Позначка: офшори

  • Як $1,5 млрд для аграріїв перетворилися на приватний «кеш» Іванющенка

    Як $1,5 млрд для аграріїв перетворилися на приватний «кеш» Іванющенка

    Юрій Бутусов видалив свою статтю від 2014 року, де описував, як у 2013-му Роберт Бровді, нині відомий як командир у ЗСУ «Мадяр», був фігурантом гучної фінансової афери. Йдеться про $1,5 млрд китайського кредиту, який мав підтримати українських аграріїв, але замість цього опинився у кишенях людей з найближчого оточення Януковича.

    Кредит Україна отримала від Ексімбанку Китаю під державні гарантії. За офіційною схемою, «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ГПЗКУ) повинна була закупити зерно у фермерів і поставити його китайській стороні. Реальність виявилася іншою.

    Тодішній топ-менеджер ГПЗКУ Роберт Бровді, близький соратник Юрія Іванющенка («Юри Єнакієвського»), організував перекидання потоків зерна через офшорні компанії на Кіпрі. Внаслідок цього і гроші, і зерно зникли з офіційних контрактів. Українські аграрії залишилися без виплат, а Китай — без обіцяних поставок.

    Бюджет же України отримав інше — багатомільярдні борги. Фактично держава стала гарантом чужої корупційної оборудки.

    Ця афера стала однією з найбільш показових у часи Януковича: схема прикривалася «державним інтересом», а насправді була приватним бізнесом кримінальних авторитетів. Вона оголила головну хворобу тодішньої влади — безкарність і тотальне використання міжнародних угод для збагачення вузького кола осіб.

    І хоча про схему писали ще десять років тому, питання залишається відкритим: хто відповість за розкрадання $1,5 млрд, які мали працювати на українську економіку?

  • 184 млрд гривень «зекономлені», але чи безпечна «Дія» для України?

    184 млрд гривень «зекономлені», але чи безпечна «Дія» для України?

    Останні заяви віце-прем’єра Михайла Федорова про економію в 184 мільярди гривень, яку нібито принесла Україні цифрова платформа «Дія» за п’ять років, викликають чимало запитань. Підрахунки економії включають зменшення вартості послуг, сотні мільйонів зекономлених годин та мільярди гривень, які нібито вдалося врятувати від корупційних схем.

    Проте за блискучими цифрами ховаються серйозні ризики для держави. Ключовим фінансовим оператором «Дії» є ТОВ «ФК Єдиний простір» — компанія з фіктивними працівниками, мізерними активами та мільярдними обсягами платежів. Ця структура пов’язана з гральним сервісом #PinUp, який контролювали російські бенефіціари та продовжує працювати через офшори та дзеркала у РФ.

    Ще один учасник ринку — FavBet — системно використовує російську платіжну систему «Даймонд Пей» для виводу коштів за кордон. У схемах задіяні фіктивні компанії, благодійні фонди та навіть державні банки.

    Проєкти Cosmolot/Cosmobet, пов’язані з росіянином Сергієм Токарєвим, отримали доступ до податкових пільг та держпідтримки через режим «Дія.City». У 2024 році з рахунків пов’язаних структур було арештовано 700 млн грн, а загальні втрати бюджету оцінюють у понад 1,2 млрд грн.

    Криптобіржа WhiteBit, інтегрована в державні проєкти («Дія», UNITED24), опрацювала щонайменше $3 млрд, частина яких — результат відмивання коштів. Контроль здійснює родина екс-депутата ОПЗЖ Дмитра Шенцева, а публічне обличчя проєкту Володимир Носов переховується за кордоном.

    На цьому тлі залишається відкритим питання: чи можна вважати економію в 184 млрд гривень успіхом, якщо держресурси фактично стали доступні для російських капіталів, фіктивних компаній та тіньових IT-схем?

  • Скандал довкола таксі Uklon: як сервіс працює поза законом і виводить прибутки за кордон

    Скандал довкола таксі Uklon: як сервіс працює поза законом і виводить прибутки за кордон

    Сервіс таксі Uklon опинився в центрі нового скандалу, який викликав хвилю обговорень в українському інформаційному просторі. За повідомленнями, один із пасажирів, користуючись платформою, замість поїздки за вказаною адресою був доставлений водієм на блокпост, де проводилася перевірка документів військовозобов’язаних. У результаті чоловік був мобілізований без можливості підготовки чи попередження.

    Інцидент підняв питання: чи діяв водій із власної ініціативи, чи виконував «неофіційні вказівки». У будь-якому випадку ситуація ставить під сумнів основні принципи, якими має керуватися сервіс таксі — безпека та неупереджене ставлення до клієнтів.

