Daypolitico

Позначка: оборона України

  • НАТО готує пакет для України на €70 млрд: союзники шукають нову модель фінансування

    НАТО готує пакет для України на €70 млрд: союзники шукають нову модель фінансування

    Країни НАТО обговорюють можливість формування нового масштабного пакета військової допомоги Україні обсягом близько 70 млрд євро, який може стати одним із ключових політичних рішень найближчого саміту Альянсу. Про це повідомляє Politico з посиланням на чотирьох дипломатів НАТО. За попередніми даними, оголошення щодо нової ініціативи може відбутися вже наступного місяця під час саміту НАТО в Анкарі, де союзники планують узгодити подальші довгострокові механізми підтримки Києва.

    Як зазначається в публікації, ініціатором нової моделі фінансування у травні виступила Німеччина. Її пропозиція передбачає не лише визначення загального обсягу допомоги, а й створення більш прозорого механізму обліку внесків кожної країни-члена Альянсу. Ідея полягає в тому, щоб зробити систему підтримки України більш передбачуваною та рівномірною, зменшивши політичні суперечки щодо розподілу фінансового навантаження між союзниками.

    Обговорення цього питання відбувається на тлі зростаючих розбіжностей у НАТО щодо того, як саме має виглядати довгострокова модель підтримки України. Частина країн висловлює невдоволення тим, що значна частка витрат на військову допомогу Києву припадає на обмежене коло держав, тоді як інші союзники беруть меншу участь у фінансуванні. Саме тому новий підхід розглядається як спроба досягти більш справедливого розподілу внесків.

    За словами одного з високопоставлених дипломатів НАТО, ключовим завданням є забезпечення стабільної та довгострокової підтримки України на основі більш збалансованої системи зобов’язань. Він підкреслив, що Альянс має не лише реагувати на поточні потреби Києва, а й створити механізм, який дозволить планувати допомогу на роки вперед, забезпечуючи прогнозованість постачань озброєнь та фінансування оборонних потреб.

    Згідно з інформацією Politico, загальна сума в 70 млрд євро не буде складатися виключно з нових бюджетних видатків країн НАТО. Близько 30 млрд євро планується залучити з уже погодженого кредитного пакета Європейського Союзу для України, який становить 90 млрд євро на два роки. Ще близько 40 млрд євро можуть бути сформовані за рахунок двосторонніх програм військової та фінансової підтримки з боку окремих держав-членів Альянсу.

    Водночас частина союзників висловлює застереження, що включення коштів ЄС до загальної суми може знизити рівень додаткових національних внесків, оскільки держави можуть розраховувати на вже погоджені європейські фінансові механізми замість збільшення власних витрат. Це створює додаткову дискусію щодо реальної структури майбутнього пакета допомоги та його ефективності.

    Паралельно обговорення відбуваються на тлі загальної політичної дискусії в Альянсі щодо майбутніх моделей фінансування підтримки України. Питання стане одним із ключових на саміті НАТО, який заплановано на 7–8 липня в Анкарі. Очікується, що лідери країн-членів Альянсу розглянуть як короткострокові, так і довгострокові механізми підтримки України, включно з постачанням озброєнь, розвитком оборонної промисловості та інвестиціями у виробництво боєприпасів.

    Посол України при НАТО Альона Гетманчук у коментарі Politico наголосила, що будь-які нові зобов’язання союзників мають відповідати реальним потребам України на полі бою. За її словами, Київ передусім потребує посилення систем протиповітряної оборони, розвитку внутрішнього виробництва озброєнь, інвестицій у дронові та ракетні програми, а також стабільних поставок боєприпасів великої дальності. Вона підкреслила, що ефективність будь-якої допомоги вимірюється її здатністю змінювати ситуацію на фронті.

    Окремо Politico зазначає, що в НАТО тривають складні переговори щодо принципів фінансування допомоги Україні. Частина країн виступає проти ідеї фіксованих внесків у розмірі певного відсотка від ВВП, яку просував генеральний секретар Альянсу Марк Рютте. Йшлося про пропозицію встановити орієнтир на рівні 0,25% ВВП кожної держави-члена на підтримку України.

    Однак, за даними The Telegraph, ця ініціатива була заблокована низкою країн, серед яких Велика Британія та Франція, а також інші союзники, які виступили проти обов’язкових квот. На цьому тлі німецька пропозиція щодо пакета в 70 млрд євро почала розглядатися як більш гнучка альтернатива, яка дозволяє зберегти обсяг підтримки України без запровадження жорстких фінансових зобов’язань для кожної країни.

    Таким чином, дискусія в НАТО поступово зміщується від принципу фіксованих внесків до моделі комбінованого фінансування, де поєднуються внески ЄС, двостороння допомога та нові спільні механізми Альянсу. Остаточні рішення очікуються вже під час саміту в Анкарі, який може визначити формат підтримки України на найближчі роки.

  • Київ і захід під ризиком: у ДПСУ попередили про можливі провокації з Білорусі

    Київ і захід під ризиком: у ДПСУ попередили про можливі провокації з Білорусі

    З боку Білорусі зберігається ризик провокацій у напрямку Києва та західних областей України, а також спроб тиску на логістичні маршрути, подібних до тих, що вже фіксувалися на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Про це в ефірі Media Center Ukraine заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, наголосивши, що ситуація на північному напрямку залишається потенційно небезпечною, а оцінка загроз потребує постійного моніторингу та готовності до різних сценаріїв розвитку подій.

