Позначка: оборонна промисловість РФ

  • Чорний дим над Єльцем: під ударом завод, що виробляє батареї для ракет РФ

    Чорний дим над Єльцем: під ударом завод, що виробляє батареї для ракет РФ

    У Росії 25 жовтня повідомили про атаку на промислову зону міста Єлець Липецької області. За даними українських моніторингових каналів, імовірною ціллю став завод «Енергія» — підприємство, що виготовляє акумулятори та джерела живлення для російської військової техніки, зокрема ракетних комплексів «Іскандер» і «Кинджал». Після удару місцеві жителі повідомляли про пожежу та густий чорний дим.

    Інформацію про можливе ураження заводу поширили моніторингові Telegram-канали, зокрема Exilenova+. Про атаку також повідомили українські ЗМІ.

    Чорний дим над Єльцем: під ударом завод, що виробляє батареї для ракет РФ

    За попередніми даними, удари були завдані вдень 25 жовтня. Моніторингові ресурси стверджують, що для атаки застосували крилаті ракети.

    Після вибухів у районі промислового підприємства з’явився густий дим. У соціальних мережах поширили повідомлення про перекриття прилеглої території та прибуття автомобілів екстрених служб.

    Водночас незалежного підтвердження типу застосованого озброєння та точного місця влучання наразі немає.

    Факт атаки на промислову зону Єльця підтвердила й російська влада.

    Губернатор Липецької області Ігор Артамонов повідомив, що на місці працюють оперативні служби, а інформацію про можливих постраждалих уточнюють.

    При цьому російський посадовець не назвав підприємство, яке опинилося під ударом, та не розкрив масштабів пошкоджень.

    За повідомленням російського агентства «Інтерфакс», у регіоні також оголошували ракетну небезпеку.

    Завод «Енергія», який називають можливою ціллю атаки, є одним із важливих російських виробників хімічних джерел струму.

    Підприємство спеціалізується на випуску акумуляторів, батарей та інших елементів живлення для військової і цивільної техніки.

    Його продукцію використовують в авіації, безпілотних системах, засобах зв’язку та спеціалізованому обладнанні.

    За даними українського Генерального штабу, завод також забезпечує виробництво батарей для оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер-М», крилатих ракет морського базування та модулів планерування й корекції авіаційних бомб.

    Такі компоненти необхідні для забезпечення електроживлення окремих систем озброєння.

    Саме тому підприємства, які виготовляють спеціалізовані джерела живлення, є важливою складовою російського оборонно-промислового комплексу.

    Завод «Енергія» вже неодноразово ставав ціллю атак під час повномасштабної війни.

    Зокрема, 23 травня 2025 року Генеральний штаб ЗСУ офіційно підтвердив ураження підприємства підрозділами Сил спеціальних операцій у взаємодії з іншими складовими Сил оборони.

    Тоді на території заводу зафіксували вибухи та пожежу. Українське військове командування повідомило про ураження важливого об’єкта російського ВПК.

    Наступну атаку підтвердили 3 липня 2025 року. За даними Генштабу, удар здійснили підрозділи Сил безпілотних систем ЗСУ.

    Після цього повідомлялося про вибухи та тимчасове припинення роботи виробничих потужностей.

    Ще одна атака на підприємство, за повідомленнями незалежних російських медіа, відбулася на початку січня 2026 року.

    Тоді журналісти ASTRA проаналізували відеозаписи очевидців і встановили, що пожежа виникла в районі заводу «Енергія».

    Російська влада підтверджувала загоряння в промисловій зоні Єльця, але безпосереднього ураження заводу не визнавала.

    Таким чином, повідомлення 25 жовтня може свідчити про чергову атаку на підприємство, яке забезпечує російську військову промисловість важливими комплектуючими.

    Однак остаточні результати удару залишаються невідомими.

    Станом на час появи перших повідомлень немає підтверджених даних про кількість пошкоджених виробничих корпусів, зупинку підприємства або втрати серед персоналу.

    Також українське військове командування ще не оприлюднило офіційного підтвердження результатів саме цієї атаки.

    Подальша інформація про наслідки удару дозволить оцінити, чи вплинув він на роботу підприємства та виробництво компонентів для російського озброєння.

