Daypolitico

Позначка: обмеження

  • Збій у русі підземки після атаки РФ: у Києві закрили станції метро «Чернігівська» та «Лісова»

    Збій у русі підземки після атаки РФ: у Києві закрили станції метро «Чернігівська» та «Лісова»

    У Києві внаслідок чергового російського обстрілу тимчасово обмежили функціонування «червоної» лінії метрополітену, закривши для пасажирів дві кінцеві наземні станції — «Чернігівська» та «Лісова». Про зміни в організації руху громадського транспорту офіційно повідомило комунальне підприємство «Київський метрополітен» у своїх соціальних мережах.

    Згідно з повідомленням транспортного відомства, поїзди Святошинсько-Броварської лінії зранку курсують лише між станціями «Академмістечко» та «Дарниця» у відповідності до встановленого графіка. Натомість наземний відрізок колій на лівому березі столиці тимчасово виведений з експлуатації:

    «Зранку рух поїздів буде відновлено між станціями “Академмістечко” – “Дарниця” відповідно до розкладу. Наземні станції “Чернігівська” та “Лісова” тимчасово будуть закриті для входу та виходу», — заявили в метрополітені.

    Наразі на місці інциденту розгорнуто відновлювальні роботи. До ліквідації наслідків залучені аварійні бригади, зокрема спеціалісти з ремонту та обслуговування колійного господарства, систем електропостачання та кабельних мереж підземки. Фахівці проводять комплексне обстеження та лагодження пошкодженої інфраструктури, щоб максимально швидко повернути лінію до звичного режиму. Про точний час відновлення повноцінного руху поїздів до кінцевих станцій міська влада обіцяє повідомити додатково.

     

  • Комендантська облога на кордоні з НАТО: навіщо ФСБ закрила доступ до Естонії та кого насправді боїться Кремль

    Комендантська облога на кордоні з НАТО: навіщо ФСБ закрила доступ до Естонії та кого насправді боїться Кремль

    Російський окупаційний режим учергове продемонстрував глибоку параною та страх перед утратою контролю над власними громадянами, запровадивши надзвичайні безпекові заходи безпосередньо біля східних рубежів Північноатлантичного альянсу. Спецслужби держави-агресора оголосили про встановлення суворого комендантського режиму терміном на десять днів у Кінгісеппському та Сланцевському районах Ленінградської області, що впритул межують з Естонією поблизу міста Нарва. Безпрецедентні обмеження суттєво блокують пересування та перебування людей у стратегічній прикордонній смузі, перетворюючи регіон на закриту мілітаризовану зону. Попри демонстративну активність російських силових структур, естонська влада зберігає абсолютний спокій, не вбачаючи у цих діях жодної безпосередньої загрози для власної національної безпеки.

    У російській п’ятикілометровій прикордонній зоні й у звичайний час діють набагато жорсткіші приписи, ніж у сусідніх європейських країнах, проте із шістнадцятого до двадцять шостого вересня Федеральна служба безпеки ввела тотальні тимчасові заборони. Контраст між двома берегами річки Нарви став разючим: якщо на естонській стороні цивільні громадяни та рибалки вільно проводять дозвілля, то на протилежному російському березі будь-яка присутність людей опинилася поза законом. Південніше Нарвського водосховища ворожі силовики повністю заборонили навігацію плавзасобів водою, вихід на берегову лінію, а також мисливство. Більше того, у темну пору доби за межами населених пунктів людям суворо заборонено не лише пересуватися пішки, але й користуватися будь-яким приватним автомобільним транспортом. Представники естонської прикордонної служби зазначають, що подібні кроки не є стандартною повсякденною практикою, проте й винятковими їх назвати важко. Ретельний моніторинг ситуації свідчить радше про внутрішню невпевненість та нервозність російського керівництва, яке панічно стурбоване вразливістю власного периметра.

    Офіційний Таллінн розглядає маневри російських спецслужб як прояв глибоких внутрішніх кризових процесів усередині самої Росії. Міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро прямо наголосив, що поточна оцінка воєнних та диверсійних загроз для держави залишається незмінною, тому естонська сторона не планує вдаватися до дзеркальних дій чи посилювати контингент. Естонські урядовці пов’язують подібне раптове закручування гайок із циркулюванням наполегливих чуток щодо підготовки нової хвилі масштабної мобілізації в Російській Федерації. Опинившись у скрутному становищі через колосальні втрати на фронті, кремлівський режим намагається заздалегідь заблокувати можливі маршрути втечі потенційних призовників до країн Євросоюзу.

    Хоча формальним приводом для блокування прикордоння російська сторона називає планове посилення режиму охорони, реальним тригером стала нездатність утримати людей усередині авторитарної резервації. Напередодні оголошення заборон черговий утікач незаконно перетнув кордон із території Росії та був оперативно затриманий естонськими прикордонниками. Фахівці констатують, що повністю загерметизувати такий протяжний природний рубіж технічно неможливо. Запровадження комендантських годин біля кордонів із НАТО є типовим свідченням слабкості Кремля, який змушений виставляти кулемети та кордони ФСБ проти власного заляканого населення.

