Позначка: обмін валют

  • Фінансовий поворот: долар зростає, євро різко втрачає вартість

    Фінансовий поворот: долар зростає, євро різко втрачає вартість

    На валютному ринку України 19 червня зберігається помірна, але чітко виражена розбіжність у динаміці основних валют: долар США продовжує поступово дорожчати, тоді як євро демонструє більш виражене зниження та втрачає позиції як у банківському сегменті, так і в обмінних пунктах. Фінансові установи реагують на поточні коливання міжнародних ринків, попит населення та загальні очікування щодо політики провідних світових економік, оновлюючи курси протягом дня.

    У середньому в обмінниках долар сьогодні можна купити за 45,05 гривні, тоді як продати — за 44,93 гривні. Це свідчить про подальше поступове зміцнення американської валюти на готівковому ринку, яке триває вже кілька сесій поспіль. Євро, навпаки, демонструє відчутнішу корекцію вниз: середній курс купівлі становить 52,06 гривні, а продажу — 51,74 гривні. Таким чином європейська валюта втратила ще кілька десятків копійок, продовжуючи тренд на ослаблення.

    У банківському сегменті ситуація залишається різноспрямованою, але загальна тенденція зберігається: долар дорожчає, євро дешевшає. Середній курс долара в банках України становить 44,70 гривні при купівлі та 45,20 гривні при продажу. Євро банки купують у середньому по 51,42 гривні та продають по 52,02 гривні. Банківський ринок реагує на зміни офіційного курсу Національного банку України та коливання попиту з боку населення і бізнесу, що призводить до поступового перегляду цінових пропозицій у різних установах.

    Найбільш помітні відмінності традиційно спостерігаються серед великих банків, які формують значну частину роздрібного валютного ринку. Зокрема, Ощадбанк та ПУМБ пропонують один із найнижчих курсів продажу долара — близько 45,10 гривні, що робить їхні пропозиції одними з найпривабливіших для населення. У ПриватБанку долар продається дорожче — приблизно по 45,15 гривні, тоді як у Monobank курс сягає 45,23 гривні, що відображає різницю у внутрішній політиці банків і витратах на операції з валютою.

    Щодо купівлі долара банками у населення, найвигідніші умови традиційно пропонує ПУМБ, де комерційний курс становить близько 44,80 гривні. В Ощадбанку та Monobank показники коливаються на рівні 44,75 гривні, тоді як у ПриватБанку курс дещо нижчий — близько 44,70 гривні. Ця різниця формує конкуренцію між банками за готівкову валюту населення та впливає на загальну динаміку ринку.

    Ситуація з євро є більш однозначною і характеризується стабільним зниженням. Найдешевший курс продажу євро наразі пропонує Monobank — 51,80 гривні, що робить його найвигіднішим варіантом для купівлі серед великих фінансових установ. У ПриватБанку євро продається в діапазоні 51,81–51,90 гривні залежно від типу операції, тоді як в Ощадбанку курс становить близько 52,05 гривні. У ПУМБ європейська валюта дорожча — приблизно 52,30 гривні, що відображає загальну тенденцію до розширення спредів на тлі коливань попиту.

    При цьому найвигідніші умови для продажу євро також відрізняються залежно від банку. ПУМБ пропонує один із найвищих курсів купівлі — близько 51,60 гривні, тоді як в Ощадбанку цей показник становить приблизно 51,35 гривні. У Monobank євро купують по 51,15 гривні, а в ПриватБанку — близько 51,10 гривні. Така різниця відображає конкуренцію банків за валютні ресурси та різні підходи до формування маржі.

    У роздрібному сегменті валютного ринку спостерігається типова для останніх тижнів ситуація: банки та обмінні пункти адаптуються до змін попиту, при цьому зберігаючи відносно вузькі коридори коливань для долара та ширші — для євро. Це пояснюється тим, що американська валюта залишається більш стабільним інструментом для заощаджень і розрахунків, тоді як євро більш чутливо реагує на зовнішні економічні фактори та рішення Європейського центрального банку.