  • Удар по ракетах Путіна: партизани знеструмили стратегічний завод, який працює на російську армію

    Удар по ракетах Путіна: партизани знеструмили стратегічний завод, який працює на російську армію

    У Ростовській області Росії партизани руху «АТЕШ» заявили про успішну диверсію проти одного з підприємств російського військово-промислового комплексу. У місті Азов пошкодили електропідстанцію, яка забезпечувала живлення стратегічного оптико-механічного заводу. За твердженням підпілля, внаслідок операції підприємство залишилося без стабільного електропостачання, а виробництво важливих компонентів для російських ракет було порушене.

    Про операцію 14 жовтня повідомив партизанський рух «АТЕШ» у своєму офіційному Telegram-каналі. Інформацію також поширило агентство «Укрінформ».

    За даними партизанів, об’єктом диверсії стала електропідстанція, від якої залежить стабільна робота Азовського оптико-механічного заводу.

    Це підприємство входить до російської корпорації «Тактичне ракетне озброєння» (КТРВ) та спеціалізується на виробництві оптико-електронного обладнання й компонентів для військової техніки.

    Особливе значення завод має для виробництва високоточної ракетної зброї. За інформацією «АТЕШ», на підприємстві виготовляють навігаційний лідар «Відблиск», блоки автоматики польоту для крилатих ракет Х-101, радіолокаційні головки самонаведення, тепловізійне обладнання та системи керування для інших типів російських ракет.

    Зокрема, йдеться про компоненти для ракет Р-37М, Х-35У, Х-59 та Х-69.

    Ці зразки озброєння використовуються російськими військами, зокрема під час бойових дій проти України.

    У русі стверджують, що після пошкодження підстанції без стабільного електропостачання залишилися ключові виробничі цехи підприємства.

    Насамперед постраждала робота підрозділів, де виготовляють складну електроніку, оптико-механічні вироби та системи наведення.

    За заявою партизанів, аварійна зупинка обладнання порушила поточний виробничий цикл і могла затримати постачання компонентів для російського ракетного озброєння.

    Водночас незалежного підтвердження точного масштабу пошкоджень, тривалості відключення електроенергії та кількості ракет, виробництво яких могло постраждати, наразі немає.

    Як повідомляє ZN.UA, диверсія була спрямована саме проти енергетичної інфраструктури, від якої залежить робота оборонного підприємства.

    Це не перша операція «АТЕШ» проти російських військових і логістичних об’єктів.

    Раніше партизани повідомляли про знищення тепловоза у Воронезькій області. За їхніми даними, це порушило постачання російських військ, які ведуть бойові дії на Куп’янському напрямку.

    Крім того, рух заявляв про диверсію на електропідстанції в Таганрозі. Тоді, за повідомленням партизанів, було порушено електропостачання оборонного підприємства «Атлант Аеро», пов’язаного з виробництвом безпілотних систем.

    Нинішня операція в Азові демонструє, що партизанський рух продовжує заявляти про атаки на промислову та логістичну інфраструктуру російського військово-промислового комплексу.

    Водночас остаточний вплив пошкодження підстанції на роботу Азовського оптико-механічного заводу стане зрозумілим лише після появи додаткової інформації про стан обладнання та відновлення електропостачання.

    На момент публікації незалежно підтверджених даних про повну зупинку підприємства немає.

  • Україна збиває лише 55% реактивних «Шахедів»: Зеленський назвав небезпечні плани РФ на 2027 рік

    Україна збиває лише 55% реактивних «Шахедів»: Зеленський назвав небезпечні плани РФ на 2027 рік

    Росія планує у 2027 році витратити 12 мільярдів доларів лише на виробництво реактивних безпілотників та баражуючих боєприпасів. Про такі дані української воєнної розвідки заявив президент Володимир Зеленський, попередивши, що йдеться про загрозу не лише для України.

    За словами президента, інформацію про російські технологічні плани на наступний рік ГУР представило під час засідання Ставки Верховного головнокомандувача. Розвідка доповіла про виробничі можливості РФ, нові види озброєння та схеми постачання компонентів для російського ВПК.

    «Наступного року тільки на виробництво реактивних дронів і баражуючих боєприпасів Росія планує витратити 12 мільярдів доларів – і тільки на одну цю категорію зброї», — заявив Зеленський. Він окремо наголосив, що масштаби такого виробництва, на думку української сторони, становлять небезпеку не лише для України.

