Позначка: ОАСК

  • НАЗК і ГРД засвідчили порушення судді ОАСК Нагорянського

    НАЗК і ГРД засвідчили порушення судді ОАСК Нагорянського

    Вища кваліфікаційна комісія суддів України визнала суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Сергія Нагорянського таким, що не відповідає займаній посаді. Рішення ухвалено на підставі низки порушень, що стосуються службового житла, декларування та якості здійснення правосуддя.

    Питання житла стало ключовим у розслідуванні. У 2020 році Нагорянський отримав службову квартиру від держави та майже одразу розпочав її приватизацію. Аргументував це тим, що не мав власного житла за місцем роботи, хоча на той момент проживав у квартирі матері, яка незабаром померла. Спадщину він навмисно не оформив, щоб першочергово приватизувати службове житло. Паралельно суддя будує власний будинок під Києвом площею близько 250 м². Крім того, він ще стоїть у черзі на отримання постійного житла від Міноборони як військовий пенсіонер.

    Також викрито заниження у деклараціях. У 2017 році син судді придбав земельну ділянку площею 0,1755 га за 85 720 грн, тоді як ринкова ціна для цього району стартує від $467 за сотку, що майже в 2,5 раза вище за фактичну суму покупки.

    У 2019 році Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Нагорянського адмінпротокол за несвоєчасне повідомлення про істотні зміни в майновому стані. Йшлося про 725 тис. грн суддівської винагороди. Суддя пояснював затримку тим, що «не звернув увагу на смс», а Печерський суд справу закрив.

    Окремо Комісія зазначила сумнівну якість здійснення правосуддя: під час офіційного навчання Нагорянський ухвалив 132 рішення за 11 днів, що ставить під сумнів фактичну участь у процесі.

    Дев’ять членів ВККС намагалися підтримати суддю, проте цих голосів виявилося недостатньо. П’ятеро членів проголосували проти визнання його таким, що відповідає посаді.

    ВККС вирішила, що житлові схеми, проблеми з декларуванням та питання до якості правосуддя несумісні зі статусом судді. Наступним кроком Комісія внесе подання до Вищої ради правосуддя про звільнення Нагорянського з посади.

  • Суд-привид: як ОАСК продовжує отримувати мільйони після ліквідації

    Суд-привид: як ОАСК продовжує отримувати мільйони після ліквідації

    За останні три роки після ліквідації Окружного адміністративного суду Києва український держбюджет витратив близько 157 мільйонів гривень на виплати його суддям. Суд, який формально припинив існування у грудні 2022 року, продовжує коштувати платникам податків десятки мільйонів гривень, попри свій скандальний спадок і численні кримінальні провадження.

    ОАСК тривалий час вважався одним із ключових символів системної корупції в судовій владі. Його судді ухвалювали рішення, що напряму впливали на політичні процеси в країні: забороняли мирні зібрання під час Революції гідності, блокували судову реформу, скасовували декомунізацію, поновлювали на службі неатестованих правоохоронців та, за даними слідства, готували сценарії повернення Віктора Януковича до влади вже під час повномасштабної війни.

    Переломним моментом стали так звані “плівки Вовка”, оприлюднені НАБУ. З них стало відомо, як тодішній голова суду Павло Вовк та його оточення координували рішення, тиснули на суддівські органи та намагалися взяти під контроль систему суддівського врядування. Остаточною краплею стало викриття брата Вовка на отриманні хабаря у 100 тисяч доларів для передачі суддям ОАСК.

    Попри ліквідацію суду, більшість його суддів зберегли статус і продовжують отримувати винагороду. Павла Вовка звільнили лише у 2025 році, однак він оскаржує це рішення у Верховному Суді й має шанси на поновлення. Понад 40 інших суддів ОАСК досі перебувають у системі: частина з них очікує вигідного моменту для повернення, інші — готуються до почесної відставки з довічними виплатами.