    Аналітики відзначають, що поточна динаміка валютного ринку не свідчить про різкі макроекономічні зміни, однак демонструє поступове формування нових рівноважних рівнів. Долар підтримується стабільним попитом як серед населення, так і серед імпортерів, тоді як євро перебуває під тиском корекційних процесів на міжнародних ринках.

    У найближчій перспективі експерти не очікують різких стрибків курсу, проте наголошують, що ринок залишається чутливим до зовнішніх факторів, зокрема рішень провідних центральних банків, геополітичних подій та змін у глобальних фінансових потоках. Саме ці фактори надалі визначатимуть баланс між доларом і євро на українському валютному ринку.

  • «Під матрацом» тепер не долар: що почали накопичувати українці

    «Під матрацом» тепер не долар: що почали накопичувати українці

    В Україні зафіксовано історичну зміну валютних уподобань населення. Вперше за багато років українці купили більше євро, ніж доларів США. Фінансові експерти називають це початком нової тенденції, яка відображає не лише економічні процеси, а й поступову переорієнтацію країни на європейський простір.

    Про це в коментарі ТСН.ua розповів фінансовий експерт Андрій Шевчишин.

    За його словами, березень 2026 року став знаковим для українського валютного ринку. За підсумками місяця чистий попит населення на євро досяг еквівалента 482 млн доларів, тоді як попит на американську валюту склав 481,8 млн доларів.

    Різниця між показниками мінімальна, однак сам факт випередження долара є надзвичайно показовим.

    «Чистий попит на євро оновив попередній максимум, зафіксований ще у листопаді 2025 року. На міжбанку зараз усе спокійно, попит не зростає. А от на готівковому ринку триває чіткий тренд: українці дедалі частіше обирають європейську валюту», – пояснив експерт.

    Фінансисти зазначають, що ще кілька років тому така ситуація виглядала малоймовірною. Традиційно долар вважався основною валютою для заощаджень серед українців, а більшість великих покупок, операцій з нерухомістю та накопичень орієнтувалися саме на американську валюту.

    Однак останнім часом ситуація почала змінюватися.

    На думку Андрія Шевчишина, головною причиною є посилення інтеграції України з Європейським Союзом. Мільйони українців працюють, навчаються або ведуть бізнес із країнами ЄС. Для них євро дедалі частіше стає основною валютою розрахунків.

    Після початку повномасштабної війни значна частина українців переїхала до європейських держав. Відповідно зросла кількість грошових переказів, розрахунків та фінансових операцій саме в євро.

    Крім того, дедалі більше українських компаній працюють із європейськими партнерами, а перспектива вступу України до ЄС лише посилює інтерес до європейської валюти.

    Другою причиною експерти називають зміну підходу до заощаджень.

    Якщо раніше долар практично не мав альтернативи як валюта для накопичення коштів, то тепер багато громадян почали диверсифікувати свої ризики. Частину заощаджень вони переводять саме в євро.

    Фактично європейська валюта поступово перебирає на себе роль традиційного «фінансового сховища», яку десятиліттями виконував долар.

    Третій фактор пов’язаний із ситуацією на міжнародних фінансових ринках.

    Останніми роками співвідношення між доларом та євро демонструє значні коливання. Валютна пара EUR/USD часто реагує на рішення Федеральної резервної системи США, Європейського центрального банку, геополітичні події та економічну статистику.

    На думку експертів, частина українців почала вважати євро більш перспективною валютою для довгострокового зберігання коштів.

    Також впливають політичні фактори. Інвестори уважно стежать за бюджетною політикою США, рівнем державного боргу та економічними рішеннями американської адміністрації. Через це частина населення прагне розподіляти свої накопичення між кількома валютами.

    Водночас Національний банк України наразі не фіксує ознак валютної паніки чи надмірного попиту на іноземну валюту.

    На міжбанківському ринку ситуація залишається стабільною, а курс гривні демонструє відносну стійкість. Експерти зазначають, що український валютний ринок увійшов у другий квартал 2026 року без різких коливань і спекулятивних стрибків.

    Попри рекордний інтерес до євро, фінансисти не радять громадянам робити ставку лише на одну валюту.

