Власник мережі заправок «ОККО» Віталій Антонов будує туристичний курорт GORO Mountain Resort на Львівщині з підтримкою держави, що дозволяє уникнути податкового навантаження. Кабмін Юлії Свириденко погодив перелік товарів для ТОВ «Славскі» на суму понад 46 млн євро, які можна завезти без ввізних мит та ПДВ для будівництва курорту.
Ідея курорту виникла ще до повномасштабного вторгнення РФ. Улітку 2025 року Кабмін, Славська селищна рада та ТОВ «Славскі» підписали спеціальний інвестиційний договір, який передбачає державну допомогу. Серед товарів, які можна завезти без оподаткування, крани, снігогенератори, системи теплопостачання та інше обладнання для курорту.
Закон про державну підтримку інвестиційних проєктів передбачає допомогу для проєктів від 12 млн євро, але компанія Антонова, ТОВ «Славскі», належить кіпрській Goro mountain resort limited, а сам Антонов має швейцарське резидентство. Це ставить під сумнів відповідність компанії критеріям закону, а прибуток майбутнього курорту, ймовірно, осідатиме за кордоном, а не в Україні.
Для будівництва курорту Антонов отримав значну кількість землі через схему, у якій громадяни України оформляли земельні ділянки на себе, а потім майже одночасно продавали їх ТОВ «Славскі». За даними судових матеріалів, у цю схему могли бути залучені депутати та колишні посадові особи Славської селищної ради, включно з братом бізнес-партнера Антонова. Розслідування земельних махінацій триває, але матеріали закриті для загального доступу.
Попри це, в медіа триває активна рекламна кампанія GORO Mountain Resort як «проєкту надії» з екологічними програмами та новою туристичною інфраструктурою. У червні 2025 року прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що проєкт забезпечить 7,3 млрд грн надходжень до бюджетів усіх рівнів протягом 15 років, але не згадала про офшорне управління та ймовірну відсутність більшої частини прибутку в Україні.
Офіс генерального прокурора повідомив про підозру колишньому директору ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» Євгену Дихнє та головному бухгалтеру компанії у справі про умисне ухилення від сплати податків на понад 344 мільйони гривень. Про це стало відомо з матеріалів слідства.
Йдеться про події 2017–2022 років, коли МАУ виплачувала мільярдні суми кіпрським компаніям Brazaline Limited, Skyways Leasing Company Ltd та Goiania Comercio E Servicos Internacionais Ada за експлуатацію літаків Boeing 737 і Embraer E 190. За словами слідчих, компанія неправомірно скористалась нормами Конвенції з Кіпром щодо уникнення подвійного оподаткування — і замість законних 10% податку на репатріацію прибутків застосувала нульову ставку.
У результаті, при загальній сумі виплат понад 3,4 мільярда гривень, держава недоотримала щонайменше 344 мільйони гривень податків. Загальні збитки оцінили у 357,34 млн грн.
Окремо прокуратура нагадала, що суд уже арештував сім повітряних суден, зокрема чотири літаки Boeing 737 та три Embraer E 190, які належать офшорним структурам.
Додатково з’ясувалося, що колишній головний бухгалтер МАУ вже перебуває у розшуку — його підозрюють у розкраданні ще 10 мільйонів гривень у змові з колишнім віцепрезидентом компанії. За даними поліції Київської області, посадовці підробляли фінансову звітність та приховували прибутки, отримані в межах спільної діяльності з державним підприємством аеропорт «Бориспіль».
Кошти, які мали бути перераховані державному аеропорту, були привласнені через схему викривлення обліку.
Журналісти «СтопКору» провели масштабне розслідування, яке виводить на поверхню заплутану, але надзвичайно тривожну історію про політичний вплив, офшорні махінації та можливе прикриття рейдерських схем через волонтерство. У центрі цієї історії — народний депутат Борис Приходько, його родина та пов’язані з ним фігуранти.
Все почалося з нібито звичайної поїздки за кордон. У квітні 2023 року через пункт пропуску «Грушів» виїжджають двоє: син нардепа Даниїл Приходько та офшорний брокер Олексій Багрій. Мета — гуманітарна місія. Але назад повертається лише Даниїл. Багрій безслідно зникає.
Як з’ясували журналісти, втеча Багрія була оформлена через ГО «Захист Селян», пов’язану з помічницею депутата облради — соратника Приходька. Волонтерський транспорт, на якому офшорник покинув країну, був оформлений на його матір. ГО ж зареєстрована прямо у приміщенні районного суду.
Хто такий Багрій і чому його зникнення не випадкове?
Олексій Багрій фігурує у конфлікті навколо аграрного гіганта «Агродім», власником якого був покійний Валерій Давиденко. Після його загадкової смерті почалась боротьба за активи. Серед структур, які претендували на бізнес, — офшор з ОАЕ, який пов’язують саме з Багрієм. Родина Давиденка звинувачувала невідомих осіб у спробах рейдерського захоплення, тиску, а тепер — і втечі важливого фігуранта.