    Матеріали “плівок Вовка” стали основою щонайменше двох кримінальних проваджень. Перше, ключове, слухається у Вищому антикорупційному суді й стосується створення злочинної організації для впливу на державні рішення. Його розгляд затягується роками через системні відводи, заміни адвокатів та неявки сторони захисту. Друге провадження, щодо блокування роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів, фактично не має перспектив через сплив строків давності.

    Паралельно буксують і дисциплінарні механізми. За два роки Вища рада правосуддя остаточно звільнила лише трьох суддів ОАСК. Частина справ зависла через відсутність кворуму, інші — навіть не були відкриті. Кваліфікаційне оцінювання також масово саботується: судді роками не з’являються на іспити, використовуючи формальні підстави.

    Додаткову загрозу створює Верховний Суд. Якщо він стане на бік Павла Вовка та визнає незаконним використання матеріалів негласних слідчих дій у дисциплінарних справах, це може призвести до повернення мантій не лише йому, а й десяткам інших недоброчесних суддів, фактично нівелювавши спроби очищення системи.

    На цьому тлі держава готується створити нові спеціалізовані адміністративні суди замість ОАСК — це одна з ключових вимог ЄС і МВФ. Відбір суддів до них відбуватиметься за участі міжнародних експертів. Саме від цього процесу залежить, чи стане нова інституція розривом із минулим, чи черговим реваншем старої системи.

    Поки ж історія ОАСК триває у вигляді мільйонних виплат, заблокованих справ і ризику повернення одіозних суддів. І лише тиск суспільства та принципова позиція органів суддівського врядування можуть не дозволити цій історії завершитися поразкою реформи.

  • Дисциплінарна справа судді Шулежка знову на паузі через рівність голосів у ВРП

    Дисциплінарна справа судді Шулежка знову на паузі через рівність голосів у ВРП

    Вища рада правосуддя (ВРП) не змогла ухвалити рішення щодо дисциплінарної скарги на суддю ОАСК Віктора Шулежка, розгляд якої було ініційовано за скаргою загиблого на фронті активіста Романа Ратушного. Засідання знову відкладено через рівну кількість голосів «за» та «проти» залишення рішення Палати в силі.

    Скарга стосувалася дій судді Шулежка у 2020 році, коли він призупинив рішення Київради щодо повернення парку статусу зеленої зони та зупинення забудови, розглянувши справу без участі сторін. Це дозволило ТОВ «Дайтона груп» продовжити забудову, що стало підставою для дисциплінарної скарги.

    Раніше Палата ВРП встановила недбалість судді, ухваливши рішення без належного обґрунтування та проголосувала за його притягнення до відповідальності у вигляді догани з позбавленням доплат. Проте на останньому засіданні голоси членів ВРП розділилися порівну: шість виступили за залишення рішення, шість – проти, включно з Бурлаковим, Ковбієм, Кравченком, Боковою, Котелевцем та Махінчуком.

    Суддя Шулежко також подав скаргу на дисциплінарного інспектора Плескача через нібито конфлікт інтересів, але її відхилили. Крім того, у листопаді ВРП відкрила нове дисциплінарне провадження щодо судді у зв’язку з плівками Вовка, на яких він нібито брав участь у планах блокування роботи ВККС та підриву судової системи.

    Ситуація демонструє складність притягнення суддів до відповідальності та політичну чутливість процесів у Вищій раді правосуддя, а також продовжує викликати суспільний резонанс.

  • Ексміністерка Богатирьова судиться за пенсію

    Ексміністерка Богатирьова судиться за пенсію

    Раїса Богатирьова — колишня міністерка охорони здоров’я та одна з найвпливовіших соратниць Віктора Януковича — знову нагадала про себе. Уже четвертий рік вона намагається через суд домогтися перерахунку пенсії. Цього разу справу, яку не встиг розглянути скандально відомий ОАСК, перебрав на себе Волинський окружний адміністративний суд.

