Daypolitico

Позначка: обороноздатність

  • НАТО різко нарощує виробництво зброї: Рютте зробив заяву для Росії

    НАТО різко нарощує виробництво зброї: Рютте зробив заяву для Росії

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Північноатлантичного альянсу мають намір суттєво наростити виробництво озброєння та посилити координацію в оборонно-промисловій сфері, реагуючи на зростання глобальних безпекових загроз і тривалу війну Росії проти України. Про це він повідомив у Вашингтоні під час публічного виступу, присвяченого підготовці до майбутнього саміту НАТО, який запланований на 5–7 липня та має стати одним із ключових політичних заходів року для Альянсу.

    Рютте наголосив, що країни-члени НАТО дедалі більше зосереджуються не лише на політичних домовленостях, а й на практичному зміцненні оборонного потенціалу, зокрема через збільшення виробничих потужностей, довгострокові контракти та розширення співпраці між урядами та приватним сектором оборонної промисловості. За його словами, нинішній етап вимагає від союзників переходу до масштабнішої моделі виробництва озброєнь, яка дозволить швидше реагувати на виклики та забезпечувати стабільне постачання як для власних армій, так і для партнерів.

    Окрему увагу генеральний секретар приділив підготовці до саміту, зазначивши, що одним із центральних елементів стане так званий «день оборонної промисловості», який відбудеться в перший день зустрічі. Саме в межах цього заходу, за його словами, очікується підписання великої кількості нових контрактів, меморандумів про наміри та масштабних угод між державами-членами Альянсу та оборонними компаніями. Рютте підкреслив, що ці домовленості мають продемонструвати не декларативний, а реальний рівень готовності НАТО інвестувати в оборону та розширювати виробництво сучасних систем озброєння.

    Генсек НАТО наголосив, що такі кроки мають подвійне значення: з одного боку вони спрямовані на зміцнення обороноздатності самих країн Альянсу, а з іншого — покликані стати чітким сигналом для зовнішніх гравців щодо здатності НАТО швидко мобілізувати ресурси. Він підкреслив, що йдеться про демонстрацію сили та технологічної переваги, яка має стримувати потенційні загрози та запобігати подальшій ескалації конфліктів.

    У своїй заяві Рютте також звернувся безпосередньо до Росії, наголосивши, що Альянс уважно відстежує дії Москви та усвідомлює довгостроковий характер викликів, які постають перед європейською та глобальною безпекою. Він зазначив, що НАТО має перевагу в оборонному виробництві та здатне не лише підтримувати високий рівень готовності власних збройних сил, а й забезпечувати довготривалу перевагу у стратегічному вимірі.

    «Це також сигнал росіянам: ми знаємо, що ви робите, і ми в цьому кращі», — заявив генеральний секретар НАТО, коментуючи майбутні оборонні ініціативи Альянсу.

    Очікується, що під час липневого саміту країни НАТО оголосять про нові багатомільярдні контракти у сфері оборонного виробництва та розширення потужностей військово-промислового комплексу. Частина домовленостей, як прогнозується, буде прямо або опосередковано пов’язана з підтримкою України, яка продовжує протистояти російській агресії та потребує стабільних і довгострокових поставок озброєнь і боєприпасів.

    Аналітики зазначають, що нинішні ініціативи НАТО є продовженням більш широкого процесу трансформації Альянсу, який розпочався після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Війна виявила структурні обмеження оборонної промисловості країн Заходу, зокрема недостатню швидкість виробництва та залежність від окремих постачальників, що змусило союзників переглянути свої підходи до довгострокового планування.

    У цьому контексті майбутній саміт розглядається як ключовий етап формування нової оборонної стратегії НАТО, яка передбачає не лише збільшення витрат на оборону, а й системну перебудову промислових ланцюгів, стандартизацію виробництва та розширення кооперації між країнами-членами. Рютте підкреслив, що лише така модель дозволить Альянсу зберегти стратегічну перевагу в умовах довготривалих глобальних викликів та забезпечити стабільність у Європі.

  • Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд України ухвалив рішення про додаткове спрямування 220 мільйонів гривень на потреби Сил оборони за рахунок коштів, які були передбачені на фінансування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, наголосивши, що рішення ухвалене в межах перерозподілу невикористаних бюджетних видатків.

    За її словами, йдеться про кошти, які залишилися невитраченими в межах затверджених бюджетних програм і тепер будуть спрямовані на посилення обороноздатності держави. Уряд підкреслює, що в умовах триваючої повномасштабної війни проти Росії пріоритетність фінансування сектору безпеки та оборони є визначальним принципом формування та коригування державного бюджету.

    Згідно з рішенням Кабінету міністрів, 100 мільйонів гривень буде спрямовано на підготовку кадрів Національної гвардії України. Ці кошти мають бути використані для посилення навчальної інфраструктури, організації підготовчих програм та підвищення рівня професійної підготовки особового складу, який залучається до виконання завдань у зоні бойових дій та в тилових операціях із забезпечення безпеки.

    Ще 70 мільйонів гривень уряд виділив Міністерству оборони України. Ці кошти підуть на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки, що є одним із ключових напрямів підтримки армії в умовах інтенсивних бойових дій. Урядові посадовці зазначають, що оновлення технічної бази Збройних сил є критично важливим для збереження обороноздатності держави та ефективного протистояння агресії.

    Окремо 50 мільйонів гривень спрямовано на потреби Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Фінансування передбачає забезпечення оперативної діяльності розвідувальних підрозділів, які працюють у складних умовах підвищених безпекових ризиків і відіграють важливу роль у зборі та аналізі інформації про дії противника.

    У Кабінеті міністрів наголошують, що подібні рішення є частиною системної політики держави щодо оперативного перерозподілу фінансових ресурсів на користь сектору оборони. Такий підхід дозволяє швидко реагувати на потреби військових та спрямовувати бюджетні залишки на найпріоритетніші напрями, пов’язані із захистом країни.

    Уряд також підкреслює, що фінансування оборони залишається безумовним пріоритетом державної політики, а всі доступні фінансові інструменти використовуються для посилення безпеки та стійкості держави в умовах війни. За словами посадовців, подібні перерозподіли дозволяють підвищувати ефективність використання бюджетних коштів без збільшення загального навантаження на державний бюджет.

    Нагадаємо, раніше уряд повідомляв про розширення форматів контрактної служби у Збройних силах України, зокрема запровадження нових піхотно-штурмових, бойових і базових контрактів. Водночас у проєкті державного бюджету на 2026 рік не передбачено додаткового фінансування окремих експериментальних програм підвищення виплат військовослужбовцям, що викликає подальші дискусії щодо балансу між поточними витратами та довгостроковими реформами у секторі оборони.

  • Міноборони розкрило план: кого першими звільнять із ЗСУ та коли стартує демобілізація

    Міноборони розкрило план: кого першими звільнять із ЗСУ та коли стартує демобілізація

    Міністерство оборони України повідомило про запуск поетапного механізму звільнення зі служби військовослужбовців, які найдовше перебувають у лавах Збройних сил. Йдеться про масштабне оновлення кадрової системи, яке має розпочатися поступово та орієнтовно до кінця 2026 року.

    Про це заявили в Міністерстві оборони України.

    У відомстві наголосили, що рішення ухвалюється в межах завдання, визначеного президентом Володимиром Зеленським. Головна ідея полягає в тому, щоб сформувати чіткі правила ротації та звільнення військових, які перебувають на службі з 2014 та 2022 років і мають найдовший безперервний бойовий досвід.

    За інформацією Міноборони, у першу чергу розглядатимуться питання звільнення військовослужбовців із найбільшою вислугою років, а також тих, хто тривалий час виконував завдання безпосередньо на передовій. У відомстві підкреслюють, що саме ця категорія військових зазнала найбільшого фізичного та психологічного навантаження за роки повномасштабної війни.