Але це ще не все. «СтопКор» виявив, що структура, яка оформляла виїзд Багрія, — частина набагато ширшої схеми. В її центрі — Борис Приходько та його родина. У його деклараціях фігурують мільйонні прибутки, десятки земельних ділянок, фірми на синах, офшори й численні зв’язки з аграрними компаніями, що мають проблемну юридичну історію.
У цій історії — усе: волонтерство, яке використовується для втечі; ГО, пов’язана із судовою системою; офшорні спроби перехопити контроль над спадщиною народного депутата; і впливовий політик, який поки що спокійно і безкарно стоїть осторонь.
Протягом останніх 20 років імена двох сестер-бізнесменок із Дніпра, Юлії та Олени Сосєдок, неодноразово з’являлися у контексті масштабних банківських схем, які спричинили мільярдні збитки українській державі. Нещодавні розслідування показали, що сестри Сосєдки брали участь у складних фінансових схемах з використанням офшорних компаній та банківських установ, які зрештою були ліквідовані за підозрою у відмиванні грошей та фінансуванні незаконних операцій.
Історія почалась ще на початку 2000-х років, коли Юлія та Олена Сосєдки стали засновницями ЗАТ «Фінансовий союз банк» у Дніпрі. Спочатку цей банк виглядав як звичайна фінансова установа, однак вже за кілька років його діяльність привернула увагу правоохоронних органів. З 2007 по 2009 рік банк потрапив під підозру в організації масштабного конвертаційного центру, через який з України вивели понад 2,2 мільярда доларів США. Гроші переводились на закордонні фірми-одноденки, зареєстровані у Великій Британії, які фактично існували тільки на папері. Попри гучні скандали та розслідування, жодних реальних вироків чи покарань у справі банку винесено не було.
Цікаво, що британські компанії, на які виводилися мільярди гривень, створювалися за посередництва компанії International Overseas Service (I.O.S.), яка спеціалізується на відкритті фірм в офшорних зонах. Одна з таких компаній, Phill Trade Limited, була заснована у Лондоні в той самий період, коли сестри Сосєдки увійшли до керівництва «Фінансового союзу». Ця компанія й досі залишається активною, а серед її засновників окрім Юлії Сосєдки фігурує також Дмитро Фоменко, її бізнес-партнер в Україні. Фоменко згодом заявляв про погрози з боку відомого кримінального авторитета Олександра Петровського («Наріка»), однак це не завадило йому продовжувати партнерство з сестрами.
Після втрати банком «Фінансовий союз» ліцензії у 2015 році, Юлія та Олена Сосєдки не лише уникли відповідальності, а й змогли відкрити новий банк – «Конкорд». Проте і ця установа не уникла скандалів: у 2023 році НБУ відкликав ліцензію в «Конкорду» через системні порушення законодавства щодо запобігання відмиванню доходів та фінансуванню тероризму. Це вже друга банківська установа, яку сестри втратили через порушення законодавства, але знову ж таки без кримінальних наслідків для себе.
Сьогодні справи щодо попередніх банківських махінацій родини Сосєдок так і залишаються незакритими, проте правоохоронці й досі не винесли жодного обвинувального вироку. Тим часом, як показують останні розслідування, за участі цих бізнесменок було незаконно виведено з країни понад 2 мільярди доларів. Незважаючи на численні розслідування, сестри Сосєдки й далі успішно ведуть фінансову та благодійну діяльність, що викликає серйозні питання щодо ефективності правоохоронної системи в Україні.
Поки правоохоронці шукають докази, сестри Сосєдки продовжують вести бізнес, використовуючи офшори та формуючи нові схеми з ухилення від податків, а держава продовжує втрачати мільярди гривень, які могли б піти на її відновлення.
Один із найпопулярніших сьогодні в Україні букмекерів Favbet, який належить колишньому громадянину РФ Андрію Матюсі, опинився в центрі скандалу. Компанія накопичила низку приводів для відкриття кримінальних проваджень, позбавлення ліцензій та навіть накладання санкцій.
Попри повномасштабну війну Росії проти України, Favbet не анулює свої торговельні марки в РФ та Білорусі, що викликає значне обурення серед громадськості. Водночас в Україні компанія займається мінімізацією податкових зобов’язань перед державою, що дає їй конкурентну перевагу над іншими учасниками ринку.
Цікаво, що, поки українська влада активно притягує до відповідальності інших операторів грального бізнесу за аналогічні порушення, бренд Favbet залишається недоторканним. Це породжує підозри у можливих зв’язках компанії з впливовими особами, які можуть сприяти уникненню санкцій та розслідувань.
Як держава розчистила для Favbet шлях до лідерства на ринку азартних ігор
Нещодавно в українських ЗМІ була оприлюднена інформація про те, що компанія Favbet стала новим лідером на ринку азартних ігор, зайнявши цю позицію за рахунок того, що попередні лідери втратили своє місце або через санкції, або через кримінальні провадження.