    Фахівці традиційно рекомендують розподіляти заощадження між кількома фінансовими інструментами залежно від особистих потреб, строків накопичення та рівня ризику.

    Окремо експерти звертають увагу, що нинішній тренд може стати довгостроковим. Якщо Україна продовжить рух до членства в Європейському Союзі та поглиблення економічної інтеграції з європейськими країнами, роль євро в українській економіці лише зростатиме.

    Таким чином, березень 2026 року вже увійшов в історію українського валютного ринку як місяць, коли євро вперше обійшов долар за рівнем попиту серед населення. І хоча перевага поки що символічна, вона може свідчити про початок нової фінансової реальності для українців.

  • Євро знову оновив історичний максимум у банках України

    Євро знову оновив історичний максимум у банках України

    Банки України 21 квітня вдруге поспіль підвищили готівковий курс євро для населення, оновивши історичний максимум. Середній курс європейської валюти в касах банків сягнув 52,40 грн за євро. Це вище за попередній рекорд, який було зафіксовано 20 квітня 2026 року на рівні 52,30 грн.

    Про це свідчать дані фінансового порталу minfin.com.ua.

    Одночасно зростає і офіційний курс Національного банку України: 21 квітня він підвищився на 13 копійок і становив 51,89 грн за євро, що також стало новим історичним максимумом. Таким чином, європейська валюта демонструє синхронне зростання як на готівковому, так і на офіційному сегментах валютного ринку.

    Середні готівкові курси валют у банках виглядають так: долар США — 43,80–44,40 грн (днем раніше 43,80–44,30 грн), євро — 51,50–52,40 грн (днем раніше 51,50–52,30 грн). Тобто долар залишається відносно стабільним із незначними коливаннями, тоді як євро продовжує зростати швидшими темпами.

    У найбільших банках України готівкові курси також демонструють узгоджену тенденцію. Зокрема, у ПриватБанку євро купують і продають у діапазоні 51,45–52,45 грн, в Ощадбанку — 51,75–52,35 грн, в Укрсиббанку — 51,60–52,29 грн, у ПУМБ — 51,50–52,30 грн, у Райффайзен Банку — 51,60–52,46 грн. Долар у цих установах перебуває в межах приблизно 43,80–44,46 грн.

    Експерти фінансового ринку зазначають, що подорожчання євро пов’язане з загальною динамікою на міжнародних валютних ринках, де європейська валюта останніми днями зміцнюється щодо долара США. Це автоматично впливає і на курси в країнах, які орієнтуються на глобальні котирування.

    Додатковим фактором називають підвищений попит на готівкову валюту в Україні. У періоди економічної невизначеності населення та бізнес частіше купують валюту як інструмент збереження коштів, що створює додатковий тиск на ринок. Водночас пропозиція готівкової валюти залишається обмеженою, що також сприяє зростанню курсу.

    Аналітики також звертають увагу на поведінку ринку: коли курс починає зростати, попит зазвичай додатково посилюється через очікування подальшого подорожчання. Це формує короткострокові хвилі підвищеного попиту, які банки враховують при встановленні курсів купівлі та продажу.

    Національний банк України продовжує регулювати валютний ринок за допомогою інтервенцій та монетарної політики, однак загальна динаміка залишається залежною від зовнішніх факторів. Серед них — ситуація на світових фінансових ринках, рішення Європейського центрального банку, курс долара на міжнародному ринку та геополітичні ризики.

    У короткостроковій перспективі аналітики не виключають подальших коливань євро з можливим оновленням максимумів, якщо збережеться високий попит на валюту та сприятлива для євро ситуація на глобальному ринку.

    Таким чином, валютний ринок України продовжує демонструвати тенденцію до зростання євро, яке вже другий день поспіль оновлює історичні рекорди як у банківських касах, так і в офіційному курсі НБУ.

  • Гривня знову слабшає: курс долара наблизився до 44 грн

    Гривня знову слабшає: курс долара наблизився до 44 грн

    В Україні продовжується девальвація національної валюти. За підсумками торгів 11 березня Національний банк України підвищив офіційний курс долара з 43,8627 до 43,9776 грн за долар. Новий показник став історичним максимумом і почне діяти з 12 березня.