     

  • На Сумщині подовжують комендантську годину: що зміниться вже з 16 вересня

    На Сумщині подовжують комендантську годину: що зміниться вже з 16 вересня

    У Сумській області з 16 вересня змінюється тривалість комендантської години. Вона знову діятиме з 00:00 до 05:00, тоді як упродовж літа мешканці більшої частини області мали скорочений режим — з опівночі до 04:00. Про повернення до попереднього графіка повідомив начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров.

    Скорочену комендантську годину запровадили як тимчасовий захід ще на початку липня. Тоді Рада оборони області разом із військовим командуванням та профільними службами погодила режим 00:00–04:00 на період з 1 липня до 15 вересня включно. Причиною були прохання аграріїв, яким додаткова ранкова година була необхідна для проведення сезонних польових робіт. Григоров тоді пояснював, що для фермерів важливі і світловий день, і погодні умови, і можливість якомога раніше виходити в поле.

    Тепер визначений період дії літнього послаблення завершився, тому з 16 вересня область повертається до режиму 00:00–05:00. Тобто фактично комендантська година стане довшою на одну годину вранці.

    Важливо, що це не нове екстрене посилення через окремий інцидент, а завершення тимчасового літнього рішення, термін якого був визначений заздалегідь. Ще наприкінці червня Сумська ОВА прямо повідомляла, що скорочений режим діятиме лише до 15 вересня включно.

    Водночас у прифронтових громадах правила можуть відрізнятися. Керівництво області раніше окремо наголошувало, що тривалість комендантської години там може змінюватися залежно від оперативної та безпекової ситуації. Тому мешканцям населених пунктів, розташованих ближче до кордону або зони бойових дій, варто додатково перевіряти рішення місцевої військової адміністрації чи громади.

    Під час комендантської години перебування на вулицях та в інших громадських місцях без спеціальної перепустки заборонене. Обмеження також поширюються на рух транспорту. Винятки традиційно передбачені для спеціального транспорту, працівників служб, які мають відповідні повноваження, а також для прямування людей до укриття під час повітряної тривоги.

    На Сумщині питання комендантської години має особливе значення через близькість області до російського кордону та постійні обстріли прикордонних громад. Саме тому навіть тимчасове літнє скорочення запроваджували лише після погодження з військовими та профільними службами.

    Рішення на користь аграріїв пояснювали необхідністю максимально ефективно використовувати ранкові години в період активних польових робіт. Для області, де значна частина економіки пов’язана із сільським господарством, додаткова година могла суттєво впливати на темпи збору врожаю та інших сезонних робіт.

    Втім, цей режим ніколи не планувався як постійний. У документах і публічних повідомленнях одразу зазначали кінцеву дату — 15 вересня 2026 року. Саме тому повернення до 05:00 фактично означає завершення сезонного винятку.

    На загальноукраїнському рівні єдиного графіка комендантської години немає. Її тривалість встановлюють на рівні областей з урахуванням безпекової ситуації. У різних регіонах часові рамки відрізняються, а в прифронтових областях правила можуть бути жорсткішими, ніж у центральних або західних регіонах.

    У Сумській області влітку діяло одне з найкоротших нічних обмежень — чотири години. Після 16 вересня воно знову триватиме п’ять годин.

    Для мешканців це означає, що планувати ранкові поїздки, вихід на роботу чи інші пересування тепер потрібно з урахуванням нового часу завершення комендантської години — о 05:00.

    Особливо це стосується тих, хто влітку звик розпочинати робочий день раніше або виїжджати з населених пунктів після четвертої ранку. Відтепер такі поїздки без спеціальних підстав або дозволів потрібно буде відкладати ще на годину.

    При цьому сама логіка рішення залишається незмінною: регіональна влада намагається балансувати між потребами економіки та вимогами безпеки. Улітку, коли аграріям критично важливо було мати більше часу для польових робіт, область пішла на тимчасове послаблення. Восени цей виняток закінчується.

    На тлі постійної загрози ударів по Сумщині влада продовжує наголошувати, що питання безпеки залишається пріоритетним. Область регулярно зазнає атак безпілотників, артилерії, авіації та інших засобів ураження, а тому часові рамки обмежень можуть і надалі коригуватися залежно від ситуації.

    Таким чином, з 16 вересня для більшої частини Сумської області діятиме режим 00:00–05:00. Літнє скорочення, запроваджене на прохання аграріїв, офіційно завершується, а мешканцям радять орієнтуватися на попередній п’ятигодинний графік та окремо стежити за рішеннями у своїх громадах.

  • Валютні правила Пишного можуть зіграти проти України: бізнес попереджає про ризик нової офшоризації

    Валютні правила Пишного можуть зіграти проти України: бізнес попереджає про ризик нової офшоризації

    Чинні валютні обмеження Національного банку України можуть створювати парадоксальну ситуацію: компанії, які зберігають власників і центр ухвалення рішень в Україні, мають менше можливостей для міжнародної експансії, ніж бізнес із зареєстрованою за кордоном холдинговою структурою. Таку проблему порушує аналіз українського валютного регулювання, де пропонується дозволити контрольовані закордонні інвестиції за рахунок власної валютної виручки підприємств.

