Daypolitico

Позначка: Об’єднані Арабські Емірати

  • Від Еміратів до Маямі: Зеленський розкрив плани США щодо переговорів із Путіним

    Від Еміратів до Маямі: Зеленський розкрив плани США щодо переговорів із Путіним

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Сполучені Штати та європейські партнери продовжують шукати можливості для організації тристоронніх переговорів за участю України, США та Росії. Серед потенційних майданчиків розглядаються Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, європейські країни та саміт G20 у Сполучених Штатах. Водночас жодної остаточної домовленості про зустріч президентів Володимира Зеленського, Дональда Трампа та Володимира Путіна наразі немає.

    Про це Зеленський розповів під час спілкування з журналістами 17 жовтня, повідомляє ТСН.

    За словами українського президента, американська сторона вже працює над можливими форматами переговорів і розглядає кілька варіантів місця проведення.

    До організаційної роботи поступово долучаються й європейські партнери, які намагаються створити умови для відновлення дипломатичного діалогу.

    Однак головним невирішеним питанням залишається готовність Росії погодитися на відповідну зустріч.

    Де можуть відбутися переговори Зеленського і Путіна

    За словами президента України, Вашингтон розглядає декілька можливих локацій.

    Одним із варіантів залишаються країни Близького Сходу, насамперед Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія.

    Ці держави вже брали участь у міжнародних дипломатичних ініціативах і контактах, пов’язаних із російсько-українською війною.

    Зокрема, ОАЕ раніше були запропоновані американською стороною як можливий майданчик для тристоронніх переговорів на рівні делегацій.

    Ще одним варіантом є проведення зустрічі у США.

    Особливу увагу привертає саміт «Групи двадцяти» (G20), який запланований на грудень 2026 року в Маямі.

    Такий міжнародний захід міг би створити можливість для особистих контактів між лідерами без необхідності організовувати повністю окремий саміт.

    Водночас Зеленський не виключає і проведення переговорів у Європі.

    Президент повідомив, що європейські партнери вже починають відповідні консультації.

    Таким чином, остаточне рішення щодо місця проведення залежатиме від погодження позицій усіх сторін.

    Що відомо про позицію США

    Вашингтон уже кілька тижнів намагається організувати новий переговорний формат між Україною та Росією.

    Ще 25 вересня Зеленський повідомив, що американські представники запропонували провести тристоронню зустріч на технічному рівні в Об’єднаних Арабських Еміратах.

    Тоді український президент наголосив, що Київ очікує конкретної пропозиції щодо дати.

    За його словами, американська сторона мала провести консультації з Росією, а Україна — поінформувати європейських союзників про обговорювані варіанти.

    4 жовтня Зеленський знову підтвердив готовність України підтримати таку зустріч до кінця місяця.

    Про це повідомляло «Радіо Свобода», а згодом відповідну позицію української сторони підтвердив Укрінформ.

    Водночас переговори представників трьох держав і особиста зустріч президентів залишаються різними варіантами дипломатичного процесу.

    Проведення першого формату автоматично не гарантує погодження другого.

    Чи погодиться Путін приїхати на G20

    Питання особистої участі російського президента у переговорах залишається відкритим.

    Зеленський раніше заявляв про готовність зустрітися з Путіним під час саміту G20 у Маямі, якщо той погодиться приїхати.

    В інтерв’ю Deutsche Welle у вересні український президент зазначав, що головним критерієм такої зустрічі має бути конкретний результат, а не сам факт переговорів.

    Проте Кремль раніше висловлював заперечення щодо окремих запропонованих форматів.

    Станом на 17 жовтня російська сторона не підтвердила готовності до особистого саміту із Зеленським.

    Сам Дональд Трамп також не зміг відповісти, чи відвідає Путін зустріч «Групи двадцяти».

    16 жовтня президент США заявив журналістам, що не знає, чи прибуде російський лідер до Маямі, однак був би радий його присутності.