    Водночас на міжбанківському валютному ринку у другій половині дня угоди з купівлі долара вже проходили вище психологічної позначки 44 грн. На піку торгів американська валюта піднімалася до рівня 44,22 грн за долар.

    Банкіри зазначають, що поточне ослаблення гривні відбувається не випадково. На їхню думку, Національний банк України може свідомо допускати поступову девальвацію, зокрема для збільшення бюджетних надходжень під час конвертації фінансової допомоги міжнародних партнерів.

    За словами представників банківського сектору, у таких умовах експортери не поспішають продавати валютну виручку, очікуючи подальшого зростання курсу долара. Водночас імпортери опинилися у складній ситуації через невизначеність щодо майбутнього курсу. Багато компаній уже почали закладати у вартість імпортних товарів курс на рівні 45,5–46 грн за долар, хоча у державному бюджеті середній показник передбачений на рівні близько 45,6 грн.

    Додатковим фактором невизначеності називають затримку з виділенням великого фінансового пакета допомоги від Європейський Союз, а також загальне погіршення економічної ситуації через зростання цін на енергоносії після початку війни між Іран та іншими країнами регіону.

    Коливання на міжбанку швидко відобразилися і на готівковому ринку. Максимальний курс продажу долара у відділеннях банків піднявся до 44,65 грн. Такий показник, зокрема, фіксувався у МетаБанк. Середній діапазон купівлі та продажу становив приблизно 43,68–44,31 грн за долар.

    У сегменті карткових операцій пікова ціна продажу долара для клієнтів сягнула 44,55 грн. Такий курс пропонували Сенс Банк та Юнекс Банк. Середній картковий курс купівлі та продажу перебував у межах 43,75–44,17 грн.

    Щодо європейської валюти, офіційний курс гривні до євро трохи змінився — з 51,0386 до 50,9349 грн за євро. У банківських касах готівковий євро продавали в діапазоні від 51,35 до 51,75 грн, а середній курс купівлі та продажу становив приблизно 50,87–51,56 грн.

    У картковому сегменті середній курс операцій з євро коливався в межах 50,76–51,42 грн, а максимальний показник досягав 51,80 грн, зокрема у Аккордбанк.

    Експерти не виключають, що у разі збереження нинішніх економічних факторів курс долара може й надалі залишатися під тиском і поступово рухатися до показників, закладених у державному бюджеті.

  • Обмінники-лідери і кримінальні провадження: історія «Преміум фінанс»

    Обмінники-лідери і кримінальні провадження: історія «Преміум фінанс»

    У січні 2026 року Національний банк України вперше оприлюднив перелік значущих фінансових установ. До нього увійшли 53 компанії, серед яких — ТОВ «Преміум фінанс», один із найбільших операторів ринку обміну валют.

    Бенефіціарними власниками компанії є киянин Віктор Кисільов та уродженка Донецької області Олена Бондар. Підприємство було створене у 2015 році та спеціалізується на валютному обміні. Юридично фірма зареєстрована у багатоповерховому будинку в Голосіївському районі Києва. За тією ж адресою зареєстрований і Кисільов.

    Фінансові показники компанії демонструють стрімке зростання. У 2023 році дохід «Преміум фінанс» збільшився більш ніж на 500%, у 2024-му — майже на 290%. За перші три квартали 2025 року оборот сягнув близько 534 мільйонів гривень. Якщо за даними НБУ у першому півріччі 2025 року мережа налічувала 244 пункти обміну, то нині, згідно з інформацією на сайті компанії, їх понад 450.

    Втім, паралельно зі зростанням доходів компанія неодноразово ставала фігурантом кримінальних проваджень. З грудня 2022 року Офіс Генерального прокурора за підтримки Бюро економічної безпеки здійснює розслідування за статтями про незаконні дії з платіжними документами, легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, та ухилення від сплати податків.

