Daypolitico

Позначка: облікова ставка

  • Поки триває війна, на рахунках українців — трильйони: банки зафіксували новий рекорд

    Поки триває війна, на рахунках українців — трильйони: банки зафіксували новий рекорд

    Українці продовжують збільшувати обсяги коштів на банківських рахунках навіть в умовах повномасштабної війни. Станом на 1 жовтня 2026 року загальна сума вкладів фізичних осіб, включно з фізичними особами-підприємцями, досягла 1 трильйона 779,6 мільярда гривень. За дев’ять місяців поточного року цей показник збільшився майже на 162 мільярди гривень. Водночас лише протягом вересня залишки на рахунках зросли ще на 19,4 мільярда гривень.

    Такі дані оприлюднили Українські Новини з посиланням на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

    Згідно з опублікованою статистикою, зростання банківських заощаджень триває попри економічні труднощі, інфляційні ризики та невизначеність, пов’язану з війною.

    На початку 2026 року українці зберігали в банках приблизно 1,618 трильйона гривень. Уже на початку жовтня ця сума наблизилася до психологічної позначки у 1,8 трильйона.

    Таким чином, за дев’ять місяців обсяг коштів населення та фізичних осіб-підприємців у банківській системі збільшився приблизно на 10%.

    Особливо помітним стало зростання протягом вересня.

    Якщо на 1 вересня загальна сума вкладів становила 1 трильйон 760,2 мільярда гривень, то на початку жовтня вона досягла 1 трильйона 779,6 мільярда.

    Це означає, що лише за один місяць обсяг коштів збільшився на 19,4 мільярда гривень.

    Причому найбільша частина заощаджень українців традиційно зберігається саме в національній валюті.

    За інформацією Фонду гарантування, станом на 1 жовтня обсяг гривневих вкладів сягнув 1 трильйона 172,4 мільярда гривень.

    За вересень цей показник збільшився на 14,5 мільярда гривень.

    Водночас вклади в іноземній валюті в гривневому еквіваленті становили 607,2 мільярда гривень, збільшившись за місяць на 4,9 мільярда.

    Отже, приблизно дві третини загального обсягу банківських коштів припадають на гривню, а решта — на валютні рахунки.

    Така структура свідчить про значну роль національної валюти в українській банківській системі.

    Водночас важливо розуміти, що статистика охоплює не лише класичні строкові депозити, які відкривають для отримання процентного доходу.

    До загальної суми включаються також кошти на поточних рахунках, карткові залишки та інші банківські вклади, що підпадають під відповідне визначення.

    Тому зростання загального показника не обов’язково означає, що українці масово відкривають нові довгострокові депозити.

    Частина коштів може залишатися на звичайних рахунках, які використовують для отримання заробітної плати, пенсій, соціальних виплат, переказів або розрахунків.

    Крім того, на гривневий еквівалент валютних вкладів впливають зміни обмінного курсу.

    Саме тому показник приросту на 162 мільярди гривень не слід ототожнювати виключно з обсягом нових грошей, які громадяни фізично принесли до банків.

    Окрему роль у банківській статистиці відіграють фізичні особи-підприємці.

    Станом на 1 жовтня 2026 року сума їхніх вкладів становила 207,4 мільярда гривень.

    Попри те, що ФОПи становлять лише 3,2% від загальної кількості вкладників, на їхні рахунки припадає 11,7% усіх коштів фізичних осіб у банківській системі.

    Це пояснюється тим, що підприємці використовують банківські рахунки не лише для особистих заощаджень, а й для отримання виручки, розрахунків із контрагентами та забезпечення поточної господарської діяльності.

    Водночас порівняно з початком вересня сума вкладів ФОПів дещо скоротилася.

    За попередніми даними Фонду гарантування, на 1 вересня підприємці зберігали в банках 208,2 мільярда гривень, тоді як на 1 жовтня — 207,4 мільярда.

    Таким чином, загальне збільшення банківських залишків у вересні відбувалося на тлі незначного скорочення коштів саме цієї категорії вкладників.

    Однак найбільшу увагу привертає не лише абсолютний обсяг банківських заощаджень, а й питання їхньої захищеності.

    Після початку повномасштабного вторгнення держава суттєво змінила систему гарантування вкладів.

    Із 13 квітня 2022 року в Україні діє механізм повного гарантування вкладів фізичних осіб у банках на період воєнного стану.

    Це означає, що в разі виведення банку з ринку Фонд гарантування відшкодовує вкладникам кошти відповідно до законодавства без звичайного обмеження максимальною сумою гарантованого відшкодування.