    За словами Демченка, українські прикордонники фіксують, що ризики провокацій з білоруського напрямку не зникають і можуть набувати різних форм — від інформаційного та психологічного тиску до потенційних військових або диверсійних дій. Він підкреслив, що такі дії можуть бути спрямовані як у бік столиці України, так і на західні області, де розташовані важливі логістичні маршрути, через які здійснюється постачання військової та гуманітарної допомоги. Саме ці напрямки, за його словами, можуть становити інтерес для потенційних провокацій, оскільки їх порушення здатне впливати на загальну стійкість системи забезпечення країни.

    Окремо речник ДПСУ нагадав, що подібні сценарії вже реалізовувалися у перші місяці вторгнення Росії, коли білоруська територія використовувалася як один із плацдармів для наступальних дій та ракетних ударів по Україні. Тоді саме північний напрямок став одним із найбільш напружених, що змусило Україну терміново зміцнювати оборону на кордоні та перекидати додаткові сили для стримування потенційного прориву. На цьому тлі нинішні оцінки українських військових базуються на досвіді тих подій і враховують можливість повторення або адаптації подібних сценаріїв.

    Демченко наголосив, що Україна повинна виходити з найгірших варіантів розвитку ситуації, оскільки безпекова обстановка в регіоні залишається нестабільною. За його словами, готовність до реагування є ключовим фактором стримування будь-яких потенційних загроз, а прикордонна служба разом з іншими складовими сектору безпеки постійно посилює контроль на всіх ділянках кордону. Він також зазначив, що головним принципом залишається здатність діяти на випередження, враховуючи як військові, так і гібридні інструменти впливу, які можуть застосовуватися з боку союзників Росії.

    На тлі цих заяв раніше президент України Володимир Зеленський повідомляв про кілька можливих сценаріїв розвитку війни, які розглядає Росія, зокрема щодо потенційного розширення бойових дій у північному напрямку та спроб залучення Білорусі до активніших дій проти України. Українська влада неодноразово наголошувала, що Мінськ залишається важливим елементом безпекової архітектури регіону через політичну та військову залежність від Москви, що робить його територію потенційно використаною у військових цілях.

    Водночас Білорусь продовжує проводити спільні військові навчання з Росією, включно з елементами стратегічного та ядерного планування, що викликає занепокоєння у сусідніх країн і посилює увагу до північного кордону України. Офіційний Мінськ періодично звинувачує Україну в нібито порушеннях повітряного простору безпілотниками, однак Київ відкидає ці звинувачення, наголошуючи на їх безпідставності та політичній мотивації.

    Аналітики Інституту вивчення війни при цьому зазначають, що наразі не спостерігається ознак формування ударних угруповань для наземного вторгнення з території Білорусі, однак не виключають використання її інфраструктури для ракетних чи повітряних ударів по території України. Таким чином, білоруський напрямок залишається одним із потенційно небезпечних, але не активних фронтів.

    На політичному рівні ситуація також залишається напруженою. У відповідь на заяви Мінська командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді різко відреагував на звинувачення білоруської сторони щодо українських дронів і заявив про наявність потенційних цілей на території Білорусі, якщо звинувачення та погрози продовжаться. У відповідь самопроголошений президент Олександр Лукашенко зробив низку заяв про можливі «дзеркальні заходи» проти України, що ще більше підвищило рівень риторичної напруги між сторонами.

    На цьому тлі лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що Лукашенко фактично перебуває у повній залежності від Кремля і не ухвалює самостійних рішень у питаннях безпеки та зовнішньої політики. За її словами, Білорусь дедалі більше втрачає ознаки суверенного суб’єкта, перетворюючись на інструмент реалізації інтересів Росії в регіоні.

    У підсумку ситуація на українсько-білоруському кордоні залишається складною та багаторівневою, де поєднуються військові загрози, політичні заяви та інформаційні кампанії. Українські силові структури продовжують уважно відстежувати будь-які зміни обстановки, виходячи з необхідності оперативного реагування на можливі провокації та забезпечення безпеки північного напрямку.

  • Patriot, далекобійні боєприпаси та українські дрони: Україна і Норвегія узгодили новий пакет оборонної співпраці

    Patriot, далекобійні боєприпаси та українські дрони: Україна і Норвегія узгодили новий пакет оборонної співпраці

    Україна та Норвегія домовилися про розширення військової співпраці, яка передбачає постачання ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, фінансування закупівлі озброєння, підтримку українських дронових програм та забезпечення Сил оборони далекобійними боєприпасами. Відповідні домовленості були досягнуті під час переговорів міністра оборони України Михайла Федорова з міністром оборони Норвегії Торе Оншуусом Сандвіком напередодні чергового засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн».

    Нові домовленості стали продовженням масштабної оборонної підтримки, яку Норвегія надає Україні від початку повномасштабного російського вторгнення. Сьогодні Осло входить до числа ключових європейських партнерів Києва у сфері протиповітряної оборони, розвитку безпілотних технологій та фінансування закупівлі сучасного озброєння.

    За словами Федорова, під час розмови сторони погодили чотири головні напрями співпраці. Перший стосується постачання далекобійних боєприпасів у межах так званої Чеської ініціативи, яка об’єднує зусилля низки країн для забезпечення України артилерійськими снарядами. Другий напрямок — ракети для систем Patriot через міжнародний механізм JUMPSTART, що дозволяє країнам-партнерам фінансувати швидке постачання озброєнь зі складів Сполучених Штатів. Третій — внески до спеціального фонду PURL, через який здійснюються закупівлі засобів протиповітряної оборони та іншого критично важливого обладнання. Четвертий напрямок — підтримка українських дронових програм та масштабування виробництва безпілотників.