    Жорсткі валютні правила НБУ були запроваджені на початку повномасштабної війни як антикризовий захід для захисту резервів і фінансової стабільності. Постанова Правління НБУ №18 від 24 лютого 2022 року визначила систему обмежень на транскордонні операції, яка згодом неодноразово змінювалася та доповнювалася винятками. Сам регулятор наголошує, що валютна лібералізація має відбуватися поступово з урахуванням ситуації на фінансовому ринку.

    Проблема, яку критикують представники бізнесу, полягає у різниці між українською компанією та аналогічним підприємством, власником якого є іноземний холдинг.

    Наприклад, український виробник може мати валютну виручку та хотіти інвестувати 300 тисяч євро у склад, сервісний центр або торговельну компанію в Європі. Однак саме переказ власних коштів для такої інвестиції залишається суттєво обмеженим. Водночас компанія з іноземною материнською структурою може використовувати механізми виплати дивідендів або інше доступне фінансування для подальшого інвестування за межами України.

    У такій конструкції різниця виникає не через діяльність підприємств, кількість працівників чи сплачені податки, а через структуру власності.

    НБУ поступово послаблює правила, але не відкриває інвестиції

    Національний банк протягом останніх років поступово розширював перелік дозволених валютних операцій. Зокрема, регулятор запроваджував механізми, які дають бізнесу можливість проводити окремі транскордонні операції залежно від походження коштів та конкретної мети платежу. У 2026 році НБУ продовжив пом’якшення валютних правил, залишаючи при цьому загальну модель контрольованого руху капіталу.

    Водночас сама можливість українського бізнесу інвестувати за кордон для створення експортної інфраструктури залишається окремим питанням валютної лібералізації.

    Критики нинішньої моделі наголошують: не кожен переказ коштів за кордон є «втечею капіталу». Придбання нерухомості для власників або іноземних фінансових активів справді може створювати тиск на валютний ринок. Однак інвестиція у склад, сервісний центр, логістику, сертифікацію чи дистрибуцію української продукції має іншу економічну мету – збільшити майбутню виручку та присутність компанії на зовнішніх ринках.

    Саме тому пропонується створити окремий «ліміт міжнародної експансії» для українських підприємств. Його суть – дозволити інвестувати за кордон лише власну валюту, яка вже надійшла на рахунки компанії в Україні. Серед запропонованих критеріїв – ліміт до 1 млн євро на рік або 10% валютної виручки за попередні 12 місяців.

    Кошти при цьому пропонується дозволяти лише для чітко визначених бізнес-цілей, а операції вимагати підтвердження банком. Житлова нерухомість, портфельні активи та непрозоре фінансування пов’язаних компаній мають залишатися забороненими.

    Такий підхід, на думку авторів пропозиції, міг би прибрати парадокс, за якого українському бізнесу іноді вигідніше мати власника за кордоном. Закон України «Про валюту і валютні операції» закріплює свободу валютних операцій як загальний принцип, а валютні обмеження мають бути обґрунтованими та пропорційними визначеним цілям.

    Таким чином, питання полягає не у повному відкритті руху капіталу під час війни, а у створенні контрольованого механізму, який дозволить українським компаніям розширювати експорт без створення додаткового попиту на валюту. Інакше обмеження, покликані захищати економіку, потенційно можуть стимулювати бізнес переносити власність за кордон.

  • ЄС вдарив санкціями по причетних до катувань українців

    ЄС вдарив санкціями по причетних до катувань українців

    Рада Європейського Союзу запровадила новий пакет санкцій проти 15 фізичних осіб та однієї установи, яких вважають причетними до катувань, жорстокого поводження та порушення прав українських військовополонених і цивільних, незаконно утримуваних на тимчасово окупованих територіях України та в Росії. Нові обмеження стали черговим кроком ЄС у відповідь на численні задокументовані випадки порушення міжнародного гуманітарного права під час російської агресії проти України.

    Про це повідомила Рада ЄС.

    До санкційного списку увійшов перший заступник начальника виправної колонії в окупованій Оленівці Донецької області Дмитро Нєєлов. За даними Євросоюзу, він безпосередньо причетний до катувань, побиття, принижень і жорстокого поводження з українськими військовополоненими та цивільними особами. Крім того, саме його ЄС вважає відповідальним за дії після масової загибелі українських полонених у ніч із 28 на 29 липня 2022 року, коли внаслідок вибуху в колонії загинули десятки українських захисників. Згідно з рішенням Ради ЄС, Нєєлов свідомо затримав евакуацію поранених, що призвело до ще більшої кількості жертв.

    Окрім нього, під санкції потрапили ще кілька керівників та співробітників колонії в Оленівці, яких підозрюють у систематичному принизливому поводженні, фізичному насильстві та жорстокому ставленні до українських полонених.