    За матеріалами слідства, у 2023–2025 роках могла діяти схема конвертації криптовалюти у готівку без відповідних дозволів Нацбанку та без відображення операцій у податковій звітності. Слідчі вважають, що для прикриття операцій використовувалися реквізити низки юридичних осіб, у тому числі ТОВ «Преміум фінанс». Замовлення на обмін, за версією правоохоронців, приймалися через Telegram-боти.

    У липні 2025 року під час обшуків у пункті обміну, адреса якого збігалася з даними на сайті компанії, вилучили готівку, техніку та документацію. У серпні суд наклав арешт на вилучене майно. Раніше обшуки відбувалися також у Києві та місті Берегове.

    Окрему увагу привернули справи, пов’язані зі спробами вплинути на перебіг розслідувань. В одному з проваджень фігурує співробітник державного підприємства Міністерства оборони «Агенція оборонних закупівель», який раніше працював у Бюро економічної безпеки. За версією слідства, він пропонував за 700 тисяч доларів сприяти закриттю справ проти «Преміум фінанс». У липні 2024 року після передачі частини коштів у розмірі 100 тисяч доларів його затримала Служба безпеки України.

    Ще одна справа стосується подій 2019 року, коли компанія намагалася поновити валютну ліцензію. Тоді Нацбанк відмовив у продовженні через зафіксовані 81 суттєве порушення валютного законодавства. За матеріалами слідства, Віктор Кисільов намагався вирішити це питання через знайомого, який мав зв’язки в НБУ. До процесу був залучений менеджер одного з департаментів регулятора. За свої послуги він вимагав 50 тисяч доларів. У жовтні 2019 року частину коштів у розмірі 40 тисяч доларів було передано, після чого посадовця затримали. Провадження закрили у квітні 2025 року у зв’язку зі смертю фігуранта.

    Регулятор також застосовував до компанії санкції. У червні 2025 року НБУ оштрафував «Преміум фінанс» на 200 тисяч гривень за порушення правил валютної торгівлі під час воєнного стану.

    У медіа згадувалося можливе перетинання діяльності компанії з криптовалютним підприємцем Ігорем Туником, затриманим у Польщі. Однак офіційних судових рішень, які б прямо встановлювали вину компанії у цих епізодах, наразі не оприлюднено.

    Таким чином, компанія Віктора Кисільова та Олени Бондар одночасно входить до переліку значущих фінансових установ НБУ та залишається фігурантом кількох резонансних розслідувань. Попри це, її мережа обмінників продовжує розширюватися, а фінансові показники — зростати.

  • Ліцензії немає, обмінники працюють: загадкова недоторканність мережі Money 24/7

    Ліцензії немає, обмінники працюють: загадкова недоторканність мережі Money 24/7

    Мережа обмінників Money 24/7 продовжує працювати в самому центрі Києва так, ніби в країні не існує ані Нацбанку, ані фінмоніторингу, ані елементарного закону. Хоча НБУ анулював ліцензію компанії ще в серпні 2024 року, пункти обміну не лише не зникли — вони стали ще помітнішими та зухвалішими.

    Брендовані автомобілі їздять містом, логотип Money 24/7 з’являється на формі «Динамо Київ», а популярні інфлюенсери й амбасадори продовжують рекламувати сервіс, який юридично не має права працювати. Попри офіційне рішення НБУ, мережа на практиці поводиться як повноправний гравець ринку.

    Money 24/7 позиціонує себе як «преміумсервіс». Формально ж це класична «нелегальна валютка»: жодних фіскальних чеків, ліцензії, реквізитів чи куточка споживача. Під час перевірки двох столичних точок клієнту замість чека видавали папірець з QR-кодом, що веде на порожню сторінку податкової. На прохання показати ліцензію НБУ співробітники нервували, викликали охорону й пропонували «повернути гроші». На гарячій лінії прямо підтвердили: іншого чека не буде.

