Позначка: Офіс омбудсмана

  • Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    У Білгород-Дністровському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Одеської області виявили серйозні проблеми з умовами перебування мобілізованих. Під час моніторингового візиту представники уповноваженого Верховної Ради з прав людини зафіксували підвальні приміщення з бетонною підлогою, старі ліжка без матраців, антисанітарію та металеві ґрати на дверях кімнат, де перебувають люди. Крім того, перевірка виявила неналежне зберігання бронежилетів і касок, а також алкоголь на території установи. Омбудсман Дмитро Лубінець заявив про підготовку офіційних актів реагування та необхідність системних змін у процесі мобілізації.

    Про це 21 жовтня повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на своїй сторінці у Facebook.

    Результати моніторингового візиту також оприлюднили «Українська правда» та «Суспільне Одеса».

    За словами омбудсмана, умови, в яких перебувають люди, не відповідають належним стандартам забезпечення людської гідності.

    Люди спали в підвалах на бетонній підлозі

    Одним із найбільш тривожних результатів перевірки став стан приміщень, облаштованих для перебування мобілізованих.

    Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    Представники Офісу омбудсмана встановили, що частина людей змушена перебувати в підвалах, де немає належних умов для відпочинку.

    Спальні місця обладнані старими ліжками, частина яких не має матраців.

    За словами Лубінця, людям доводилося спати на бетонній підлозі та накриватися старими простирадлами.

    Окремі приміщення мали проблеми з вентиляцією.

    Зокрема, отвори у стінах поблизу вентиляційних конструкцій були заткнуті звичайними подушками.

    Це викликало додаткові питання щодо належного облаштування приміщень і дотримання санітарних вимог.

    Омбудсман наголосив, що громадяни, які проходять мобілізаційні процедури або вже стали військовослужбовцями, мають право на нормальні умови перебування.

    Металеві ґрати на дверях викликали окремі запитання

    Особливу увагу представників моніторингової групи привернули металеві ґрати, встановлені на дверях приміщень із мобілізованими.

    Дмитро Лубінець висловив занепокоєння тим, що такі конструкції можуть свідчити про обмеження свободи людей.

    Він наголосив, що побачене потребує ретельної перевірки.

    Водночас факт наявності ґрат сам по собі ще не дозволяє встановити, чи було конкретних громадян незаконно позбавлено волі.

    Для правової оцінки необхідно з’ясувати порядок перебування людей у цих приміщеннях, підстави встановлення обмежень та дії відповідальних посадовців.

    Саме тому омбудсман наполягає на перевірці обставин, зафіксованих під час візиту.

    Антисанітарія та тіснота в казармах

    Проблеми стосувалися не лише підвальних приміщень.

    Під час перевірки представники омбудсмана звернули увагу на незадовільний санітарний стан туалетів.

    Крім того, неналежні побутові умови виявили в казармах роти охорони.

    За повідомленням Лубінця, кімнати були переповнені, військовослужбовці розміщувалися на двоярусних ліжках, а замість тумбочок використовували картонні коробки.

    Такі обставини порушують питання належної організації побуту особового складу.

    Омбудсман наголосив, що необхідність оборони держави не скасовує обов’язку забезпечувати людям гідні умови служби та проживання.

    Бронежилети й каски зберігали серед старих меблів

    Ще одним результатом перевірки стало виявлення проблем зі зберіганням військового майна.

    За словами Лубінця, бронежилети та каски перебували у відкритому гаражі без дверей.

    Поруч із захисним спорядженням зберігалися старі меблі та інший непотріб.

    Такі умови викликали занепокоєння омбудсмана, оскільки йдеться про спорядження, призначене для захисту життя і здоров’я військовослужбовців.

    Водночас із повідомлення не випливає, що бронежилети або каски вже втратили захисні властивості.

    Для визначення їхнього технічного стану потрібна окрема перевірка.

    На території ТЦК виявили алкоголь

    Окремо представники Офісу омбудсмана повідомили про алкоголь у пластикових ємностях, який знайшли на території військової установи.

    Лубінець включив цей факт до переліку проблем, виявлених під час моніторингового візиту.

    Однак у його повідомленні не уточнюється, кому належали ємності, де саме їх знайшли та за яких обставин алкоголь потрапив на територію ТЦК.

    Також немає підтверджених відомостей про вживання алкоголю конкретними посадовими особами під час виконання службових обов’язків.

    Ці обставини можуть бути встановлені лише під час додаткової перевірки.

    Лубінець готує офіційні акти реагування

    За підсумками моніторингу Дмитро Лубінець повідомив, що його представники готують акти реагування.

    Мета — домогтися усунення виявлених недоліків і перевірки дій посадовців, відповідальних за організацію перебування людей.