    Особливу увагу під час переговорів було приділено саме протиповітряній обороні. Українська сторона неодноразово наголошувала, що головною загрозою для цивільного населення та критичної інфраструктури залишаються російські балістичні ракети. Саме комплекси Patriot сьогодні вважаються одним із небагатьох засобів, здатних ефективно перехоплювати такі цілі.

    Механізм JUMPSTART, який обговорювали сторони, є спеціальною програмою американських військових продажів. Вона дозволяє країнам-союзникам фінансувати закупівлю озброєння для третіх держав безпосередньо зі складів армії США. У 2025 році Норвегія вже спрямувала на цей механізм близько 10 мільярдів норвезьких крон, а тепер розглядається можливість подальшого використання програми для забезпечення України ракетами до Patriot.

    Не менш важливим залишається механізм PURL. Саме через нього Норвегія вже фінансувала постачання критично важливих компонентів протиповітряної оборони для України. У травні цього року Осло оголосило про виділення ще 300 мільйонів доларів у межах нового пакета PURL, до якого входять, зокрема, ракети до систем Patriot.

    Під час нинішніх переговорів також обговорювалося оперативне фінансування потреб української армії ще до надходження коштів за європейськими кредитними програмами. Україна наголошує, що швидкість фінансування сьогодні напряму впливає на можливість укладення контрактів та закупівлі зброї, необхідної на фронті вже зараз.

    Окремим пунктом стала співпраця у сфері безпілотних технологій. Норвегія останніми місяцями активно інвестує у розвиток українських дронових програм. Зокрема, раніше сторони оголосили про запуск першого спільного виробництва безпілотників типу mid-strike на території Норвегії для потреб Збройних сил України. Очікується, що йдеться про виробництво кількох тисяч безпілотних комплексів, які можуть використовуватися для ураження логістики, складів та військових об’єктів противника на значній відстані від лінії фронту.

    Українська сторона також презентувала партнерам результати розвитку власних дронових технологій. За даними Міністерства оборони, масштабування програм дронів-перехоплювачів уже дозволило суттєво підвищити ефективність боротьби з російськими безпілотниками. Рівень перехоплення повітряних цілей останніми місяцями наблизився до 90%, попри зростання інтенсивності атак.

    Напередодні зустрічі з норвезьким колегою Михайло Федоров також провів переговори з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Під час цієї розмови сторони координували пріоритети перед засіданням «Рамштайну», зокрема питання посилення ППО, забезпечення боєприпасами та розвитку оборонних технологій.

    Норвегія вже входить до числа найбільших донорів безпекової допомоги Україні. Лише у 2026 році країна запланувала виділити близько 7 мільярдів доларів на підтримку України, з яких значна частина буде спрямована на дрони, системи ППО, артилерійські боєприпаси та механізми закупівлі озброєнь через міжнародні фонди.

    Нові домовленості між Києвом та Осло демонструють, що питання протиповітряної оборони залишається одним із головних пріоритетів міжнародної підтримки України. На тлі регулярних масованих атак Росії на українські міста та критичну інфраструктуру саме ракети для Patriot, нові дронові технології та оперативне фінансування військових потреб можуть стати ключовими елементами зміцнення української оборони вже найближчими місяцями.

  • Україна збиває тисячі «Шахедів», але Росія готує значно небезпечніший удар — Сирський

    Україна збиває тисячі «Шахедів», але Росія готує значно небезпечніший удар — Сирський

    Росія планує кардинально змінити тактику повітряних атак проти України та довести частку реактивних ударних безпілотників до 50%. У відповідь Збройні сили України активно нарощують багаторівневу систему протиповітряної оборони, розширюють так звану «малу ППО» та формують уже четвертий ешелон захисту неба. Про це 4 червня повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський за підсумками спеціальної наради щодо протидії російським ударним безпілотникам.

    За словами головнокомандувача, сьогодні війна в повітрі стрімко змінюється. Російська армія не лише нарощує кількість дронів, які використовує для атак по українських містах та об’єктах інфраструктури, а й модернізує їхні характеристики. Особливу загрозу становить поява дедалі більшої кількості реактивних ударних безпілотників, які мають значно вищу швидкість і складніше перехоплюються традиційними засобами протиповітряної оборони.

    «Агресор планує довести частку реактивних ударних дронів до 50 відсотків. Це ставить перед нами нові виклики, які потребують своєчасної реакції», – наголосив Сирський.

    На цьому тлі Україна продовжує масштабно розвивати власну систему захисту повітряного простору. Головнокомандувач повідомив, що вже створюється четвертий ешелон протиповітряної оборони, який дозволить додатково прикрити ще дві області України. Йдеться про розвиток концепції «малої ППО», що передбачає використання мобільних засобів боротьби з безпілотниками, дронів-перехоплювачів, вертолітних груп та інших елементів швидкого реагування.

    Особливу роль у цій системі сьогодні відіграють українські дрони-перехоплювачі. Лише протягом травня вони знищили понад 3500 російських безпілотників різних типів. Фактично саме безпілотні системи стають одним із головних інструментів боротьби із масованими атаками Росії.

    За даними Сирського, найвищу ефективність демонструє другий ешелон оборони, який забезпечують Сили безпілотних систем. Протягом травня вони знищили понад 1200 ворожих цілей у повітрі. Це один із найкращих показників за весь період використання дронів-перехоплювачів у війні.

