Daypolitico

Позначка: Оборонно-промисловий комплекс

  • Від 100% до 85%: нові правила бронювання викликали скандал, 63 депутати вимагають перегляду

    Від 100% до 85%: нові правила бронювання викликали скандал, 63 депутати вимагають перегляду

    В Україні розгорівся конфлікт навколо нових правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Запропоновані урядом зміни можуть призвести до скорочення кількості заброньованих фахівців на підприємствах оборонної промисловості, енергетики та житлово-комунального господарства. Шістнадцять аналітичних центрів попередили, що новий механізм загрожує стабільній роботі критичної інфраструктури й виконанню оборонних замовлень. Водночас група із 63 народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді проєкт постанови з вимогою переглянути рішення Кабінету Міністрів. Експерти пропонують не позбавляти бізнес бронювання без належної процедури, запровадити 90-денний перехідний період і встановити прозорі правила перевірки підприємств.

    Про ризики нової системи бронювання йдеться у відкритому зверненні 16 аналітичних центрів, оприлюдненому 16 жовтня Центром економічної стратегії.

    Звернення адресували президенту України, прем’єр-міністру, профільним міністерствам, керівництву Офісу президента та Національному агентству з питань запобігання корупції.

    Аналітики не заперечують необхідності боротьби з фіктивним працевлаштуванням і незаконним отриманням відстрочок.

    Однак запропоновані урядом інструменти, на їхню думку, можуть вдарити не лише по порушниках, а й по підприємствах, від роботи яких залежать оборона держави, електропостачання, опалення та забезпечення населення найнеобхіднішими послугами.

    Що саме хоче змінити Кабмін

    У центрі дискусії — проєкт постанови «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».

    Документ передбачає створення спеціального Координаційного центру, перегляд критеріїв критичної важливості підприємств та зміну граничних лімітів бронювання.

    Як повідомляв «Інтерфакс-Україна», 13 жовтня Кабінет Міністрів погодив відповідне рішення з додатковим доопрацюванням окремих положень.

    Зокрема, положення про відсотки бронювання передбачалося доопрацювати протягом п’яти днів.

    Водночас остаточне нормативне оформлення та застосування конкретних нових обмежень необхідно відрізняти від тексту, який аналізували експерти.

    Тому повідомлення про нові правила не означає автоматичного скасування всіх чинних бронювань.

    Оборонні підприємства можуть втратити частину ліміту

    Найбільше занепокоєння викликала пропозиція скоротити підвищені ліміти бронювання для окремих галузей.

    За повідомленнями про зміст проєкту, для підприємств оборонного сектору та енергетики розглядалося зниження відповідної квоти зі 100% до 85%.

    Для підприємств тепло- й водопостачання пропонувалося скорочення з 75% до 60%.

    Ці показники стосуються відповідних категорій підприємств, а не єдиного універсального ліміту для всіх роботодавців.

    За чинною базовою моделлю можливість бронювання залежить від статусу підприємства, виду його діяльності та окремих законодавчих винятків.

    Основні правила визначає постанова Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року.

    На думку аналітиків, механічне скорочення підвищених квот може призвести до втрати кваліфікованих працівників.

    Особливо небезпечним це може бути для підприємств, які виготовляють озброєння, ремонтують енергетичні об’єкти або забезпечують населення водою й теплом.

    Експерти наголошують, що в багатьох галузях неможливо швидко замінити фахівців зі спеціальною підготовкою.

    Водночас оцінка таких ризиків не означає, що всі підприємства обов’язково втратять однакову частину персоналу.

    Конкретні наслідки залежатимуть від остаточно затверджених норм та кадрової ситуації.

    Новий Координаційний центр може затягнути процедури

    Одним із найсуперечливіших положень документа стало створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних.

    За інформацією аналітичних центрів, до його складу планують включити 17 представників державних органів.

    Співголовами мають стати заступники міністрів економіки та оборони.

    Новий орган братиме участь у визначенні критичної важливості підприємств, погодженні критеріїв та розгляді питань збільшення лімітів бронювання.

    Однак його створення може додати ще один етап погодження.

    За підрахунками експертів, строк визначення критичної важливості підприємства може збільшитися з 10 до 17 робочих днів.

    При цьому для частини процедур, зокрема збільшення ліміту понад 50% та розгляду питань скасування статусу, у проєкті не встановлено чітких строків.

    Це означає ризик ситуацій, коли підприємство не зможе заздалегідь прогнозувати тривалість розгляду своїх документів.

    Особливо гостро таку невизначеність можуть відчувати підприємства, які працюють за державними оборонними контрактами.

    Підприємства можуть втратити критичний статус без належних гарантій

    Окремий блок критики стосується процедури скасування статусу критично важливого підприємства.

    Аналітики звертають увагу, що відповідні рекомендації Координаційного центру можуть стати підставою для позбавлення підприємства такого статусу.

    Водночас у проєкті, за їхньою оцінкою, не визначено вичерпного переліку причин ухвалення відповідного рішення.