    Європейський Союз також запровадив обмеження проти начальника охорони виправної колонії №7 у селищі Пакіно Володимирської області Росії Олексія Хавецького. За даними ЄС, саме під його керівництвом у колонії діяла система регулярних знущань над українськими військовополоненими. Колишні бранці повідомляли про застосування електричного струму, систематичні побиття, навмисне голодування, сексуальне насильство, психологічний тиск та інші форми нелюдського поводження. У документі зазначається, що частина таких дій здійснювалася персоналом колонії навмисно з метою приниження людської гідності полонених.

    Під санкції також потрапив співробітник Федеральної служби безпеки Росії Ян Заневський. За інформацією Ради ЄС, він причетний до незаконних затримань цивільного населення на окупованих територіях Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей. Його звинувачують у застосуванні фізичного насильства, удушення, жорстоких побиттів та сексуального насильства під час допитів українських цивільних.

    Окремо Євросоюз включив до санкційного списку слідчий ізолятор №2 у російському Таганрозі. За даними ЄС, саме цей заклад став одним із місць систематичного утримання українських військовополонених і цивільних, серед яких були журналісти та жінки. У рішенні наголошується, що застосування катувань у СІЗО мало системний характер і в окремих випадках призводило до смерті ув’язнених.

    Саме в цьому ізоляторі, як зазначає Європейський Союз, після майже року незаконного ув’язнення померла українська журналістка Вікторія Рощина. За наявною інформацією, на її тілі були виявлені численні сліди катувань, що викликало широкий міжнародний резонанс і стало одним із символів жорстокого поводження Росії з незаконно утримуваними українцями.

    Крім цього, за окремим санкційним режимом Рада ЄС внесла до списку ще сімох осіб, які пов’язані з діяльністю виправної колонії №10 у селі Ударний. Під обмеження потрапили начальник установи Олександр Гнутов, п’ятеро його заступників, а також керівниця медичної частини Галина Мокшанова.

    За інформацією Європейського Союзу, саме у цій колонії утримували сотні українських військовополонених і цивільних осіб, вивезених із тимчасово окупованих територій України. Колишні в’язні розповідали про систематичне застосування електроструму, жорстокі побиття, тривале утримання у так званих стресових позах, які призводили до тяжких фізичних ушкоджень, сексуальне насильство, імітацію розстрілів, психологічний тиск та повну відмову у наданні медичної допомоги. За свідченнями постраждалих, цивільних осіб утримували в однакових умовах із військовополоненими без будь-яких судових рішень чи офіційного правового статусу.

    Усі фізичні особи та установа, включені до санкційних списків, підпадають під повне заморожування активів на території Європейського Союзу. Громадянам і компаніям країн ЄС заборонено надавати їм будь-які фінансові ресурси чи економічну підтримку. Крім цього, щодо всіх фігурантів запроваджено заборону на в’їзд до держав-членів Європейського Союзу та транзит через їхню територію.

    У Раді ЄС наголосили, що рішуче засуджують катування, жорстоке поводження та позасудові страти українських військовополонених і цивільних. Брюссель закликав Росію забезпечити безперешкодний доступ міжнародних гуманітарних організацій, зокрема Міжнародного комітету Червоного Хреста, до всіх місць утримання українців. Також Європейський Союз підкреслив необхідність притягнення до відповідальності всіх осіб, винних у серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права та воєнних злочинах.

    Нові санкції стали частиною ширшого пакета обмежувальних заходів проти Росії. Крім осіб, причетних до катувань українців, під санкції також потрапили низка російських технологічних компаній, серед яких соціальна мережа VK та месенджер Max. Водночас глава Російської православної церкви патріарх Кирило, який уже кілька років уникає європейських санкцій через позицію окремих держав-членів, цього разу також не був включений до нового санкційного списку. За інформацією ЗМІ, цьому сприяла позиція Болгарії.

  • Уперше за 23 роки: у Москві скасували концерт на Червоній площі до Дня Росії

    Уперше за 23 роки: у Москві скасували концерт на Червоній площі до Дня Росії

    Російська влада вперше за останні 23 роки відмовилася від проведення традиційного святкового концерту на Червоній площі в Москві з нагоди Дня Росії. Захід, який десятиліттями був одним із головних символів державного свята 12 червня та незмінно використовувався Кремлем як демонстрація стабільності, єдності та могутності держави, цього року несподівано зник із програми урочистостей. Натомість святкові концерти та культурні заходи вирішили перенести на інші майданчики російської столиці.

    Про це повідомило російське видання Msk1. За інформацією журналістів, концерт на Червоній площі офіційно скасовано, однак влада не надала жодних пояснень щодо причин такого рішення. Організатори лише повідомили, що святкова програма відбудеться в культурних центрах, парках та інших громадських просторах Москви.

    Подія викликала значний резонанс у російських медіа та соціальних мережах, адже востаннє подібний сценарій не застосовувався з початку 2000-х років. Відтоді концерт на Червоній площі став невід’ємною частиною святкування Дня Росії, збираючи десятки тисяч глядачів та транслюючись на всю країну через федеральні телеканали.