    Водночас у Міноборони наголошують, що процес не буде одномоментним. Звільнення відбуватиметься поступово, з урахуванням оперативної ситуації на фронті, рівня укомплектованості підрозділів та потреб оборони держави. Фактично йдеться про керовану систему ротації, яка має запобігти різкому ослабленню бойових частин.

    Окремо у відомстві зазначають, що паралельно триває робота над реформуванням системи військової служби. Вона включає перегляд контрактних умов, підвищення мотиваційних механізмів та формування більш прогнозованої моделі проходження служби.

    Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський анонсував поетапну модель оновлення особового складу ЗСУ. За його словами, держава має перейти до системи, яка дозволить планово звільняти частину мобілізованих, не знижуючи обороноздатності країни.

    Згодом головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уточнив, що розглядається запровадження довгострокових контрактів для військовослужбовців, а також можливе підвищення грошового забезпечення, орієнтовно до рівня від 30 тисяч гривень.

    У Міноборони підкреслюють, що ключовим принципом реформи залишається баланс між потребами армії та соціальною справедливістю для військових, які вже тривалий час перебувають на службі.

  • Ще 90 днів війни: Володимир Зеленський подав до Ради законопроєкт про продовження мобілізації та воєнного стану до серпня 2026 року

    Ще 90 днів війни: Володимир Зеленський подав до Ради законопроєкт про продовження мобілізації та воєнного стану до серпня 2026 року

    Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про чергове продовження воєнного стану та загальної мобілізації. Йдеться вже про 19-те продовження з початку повномасштабної війни, і традиційно термін пропонується встановити на 90 діб — до 2 серпня 2026 року.

    Відповідний законопроєкт №15197 був зареєстрований у парламенті 27 квітня. Документ передбачає продовження дії режимів, термін яких спливає 4 травня, без змін у їхній тривалості. Таким чином, країна й надалі функціонуватиме в умовах воєнного стану, що дозволяє забезпечувати обороноздатність, мобілізаційну готовність та керованість державних процесів у період війни.

    Процедура розгляду таких законопроєктів залишається стандартною і вже неодноразово застосовувалася. Спочатку ініціатива вноситься президентом на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України. Після цього документ розглядається у профільному комітеті Верховної Ради, а далі виноситься на голосування у сесійній залі. Для ухвалення необхідно щонайменше 226 голосів народних депутатів. Після підтримки парламентом закон підписує голова Верховної Ради, а остаточне введення в дію забезпечує підпис президента.

    Попередньо розгляд законопроєкту запланований на 28 або 29 квітня — залежно від затвердженого порядку денного. З огляду на попередню практику, подібні рішення стабільно підтримуються більшістю депутатів, адже вони є критично важливими для функціонування держави в умовах війни.

    Воєнний стан в Україні діє з лютого 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Відтоді він регулярно продовжується разом із загальною мобілізацією. Ці механізми дозволяють державі оперативно реагувати на безпекові виклики, забезпечувати роботу сектору оборони та координувати діяльність усіх ключових інституцій.

    Загальна мобілізація передбачає призов військовозобов’язаних громадян для комплектування Збройних сил та інших військових формувань. Вона також забезпечує ротацію особового складу, підготовку резервів і підтримання бойової готовності в умовах тривалих бойових дій.

    Продовження воєнного стану означає збереження чинних обмежень і правил, передбачених законодавством воєнного часу. Це стосується мобілізаційних заходів, роботи державних органів, економічного регулювання та безпекових процедур.

    На цьому тлі залишаються актуальними і практичні питання, пов’язані з функціонуванням системи мобілізації. Раніше повідомлялося, що окремі громадяни після відвідування територіальних центрів комплектування можуть повторно з’являтися у базах розшуку під час перевірок. Це може бути пов’язано з затримками у внесенні даних, незавершеним оформленням документів або повторними викликами.

    Водночас держава продовжує адаптуватися до умов затяжної війни, зберігаючи необхідні інструменти для оборони. Кожне нове продовження воєнного стану та мобілізації є не лише формальною процедурою, а й свідченням того, що країна перебуває у фазі довготривалого протистояння, яке потребує стабільного управління, ресурсів і чіткої координації.

