Позначка: оборонний контракт

  • Хабар на дронах для фронту: радницю ТПП та її сина підозрюють у схемі на €100 тисяч

    Хабар на дронах для фронту: радницю ТПП та її сина підозрюють у схемі на €100 тисяч

    В Україні спалахнув гучний корупційний скандал навколо оборонного підприємства, яке виробляло бойові безпілотники для Сил оборони. Радницю президента Торгово-промислової палати України з правових питань та її сина підозрюють у вимаганні 100 тисяч євро за експертний висновок, який мав допомогти виробнику дронів уникнути штрафів після пожежі на складах, що виникла внаслідок російської повітряної атаки. Про викриття схеми 9 липня повідомили Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора. За даними джерел “Української правди” у правоохоронних органах, фігуранткою справи є Любов Нестиренко.

    За матеріалами слідства, до радниці ТПП звернулося оборонне підприємство, яке виготовляло та постачало бойові безпілотники за державним контрактом. У червні 2026 року на складах компанії сталася пожежа. За інформацією СБУ, вона виникла через російську повітряну атаку. Частина продукції згоріла, а виконання державного оборонного замовлення опинилося під загрозою. Для підприємства це означало не лише зрив строків постачання, а й ризик значних штрафних санкцій за невиконання контракту.

    Щоб підтвердити форс-мажорні обставини та пояснити неможливість своєчасного виконання зобов’язань, компанія звернулася до Торгово-промислової палати України по відповідний експертний висновок. Саме такі документи можуть мати критичне значення для бізнесу, який через війну, обстріли чи руйнування виробничої інфраструктури не може виконати договір у визначені строки. У цьому випадку йшлося не про звичайний комерційний контракт, а про оборонне замовлення на бойові дрони.

    За версією правоохоронців, замість швидкого розгляду документів посадовиця нібито почала штучно затягувати процес і вимагати від представника оборонної компанії 100 тисяч євро. У СБУ заявили, що до схеми вона залучила свого сина, який мав виконувати роль посередника під час зустрічей із представниками підприємства та передачі грошей.

    Офіс генерального прокурора повідомив, що підприємству нібито дали зрозуміти: у разі відмови можуть виникнути штучні проблеми з документами. Зокрема, під час можливих подальших перевірок у базах та архівах ТПП нібито могли “зникнути” матеріали, на підставі яких видавався висновок, а підпис уповноваженої особи могли поставити під сумнів.

    Правоохоронці задокументували передачу неправомірної вигоди двома частинами — по 50 тисяч євро. Після отримання другого траншу 7 липня радницю ТПП та її сина затримали. Під час обшуків, за даними слідства, вилучили докази, які можуть підтверджувати протиправну діяльність.

    Обом фігурантам повідомили про підозру за статтею щодо пособництва в одержанні неправомірної вигоди службовою особою юридичної особи приватного права, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та поєднаного з вимаганням. Суд обрав їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. Для радниці ТПП визначили альтернативу застави у розмірі 10 млн грн, для її сина — 5 млн грн. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми.

    Цей випадок набув особливого резонансу через контекст: йдеться про компанію, яка виробляла дрони для оборони країни. Українські безпілотники сьогодні є одним із ключових елементів війни — від розвідки та коригування вогню до ударів по техніці й логістиці ворога. Міністерство оборони повідомляло, що 95% БпЛА, які закуповує Агенція оборонних закупівель ДОТ для Сил оборони, є українського виробництва. За менш ніж п’ять місяців 2026 року військові отримали 485 тисяч БпЛА та іншої техніки через DOT-Chain Defence на 31,4 млрд грн.

    Саме тому будь-які корупційні історії навколо виробників дронів викликають особливо гостру реакцію. У час, коли українська оборонна промисловість працює під постійною загрозою російських ударів, а фронт потребує швидкого постачання техніки, затягування документів або вимагання коштів може мати не лише фінансові, а й безпекові наслідки.

    Торгово-промислова палата України є недержавною самоврядною організацією, яка об’єднує український бізнес і виконує низку важливих функцій, зокрема у сфері підтвердження обставин, що можуть впливати на виконання контрактів. Саме тому висновки ТПП мають значення для компаній, які через війну, обстріли, руйнування складів або виробництв змушені доводити, що не могли виконати зобов’язання з незалежних від них причин.