Як відомо, навесні 2023 року Рада національної безпеки та оборони України ввела санкції на тодішнього лідера букмекерського ринку компанію Parimatch, а також на російського гравця 1xBet. За декілька місяців до цього Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей анулювала ліцензію букмекера FanSport, а в 2024 році проблеми з законом почались у ще трьох лідерів ринку — букмекера Vbet та онлайн-казино Cosmolot та Pin-Up: першому заарештували рахунки за підозрою у відмиванні грошей та зв’язках з рф, другого звинувачують у несплаті більше 1 млрд грн податків, а номінального власника Pin-Up затримало Державне бюро розслідувань.
Таким чином був розчищений простір для компанії Favbet, що сьогодні має одразу п’ять ліцензій КРАІЛ на провадження своєї діяльності в Україні та, на відміну від більшості інших операторів, не має жодних проблем з правоохоронними органами. Що аж підозріло: невже в Україні дійсно знайшлась компанія, що чесно працює на ринку азартних ігор, сплачуюючи всі податки, та не має жодних зв’язків з росією, які має чи не кожен другий гравець на цьому ринку?
Якби ж то. Ми провели дослідження діяльності компанії Favbet за останні роки та прийшли до висновку: хтось явно «прикриває» цього оператора азартних ігор, адже приводів для притягнення до кримінальної відповідальності та накладання санкцій на Favbet не менше, а може й більше, ніж в інших компаній, що вже були позбавлені ліцензій на роботу в Україні.
Як Favbet два роки працював нелегально, уникаючи сплати сотень мільйонів гривень до бюджету
Почнемо з того, що Favbet дозволяв собі працювати нелегально цілих два роки з моменту, як держава легалізувала ринок азартних ігор в 2020 році. Поки інші компанії сплачували десятки і сотні мільйонів гривень в бюджет за отримання ліцензій та в якості податків від своєї офіційної діяльності, Favbet продовжував приймати ставки на спорт без ліцензії аж до кінця 2022 року — ліцензію на букмекерську діяльність, а вона є основною та найприбутковішою для Favbet, ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» отримала лише 28 грудня 2022 року.
Однак, до цього дня компанія не простоювала, а активно працювала та займалась букмекерською діяльністю на декількох своїх сайтах — www.favbet.com, www.favorit.com.ua та інших. І при цьому не демонструвала перед державою жодних прибутків. Згідно з даними офіційної фінансової звітності ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет», 2021 рік компанія закінчила зі збитком у 31 млн грн, а в 2022 році він збільшився та склав вже 40 млн грн. Лише у 2023 році, коли компанія вже нарешті мала ліцензію на букмекерську діяльність, прибуток «Фавбет» різко став позитивним: дохід склав аж 9,8 млрд грн, а чистий прибуток — 1,7 млрд грн.
До 2023 року ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» демонструвала у своїй фінансовій звітності лише збитки. Скріншот OpendataBot
Але ж і в 2022, і в 2021 році Favbet так само активно працював і як онлайн-казино, і як букмекер. Тож можна припустити, що десь такі ж цифри доходу та прибутку компанія мала і в ці роки, просто вони пройшли повз податкову. І, що характерно, жоден правоохоронний орган цього не помітив, дозволивши Favbet впевнено йти до лідерства на ринку без таких перепон як кримінальні провадження за ведення нелегальної діяльності та несплату податків.
Самі лише збитки. Як Favbet ухиляється від сплати податків на прибуток
З букмекерською діяльністю зрозуміло, але ж і інші фірми Favbet продовжують і сьогодні показувати державі суцільні збитки. ТОВ «Фаворит Казіно Компані», що з листопада 2021 року має ліцензію на роботу казино в Києві в готелі Mercure Kyiv Congress, теж що не рік — то мінусовий прибуток: у 2022 році він склав 91 млн грн, у 2023 році збиток збільшився до 96 млн грн, за 2 квартали 2024-ого — прибуток казіно склав мінус 29 млн грн.
Фінансова звітність ТОВ «Фаворит Казіно Компані» за останні роки. Скріншот OpendataBot
Або ТОВ «Фавбет Гейм Слотс», що оперує залами гральних автоматів під брендом Favbet, маючи ліцензію на це з кінця 2021 року, також суцільно збиткує: 2022 рік фірма закінчила зі збитком у майже 31 млн грн, 2023-ий — у 27,5 млн грн, а два квартали 2024-ого року прибуток склав мінус 5 млн грн. Ну прям якісь невигідний цей гральний бізнес, судячи зі звітів компаній Favbet — ніяк не вдається заробити. Або ж вдається, але разом з тим вдається і дурити державу, намальовуючи купу «лівих» видатків, аби не сплачувати 18% податку на прибуток. Так необхідній державі для ведення оборони.
ТОВ «Фавбет Гейм Слотс» з ліцензією на зали гральних автоматів також кожного року збиткує. Скріншот OpendataBot
При цьому, за даними Opendatabot, станом на кінець 2021 року Favbet входив у трійку лідерів на ринку гральних автоматів за показником площі зайнятих гральних залів — на той момент у Favbet вона становила 2649 квадратних метрів, що складало 7,9% від площі всіх офіційних залів гральних автоматів по країні, або третє місце — більше було лише у брендів Win та First.