    Особливо показовим є те, що традицію не переривали навіть у період пандемії коронавірусу, коли масові заходи в багатьох країнах світу скасовувалися або проводилися з жорсткими обмеженнями. Саме тому нинішня відмова від концерту виглядає безпрецедентною та викликає численні припущення щодо реальних мотивів російської влади.

    Офіційні структури не коментують можливий зв’язок рішення із безпековою ситуацією. Проте більшість незалежних оглядачів звертають увагу на те, що останні два роки Москва дедалі частіше стикається із загрозою атак безпілотників. Російська столиця та Московська область регулярно стають об’єктами повідомлень про роботу систем протиповітряної оборони, а місцева влада змушена періодично обмежувати роботу аеропортів через загрозу повітряних атак.

    За останній рік російські аеропорти десятки разів призупиняли прийом і відправлення літаків через дрони, які, за твердженням російського Міністерства оборони, запускалися з території України. Навіть якщо більшість із них перехоплювалися, сам факт постійної загрози суттєво вплинув на систему безпеки в столиці.

    Деякі експерти вважають, що саме побоювання можливих інцидентів під час великого масового заходу могли стати головною причиною скасування концерту на Червоній площі. Адже проведення святкування в самому центрі Москви потребує значної концентрації людей, включаючи представників влади, артистів, журналістів і тисячі глядачів.

    Особливу увагу привертає й той факт, що рішення було ухвалене лише через місяць після святкування 9 травня. Саме цьогорічний парад Перемоги продемонстрував, наскільки сильно змінилися підходи Кремля до організації державних заходів в умовах війни.

    Напередодні параду Москва була фактично переведена на посилений режим безпеки. Центр міста перекривали, мобільний зв’язок працював із перебоями, а система протиповітряної оборони перебувала в стані підвищеної готовності. У місті діяли численні обмеження для пересування транспорту та пішоходів.

    Не менш символічними стали й зміни у форматі самого параду. Вперше з 2007 року на Червоній площі не продемонстрували традиційну кількість бронетехніки. Основну частину заходу склали піші колони військовослужбовців, тоді як показ важкої техніки був суттєво скорочений.

    Аналітики пов’язували це як із військовими потребами російської армії на фронті, так і з небажанням демонструвати масштаби втрат техніки під час війни проти України. Крім того, зменшення кількості військової техніки могло бути продиктоване міркуваннями безпеки.

    Ще одним незвичним рішенням Кремля стало різке обмеження доступу іноземних журналістів до висвітлення параду. Акредитацію отримали переважно російські державні медіа, тоді як більшість західних журналістів не змогли працювати на заході.

    Також увагу привернув список запрошених гостей. На відміну від попередніх років, серед іноземних делегацій практично не було представників провідних західних держав. Натомість переважали керівники дружніх Москві країн, а також представники частково визнаних або невизнаних територій.

    На цьому тлі скасування концерту до Дня Росії виглядає як черговий крок у серії змін, які поступово трансформують формат публічних державних заходів у Росії. Кремль дедалі більше змушений враховувати ризики, пов’язані з війною, а також можливі наслідки навіть незначних інцидентів під час масштабних святкувань.

    Варто нагадати, що День Росії є одним із ключових державних свят країни. Він відзначається 12 червня на честь ухвалення Декларації про державний суверенітет РРФСР у 1990 році. Після приходу до влади Володимира Путіна свято поступово набуло особливого символічного значення та стало важливим елементом державної ідеології.

    Щороку святкування супроводжувалося масштабними концертами, патріотичними акціями, врученням державних нагород та телевізійними трансляціями, які мали демонструвати підтримку влади та єдність суспільства. Червона площа традиційно була центральним майданчиком цих урочистостей.

    Саме тому нинішнє рішення викликало широкий суспільний інтерес. Попри відсутність офіційних пояснень, багато росіян та міжнародних спостерігачів розглядають скасування концерту як показовий сигнал того, наскільки війна вже впливає на внутрішнє життя Росії. Якщо раніше Кремль намагався демонструвати, що бойові дії не змінюють звичного функціонування країни, то тепер навіть головні державні свята дедалі частіше проводяться з урахуванням військових ризиків.

    Таким чином, уперше за 23 роки Червона площа залишиться без традиційного концерту до Дня Росії. Хоча святкові заходи формально не скасовані та перенесені на інші майданчики, саме відмова від проведення урочистостей у самому серці російської столиці може стати одним із найпомітніших символів того, як війна змінює реальність сучасної Росії.

  • У Росії масово скасовують паради на 9 травня: що відбувається в регіонах

    У Росії масово скасовують паради на 9 травня: що відбувається в регіонах

    У Росії святкування 9 травня цього року проходять із безпрецедентними обмеженнями: значна частина регіонів відмовилася від проведення парадів, у багатьох містах їх скоротили до символічних заходів без військової техніки, а традиційні масові акції переводять в онлайн-формат. Про це повідомляють російські видання “Верстка” та Telegram-канал Astra з посиланням на регіональні адміністрації та офіційні публікації.