    Також недостатньо врегульовані процедури попереднього повідомлення підприємства, надання пояснень і оскарження.

    Це створює ризики для правової визначеності бізнесу.

    Наслідки можуть бути суттєвими, оскільки критичний статус є однією з передумов бронювання військовозобов’язаних працівників.

    У разі його втрати підприємство може втратити й можливість підтримувати відповідні відстрочки.

    Проте втрата статусу підприємства та фактичне припинення відстрочки конкретного працівника — окремі юридичні питання, які повинні вирішуватися відповідно до чинної процедури.

    Експерти вимагають, щоб будь-яке скасування критичного статусу супроводжувалося мотивованим рішенням і реальним правом на оскарження.

    НАЗК та міністерства висловлювали зауваження

    У зверненні аналітичних центрів зазначено, що до запропонованих змін виникли претензії не лише в бізнесу.

    Зокрема, Національне агентство з питань запобігання корупції у висновку від 12 жовтня вказало на можливі корупціогенні чинники.

    За оцінкою, наведеною аналітиками, відсутність чітких критеріїв і строків може створювати передумови для непрозорого ухвалення рішень.

    Міністерство цифрової трансформації, за інформацією авторів звернення, не підтримало створення нового центру через ризик дублювання функцій державних органів.

    Міністерство юстиції висловило застереження щодо можливого надання дорадчому органу повноважень, які фактично мають владний характер.

    Зауваження також надходили від Міністерства енергетики.

    При цьому аналітичні центри стверджують, що частину таких рекомендацій під час доопрацювання документа не врахували.

    63 народні депутати виступили проти рішення

    Критика нової системи бронювання вийшла за межі експертного середовища.

    16 жовтня група із 63 народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді проєкт постанови №16160.

    Документ стосується перегляду урядового рішення від 13 жовтня щодо нових правил бронювання.

    Про парламентську ініціативу повідомило агентство «Інтерфакс-Україна».

    Депутати пропонують переглянути рішення уряду, провести консультації з роботодавцями та змінити підхід до роботи Координаційного центру.

    Зокрема, парламентарі виступають за те, щоб новий орган мав консультативно-дорадчі функції, а не фактично визначав долю підприємств через обов’язкові для виконання рекомендації.

    Однак реєстрація парламентського проєкту ще не означає скасування рішення Кабінету Міністрів.

    Для цього необхідні відповідні рішення уповноважених державних органів.

    Аналітики вимагають 90 днів для бізнесу

    Однією з ключових пропозицій авторів звернення стало запровадження спеціального перехідного періоду.

    Експерти пропонують надати підприємствам 90 днів для адаптації до нових правил.

    Протягом цього часу чинні бронювання, на їхню думку, повинні зберігати свою дію.

    Це дозволило б роботодавцям перевірити відповідність новим вимогам, підготувати документи та скоригувати кадрові плани.

    Аналітичні центри також закликали тимчасово зупинити перегляд критеріїв критичної важливості та скасування відповідних статусів до завершення доопрацювання нормативної бази.

    Такі заходи пропонується запровадити до 20 жовтня.

    Протягом наступних 30 днів експерти рекомендують визначити чіткі підстави для скасування статусу, встановити прозорі критерії та провести оцінку економічних наслідків.

    Однак станом на 18 жовтня немає підтвердження, що уряд уже погодив запропонований 90-денний перехідний період.

    Чому бізнес виступає проти масових обмежень

    Координатор Економічної експертної платформи Олег Гетман пояснив, що експерти підтримують боротьбу зі схемами фіктивного працевлаштування.

    Проблема, на його думку, полягає у виборі інструментів.

    Замість перевірок підприємств із конкретними ознаками зловживань пропонується змінити загальні правила для широкого кола роботодавців.

    Такий підхід, за оцінкою економістів, може зачепити компанії, які добросовісно виконують свої зобов’язання перед державою.

    Окремим ризиком є скорочення виробничих можливостей підприємств, від яких залежать державні замовлення, податкові надходження та критично важливі послуги.

    Водночас прихильники посилення контролю обґрунтовують необхідність змін боротьбою зі зловживаннями та потребою забезпечувати мобілізаційні ресурси держави.

    Саме тому аналітичні центри пропонують використовувати ризик-орієнтований підхід — перевіряти передусім ті підприємства, щодо яких є конкретні підстави підозрювати порушення.

    Чи втратять бронювання працівники вже зараз

    Найголовніше для військовозобов’язаних працівників — не плутати обговорення нових правил із фактичним анулюванням відстрочки.

    Сама поява проєкту змін або звернення аналітичних центрів не скасовує чинне бронювання.

    Водночас підприємства повинні дотримуватися правил, які вже набрали чинності, зокрема щодо підтвердження критичного статусу.

    Наприклад, постанова Кабміну №692 від 30 травня 2026 року передбачала перегляд критеріїв критичної важливості та відповідних статусів.