    У позові, поданому ще у травні 2021 року, Богатирьова вимагає зобов’язати Пенсійний фонд України перерахувати їй пенсію за віком, виходячи з 90% заробітної плати чинного народного депутата станом на 1 січня 2021 року. За тодішніми розрахунками, це понад 20 тисяч гривень на місяць. Аргументи — її депутатський стаж і посилання на закон про статус народного депутата.

    Після ліквідації ОАСК у грудні 2022 року, розгляд справи завис у повітрі. Але 3 березня 2025 року Волинський суд постановив розглядати справу в письмовому провадженні без виклику сторін.

    За інформацією з декларацій, ще у 2012 році пенсія Богатирьової складала близько 16,5 тисяч гривень на місяць. Враховуючи загальний рівень життя та скандали навколо неї, навіть така сума вже викликала подив у суспільстві.

    Втім, Пенсійний фонд відмовився надати будь-яку інформацію щодо пенсій таких осіб, як Янукович, Азаров, Табачник чи Богатирьова. Аргументація — це може створити для них “ворожий психологічний фон” та “поставити під загрозу їхнє здоров’я”.

    Однак суспільний резонанс викликає не тільки сума пенсії. Богатирьова, яку звинувачували у розкраданні коштів на закупівлі ліків для МОЗ, ще у 2021 році через суд домоглася поновлення доступу до розкішного маєтку на держдачах у Конча-Заспі. Свого часу вона побудувала там будинок в рамках “інвестиційного проєкту”, але після Революції гідності її позбавили права користування нерухомістю. Судовий процес триває досі.

    Раїса Богатирьова була фігурою не лише політичною, а й сімейно-бізнесовою. Її сини – Олександр і Ігор – ще за її міністерської каденції розгорнули масштабні схеми в енергетичному та фармацевтичному секторах. Один – отримував мільйонні держпідряди на поставки ліків, інший – на модернізацію ТЕС.

    Після Революції гідності Богатирьова виїхала з України, а в 2019 році повернулася, де її одразу затримали. Але вже незабаром випустили під заставу. Пізніше Антикорупційний суд скасував і арешт, і запобіжний захід. З того часу про неї чутно мало, але судова тяганина за “депутатську” пенсію свідчить: боротьба за статус і привілеї триває.

  • Скільки виплатили скандальному судді Павлу Вовку після звільнення

    Скільки виплатили скандальному судді Павлу Вовку після звільнення

    Павло Вовк, одіозний голова Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК), якого давно вважають символом суддівської безкарності в Україні, офіційно звільнений лише у березні 2025 року. Хоча сам суд ліквідували ще наприкінці 2022-го, Вовк продовжував отримувати щедру зарплату, при цьому не здійснюючи правосуддя. І суми ці — вражають.

    Як стало відомо з оприлюднених бухгалтерських документів ОАСК, лише за 2023-2024 роки та січень-лютий 2025 року Павло Вовк отримав із бюджету 3,52 млн грн. Це виплати за «вірну службу» у суді, якого, по суті, вже не існувало. Серед бонусів — 225,8 тис. грн за науковий ступінь, 157,6 тис. грн на «оздоровлення», 150,5 тис. грн за керівну посаду, а також доплата за роботу із державною таємницею – 109,4 тис. грн.

    Загалом, за ці два роки 43 судді ОАСК (які залишалися у штаті) отримали з бюджету понад 157 млн грн. І це — попри те, що суд не здійснював розгляд справ.

    Ім’я Вовка стало відомим усій країні після гучного скандалу з «плівками НАБУ». У 2019–2020 роках детективи оприлюднили записи з кабінету голови ОАСК, на яких судді відкрито обговорювали вплив на інші органи судової влади, «потрібні рішення» та схеми контролю над Вищою радою правосуддя та Вищою кваліфікаційною комісією суддів.

    Вовк, зокрема, заявляв, що «в судовій владі треба керувати не законом, а політичною доцільністю». За даними слідства, судді ухвалювали рішення в інтересах політичних еліт і бізнес-груп, перетворивши ОАСК на інструмент впливу.