    Дія цієї гарантії поширюється також на фізичних осіб-підприємців.

    Водночас повне гарантування має визначений законом строк дії.

    Воно зберігатиметься протягом усього воєнного стану, а також трьох місяців після його припинення або скасування.

    Після завершення цього перехідного періоду максимальна сума гарантованого відшкодування становитиме 600 тисяч гривень на одного вкладника в одному банку, якщо законодавство не буде змінено.

    Ця сума охоплює кошти на рахунках вкладника в межах одного банку відповідно до встановлених правил.

    Водночас гарантії Фонду не поширюються автоматично на всі фінансові продукти, які пропонують небанківські установи.

    Наприклад, придбання корпоративних облігацій чи інших інвестиційних інструментів не є тотожним розміщенню гарантованого банківського вкладу.

    Тому громадянам варто звертати увагу не лише на обіцяну дохідність фінансових продуктів, а й на їхній правовий статус та механізм захисту коштів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про плани «Нової пошти» вийти на банківський ринок.

    У матеріалі йшлося про можливість розширення фінансових послуг компанії, зокрема через отримання банківської ліцензії.

    Саме банківська ліцензія та участь установи у відповідній системі гарантування мають принципове значення для захисту депозитних коштів.

    За даними Фонду гарантування, станом на 1 жовтня 2026 року в реєстрі його учасників налічувалося 59 банків.

    Усі українські банки є учасниками системи гарантування вкладів фізичних осіб.

    На обсяги заощаджень також впливає процентна політика Національного банку.

    Облікова ставка НБУ є одним із ключових орієнтирів для банків під час встановлення процентів за кредитами та депозитами.

    Вищі ставки за гривневими вкладами можуть підвищувати їхню привабливість для населення, тоді як зниження ставок здатне зменшувати стимул тримати гроші на строкових депозитах.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про рішення Національного банку щодо облікової ставки та його можливий вплив на гривню, інфляцію і банківські продукти.

    Водночас рекордний обсяг коштів на рахунках не варто автоматично трактувати як свідчення загального зростання добробуту українців.

    Статистика Фонду гарантування показує сукупні залишки коштів, але не демонструє, наскільки рівномірно вони розподілені між вкладниками.

    Зростання загальної суми може поєднуватися з фінансовими труднощами окремих домогосподарств.

    Крім того, кошти підприємців, великі залишки на рахунках забезпечених громадян та повсякденні карткові баланси інших українців враховуються в загальному показнику.

    Тому для повної оцінки фінансового становища населення необхідно аналізувати також рівень доходів, інфляцію, реальну купівельну спроможність і розподіл банківських вкладів за розмірами.

    Попри ці застереження, статистика свідчить, що українська банківська система продовжує акумулювати значні обсяги коштів населення та підприємців навіть в умовах війни.

    Станом на початок жовтня обсяг вкладів сягнув майже 1,8 трильйона гривень, а приріст із початку року становив близько 162 мільярдів.

    Це один із важливих показників стану банківської системи, хоча сам по собі він не дає підстав робити однозначні висновки про рівень життя всіх українців.

  • Зеленський незадоволений співпрацею Пишного з МВФ: Bloomberg дізнався про причини

    Зеленський незадоволений співпрацею Пишного з МВФ: Bloomberg дізнався про причини

    Президент України Володимир Зеленський, за даними Bloomberg, незадоволений характером відносин голови Національного банку України Андрія Пишного з Міжнародним валютним фондом. У президента, як стверджують джерела видання, є претензії до політики регулятора та його підходу до підтримки української економіки в умовах повномасштабної війни.

    За інформацією Bloomberg, Зеленський вважає Пишного надто близьким до МВФ. На думку президента, Національний банк недостатньо активно підтримує економіку країни, зокрема через проведення жорсткої грошово-кредитної політики.

    Водночас співрозмовники видання зазначають, що наразі Зеленський не планує звільняти Пишного з посади голови НБУ. Крім того, президент нібито не бачить очевидного кандидата, який міг би замінити чинного керівника регулятора.

    У Національному банку заперечили, що питання, описані Bloomberg, обговорювалися на рівні керівництва держави.

    «Питання, які ви підняли, не обговорювалися — ні з погляду їхньої безпосередньої суті, ні з погляду наслідків, які вони мають», — заявили в НБУ.

    За даними Bloomberg, напруженість у відносинах між Банковою та керівництвом НБУ могла посилитися на тлі нової програми співпраці України з МВФ. Йдеться про чотирирічну програму обсягом близько 8,1 млрд доларів.