    Про це повідомило NV із посиланням на відеозаяву американського президента.

    Отже, навіть потенційна участь Путіна в саміті G20 поки не визначена.

    Навіщо до переговорів залучають Близький Схід

    Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія мають досвід посередницьких контактів у питаннях, пов’язаних із війною.

    Зокрема, країни регіону брали участь у гуманітарних ініціативах і процесах обміну утримуваними особами.

    Водночас вони підтримують дипломатичні та економічні відносини як із західними державами, так і з Росією.

    Це робить їх можливими майданчиками для переговорів, хоча саме місце проведення не визначає результату дипломатичних контактів.

    Європейські країни, зі свого боку, зацікавлені в тому, щоб питання безпеки України обговорювалися за безпосередньої участі Києва та його міжнародних партнерів.

    5 жовтня на офіційному сайті президента України повідомлялося, що Зеленський поінформував польського прем’єра Дональда Туска про підготовку можливих тристоронніх форматів переговорів.

    Український президент тоді наголосив, що з боку Києва перешкод для проведення зустрічі немає.

    Водночас, за його словами, США необхідно забезпечити готовність російської сторони до такого формату.

    Ідею тристороннього саміту обговорюють не вперше

    Спроби організувати зустріч Зеленського, Трампа і Путіна тривають уже не перший місяць.

    Ще наприкінці серпня «Ненька інфо» повідомляла про пропозицію директора ЦРУ Джона Реткліффа організувати тристоронній саміт.

    Тоді йшлося про можливість повернення до переговорного процесу на найвищому політичному рівні.

    Однак дипломатичні консультації поки не призвели до офіційного оголошення дати зустрічі.

    Причинами залишаються відмінності позицій сторін щодо умов завершення війни, безпекових гарантій, територіальних питань і механізмів можливого припинення бойових дій.

    Що буде далі

    Україна підтверджує готовність брати участь у переговорах за посередництва США.

    При цьому Київ наголошує, що дипломатичні домовленості повинні забезпечувати реальні гарантії безпеки й не створювати умов для відновлення російської агресії.

    Американська сторона продовжує контакти з учасниками можливого переговорного процесу, а європейські партнери обговорюють власну участь у підготовці зустрічей.

    Наразі не визначені ані остаточне місце проведення президентського саміту, ані його дата, ані склад учасників.

    Можливими майданчиками залишаються Близький Схід, США та Європа.

    Водночас головним показником реального просування дипломатичних зусиль стане не оголошення чергової локації, а підтверджена згода всіх сторін на зустріч і погодження її порядку денного.

  • ОАЕ долучаться до безпеки Чорного моря: Зеленський розкрив деталі нової домовленості

    ОАЕ долучаться до безпеки Чорного моря: Зеленський розкрив деталі нової домовленості

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Об’єднані Арабські Емірати допоможуть Україні посилити безпеку в Чорному морі на тлі постійних російських атак на цивільні судна та портову інфраструктуру. Відповідної домовленості вдалося досягти під час розмови глави держави з президентом ОАЕ Мухаммадом бін Заїдом Аль Нагаяном.

    Про це Зеленський повідомив у вечірньому відеозверненні 1 серпня.

    За словами президента, під час переговорів сторони обговорили можливості співпраці у сфері захисту морських шляхів, що є критично важливими для українського експорту та світової продовольчої безпеки. Глава держави наголосив, що ця взаємодія стала логічним продовженням партнерських відносин між країнами, адже раніше Україна вже надала підтримку державам Перської затоки.

    “В цьому році українці суттєво підтримали безпеку наших партнерів у Затоці. Зараз ми говорили, як Емірати можуть допомогти нам у Європі, у Чорноморському регіоні. Це стосується продовольчої безпеки, стосується безпеки морських шляхів”, – заявив Зеленський.

