть мати довгострокове значення як для України, так і для регіону загалом.

  • ОАЕ заявили про ракетну атаку з боку Ірану

    ОАЕ заявили про ракетну атаку з боку Ірану

    Об’єднані Арабські Емірати заявили про відбиття ракетно-дронової атаки, яка, за даними місцевої влади, була здійснена з боку Ірану. Інцидент стався у понеділок, 4 травня, і, як повідомляють офіційні джерела та міжнародні медіа, включно з CNN, став одним із перших серйозних епізодів напруження після періоду відносного затишшя в регіоні.

    За даними Міністерства оборони ОАЕ, країна зазнала комбінованої атаки із застосуванням чотирьох повітряних цілей, серед яких були балістичні ракети, крилаті ракети та безпілотники. Система протиповітряної оборони ОАЕ, як стверджується, спрацювала в штатному режимі та змогла перехопити більшість загроз. Три ракети були збиті над територіальними водами країни, ще одна впала в море, не завдавши шкоди об’єктам на суші.

    У заяві оборонного відомства підкреслюється, що звуки вибухів, які чули жителі окремих районів країни, були наслідком роботи систем ППО, які відбивали повітряні цілі. Влада наголосила, що всі загрози були оперативно нейтралізовані, а ситуація перебуває під повним контролем сил безпеки.

    Міністерство оборони також закликало громадян ОАЕ отримувати інформацію виключно з офіційних джерел, не поширювати неперевірені дані та дотримуватися інструкцій під час оголошення повітряних тривог або попереджень про небезпеку.

    За даними CNN, попередження про можливу ракетну загрозу було оголошено одразу в кількох великих містах країни, зокрема в Дубаї, Шарджі та Аджмані. Після короткого періоду підвищеної готовності тривогу було скасовано, а нормальне функціонування міської інфраструктури відновлено.

    Аналітики звертають увагу, що цей інцидент став першим подібним сигналом небезпеки менш ніж через місяць після заяв про перемир’я між США та Іраном, що викликає питання щодо стабільності домовленостей і рівня контролю над збройними угрупованнями або ракетними можливостями в регіоні.

    На тлі атаки важливо враховувати ширший дипломатичний контекст. Наприкінці квітня 2026 року Іран передав США нову пропозицію щодо припинення конфлікту та забезпечення безпеки в Ормузькій протоці. Тоді Тегеран запропонував відкласти обговорення ядерної програми на пізніший етап, зосередившись на досягненні режиму припинення бойових дій та стабілізації ситуації в регіоні.

    Згодом повідомлялося, що Іран також передав через Пакистан текст нового плану потенційних переговорів зі Сполученими Штатами, у якому ключовим пріоритетом визначалося саме припинення бойових дій. Водночас Вашингтон продовжував наполягати на необхідності врахування ядерного питання як частини будь-яких довгострокових домовленостей.

    Президент США Дональд Трамп заявляв, що Сполучені Штати досягли значних результатів у протистоянні з Іраном і, за його словами, активна фаза конфлікту завершена. Водночас він підкреслював, що питання ядерної програми Тегерана залишається відкритим і потребує подальшого тиску з боку міжнародної спільноти. Також Трамп повідомляв Конгрес США про завершення війни з Іраном, що викликало різні оцінки серед американських політиків і експертів.

    Додатково повідомлялося, що Об’єднані Арабські Емірати зверталися до США з проханням про посилення підтримки у сфері безпеки на випадок можливої подальшої ескалації конфлікту на Близькому Сході. Це свідчить про те, що попри заяви про деескалацію, ситуація в регіоні залишається напруженою і потенційно нестабільною, а ризик нових атак або інцидентів продовжує зберігатися.