    Для окремих підприємств встановлювалися строки підтвердження необхідних документів.

    Тому роботодавцям варто перевіряти чинність власного статусу й відстежувати офіційні нормативні зміни.

    Працівникам слід орієнтуватися на актуальний статус відстрочки, відображений у відповідних державних інформаційних системах, а не лише на повідомлення в соціальних мережах.

    Що буде далі

    Станом на 18 жовтня навколо нової моделі бронювання триває дискусія між урядом, експертним середовищем, роботодавцями та частиною народних депутатів.

    Аналітичні центри вимагають переглянути підхід до визначення критично важливих підприємств і запровадити процесуальні гарантії для бізнесу.

    Група парламентарів зареєструвала ініціативу щодо перегляду урядового рішення.

    Остаточні наслідки для працівників залежатимуть від затвердженої редакції нормативних актів, порядку їхнього застосування та можливих перехідних положень.

    Головна проблема, на яку звертають увагу економісти, полягає в необхідності одночасно забезпечити мобілізаційні потреби армії та зберегти роботу підприємств, без яких неможливе функціонування економіки й критичної інфраструктури.

    Саме тому наступні рішення Кабінету Міністрів матимуть важливе значення як для роботодавців, так і для сотень тисяч військовозобов’язаних працівників, які працюють у стратегічних галузях.

  • Бронювання під загрозою скорочення: Кабмін узяв п’ять днів, щоб вирішити долю нових квот

    Бронювання під загрозою скорочення: Кабмін узяв п’ять днів, щоб вирішити долю нових квот

    Кабінет Міністрів України готує черговий перегляд правил бронювання військовозобов’язаних працівників. 13 жовтня уряд розглянув відповідну постанову, однак найсуперечливіше питання — максимально допустиму частку заброньованих працівників — вирішив доопрацювати протягом п’яти днів. Раніше стало відомо про пропозиції скоротити квоти для підприємств оборонно-промислового комплексу, енергетики та комунальної сфери. Після критики з боку бізнесу й профільних відомств остаточні параметри вирішили додатково узгодити.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на джерела в уряді та народного депутата Ярослава Железняка.

    За інформацією парламентаря, на засіданні 13 жовтня Кабмін розглянув постанову щодо організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану.

    Документ підтримали з необхідністю додаткового доопрацювання. Для більшості положень визначили одноденний строк, а для норм щодо відсоткових квот — п’ятиденний.

    Причиною стала відсутність остаточно узгодженої позиції щодо допустимої кількості працівників, які можуть отримувати бронювання.

    Співрозмовник РБК-Україна в уряді пояснив, що питання є особливо чутливим, тому для погодження квот вирішили взяти більше часу.

    Квоти для оборонних підприємств можуть скоротити

    Напередодні урядового засідання Ярослав Железняк оприлюднив інформацію про проєкт змін, який передбачав суттєвий перегляд правил бронювання.

    Найбільше занепокоєння викликала пропозиція зменшити максимальну частку заброньованих військовозобов’язаних працівників на підприємствах оборонно-промислового комплексу та енергетики.

    Зокрема, обговорювалося скорочення ліміту зі 100% до 85%.

    Для підприємств теплопостачання, водоканалів та сфери поводження з відходами розглядали інший варіант — зменшення максимальної частки заброньованих працівників із 75% до 60%.

    Однак ці показники залишаються параметрами попереднього проєкту, а не остаточно ухваленими нормами.

    Відповідно, повідомлення про те, що всі оборонні підприємства вже втратили можливість бронювати до 100% персоналу, наразі було б передчасним.

    Чому бізнес виступив проти змін

    Ініціатива скорочення квот викликала критику серед представників критично важливих галузей економіки.

    Насамперед ідеться про підприємства, які виготовляють озброєння, боєприпаси, безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та іншу продукцію для Сил оборони України.

    У таких компаніях значна частина працівників має спеціалізовану технічну кваліфікацію, а їхню підготовку та заміну складно здійснити за короткий час.

    Втрата частини персоналу може вплинути на виробничі процеси, особливо там, де виконання оборонних контрактів залежить від конкретних інженерів, технологів та інших фахівців.

    Схожі ризики існують в енергетичній та комунальній сферах.

    На тлі російських атак на українську інфраструктуру підприємства електро-, тепло- та водопостачання потребують достатньої кількості спеціалістів для проведення аварійних ремонтів і підтримання безперебійної роботи обладнання.

    Саме тому питання бронювання в цих галузях має значення не лише для бізнесу, а й для обороноздатності та життєзабезпечення населення.

    Від однієї суперечливої пропозиції вже відмовилися

    Крім скорочення квот, уряд розглядав зміну механізму розрахунку кількості військовозобов’язаних працівників, від якої визначається допустимий обсяг бронювання.

    Ішлося про можливість виключити з розрахункової бази працівників, які вже мають законні підстави для відстрочки від мобілізації.