    Президент не уточнив, у якому саме форматі Об’єднані Арабські Емірати братимуть участь у посиленні безпеки Чорного моря. Водночас він дав зрозуміти, що співпраця охоплюватиме питання захисту морського судноплавства та стабільного функціонування експортних маршрутів, які мають важливе значення не лише для України, а й для багатьох країн світу.

    Окремо глава держави подякував Мухаммаду бін Заїду Аль Нагаяну за посередницьку роль Об’єднаних Арабських Еміратів під час обмінів військовополоненими між Україною та Росією. Зеленський також відзначив увагу керівництва ОАЕ до гуманітарних питань, пов’язаних із війною, та підтримку України у вирішенні важливих гуманітарних завдань.

    Президент нагадав, що співпраця між Києвом та країнами Перської затоки є взаємною. Навесні цього року Україна поділилася з партнерами, зокрема з Об’єднаними Арабськими Еміратами, власним досвідом протидії іранським ударним безпілотникам типу “Шахед”. Для цього українські інструктори були направлені до регіону, де допомагали місцевим фахівцям удосконалювати підходи до боротьби з безпілотними загрозами.

    Крім цього, українські спеціалісти надали експертну підтримку щодо захисту критичної інфраструктури та цивільних об’єктів. Фахівці працювали безпосередньо в країнах регіону, допомагаючи зміцнювати системи безпеки на тлі атак Ірану та знижувати ризики для цивільного населення.

    Заява президента пролунала на тлі загострення ситуації у Чорному морі. Напередодні Зеленський повідомив, що українська розвідка володіє інформацією про підготовку Росією нових ударів по портовій інфраструктурі та цивільних суднах. За його словами, Україна вже готує необхідні заходи для протидії цим загрозам.

    Останніми тижнями російські війська значно активізували атаки на цивільне судноплавство в акваторії Чорного моря. Зокрема, нещодавно під удар потрапило цивільне судно під прапором Ліберії, яке вже втретє стало ціллю російських атак. Раніше окупанти також неодноразово завдавали ударів по іноземних торговельних суднах, що перевозили українську аграрну продукцію.

    Через регулярні обстріли портової інфраструктури та комерційного флоту український морський експорт зазнав суттєвих труднощів, що викликало занепокоєння міжнародної спільноти щодо можливих наслідків для глобальної продовольчої безпеки.

    Саме через нову хвилю російських атак 27 липня Рада Безпеки ООН провела екстрене засідання, присвячене ситуації в Чорному морі. Під час обговорення представники міжнародної спільноти наголосили, що удари по торговельних суднах і портах створюють серйозні ризики для стабільності світових поставок продовольства. За підсумками засідання глава Департаменту ООН з політичних питань Кайоко Гото закликала активізувати дипломатичні зусилля для припинення атак Росії на цивільне судноплавство та забезпечення безпеки морських шляхів.

  • OPEC+ підвищує квоти на нафту, але Ормуз блокує експорт

    OPEC+ підвищує квоти на нафту, але Ормуз блокує експорт

    Країни нафтового альянсу OPEC+ готуються ухвалити рішення про чергове — вже третє поспіль — підвищення квот на видобуток нафти. Як повідомляє Reuters із посиланням на джерела, відповідна домовленість може бути затверджена під час зустрічі ключових учасників у неділю.

    За попередніми даними, сім провідних країн альянсу планують збільшити видобуток приблизно на 188 тисяч барелів на добу у червні. Йдеться про Саудівську Аравію, Ірак, Кувейт, Алжир, Казахстан, Росію та Оман. Саме ці держави останніми роками формують ядро рішень щодо коригування нафтовидобутку в межах OPEC+.

    Попри намір збільшити видобуток, учасники ринку наголошують: фактичний ефект цього рішення буде обмеженим. Причина — триваюча війна між США та Іраном, яка розпочалася наприкінці лютого і призвела до різкого загострення безпекової ситуації в Перській затоці.