Частка бренду Favbet на ринку гральних автоматів станом на кінець 2021 року за показником площі гральних закладів. Інфографіка Opendatabot
Тобто дивно, погодьтесь, при такій частці на ринку рік за роком закінчувати зі збитками, працюючи чи не у найприбутковішому на сьогоднішній день бізнесі.
І ще цікавий нюанс. За результатами 2022 року всі три ТОВ, що працюють під брендом Favbet на різних ринках грального бізнесу, продемонстрували мільйонні збитки. Але при цьому благодійний фонд Favbet Foundation, заснований 2020 року компанією Favbet, у перший рік повномасштабного вторгнення рф в Україну, прозвітував про направлення до державного бюджету та на підтримку Збройних сил України та постраждалих від війни українців 193 млн грн. Звідки ж гроші у фонду, коли куди не глянь — лише збитки? Виходить, десь на стороні компанія ще має прибутки невідомого походження, з яких змогла пропіаритись на майже 200 млн грн. Що це як не пряма ознака ведення тіньового бізнесу та підтвердження, що всі ці намальовані у звітах збитки є нічим іншим, як мінімізацією податкових зобов’язань? Непоганий такий «лідер ринку». Хіба що за збитками.
Як Андрій Матюха навчився домовлятись з владою
Якщо ж офіційно Favbet — практично збитковий бізнес, окрім показових прибутків ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» лише з 2023 року, то десь група компаній має заробляти неофіційно і незаконно. Як вона робила всі 11 років перебування грального бізнесу поза законом — з 2009 по 2020 роки.
Власником групи компаній Favbet є Матюха Андрій Валерійович. Він заснував букмекерську контору «Фаворит» (саме так до нещодавного часу називався бренд FavBet) ще у 1999 році, в 2001 році він відкрив веб-сайт для прийому ставок, а вже в 2005 році мережа охоплювала більше 90 міст України і нараховувала близько 170 пунктів прийому ставок. В 2013 році компанія почала працювати в Білорусі, в 2016 році — в Румунії, в 2018-ому — в Хорватії.
Як відомо, з 2009 року в Україні був заборонений гральний бізнес, однак це не стало перепоною для Андрія Матюхи продовжувати розвивати в Україні свій вже нелегальний бізнес. Як і більшість інших бізнесменів в цій сфері, зали гральних автоматів та сайти ставок на спорт він маскував під проведення лотерей, які держава залишила легальними.
Періодично правоохоронці ловили фірми Матюхи: у 2013 році було відкрито кримінальне провадження, в рамках якого було встановлено, що підконтрольні Андрію Матюсі ТОВ «Дніпро-Вікторія», ТОВ «Фаворит Інвест», ТОВ «Фанспортклаб», ТОВ «Сучасні платіжні системи» та ТОВ «Світові платіжні системи» протягом тривалого часу здійснювали свою незаконну діяльність з організації та проведення азартних ігор, прикриваючи її ліцензіями щодо випуску та розповсюдження державної лотереї. Пізніше київська прокуратура проводила обшуки в конторах FavBet, вилучивши десятки одиниць компьютерної техніки.
В 2016 році слідчі поліції в рамках кримінального провадження №12016100040000990 навіть встановили ланцюг фірм Андрія Матюхи, через які він прокачував гроші, зароблені на букмекерьскій діяльності «Фаворит спорт». Кошти гравців надходили на рахунки ТОВ «Праймфорт» та ТОВ «Нейрон Голд», а потім переводились в інші компанії, підконтрольні Матюсі — ТОВ «Планета Спорт», ТОВ «Спорт Арена» та ТОВ «Сфера Макс». Окрім цього значна частина грошей легалізовувалась через ТОВ «Медіа Скоп Глобал» начебто за рекламні послуги для «Фаворит». Як йшлося в матеріалах провадження, незаконні надприбутки в результаті витрачались на придбання нерухомості та автомобілей.
Тоді ж СБУ навіть повідомляла про «ліквідацію» в Україні букмекерської контори «Фаворит» через те, що та фінансувала терористичну діяльність на сході України — вочевидь, виплачуючи виграші жителям окупованих районів Донбасу. Однак жодна спроба провоохоронців притягнути Андрія Матюху до відповідальності не доходила до свого логічного завершенння.
Чому? Можливо, через те, що Андрій Матюха ще з тих часів вивчив правило: з владою треба домовлятись, тоді бізнес, яким би нелегальним він не був, буде цілим і неушкодженим. У 2013 році хакери з міжнародного угруповання Anonymous зламали поштові скриньки депутатів Партії регіонів, і опублікували безліч виявлених у них листів. Серед них опинився і лист Андрія Матюхи з адреси [email protected], в якому він звертався до «регіоналів» зі скаргою на те, що його нелегальній букмекерській конторі доводиться піддаватися постійним «нальотам» правоохоронців, сплачуючи їм щомісячно 150 тисяч доларів США, через що Матюха пропонував тодішній владі Партії регіонів «співпрацювати».