    Позиція Нацбанку чітка: у діяльності пунктів Money 24/7 є всі ознаки неліцензованої роботи. Компанія ТОВ «ФК Артем», через яку раніше здійснювалися валютні операції, позбавлена ліцензії. Одразу після цього фірма змінила власників і вид діяльності — тепер вона фігурує як виробник «текстильних виробів», а з реєстру легальних обмінників повністю зникла. Це означає, що за законом Money 24/7 не має права приймати або видавати валюту.

    Утім, мережа не просто зберігається — вона демонстративно розширюється. За брендом стоїть харків’янин Андрій Смірнов, власник торгової марки Money 24/7 та охоронної компанії «Легіон 1913», логотипи якої висять у кожному відділенні. Публічним обличчям є Антон Дяченко: він відвідує міжнародні гемблінг-заходи, веде соціальні мережі й представляє Money 24/7 як «міжнародний преміумсервіс». Сам Смірнов залишається в тіні, але саме під обмінниками Money 24/7 у Харкові фіксувалися стрілянина та конфлікти — на відміну від будь-якої іншої валютної мережі.

    Головне питання — чому цей бізнес досі працює, якщо порушення зафіксовані й публічно підтверджені регулятором. Припиняти нелегальну діяльність мають не Нацбанк і не фінмоніторинг, а поліція, податкова та Бюро економічної безпеки. Однак усі ці структури вже понад рік демонструють повну бездіяльність, ніби мережі Money 24/7 не існує. Хоча вона продовжує рекламуватися на весь Київ, спонсорує «Динамо», проводить валютні операції без фіскалізації та працює фактично поза законом.

    У 2025 році в самому серці країни відкрито функціонує мережа, яка формально не існує, але фактично приймає та видає валюту, не маючи жодних повноважень.

  • У Києві представника “Кит Груп” ошукали на мільйони через фейковий обмін валют

    У Києві представника “Кит Груп” ошукали на мільйони через фейковий обмін валют

    У Києві поліція розслідує масштабне шахрайство за участі представника мережі обмінників «Кит Груп». За даними кримінального провадження, чоловік втратив 1,2 млн євро в криптовалюті під час спроби обготівкування коштів через схему псевдообміну.

    Все почалося 20 вересня 2024 року, коли двоє осіб запропонували представнику «Кит Груп» угоду: за 1,2 млн євро у безготівковій формі придбати еквівалент у криптовалюті USDT. Міняла, 1995 року народження, погодився і залучив довірену особу, яка здійснила переказ 1,24 млн USDT з криптогаманців компанії на гаманці, вказані нібито покупцями.

    Паралельно кошти у вигляді євро справді надійшли — частинами, на рахунок компанії Buildmat Production and Delivery KFT, зареєстрованої в Угорщині, яка була підконтрольна одному із шахраїв. Гроші переказувала литовська компанія UAB Acus vaistinė, з формулюванням «оплата по інвойсу».

    Однак далі в хід пішла шахрайська схема: зловмисники надали до банку підроблені документи і домоглися повернення всіх коштів, нібито через невиконання угоди. Таким чином, «Кит Груп» лишилась і без USDT, і без грошей.

    Слідство встановило, що вкрадену криптовалюту зловмисники одразу почали «відмивати». Частину активів перевели на гаманець громадянина Молдови, іншу — змішали через анонімні «міксер»-сервіси, використовуючи одноразові гаманці. Далі — готівка, обмін через сервіс 001k Exchange, а також транзакції через криптобіржу Kyrrex та платіжну платформу UAB PaySaxas.

    Все це, за даними слідства, — частина діяльності злочинної організації, яка працює в Україні, використовуючи фіктивні компанії, підставних осіб і криптовалюту для шахрайства в особливо великих розмірах. Ключова тактика — створення ілюзії легальної угоди, із наданням фіктивних договорів і використанням компаній на кшталт Acus vaistinė.

    Окрема лінія слідства — походження самих коштів, які представник «Кит Груп» тримав у криптовалюті. Правоохоронці вивчають, звідки в приватного обмінника така сума і чи не йдеться про паралельні фінансові порушення з боку самої компанії.

    Нагадаємо, що НБУ вже відкрив перевірку діяльності “Кит Груп” через підозру у фінансових махінаціях, і ця історія лише підливає масла у вогонь.