    Програма передбачає виконання Україною низки економічних та фінансових зобов’язань. Серед них — заходи зі збільшення доходів бюджету, зокрема податкові зміни, які вже викликали дискусії та критику всередині країни.

    Водночас МВФ окремо наголошував на необхідності збереження незалежності Національного банку України. Для міжнародних партнерів незалежність НБУ є одним із важливих елементів стабільності української фінансової системи та виконання взятих Україною зобов’язань.

    Окремим фактором невдоволення, за інформацією Bloomberg, могла стати грошово-кредитна політика Нацбанку. У липні регулятор несподівано підвищив облікову ставку на тлі прискорення інфляції.

    Таке рішення спрямоване на стримування інфляційних процесів, однак водночас робить кредитування дорожчим і може створювати додаткові обмеження для економічної активності. Саме цей баланс між боротьбою з інфляцією та необхідністю підтримувати економіку в умовах війни залишається одним із ключових питань економічної політики України.

    Позиція НБУ полягає в необхідності забезпечувати макрофінансову стабільність, контроль над інфляцією та стійкість гривні. Водночас частина представників влади та бізнесу зацікавлена в доступнішому кредитуванні та більш м’яких фінансових умовах для підприємств.

    На тлі війни ця дискусія стала особливо гострою. Українська економіка значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги, водночас держава має забезпечувати значні видатки на оборону та підтримку економіки.

    Попри можливі розбіжності, МВФ продовжує надавати Україні фінансову підтримку. Минулого місяця фонд перерахував Києву майже 700 млн доларів у межах чинної програми після завершення чергового перегляду її виконання.

    Загалом Національний банк оцінює обсяг прямої бюджетної підтримки України від міжнародних партнерів у 2026 році приблизно у 54 млрд доларів. Ці кошти відіграють важливу роль у забезпеченні фінансової стабільності держави та фінансуванні бюджетних потреб в умовах війни.

    Виконавча рада МВФ раніше схвалила для України новий транш на 690 млн доларів після завершення чергового перегляду чотирирічної програми фінансування. Це відкрило Києву доступ до відповідних коштів одразу після ухвалення рішення.

    Таким чином, ситуація навколо Андрія Пишного демонструє складний баланс між економічними потребами України, вимогами міжнародних кредиторів та необхідністю зберігати незалежність центрального банку.

    Водночас наразі немає підтверджень того, що президент готує звільнення голови НБУ. Bloomberg із посиланням на джерела зазначає, що питання можливої заміни Пишного наразі не стоїть на порядку денному, а в Офісі президента не визначилися з очевидним кандидатом на цю посаду.

  • Інфляція знову пішла вгору: в Україні ціни у липні прискорилися до 7,7%

    Інфляція знову пішла вгору: в Україні ціни у липні прискорилися до 7,7%

    Інфляція в Україні після червневого сповільнення знову почала набирати швидкість. У липні 2026 року споживчі ціни зросли на 0,3% порівняно з попереднім місяцем, а річна інфляція прискорилася до 7,7% проти 7,2% у червні. Про це повідомила Державна служба статистики 10 серпня. Нові показники означають розворот після короткого періоду зниження цін на початку літа й загалом відповідають прогнозу Національного банку, який очікує подальшого посилення інфляційного тиску в другому півріччі.

    Ще у червні статистика виглядала значно оптимістичніше. Тоді споживчі ціни в Україні вперше за тривалий час зменшилися в місячному вимірі — на 0,1%, а річна інфляція сповільнилася до 7,2%. З початку 2026 року до кінця червня накопичене зростання цін становило 5,7%. Липневі дані показали, що цей період дефляції був коротким і загальна тенденція знову змінилася в бік подорожчання.

    Базова інфляція, яка не враховує частину найбільш волатильних цін, у липні становила 0,3% за місяць та 8,1% у річному вимірі. Це важливий сигнал, адже базовий показник краще демонструє стійкий ціновий тиск усередині економіки — зокрема вплив заробітних плат, собівартості виробництва, імпортних витрат і внутрішнього попиту.

    Водночас ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в липні загалом навіть знизилися — на 0,2% порівняно з червнем. Найсильніше подешевшали яйця — на 6%, а овочі — на 5,9%. Свинина стала дешевшою на 1,3%, м’ясо птиці — на 1,1%, продукти переробки зернових — на 0,8%, сало — на 0,6%.

    Та літня сезонність допомогла далеко не всім категоріям. Фрукти у липні подорожчали на 1,5%, риба та продукти з риби — на 1,2%, соняшникова олія — на 1%, безалкогольні напої — на 0,9%. Молоко та молочні продукти додали 0,8%, а хліб, макаронні вироби та цукор — по 0,6%.