    Важливим компонентом захисту залишаються і вертолітні групи. За словами головнокомандувача, лише у травні українські гелікоптери збили понад 440 російських дронів різних типів. Зараз триває їхня модернізація. Машини оснащують сучасними системами виявлення та наведення цілей, а також новими типами ракетного озброєння.

    «Ми розширюємо лінійку засобів ураження. Нове ракетне озброєння вже демонструє відмінні результати», – зазначив Сирський.

    Заява головнокомандувача підтверджує тенденцію, про яку останніми місяцями говорять у Міністерстві оборони. Наприкінці травня міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що ефективність українських дронів-перехоплювачів проти «шахедів» за останні чотири місяці зросла майже вдвічі. При цьому кількість безпілотників, які Росія запускає по території України, продовжує збільшуватися.

    За оцінками Міноборони, ворог щомісяця нарощує використання ударних дронів приблизно на 35%. Саме тому одним із ключових завдань української оборонної промисловості та військового командування на 2026 рік стало позбавлення Росії можливості використовувати Shahed як масовий і дешевий інструмент терору.

    Останніми місяцями Росія активно модернізує свої ударні безпілотники. Зокрема, удосконалюються системи навігації, захист від засобів радіоелектронної боротьби, маршрути польоту та швидкісні характеристики. Поява реактивних версій ударних БпЛА може суттєво ускладнити роботу української ППО, оскільки такі апарати здатні швидше долати великі відстані та скорочувати час реагування для оборонців.

    Водночас українські військові наголошують, що відповідь на ці виклики вже формується. Одним із головних напрямів розвитку стають саме дрони-перехоплювачі, які значно дешевші за традиційні ракети систем ППО та дозволяють ефективно знищувати повітряні цілі без витрачання дорогих зенітних боєприпасів.

    Сирський також звернув увагу на проблему забезпечення бойовими частинами для дронів-перехоплювачів. За його словами, питання збільшення виробництва таких компонентів залишається одним із найактуальніших для української оборонної промисловості.

    Попри постійне вдосконалення російських засобів повітряного нападу, українські військові переконані, що розвиток багаторівневої системи оборони дозволяє ефективно адаптуватися до нових загроз. Сьогодні захист українського неба забезпечують класичні системи ППО, мобільні вогневі групи, вертольоти, засоби радіоелектронної боротьби та дрони-перехоплювачі.

    Саме така багатошарова модель, за задумом командування, має стати відповіддю на спроби Росії нарощувати кількість ударних безпілотників та переходити до використання більш швидких реактивних дронів. В умовах постійної еволюції повітряної війни Україна робить ставку на технології, гнучкість і швидке масштабування нових засобів боротьби з повітряними загрозами.

  • Україна шукає вихід: Зеленський розповів про нестачу PAC-3 для Patriot

    Україна шукає вихід: Зеленський розповів про нестачу PAC-3 для Patriot

    Україна продовжує відчувати гостру потребу в ракетах для систем протиповітряної оборони Patriot, однак постачання боєприпасів зі Сполучених Штатів не припиняються. Водночас Київ працює над довгостроковим рішенням, яке передбачає не лише закупівлю додаткових комплексів, а й можливість їхнього виробництва спільно з партнерами.

    Про це заявили президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час спільної пресконференції в Києві.

    Питання посилення української протиповітряної оборони залишається одним із ключових на тлі постійних російських ракетних та дронових атак. Особливу роль у захисті українського неба відіграють американські системи Patriot, які здатні перехоплювати балістичні ракети. Саме вони стали основним інструментом протидії російським ударам “Іскандерами”, “Кинджалами” та іншими видами високоточної зброї.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що ракети-перехоплювачі PAC-2 і PAC-3 залишаються критично важливими для оборони України. За його словами, попри значне навантаження на оборонну промисловість союзників та високу інтенсивність бойових дій, поставки ракет зі США тривають на постійній основі.

    Він назвав це позитивним сигналом для України та підтвердив, що американські перехоплювачі надходять регулярно.

    За словами Рютте, українська система ППО демонструє високу ефективність, але масштаби російських атак залишаються надзвичайно великими. Саме тому потреба в додаткових ракетах і комплексах залишається актуальною. Генсек НАТО зазначив, що союзники продовжують фінансувати програму PURL, через яку забезпечуються поставки ракет для української армії.

    Водночас він визнав, що тривалі військові конфлікти неминуче створюють ризики для наявних запасів озброєння. Саме тому країни НАТО вже працюють над збільшенням обсягів виробництва ракет і систем протиповітряної оборони, щоб підтримувати як власну безпеку, так і потреби України.

    Президент Володимир Зеленський підтвердив, що проблема нестачі ракет PAC-3 існує вже певний час. За його словами, на початку повномасштабної війни та протягом наступних років Україна отримувала від партнерів необхідні обсяги таких боєприпасів. Однак ситуація почала змінюватися після загострення конфлікту на Близькому Сході.

    Глава держави пояснив, що скорочення поставок не було пов’язане з нестачею коштів. Україна знаходила фінансування, проводила переговори та була готова купувати необхідні ракети. Проте навіть за наявності фінансового ресурсу обсяги постачань почали зменшуватися.

    За словами президента, це стосувалося не лише ракет для Patriot, а й інших видів озброєння, які стали більш затребуваними через нові міжнародні безпекові виклики. Частину дефіциту Україна змогла компенсувати завдяки розвитку власного виробництва безпілотників, засобів ураження та окремих елементів озброєння. Однак створити аналог ракети PAC-3 в короткі терміни наразі неможливо через складність технологій.