    У підсумку новий законопроєкт є логічним продовженням поточної державної політики. Його ухвалення дозволить зберегти керованість оборонною системою та забезпечити безперервність мобілізаційних процесів ще на три місяці, протягом яких Україна продовжить протидію агресії.

  • «Нікому не вірте»: Валерій Залужний пояснив, чому неможливо передбачити кінець війни та що реально визначить її фінал

    «Нікому не вірте»: Валерій Залужний пояснив, чому неможливо передбачити кінець війни та що реально визначить її фінал

    Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що передбачити точну дату завершення війни неможливо, а будь-які прогнози на роки вперед не мають практичної цінності. Під час спілкування зі студентами він наголосив, що суспільству варто відмовитися від пошуку простих відповідей і зосередитися на реальних факторах, які визначають хід війни.

    За словами Залужного, він свідомо не називає жодних термінів, адже війна такого масштабу не піддається прогнозуванню. Він підкреслив, що навіть досвідчені військові не можуть точно передбачити, скільки триватимуть бойові дії, оскільки на це впливає надто багато змінних. Йдеться не лише про ситуацію на фронті, а й про економічні ресурси, політичні рішення, міжнародну підтримку та внутрішню стійкість країни.

    Залужний прямо заявив, що не збирається давати відповідь у форматі «ще рік», «п’ять» чи «десять років», оскільки це було б маніпуляцією або спробою привернути увагу. Він назвав себе реалістом і зазначив, що замість дат важливо аналізувати фактори, які можуть як пришвидшити, так і затягнути війну.

    Ключовим у його виступі стало питання ресурсів. За словами Залужного, Україна має чесно визначити для себе, скільки ще вона здатна і готова воювати. Це стосується не лише військових можливостей, а й економіки, демографії та психологічної витривалості суспільства. Він наголосив, що будь-які дії без чіткої мети і стратегії можуть призвести до виснаження країни без досягнення реального результату.

    Окремо Залужний звернув увагу на небезпеку ситуації, коли результат війни доводиться «продавати» як перемогу. На його думку, стратегія має бути сформована таким чином, щоб фінальний результат був очевидним і не потребував додаткових пояснень або інтерпретацій. Це означає, що держава повинна чітко розуміти, чого вона прагне досягти і якою ціною.

    Він підкреслив, що замість очікування прогнозів необхідно працювати над формуванням ефективної стратегії. Така стратегія повинна враховувати всі ключові аспекти: від ресурсного забезпечення до політичних рішень і міжнародної взаємодії. Лише в цьому випадку можна говорити про контроль над ситуацією, а не про пасивне очікування її розвитку.

    Залужний також згадав концепцію так званого «чорного лебедя» — непередбачуваної події, яка може кардинально змінити перебіг війни. Він визнав, що теоретично така подія можлива і здатна вплинути на швидкість завершення бойових дій. Водночас він застеріг від сподівань на подібний сценарій, адже очікування випадкового повороту подій може відволікати від реальної роботи та стратегічного планування.

    Його головний меседж був чітким: нікому не варто сліпо вірити, адже війна залежить від великої кількості факторів, і вирішальним буде те, наскільки сама Україна готова діяти та реалізовувати власні рішення. За його словами, майбутнє не визначається прогнозами — воно формується конкретними діями.

    Заява Залужного прозвучала на тлі постійного суспільного запиту на відповіді щодо термінів завершення війни. У медіапросторі регулярно з’являються різні оцінки та прогнози, однак його позиція фактично підважує саму логіку таких дискусій. Він пропонує змінити фокус: замість питання «коли закінчиться війна» ставити питання «що ми робимо для її завершення».

    Його підхід демонструє прагматичне і стратегічне бачення ситуації, в якому немає місця ілюзіям або спрощенням. Це також сигнал суспільству про необхідність готовності до тривалого протистояння і відповідального ставлення до ресурсів та рішень.