    До таких категорій можуть належати окремі студенти, багатодітні батьки та особи, які здійснюють догляд за родичами відповідно до встановлених законом умов.

    За попередньою ідеєю, таких працівників пропонували не враховувати під час визначення стандартної 50-відсоткової квоти підприємства.

    Це могло змінити кількість співробітників, яких роботодавець має можливість забронювати.

    Проте, за інформацією Железняка та джерел РБК-Україна, від пропозиції виключати працівників з іншими законними відстрочками з бази розрахунку вирішили відмовитися.

    Таким чином, станом на 13 жовтня ця норма не входить до погоджених нововведень.

    Як зараз працює система бронювання

    Чинний механізм бронювання військовозобов’язаних працівників ґрунтується на постанові Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року з подальшими змінами.

    Загалом підприємство повинно мати передбачені законодавством підстави для бронювання, зокрема відповідний статус критично важливого для економіки, забезпечення життєдіяльності населення або потреб Сил оборони.

    Залежно від категорії підприємства та спеціальних норм законодавства застосовуються різні обмеження щодо кількості працівників, які можуть бути заброньовані.

    Для значної частини критично важливих підприємств стандартний ліміт становить 50%, тоді як для окремих категорій діють спеціальні правила.

    Бронювання оформлюється роботодавцем у встановленому порядку, зокрема з використанням державних цифрових сервісів.

    У червні 2026 року уряд уже переглядав критерії критичності підприємств, вимоги до оплати праці та правила врахування працівників, які працюють за сумісництвом.

    Тоді в Мінекономіки пояснювали, що зміни спрямовані на збереження кадрового потенціалу економіки та більш адресне використання механізму бронювання.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про посилення правил бронювання та нові вимоги до критично важливих підприємств.

    Що буде з уже оформленим бронюванням

    Найбільше працівників і роботодавців зараз цікавить, чи призведуть майбутні зміни до автоматичного скасування вже наданих відстрочок.

    Однак остаточної відповіді на це запитання наразі немає.

    Усе залежатиме від фінальної редакції постанови, перехідних положень і визначеного порядку застосування нових квот.

    Саме повідомлення про доопрацювання постанови не є підставою вважати, що вже оформлене бронювання автоматично анульоване.

    Підприємствам варто орієнтуватися на чинні нормативні акти та офіційні рішення, а не на попередні варіанти урядових документів.

    Роботодавці, які мають значну кількість заброньованих працівників, зможуть оцінити наслідки змін лише після публікації остаточних норм.

    Оборонні підприємства намагаються зберегти персонал

    В умовах війни питання бронювання безпосередньо пов’язане зі здатністю підприємств виконувати державні замовлення.

    Особливо це стосується українського оборонно-промислового комплексу.

    У вересні «Ненька інфо» писала, що 86% підприємств українського ОПК підтвердили статус критично важливих.

    Такий статус дозволяє підприємствам користуватися передбаченими законодавством механізмами бронювання та зберігати працівників, необхідних для виробництва продукції оборонного призначення.

    Тому можливе зменшення допустимої частки заброньованого персоналу має значення для виконання контрактів і виробничого планування.

    Коли ухвалять остаточні правила

    За повідомленням Ярослава Железняка, уряд визначив п’ятиденний строк для доопрацювання частини постанови, що стосується квот.

    Однак це не означає, що нові правила автоматично набудуть чинності через п’ять днів.

    Для застосування нормативних змін необхідно встановити остаточний зміст документа, порядок його оприлюднення та дату набрання чинності.

    Поки цих відомостей немає, визначити точну дату початку дії нових обмежень неможливо.

    Отже, Кабмін розпочав фінальне узгодження змін до бронювання, але ключове рішення щодо квот залишається відкритим.

    Скорочення лімітів для оборонних і енергетичних підприємств обговорюється, однак остаточні відсотки ще мають узгодити.

    Водночас від ідеї виключати працівників з іншими законними підставами для відстрочки із загальної бази розрахунку, за повідомленнями джерел, відмовилися.

    Подальші рішення уряду визначатимуть, як саме підприємства зможуть зберігати необхідні кадри та чи доведеться їм переглядати кількість заброньованих військовозобов’язаних.

  • Телефон стежив за жертвою, під авто був кілограм гексогену: СБУ розкрила план ФСБ з убивства директора оборонного підприємства

    Телефон стежив за жертвою, під авто був кілограм гексогену: СБУ розкрила план ФСБ з убивства директора оборонного підприємства

    Українські правоохоронці розкрили нові подробиці зухвалого замаху на керівника одного з підприємств оборонно-промислового комплексу на Київщині. За версією слідства, російська ФСБ планувала підірвати чоловіка просто у його автомобілі, а для контролю за майбутньою жертвою неподалік встановили замаскований мобільний телефон із камерою.

    Під автомобілем правоохоронці виявили саморобний вибуховий пристрій, споряджений приблизно одним кілограмом гексогену. За оцінкою СБУ, за потужністю це відповідає приблизно двом кілограмам тротилу.