    Зеленський зазначив, що Україна була змушена шукати додаткові механізми забезпечення протиповітряної оборони. Зокрема, Київ укладав міжнародні угоди про співпрацю у сфері безпілотних технологій, а також проводив як відкриті, так і непублічні переговори щодо отримання засобів для боротьби з балістичними ракетами.

    Окрему увагу президент приділив перспективі локалізації виробництва Patriot. За його словами, Україна вже тривалий час веде переговори зі Сполученими Штатами щодо отримання відповідних ліцензій. Такі консультації відбувалися ще з попередньою американською адміністрацією і продовжуються нині.

    Глава держави наголосив, що Україна зацікавлена у створенні виробничих потужностей як на власній території, так і спільно з країнами НАТО. На його переконання, це дозволило б не лише зміцнити українську систему ППО, а й підвищити оборонні можливості всієї Європи.

    Президент також звернув увагу на те, що така ініціатива відповідає сучасному курсу США щодо посилення оборонної самостійності європейських союзників. Він підкреслив, що Європа має достатній технологічний та промисловий потенціал для виробництва сучасних систем захисту, а співпраця у сфері Patriot могла б стати одним із найбільш показових прикладів такого підходу.

    Заяви Зеленського та Рютте пролунали на тлі попереджень Повітряних сил ЗСУ про суттєве скорочення запасів ракет для Patriot, NASAMS та IRIS-T. Українські військові неодноразово наголошували, що саме системи Patriot залишаються єдиним ефективним засобом боротьби з російськими балістичними ракетами, які дедалі частіше застосовуються під час атак по українських містах.

    Напередодні Зеленський також повідомив про досягнення політичної домовленості щодо придбання додаткових комплексів Patriot. Водночас реалізація цих домовленостей поки що затримується через фінансові, технічні та юридичні процедури. Президент уже доручив прискорити роботу над контрактами та попередив відповідальних посадовців про персональну відповідальність за результат.

    Таким чином, попри наявний дефіцит ракет-перехоплювачів, Україна продовжує отримувати допомогу від союзників і водночас намагається створити власні довгострокові механізми забезпечення протиповітряної оборони. У Києві розраховують, що поєднання міжнародної підтримки, нових закупівель та майбутнього спільного виробництва дозволить посилити захист українського неба від російських атак.

  • Рекрутинг на паузі: всіх затриманих “ухилянтів” направлятимуть виключно до навчальних центрів

    Рекрутинг на паузі: всіх затриманих “ухилянтів” направлятимуть виключно до навчальних центрів

    За інформацією наших джерел, в період з 1 по 10 червня всіх військовозобов’язаних, яких затримають у Києві, відправлятимуть виключно до навчальних центрів.

    Водночас, рекрутерам буде заборонено забирати щойно затриманих “ухилянтів” із ТЦК відразу до своїх частин.

    “Це пов’язано з тим, що в навчальних центрах зараз величезний недобір і вони фактично порожніють, а з огляду на те, що більшість мобілізованих дає Київ, рішення наповнити центри за рахунок столиці виглядає логічним.

    Останнім часом новостворені бригади та підрозділи з добре розвиненим рекрутингом масово забирали мобілізованих прямо з ТЦК до себе в частини, а такі підрозділи як “Скала” забирали той залишок, який не підійшов рекрутерам.

    До того ж є інформація, що навчальні центри, які знаходяться близько до кордону з Білоруссю, будуть переводити вглиб країни. Військове керівництво вважає, що з території Білорусі почнуть залітати російські шахеди і навіть, можливо, ракети” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів про загрозу наступу з території Білорусі.

     

  • Україна може вдарити по Білорусі: у Міноборони назвали червону лінію для Лукашенка

    Україна може вдарити по Білорусі: у Міноборони назвали червону лінію для Лукашенка

    Україна може завдати ударів по території Білорусі, якщо звідти з’явиться пряма загроза для української безпеки — зокрема запускатимуться російські ударні дрони або будуватимуться бази для «Шахедів». Про це заявив фахівець із систем зв’язку та радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов, коментуючи ризики з північного напрямку.

    За його словами, українська розвідка відстежує активність на території Білорусі, однак наразі ознак готовності до негайного нападу «завтра» немає. Водночас Бескрестнов наголосив, що будь-яке використання білоруської території для агресії проти України дасть Києву право на адекватну відповідь.

    «Якщо ми побачимо, що з території Білорусі запускають або будують бази для “Шахедів”, ми будемо атакувати ці бази. Тобто відповідь буде іншим типом БпЛА. Усе залежить від того, яка саме загроза йтиме з Білорусі», — пояснив він в інтерв’ю 24 Каналу.

    Бескрестнов зазначив, що з боку Білорусі вже раніше фіксували активність, пов’язану з російськими дронами. За його словами, там працювали пункти керування «Шахедами», хоча нині такої активності не фіксують. Водночас, за його словами, існує непідтверджена інформація про можливе будівництво баз для запуску таких БпЛА.

    Радник міністра оборони підкреслив, що українська армія готується до різних сценаріїв. Якщо йтиметься про спробу прориву білоруської піхоти через кордон, застосовуватимуться одні засоби, зокрема FPV-дрони. Якщо ж загроза буде пов’язана із запуском ударних безпілотників, відповідь може бути іншою — із використанням далекобійних БпЛА по відповідних об’єктах.

    За словами Бескрестнова, повторення сценарію лютого 2022 року, коли російські колони заходили з території Білорусі в напрямку Києва, зараз фізично значно складніше. Український кордон на півночі укріплений, а Сили оборони мають бойову готовність до можливих провокацій. Водночас він не виключає комбінованих сценаріїв, метою яких може бути не повномасштабне вторгнення, а відтягування українських сил на нову ділянку фронту.