    Ще помітніше зросли ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби — у середньому на 1,5% за місяць. Окремо тютюнові вироби подорожчали на 1,8%. Для цієї категорії одним із постійних факторів зростання залишаються зміни податкового навантаження та акцизної політики.

    Натомість сезонні розпродажі продовжили тиснути вниз на вартість одягу та взуття. У липні ця категорія подешевшала одразу на 4,8%: одяг — на 5,8%, взуття — на 3,5%.

    Однак сильний внесок у загальний індекс споживчих цін цього разу зробила житлово-комунальна сфера. Категорія «житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива» зросла на 1,6%. Основною причиною стали різкі зміни вартості окремих комунальних послуг: водопостачання подорожчало на 31,9%, а водовідведення — на 29,8%.

    Зростання відчули й пасажири. Транспортні послуги у липні подорожчали в середньому на 1,3%. Найпомітніше зросла вартість проїзду в автомобільному пасажирському транспорті — на 6%, тоді як залізничні перевезення подорожчали на 2,7%.

    Таке поєднання показників добре пояснює, чому загальна інфляція зростає навіть тоді, коли частина продуктового кошика дешевшає. Сезонна пропозиція овочів, яєць та окремих видів м’яса тимчасово стримує продуктові ціни, однак інші складові — послуги, транспорт, комунальні платежі та витрати бізнесу — продовжують тиснути в протилежному напрямку.

    Причому Національний банк прямо попереджав, що друга половина 2026 року буде складнішою з погляду цін. У новому липневому Інфляційному звіті НБУ вже прогнозує, що за підсумками 2026 року інфляція прискориться до 10%. Це вище попереднього квітневого прогнозу в 9,4%.

    Серед ключових причин Нацбанк називає різке розширення бюджетних стимулів, подальше зростання витрат підприємств на оплату праці, вторинний ефект від попереднього подорожчання пального та наслідки послаблення гривні. Додатковий попит створюватиме й масштабування оборонного виробництва всередині України, оскільки більша частина зовнішнього фінансування спрямовуватиметься безпосередньо в українську економіку.

    Окремий фактор — дефіцит робочої сили. НБУ очікує, що реальні заробітні плати в Україні у 2026 році зростуть більш ніж на 12%. Для працівників це позитивний сигнал, однак для бізнесу швидке підвищення зарплат означає збільшення виробничих витрат, які компанії частково перекладають у кінцеві ціни товарів та послуг.

    На тлі нових інфляційних ризиків Національний банк уже відреагував монетарною політикою. Наприкінці липня НБУ підвищив облікову ставку з 15% до 15,5%. У липневому прогнозі регулятор також не виключає її подальшого збільшення до 16% упродовж 2026 року, якщо ціновий тиск виявиться сильнішим. Повернення до циклу зниження ставки НБУ наразі очікує не раніше другого кварталу 2027 року.

    Підвищена ставка покликана робити гривневі заощадження привабливішими, стримувати надмірний попит і підтримувати стабільність валютного ринку. Проте для економіки є і зворотний бік: висока ставка робить кредити дорожчими та може стримувати інвестиційну активність приватного бізнесу.

    Нацбанк одночасно знизив очікування щодо темпів відновлення економіки. За липневим прогнозом, реальний ВВП України у 2026 році збільшиться лише на 1,8%. Російські удари по підприємствах, енергетиці та логістичній інфраструктурі продовжують обмежувати виробництво та інвестиції. Частково компенсувати цей ефект мають великі бюджетні видатки, локалізація оборонного виробництва та поступове збільшення врожаїв.

    Саме поєднання слабкого економічного зростання та ризику подальшого прискорення цін стає одним із головних викликів другої половини року. Якщо інфляція справді наблизиться до двозначної позначки, а економічне зростання залишатиметься слабким, дискусія про ризики стагфляційного сценарію лише посилюватиметься.

    Водночас у середньостроковій перспективі НБУ бачить ситуацію оптимістичніше. Регулятор прогнозує, що після прискорення до 10% наприкінці 2026 року інфляція зменшиться до 6,9% у 2027 році, а у 2028-му повернеться до цільового рівня 5%. Цьому мають сприяти поступове скорочення бюджетних стимулів, послаблення дефіциту працівників, більші врожаї та стабілізація ситуації в енергетиці за умови зниження безпекових ризиків.