    У цій справі слідство ще триває, а підозрювані мають право на захист. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді. Водночас сама фабула справи вже стала однією з найгучніших корупційних історій липня: оборонне підприємство після російської атаки намагалося врятувати контракт на постачання дронів, а натомість, за версією слідства, зіткнулося з вимогою заплатити 100 тисяч євро за документ, який мав підтвердити очевидні наслідки війни.

  • Навколо угоди було багато шуму: ДПСУ підтвердила виконання контракту на 23 млрд грн

    Навколо угоди було багато шуму: ДПСУ підтвердила виконання контракту на 23 млрд грн

    Польська компанія PHU Lechmar повністю виконала контракт на постачання боєприпасів для Державної прикордонної служби України на суму 23 мільярди гривень. Інформацію про завершення поставок підтвердив речник ДПСУ Андрій Демченко. Таким чином не підтвердилися звинувачення та побоювання щодо можливого зриву одного з найбільших оборонних контрактів, які раніше лунали з боку представників антикорупційного середовища та окремих народних депутатів.

    Про це повідомляє видання «Бабель» із посиланням на коментар речника Державної прикордонної служби України.

    Йдеться про масштабний контракт, укладений у 2024 році між Державною прикордонною службою та польською компанією PHU Lechmar. Угода передбачала закупівлю значних обсягів боєприпасів для потреб українських Сил оборони в умовах повномасштабної війни.

    Після укладення контракту навколо нього виникла суспільна дискусія. Голова громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін публічно висловлював сумніви щодо спроможності польської компанії виконати взяті на себе зобов’язання.

    У грудні 2024 року Шабунін звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про можливе вчинення кримінального правопорушення. У своїй заяві він посилався на інформацію, отриману від народного депутата Ярослава Железняка та журналіста-розслідувача Юрія Ніколова.

    На думку заявників, існували ризики невиконання контракту або неналежного виконання його умов. Серед аргументів називалися сумніви щодо виробничих можливостей підрядника та своєчасності постачань.

    У березні 2025 року народний депутат Ярослав Железняк також заявляв, що польська компанія нібито провалила виконання контракту. Ці заяви викликали широкий резонанс у медіа та соціальних мережах, оскільки йшлося про один із найбільших оборонних контрактів періоду війни.

    Втім, за підсумками виконання угоди офіційна інформація Державної прикордонної служби свідчить про протилежне.

    За словами речника ДПСУ Андрія Демченка, усі боєприпаси, передбачені контрактом, були поставлені в повному обсязі та вже передані українським військовим підрозділам.

    «Усі поставки виконані. Боєприпаси вже передані до підрозділів Сил оборони України», – підтвердив представник прикордонного відомства.

    Водночас у ДПСУ наголосили, що протягом виконання контракту здійснювався постійний контроль за ціноутворенням та дотриманням умов поставок. До перевірки були залучені профільні державні органи, які контролюють використання бюджетних коштів у сфері оборонних закупівель.

    Окремо Демченко зазначив, що вартість боєприпасів за цим контрактом була однією з найнижчих серед аналогічних пропозицій на міжнародному ринку озброєнь та військової продукції.

    У прикордонній службі також підтвердили, що певна частина поставок дійсно зазнала затримки. Однак це пояснюється форс-мажорними обставинами, які виникли під час виконання контракту та не мали системного характеру.

    Основні ж обсяги боєприпасів були доставлені відповідно до погодженого графіка.

    Експерти зазначають, що тема своєчасності виконання оборонних контрактів залишається особливо чутливою для України в умовах триваючої війни. Після початку повномасштабного вторгнення попит на боєприпаси різко зріс не лише в Україні, а й у багатьох країнах НАТО, що призвело до дефіциту окремих видів продукції та суттєвого збільшення строків виробництва.

    Саме тому своєчасне виконання багатомільярдних контрактів на постачання озброєння та боєприпасів має критичне значення для забезпечення обороноздатності держави.

    Новина про завершення поставок Lechmar з’явилася на тлі інформації про проблеми із забезпеченням озброєнням на світовому ринку. Раніше західні медіа повідомляли, що Сполучені Штати змушені переглядати графіки постачання озброєнь окремим союзникам через скорочення власних запасів та додаткові потреби, пов’язані із ситуацією на Близькому Сході.