    Але на цьому не закінчилося. У переддень повномасштабного вторгнення Росії, у 2022 році, суд взяв до розгляду позов… Віктора Януковича. Експрезидент-втікач намагався оскаржити своє усунення з посади у 2014-му. Справу тягнули до квітня 2022 року, і є підозри, що судді зумисне «маринували» її в очікуванні, як складеться ситуація на фронті.

    Незважаючи на гучні викриття, Верховна Рада лише в грудні 2022 року проголосувала за ліквідацію ОАСК. Однак сам Павло Вовк ще понад два роки залишався у штаті судової системи. Зрештою, у березні 2025 року він був звільнений через істотний дисциплінарний проступок. Але зроблено це було, коли всі «вихідні» вже були виплачені.

    Нагадаємо, ліквідація ОАСК стала ініціативою президента Володимира Зеленського після численних розслідувань, у яких суд фігурував як головний інструмент судової корупції. Проте, як видно, самі служителі Феміди вийшли з цього процесу не з порожніми руками.

  • ОАСК виплатив суддям сотні мільйонів після скандалу

    ОАСК виплатив суддям сотні мільйонів після скандалу

    Поки українці донатять на дрони, сидять без світла і платять все більше за комуналку, судді одного з найодіозніших судів країни — ліквідованого ОАСК — тихо й впевнено отримують мільйони з бюджету. За останні два роки, поки про цей суд начебто всі забули, його судді отримали 157 мільйонів гривень зарплат. У середньому — по 3 мільйони на кожного. За цей час сам ОАСК не ухвалював рішень, не мав повноважень, а частина його суддів навіть стала фігурантами дисциплінарних проваджень.

    Це все — з офіційної відповіді Державної судової адміністрації, наданої за запитом журналістів «Главкому».

    Згідно з документами, у штаті ліквідованого суду залишалося 43 судді. І навіть після того, як Верховна Рада у грудні 2022-го проголосувала за ліквідацію ОАСК, «судова каста» продовжувала отримувати зарплату — ще понад рік.

    У розрахунок не включені виплати для працівників апарату суду (а це ще 24 особи), тобто реальні витрати були ще більшими. Поки українці втрачають житло і близьких, Павло Вовк і компанія отримують зарплати, які в рази перевищують доходи навіть високопосадовців.

    За інформацією джерела в Вищій раді правосуддя, вже відкрито дисциплінарні провадження щодо п’яти колишніх суддів ОАСК: Павла Григоровича, Віталія Амельохіна, Володимира Келеберди, Марини Бояринцевої та Ігоря Погрібніченка. Очікується, що в найближчі два місяці кількість фігурантів зросте, а перші звільнення можуть відбутися вже до літа.

    Однак українці вже неодноразово бачили, як подібні “провадження” затягуються на роки, а в результаті судді отримують або мінімальні стягнення, або взагалі виходять сухими з води.

    Цей суд став нариваючою виразкою в українській судовій системі задовго до свого ліквідаційного вердикту. У 2019-2020 роках НАБУ оприлюднило так звані «плівки Вовка», на яких зафіксовано, як судді вирішують, кого з політиків «мочити», як “призначати” керівництво у Вищій кваліфікаційній комісії та Вищій раді правосуддя. Суд був фактично перетворений на приватну фірму з обслуговування політичних і бізнес-інтересів.

    Апофеозом цинізму стало те, що вже перед самою повномасштабною війною ОАСК взяв до розгляду позови… Віктора Януковича! Той намагався оскаржити своє усунення з посади президента та домогтися скасування позачергових виборів 2014 року. Навіщо це знадобилося саме тоді — питання риторичне. Одна з версій — судді просто тягнули час, очікуючи, що російські війська захоплять Київ, і можна буде швидко винести потрібне рішення в інтересах Кремля.

    Позови Януковича розглядали до кінця квітня 2022 року, вже після початку повномасштабної агресії. Після цього діяльність суду припинили.