    Омбудсман також закликав головнокомандувача Збройних сил України до системних змін у процесі мобілізації.

    За його словами, проблема потребує не лише формального реагування на окремий випадок, а й практичних рішень.

    Водночас на момент оприлюднення повідомлення ще не було відомо, чи застосовано дисциплінарні заходи до керівництва відповідного ТЦК.

    Не повідомлялося й про завершення будь-якого службового розслідування.

    Чому умови перебування в ТЦК мають значення

    Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відіграють важливу роль у процесі мобілізації та забезпечення потреб Збройних сил України.

    Однак виконання цих завдань не звільняє державні установи від обов’язку дотримуватися прав людини.

    Громадяни не втрачають права на гідне поводження, належні санітарні умови та захист здоров’я через проходження мобілізаційних процедур.

    Особливо важливим є розмежування законних організаційних обмежень, пов’язаних із військовою службою, та неправомірного позбавлення свободи.

    Наявність підстав для перебування людини в установі не означає, що будь-які умови її утримання автоматично є допустимими.

    Саме тому моніторингові візити Офісу омбудсмана є одним із механізмів виявлення можливих порушень.

    Чи перевірятимуть інші територіальні центри комплектування

    Оприлюднені результати перевірки стосуються конкретного Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП.

    Вони не дають підстав автоматично робити висновок, що аналогічні умови існують в усіх територіальних центрах комплектування України.

    Водночас Лубінець наголосив на необхідності ширших системних змін.

    Раніше Офіс омбудсмана неодноразово отримував звернення громадян щодо можливих порушень прав під час мобілізаційних заходів.

    Серед регіонів, де фіксували значну кількість таких звернень, називали й Одеську область.

    Однак кількість скарг сама по собі не тотожна кількості підтверджених правопорушень.

    Кожне повідомлення має перевірятися окремо, із встановленням фактичних обставин і можливих відповідальних осіб.

    Що відомо станом на 21 жовтня

    Моніторингова група Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини зафіксувала в Білгород-Дністровському ТЦК проблеми з умовами проживання, санітарією, організацією побуту та зберіганням військового спорядження.

    Окремі питання виникли через металеві ґрати на дверях приміщень, де перебували мобілізовані.

    Дмитро Лубінець уже оголосив про підготовку актів реагування та вимогу перевірити дії відповідальних посадовців.

    Головне питання тепер — чи будуть виявлені недоліки усунені та які результати дасть офіційна перевірка. Публічних відомостей про притягнення конкретних осіб до відповідальності станом на момент заяви омбудсмана немає.

    Результати цього моніторингу також можуть стати підставою для перегляду практичних вимог до умов перебування людей у територіальних центрах комплектування.

  • Після років в окупації — нарешті вдома: Україна вивезла ще вісьмох людей і возз’єднала три родини

    Після років в окупації — нарешті вдома: Україна вивезла ще вісьмох людей і возз’єднала три родини

    Ще вісім громадян України змогли виїхати з тимчасово окупованих Росією територій, а три українські родини після тривалої розлуки знову опинилися разом. Операція відбулася 10 вересня за сприяння Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Допомогу в організації повернення також надали міжнародна компанія з українським корінням МХП та її засновник і СЕО Юрій Косюк.

    Про успішне повернення 11 вересня повідомив омбудсман Дмитро Лубінець. Він наголосив, що всі восьмеро тривалий час залишалися на тимчасово окупованих територіях. Тепер для них починається вже інший, не менш складний етап — відновлення документів, отримання медичної, соціальної та психологічної допомоги, а головне — повернення до життя у вільній Україні.

    Подробиці історій цих людей Офіс омбудсмана свідомо не розкриває. Причина не лише в захисті приватності. Публікація конкретних маршрутів, населених пунктів, контактів або деталей того, як саме вдалося організувати виїзд, може поставити під загрозу інших людей, які досі залишаються в окупації, та ускладнити проведення наступних операцій.

    «Це три родини, які тривалий час залишалися на ТОТ. Для кожного з них повернення додому стало початком нового етапу — можливістю поступово відновити своє життя, отримати необхідну турботу та підтримку після пережитого», — повідомив Лубінець.

    За коротким повідомленням про повернення стоїть значно складніший процес, ніж просто перевезення людини через кордон. Під час однієї з попередніх евакуацій Офіс омбудсмана детально описував, що такі операції можуть включати збір і перевірку інформації, пошук та зв’язок із родичами, відновлення документів, отримання посвідчень на повернення у дипломатичних установах, розробку безпечного маршруту, транспорт і організацію медичної допомоги вже після прибуття на підконтрольну Україні територію.