    Тож липневі 7,7% поки не виглядають критичним стрибком, але є важливим сигналом зміни тенденції. Після кількох місяців сповільнення та червневої дефляції ціни знову пішли вгору. Причому продуктовий кошик наразі частково рятує сезонне здешевлення овочів та яєць, тоді як основний тиск дедалі більше переходить у комунальні послуги, транспорт, зарплати та витрати бізнесу.

    Якщо прогноз Національного банку справдиться, 7,7% у липні можуть виявитися лише початком нового етапу прискорення інфляції, а найбільш відчутним для українців зростання цін стане ближче до кінця 2026 року.

  • НБУ ухвалив рішення щодо ставки: що чекає на гривню та ціни

    НБУ ухвалив рішення щодо ставки: що чекає на гривню та ціни

    Національний банк України ухвалив рішення втретє поспіль залишити облікову ставку без змін на рівні 15% річних. Таким чином регулятор зберіг чинні монетарні умови, вважаючи їх достатньо жорсткими для стримування інфляційного тиску та підтримки стабільності фінансової системи в умовах триваючої війни та зростання зовнішніх ризиків.

    Про це під час пресконференції повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний.

    У НБУ пояснили, що рішення було ухвалене після оцінки поточної економічної ситуації, динаміки інфляції, стану валютного ринку та зовнішніх факторів, які можуть вплинути на українську економіку в найближчі місяці. Одними з головних ризиків регулятор називає продовження повномасштабної війни, невизначеність із надходженням міжнародної фінансової допомоги та наслідки ескалації конфлікту на Близькому Сході.

    За словами Пишного, нинішній рівень облікової ставки дає змогу підтримувати достатньо жорсткі монетарні умови, які допомагають контролювати інфляцію, зберігати стійкість валютного ринку та стимулювати попит населення на гривневі інструменти для заощаджень.

    «Водночас, ураховуючи ознаки посилення фундаментального цінового тиску, НБУ готовий підвищити облікову ставку, якщо це буде необхідно для утримання контролю над інфляційними очікуваннями та повернення інфляції на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%», – наголосив глава Нацбанку.

    Фактично регулятор дав зрозуміти, що нинішнє рішення не означає автоматичного переходу до подальшого пом’якшення монетарної політики. Навпаки, у разі погіршення інфляційної ситуації або виникнення нових ризиків Нацбанк готовий повернутися до підвищення облікової ставки.

    Наступне рішення щодо монетарної політики ухвалюватиметься вже на основі нового макроекономічного прогнозу, який НБУ представить у липні. Саме він стане ключовим орієнтиром для оцінки подальших перспектив інфляції, економічного зростання та стану державних фінансів.

    Одним із ключових факторів, який впливає на рішення Нацбанку, залишається інфляція. Попри певне уповільнення темпів зростання цін, інфляційний тиск в економіці все ще зберігається.

    За даними регулятора, у травні споживча інфляція сповільнилася до 8,2% у річному вимірі. Порівняно з попередніми місяцями це свідчить про певне покращення ситуації, однак показник все ще суттєво перевищує цільовий рівень НБУ, який становить 5%.

    У Нацбанку пояснюють, що уповільненню інфляції сприяло насамперед збільшення пропозиції сирих продуктів харчування. Завдяки цьому знизився ціновий тиск на окремі категорії продовольства, що позитивно позначилося на загальному індексі споживчих цін.

    Водночас базова інфляція, яка вважається більш точним індикатором довгострокових цінових тенденцій, навпаки дещо прискорилася — до 7,9% у річному вимірі. Це свідчить про те, що фундаментальний інфляційний тиск в економіці все ще залишається доволі відчутним.

    У НБУ зазначають, що як загальна, так і базова інфляція перевищили попередні прогнози регулятора. Саме тому центральний банк поки не поспішає переходити до більш м’якої монетарної політики.

    За оцінками регулятора, протягом найближчих місяців інфляція перебуватиме поблизу нинішніх показників. Наприкінці року можливе її певне прискорення через низку внутрішніх та зовнішніх факторів. Лише у середньостроковій перспективі НБУ розраховує на повернення інфляції до цільового рівня.

    Очікується, що суттєвіше уповільнення темпів зростання цін відбудеться вже у 2027 році.

    У Національному банку наголошують, що головним джерелом ризиків для економіки України продовжує залишатися повномасштабна війна Росії проти України.

    Військові дії негативно впливають на виробництво, експорт, логістику, інвестиційну активність і споживчі настрої населення. Крім того, війна продовжує створювати значне навантаження на державний бюджет, який значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги.