    Сам пристрій вдалося виявити й знешкодити до вибуху. А чоловік, якого слідство вважає безпосереднім виконавцем російського замовлення, після встановлення бомби залишив Україну. Його затримали вже в Польщі, коли він, за даними СБУ, намагався через Білорусь дістатися Росії. Україна тепер домагається його екстрадиції.

    Замах готували в Ірпені

    З оприлюднених Київською обласною прокуратурою матеріалів випливає, що події розгорталися в Ірпені Київської області.

    За даними слідства, підозрюваний заздалегідь придбав мобільний телефон та стартовий пакет, а згодом виготовив саморобний вибуховий пристрій.

    Окремою частиною плану стало спостереження за потенційною жертвою. Поблизу будинку керівника оборонного підприємства чоловік встановив телефон із камерою. Об’єктив був спрямований у бік виходу з подвір’я, що дозволяло відстежувати пересування людини.

    У СБУ додають ще одну важливу деталь: замаскований телефон був під’єднаний до павербанка. За версією спецслужби, пристрій забезпечував російським кураторам онлайн-трансляцію з місця, щоб вони могли контролювати ситуацію та обрати момент для активації вибухівки.

    Тобто йшлося не просто про закладання бомби з розрахунком на випадковий момент. За версією правоохоронців, була створена система дистанційного спостереження за ціллю.

    Бомбу прикріпили до автомобіля 28 липня

    Ключовий епізод стався вранці 28 липня 2026 року.

    Як повідомляє прокуратура, підозрюваний прикріпив саморобний вибуховий пристрій знизу автомобіля, яким користувався керівник підприємства.

    Після цього на номер телефону, що був частиною пристрою, неодноразово телефонували. Однак вибух не стався з причин, які, за формулюванням прокуратури, не залежали від волі підозрюваного.

    Правоохоронці зрештою завчасно виявили небезпечний пристрій та знешкодили його.

    СБУ повідомляє, що вибухівка містила приблизно 1 кг гексогену. У спецслужбі зазначили, що така кількість за потужністю еквівалентна приблизно двом кілограмам тротилу.

    Особу керівника підприємства та назву самого оборонного підприємства правоохоронні органи у відкритих повідомленнях не розкривають.

    Виконавцем виявився 63-річний чоловік

    За версією українських правоохоронців, організатором операції була саме ФСБ Росії.

    Безпосереднім виконавцем слідство називає 63-річного чоловіка, який переїхав до Київської області з Луганщини.

    Особливо показовим є спосіб, яким, за твердженням СБУ, російська спецслужба отримала доступ до майбутнього виконавця. У Службі безпеки заявляють, що чоловіка завербували в лютому 2026 року через його сина.

    Син фігуранта, за інформацією української спецслужби, виїхав із тимчасово окупованої території України та проживає в Росії. Саме через нього ФСБ нібито залучила батька до співпраці.

    Після отримання завдання чоловік почав збирати необхідне обладнання.

    За даними правоохоронців, він придбав два мобільні телефони та павербанк. Приблизно за місяць до запланованого злочину забрав зі спеціально підготовленого схрону інші компоненти, необхідні для виготовлення саморобного вибухового пристрою.

    Потім, як стверджує слідство, чоловік самостійно зібрав пристрій і встановив його на автомобіль потенційної жертви.

    Після встановлення бомби чоловік одразу поїхав за кордон

    План передбачав і маршрут відходу.

    За інформацією СБУ, одразу після закладання вибухівки фігурант сів на автобус та виїхав до Польщі.

    Однак Польща, за версією слідства, не була кінцевою точкою його маршруту. Чоловік мав продовжити шлях через Білорусь та зрештою потрапити до Росії.

    Завершити цей маршрут йому не вдалося.

    Польські правоохоронці затримали 63-річного українця. Про його затримання стало відомо ще 20 серпня, коли польське Агентство внутрішньої безпеки повідомило про операцію щодо чоловіка, якого підозрювали в участі у спробі вбивства представника української оборонної промисловості на замовлення російських спецслужб. Українські правоохоронці 26 серпня розкрили значно більше деталей самої підготовки замаху.

    Тепер Київська обласна прокуратура підготувала та направила необхідні документи для екстрадиції підозрюваного з Польщі в Україну.

    Яке покарання може загрожувати підозрюваному

    63-річному чоловікові вже заочно повідомили про підозру.

    Його дії кваліфікували за частиною 2 статті 15 та частиною 1 статті 258 Кримінального кодексу України — закінчений замах на терористичний акт.

    Досудове розслідування проводять слідчі Головного управління СБУ в Києві та Київській області. В операції також були задіяні Національна поліція та Київська обласна прокуратура.

    Важливо, що наразі йдеться саме про версію українського слідства щодо причетності ФСБ та механізму вербування фігуранта. Остаточну юридичну оцінку його діям має надати суд.

    Ця справа особливо показова

    Розкриті правоохоронцями деталі показують багаторівневу схему підготовки операції.