    Особливо складною залишається ситуація з людьми похилого віку, маломобільними громадянами та особами із серйозними захворюваннями. Під час однієї з нещодавніх операцій із ТОТ вдалося евакуювати 13 громадян віком від 27 до 87 років. Частина людей потребувала негайної госпіталізації. Серед них було подружжя з Херсона, яке напередодні повномасштабного вторгнення виїхало на дачу і в результаті провело в окупації понад чотири роки.

    Тоді ж Лубінець повідомляв, що з 2023 року за сприяння Офісу омбудсмана з тимчасово окупованих територій уже повернули 614 людей. Ці цифри стосуються саме роботи за участю офісу Уповноваженого і не є загальною кількістю всіх українців, яких різними каналами вдалося вивезти з окупації.

    МХП також не вперше долучається до таких операцій. У червні Офіс омбудсмана повідомляв, що за його сприяння з окупованих територій та Росії вдалося евакуювати 10 молодих українців віком 18–19 років. Компанія та її керівник тоді також допомагали організувати повернення. Молоді люди, попри роки життя під російською окупацією, заявляли про бажання навчатися в українських університетах, будувати кар’єру та жити саме в Україні.

    Для частини громадян проблема полягає вже в самому фізичному виїзді. Окуповані території відокремлені від підконтрольної Україні частини фронтом, замінованими територіями, численними російськими блокпостами та складною системою перевірок. Тому прямий маршрут часто неможливий і людям доводиться долати значно довший шлях через території третіх держав.

    Додатковим бар’єром є російська політика примусової паспортизації та фактичного витіснення українських документів із повсякденного життя.

    У березні 2026 року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні оприлюднила окремий звіт про ситуацію на окупованих територіях. У ньому йдеться, що Росія систематично застосовує дискримінаційні адміністративні заходи, які в окремих випадках фактично позбавляють людей реальної можливості залишатися вдома без отримання російського громадянства або виконання вимог окупаційної влади. ООН документувала примусове переміщення і депортації, а також погрози, затримання, катування та інші форми тиску.

    Особливо вразливими залишаються мешканці прифронтової окупованої частини Херсонщини. За даними ООН, тисячі цивільних там фактично опинилися між бойовими діями, мінними полями та загрозою ударів дронів. На середину 2026 року українська влада оцінювала кількість людей у низці таких громад приблизно у 6 тисяч осіб, серед яких понад 180 дітей. Очевидці повідомляли про гострі проблеми з продуктами, лікуванням та можливістю виїхати.

    Окремо Україна веде масштабну роботу з повернення дітей, які були депортовані до Росії, примусово переміщені або залишаються на окупованих територіях. Станом на кінець квітня в межах президентської ініціативи Bring Kids Back UA було забезпечено 2126 повернень українських дітей. Від початку 2026 року на той момент вдалося повернути 150 дітей.

    У липні та серпні такі операції продовжувалися. Зокрема, 8 липня на підконтрольну Україні територію повернули двох дітей із тимчасово окупованої частини Херсонщини, 23 липня — ще шістьох, а 6 серпня вдалося евакуювати п’ятьох підлітків.

    Але нинішнє повернення восьми громадян показує, що гуманітарний трек не обмежується лише дітьми.

    Україна паралельно намагається повертати літніх людей, людей із тяжкими хворобами, молодь, цивільних, яких війна розділила з родинами, а також громадян, які з різних причин опинилися на території Росії. У червні, наприклад, після гуманітарних переговорів вдалося повернути п’ятьох українців і возз’єднати три родини. Серед повернених була 74-річна жінка, депортована з Маріуполя, яка мала тяжкий стан здоров’я та пересувалася на кріслі колісному.

    Саме тому українська сторона називає гуманітарний канал одним із небагатьох механізмів, які навіть під час активної війни дозволяють отримувати конкретний результат — повертати людей додому.

    У випадку нинішніх восьми громадян персональні історії поки залишаються закритими. Не повідомляються їхній вік, місця проживання в окупації, маршрут виїзду чи обставини, через які родини були розділені. Це рішення продиктоване безпекою: будь-які деталі можуть допомогти російській стороні перекрити маршрути або встановити людей, які сприяють наступним евакуаціям.

    Офіс омбудсмана продовжує приймати звернення від тих, чиї родичі залишаються на окупованих територіях. Для таких випадків працює короткий номер 1678; з-за кордону можна телефонувати за номером +38 (044) 299 74 08, а для людей на ТОТ раніше також публікували номер +38 093 406 80 17 для зв’язку через WhatsApp, Viber і Telegram.

    Нове повернення не змінює масштабу проблеми — на окупованих Росією територіях усе ще залишаються мільйони українців, а частина родин розділена вже роками. Але для восьми людей і трьох сімей 10 вересня ця історія змінилася.

    Вони знову перебувають на підконтрольній Україні території. І, як наголосив Лубінець, тепер головне завдання — допомогти їм не лише фізично повернутися додому, а й відновити життя після тривалого перебування в окупації.