    У підсумку Валерій Залужний окреслив чітку позицію: війна не має заздалегідь визначеного дедлайну, і її завершення залежить не від прогнозів чи випадковостей, а від системної роботи держави, її ресурсів і здатності реалізувати власну стратегію. Його слова стали нагадуванням про те, що реальність війни складніша за будь-які медійні оцінки, а перемога — це результат не очікувань, а дій.

  • Зеленський: ракети ППО в Україні можуть закінчитись «будь-якого тижня»

    Зеленський: ракети ППО в Україні можуть закінчитись «будь-якого тижня»

    Запаси ракет для систем протиповітряної оборони, які Україна отримує від західних партнерів, залишаються критично обмеженими і можуть бути вичерпані «будь-якого тижня» залежно від інтенсивності російських атак. Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю нідерландській програмі Buitenhof.

    За словами глави держави, ситуація з ракетами ППО є нестабільною, оскільки їх витрати напряму залежать від масштабу та частоти повітряних атак з боку Росії. Він підкреслив, що інтенсивні обстріли можуть швидко виснажувати наявні запаси, навіть попри регулярні поставки від союзників.

    «Вони можуть закінчитися будь-якого тижня. Це залежить від того, наскільки масована атака, щоденна атака або атака вдень, вночі та вранці», — зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що система протиповітряної оборони України працює в умовах постійного бойового навантаження. Через регулярні ракетні та дронові удари ракети ППО використовуються щоденно, що не дозволяє накопичувати значні стратегічні резерви.

    Зеленський зазначив, що Україна фактично перебуває у режимі постійного «витратного захисту», коли кожна масштабна атака одразу зменшує доступні запаси перехоплювачів.

    Він додав, що постачання від партнерів триває, однак вони надходять поступово, що ускладнює формування достатнього запасу для довгострокової стабільності.

    Окремо президент підкреслив, що питання протиповітряної оборони є одним із головних пріоритетів у його міжнародних контактах. За його словами, він щодня займається пошуком нових систем і ракет, оскільки від цього безпосередньо залежить захист українських міст.

    Зеленський пов’язав частину своїх закордонних поїздок із необхідністю посилення ППО, наголошуючи, що дипломатія сьогодні значною мірою зосереджена саме на оборонних питаннях.

    Президент окремо звернув увагу на нестачу антибалістичних систем, зокрема комплексів Patriot, які відіграють ключову роль у захисті від балістичних ракет.

    За його словами, Україна має певні технологічні рішення для боротьби з дронами та крилатими ракетами, однак систем, здатних ефективно перехоплювати балістичні загрози, недостатньо.

    Він підкреслив, що саме ці системи є найбільш дефіцитними та водночас найбільш критичними для оборони великих міст та стратегічної інфраструктури.

    Зеленський також опосередковано пов’язав потребу в ППО із захистом енергетичної системи України. Через регулярні удари Росії по енергетичних об’єктах навантаження на систему протиповітряної оборони зростає, особливо в періоди масованих атак.

    Україна змушена використовувати ракети ППО не лише для захисту військових об’єктів, а й для запобігання руйнуванню критичної інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність країни.

    Президент підтвердив, що Україна поступово рухається до створення власних систем протиповітряної оборони. Це визначено як стратегічний напрямок, спрямований на зменшення залежності від зовнішніх постачань у майбутньому.

    Водночас Зеленський визнав, що повноцінне розгортання власного виробництва потребує часу, інвестицій та технологічної співпраці з міжнародними партнерами.

    Україна розглядає можливість спільних проєктів з європейськими країнами, які можуть допомогти прискорити розвиток відповідних технологій.

    На тлі дефіциту озброєнь Україна активно розвиває інноваційні оборонні технології. Зокрема, впроваджується єдина наземна станція для керування оптоволоконними дронами, яка має підвищити ефективність бойового застосування безпілотників.

    Також повідомлялося про випадки, коли російські дрони типу «Шахед» були знищені за допомогою приватних систем ППО, що свідчить про появу нових гравців у сфері оборонних технологій.

    Питання постачання ППО Україні залишається частиною ширшої міжнародної дискусії про розподіл оборонних ресурсів. На тлі одночасних глобальних криз країни-партнери змушені балансувати між різними напрямами підтримки.