    Утримання колишніх суддів ОАСК, які фактично перебувають у стані “ні риба, ні м’ясо”, вже обійшлося платникам податків у понад 157 мільйонів гривень. І це лише частина суми. Судді отримували зарплати за відсутності повноцінного функціонування установи. При цьому низка з них потенційно може продовжити роботу в оновленому Київському міському окружному адміністративному суді або в інших судах.

    Навіть після офіційної ліквідації суду його постаті залишаються у грі. Вони зберігають вплив, зв’язки, і, що найнебезпечніше, — відсутність реального покарання. Без рішучого очищення та реального притягнення до відповідальності «вовчі суди» продовжать керувати з тіні.

    А українці — знову платитимуть за їхню безкарність.

  • Судді ліквідованого ОАСК отримують мільйони з бюджету – ЗМІ

    Судді ліквідованого ОАСК отримують мільйони з бюджету – ЗМІ

    Після ухвалення закону про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) у грудні 2022 року, багато запитань викликало те, як саме ця реформа вплинула на діяльність суддів і бюджетні витрати. Закон, підписаний Володимиром Зеленським, передбачав закриття суду та передачу його функцій Київському міському окружному адміністративному суду. Однак, незважаючи на те, що суд припинив розгляд справ, багато суддів ОАСК продовжують отримувати зарплату без виконання своїх обов’язків. Про це пише Інформатор.

    З початку 2022 року судді ОАСК, які не брали участі в судовому процесі, отримали понад 99 мільйонів гривень. Це викликало обурення, адже паралельно з цим районні та Господарський суди Києва витратили більше 76 мільйонів гривень на оплату праці суддів, які також не працювали під час війни.

    Офіційна інформація з ОАСК свідчить, що, незважаючи на ліквідацію, в суді залишилося 47 суддів, які протягом 2,5 років отримали близько 95 мільйонів гривень. Ці суми включають зарплату для суддів, які формально не мають повноважень, але продовжують бути у штаті суду.

    Після набуття чинності закону 15 грудня 2022 року, всі справи були передані до нового Київського міського окружного адміністративного суду, а ОАСК припинив свою діяльність. Тим не менш, судді продовжували отримувати заробітну плату, хоча й не виконували свої обов’язки. Наприклад, голова суду Павло Вовк, не розглядаючи жодної справи в 2023 році, заробив близько 1,9 мільйона гривень, порівняно з 2 мільйонами гривень у 2022 році, коли суд ще функціонував.

    У Україні наразі існує більше 480 суддів, які фактично не виконують своїх обов’язків, проте продовжують отримувати заробітну плату. Кожен з них обходиться бюджету в середньому в понад 1,2 мільйона гривень на рік. Це викликано різними причинами, включаючи закінчення терміну повноважень, реорганізацію суду, відсторонення за правопорушення, мобілізацію до армії, затримки з прийняттям присяги або проходженням суддівської підготовки.

    Також, важливо зазначити, що причини неактивності суддів можуть бути пов’язані із затримками в адміністративних процесах або особистими обставинами, такими як декретна відпустка, хоча остання причина рідко призводить до значних витрат на утримання суддів.

  • “Вовчий суд” вже другий рік як ліквідовано, але українці й досі платять кожному судді більше мільйона гривень на рік

    “Вовчий суд” вже другий рік як ліквідовано, але українці й досі платять кожному судді більше мільйона гривень на рік

    25 грудня 2023 року з будівлі на вулиці Петра Болбочана, 8 було відправлено листа за підписом судді Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павла Вовка, який раніше очолював цей суд. Адресат, вказаний на конверті, – голова Вищої ради правосуддя (ВРП) Григорій Усик.

    Суддя Вовк бив на сполох, переконував Усика: мовляв, під загрозою опинився авторитет усієї Вищої ради – самоврядного органу, який призначає та звільняє всіх суддів України. Причина цьому – член ВРП, у минулому адвокат Роман Маселко. На думку Вовка, у Маселка «сформоване упереджене ставлення» до низки суддів, а тому він має «постійний реальний конфлікт інтересів…, у тому числі щодо суддів ОАСК». З таких міркувань, дав пораду суддя Вовк голові ВРП Усику, Романа Маселка негайно треба звільнити.