  • Скандал навколо «Скелі» розростається: журналісти повідомили вже про 31 смерть за пів року

    Скандал навколо «Скелі» розростається: журналісти повідомили вже про 31 смерть за пів року

    Журналісти видання «Бабель» повідомили про ще сім випадків смерті мобілізованих під час базової загальновійськової підготовки у штурмовому полку «Скеля». Шість із нових епізодів, як і раніше описані випадки, сталися впродовж приблизно пів року — з кінця осені 2025-го до весни 2026-го. Ще один випадок датується літом 2025 року.

    Раніше редакція опублікувала велике розслідування, у якому йшлося про 25 смертей мобілізованих під час навчань у «Скелі», а також про свідчення родичів і військових щодо можливих катувань, знущань, ненадання медичної допомоги та утримання людей у неналежних умовах. Після публікації до журналістів звернулися рідні й близькі інших померлих новобранців.

    За підрахунками «Бабеля», з кінця осені 2025 року до весни 2026-го редакція тепер зафіксувала 31 смерть мобілізованих під час навчань або невдовзі після перебування у структурах, пов’язаних із «Скелею». Усі нові епізоди, як і попередні матеріали та контакти родичів померлих, журналісти передали слідчим Державного бюро розслідувань.

    Серед нових випадків, про які повідомило видання, — смерть 43-річного Сергія Богданова. За словами рідних, його мобілізували до «Скелі» 26 січня 2026 року, а вже 4 лютого він помер у лікарні. Офіційна причина смерті — гостра серцево-судинна недостатність і неуточнена кардіоміопатія. Мати померлого стверджує, що на фото в чоловіка було побите обличчя, а тіло у морзі виглядало побитим.

    Ще один випадок стосується 38-річного Ігоря Чаусова, який, за даними родини, потрапив до 155-ї окремої механізованої бригади, а базову підготовку проходив на базі «Скелі». Він помер у лікарні 7 березня 2026 року. В офіційних документах причиною смерті вказано інтоксикацію та випадкове отруєння неуточненими речовинами. Дружина надала журналістам фото і відео, на яких, за її словами, видно сині пальці рук і ніг.

    Також «Бабель» описав смерть 47-річного Андрія Кукси. Його, за словами рідних, мобілізували у жовтні, однак довго не оформлювали офіційно. Чоловік помер 6 грудня у під’їзді будинку в Жовтих Водах. Офіційна причина смерті — навмисне самоушкодження. Родичі заявляють, що самостійно знайшли тіло в морзі та вважають, що Андрія переслідували і вбили.

    Серед інших нових епізодів — смерть 41-річного Євгена Набракла, якого мобілізували до «Скелі» 1 грудня 2025 року. Він помер у лікарні 1 січня 2026 року, офіційна причина — гострий гнійний бактеріальний менінгіт. Родичі стверджують, що тіло виглядало дуже виснаженим.

    41-річний Дмитро Цуканов, який перебував на замісній підтримувальній терапії, помер 2 лютого 2026 року в районі місця проведення підготовки. Офіційна причина смерті — пневмонія. Його батько заявляє про підозрілі сліди на тілі сина.

    51-річний Володимир Потапенко, за словами дружини, потрапив у полк 2 лютого і помер 21 лютого під час охорони одного з об’єктів «Скелі». Офіційна причина смерті — легенево-серцева недостатність і часткова пневмонія. Дружина вважає, що чоловіку могли вчасно не надати медичної допомоги.

    Сьомий новий випадок стосується 28-річного Ігоря Татарінцева. Його мобілізували 9 липня 2025 року, а 13 липня він помер у лікарні. Офіційна причина смерті — кардіоміопатія. За даними «Бабеля», до лікарні чоловік потрапив із підозрою на отруєння невідомою речовиною.

    Після першої публікації «Бабеля» Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування за оприлюдненими фактами. У полку також працюють місія Офісу омбудсмана та комплексна комісія на чолі із заступником начальника Генштабу ЗСУ. 24 червня командира 425-го полку Юрія Гаркавого відсторонили від виконання обов’язків на час перевірки.

    У самому 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» раніше заявляли, що ознайомилися з розслідуванням і висловили співчуття родинам загиблих. Представники підрозділу наголошували, що значна частина смертей сталася у лікарнях або дорогою до лікарень, а не безпосередньо в полку, і пов’язували їх із хворобами або загальним станом здоров’я мобілізованих. Водночас представник полку в ефірі Радіо Свобода повідомляв, що щодо двох випадків триває слідство.

    Наразі остаточні висновки щодо причин смертей, можливих порушень, дій командування та медичного забезпечення має зробити слідство. Редакція «Бабеля» заявляє, що продовжує передавати зібрані матеріали правоохоронним органам.