Daypolitico

Позначка: обміни полоненими

  • У Росії змінили омбудсмена: Москалькова залишила посаду

    У Росії змінили омбудсмена: Москалькова залишила посаду

    У Росії відбулася зміна уповноваженого з прав людини: Тетяна Москалькова залишила посаду після завершення максимально дозволеного законом строку повноважень, а Державна дума РФ призначила нову омбудсменку — Яну Лантратову. Про це повідомляють російські державні агентства ТАСС і РИА Новости, а також Російська служба BBC News.

    За даними цих джерел, Москалькова обіймала посаду уповноваженого з прав людини два строки поспіль, що становить близько 10 років. Саме такий термін є граничним відповідно до російського законодавства для цієї посади. Її повноваження формально завершилися ще у квітні, після чого постало питання про оновлення керівництва інституту омбудсмена.

    Протягом своєї каденції Москалькова залишалася однією з ключових фігур у російській системі державного захисту прав людини, при цьому її діяльність неодноразово ставала предметом міжнародної критики. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році її роль значно зросла в контексті гуманітарних питань, зокрема обмінів військовополоненими та передачею тіл загиблих.

    За повідомленнями російських медіа, саме через офіс уповноваженої здійснювалася частина координації обмінних процесів між Росією та Україною. Москалькова публічно брала участь у відповідних переговорах та комунікаціях щодо списків військовополонених, а також гуманітарних процедур, пов’язаних із репатріацією тіл.

    Водночас її діяльність супроводжувалася значним міжнародним резонансом. Москалькова перебуває під санкціями Європейського Союзу, США, Канади, Австралії, Японії та низки інших країн. У санкційних рішеннях, зокрема, йшлося про її роль у підтримці політики російської держави щодо окупованих територій України, а також звинувачення у запереченні або виправданні так званих «фільтраційних заходів» та причетності до системних порушень прав людини. Окремо згадувалися звинувачення у зв’язку з депортацією українських дітей, які Росія заперечує.

    Після завершення її каденції Державна дума РФ 14 травня ухвалила рішення про призначення нового уповноваженого з прав людини. Цю посаду обійняла депутатка від партії «Справедлива Росія» Яна Лантратова.

    Призначення Лантратової відбулося в межах стандартної процедури оновлення інституту омбудсмена після завершення максимального строку повноважень попереднього керівника. Очікується, що нова уповноважена продовжить роботу інституту в умовах триваючої війни проти України та міжнародного санкційного тиску на Росію.

    Зміна омбудсмена відбувається на тлі загального посилення уваги до гуманітарних питань, пов’язаних із війною, зокрема обмінів полоненими, утриманням цивільних осіб та міжнародних звинувачень щодо порушень прав людини.

  • 100 днів Буданова в ОП: журналісти описали три ключові зміни на Банковій

    100 днів Буданова в ОП: журналісти описали три ключові зміни на Банковій

    Журналісти проаналізували перші 100 днів роботи Кирила Буданова в Офісі президента та описали низку змін у підходах до управління, які, за їхньою оцінкою, свідчать про спробу переходу до більш проактивної моделі ухвалення рішень. Про це йдеться в матеріалі ТСН «Десять дій Буданова за сто днів». У публікації наголошується, що ключовим принципом роботи став акцент на практичних результатах і теза «дія — основа всього», яка визначає логіку управлінських рішень.

    Серед основних напрямів змін журналісти виділяють посилення ролі Офісу президента у переговорних процесах та обмінах полоненими. За даними матеріалу, відбулося повернення 659 українців, а сам процес був централізований і інтегрований у ширший міжнародний переговорний трек за участі партнерів України. Водночас гуманітарний компонент, за оцінкою авторів, дедалі більше стає частиною системної дипломатичної роботи.

    Окрему увагу приділено зовнішньополітичному напрямку, зокрема формуванню більш системного підходу до співпраці з країнами Африки та Глобального Півдня після міжвідомчих консультацій за участі МЗС, ГУР і СЗР. У матеріалі зазначається, що йдеться про спробу розширення міжнародної присутності України та диверсифікацію зовнішньополітичних зв’язків.

    Серед внутрішніх ініціатив згадується проєкт створення Національного пантеону в Києві, який передбачає повернення в Україну праху визначних діячів та формування простору національної пам’яті. Також окремо відзначається посилення ролі культурної політики як елементу національної безпеки та міжнародного позиціювання держави.

    У сфері економіки та соціальної політики журналісти зазначають зміну підходів до взаємодії держави з бізнесом, який дедалі більше розглядається як партнер у питаннях безпеки та відновлення. Серед прикладів соціальних ініціатив наводиться програма «єОселя», що, за даними матеріалу, вже охопила понад 24 тисячі родин і розглядається як інструмент підтримки військових і стимулювання повернення громадян. Також підкреслюється новий підхід до ветеранської політики, який передбачає інтеграцію ветеранів у процеси розвитку громад та відбудови країни.

    Окремо журналісти відзначають внутрішню реорганізацію Офісу президента, зокрема посилення координації між підрозділами, зменшення внутрішніх конфліктів і зростання ролі аналітичного компонента в ухваленні рішень. У підсумку автори матеріалу виділяють три ключові зміни: пришвидшення процесу ухвалення рішень, формування більш чіткої вертикалі відповідальності та посилення ролі аналітики, що в комплексі, за їхньою оцінкою, свідчить про перехід до більш системного та результативного стилю управління.