    У цих умовах успішне завершення великого контракту на постачання боєприпасів для України стало важливим сигналом щодо стабільності міжнародної військово-технічної співпраці та здатності партнерів виконувати свої зобов’язання перед українською стороною.

    Наразі жодних офіційних повідомлень про порушення умов контракту з боку польської компанії або претензій щодо якості поставленої продукції не надходило.

  • Контракт на $3,7 млрд: Україна отримає сотні ракет Patriot для посилення ППО

    Контракт на $3,7 млрд: Україна отримає сотні ракет Patriot для посилення ППО

    Американська оборонна компанія Raytheon, яка входить до складу RTX, підписала контракт на суму 3,7 млрд доларів на постачання ракет-перехоплювачів Patriot GEM-T для України. Про це компанія повідомила у своєму офіційному пресрелізі, підкресливши, що угода стане важливим елементом довгострокової підтримки української протиповітряної оборони.

    Контракт передбачає виробництво та передачу ракет типу Patriot Advanced Capability-2 (PAC-2) Guidance Enhanced Missile-Tactical (GEM-T) — модернізованої версії перехоплювачів, які здатні ефективно знищувати широкий спектр повітряних загроз, включаючи тактичні балістичні ракети, крилаті ракети та авіацію противника.

    Йдеться про одну з найбільших угод у сфері протиповітряної оборони для України від початку повномасштабної війни. За даними відкритих джерел, у межах контракту Україна може отримати «кілька сотень» ракет, що дозволить частково закрити дефіцит боєприпасів до систем Patriot, про який неодноразово заявляло українське керівництво.

    Ключову роль у реалізації контракту відіграватиме новий виробничий майданчик у німецькому місті Шробенгаузен. Саме там буде розгорнуто виробництво ракет GEM-T у рамках спільного підприємства COMLOG, створеного Raytheon та MBDA Deutschland. Це дозволить не лише забезпечити постачання для України, а й підвищити стійкість глобального ланцюга виробництва систем ППО.

    Розміщення виробництва в Європі має стратегічне значення. По-перше, це скорочує логістичні ризики та час постачання. По-друге, створює основу для довгострокового поповнення запасів ракет, що є критично важливим у затяжній війні, де системи ППО працюють у режимі постійного навантаження.

    Президент Raytheon Філ Джаспер наголосив, що компанія активно інвестує у розширення виробництва GEM-T через зростання попиту у світі. За його словами, йдеться не лише про внутрішні інвестиції, а й про партнерські програми, диверсифікацію постачальників і розширення глобального виробничого ланцюга.

    Система Patriot залишається одним із ключових елементів протиповітряної оборони США та їхніх союзників. Вона використовується десятками країн і здатна одночасно відстежувати та знищувати різні типи повітряних цілей.

    Ракети GEM-T є важливою складовою цієї системи. Вони являють собою модернізовану версію PAC-2 із вдосконаленими системами наведення та покращеною здатністю вражати цілі з низькою радіолокаційною помітністю. Такі ракети ефективно доповнюють більш сучасні PAC-3, формуючи багаторівневу систему протиповітряної оборони.

    Контракт також демонструє нову модель військової підтримки України. За даними відкритих джерел, фінансування виробництва значною мірою забезпечують європейські партнери, зокрема Німеччина. Це означає, що США виступають технологічним і виробничим центром, тоді як європейські союзники беруть на себе фінансову частину підтримки.

    У ширшому контексті угода відображає глобальну тенденцію до різкого зростання попиту на системи протиповітряної оборони. Війна в Україні, а також інші конфлікти у світі продемонстрували критичну роль ППО у сучасній війні, що змусило країни інвестувати мільярди доларів у розвиток таких систем.

    Аналітики наголошують, що ключовою проблемою стає не лише наявність систем Patriot, а й достатній запас ракет до них. Умови інтенсивної війни передбачають швидке використання перехоплювачів, а їхнє виробництво є складним і тривалим процесом. Саме тому нові виробничі потужності та великі контракти, такі як цей, мають стратегічне значення.

    Таким чином, угода між Raytheon і партнерами на 3,7 млрд доларів є не просто черговим контрактом на постачання озброєння. Вона фактично формує довгострокову архітектуру підтримки української протиповітряної оборони, поєднуючи виробництво у США та Європі, фінансування союзників і потреби України в умовах тривалої війни.