    Україна наполягає, що її потреби залишаються невідкладними, оскільки щоденні повітряні атаки становлять пряму загрозу життю цивільного населення та стабільності держави.

    Заява Володимира Зеленського вкотре підкреслює критичну залежність України від стабільних поставок ракет для систем ППО та високий рівень їх витрат унаслідок постійних російських атак. На тлі обмежених запасів і складної міжнародної логістики Київ одночасно розвиває власні оборонні технології та посилює дипломатичні зусилля для забезпечення безперервної підтримки союзників.

  • Уряд різко посилює захист критичної інфраструктури

    Уряд різко посилює захист критичної інфраструктури

    Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою суттєво розширив функціональні повноваження Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (ДССТ) у сфері захисту критичної інфраструктури. Рішення передбачає зміни до порядку реалізації експериментального проєкту із захисту стратегічно важливих об’єктів, що мають ключове значення для енергетики, транспорту та систем життєзабезпечення держави.

    Як повідомили в Міністерстві оборони України, відтепер ДССТ визначено замовником робіт із будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту, а також інших інженерно-технічних заходів, спрямованих на посилення захисту критичної інфраструктури. Фактично це означає, що служба отримує ширші організаційні та управлінські повноваження у реалізації проєктів, пов’язаних із безпекою ключових об’єктів держави.

    Постанова охоплює кілька стратегічних напрямів. Зокрема, йдеться про паливно-енергетичний сектор, який залишається одним із найбільш вразливих до атак в умовах повномасштабної війни. Також під дію документа потрапляє підсектор залізничного транспорту, що є частиною сектору транспорту і пошти, а також системи життєзабезпечення критичної інфраструктури — об’єкти, від яких безпосередньо залежить стабільне функціонування громад, міст і регіонів.

    Важливою новацією є те, що Державна спеціальна служба транспорту отримала право не лише координувати процеси, а й безпосередньо залучати власні підрозділи до виконання будівельних та ремонтних робіт у регіонах. Таке залучення здійснюватиметься на підставі окремих рішень Міністерства оборони України. Це дозволяє оперативніше реагувати на потреби відновлення або посилення захисту об’єктів інфраструктури, особливо в умовах загроз воєнного характеру.

    У Міністерстві оборони наголошують, що ухвалене рішення має на меті підвищити ефективність та швидкість реалізації інженерних проєктів, пов’язаних із безпекою. Йдеться як про нове будівництво захисних споруд, так і про модернізацію вже існуючих об’єктів критичної інфраструктури. Очікується, що централізація функцій замовника у межах ДССТ дозволить зменшити бюрократичні процедури та пришвидшити ухвалення рішень на місцях.

    У відомстві також підкреслюють, що це рішення є частиною більш широкої державної стратегії із формування багаторівневої системи захисту критичної інфраструктури. Вона передбачає залучення спеціалізованих військових та інженерних підрозділів до відновлення, укріплення та оперативного захисту об’єктів, які мають ключове значення для енергетичної безпеки та функціонування транспортної системи України.

    Окремо зазначається, що Державна спеціальна служба транспорту вже виконує практичні завдання у сфері захисту інфраструктури. Зокрема, за дорученням Міністерства оборони підрозділи ДССТ розгортають понад 25 кілометрів антидронових конструкцій на ключових транспортних маршрутах Донецької області. Це є одним із прикладів інженерного посилення безпеки логістичних шляхів у прифронтових регіонах.

    Таким чином, нові повноваження ДССТ формують більш цілісну модель управління проєктами з інженерного захисту критичної інфраструктури, поєднуючи планування, будівництво та безпосереднє виконання робіт у межах однієї структури. Це, за оцінками уряду, має посилити стійкість енергетичних і транспортних систем України в умовах триваючої війни та підвищених безпекових ризиків.