    Додатковим фактором невизначеності стало загострення ситуації на Близькому Сході. У НБУ зазначають, що подальша ескалація конфлікту може вплинути на світові ціни на нафту та енергоносії, спровокувати додаткові інфляційні хвилі та ускладнити глобальну економічну ситуацію.

    Не менш важливим залишається питання своєчасного надходження зовнішнього фінансування. Україна продовжує значною мірою покривати бюджетний дефіцит завдяки підтримці міжнародних партнерів. Будь-які затримки або скорочення такої допомоги можуть створити додатковий тиск на державні фінанси та валютний ринок.

    Облікова ставка є головним інструментом грошово-кредитної політики Національного банку. Саме через неї регулятор впливає на вартість грошей в економіці.

    Фактично це відсоток, під який НБУ надає ресурси комерційним банкам. Від її рівня залежить, під які ставки банки видаватимуть кредити та залучатимуть депозити.

    Коли облікова ставка висока, кредити стають дорожчими, а депозити — більш вигідними для вкладників. Це стимулює громадян більше заощаджувати та менше витрачати, що допомагає стримувати інфляцію.

    Якщо ставка знижується, кредити дешевшають, бізнес і населення активніше позичають кошти, а економічна активність зростає. Однак водночас посилюється ризик прискорення інфляції.

    Саме тому центральні банки постійно балансують між необхідністю підтримувати економіку та стримувати зростання цін.

    Для пересічних українців рішення НБУ означає, що різких змін у вартості кредитів та прибутковості депозитів найближчим часом не очікується. Банки й надалі орієнтуватимуться на нинішній рівень ставок, а гривневі заощадження залишатимуться відносно привабливими.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Нацбанк певний час утримував облікову ставку на рівні 10%.

    Однак уже в червні того ж року регулятор був змушений різко підвищити її до 25% річних. Це стало одним із наймасштабніших рішень в історії української монетарної політики.

    Метою такого кроку було захистити гривню, стабілізувати фінансову систему та стримати інфляційний тиск, який різко посилився через війну.

    На рівні 25% ставка залишалася понад рік. Лише в другій половині 2023 року, коли економічна ситуація почала поступово стабілізуватися, НБУ розпочав цикл її зниження.

    Протягом 2024 року ставка поступово скорочувалася, однак наприкінці року регулятор був змушений повернутися до жорсткішої політики через нове прискорення інфляції.

    У січні 2025 року облікову ставку підвищили до 14,5%, а вже у березні — до 15,5%. На цьому рівні вона залишалася до завершення року.

    У січні 2026 року Нацбанк розпочав новий цикл пом’якшення монетарної політики та знизив ставку до 15%. Після цього регулятор тричі поспіль залишав її без змін, що свідчить про обережний підхід до ухвалення рішень в умовах високої невизначеності.

    Таким чином, Національний банк наразі обрав вичікувальну позицію. Регулятор прагне зберегти контроль над інфляцією та валютним ринком, водночас залишаючи за собою можливість оперативно реагувати на будь-які зміни економічної ситуації. Подальша доля облікової ставки значною мірою залежатиме від темпів інфляції, ситуації на фронті, обсягів міжнародної допомоги та загального стану світової економіки.

  • НБУ погіршив прогноз інфляції та ВВП: що очікує економіку України

    НБУ погіршив прогноз інфляції та ВВП: що очікує економіку України

    Національний банк України переглянув макроекономічні очікування та погіршив прогноз щодо інфляції та темпів зростання валового внутрішнього продукту. Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний.

    За даними регулятора, інфляційна динаміка в Україні залишалася позитивною протягом кількох місяців — із червня 2025 року до січня 2026 року відбувалося поступове уповільнення зростання цін. Однак надалі тенденція змінилася: інфляція знову почала прискорюватися.

    У березні 2026 року річна інфляція зросла до 7,9%, а базова інфляція — до 7,1%. Обидва показники виявилися вищими за попередні очікування Нацбанку. За оцінками регулятора, у квітні тиск на ціни зберігся і процес подорожчання триває.

    У НБУ пояснюють, що інфляційний тиск сформувався під впливом одразу кількох факторів. Серед ключових причин — ускладнення ситуації в енергетиці через російські обстріли, що призвело до перебоїв і додаткових витрат у системі постачання енергії.

    Окремо регулятор відзначає різке подорожчання пального на світових ринках, яке відбулося на тлі загострення геополітичної ситуації на Близькому Сході. Це безпосередньо вплинуло на внутрішні ціни в Україні, яка значною мірою залежить від імпортних енергоносіїв.

    Також на інфляцію вплинули ефекти попереднього послаблення курсу гривні, а ще — швидше, ніж очікувалося, зростання заробітних плат, що підвищує витрати бізнесу і, відповідно, ціни на товари та послуги.