    Тема можливої відповіді України по Білорусі загострилася після заяви командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта «Мадяра» Бровді. Він повідомив, що українські військові вже визначили понад 500 потенційних цілей на території Білорусі на випадок, якщо режим Олександра Лукашенка вирішить відкрито вступити у війну на боці Росії.

    На цю заяву відреагував сам Лукашенко. Він заявив, що Білорусь нібито має «одну дуже серйозну ціль» неподалік від своєї території. При цьому він не уточнив, про який саме об’єкт ідеться, але його слова прозвучали як чергова погроза Україні на тлі посилення напруги довкола білоруського напрямку.

    Українські експерти вважають, що Москва може й надалі використовувати Білорусь як інструмент тиску. Йдеться не лише про потенційний сухопутний наступ, а й про запуск дронів, розміщення пунктів управління, логістичних вузлів, радіоелектронних засобів або інфраструктури для підтримки російських атак. Саме такі об’єкти, у разі їх використання проти України, можуть стати законними військовими цілями.

    Особливо небезпечним сценарієм є створення на території Білорусі баз для «Шахедів». Це дало б Росії змогу атакувати Україну з півночі, створюючи додаткове навантаження на українську ППО та загрозу для Києва, Волині, Рівненщини, Житомирщини, Чернігівщини, Львівщини й навіть країн НАТО поблизу білоруського кордону.

    Водночас офіційний Київ неодноразово наголошував: Україна не зацікавлена у відкритті нового фронту з Білоруссю, але залишає за собою право на самооборону. Якщо з білоруської території запускатимуть ракети чи дрони, або якщо там розміщуватимуть інфраструктуру для атак, такі об’єкти можуть розглядатися як частина воєнної машини агресора.

    Заява Сергія Бескрестнова є не оголошенням наміру атакувати Білорусь, а попередженням: нейтральність Мінська закінчується там, де його територія починає працювати на російську війну. Для Лукашенка це фактично сигнал, що повторення ролі плацдарму для агресії 2022 року матиме вже інші наслідки.

  • Без аукціонів і зайвої бюрократії: уряд відкрив оборонним заводам швидкий доступ до держмайна

    Без аукціонів і зайвої бюрократії: уряд відкрив оборонним заводам швидкий доступ до держмайна

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має суттєво прискорити розвиток оборонно-промислового комплексу та розширення виробництва озброєння. Відтепер підприємства оборонної галузі зможуть орендувати державне майно без проведення аукціонів на весь період дії воєнного стану.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, новий механізм покликаний усунути бюрократичні бар’єри, які раніше могли затримувати запуск нових виробничих майданчиків або розширення вже існуючих підприємств оборонної промисловості.

    Урядове рішення поширюється на підприємства, що працюють у сфері виробництва ракетного озброєння, вибухових речовин, боєприпасів та новітніх зразків зброї. Скористатися спрощеною процедурою оренди зможуть не всі компанії, а лише ті, які мають статус критично важливих для економіки та оборони держави й офіційно включені Міністерством оборони до переліку виконавців державних контрактів.

    Раніше процедура отримання державного майна в оренду передбачала проведення аукціонів через систему електронних торгів. Це забезпечувало прозорість процесу, однак у воєнних умовах часто вимагало додаткового часу для оформлення документів та проведення конкурсних процедур. У результаті деякі виробники озброєння були змушені відкладати запуск нових виробничих ліній або шукати альтернативні приміщення.

    Тепер критично важливі оборонні підприємства зможуть швидше отримувати доступ до виробничих площ, складів, інженерної інфраструктури та інших державних об’єктів, необхідних для виконання оборонних замовлень.

    За словами Юлії Свириденко, український оборонно-промисловий комплекс має значний потенціал для подальшого нарощування виробництва зброї, техніки та боєприпасів. Саме тому держава намагається створити максимально сприятливі умови для роботи підприємств, які забезпечують потреби Сил оборони України.

    «Українські виробники здатні суттєво наростити виробництво, а відповідно і перевагу наших військових на полі бою. Уряд робить усе можливе для того, щоб Україна була сильною і озброєною», — наголосила глава уряду.

    Рішення про спрощення оренди стало частиною ширшої державної політики, спрямованої на розвиток власного виробництва озброєння. За останні два роки Україна значно збільшила обсяги виробництва безпілотників, артилерійських систем, боєприпасів, ракетних комплексів та іншої військової продукції.

    За даними уряду, у 2025 році українська оборонна промисловість виробила продукції на суму близько 180 млрд грн. Водночас підприємства галузі неодноразово заявляли про наявність резервів для подальшого збільшення виробництва за умови стабільного фінансування та доступу до виробничих потужностей.

    Окрім нового механізму оренди державного майна, Кабмін також продовжує реформування системи державного оборонного замовлення. Зокрема, нещодавно уряд запровадив механізм довгострокових контрактів у межах програми «Зброя Перемоги».

    Ця програма передбачає укладання багаторічних контрактів із виробниками озброєння, що дозволяє підприємствам планувати інвестиції, модернізувати виробництво та збільшувати випуск продукції без ризику втрати замовлень після завершення короткострокових контрактів.

    У Міністерстві оборони наголошують, що довгострокові угоди є одним із ключових інструментів розвитку оборонної промисловості за стандартами країн НАТО. Вони дають можливість підприємствам залучати кредити, будувати нові виробничі майданчики та інвестувати у високотехнологічні розробки.