    За версією слідства, спочатку було завербовано виконавця, потім він отримав обладнання та компоненти вибухового пристрою через заздалегідь організований схрон. Далі проводилося спостереження за потенційною жертвою, для чого біля її будинку встановили окремий телефон із камерою та зовнішнім живленням.

    Наступним етапом стало встановлення вибухового пристрою безпосередньо на автомобіль. Після цього виконавець залишив Україну, а дистанційний механізм мав дозволити активувати бомбу без його фізичної присутності на місці.

    Саме комбінація цих деталей — кілограм гексогену, дистанційне спостереження через камеру, телефон як елемент системи підриву, схрон із компонентами та заздалегідь підготовлений маршрут втечі через Польщу і Білорусь до Росії — робить справу значно масштабнішою за звичайну кримінальну спробу вбивства.

    При цьому головне — запланований вибух так і не відбувся. Вибуховий пристрій вдалося знайти та знешкодити, керівник підприємства залишився живим, а ймовірного виконавця затримали за межами України.

    Тепер наступним етапом справи має стати процедура його екстрадиції з Польщі. Якщо чоловіка передадуть Україні, розслідування продовжиться вже за його безпосередньої участі.

    Правоохоронці поки не називають ані підприємство українського ОПК, керівника якого планували вбити, ані його ім’я. Так само у відкритих повідомленнях немає інформації про те, чому саме ця людина стала ціллю російської спецслужби. Тому будь-які припущення щодо конкретного підприємства чи особи наразі були б спекуляцією.

  • “Ініціатива вже не в руках Путіна”: Зеленський пояснив, як українські технології змінили хід війни

    “Ініціатива вже не в руках Путіна”: Зеленський пояснив, як українські технології змінили хід війни

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія втратила стратегічну ініціативу у війні завдяки стрімкому розвитку українських військових технологій. За його словами, за роки повномасштабної війни Україна створила потужний оборонно-промисловий сектор, який дозволяє ефективно протистояти противнику та компенсувати його чисельну перевагу.

    Про це глава держави сказав в інтерв’ю Fox News.

    Зеленський зазначив, що на початку повномасштабного вторгнення російський диктатор Володимир Путін розраховував захопити Україну за два-три дні. Однак війна триває вже понад чотири роки, а за цей час українська оборонна промисловість суттєво посилилася та стала одним із ключових чинників стримування російської агресії.

    За словами президента, сьогодні в Україні працюють близько 500 компаній, які займаються розробкою сучасних військових технологій. Саме їхня діяльність, наголосив Зеленський, допомагає українським військовим отримувати нові рішення для ведення бойових дій та зберігати технологічну перевагу.

    “Наразі у нас 500 компаній із дуже потужними технологіями”, – сказав президент.

    Глава держави підкреслив, що сучасна війна швидко змінюється, а технології потребують постійного вдосконалення. За його словами, характер бойових дій змінюється кожні кілька місяців, тому Україна змушена оперативно адаптувати свої розробки до нових викликів.

    “Ми розуміємо, що ця війна змінюється кожні три-шість місяців. Ми маємо змінювати технології”, – зазначив Зеленський.

    Президент також звернув увагу на чисельну перевагу російської армії. За його словами, саме тому Україна робить ставку не на кількість військових, а на інновації, високотехнологічне озброєння та розвиток власного оборонно-промислового комплексу.

    Зеленський наголосив, що посилення військових спроможностей України, а також удари по російських військових об’єктах поступово змінюють ситуацію на полі бою та позбавляють Кремль можливості нав’язувати власний сценарій розвитку подій.

    Окремо глава держави заявив, що російська армія щомісяця зазнає значних втрат особового складу, однак, попри це, Кремль не демонструє готовності до припинення бойових дій.

    “Путін втрачає 30 000 солдатів на місяць. Втрати великі, але він не хоче припиняти цю війну. Тому зараз ініціатива не в руках Путіна”, – наголосив президент.

    За словами Зеленського, подальший розвиток українських військових технологій і нарощування оборонного виробництва залишаються одним із ключових факторів, які дозволяють Україні ефективно протистояти російській агресії та зміцнювати свої позиції на фронті. Водночас президент підкреслив, що для збереження цієї переваги необхідно й надалі інвестувати у розвиток інновацій, розширювати виробництво сучасного озброєння та поглиблювати співпрацю з міжнародними партнерами.

  • У Ростові уражено об’єкт НТЦ «Радар»

    У Ростові уражено об’єкт НТЦ «Радар»

    У російському Ростові-на-Дону, за даними OSINT-аналітиків, було уражено об’єкт, який пов’язують із оборонно-промисловим комплексом РФ, зокрема з розробкою та виробництвом радіоелектронного обладнання. Йдеться про науково-технічний центр «Радар», а саме його виробничу філію, де після інциденту, за повідомленнями відкритих джерел, спалахнула масштабна пожежа.