    Одночасно президент назвав актуальні показники боротьби з новими реактивними ударними дронами. За його словами, українське перехоплення реактивних «Шахедів» зараз становить близько 55%.

    Лише протягом вересня Росія, за даними, озвученими Зеленським, застосувала понад 2730 реактивних «Шахедів», із яких більш ніж 1,5 тисячі вдалося збити або подавити.

    Ці цифри показують, наскільки швидко змінився характер російських дронових атак.

    Раніше основу масованих нальотів становили повільніші ударні БпЛА типу Shahed, проти яких Україна протягом кількох років вибудувала багатошарову систему оборони — від мобільних вогневих груп і засобів РЕБ до зенітних комплексів та дронів-перехоплювачів.

    Однак реактивні модифікації летять значно швидше та залишають менше часу для виявлення й знищення.

    «Ненька інфо» ще на початку вересня писала, що Україна терміново прискорює виробництво спеціальних швидкісних дронів-перехоплювачів саме для боротьби з реактивними «Шахедами». На той момент українські компанії вже створили прототипи таких систем, але перед державою та виробниками стояло завдання швидко довести їх до серійного виробництва. Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    25 вересня Зеленський повідомив уже про нові рішення щодо розгортання в Україні виробництва реактивних двигунів різних типів. На Ставці також аналізували результати випробувань перехоплювачів російських реактивних дронів та визначали системи, які можуть стати основним засобом протидії такій загрозі.

    Крім того, під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН президент заявляв, що українські військові вже успішно випробували чотири нові реактивні дрони-перехоплювачі. Україна планує масштабувати їхнє виробництво.

    Раніше «Ненька інфо» також повідомляла про оцінки ГУР, згідно з якими Росія прагне довести частку реактивних «Шахедів» приблизно до 50% від загального обсягу ударних безпілотників цього типу. Розвідка оцінювала наявні російські виробничі можливості приблизно у 500 таких апаратів на місяць із перспективою подальшого нарощування.  ГУР: Росія планує довести частку реактивних «Шахедів» до 50%

    Також «Ненька інфо» писала, що масштаби застосування швидкісних безпілотників різко зросли протягом літа. У серпні йшлося вже про понад 2,5 тисячі реактивних апаратів проти приблизно 1,5 тисячі у липні. «Путін збільшує удари»: Зеленський заявив про масову відповідь на реактивні дрони

    На цьому тлі 55-відсотковий показник перехоплення залишається одним із головних викликів для української ППО. Для порівняння, проти звичайних повільніших «Шахедів» ефективність української системи захисту суттєво вища.

    Водночас Україна намагається уникнути використання дорогих зенітних ракет проти масових дешевших цілей. «Ненька інфо» раніше писала про активне формування сегмента бюджетних дронів-перехоплювачів, які поступово стають окремим ешелоном української ППО.

    Сам Зеленський заявляє, що російські плани на 2027 рік є ще одним доказом того, що Москва зараз не готується до швидкого завершення війни.

    За його словами, Кремль продовжує шукати причини, щоб уникати повноцінного переговорного формату та продовжувати бойові дії.

    Разом із військовою відповіддю Україна планує посилювати санкційний тиск. Після доповіді ГУР президент назвав одним із пріоритетів нові обмеження проти схем, через які Росія отримує іноземні компоненти для виробництва дронів, ракет і особливо балістичного озброєння.

    Таким чином, головна загроза полягає не лише в появі нового виду «Шахедів», а в масштабі, до якого Росія намагається довести їх виробництво. Якщо озвучені українською розвідкою плани щодо $12 млрд на одну категорію озброєння реалізують, реактивні дрони можуть стати одним із ключових інструментів російських повітряних атак у 2027 році.

    Україна у відповідь прискорює виробництво перехоплювачів, розгортає власне виробництво реактивних двигунів і перебудовує ППО під загрозу, яка вже за кілька місяців із експериментальної перетворилася на масову.

  • Росія достроково виконала річний план з виробництва «Цирконів» і «Оніксів»: ГУР попереджає про нову загрозу

    Росія достроково виконала річний план з виробництва «Цирконів» і «Оніксів»: ГУР попереджає про нову загрозу

    Росія вже на початку серпня виконала державний річний план із виробництва гіперзвукових ракет «Циркон» та надзвукових ракет «Онікс». Такі оцінки озвучило Головне управління розвідки Міністерства оборони України. За даними української воєнної розвідки, станом на 3 серпня російський військово-промисловий комплекс уже виготовив усю кількість цих ракет, яка була передбачена державним оборонним замовленням на 2026 рік.