    За підрахунками журналістів, повністю паради скасовані щонайменше у 15 регіонах Російської Федерації. Серед них Бєлгородська, Воронезька, Курська, Ленінградська, Нижньогородська, Новгородська, Псковська, Рязанська, Саратовська, Ростовська, Калузька, Орловська, Брянська області, Краснодарський край та Чувашія. У багатьох випадках влада регіонів пояснює рішення “міркуваннями безпеки”, однак детальні причини офіційно не розкриваються.

    Загалом, як зазначає “Верстка”, паради не відбудуться у 27 столицях російських регіонів, що становить приблизно третину всіх адміністративних центрів країни. Це охоплює як прикордонні території, так і віддалені регіони — від Бєлгорода і Брянська до арктичних міст Салехард і Нар’ян-Мар, а також далекосхідний Магадан. Таким чином, географія скасувань охоплює практично всю територію РФ.

    У ще 37 регіональних столицях святкові заходи відбудуться у скороченому форматі: без військової техніки або з її мінімальним використанням. У частині міст техніку замінюють символічними елементами, включно з ретроавтомобілями чи демонстраційними колоннами без важкого озброєння. Лише у 18 регіональних центрах, тобто приблизно у п’ятій частині, заплановані повноцінні паради з участю військових підрозділів і техніки.

    Особливо помітні зміни відбулися у Москві, де вперше з 2007 року на Червоній площі не буде військової техніки. Окрім цього, напередодні святкування в столиці Росії запроваджують додаткові заходи безпеки, включно з повним відключенням мобільного інтернету та SMS-повідомлень у день проведення параду. Влада пояснює такі дії необхідністю “забезпечення безпеки святкових заходів”.

    Подібні обмеження стосуються і Санкт-Петербурга, де парад також відбудеться без участі техніки. У багатьох регіонах країни традиційна акція “Безсмертний полк”, яка раніше збирала великі масові ходи, цього року переважно переведена в онлайн-формат із віртуальними демонстраціями портретів ветеранів.

    Журналісти підкреслюють, що частка повноцінних військових парадів у Росії з року в рік зменшується. Якщо раніше 9 травня було ключовою демонстрацією військової потужності держави, то нині дедалі більше регіонів відмовляються від масштабних заходів або істотно їх скорочують.

    Обмеження святкувань 9 травня стали системними після 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Відтоді формат державного свята поступово змінюється, а кількість масових заходів зменшується. У попередні роки подібні обмеження масово застосовувалися лише під час пандемії COVID-19, однак зараз вони стали регулярною практикою.

    Окремо повідомляється, що напередодні святкування у Москві та інших великих містах фіксується посилення заходів безпеки, зокрема у зв’язку з регулярними повідомленнями про атаки безпілотників на російські регіони. Це також впливає на організацію масових заходів і формат святкування.

    Таким чином, 9 травня 2026 року в Росії проходить у значно скороченому та обмеженому форматі, що демонструє суттєві зміни в підходах до одного з головних державних свят країни.

  • Вербування мігрантів і дрони під прицілом: Велика Британія запровадила нові санкції проти РФ

    Вербування мігрантів і дрони під прицілом: Велика Британія запровадила нові санкції проти РФ

    Уряд Великої Британії оголосив про новий пакет санкцій проти Росії, спрямований на обмеження військових можливостей країни та припинення схем вербування іноземців для участі у війні проти України. Під обмеження потрапили 35 фізичних і юридичних осіб, пов’язаних із постачанням компонентів для безпілотників, а також із залученням мігрантів до бойових дій.

    Як повідомили в британському уряді, нові санкції стали відповіддю на зростання ролі дронів у війні та на використання Росією іноземців як додаткового ресурсу для поповнення особового складу. Лондон підкреслює, що такі дії Москви становлять серйозну загрозу міжнародній безпеці та порушують основні норми міжнародного права.

    У заяві наголошується, що Росія активно використовує вразливі категорії населення, зокрема мігрантів, обіцяючи їм роботу або кращі умови життя. Після цього їх залучають до участі у війні — як безпосередньо на фронті, так і у виробництві військової техніки.

    Однією з фігуранток санкційного списку стала Поліна Азарних — колишня російська вчителька, яка, за даними розслідувань, розсилала іноземцям запрошення для в’їзду до Росії з подальшим залученням до військової служби. За інформацією журналістів, вона надсилала сотні таких запрошень, вводячи людей в оману та запевняючи, що вони не братимуть участі в бойових діях.

    Крім того, обмеження запроваджено проти семи осіб, пов’язаних із програмою «Алабуга Старт». За даними британської сторони, ця ініціатива використовувалася для вербування іноземців, яких згодом могли залучати до військових або пов’язаних із війною робіт.

    Окремий блок санкцій спрямований на підрив ланцюгів постачання компонентів для російських безпілотників. До списку потрапили компанії та посередники з різних країн, зокрема з Китаю та Таїланду, які, за даними британського уряду, допомагали Росії обходити міжнародні обмеження та отримувати необхідні технології.