    Національний банк України прогнозує, що найближчими місяцями інфляція залишатиметься поблизу нинішнього рівня. Водночас у другому півріччі можливе подальше прискорення — до близько 9,4% наприкінці року.

    Причиною такого сценарію в НБУ називають посилення витратного тиску на підприємства, насамперед через подорожчання енергоресурсів. Це, своєю чергою, може поступово переноситися на кінцеві ціни для споживачів.

    Попри короткострокове погіршення, регулятор очікує, що інфляція повернеться до зниження у наступному році. Довгострокова мета НБУ залишається незмінною — досягнення рівня інфляції 5% у 2028 році.

    Разом із прогнозом щодо інфляції Нацбанк також погіршив оцінки економічного зростання. Хоча точні оновлені параметри не були детально оприлюднені в заяві, у регулятора зазначають, що відновлення економіки відбувається повільніше через низку зовнішніх і внутрішніх факторів.

    Серед ключових обмежень — війна, ризики для енергетичної інфраструктури, нестабільність світових ринків та коливання вартості енергоносіїв. Це впливає на інвестиційну активність бізнесу та темпи зростання виробництва.

    У відповідь на інфляційні ризики Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 15%. У регуляторі пояснюють, що така політика необхідна для стримування інфляції та утримання стабільності на валютному ринку.

    Висока облікова ставка обмежує кредитну активність і допомагає зменшити споживчий попит, що в перспективі має сприяти уповільненню зростання цін.

    Перегляд макропоказників свідчить про те, що економіка України продовжує перебувати під впливом значних зовнішніх шоків. Найбільшими з них залишаються енергетичні ризики та волатильність світових ринків, які напряму впливають на внутрішні ціни.

    У короткостроковій перспективі це може означати повільніше зниження інфляції, збереження високих цін на енергоносії, тиск на реальні доходи населення та обережніші рішення бізнесу щодо інвестицій

    Водночас у НБУ наголошують, що фундаментальна стабільність економіки зберігається, а поступове повернення інфляції до цільових показників залишається базовим сценарієм.

  • НБУ підвищує кредитну ставку втретє поспіль

    НБУ підвищує кредитну ставку втретє поспіль

    Національний банк України (НБУ) ухвалив рішення підвищити облікову ставку з 14,5% до 15,5% річних, починаючи з 7 березня 2025 року. Це третє поспіль підвищення ставки, яке спрямоване на підтримку привабливості заощаджень у гривні, збереження стабільності валютного ринку та контроль за інфляційними очікуваннями, що дозволить забезпечити подальше сповільнення інфляції до цільового рівня 5%.

    Голова НБУ, Андрій Пишний, зазначив, що, якщо ризики для інфляційної динаміки зростатимуть, Національний банк буде готовий вжити додаткових заходів. Також, з 4 квітня 2025 року, НБУ вносить зміни до параметрів операційного дизайну процентної політики, зокрема, підвищить спред між обліковою ставкою та ставкою за тримісячними депозитними сертифікатами та кредитами овернайт на 1 відсотковий пункт. Це допоможе посилити стимули для залучення банками строкових депозитів населення в гривні, що буде сприяти зростанню процентних ставок за строковими гривневими інструментами.

    Інфляція в Україні залишається високою: за прогнозами НБУ, вона досягне 15% в найближчі місяці, але почне знижуватися до 8,4% на кінець року. Підвищення облікової ставки є важливим інструментом у боротьбі з інфляцією, оскільки воно впливає на загальний рівень відсоткових ставок в економіці, включаючи ставки за кредитами та депозитами для підприємств та фізичних осіб.

  • Національний банк знизив облікову ставку на 1%: Як це вплине на гривню та ставки депозитів

    Національний банк знизив облікову ставку на 1%: Як це вплине на гривню та ставки депозитів

    Сьогодні, 25 квітня, Національний банк України (НБУ) прийняв рішення про зниження своєї облікової ставки на 1% річних. Це друге поспіль зниження облікової ставки, що свідчить про стратегію центрального банку у напрямку підтримки економічного зростання та зменшення інфляційних тисків.

    “З огляду на послаблення фактичного та очікуваного цінового тиску, а також зниження ризиків надходження міжнародної фінансової підтримки, Національний банк продовжує цикл пом’якшення процентної політики. Це дасть змогу підтримати розвиток кредитування та відновлення економіки без додаткових ризиків для цінової та фінансової стабільності”, – заявив голова НБУ Андрій Пишний.