    Родзинка цієї історії у тому, що з моменту ліквідації Окружного адміністративного суду Києва минуло більше року, проте, як ми бачимо, цей орган досі живий.  «Живучість» Окружного суду за нинішніх може видаватися абсурдом. Але факт залишається фактом: пів сотні суддів Окружного адміністративного суду попри його ліквідацію і попри війну продовжують одержувати солідні винагороди, нічого при цьому не роблячи. Ніякого правосуддя вони не здійснюють: не виносять рішень та постанов. А деякі судді, зокрема вищезгаданий Павло Вовк, більш відомий суспільству за кейсом НАБУ «Плівки Вовка», ще й намагаються далі впливати на всю систему правосуддя.

    Мільйони за гарні очі

    На кінець листопада 2023 року в ліквідованому Окружному адмінсуду Києва нараховувався 51 суддя. Практично кожен з них одержав понад 1 млн грн суддівської винагороди за підсумками 11 місяців. Загалом за січень-листопад 2023-го суддям ОАСК нараховано 65,3 млн грн винагороди, з них виплачено на руки (з урахуванням відмінусованих податків) 51,1 млн грн.

    Всього за січень-листопад 2023-го суддям ОАСК нараховано 65,3 млн грн винагороди

    Частина суддів не полінувалися і задекларували отримані гроші, які їм виплатила держава. Зокрема, суддя Наталія Клименчук вказала, що у листопаді 2023 року отримала 143,8 тис. грн зарплати у суді, який є недіючим.

    Солідні виплати «впали» суддям ОАСК Тетяна Шейко і Олександру Кармазіну – 209,6 тис. грн і 295,4 тис. грн, відповідно. Додамо, що всі судді та держслужбовці зобов’язані декларувати місячні доходи, які перевищують 50 прожиткових мінімумів (134 тис. грн), встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (у 2023-му – 2684 грн).

    Заробітки судді Павла Вовка, який має зуб на члена ВРП Маселка, також чималі.

    За 11 місяців 2023 року Вовк на рівному місці «підняв» 1,6 млн грн.

    Суду нема, а суддя Павло Вовк заробив за 11 місяців 2023 року 1,6 млн грн
    Суду нема, а суддя Павло Вовк заробив за 11 місяців 2023 року 1,6 млн грн.

    Нагадаємо, що рік тому згаданий член Вищої ради правосуддя Роман Маселко попереджав: ліквідація Окружного адміністративного суду Києва не означає автоматичне звільнення суддів. Вони залишаються суддями і отримуватимуть суддівську винагороду без надбавок.

    За що Зеленський і Рада «знесли» суд?

    Чому ж виник такий парадокс: суду нема, а судді вдають, ніби працюють і при цьому отримують винагороду?

    Повернімося у недавнє минуле. У квітні 2021 року президент Володимир Зеленський відреагував на електронну петицію та звернення антикорупційних громадських організацій щодо запуску процедури ліквідації столичного Окружного адмінсуду. Зокрема, глава держави направив до Верховної Ради відповідний законопроєкт як невідкладний.

    «У демократичному суспільстві повага й довіра до суду мають бути безумовними. Але там, де вмирає довіра, закінчується й демократія. ОАСК мав достатньо часу, щоб одуматися, подивитися на себе в дзеркало та віднайти там прості речі, які так шукають у ньому суспільство й держава, – справедливість, неупередженість і чесність. Замість цього бачимо чергові скандали з «плівками», корупцію пов’язаних осіб із забитими грошима сейфами та численні сумнівні рішення. Довіра до Окружного адміністративного суду м. Києва втрачена», – сказано на сайті глави держави.

    Упливовість Окружного адмінсуду пояснювалася категорією справ, які належало йому розглядати.