  • Понад 40 тіньових обмінників: БЕБ викрило масштабну схему в Закарпатті

    Понад 40 тіньових обмінників: БЕБ викрило масштабну схему в Закарпатті

    Бюро економічної безпеки України викрило масштабну фінансову схему, в якій було відмито понад 56 мільйонів гривень через нелегальні обмінні пункти, що діяли на Закарпатті. Ключову роль у ній відігравали троє колишніх банківських менеджерів, які використали свої професійні навички для організації тіньової мережі під брендами Orange Finance та Kurs uz ua.

    Про деталі злочинної діяльності повідомило детективне бюро Absolution.

    У центрі слідства — Ігор Грабар, Дмитро Гонтар і Олександр Рімек. Колишні співробітники банків, вони створили систему, яка дозволяла конвертувати готівкову іноземну валюту в безготівкову форму, проводити її через рахунки у Правекс Банку, Сенс Банку та АБ «Південний», а потім знову повертати кошти у готівку — вже в національній валюті.

    Мережа охоплювала понад 40 нелегальних обмінників, які діяли без ліцензій НБУ. При цьому операції на сотні тисяч гривень проводилися без ідентифікації клієнтів, без звітності до Держфінмоніторингу і без використання касових апаратів (РРО). Окремі операції з криптовалютами взагалі не фіксувалися.

    Формально обмінники працювали через компанії, зареєстровані на підозрюваних, серед яких:

    • ТОВ «Інтерчейндж Україна»

    • «Інтеркеш Онлайн»

    • «Інтеркеш Україна» (InterCash Ukraine)

    • «Орандж Фінанс»

    • «Провідент Фінанс»

    На папері вони нібито займалися мікрокредитуванням і орендою нерухомості, але насправді були прикриттям для тіньової фінансової діяльності.

    Обсяги відмитиx коштів за підрахунками БЕБ:

    • Дмитро Гонтар — 24,8 млн грн

    • Олександр Рімек — 15,8 млн грн

    • Ігор Грабар — 15,5 млн грн

    Водночас декларовані доходи кожного з них за 2001–2018 роки становили лише 2,4–3,7 млн грн.

    Під час обшуків у фігурантів вилучили комп’ютерну техніку, реєстратори, чорнову бухгалтерію та документацію, що підтверджує незаконну діяльність. Слідство триває, встановлюються інші причетні особи та обсяги коштів, що пройшли через мережу.

    Цей випадок — черговий приклад того, як освічені банкіри з досвідом роботи у фінансовому секторі обирають не законну діяльність, а схеми, які підривають довіру до валютного ринку країни.

    На тлі викриття цієї схеми згадуються і банківські афери сестер Сосєдок з Дніпра, які протягом 20 років провертали багатомільйонні махінації. Спершу через один банк виводили валюту на фіктивні фірми, потім створили новий — банк «Конкорд», через який прокручували гроші в тому числі для російських криптогравців. Усі ці історії вкотре демонструють масштаб і глибину фінансової тіні в Україні.

  • У Кропивницькому викрили тіньовий обмінник криптовалюти

    У Кропивницькому викрили тіньовий обмінник криптовалюти

    У самому центрі Кропивницького, за адресою Велика Перспективна, 32/11, під прикриттям офіційного обмінного пункту працювала складна тіньова схема з конвертації готівки в криптовалюту. За даними Служби безпеки України, нелегальні операції організувала компанія ТОВ “ФК Ліберті Фінанс”, що входить до структури “Кит Груп” харківського бізнесмена Антона Ткаченка.

    Хоча обмінник мав ліцензію на обмін валют, його реальна діяльність виходила далеко за межі дозволеного. Під виглядом легального обміну співробітники здійснювали перекази готівки у криптовалюту без жодного погодження з Національним банком. Це порушує чинне законодавство у сфері платіжних систем і фінмоніторингу.

    Перший сигнал надійшов ще у 2021 році, коли місцевий мешканець звернувся до обмінного пункту з наміром продати Bitcoin, але замість обіцяної суми отримав значно менше. При повторній спробі взагалі втратив усі кошти. Цей інцидент став відправною точкою для розслідування.