    Про це йдеться в інтерв’ю заступника начальника ГУР МО України генерал-майора Вадима Скібіцького, яке опублікувало РБК-Україна. За його словами, російська оборонна промисловість продовжує працювати у режимі максимальної мобілізації, а виробництво окремих видів високоточного озброєння не лише не сповільнюється, а й демонструє випередження встановлених графіків.

    За інформацією української розвідки, протягом перших семи місяців 2026 року Росія виготовила:

    • 33 гіперзвукові ракети «Циркон»;
    • 60 надзвукових ракет «Онікс».

    Первісно обидва комплекси створювалися як протикорабельне озброєння. Однак після модернізації російські війська дедалі активніше використовують їх для ударів по наземних цілях на території України. Саме така зміна тактики значно ускладнила загрозу для української системи протиповітряної оборони, оскільки ці ракети мають високу швидкість польоту та складну траєкторію перехоплення.

    «Циркон» вважається одним із найсучасніших російських ракетних комплексів. За заявленими характеристиками він здатний розвивати гіперзвукову швидкість, що значно скорочує час реагування для систем ППО. Водночас «Онікс», хоча й був розроблений як протикорабельна ракета, після доопрацювання активно застосовується для ударів по наземній інфраструктурі.

    Оприлюднені цифри свідчать не лише про стабільне функціонування російського військово-промислового комплексу, а й про здатність Кремля підтримувати виробництво навіть в умовах міжнародних санкцій. Раніше Вадим Скібіцький зазначав, що Росія створила жорстку систему контролю за виконанням державного оборонного замовлення. За його словами, на підприємствах оборонної галузі діє ціла система покарань за зрив виробничих планів, а виконання державних контрактів контролюється на всіх рівнях влади.

    Водночас у ГУР наголошують, що санкційний тиск усе ж створює для російської оборонної промисловості певні труднощі. Значна частина сучасних російських ракет містить електронні компоненти іноземного виробництва, тому Україна разом із міжнародними партнерами продовжує працювати над перекриттям каналів їхнього постачання. Крім того, одним із важливих напрямків роботи Сил оборони України залишаються удари по підприємствах російського військово-промислового комплексу, складах боєприпасів та виробничих майданчиках, що дозволяє хоча б тимчасово порушувати виробничі цикли окремих видів озброєння.

    Окрему увагу експерти звертають на загальне нарощування виробництва ракетного озброєння в Росії. Позаштатний радник президента України, фахівець із військових технологій Сергій Бескрестнов («Флеш») раніше повідомляв, що російська армія накопичила запас у кілька сотень балістичних ракет і продовжує регулярно поповнювати свої арсенали завдяки власному виробництву. За його оцінками, щомісяця Росія випускає приблизно 60–70 ракет комплексу «Іскандер», а разом із виробництвом «Цирконів» та ракет для систем С-400 загальний випуск може сягати 100–150 високоточних ракет на місяць. Ці оцінки демонструють, що російський оборонно-промисловий комплекс зберігає можливість компенсувати значну частину витраченого боєзапасу.

    У ГУР також наголошують, що виконання виробничого плану не означає завершення випуску цих ракет до кінця року. Державне оборонне замовлення є мінімальним гарантованим обсягом, тоді як за наявності виробничих потужностей і необхідних комплектуючих підприємства можуть продовжувати виготовлення продукції понад встановлені показники. Саме тому українська розвідка уважно стежить за темпами виробництва та накопичення російських запасів високоточного озброєння.

    На тлі цих даних українські військові продовжують фіксувати високу інтенсивність повітряних атак. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, лише протягом липня українська протиповітряна оборона перехопила понад 5300 повітряних цілей, серед яких були ударні безпілотники та ракети різних типів. Водночас саме балістичні ракети залишаються одним із найскладніших викликів для української системи ППО через надзвичайно короткий час підльоту та складність їхнього перехоплення.