    ОАСК мав право розглядати:

    оскарження актів Кабміну, міністерств, Нацбанку та інших органів центральної влади;

    оскарження рішень Антимонопольного комітету чи позови цього комітету до інших юридичних осіб;

    справи про державну допомогу суб’єктам господарювання;

    справи проти українських дипломатичних представництв або дипломатів;

    справи проти органів, які здійснюють дисциплінарне провадження проти прокурорів;

    справи про ліквідацію чи заборону політичних партій.

    Наприклад, восени-взимку 2013 року, у розпал Євромайдану, ОАСК заборонив проводити мирні акції протесту у центрі Києва, а 9 грудня того ж року одіозний суддя Євгеній Аблов зобов’язав МВС та столичну мерію розчистити від барикад та наметів ряд вулиць, у тому числі Майдан Незалежності; у 2014-2021 роках суд захистив понад 200 люстрованих держслужбовців та силовиків, стягуючи мільйонні компенсації з держбюджету; у квітні 2019 року суд задовольнив позов олігарха Ігоря Коломойського до Національного банку та Кабміну і визнав незаконною націоналізацію Приватбанку; у 2019 році ОАСК визнав протиправною заборону на в’їзд в Україну актора Федора Добронравова та анулював заборону на ретрансляцію деяких фільмів за його участю, зокрема, серіалу «Свати»; у січні 2021 року суд скасував нову редакцію українського правопису.

    Вершиною цинізму в історії цього суду став розгляд позовних заяв експрезидента Віктора Януковича у листопаді-грудні 2021 року, себто напередодні збройного вторгнення Росії в Україну. У них зазначалося, що парламент не мав повноважень 22 лютого 2014 року голосувати за постанову про самоусунення президента України від виконання конституційних повноважень і призначення позачергових президентських виборів. Також, на думку Януковича, у 2015 році Рада незаконно позбавила його звання президента України.

    Апріорі суд мав відмовити президенту-втікачу через пропуск терміну на оскарження актів парламенту. Однак два позови колишнього президента було взято до розгляду. Остаточний вердикт (залишення без задоволення обох позовів) ОАСК дав лише наприкінці квітня 2022 року, коли стало зрозуміло, що окупанти відступили від столиці.

    Як писав «Главком», версія про те, що судді ОАСК навмисно «маринували» справи Януковича, очікуючи на розвиток подій на фронті, цілком логічна. Як підтвердив в інтерв’ю «Гордону» колишній начальник управлінь Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях генерал-майор запасу Олександр Петрулевич, суд мав ухвалити рішення щодо Януковича одразу після того, як росіяни взяли би Київ.

    «Росія вже підготувала президента. І тут аспект особистого задоволення конкретної людини – Путіна. Його ж образили 2004 року, коли Янукович не став президентом. 2010 року він таки «пробив» його на посаду президента. Поновити його на посаді, поміняти нам владу – і повністю підконтрольна Росії держава. Усе було чітко сплановано, але ніхто не звернув на це уваги. У мене зараз постає питання: а де судді, які ухвалювали ці рішення? Хтось якісь претензії їм висунув? Я вже не говорю про притягнення до кримінальної відповідальності. Вони що, не розуміли, що роблять? Чудово розуміли», – впевений Петрулевич.

    Загалом, парламентарям попри усі згадані скандали і підозри знадобилося понад рік часу для розгляду невідкладного президентського проєкту закону про ліквідацію столичного суду.

    Що далі?

    Журналісти надіслали запити до Державної судової адміністрації та Вищої ради правосуддя з проханням повідомити про подальшу долю приміщень Окружного адмінсуду (вулиці Велика Васильківська, 81А і Петра Болбочана, 8), а також подальшого працевлаштування або звільнення суддів Окружного адмінсуду. Адже за законом на місці ОАСК має з’явитися Київський міський окружний адміністративний суд. До моменту створення нового суду всі справи ОАСК передаються до Київського окружного адміністративного суду.