«Обсяг щомісячних платежів по Україні (правоохоронним органам) становить зараз близько 150 000$, але це не дає жодної гарантії більш-менш стабільної роботи. Компанія готова співпрацювати з міністерством (внутрішніх справ) централізовано та не співпрацювати на місцях. Якщо всі наші пункти у всіх регіонах стабільно працюватимуть, ми готові збільшити обсяг щомісячних платежів до 200 000$», – звертався Андрій Матюха до влади, просячи натомість оперативну реакцію з МВС у разі чергових «нальотів» на його зали гральних автоматів.
Судячи з усього, пропозиція була прийнята — зали Матюхи продовжували працювати, а він на лаві підсудних за всі ці роки не опинився. Як тоді, так, можливо, і зараз, власнику Favbet вдається таким чином домовлятись з владою, бо і сьогодні його бізнес, не зважаючи на купу питань щодо його прозорості, не зазнає, на відміну від своїх конкурентів, жодних атак з боку правоохоронців та влади в цілому.
Як Favbet два роки безкарно приймав ставки без ліцензії
І перше з цих питань стосується діяльності Favbet в 2021-2022 роках. Як ми вже зазначили у публічному розслідуванні вище, Андрій Матюха до останнього не легалізовував свій букмекерський бізнес, взявши відповідну ліцензію лише наприкінці 2022 року. Чому? Тому що букмекерська ліцензія — найдорожча з усіх інших і коштує 108 млн грн на рік, а також тому що ставки на спорт — основний, а значить, і найприбутковіший з усіх інших бізнесів Матюхи. Ділитись прибутками з державою після стількох років нелегальної роботи, вочевидь, не хотілось.
Лише у січні 2022 року Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей направила до Favbet письмову вимогу обмежити доступ в Україні до веб-сайту www.favbet.com, з якого компанія продовжувала надавати послуги беттінгу без ліцензії. Судячи з того, що в травні 2022 року журналісти видання Delo.ua писало в своєму розслідуванні про нелегальну роботу Favbet в Україні, значить сайт на той момент продовжував вільно працювати в Україні, тож Матюха проігнорував вимогу КРАІЛ.
На початку 2022 року КРАІЛ вимагала від Favbet припинити незаконну букмекерську діяльність без ліцензії на території України
І при цьому жодних кримінальних проваджень за порушення закону про гральний бізнес, ігнорування вимог ліцензійного органу та несплату податків, він не отримав. Держава просто мовчки дочекалась, коли Андрій Матюха «дозріє» ділитись з нею прибутками та зволить отримати нарешті ліцензію на букмекерську діяльність і почне працювати в своїй країні законно.
А до того — всі просто спостерігали, як власник одного з найрозпіареніших брендів грального бізнесу продовжував працювати нелегально через ряд сайтів та дзеркал до них фактично цілих 2 роки від моменту легалізації ринку. А це, як мінімум, 216 млн грн несплачених ліцензійних зборів до державного бюджету, не рахуючи податки на доходи, що виводились у офшори.
А офшорів у Матюхи більш ніж достатньо. Фактично половина його розголуженої мережі компаній зареєстровані в юрисдикціях Кіпру, Мальти, Белізу та Великобританії. Ліцензію Кюрассао, наприклад, на сайт www.favbet.com отримала фірма Favorit United N.V., що є засновником кіпрської компанії Bintpash Ltd, яка займається прийомом та обробкою платежів гравців Favbet. Директором цієї компанії є Ігор Сосонюк, діловий партнер Андрія Матюхи. Сам Андрій Матюха особисто є бенефіціаром одразу семи компаній, зареєстрованих в Великобританії та на Мальті.
Як виглядає структура бізнесу групи компаній Favbet Андрія Матюхи: майже всі українські компанії зареєстровані на його сина Дмитра Матюху, сам же він є бенефіціаром ряду компаній в юрисдикції Великобританії та Мальти. Інфографіка BlackBox OSINT
І поки українська влада дозволяла Матюсі працювати без ліцензії в Україні, гроші користувачів сайту www.favbet.com йшли не в бюджет воюючої країни, не в її економіку, а на якусь з цих офшорних фірм Андрія Матюхи.
Як у Favbet брехали про свою роботу в росії
Друге ж питання щодо прозорості бізнесу Матюхи ще більш цікавіше. В травні 2022 року Favbet оприлюднив свою заяву, яка містила жорстке та безапеляційне твердження, що букмекер не працює в рф та Білорусі. Більше того, в компанії заявили, що вона ніколи не працювала на ринку росії. «За всю історію існування Favbet не працював на території рф… Favbet не те щоби більше не працює на ринку рф, але й не працював. Favbet не мав ані офісів, ані ліцензій, ані платіжних засобів для клієнтів, тим паче, не здійснював жодних маркетингових активностей», — йшлося у заяві, в якій при цьому було зазначено, що «реєстрація гравців з рф закрита, рахунки гравців, які колись були на сайті за 22 роки роботи — заблоковані». Тобто в рф ніколи не працювали, але рахунки гравців з рф довелось блокувати — цікаве протиріччя, чи не так? Давайте подивимось, чи правду казали в компанії Матюхи.