    Серед підсанкційних осіб також опинився Павло Нікітін — підприємець, пов’язаний із розробкою безпілотника VT-40. Цей дрон, за інформацією західних джерел, використовується Росією як дешевий засіб масових атак, зокрема проти української інфраструктури.

    Велика Британія підкреслює, що санкції мають на меті не лише покарати причетних до війни осіб, а й ускладнити для Росії можливість продовжувати агресію через обмеження доступу до технологій і людських ресурсів.

    Паралельно з цим з’являються нові дані про масштаби залучення іноземців до війни на боці Росії. За інформацією українських структур, загалом було завербовано понад 27 тисяч іноземців із більш ніж 130 країн світу. Частину з них уже ідентифіковано, а деякі перебувають у полоні українських військових.

    Фіксуються випадки вербування громадян різних регіонів світу — зокрема Непалу, Сомалі, Індії та Бангладеш. У низці випадків людей заманювали обіцянками цивільної роботи, після чого змушували брати участь у бойових діях.

    Також відомо про спроби вербування мігрантів, які перебували на території Росії або намагалися потрапити до Європейського Союзу. Їм пропонували фінансові винагороди, громадянство або інші пільги в обмін на службу в армії.

    Окрему увагу міжнародна спільнота приділяє співпраці Росії з іншими країнами. Зокрема, повідомлялося про участь військових із Північної Кореї у бойових діях, а також про діяльність вербувальних мереж у різних регіонах світу, включно з Балканами та країнами Африки.

    Аналітики зазначають, що новий пакет санкцій є частиною ширшої стратегії Заходу, спрямованої на поступове виснаження військового потенціалу Росії. Обмеження щодо технологій, фінансів і людських ресурсів мають ускладнити ведення війни та зменшити можливості для її продовження.

    Рішення Великої Британії свідчить про посилення міжнародного тиску на Росію. Особливий акцент зроблено на нових викликах війни — використанні дронів та вербуванні іноземців, що дедалі більше впливають на характер сучасних конфліктів.

  • Санкції з політичним резонансом: Зеленський вдарив обмеженнями по Богдану та ще чотирьох фігурантах

    Санкції з політичним резонансом: Зеленський вдарив обмеженнями по Богдану та ще чотирьох фігурантах

    Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти п’ятьох осіб, серед яких — колишній керівник Офісу президента Андрій Богдан. Відповідна інформація оприлюднена на офіційному ресурсі глави держави.

    Окрім Богдана, санкції запроваджені проти українського бізнесмена Богдана Пукіша, російського підприємця Алана Кірюхіна, а також двох представників російського спортивного середовища — Станіслава Позднякова та Михайла Маміашвілі, яких українська сторона пов’язує з пропагандистською діяльністю у сфері спорту.

    Рішення РНБО передбачає комплекс обмежувальних заходів. Зокрема, йдеться про блокування активів, заборону здійснення торговельних операцій, обмеження на виведення капіталу за межі України, а також анулювання або призупинення дії ліцензій та інших дозвільних документів. Окрім цього, санкції включають позбавлення державних нагород і заборону на участь у приватизації чи оренді державного майна строком на 10 років.

    Такі кроки вписуються у загальну політику держави щодо посилення санкційного тиску як на осіб, пов’язаних із країною-агресором, так і на тих, кого українська влада вважає загрозою національній безпеці або економічним інтересам.

    Окрему увагу привертає включення до санкційного списку Андрія Богдана — фігури, яка відігравала важливу роль у політичному житті України після перемоги Зеленського на президентських виборах 2019 року. Саме Богдан очолював Офіс президента у перший рік каденції глави держави та вважався одним із ключових архітекторів початкового етапу роботи нової влади.

    До призначення в ОП Богдан мав досвід роботи в уряді та юридичній сфері, зокрема був урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики, а також співпрацював як адвокат із бізнесменом Ігорем Коломойським. У лютому 2020 року його було звільнено з посади, після чого керівником Офісу президента став Андрій Єрмак.

    Аналітики зазначають, що включення колишніх високопосадовців до санкційних списків є нетиповим, але не безпрецедентним кроком для української політики. Це може свідчити як про зміну підходів до оцінки діяльності окремих осіб, так і про прагнення влади посилити контроль над внутрішніми процесами в умовах війни.

    Водночас експерти наголошують, що санкції є політичним і правовим інструментом, який використовується для швидкого реагування на загрози. Вони не замінюють кримінального переслідування, але можуть обмежити можливості фігурантів здійснювати фінансову чи іншу діяльність.

    Що стосується інших осіб у списку, то їх включення пов’язують із діяльністю, яка, за оцінками української сторони, сприяє російській пропаганді або економічним інтересам РФ. Зокрема, представники спортивних організацій можуть бути причетні до використання спорту як інструменту політичного впливу.

    Санкційна політика України суттєво активізувалася після початку повномасштабної війни. РНБО регулярно ухвалює рішення про введення обмежень проти фізичних і юридичних осіб, які, на думку держави, становлять загрозу безпеці або співпрацюють із країною-агресором.