    Оцінки ГУР свідчать, що найближчим часом підстав очікувати суттєвого зменшення інтенсивності російських ракетних атак немає. Навпаки, дострокове виконання плану з виробництва окремих типів ракет може свідчити про прагнення Кремля підтримувати високий темп застосування високоточного озброєння, одночасно поповнюючи власні запаси. Саме тому українські сили оборони продовжують роботу не лише над посиленням протиповітряної оборони, а й над ураженням військово-промислових об’єктів на території Росії, які забезпечують виробництво ракетного озброєння.

  • ЄС хоче вдарити по виробництву “Шахедів”: під санкціями може опинитися “Комета”

    ЄС хоче вдарити по виробництву “Шахедів”: під санкціями може опинитися “Комета”

    Європейський Союз уже наступного тижня може затвердити новий пакет санкцій, спрямований проти підприємств і структур, які забезпечують виробництво російських ударних безпілотників типу “Шахед”. До нового переліку обмежень із високою ймовірністю увійдуть виробники ключових комплектуючих для цих дронів, зокрема навігаційної системи “Комета”, яка використовується для наведення безпілотників на цілі. Таким чином ЄС продовжує курс на посилення санкційного тиску не лише на російський військово-промисловий комплекс загалом, а й на конкретні технології та підприємства, без яких виробництво сучасного озброєння стає значно складнішим.

    Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк в ефірі телеканалу “Ми-Україна”.

    За його словами, Європейський Союз уже найближчими днями може погодити черговий пакет санкцій, який буде значно меншим за масштабами, ніж попередні. Водночас його значення полягає не в кількості нових фігурантів, а у виборі цілей, адже обмеження стосуватимуться саме виробників критично важливих компонентів для російських ударних безпілотників.

    Власюк зазначив, що наразі йдеться про пакет, який включатиме менш як десять позицій. До нього увійдуть компанії та структури, діяльність яких пов’язана із виробництвом або постачанням окремих елементів, необхідних для створення дронів-камікадзе, які Росія регулярно використовує під час масованих атак по території України.

    “Це буде зовсім невеликий пакет – менше 10 позицій, пов’язаних із виробниками деяких ключових компонентів для “Шахедів”, – повідомив уповноважений президента.

    За словами Власюка, одним із найімовірніших кандидатів на запровадження санкцій є навігаційна система “Комета”. Саме вона забезпечує орієнтування безпілотників під час польоту та допомагає їм досягати визначених цілей. Українська сторона вже тривалий час рекомендує міжнародним партнерам звернути особливу увагу саме на цей компонент, оскільки його виробництво має важливе значення для функціонування російських ударних дронів.

    “Дуже ймовірно, що до нього увійде навігаційна система “Комета”. Це гарна мета, це наша рекомендація”, – заявив Власюк.

    Він наголосив, що санкційна політика має бути максимально точковою та спрямованою на ті підприємства, які фактично забезпечують роботу російського військово-промислового комплексу. На його думку, обмеження проти виробників критично важливих комплектуючих можуть виявитися значно ефективнішими, ніж санкції лише проти готової військової продукції або окремих державних підприємств.

    Україна вже неодноразово закликала західних партнерів приділяти більше уваги саме виробничим ланцюгам, які забезпечують випуск російської зброї. Йдеться про виробників електроніки, навігаційного обладнання, мікросхем, систем зв’язку та інших технологічних компонентів, без яких виготовлення сучасних ракет і безпілотників є неможливим або суттєво ускладнюється.

    Особливу увагу українська влада приділяє боротьбі зі схемами обходу міжнародних санкцій. Попри масштабні обмеження, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення, Росія продовжує отримувати окремі компоненти через треті країни, використовуючи мережу посередників, фіктивних компаній та механізми паралельного імпорту. Саме тому Київ регулярно передає партнерам інформацію про виробників, постачальників і логістичні маршрути, які допомагають російському оборонному сектору уникати санкційного тиску.

    За оцінками української влади, перекриття каналів постачання ключових комплектуючих здатне істотно скоротити темпи виробництва ударних безпілотників. Це особливо важливо на тлі того, що Росія майже щодня застосовує “Шахеди” для атак на українські міста, енергетичну інфраструктуру, промислові підприємства та цивільні об’єкти. Масовані нічні атаки дронами стали одним із головних елементів російської повітряної кампанії, а тому будь-яке обмеження можливостей їхнього виробництва розглядається Україною як важливий внесок у зміцнення безпеки.