     

  • ЄС відкриває оборонний пакет для України: перші €6 млрд — на дрони

    ЄС відкриває оборонний пакет для України: перші €6 млрд — на дрони

    Європейський Союз переходить до практичної реалізації великого кредитного пакета для України обсягом 90 млрд євро, у межах якого вже найближчим часом буде виплачено перший оборонний транш. Йдеться про близько 6 млрд євро, які планують спрямувати виключно на розвиток українських безпілотних технологій.

    Про це заявила президентка Європейської комісії Ursula von der Leyen під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту 29 квітня.

    За словами фон дер Ляєн, Європейський Союз виконує раніше озвучену обіцянку щодо масштабної фінансової підтримки України. Вона підтвердила, що перші виплати в межах кредитної програми розпочнуться вже у другому кварталі 2026 року.

    «Ми виплатимо перший транш у розмірі 45 мільярдів євро за 2026 рік, ще цього кварталу», — заявила вона, наголошуючи, що ЄС продовжує нарощувати підтримку України навіть попри затяжний характер війни.

    Таким чином, Європейський Союз фактично запускає один із найбільших фінансових пакетів допомоги для України за весь період повномасштабного вторгнення Росії.

    Окрему увагу в новому пакеті фінансування приділено оборонному сектору. Як зазначила президентка Єврокомісії, приблизно дві третини всього кредиту будуть спрямовані саме на потреби безпеки та оборони України.

    Перший оборонний пакет обсягом близько 6 млрд євро буде цільовим і стосуватиметься розвитку дронів.

    «Перший оборонний пакет буде стосуватися дронів з України для України, вартістю близько 6 мільярдів євро», — підкреслила фон дер Ляєн.

    Це означає, що кошти будуть спрямовані на посилення українського виробництва безпілотників, які вже стали одним із ключових елементів сучасної війни — як для розвідки, так і для ударних операцій.

    За попередніми планами ЄС, структура кредиту передбачає два основні напрями використання коштів:

    • приблизно одна третина — на бюджетну підтримку України;
    • приблизно дві третини — на оборонні потреби.

    Такий підхід, за оцінками європейських посадовців, має одночасно забезпечити фінансову стабільність держави та посилити її військові спроможності.

    Фон дер Ляєн також наголосила, що Європейський Союз не планує скорочувати допомогу Україні, навіть попри тривалий характер війни та зростання навантаження на бюджети країн-членів ЄС.

    «У той час як Росія подвоює свою агресію, Європа подвоює нашу підтримку України», — заявила вона.

    Ця заява фактично стала політичним сигналом про довгострокову підтримку України з боку Євросоюзу, особливо у сфері оборонних технологій.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що перші кошти в межах “військового” компоненту кредиту будуть спрямовані на розвиток внутрішнього оборонного виробництва, зокрема безпілотних систем.

    Таким чином, фінансування ЄС має не лише покривати поточні потреби, але й стимулювати розвиток українського оборонно-промислового комплексу.

    Водночас у медіа з’являлася інформація, що Європейський Союз може посилити вимоги до надання кредиту обсягом 90 млрд євро. Це може означати додаткові умови контролю за використанням коштів або посилення фінансового нагляду за програмою.

    Офіційно деталі цих можливих змін поки не розкриваються, однак у Брюсселі тривають дискусії щодо механізмів реалізації масштабного пакета допомоги.

    Запуск першого траншу на дрони має стратегічне значення, оскільки безпілотні системи сьогодні є одним із ключових елементів оборони України. Вони використовуються як на фронті, так і для глибоких ударів по військовій інфраструктурі противника.

    Фактичне фінансування цієї сфери з боку ЄС може суттєво посилити темпи виробництва та технологічний розвиток українських оборонних підприємств.

  • Міноборони змінює правила бронювання працівників оборонних підприємств

    Міноборони змінює правила бронювання працівників оборонних підприємств

    Міністерство оборони України змінює підхід до надання відстрочки від мобілізації для працівників оборонно-промислового комплексу. Відтепер інформація про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на критично важливих підприємствах ОПК, не буде оприлюднюватися публічно. Метою такого рішення є підвищення рівня безпеки оборонного сектору в умовах війни.

    Зміни стосуються постанови Кабінету міністрів №76, яка регулює порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану. У Міністерстві оборони зазначили, що відтепер у рішеннях про визначення підприємств, установ і організацій критично важливими у сфері оборонно-промислового комплексу не зазначатиметься кількість працівників, які підлягають бронюванню.

    У відомстві пояснюють, що такі коригування враховують специфіку роботи оборонних підприємств під час війни. Вони мають створити додаткові умови для безперервного та масштабного виробництва критично важливого озброєння, а також зменшити ризики для об’єктів і персоналу оборонного сектору.

    Окремо у Міноборони наголошують, що нові правила спрямовані на підвищення оперативності управлінських рішень і захист чутливої інформації в умовах воєнного часу.