    Одним із ключових наслідків конфлікту стало закриття Ормузької протоки — одного з найважливіших транспортних коридорів для світової торгівлі нафтою. Через неї зазвичай проходить значна частина експорту з країн Перської затоки, включно із Саудівською Аравією, Іраком і Кувейтом.

    У результаті блокування протоки постачання нафти з регіону суттєво скоротилися або стали нестабільними. Це означає, що навіть за наявності формально підвищених квот країни фізично не зможуть швидко наростити експорт.

    Джерела зазначають, що рішення про підвищення квот має радше стратегічно-комунікаційний характер. Воно покликане продемонструвати, що OPEC+ готовий оперативно реагувати на зміну ситуації і збільшити постачання, щойно геополітична напруга знизиться.

    Фактично альянс сигналізує ринку, що має резервні потужності та політичну волю для стабілізації цін у разі відновлення нормальної логістики.

    Водночас аналітики підкреслюють, що навіть після відкриття Ормузької протоки швидкого повернення до довоєнних обсягів не буде. За оцінками представників нафтових компаній країн Перської затоки та міжнародних трейдерів, на повну нормалізацію потоків можуть піти тижні або навіть місяці. Це пов’язано з питаннями безпеки судноплавства, страхування перевезень та відновлення ланцюгів постачання.

    Додатковим фактором, який впливає на внутрішню динаміку альянсу, став вихід Об’єднаних Арабських Еміратів з OPEC+ з 1 травня 2026 року. ОАЕ були одним із ключових виробників, здатних швидко нарощувати видобуток, тому їхнє рішення може вплинути на баланс сил усередині організації.

    Після цього OPEC+ налічує 21 країну, включно з Іран, однак фактичні рішення щодо квот і надалі ухвалюються вузьким колом держав із найбільшими виробничими можливостями.

    Раніше альянс уже втрачав учасників: у грудні 2023 року його залишила Ангола, що також відображає певні суперечності всередині організації щодо політики квот і рівня видобутку.

    Закриття Ормузької протоки вже спричинило значні коливання на глобальному нафтовому ринку. Зменшення поставок із Перської затоки створює дефіцит, підвищує ціни та змушує країни-імпортери шукати альтернативні джерела постачання.

    У цьому контексті навіть символічне підвищення квот має значення для ринку, оскільки формує очікування щодо майбутнього збільшення пропозиції. Проте до стабілізації безпекової ситуації в регіоні вплив таких рішень залишатиметься обмеженим.

    Експерти зазначають, що найближчим часом нафтовий ринок залишатиметься чутливим до будь-яких новин із Перської затоки, а подальші дії OPEC+ будуть тісно пов’язані з розвитком конфлікту та можливістю відновлення ключових транспортних маршрутів.

  • Ціни на нафту відновилися після падіння на тлі виходу ОАЕ з ОПЕК

    Ціни на нафту відновилися після падіння на тлі виходу ОАЕ з ОПЕК

    Світові ціни на нафту різко відреагували на новину про вихід United Arab Emirates з OPEC та альянсу ОПЕК+, однак це падіння виявилося короткочасним. Уже за кілька годин ринок відіграв втрати через зростання геополітичних ризиків на Близькому Сході, повідомляє Euronews.

    Після оголошення інвестори очікували, що ОАЕ зможуть збільшити видобуток нафти поза межами квот ОПЕК+, що призведе до надлишку пропозиції. На цьому тлі ціни на нафту знизилися на 2–3%, особливо у ф’ючерсних контрактах на найближчі місяці.

    Втім, цей ефект швидко нівелювався. Головною причиною стало зростання так званої «премії за ризик», пов’язаної з конфліктом на Близькому Сході та загрозами для глобальних поставок енергоносіїв.

    Станом на момент публікації:

    • WTI crude oil торгується вище 105 доларів за барель;
    • Brent crude oil перевищує 112 доларів за барель.