    Uklon і раніше привертав увагу своєю діяльністю. Зокрема, численні поїздки в нічний час, попри дію комендантської години, викликають закономірне запитання: хто і на яких підставах надає перепустки водіям сервісу?

    Жодна з компаній, пов’язаних із Uklon, не має ліцензії на таксомоторну діяльність та навіть не зареєстрована з відповідним видом економічної діяльності. Це фактично означає, що сервіс працює поза правовим полем, не виконуючи вимог, які обов’язкові для легальних перевізників.

    Не менш гострі питання виникають у фінансовій площині. Ключові права на торговельні марки, програмне забезпечення та інші активи зареєстровані на офшорну компанію Uklon Ltd. Це свідчить про схему мінімізації або повного уникнення оподаткування в Україні. Прибутки, зароблені в країні під час війни, виводяться за кордон, залишаючи державний бюджет без важливих ресурсів.

    Скандал із мобілізацією пасажира лише підсилив сумніви у прозорості та доброчесності бізнес-моделі Uklon. В умовах війни, коли кожна гривня та кожне рішення мають стратегічне значення, такі практики виглядають особливо цинічними.

  • Забудовник Максим Микитась знову опинився в центрі скандалу через погрози суддям у Telegram

    Забудовник Максим Микитась знову опинився в центрі скандалу через погрози суддям у Telegram

    Скандальний забудовник Максим Микитась знову опинився у центрі суспільного резонансу — цього разу через публічні погрози суддям. У своєму Telegram-каналі він звернувся до судді Апеляційного господарського суду з прізвищем Барсук, звинувативши її у нібито зв’язках із росіянами та пообіцявши «з’ясувати все особисто на суді».

    «Пані суддя апеляційного суду — Барсук! Завтра особисто на суді з’ясую, скільки ти грошей у росіян узяла, що за це маєш зробити, і в очі твої подивлюся», — писав Микитась.

    Хоча дописи згодом були видалені, скандал набув публічності. Забудовник навіть натякнув на власні «зв’язки» у Вищій раді правосуддя, через які він нібито може впливати на вручення підозр суддям.

    Цей випадок особливо показовий з огляду на минуле Микитася. У 2019 році він став фігурантом справ про махінації, рейдерство та викрадення, зокрема юриста у центрі Києва. Його ім’я нерозривно пов’язане з історією занепаду державної компанії «Укрбуд». Під його керівництвом один із найбільших забудовників країни перетворився на приклад масштабних зловживань, залишивши десятки тисяч інвесторів без житла.

    У 2024 році «Укрбуд» було приватизовано — 100% акцій придбала компанія «ТЕХНО-ОНЛАЙН», яка має мінімальні фінансові обіги, але, за журналістськими розслідуваннями, пов’язана з російським бізнесом. Це породило нові питання про прозорість процесу та вплив олігархічних груп.

    Ключову роль у схемах відчуження активів відіграє юрист Тарковський, представник дружини Микитася. Через компанії-прокладки «Метробуд», T&A Industries та «Київметробуд» простежується зв’язок із російським бізнесменом Кияшком, колишнім керівником «Вагонмашу», прописаним у Москві до 2017 року.

    Приватизація «Укрбуду», публічний тиск на суддів та залучення осіб із впливом у вищих ешелонах влади створюють враження про цілеспрямовану кампанію Микитася з уникнення відповідальності. Тим часом тисячі ошуканих інвесторів залишаються без житла, а стратегічні активи фактично відходять у руки людей зі сумнівною репутацією.

  • Прикордонник оформив втечу олігарха Боголюбова потягом під виглядом іншої особи

    Прикордонник оформив втечу олігарха Боголюбова потягом під виглядом іншої особи

    Втеча співзасновника «ПриватБанку» Геннадія Боголюбова стала черговим скандалом, що оголив слабкість українських інституцій. Олігарх, який десятиліттями заробляв мільйони на фінансових та промислових схемах, залишив країну під чужим іменем і за сприяння високопосадовців прикордонної служби.

    За офіційними даними, для перетину кордону він скористався закордонним паспортом 67-річного волинянина Миколи Сюмака, котрий ще у 2022 році заявив про втрату документа. Виїзд потягом «Київ – Хелм» не був відображений у базах даних прикордонників.

    Організацію схеми слідство пов’язує з начальником групи інспекторів прикордонної служби «Ягодин» Володимиром Макаренком. Саме він відсканував чужий паспорт, поставив печатки й не провів жодної перевірки купе. За даними джерел, Макаренко зайшов до вагона вночі під виглядом передачі «подарунку» від голови ДПСУ Сергія Дейнеко.

    Втім, усі деталі вказують, що прикордонник діяв не самостійно. Згідно з неофіційними версіями, виїзд олігарха узгоджували на рівні керівництва ДПСУ. Дейнеко начебто дав «добро» в обмін на гарантії від НАБУ уникнути переслідувань у власних корупційних справах. Умовою було те, що Боголюбов дозволить спецслужбам використовувати його квартиру для технічного спостереження за бізнесменом Тимуром Міндічем.