    Важливим аспектом є і міжнародний контекст. Україна прагне синхронізувати свою санкційну політику з партнерами, зокрема країнами Європейського Союзу та США. Це дозволяє підвищити ефективність обмежень і ускладнити обхід санкцій через інші юрисдикції.

    Політичні оглядачі також звертають увагу, що подібні рішення можуть мати як внутрішньополітичні, так і зовнішньополітичні наслідки. Вони впливають на баланс сил у політичному середовищі та сигналізують про наміри влади щодо подальших дій.

    Наразі офіційні причини включення конкретних осіб до санкційного списку детально не розкриті. Це типова практика, оскільки частина інформації може мати обмежений доступ із міркувань безпеки.

    Очікується, що в найближчий час можуть з’явитися додаткові роз’яснення або нові рішення РНБО, які продовжать формування санкційної політики держави.

    Указ Зеленського став ще одним кроком у напрямку посилення контролю над політичними та економічними процесами в Україні в умовах війни, водночас відкривши новий етап дискусій щодо ролі санкцій як інструменту державної політики.

  • Виїзд Ахметова під грифом: прикордонники не розкрили підстави і це викликало нові питання

    Виїзд Ахметова під грифом: прикордонники не розкрили підстави і це викликало нові питання

    Державна прикордонна служба України відмовилася надавати інформацію про виїзд за кордон Ріната Ахметова — одного з найвідоміших українських бізнесменів і колишнього народного депутата. Відомство пояснило це тим, що такі дані належать до конфіденційних і не можуть бути розголошені без згоди самої особи або відповідних правових підстав. Це рішення викликало значний резонанс, адже тема виїзду чоловіків призовного віку під час воєнного стану залишається однією з найчутливіших у суспільстві.

    Запит щодо Ахметова був спрямований журналістами, які намагалися з’ясувати, чи залишав він територію України після початку повномасштабного вторгнення Росії, коли саме це відбувалося і на яких підставах. Особливу увагу привернув той факт, що бізнесмену 59 років, а отже він підпадає під категорію військовозобов’язаних чоловіків, для яких діють обмеження на виїзд за кордон.

    У відповіді прикордонників зазначено, що інформація про перетин державного кордону конкретною особою є персональними даними. Її розголошення може завдати шкоди інтересам національної безпеки, вплинути на репутацію людини та порушити права її родини. Саме тому відомство не надало жодної конкретної інформації — ні дат можливих поїздок, ні підстав для перетину кордону.

    Інтерес до цієї теми з’явився після того, як Ахметова помітили за кордоном на публічних заходах. Зокрема, він відвідав прощання з відомим футбольним тренером Мірчею Луческу в Бухаресті, а також був присутній на матчі донецького Шахтаря у польському Кракові 9 квітня 2026 року. Ця поява стала першою за багато років, коли бізнесмена бачили на грі команди наживо. Також у медіа з’являлися припущення про його можливі поїздки до Франції, однак офіційно ця інформація не підтверджена.

    Журналісти поставили прикордонній службі низку конкретних запитань: чи виїжджав Ахметов з України після 24 лютого 2022 року, коли саме це відбувалося, які документи він використовував для виїзду, чи мав бронювання як представник критично важливого підприємства або інші законні підстави. Проте жодна з цих деталей не була розкрита.

    В умовах воєнного стану виїзд чоловіків віком від 25 до 60 років суттєво обмежений. Водночас закон передбачає винятки. Серед них — службові відрядження, діяльність у межах критично важливих для економіки підприємств, наявність спеціального бронювання або інші визначені законом підстави. Саме ці винятки часто стають предметом обговорень, оскільки межі їх застосування не завжди є публічно зрозумілими.

    Бізнес-структури Ахметова пов’язані з енергетичним сектором, який вважається критично важливим для країни. Це дає підстави припускати, що у разі виїзду могли застосовуватися передбачені законом механізми. Однак без офіційної інформації ці припущення залишаються лише версіями.

    Повна відповідь ДПСУ на запит “Телеграфу”

    Додаткову увагу до постаті бізнесмена привернула і інформація про придбання ним елітної нерухомості в Монако у 2024 році, яка стала відомою громадськості лише нещодавно. Це підсилило інтерес до його міжнародної активності та можливих поїздок за кордон.

    Юристи наголошують, що дані про перетин кордону належать до категорії персональних і захищаються законом. Навіть за наявності суспільного інтересу державні органи не мають права їх розголошувати без законних підстав. Винятком можуть бути лише судові рішення або офіційні розслідування.

    Ситуація з Ахметовим вкотре піднімає питання балансу між прозорістю та захистом персональних даних. З одного боку, суспільство прагне розуміти, як саме працюють правила виїзду під час війни, особливо для впливових осіб. З іншого — існують чіткі правові норми, які обмежують доступ до такої інформації.

    Наразі жодних офіційних підтверджень щодо підстав виїзду Ріната Ахметова немає. І, судячи з позиції прикордонної служби, найближчим часом вони навряд чи з’являться у відкритому доступі. Водночас сама ситуація вже стала приводом для нових дискусій про справедливість і прозорість правил у період воєнного стану.