    Новий пакет санкцій також демонструє зміну підходу Європейського Союзу до санкційної політики. Якщо на початку повномасштабної війни основний акцент робився на фінансових установах, великих державних корпораціях, енергетичному секторі та російських посадовцях, то тепер дедалі більше уваги приділяється підприємствам, які забезпечують функціонування оборонної промисловості Росії. Мета такого підходу полягає у поступовому руйнуванні виробничих ланцюгів, необхідних для виготовлення сучасного озброєння.

    Українська сторона розраховує, що санкційний тиск і надалі посилюватиметься, а перелік компаній, причетних до виробництва російських ракет, безпілотників та інших видів озброєння, поступово розширюватиметься. У Києві наголошують, що ефективність санкцій значною мірою залежить від швидкості їхнього запровадження, координації між союзниками та здатності оперативно реагувати на нові схеми обходу обмежень.

    Водночас Україна продовжує інформувати міжнародних партнерів про походження комплектуючих, які використовує Росія у своєму озброєнні. Зокрема, раніше українська влада передала китайській стороні матеріали, що, за її даними, свідчать про використання китайських компонентів у російських системах озброєння. Однак, як зазначалося, протягом останніх шести місяців офіційної реакції Пекіна на ці матеріали так і не було.

  • Україна б’є по ВПК РФ: рекордна серія ударів у червні

    Україна б’є по ВПК РФ: рекордна серія ударів у червні

    Українські Сили оборони у червні 2026 року суттєво наростили інтенсивність повітряних ударів по об’єктах російського військово-промислового комплексу, фактично вийшовши на рекордні показники за кількістю атак на оборонні підприємства противника. За даними журналістського розслідування видання «Агентство», головними цілями стали заводи, які безпосередньо залучені до виробництва ракетного озброєння, високоточної електроніки, боєприпасів та компонентів для стратегічних систем озброєння, що використовуються Росією у війні проти України. Аналітики зазначають, що йдеться не про поодинокі удари, а про системну кампанію, спрямовану на довгострокове послаблення виробничих можливостей російського оборонного сектору.

    Однією з найрезонансніших подій місяця став удар по заводу «Титан-Баррикады» у Волгограді, який був атакований у суботу. Попри те, що місцева влада традиційно утрималася від прямого підтвердження назви підприємства, губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров заявив про пошкодження виробничих об’єктів у регіоні. Водночас президент України Володимир Зеленський підтвердив, що для ураження цього підприємства були застосовані нові українські ракети FP-5 «Фламинго», що стало одним із перших офіційно озвучених випадків використання цього типу озброєння у бойових умовах.

    Завод «Титан-Баррикады» має стратегічне значення для російського військово-промислового комплексу, оскільки саме тут виготовляються пускові установки для міжконтинентальних ракетних комплексів «Ярс», «Тополь-М» і «Сармат», а також елементи пускових систем для оперативно-тактичних комплексів «Іскандер-М». Крім того, підприємство залучене до виробництва компонентів для новітніх російських ракетних систем, які Москва позиціонує як частину оновленого стратегічного ядерного потенціалу. За оцінками експертів, навіть часткове виведення з ладу такого об’єкта може впливати на весь виробничий ланцюг оборонної промисловості РФ.

    Загалом, за перший місяць літа українські сили завдали ударів щонайменше по 13 підприємствах російського ВПК, що є найвищим показником за весь 2026 рік. Серед уражених об’єктів — заводи, пов’язані з виробництвом ракетних систем управління та електроніки, зокрема підприємство «Прогресс» у Мічуринську, яке спеціалізується на системах управління для авіаційної та ракетної техніки, а також «ВНИИР-Прогресс» у Чебоксарах, де виготовляють антенно-фідерні системи для крилатих ракет «Калібр» і оперативно-тактичних комплексів «Іскандер».

    Окремим напрямом стали удари по підприємствах, які забезпечують виробництво боєприпасів і вибухових речовин. Зокрема, під атаку потрапив завод «Эластик» у Рязанській області, що випускає авіаційні бомби та артилерійські снаряди, а також хімічний завод «Азот» у Новомосковську, який атакували щонайменше двічі через його роль у виробництві компонентів для вибухових речовин. Такі удари, за оцінками аналітиків, мають на меті не лише зменшення поточних запасів озброєння, а й порушення можливостей Росії швидко відновлювати виробництво боєприпасів у великих масштабах.