    Це приблизно на 4% більше порівняно з мінімумами, зафіксованими одразу після новини про вихід ОАЕ.

    Ключовим фактором зростання стала ситуація навколо Strait of Hormuz — стратегічного маршруту, через який проходить значна частина світового експорту нафти. Будь-які обмеження судноплавства в цій зоні одразу впливають на глобальні ціни.

    За оцінками аналітиків, тривале блокування Ормузької протоки може призвести до втрати близько 12% світових поставок нафти, що створює серйозний дефіцит на ринку.

    Рішення ОАЕ вийти з ОПЕК стало наслідком багаторічних розбіжностей щодо квот на видобуток. Країна інвестувала понад 150 млрд доларів у розвиток своєї нафтової галузі через компанію Abu Dhabi National Oil Company (ADNOC), однак через обмеження в межах картелю не могла повністю використовувати ці потужності.

    Вихід третього за величиною виробника нафти в межах альянсу став серйозним ударом по єдності ОПЕК і підвищив невизначеність на ринку. Аналітики вважають, що це може знизити здатність організації контролювати ціни та збільшити волатильність.

    На цьому тлі зростає роль інших гравців, зокрема американських виробників, які можуть швидше реагувати на зміну ринкової кон’юнктури.

    Водночас високі ціни на нафту вигідні великим енергетичним компаніям, таким як BP, Shell, TotalEnergies, Eni, Chevron та ExxonMobil, оскільки кожне зростання ціни бареля збільшує їхні доходи.

    Подальша ситуація на ринку нафти залежатиме від розвитку подій на Близькому Сході, стабільності поставок через Ормузьку протоку та дій основних виробників. Наразі саме геополітичні ризики залишаються головним фактором, який визначає динаміку цін.

  • Зеленський у Саудівській Аравії: переговори з принцом Мухаммадом бін Салманом про безпеку, енергетику та оборону

    Зеленський у Саудівській Аравії: переговори з принцом Мухаммадом бін Салманом про безпеку, енергетику та оборону

    Президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Саудівської Аравії, де проведе переговори зі спадкоємним принцом і прем’єр-міністром країни Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом. Візит відбувається на тлі активізації міжнародних контактів України та посилення співпраці з країнами Близького Сходу.

    Про свій приїзд глава держави повідомив особисто, зазначивши, що ключовою подією стане зустріч із саудівським лідером. За словами Зеленського, переговори зосереджені на питаннях безпеки, енергетики та інфраструктури — напрямах, які є критично важливими для України в умовах повномасштабної війни.

    Президент підкреслив, що цей візит є продовженням домовленостей, досягнутих напередодні під час переговорів із європейськими партнерами. Йдеться, зокрема, про фінансові гарантії для підтримки економічної стійкості України. Тепер Київ прагне розширити співпрацю з країнами Перської затоки, залучаючи їх до спільних проєктів у стратегічних галузях.

    «Сьогодні розвиваємо домовленості із Саудівською Аравією у сфері безпеки, енергетики та інфраструктури. Важливо, щоб посилення було взаємним», — наголосив президент.

    Це вже другий візит Зеленського до Саудівської Аравії за останні два місяці, що свідчить про помітне поглиблення відносин між країнами. Аналітики відзначають, що Ер-Ріяд поступово стає важливим партнером Києва не лише у політичній, а й у безпековій та економічній площині.

    Одним із ключових напрямів співпраці є оборонна сфера. Раніше Зеленський повідомляв, що Україна веде переговори з низкою країн Близького Сходу щодо взаємодії у сфері протиповітряної оборони. Зокрема, обговорюється можливість обміну українських дронів-перехоплювачів на ракети для систем ППО.

    За його словами, до України зверталися не лише США, а й низка держав регіону — серед них Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Йорданія та Кувейт. У деяких із цих країн уже працюють українські експертні команди, які оцінюють можливості співпраці та діляться досвідом протидії дроновим атакам.