    Слідство встановило, що у схемі брала участь касирка пункту обміну валют — Ольга Кузьмівна Білан. Їй уже оголошено підозру за ч. 2 ст. 200 ККУ. Операції проводилися через Telegram-канал @alexkitgroup. Саме через нього клієнти домовлялися про обмін, передавали готівку в окремому приміщенні та отримували криптовалюту на свої електронні гаманці. Підтвердженням слугували скріншоти транзакцій.

    Зафіксовано щонайменше кілька операцій: у вересні 2022 року один із клієнтів передав 32 тисячі гривень і отримав 771 долар США в криптовалюті, інший — отримав 4523 долари за 200 тисяч гривень. Джерела коштів на криптогаманцях так і не вдалося простежити.

    Попри наявність у компанії ліцензії на обмін валют, жодної легальної діяльності з криптоактивами вона не вела. Це давало змогу уникати фінансового моніторингу, обійти законодавство і отримувати прибуток від нелегальних комісій.

    Наразі слідство триває. Правоохоронці намагаються встановити всіх учасників криптовалютної схеми, включно з організаторами, технічними виконавцями та кінцевими вигодоодержувачами. У фокусі — також джерела готівки, що надходили на обмін, і можливі зв’язки з іншими елементами тіньової економіки.

  • На Закарпатті викрили масштабну схему відмивання грошей

    На Закарпатті викрили масштабну схему відмивання грошей

    Слідчі Бюро економічної безпеки (БЕБ) викрили організовану злочинну групу, яка займалася відмиванням грошей через нелегальні фінансові компанії та пункти обміну валют у Закарпатській області. За даними слідства, до злочинної схеми були причетні колишні працівники АТ «Правекс Банк».

    Про це повідомляє детективне бюро Absolution.

    За інформацією БЕБ, до схеми були залучені кілька фінансових компаній, серед яких ТОВ «Орандж Фінанс», ТОВ «Інтерчейндж Україна», ТОВ «Інтеркеш Онлайн», ТОВ «Інтеркеш Україна» та ТОВ «Провідент Фінанс». Їхнім керівником або засновником виступав Дмитро Гонтар, ексдиректор відділення «Правекс Банку». Формально компанії надавали послуги мікрокредитування, обміну валют та страхування, однак насправді здійснювали конвертацію коштів у готівку та уникали фінансового моніторингу.

    За версією слідства, організатори переводили готівкову валюту у безготівкову форму, потім конвертували її у гривні та знову отримували готівку. Крім того, кошти проходили через фіктивні фінансові допомоги, оформлені від пов’язаних осіб.

    Загалом у період 2016-2018 років учасники злочинної групи провели незаконні фінансові операції на понад 56 мільйонів гривень.

    Колишні банкіри мали значні розбіжності між реальними та офіційними доходами. Один із підозрюваних провів махінації на 15,5 млн грн, задекларувавши лише 2,4 млн грн. Інший «відмив» 24,8 млн грн, хоча офіційно заробив 3,7 млн грн. Третій учасник здійснив операції на 15,8 млн грн, маючи задекларований дохід 3,5 млн грн.

    Окрему роль у схемі відігравала мережа пунктів обміну валют, що працювали під брендами Orange Finance та Kurs uz ua. Вони не мали жодних ліцензій для здійснення валютних операцій. Щоб уникнути перевірок, підприємства офіційно реєструвалися як компанії з оренди нерухомості, хоча насправді в 53 пунктах Закарпаття здійснювали нелегальний обмін валюти.

    Крім цього, фігуранти займалися тіньовими операціями з криптовалютами та незаконними грошовими переказами, які не відображалися у звітності. Для уникнення фінансового моніторингу вони розбивали великі суми на менші транзакції, що дозволяло обходити законодавство щодо контролю фінансових потоків.

    Наразі триває розслідування, а правоохоронці встановлюють додаткові деталі злочинної діяльності. Фігурантам загрожує кримінальна відповідальність за відмивання грошей та ухилення від сплати податків.