    Крім того, під удар потрапив суднобудівний завод «Залив» в окупованому Криму, який використовується Росією для будівництва та ремонту військових кораблів. Повідомляється про пошкодження щонайменше двох суден, що може вплинути на морську логістику та військову присутність РФ у Чорному морі. У сукупності ці удари створюють додатковий тиск на російську оборонну інфраструктуру в окупованих регіонах, змушуючи РФ розосереджувати виробництво та посилювати захист ключових об’єктів.

    Аналітики підкреслюють, що характер українських атак у червні свідчить про зміну підходу — від ударів по логістиці та енергетичній інфраструктурі до системного ураження саме виробничої бази російської армії. Це означає спробу впливати не лише на поточні бойові можливості, а й на здатність Росії відновлювати ресурси у середньо- та довгостроковій перспективі.

    У ширшому контексті останні місяці також демонструють зростання інтенсивності ударів по військових об’єктах у глибині території РФ. Британська розвідка раніше зазначала, що атаки українських сил поступово виснажують систему протиповітряної оборони Росії, зокрема в окупованому Криму, де захист критичної інфраструктури стає дедалі складнішим через масштабність та різноманітність цілей.

    Серед інших резонансних епізодів червня — ураження головної антени космічного центру «Владімир» поблизу Москви, де було пошкоджено 25-метрову параболічну антену, а також атака на Оренбурзький газопереробний завод, що вплинуло на елементи російської системи зв’язку та енергетичної інфраструктури. Окремо повідомлялося про масовану атаку дронів, яка охопила майже 20 регіонів РФ, включно з прикордонними областями, центральною частиною країни та окупованим Кримом.

    Попри заяви російського Міністерства оборони про нібито масове перехоплення безпілотників, незалежні джерела вказують, що реальні масштаби пошкоджень на оборонних і промислових об’єктах залишаються значними і часто не розкриваються офіційно. Експерти вважають, що саме така багаторівнева кампанія тиску на військово-промисловий комплекс Росії може мати довгострокові наслідки для її здатності вести затяжну війну.

    У підсумку червневі удари по російських оборонних підприємствах демонструють поступове розширення географії та глибини уражень, а також перехід до більш структурованої стратегії впливу на ключові елементи військової промисловості РФ, що може суттєво змінити баланс ресурсів у тривалій перспективі.

  • У Німеччині викрили масштабну схему обходу санкцій для постачання технологій у РФ

    У Німеччині викрили масштабну схему обходу санкцій для постачання технологій у РФ

    Правоохоронні органи Німеччини розкрили масштабну міжнародну схему контрабанди, яка роками забезпечувала російський військово-промисловий комплекс критично важливими технологіями подвійного призначення, попри дію санкцій, запроваджених після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Як повідомляє Politico, йдеться про добре організовану мережу постачань, яка охоплювала кілька країн Європи, Близького Сходу та Туреччину як ключовий транзитний вузол.

    У центрі схеми, за даними слідства, перебувала німецька торговельна компанія Global Trade, зареєстрована в місті Любек. Після 2022 року її очолив 39-річний бізнесмен, відомий у матеріалах справи як “Нікіта С.”, однак фактичний контроль над діяльністю структури, як встановили слідчі, здійснювала російська підсанкційна компанія “Коловрат”, яка безпосередньо пов’язана з оборонною промисловістю РФ. За даними німецьких слідчих органів, російські куратори мали неформальний та прихований доступ до внутрішньої електронної пошти компанії в Німеччині та могли координувати замовлення, логістику та фінансові операції фактично в режимі реального часу.

    Розслідування встановило, що схема працювала як складна багаторівнева система маскування кінцевого отримувача товарів. Після введення жорстких експортних обмежень на постачання технологій до Росії організатори мережі швидко перебудували логістику і почали використовувати транзитні маршрути через треті країни, насамперед через Туреччину, а також інші юрисдикції, які дозволяли приховувати справжній напрямок вантажів. У низці випадків, як зафіксовано слідством, час між відправленням товарів із території Європейського Союзу та їх фактичним надходженням до Росії становив лише п’ять–десять днів, що свідчить про високий рівень організації та постійно діючу логістичну інфраструктуру.