    Попереднє зменшення відбулося 15 березня 2024 року і становило 0,5% річних.

    Пишний відзначив уповільнення інфляції з 4,3% у лютому до 3,2% у березні. А також заявив про поліпшення інфляційного прогнозу НБУ на 2024 рік із 8,6 до 8,2%. Але водночас НБУ погіршив свій прогноз щодо ВВП на 2024 рік із 3,6% до 3,0% через атаки рф на енергетику та інші інфраструктурні об’єкти.

    Пишний назвав такі актуальні військові ризики для економіки:

    1. Виникнення додаткових бюджетних потреб для підтримання обороноздатності або покриття значних дефіцитів, зокрема, в енергетичній сфері.

    2. Суттєві пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни.

    3. Продовження часткового блокування кордонів деякими країнами ЄС для вантажних перевезень, що стримуватиме експорт і здорожуватиме імпорт.

    4. Поглиблення негативних міграційних тенденцій.

    5. Загострення ситуації на Близькому Сході, що, зокрема, збільшує для світової економіки ризики можливих перебоїв у постачанні енергоресурсів та їх подорожчання.

    Сьогоднішнє рішення Нацбанку щодо ставки матиме два ключові наслідки.

    По-перше, зниження облікової ставки напевно спровокує новий раунд зменшення процентних ставок за депозитами населення. Що підтверджується останніми подіями. Після рішення Нацбанку про попереднє просідання облікової ставки 15 березня 2024 року (на 0,5% – до 14,5%) річних середня прибутковість за гривневими вкладами фізосіб, що публікується регулятором, просіла на 0,23-0,36% річних за різними видами вкладень:

    – 3 місяці – з 14,38% до 14,02% річних;
    – 6 місяців – з 14,40% до 14,17% річних;
    – 12 місяців – з 14,28% до 13,98% річних.

    При цьому нагадаємо, що це тільки номінальні прибутковості, а реальні нижчі – банки віднімають 19,5% податків: 18% ПДФО (податок на доходи фізосіб) і 1,5% військовий збір. Отже, реальна ставка (за вирахуванням податків), наприклад, за 12-місячним вкладенням становить лише 11,25% річних, тобто незначно перевищує поточний рівень інфляції.

    По-друге, можна не сумніватися, що зниження нацбанківської ставки виллється в посилення тиску на валютний ринок і на курс гривні. Це вже стало непорушним правилом: що менше люди і бізнес можуть заробляти на своїх гривневих вкладах, то активніше вони займаються спекулятивними купівлями-продажами долара. Що виливається в розгойдування курсу гривня/долар і збільшення валютних продажів Нацбанку з його золотовалютних резервів.

    Що також підтверджується практикою. З 15 березня по 25 квітня НБУ підняв офіційний курс долара 38,69 грн/$ до 39,47 грн/$. А також збільшив за останні 5 тижнів загальний обсяг продажу долара з резервів одразу на 69% – з $1,7 млрд (попередні 5 тижнів) до $2,9 млрд. Що чимало, особливо з урахуванням нерівномірного виділення Україні міжнародної допомоги.

  • НБУ знижує відсоткові ставки: що очікує українську економіку?

    НБУ знижує відсоткові ставки: що очікує українську економіку?

    Національний банк України (НБУ) прийняв рішення про зниження облікової ставки з 16% до 15% з 15 грудня, як повідомлено на брифінгу НБУ. Рішення було прийнято в контексті сповільнення інфляції та поліпшення інфляційних очікувань.

    Глава Нацбанку, Андрій Пишний, пояснив, що зниження облікової ставки сприятиме збереженню привабливості гривневих інструментів для заощаджень. Інфляція в листопаді зменшилася до 5,1%, що виявилося швидше, ніж очікувалося.

    Причинами сповільнення інфляції були розширення пропозиції продуктів харчування з нового врожаю та покращення очікувань на тлі міцнішого курсу гривні. Нацбанк зауважив, що ризики пришвидшення інфляції залишаються через логістичні труднощі на західних кордонах та можливе вичерпання ефектів від урожаїв.

    Прогнозується, що показники інфляції в грудні залишатимуться стабільними, але існують ризики пришвидшення через зазначені фактори. Голова НБУ підкреслив, що зниження облікової ставки не створить ризиків для привабливості заощаджень у гривні, і, ураховуючи позитивні тенденції, НБУ продовжить цикл пом’якшення процентної політики.

    З 15 грудня 2023 року ставка обліку та інші ключові ставки будуть знижені, що може вплинути на різноманітні сектори фінансового ринку, такі як депозити та кредитування.