    Експерти оборонної галузі позитивно оцінюють рішення уряду щодо спрощення оренди державного майна. На їхню думку, швидкий доступ до виробничих приміщень особливо важливий для компаній, які розширюють випуск безпілотників, ракетних систем, боєприпасів та інших видів озброєння, потреба в яких на фронті залишається надзвичайно високою.

    Водночас фахівці наголошують, що важливим залишається питання контролю за використанням державного майна та дотриманням прозорих процедур відбору підприємств, які отримуватимуть право на спрощену оренду.

    Очікується, що новий механізм дозволить уже найближчим часом пришвидшити запуск нових виробничих майданчиків та збільшити обсяги випуску продукції для потреб української армії. В умовах війни це може стати одним із додаткових факторів посилення обороноздатності країни та забезпечення Збройних сил сучасним озброєнням українського виробництва.

  • “Орешнік” уже в Білорусі? ЗМІ назвали точне місце, де Росія могла сховати ракетний комплекс для ударів по Україні

    “Орешнік” уже в Білорусі? ЗМІ назвали точне місце, де Росія могла сховати ракетний комплекс для ударів по Україні

    У Білорусі, ймовірно, визначили місце базування російського ракетного комплексу середньої дальності «Орешнік», який Росія вже застосовувала для ударів по території України. За даними моніторингових ресурсів, елементи комплексу можуть перебувати на території колишнього військового аеродрому «Кричев-6» у Могильовській області, неподалік кордону з Росією.

    Інформацію про можливе розміщення комплексу оприлюднив ресурс «Сообщество железнодорожников Беларуси», який спеціалізується на моніторингу військових перевезень територією Білорусі. Аналітики звернули увагу на переміщення великого військового ешелону, який наприкінці грудня 2024 року прибув до району Кричева з російського полігону «Капустин Яр» в Астраханській області.

    Згідно з оприлюдненими даними, орієнтовно в період з 20 по 29 грудня військовий ешелон вирушив зі станції «Капустин Яр» Приволзької залізниці та прибув на станцію «Кричев I». Саме ця станція розташована найближче до колишньої авіабази «Кричев-6», яка останніми роками офіційно фігурує в документах як логістичний центр.

    Аналітики наголошують, що вибір пункту призначення навряд чи був випадковим. Станція «Кричев I» є ключовим залізничним вузлом для доставки великогабаритної військової техніки до території колишнього аеродрому. Саме тому експерти припускають, що частини комплексу «Орешнік» могли бути розгорнуті саме там.

    Тема розміщення новітньої російської ракети в Білорусі активно обговорюється ще з кінця 2024 року. Тоді під час зустрічі російського диктатора Володимир Путін та білоруського правителя Олександр Лукашенко вперше публічно прозвучала інформація про можливе перекидання комплексу на білоруську територію. Лукашенко тоді заявляв, що звертався до Москви з проханням розмістити відповідне озброєння для посилення оборонних можливостей Білорусі.

    Офіційних підтверджень фактичного розгортання «Орешніка» ні російська, ні білоруська сторона не надавали. Водночас численні ознаки військової активності навколо Кричева та незвичні перевезення із полігону «Капустин Яр» стали підставою для припущень, що комплекс уже перебуває на території союзної Росії держави.

    «Орешнік» вважається одним із найновіших ракетних комплексів Росії. За оцінками військових експертів, він створений на базі міжконтинентальної балістичної ракети «Ярс», але має меншу дальність польоту. Якщо «Ярс» належить до міжконтинентального класу, то «Орешнік» класифікують як ракету середньої дальності із заявленим радіусом дії до 5 тисяч кілометрів.

    Особливу увагу комплекс привернув після листопада 2024 року, коли Росія вперше застосувала його проти України. Тоді ракета вдарила по району підприємства «Південмаш» у Дніпрі. Унаслідок атаки були пошкоджені об’єкти інфраструктури, а також загинули та постраждали мирні жителі.

    Після цього російська пропаганда почала активно використовувати тему «Орешніка» як елемент психологічного тиску на Україну та країни Заходу. Кремль позиціонував нову ракету як зброю, здатну долати сучасні системи протиповітряної оборони та завдавати ударів на значних відстанях.

    Водночас низка західних аналітиків зазначає, що навколо комплексу досі залишається багато невідомих. Незалежних підтверджень заявлених технічних характеристик немає, а більшість інформації про ракету походить із російських офіційних джерел. Саме тому оцінки її можливостей можуть відрізнятися.

    Якщо інформація про базування комплексу на аеродромі «Кричев-6» підтвердиться, це означатиме подальше поглиблення військової інтеграції між Москвою та Мінськом. Білорусь уже надала свою територію для російських військових навчань, розміщення тактичної ядерної зброї та запусків ударних безпілотників. Розгортання комплексу середньої дальності стало б ще одним кроком до посилення російської військової присутності поблизу кордонів України та країн НАТО.

    На цьому тлі українські та західні розвідки продовжують уважно відстежувати переміщення російських ракетних підрозділів на території Білорусі. Будь-яке підтвердження розміщення «Орешніка» може мати важливе значення для оцінки безпекової ситуації в регіоні та планування заходів протиповітряної оборони.

    Наразі офіційного підтвердження інформації про дислокацію комплексу в Кричеві немає, однак оприлюднені дані про залізничні перевезення та логістику стали черговим свідченням активної військової співпраці між Росією та Білоруссю в умовах триваючої війни проти України.

  • Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Президент України Володимир Зеленський провів спеціальну нараду, присвячену визначенню подальших кроків держави в умовах триваючої війни з Росією. За результатами обговорення було окреслено три ключові напрямки роботи, які стануть пріоритетними для української влади найближчими тижнями. Йдеться про активізацію дипломатичних зусиль, продовження гуманітарної роботи щодо повернення українців та підготовку нових рішень для підтримки держави, зокрема в енергетичній сфері.

    Про підсумки наради глава держави повідомив у соціальних мережах. За його словами, в умовах постійних російських атак і складної міжнародної ситуації Україна повинна діяти одночасно на кількох стратегічних напрямках, забезпечуючи як зміцнення обороноздатності, так і збереження підтримки міжнародних партнерів.

    Першим і одним із найважливіших напрямків президент назвав дипломатію. За словами Зеленського, українська сторона практично щодня підтримує контакти з представниками адміністрації президента Сполучених Штатів, урядами європейських держав та керівництвом міжнародних організацій. Основною темою таких консультацій залишається військова допомога Україні, насамперед постачання систем протиповітряної оборони, боєприпасів та іншого критично важливого озброєння.

    Президент повідомив, що під час наради було проаналізовано поточний стан виконання домовленостей із міжнародними партнерами та оцінено темпи постачання оборонної допомоги. Особлива увага приділялася питанням зміцнення української системи протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових елементів захисту населення та критичної інфраструктури від російських ракетних і дронових атак.

    Зеленський наголосив, що серед пріоритетів на найближчі тижні залишається отримання додаткових засобів для боротьби з балістичними ракетами. Питання антибалістичного захисту набуло особливої актуальності через регулярне застосування Росією ракет, здатних долати великі відстані за короткий час і завдавати ударів по цивільних об’єктах. Україна неодноразово закликала партнерів збільшити постачання сучасних систем ППО та ракет до них, оскільки саме вони дозволяють ефективно перехоплювати найбільш небезпечні цілі.

    Окремим пунктом дипломатичної роботи стане розвиток співпраці з міжнародними партнерами у сфері безпілотних технологій. За словами президента, Україна продовжує працювати над укладанням двосторонніх угод щодо виробництва та постачання дронів. Особливу роль у цьому процесі має відіграти так званий Drone Deal з Європейським Союзом, який передбачає розширення співпраці у сфері розробки, виробництва та закупівлі безпілотних систем.

    Останніми роками дрони стали одним із найважливіших інструментів сучасної війни. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження техніки та логістичних об’єктів противника. Саме тому Україна активно інвестує в розвиток власного виробництва безпілотників та прагне залучати до цього процесу міжнародних партнерів.

    Крім того, учасники наради обговорили підготовку низки міжнародних зустрічей і переговорів. Зеленський повідомив, що Україна готується до важливих дипломатичних контактів у різних форматах, однак подробиці цих перемовин наразі не розголошуються. За словами президента, про результати буде повідомлено після завершення відповідних консультацій.

    Другим ключовим напрямком, визначеним під час наради, став гуманітарний трек. Йдеться насамперед про продовження процесу обміну полоненими та повернення українських громадян, які перебувають у російському полоні або були незаконно вивезені з окупованих територій.

    Президент наголосив, що Україна має намір продовжувати реалізацію раніше досягнутих домовленостей щодо обмінів. Для цього було доручено активізувати роботу з міжнародними партнерами та державами-посередниками, які можуть допомогти у проведенні нових гуманітарних операцій.

    Питання повернення українських військових і цивільних залишається одним із найболючіших для українського суспільства. Від початку повномасштабного вторгнення Україна здійснила десятки обмінів полоненими, повернувши додому тисячі громадян. Водночас значна кількість українців досі перебуває в російському полоні або вважається незаконно утримуваною на окупованих територіях.

    Окремою темою залишається повернення українських дітей, яких Росія незаконно депортувала або примусово перемістила з окупованих територій. Україна продовжує працювати над цим питанням разом із міжнародними організаціями, правозахисними структурами та урядами держав-партнерів.

    Третім напрямком роботи, який обговорювався під час спеціальної наради, стали нові рішення для підтримки України, зокрема в енергетичній сфері. Зеленський повідомив, що наразі триває фіналізація відповідних домовленостей і програм, подробиці яких будуть оголошені пізніше.

    Енергетика залишається одним із найуразливіших секторів української економіки через постійні російські удари по об’єктах генерації, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі. Протягом останніх років Росія систематично намагалася вивести з ладу українську енергосистему, використовуючи ракети та безпілотники для атак на електростанції та мережеві об’єкти.

    У відповідь Україна реалізує масштабні програми відновлення пошкоджених потужностей, будує нові об’єкти генерації та залучає міжнародну фінансову допомогу для модернізації енергетичної системи. Значна частина роботи також спрямована на підвищення стійкості енергомереж та захист критичної інфраструктури від нових атак.

    Аналітики зазначають, що проведення подібної спеціальної наради свідчить про підготовку української влади до важливого дипломатичного та політичного періоду. Найближчі тижні можуть стати визначальними для низки міжнародних переговорів, рішень щодо військової допомоги та нових програм підтримки України.

    Визначені президентом пріоритети демонструють прагнення Києва діяти одночасно на кількох фронтах: зміцнювати оборонні можливості держави, розширювати міжнародну коаліцію підтримки, повертати українських громадян додому та забезпечувати стабільність критично важливих секторів економіки. Саме ці напрямки, за словами Зеленського, мають стати основою роботи української влади у найближчій перспективі на тлі триваючої російської агресії.