  • Україна переглядає формат підготовки військових

    Україна переглядає формат підготовки військових

    Генеральний штаб Збройних сил України не відмовляється від міжнародної співпраці, однак частково коригує підходи до підготовки військових, зокрема з урахуванням практичного досвіду та умов війни. Про це заявив заступник начальника Головного управління доктрин і підготовки Генштабу Євген Межевікін.

    За його словами, частина програм навчання за кордоном була переглянута або скоригована, оскільки окремі підходи західних партнерів не завжди повністю відповідають реаліям бойових дій в Україні. Водночас наголошується, що мова не йде про повну відмову від міжнародних навчальних програм, а радше про оптимізацію процесу підготовки.

    Межевікін підкреслив, що підготовка військових безпосередньо в Україні має низку переваг. Зокрема, це дозволяє скоротити логістичні витрати, пришвидшити процес навчання та швидше адаптувати військовослужбовців до умов сучасної війни.

    Разом із тим раніше серед аргументів на користь навчання за кордоном називали безпековий фактор — ризик обстрілів навчальних полігонів на території України. Таким чином, рішення щодо формату підготовки залишається балансом між безпекою, ефективністю та практичною доцільністю.

  • Мешканця Полтавщини засудили за перешкоджання роботі ЗСУ

    Мешканця Полтавщини засудили за перешкоджання роботі ЗСУ

    Зіньківський районний суд Полтавської області ухвалив вирок щодо мешканця Полтавського району, який систематично перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України в особливий період. Чоловіка визнали винним за ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України.

    Як встановило слідство, у грудні 2024 – липні 2025 року підсудний поширював у відкритій Telegram-спільноті інформацію про місця проведення мобілізаційних заходів, розташування спільних груп територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), поліції та блокпостів на території Полтавського району.

    Суд визнав, що такі дії створювали загрозу виконанню мобілізаційних завдань, підривали обороноздатність держави та сприяли ухиленню громадян від виконання конституційного обов’язку в умовах воєнного стану.

    Чоловікові призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте звільнили від його відбування з випробувальним строком, поклавши на нього обов’язки, передбачені законом. Крім того, суд постановив конфіскувати мобільний телефон, який використовувався як знаряддя вчинення злочину.

    У суді наголосили, що поширення інформації про роботу ТЦК, мобілізаційні заходи та пересування військових в умовах воєнного стану є кримінальним правопорушенням і тягне за собою відповідальність згідно з Кримінальним кодексом України.

  • Самовільне залишення частини стало головною проблемою ЗСУ

    Самовільне залишення частини стало головною проблемою ЗСУ

    У жовтні 2025 року Збройні сили України зафіксували рекордну кількість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) — 21 602 військовослужбовці. Про це повідомив колишній народний депутат, нині командир роти безпілотників Ігор Луценко.

    За його словами, офіційна статистика лише частково відображає реальний масштаб проблеми. Частина випадків дезертирства не реєструється, тому фактична кількість військових, які залишили свої частини без дозволу, може бути суттєво вищою.

    «Кожні дві хвилини з нашої армії втікає людина. Це лише офіційна статистика. Насправді ж багато випадків самовільного залишення частини або дезертирства залишаються незареєстрованими», — зазначив Луценко.

    Він підкреслив, що така ситуація становить серйозну загрозу для обороноздатності країни. За словами офіцера, навіть армія, що змушена відступати, може виграти війну, але армія, яка розпадається зсередини, втрачаючи людей через дезертирство, — ні.

    Причини масового залишення частин, на думку експертів, криються у виснаженні особового складу, нестачі ротацій, бюрократії у військовому керівництві та відсутності достатньої соціальної підтримки військових.

    Аналітики також наголошують, що зростання кількості СЗЧ може свідчити про глибшу кризу — моральну і психологічну втому серед бійців, які воюють без тривалих відпусток і без чіткої перспективи ротації.

    Проблема СЗЧ, за словами військових експертів, потребує не лише каральних заходів, а насамперед системного підходу — створення умов, у яких військові не відчуватимуть себе забутими.

    Якщо тенденція збережеться, армія ризикує втратити не лише особовий склад, а й бойовий дух, який є ключовим у будь-якій війні.