Навіть поверхневий аналіз російських реєстрів та баз даних одразу вказує на купу цікавих питань. Якщо Favbet ніколи не працював у рф, то навіщо ж Favbet реєстрував в цій країні свою торгівельну марку, чинність якої тривала аж до 30 грудня 2024 року — тобто буквально ще місяць тому, майже три роки з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.
Реєстрацією цієї ТМ займалось російське ТОВ «Бет Інвест», зареєстроване в москві у розпал війни на Донбасі — 17 червня 2014 року. Директором цього ТОВ значилась громадянка РФ Коцяк Тетяна Анатоліївна, що в 2015 році, до слова, зареєструвала в анексованому росією Криму індивідуальне підприємництво — російський аналог нашого ФОП.
А от товарний знак Favbet з міжнародною реєстрацією, що досі чинний на території рф і буде чинним аж до 3 березня 2030 року, бо ніхто не відкликав свідоцтво на права на цю ТМ, за даними мовсковської патентної служби, в березні 2020 року особисто реєстрував Андрій Матюха.
Факт відсутності анулювання ТМ Favbet на території росії є причиною для накладання санкцій на букмекера. Бо весною 2023 року РНБО України і президент України Володимир Зеленський наклали санкції на букмекера Parimatch як раз за дію їхньої торгівельної марки в росії після початку великої війни останньої проти України. Як писало видання «РБК-Україна», «за фактом дія ліцензійних угод на використання торгових марок Parimatch (у росії) була припинена у вересні 2022 року», хоча кіпрський холдинг «Рілліус Холдинг Лімітед», що є власником Parimatch™, стверджував, що відкликав франшизу з росії на юридичному та технічному рівнях ще у березні 2022 року.
Саме цей момент Parimatch намагався оскаржити в українських судах, подавши позов проти «РБК-Україна», але Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в результаті повністю відхилив позов групи компаній Parimatch до журналістів, фактично цим підтвердивши, що наявність торговельної марки на території іншої країни є ознакою ведення у ній господарської діяльності.
В цей же час на території рф продовжував діяти зареєстрований в росії товарний знак Favbet, який ніхто не відкликав і який був чинним до кінця 2024 року. І знову ніхто в українській владі на це не звертав увагу, санкції на букмекера ніхто не накладав, хоча ситуація аналогічна — такі самі ознаки присутності в росії, за які одна компанія потрапила в санкційний список та була позбавлена ліцензій, а інша — ні. Чим, так би мовити, діяюча в рф торгова марка Favbet краще за торгову марку Parimatch?
Ну і повертаючись до заяви Favbet про те, що вони ніколи не працювали в росії. Точно? Навіть не звертаючись до того, що сайт favbet.com всі роки російської агресії проти України приймав ставки від росіян та від жителів окупованих ними українських територій, виплачував їм виграші, про що свідчать безліч відгуків росіян на роботу букмекерської контори Favbet та Favorit в інтернеті, просте питання: якщо ви ніколи не працювали в росії, то навіщо реєстрували там товарні знаки? Ще й акурат в 2014 році, коли російські війська анексували Крим та ввели свої війська на Донбас, розпочавши там війну.
Один з багатьох відгуків російських гравців на роботу букмекера Favbet
Тоді навіщо Андрій Матюха і в 2020 році вирішив зареєструвати знак з міжнародною реєстрацією Favbet у державі-агресорі, що продовжує бути там чинним і сьогодні? І навіщо він видавав нотаріальні довіреності громадянці рф Тетяні Коцяк, директору ТОВ «Бет Інвест», на представлення його інтересів в росії?
Андрій Матюха — громадянин рф?
І навіщо йому був потрібен паспорт громадянина рф, наявність якого він постійно заперечує. В мережі можна знайти фото російського паспорту на ім’я Андрія Матюхи, але підтвердити його автентичність наразі складно. Однак, і сьогодні деякі російські реєстри демонструють, що довгий час Матюха Андрій Валерійович проходив у них саме як громадянин російської федерації впритул до 11 листопада 2022 року.
Вже маючи російське громадянство Андрій Матюха отримував в росії ідентифікаційний податковий номер 770505760695, який був дійсним з 11 жовтня 2001 року до 11 листопада 2022 року.
На сьогодні Матюха вийшов з російського громадянства, але все одно має новий ІПН 920459743181, який на сьогодні є чинним. Окрім того в російських реєстрах міститься адреса проживання Матюхи у росії: м. Москва, вул. Велика Піонерська, буд. 18, кв. 25.
Тобто власник Favbet фактично до кінця 2022 року — понад півроку від початку повномасштабної війни — залишався громадянином росії. Більше того, зараз він продовжує мати російський ІПН, що ймовірно дозволяє йому сплачувати податки до бюджету держави-агресора.
Нагадаємо, що на букмекерську контору Parimatch українська влада наклала санкції також за те, що в структуру компаній Parimatch Tech входили компанії, створені громадянами російської федерації. А тут історія така, що власник групи компаній сам особисто був громадянином рф. І знову чомусь ніхто цього не помітив, і жодних перепон для розвитку бізнесу Андрія Матюхи в Україні не створював.
