Daypolitico

Позначка: Об’єднана гірничо-хімічна компанія

  • Арешт у Дубаї: затримано партнера ексрадника Фонду держмайна Гмиріна у справі на 700 млн грн

    Арешт у Дубаї: затримано партнера ексрадника Фонду держмайна Гмиріна у справі на 700 млн грн

    У Дубаї заарештували Володимира Колота — родича та бізнес-партнера колишнього радника Фонду державного майна України Андрія Гмиріна. Його ім’я пов’язують із резонансною справою про корупційні схеми на державних підприємствах.

    Андрій Гмирін фігурує у кримінальному провадженні, яке стосується можливих зловживань під час роботи державних підприємств хімічної галузі. За версією слідства, схема могла діяти через продаж продукції пов’язаним комерційним структурам за заниженими цінами.

    Йдеться, зокрема, про операції з продукцією Одеського припортового заводу та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії. У результаті таких дій держава могла зазнати збитків на суму понад 700 мільйонів гривень.

    Фігурантом цієї історії також називають колишнього голову Фонду державного майна Дмитра Сенниченка, який працював у відомстві в період, коли, за даними слідства, могли відбуватися ці операції.

    Окрему увагу привернули й фінансові операції родини Гмиріна за кордоном. Протягом 2021–2023 років сім’я придбала в Об’єднаних Арабських Еміратах нерухомість на суму близько 14 мільйонів доларів.

    Колишній заступник голови Фонду держмайна Денис Ігнатовський також заявляв про контакти Гмиріна з представниками Офісу президента та повідомляв, що дав свідчення щодо можливої участі у схемах людей із близького оточення глави держави — Сергія Шефіра та Тимура Міндіча.

    Затримання Володимира Колота може стати новим епізодом у розслідуванні масштабної справи про ймовірні корупційні схеми на стратегічних державних підприємствах.

  • Хто і як вивів з-під контролю держави ОГХК

    Хто і як вивів з-під контролю держави ОГХК

    Україна офіційно завершила приватизацію Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК) — одного з найбільших виробників титанового концентрату в Європі. Інвестором стала компанія «Цемін Україна», частина азербайджанського Neqsol Holding, що належить бізнесмену Насібу Хасанову. Сума угоди — 3,94 млрд грн. Формально — ринок. Фактично — фінальна крапка у багаторічній схемі системного пограбування держави.

    ОГХК — це не просто державне підприємство. Це ресурсна база з експортним потенціалом на сотні мільйонів доларів щороку. Від 2015 року компанія демонструвала шалені прибутки:

    • 2015: 773 млн грн прибутку

    • 2017: 443,7 млн грн при виручці 2,77 млрд
      Але вже після 2017-го прибутковість різко падає, а з 2019-го — офіційний прибуток зникає взагалі.

    У 2023 році компанія задекларувала збиток у 481 млн грн. За документами — банкрут, насправді — підготовлений до розпродажу актив з вичищеною звітністю.

    Якщо взяти середню рентабельність “здорового” періоду (≈41%), то за 2019–2023 роки ОГХК мала б принести понад 5 млрд грн чистого прибутку. Але його немає.

    Реальні втрати держави з урахуванням оптимізації, виведення через прокладки та трейдерів — понад 14,3 млрд грн.

    Схема виглядає так:

    1. Операційні витрати “роздуті”: ремонти, логістика, маркетинг через афілійовані фірми.

    2. Продаж через трейдерів: заниження експортної ціни, прибуток лишається “за лаштунками”.

    3. Аутсорси та фіктивні послуги: викачування грошей у вигляді “витрат”.

    4. Нульова рентабельність: держава не отримує податків — бо “немає прибутку”.

    У 2023 році Фонд держмайна виставляє ОГХК на аукціон. Один переможець — «Цемін Україна».

    – Ціна — 3,94 млрд грн
    – Річна виручка у 2021 році — 4,59 млрд грн
    – Оціночна вартість ресурсної бази — значно вища

    Тобто актив, який у нормальних умовах міг приносити мільярд щороку, продано за менш як річний виторг, ще й з обіцянками “інвестувати” 400 млн грн — дрібниця порівняно з реальним потенціалом.

    Формально — інвестор. Фактично — новий бенефіціар старої схеми.

    NEQSOL Holding вже “врятував” російський бізнес в Україні, викупивши Vodafone Україна у структур, пов’язаних із МТС/Євтушенковим. Цього разу — “рятує” українську титанову індустрію. І знову — без конкуренції, без публічного аналізу контрактів, без гарантій повернення державі хоч копійки реальної вигоди.

    Об’єднана гірничо-хімічна компанія — приклад того, як стратегічний ресурс, що міг би стати джерелом стабільного доходу для армії, освіти, медицини — перетворюється на чергову годівницю для “наближених”.

    Від “державного контролю” — до збитків, від “реформ” — до виводу грошей через офшори, від “приватизації” — до нового кола безконтрольного збагачення.

    Україну знову обікрали — тільки цього разу не “на темі”, а “на титані”. І знову — легально, публічно, під прикриттям реформ.