    Приміщення Окружного адмінсуду Києва розташоване за адресою Петра Болбочана, 8Приміщення Окружного адмінсуду Києва розташоване за адресою Петра Болбочана, 8
    фото з відкритих джерел

    Між іншим, передача справ з ОАСК до Київського окружного адміністративного суду  мала відбутися протягом 10 днів. Але й тут буксування. Із близько 64 тис. справ та матеріалів, що перебували у провадженні ліквідованого суду, у першому півріччі 2023 року до Київського окружного адміністративного суду надійшло 30086 справ і матеріалів.

    Державна судова адміністрація відповіла сухо по суті: подальша доля двох будівель Окружного адмінсуду Києва буде вирішуватися після завершення ліквідаційних процедур. І уточнили: сама ж ліквідація ОАСК «займає тривалий час».

    Що стосується подальшого переведення суддів із ліквідованого ОАСКу, то протягом року лише суддя Володимир Донець виявив таке бажання. Вища рада правосуддя «прикомандирувала» його до Київського окружного адміністративного суду.

    Протягом року після ліквідації ОАСК лише суддя Володимир Донець виявив бажання перевестися до іншого суду

    Ще двоє служителів Феміди Альона Мазур та Євгеній Аблов попросилися у відставку. До слова, останнього ВРП дуже не хоче відпускати у відставку за власним бажанням. А, найімовірніше, має намір звільнити «по статті» – за вчинення істотного дисциплінарного проступку. 26 грудня на сайті Вищої ради правосуддя з’явилося повідомлення: зупинено розгляд заяви Аблова до розгляду дисциплінарних скарг, які раніше надійшли стосовно цього судді.

    Суддя Євген Аблов у розпал Євромайдану, 9 грудня 2013 року, зобов’язав МВС та столичну мерію згорнути барикади та намети з Майдану Незалежності та інших вулиць
    Суддя Євген Аблов у розпал Євромайдану, 9 грудня 2013 року, зобов’язав МВС та столичну мерію згорнути барикади та намети з Майдану Незалежності та інших вулиць
    Річ у тім, що суддя Аблов відомий низкою скандальних рішень. Голос, схожий на голос Аблова, зафіксований і на сумнозвісних «плівках Вовка». Там він звертався до ексголови ОАСК Павла Вовка з пропозицією: «Шеф, давай что-то учудим. Я готов». За версією слідства, злочинна організація на чолі з ексголовою Окружного адмінсуду (всього в неї входило 12 осіб) мала на меті захопити державну владу шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Вищою радою правосуддя та створення штучних перешкод у їхній роботі.

    У липні 2019 року НАБУ провело обшук у будівлі ОАСК, а в публічний доступ потрапили записи, відомі як «плівки Вовка». На них людина, чий голос схожий на голос голови суду Павла Вовка, обговорює з іншими співрозмовниками вплив на суди та на органи влади, а також те, як «захопити» та «втримати» владу. На частині записів чоловік, схожий за голосом на Вовка, хизується, що домовився про непритягнення до дисциплінарної відповідальності деяких суддів ОАСК, які виносили рішення про заборону мітингів на Майдані у 2013 році та інші рішення проти учасників Революції гідності. Зокрема, йдеться про Богдана Саніна та Євгенія Аблова. За цими фактами НАБУ та СБУ порушили кримінальне провадження щодо Вовка та його колег.

    Сам Павло Вовк заперечує достовірність цих записів. Та заявляє, що, на його думку, таким чином іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.

    Крім цього, з’явилася інформація про оголошення у розшук сина судді Аблова. Правоохоронці підозрюють Івана Аблова в умисному вбивстві людини. Це сталося 1 січня 2024 року.

    Разом із тим голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик висловив запевнення, що всі судді ОАСКу пройдуть ретельну перевірку. «Жоден із них не пройшов кваліфікаційне оцінювання, а без нього вони не можуть бути переведені до іншого суду. Тому побоювання, що їх автоматично переведуть у новий суд, даремні», – заявив очільник ВРП в інтерв’ю ЗМІ.

    Проте пан Усик не уточнив ключовий момент: скільки ще часу держава, яка веде війну, фінансуватиме бездіяльних служителів Феміди коштом платників податків?