    Особливий інтерес до українських технологій виник на тлі зростання загроз у регіоні, зокрема через активне використання безпілотників у конфліктах на Близькому Сході. Український досвід у боротьбі з дронами, здобутий у війні проти Росії, нині розглядається як один із найефективніших у світі.

    Водночас прямий експорт українських дронів-перехоплювачів до країн регіону поки що обмежений на рівні державної політики. Україна намагається балансувати між потребами власної оборони та можливостями міжнародного співробітництва.

    Не менш важливим напрямом переговорів є енергетика. Саудівська Аравія, як один із ключових гравців на світовому енергетичному ринку, може відіграти значну роль у стабілізації енергетичної ситуації в Україні. Йдеться як про потенційні інвестиції, так і про співпрацю у сфері енергетичної безпеки.

    Інфраструктурні проєкти також залишаються у фокусі двостороннього діалогу. Україна зацікавлена у залученні іноземних інвесторів до відновлення зруйнованих об’єктів, а країни Перської затоки розглядають це як можливість розширити свою економічну присутність у Європі.

    Загалом нинішній візит Зеленського до Саудівської Аравії відображає ширшу стратегію України щодо диверсифікації міжнародних партнерств. Умови війни змушують Київ шукати нові формати співпраці та зміцнювати зв’язки не лише з традиційними союзниками в Європі та США, а й з країнами Глобального Півдня.

    Експерти зазначають, що активізація контактів із Саудівською Аравією також має геополітичне значення. Ер-Ріяд відіграє дедалі важливішу роль у глобальній політиці, виступаючи посередником у міжнародних конфліктах і формуючи нові альянси.

    Переговори між Україною та Саудівською Аравією можуть мати довгострокові наслідки як для двосторонніх відносин, так і для ширшого міжнародного контексту. В умовах війни кожна нова домовленість у сфері безпеки, енергетики чи оборони стає важливим елементом загальної стратегії виживання та відновлення держави.

  • Переговори в Абу-Дабі: Київ готовий до тимчасового «енергетичного перемир’я»

    Переговори в Абу-Дабі: Київ готовий до тимчасового «енергетичного перемир’я»

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив заяву колишнього президента США Дональда Трампа щодо домовленостей про тимчасове припинення обстрілів українських міст та об’єктів енергетичної інфраструктури. Питання так званого «енергетичного перемир’я» обговорювалося під час міжнародних переговорів за участю України, США та Росії в Об’єднаних Арабських Еміратах.

    У своєму повідомленні в соцмережі X Зеленський наголосив, що очікує від США забезпечення реального припинення атак на енергетичні об’єкти та зазначив: оцінити ефективність домовленостей можна лише за фактичним станом на місцях. «Енергетика — це основа життя, і ми цінуємо зусилля наших партнерів, щоб допомогти нам захистити життя. Розраховуємо, що домовленості будуть виконуватися. Деескалаційні кроки сприяють реальному руху до завершення війни», — написав глава держави.

    Раніше, 29 січня, Дональд Трамп заявив, що особисто звернувся до президента Росії Володимира Путіна з проханням тимчасово припинити обстріли Києва та інших міст України через аномально низькі температури. За словами Трампа, йшлося про тижневий період, під час якого удари по містах були б особливо небезпечними для цивільного населення та критичної інфраструктури.

    Переговори в Абу-Дабі стали першою серйозною спробою обговорити тимчасове припинення вогню щодо енергетичних об’єктів. Американська сторона запропонувала Україні та Росії домовитися про взаємну відмову від ударів по енергетичній інфраструктурі як «сумлінний захід» та крок до деескалації на тлі складних мирних переговорів.

    Українські представники зазначили, що Київ готовий брати участь у таких ініціативах, навіть якщо вони тимчасові. Наступна зустріч переговорних команд України, США та Росії може відбутися вже 1 лютого, де продовжать обговорення безпекових питань та захисту енергетичної інфраструктури.