    За даними матеріалів справи, через цю мережу до Росії систематично постачалися мікроконтролери, високоточні електронні компоненти, датчики, перетворювачі, промислові шарикопідшипники, складні механічні вузли, осцилографи та інше вимірювальне обладнання, яке може застосовуватися як у цивільній, так і у військовій сфері. Слідчі підкреслюють, що значна частина цих технологій належить до категорії товарів подвійного призначення, які прямо або опосередковано використовуються у виробництві озброєнь, систем наведення, ракетних технологій та іншого військового обладнання.

    Окремо в матеріалах слідства зазначається, що кінцевими отримувачами частини продукції були підприємства російського оборонно-промислового комплексу. Зокрема, обладнання надходило до Всеросійського науково-дослідного інституту автоматики, який пов’язують із розробками у сфері стратегічних озброєнь та ядерних технологій. Це, на думку слідчих, підтверджує прямий військовий характер використання частини поставок, попри їх формальне маскування під цивільні закупівлі.

    Схема, як встановили правоохоронці, не обмежувалася однією компанією або кількома людьми. Вона функціонувала як розгалужена мережа, у якій були задіяні логістичні оператори, менеджери з продажу, бухгалтери та посередники в різних країнах Європи та Росії. Частина учасників займалася пошуком постачальників і оформленням замовлень, інші відповідали за фінансові операції та підготовку підробленої або спотвореної документації, яка дозволяла приховувати кінцевий маршрут товарів.

    Слідчі звертають увагу, що в окремих внутрішніх комунікаціях фігуранти прямо обговорювали необхідність ретельного приховування походження та призначення продукції. У матеріалах справи містяться повідомлення, в яких наголошувалося, що документація не повинна містити жодних згадок про Росію, а всі сліди кінцевого отримувача мають бути повністю замасковані. В іншому повідомленні, яке цитують слідчі, прямо зазначалося, що товари “призначені для підсанкційної країни”, що, на думку прокуратури, свідчить про усвідомлений характер порушення санкційного режиму.

    Загалом, за оцінками слідства, через цю схему було здійснено близько 16 тисяч окремих відправлень товарів і компонентів на загальну суму понад 30 мільйонів євро. Такий масштаб операцій, як зазначають у німецьких правоохоронних органах, свідчить не про разові порушення, а про довготривалу та системну діяльність, спрямовану на обходження санкцій та забезпечення російської оборонної промисловості критично важливими ресурсами.

    Викриття схеми стало можливим завдяки роботі Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND), яка змогла отримати доступ до внутрішніх комунікацій російської сторони та відстежити ланцюги постачання від європейських виробників до кінцевих отримувачів у Росії. Розвідка також відстежила фінансові потоки та логістичні маршрути, що дозволило встановити повну структуру мережі та роль кожного з її учасників.

    Після тривалого періоду прихованого спостереження німецькі правоохоронці затримали “Нікіту С.” та кількох його ймовірних спільників. Усім фігурантам висунуто обвинувачення у систематичному порушенні правил експортного контролю, участі у схемі обходу санкцій та організації незаконних поставок товарів подвійного призначення. За чинним законодавством Німеччини їм загрожує до десяти років позбавлення волі.

    Окремо слідство підкреслює, що викрита мережа може бути лише одним із елементів значно ширшої системи, яка продовжує функціонувати в різних формах. У розвідці зазначають, що інші російські структури також намагаються отримувати аналогічне обладнання через посередників у Європі та третіх країнах, використовуючи складні багаторівневі схеми маскування.

    У додаткових оцінках BND згадується ще одна компанія — Rokem Services, яка, за даними слідства, намагалася отримати санкційне обладнання через посередницькі структури, включно з європейськими фірмами та турецькими державними структурами. У розвідці припускають, що частина цього обладнання може використовуватися не лише у цивільних системах, а й у військових технологіях, зокрема в обладнанні для атомних підводних човнів, де застосовуються складні системи очищення та опріснення води.

    Німецькі слідчі наголошують, що справа Global Trade стала одним із наймасштабніших прикладів обходу санкцій у Європі та демонструє, наскільки складно повністю перекрити постачання технологій до Росії в умовах глобалізованої торгівлі. Розслідування триває, і правоохоронці не виключають нових арештів та викриття додаткових ланок цієї міжнародної мережі.