    Паралельно з цим у 2026 році відбулися зміни й у загальних правилах бронювання від мобілізації. З 1 січня через підвищення мінімальної заробітної плати зросли вимоги до рівня оплати праці заброньованих працівників, насамперед у приватному секторі. Йдеться про орієнтовно 21,6 тисячі гривень і вище як для середньої зарплати по підприємству, так і для кожного окремого працівника, який претендує на бронювання. Для державного сектору ці вимоги суттєво не змінилися.

    Такий підхід, за задумом уряду, має запобігти практиці формального бронювання співробітників із мінімальною офіційною зарплатою та стимулювати детінізацію доходів у приватному бізнесі.

    Крім того, у 2026 році посилився акцент на реальній критичності працівників. Профільні міністерства дедалі частіше вимагають від роботодавців обґрунтування, що конкретний співробітник є незамінним для виконання мобілізаційних завдань або забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Очікується, що така практика стане сталою нормою, а заявки на бронювання за шаблонними посадами без переконливих аргументів дедалі частіше отримуватимуть відмови.

  • Оборонні заводи України різко наростили виробництво у 2025 році

    Оборонні заводи України різко наростили виробництво у 2025 році

    За підсумками 2025 року підприємства акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» суттєво збільшили обсяги виробництва озброєння та військової техніки. Випуск продукції зріс у півтора раза порівняно з попереднім роком, що стало відповіддю на потреби фронту та умови сучасної війни.

    Про це заявив міністр оборони України Денис Шмигаль, наголосивши, що вітчизняне виробництво озброєнь дедалі більше стає основою національної безпеки. За його словами, Україна послідовно розвиває власний оборонно-промисловий комплекс, роблячи ставку на технології, інженерні рішення та кадровий потенціал.

    У 2025 році загальна вартість виробленого озброєння та військової техніки сягнула 180 мільярдів гривень. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив 122 мільярди гривень. Одночасно більш ніж на 50 відсотків зросла кількість державних контрактів, що дозволило підвищити завантаженість підприємств і розширити виробничі потужності.

    У Міністерстві оборони зазначають, що нарощування виробництва відбувається в межах системної трансформації оборонної галузі. Йдеться не лише про збільшення кількості продукції, а й про модернізацію технологічних процесів, розвиток нових напрямів і залучення інвестицій у людський капітал.

    За словами Шмигаля, мета держави — сформувати оборонно-промисловий комплекс, здатний стабільно забезпечувати Збройні сили України всім необхідним та водночас інтегруватися у глобальну систему безпеки вільного світу.

  • Чи Україна планує експортувати власну зброю: позиція Олександра Камишіна

    Чи Україна планує експортувати власну зброю: позиція Олександра Камишіна

    Зараз Україна не розглядає можливість відкриття експорту зброї через відсутність політичної підтримки, повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.

    Наразі, як зазначається, український оборонний комплекс має зайві потужності, які перевищують обсяги фінансування з державного бюджету утричі. Тому деякі виробники виразили бажання отримати експортні ліцензії для використання невикористаних потужностей, але така ініціатива наразі не має підтримки на політичному рівні.

    “Виробники мають право вимагати, щоб їхні потужності були повністю використані або надані можливості експорту. Однак ця позиція не має необхідної політичної підтримки, і тому ми шукаємо фінансування для наших підприємств з метою збереження всього виробництва в Україні”, — зазначив Камишін.

    Він також підкреслив, що в цьому напрямку вже є певні успіхи, зокрема, Данія виділила близько 1,1 мільярда гривень на закупівлю зброї для Збройних Сил України в українських виробників.

  • Україна планує збільшити дальність ракети “Нептун” і розширити виробництво

    Україна планує збільшити дальність ракети “Нептун” і розширити виробництво

    Український оборонно-промисловий комплекс активно працює над розробкою озброєння і техніки, спрямованих на стримування можливого наступу противника. Однак незмінною залишається потреба в підтримці від союзників.

    Представники комісії Конгресу зі стратегії національної безпеки відвідали Київ з офіційним візитом. Вони не лише оглянули виробництво, але й відзначили значні покращення характеристик крилатих ракет “Нептун”.

    Нагадаємо, що саме ці ракети дозволили Силам оборони ефективно потопити крейсер “Москва”. У планах на 2024 рік України значиться збільшення обсягів випуску подібної техніки принаймні в 10 разів, а також планується збільшення дальності польоту до 1000 кілометрів.

    Американські гості підкреслили важливість тактичних дронів і FPV дронів на полі бою. Зараз Україні невідкладно потрібні артилерійські снаряди калібру 155 мм, тому ударні безпілотники були визначені як основний засіб атаки.

    Міністерство оборони планує придбати 1,2 мільйона БпЛА для військовослужбовців у 2024 році. За словами заступника глави міністерства, генерал-лейтенанта Івана Гаврилюка, ведеться розробка нової версії ракети для комплексу “Нептун”. В даний час активно працюють над створенням так званого “довгого Нептуна” – нової модифікації ракети для цього комплексу.