Як Favbet продовжує бути присутнім у Білорусі
В своїй травневій заяві 2022 року компанія Favbet також стверджувала, що з «1 березня 2022 року Favbet зупинив оперування в Білорусі і що в цій країні повністю закриті букмекерські зали, сайт, офіс, а ліцензія здана». Але при цьому в Білорусі досі діє ТОВ «Фавбетбел», що зареєструвало в цій країні одразу чотири торгові знаки Favbet, три з яких дійсні до 2028 та 2029 років. Ця ж фірма отримувала ліцензію на букмекерську діяльність в Білорусі строком дії до 14 лютого 2024 року.
Засновниками ТОВ «Фавбетбел» на сьогоднішній день, згідно даних білоруських реєстрів, продовжує бути особисто Андрій Матюха, а також його британська компанія Andalidi Invest LTD, в якій він до осені 2022 року значився засновником і директором, а після переписав фірму на свого партнера Валерія Сокола. Директором ТОВ «Фавбетбел» є громадянин Білорусі Максим Стариченко, якому в 2021 році Матюха виписав нотаріальну довіреність на представлення його інтересів в Білорусі строком до 2024 року.
Співзасновником фірми, що є правовласником чинних в Білорусі торгівельних марок Favbet, є особисто Андрій МатюхаЯк пов’язані між собою та з Андрієм Матюхою правовласники торгових марок Favbet у росії та Білорусі. Інфографіка BlackBox OSINT
Тож, чи насправді такий «чистий» та «прозорий» новий «лідер» ринку азартних ігор України Favbet, як його називають сьогодні деякі медіа, що українські правоохоронні органи, РНБО, виконавча влада та Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей жодним чином з невідомих нам причин не реагують на цілий ряд питань до Favbet. А це ухиляння від сплати податків цілої групи компаній, що з року в рік демонструють державі збитки, нелегальна букмекерська діяльність впродовж двох років без ліцензії, наявність чинних торгівельних марок і фірм в росії та Білорусі. Чому все це українська держава пропускає повз вуха по відношенню до Favbet та не пропустила по відношенню до цілої низки інших операторів азартних ігор? Невже в української влади з’явився фаворит серед грального бізнесу, якому можна те, чого не можна іншим?
P.S. До речі, останні три роки Андрій Матюха живе далеко не в Україні. За даними BlackBox OSINT, з січня 2022 року він постійно проживає в Хорватії. За цей час він відвідав 25 країн світу, серед яких окрім європейських ще Аргентина, Ізраїль, Саудівська Аравія, США, Катар, Чилі, Уругвай, ОАЕ та Мальдіви. В Україну Матюха за час війни жодного разу не заїзжав. Цікаво, як він оформився в Хорватії і за яким паспортом — як український біженець, чи може він має ще якесь громадянство? Бо ж дія закордонного паспорту колись закінчиться, а, як відомо, українські посольства та консульства не поновлюють більше документи ухилянтам.
Процес відновлення зруйнованої Бородянки, який фінансується державним бюджетом, виявився підозрілим через участь у тендерах компаній із сумнівною репутацією. Зокрема, 1,5 мільярда гривень, виділених на відновлення міста, можуть стати джерелом нових корупційних скандалів.
За даними проєкту Bihus.Info, однією з компаній, якій планували перерахувати 376 мільйонів гривень для реконструкції багатоповерхівки, став консорціум «Відновлення». Однак перевірка виявила зв’язки компанії з кіпрськими офшорами, сумнівне фінансування та кримінальні справи її засновників.
Консорціум «Відновлення» був зареєстрований 13 грудня 2024 року — лише через тиждень після оголошення тендеру. Як з’ясувалося, його створили виключно для участі в цьому конкурсі. Один із засновників консорціуму фігурує у справах про фіктивне підприємництво, легалізацію злочинних доходів і маніпуляції на фондовому ринку.
Система YouControl також підтвердила зв’язок засновників із компаніями, які мали кримінальне минуле. Це викликає підозри, що діяльність консорціуму є лише прикриттям для заволодіння державними коштами.
Ще одним учасником тендеру став консорціум «Ветерани України», до якого входять компанії, раніше пов’язані з партією «Нові особи» Володимира Карплюка, ексмера Ірпеня. Один із співвласників цього консорціуму вже мав стосунок до іншої гучної історії — тендеру, де фігурував “мертвий” підрядник.
Після оприлюднення фактів замовник тендеру вирішив відмовити консорціуму «Відновлення» в перемозі. Однак це лише часткове вирішення проблеми, адже наявність таких гравців у тендерних процесах підриває довіру до прозорості відновлення Бородянки.
Ситуація навколо відновлення Бородянки ілюструє ширшу проблему в Україні — корупцію під час розподілу бюджетних коштів. У той час як громади очікують швидкого відновлення інфраструктури, тіньові схеми та маніпуляції на тендерах лише затягують процес і посилюють недовіру громадян.
За інформацією наших джерел в ОП, давній друг та бізнес партнер Володимира Зеленського Сергій Шефір, після звільнення з посади першого помічника залишається у постійному контакті з Президентом. Наразі Сергій Шефір займається виводом активів Володимира Зеленського в офшори.
Раніше Володимир Зеленський разом з Сергієм Шефіром та екс-головою СБУ Іваном Бакановим уже опинялись в центрі гучного міжнародного офшорного скандалу Pandora Papers через публікацію доказів переказу 40 мільйонів доларів від структур, пов’язаних із олігархом Ігорем Коломойським.
Нагадаємо, саме на Сергія Шефіра Зеленський переписав свою частку в бізнесі, коли став Президентом, а ЗМІ назвали Шефіра головним комунікатором з олігархами та неформальним куратором головного оператора атомних електростанцій Енергоатому.
Український ринок азартних ігор знову став ареною для представників країни-агресора, приваблюючи їхні інвестиції та бізнес-інтереси. Цього разу увагу залучило казино та букмекерська контора GGBet, яка отримала ліцензію майже рік тому. За даними, фактично компанія належить українському бізнесменові Максиму Кріппі, але це не заважає їй підтримувати тісні зв’язки з Росією.
Почнемо з того, що GGBet – продукт новий лише для українського ринку. А на ринок Росії він зайшов ще в 2011 році як букмекерський підрозділ казино “Вулк@н”; (запам’ятайте цю назву). Спочатку сайтом ggbet.ru керувало спеціально створене ТОВ “Бет.ру”, однак пізніше бренд став позиціонувати себе як міжнародний.
Торгова марка GGBet належить кіпрській компанії Brivio Ltd, яка також керує сайтом… казино “Вулк@н Вегас”; під торговою маркою “Вулкан”. До речі, вона є власністю російського мільярдера Олега Бойка.
“Яке відношення до цього має Кріппа?”; – запитайте ви. Пояснюємо мовою фактів.
1) Директор Brivio Ltd – Федір Федоров (це ім’я варто запам’ятати). Він також є бенефіціаром української компанії ТОВ “Новолоджик”, директором якої з 2010 по 2015 рік був Кріппа.
2) GGBet виступає генеральним спонсором кіберспортивної команди NAVI, яку у 2022 році купив Кріппа.
3) Той самий Федоров є директором One World Secretarial. Ця компанія одночасно є секретарем у кіпрського “підрозділу” NAVI, ТОВ “Бет.ру”; і кіберспортивного транслятора Maincast, що належить безпосередньо Кріппе.
Що цікаво, у березні 2023 року президент України Володимир Зеленський ввів санкції проти ТОВ “Бет.ру” та кіпрської Bevita Holding Limited, яка виступає оператором GGBet. У документі також наведено офіційний домен опальної компанії: ggbet.ru. Однак це не завадило КРАЇЛ за п’ять місяців видати ліцензію ТОВ “ГГБЕТ” із сайтом ggbet.ua. Мабуть, у штаті Комісії не знайшлося нікого, хто побачив би зв’язок між “українським” і російським казино з однаковими назвами.
Виверження “Вулк@на”
Втім, GGBet – не єдиний проект Криппи з російським шлейфом. Йому також належало ліцензоване в Україні казино “Вулк@н” (на місцевому ринку – Vulcan), брендом якого, як ми пам’ятаємо, володіє російський олігарх Бойко.
В Україні “Vulcan” працював через ТОВ “Конкуєрор”, зареєстровану на офшорну компанію “Дарлокс Лімітед”. До 2021 року її засновником був Федоров (так, той самий).
І ще один цікавий збіг. Власником української торгової марки “Вулк@н” є кіпрська “Дареос ЛТД”, а російською – “Дареос Холдинг ЛТД”. У компаній – одна і та ж адреса і структура управління. Тобто бенефіціари російського та українського казино – один і ті ж люди.
“Це зрозуміло, але тут Круппа яким боком?”; – знову запитаєте ви.
Щоб відповісти на це запитання, слід звернути увагу на компанію EvoPlay.
EvoPlay – один із найбільших виробників азартних ігор з офісами в Україні, Чехії та на Кіпрі. Зокрема, клієнтом компанії є російський “Вулк@н”. За версією СБУ та за даними учасників ринку, реальним власником EvoPlay є Максим Кріппа. Це також опосередковано підтверджує сервіс GetContact, де бізнесмен фігурує як “Максим Кріппа EvoPlay”. А тепер найцікавіше.
У 2015 році EvoPlay подала скаргу проти росіянини Тимура Зінгашина за використання ним домену “Вулк@н” у рф. У документах заявник зазначає, що отримав право на використання ТМ від російської компанії Ritzio International Group.
Ще раз: українська “IT-компанія” вже під час війни не просто береться розвивати російський бізнес, а й захищає його у суді.
У квітні цього року ТОВ “Конкуєрор” подало заяву про відкликання ліцензії. Як розповіли нам учасники ринку, над “Vulc@n”ом згущалися хмари – і Кріппа вирішив піти з ринку до того, як його дітище потрапить під санкції.
Що це дало Кріппе? Можливість спокійно “доїти” відразу два ринки: поки “Вулк@н” продовжує працювати в Росії, в Україні його місце зайняв псевдоукраїнський проект GGBet. І, схоже, його чіткий проросійський шлейф поки що нікого не турбує.