    Ключову роль у прикритті схеми відігравав командир Волинського прикордонного загону Сергій Лозінський. Під час обшуку в його будинку ДБР виявило 1 млн доларів готівкою — ймовірну «винагороду» за успішну операцію. Згодом Лозінського перевели до Краматорська з обіцянкою генеральського звання, а Макаренку забезпечили адвоката та оплату застави в обмін на мовчання.

    Давні зв’язки між учасниками схеми простежуються ще з Мостиського прикордонного загону, де служили і Дейнеко, і Макаренко. Тоді останній мав репутацію «касира» контрабанди.

    Втеча Боголюбова — це не просто спроба втекти від відповідальності. Це демонстрація того, як державні ресурси роками використовуються для приватного збагачення. Олігарх контролював низку компаній, через які виводилися гроші з «ПриватБанку», займався нелегальним експортом зерна через термінал «Боріваж», а також разом із Коломойським і Хомутинніком мав частку в «Укрнафтобурінні», що експлуатувало державне Сахалінське родовище через офшори.

    Прибутки від використання українських надр і активів осідали у кишенях приватних структур, тоді як держава залишалася без доходів. Ба більше, експерти не виключають, що ці схеми могли мати приховані зв’язки з російськими спецслужбами.

    Втеча Боголюбова стала лакмусовим папірцем того, що в Україні досі можливо «купити» вихід із країни навіть на тлі війни. Поки кордон можна перетнути за чужим паспортом, а керівництво державних органів домовляється заради власного захисту, країна залишається вразливою не лише перед ворогом ззовні, але й перед внутрішніми зрадниками.

  • Викрито фінансові махінації на ринку електроенергії за участю компаній Ахметова та офшорів

    Викрито фінансові махінації на ринку електроенергії за участю компаній Ахметова та офшорів

    Слідство встановило можливу участь низки українських енергетичних компаній, пов’язаних з Рінатом Ахметовим, у схемах маніпулювання ринком електроенергії. Серед підозрюваних – ТОВ «ДТЕК», «Дніпровські енергетичні послуги», «Київські енергетичні послуги», «Донецькі енергетичні послуги» та «ДТЕК ЕСКО». Окрім цього, у розслідуванні фігурують офшорні структури Fabcell Ltd (Кіпр) та Gelion Properties Ltd (Британські Віргінські Острови).

    За матеріалами кримінального провадження №12025100000001084 від 29 серпня 2025 року, компанії підозрюються у використанні занижених цін при укладенні договорів з бюджетними установами, з подальшим підвищенням тарифів через додаткові угоди. Також перевіряється створення штучного дефіциту електроенергії, перепродаж ресурсів «Енергоатому» та виведення коштів через офшори.

    Слідство наголошує, що організатори схем контролювали фінансові потоки, маніпулювали бухгалтерською звітністю та здійснювали транскордонні операції. Це дозволяло уникати державного фінансового контролю, занижувати податкові зобов’язання та легалізовувати доходи, отримані злочинним шляхом.

    На даний момент тривають заходи зі встановлення кола причетних осіб, дослідження механізмів виведення капіталу та оцінки збитків державному бюджету. Представники слідства також звертають увагу на можливу зацікавленість окремих суддів у збереженні незаконних схем, через що частина скарг залишалася без задоволення.

    Розслідування перебуває на активній стадії, а суспільство обіцяють регулярно інформувати про його хід та результати.

  • “Брат ухилянт”: що відомо про  Віталія Свириденко

    “Брат ухилянт”: що відомо про Віталія Свириденко

    Напередодні призначенням Юлії Свириденко новим очільником уряду спалахнув скандал, пов’язаний із її рідним братом – Віталієм Свириденко, який будучи військовозобов’язаним переховується від проходження служби у Лондоні.

    Про це на своїй офіційній сторінці в Фейсбук повідомила депутатка Мар’яна Безугла. За її словами, він поїхав “вчитися в Лондон у 36 років” і не повернувся. Вона публічно звернулась до Юлії Свириденко з вимогою дати пояснення.

    “У мене зараз одне питання, про яке вирішила не мовчати, оскільки не отримала відповіді непублічно: Чому рідний брат Юлії Свириденко, Віталій, виїхав вчитись до Лондона і не повернувся?”, – пише Безугла.

     Мар’яна Безугла також зазначила, що брат Свириденко є очільником Чернігівської обласної федерації стрільби й видавав сертифікати ще в листопаді 2021 року, коли Росія вже активно готувала повномасштабне вторгнення, з натяком та той факт, що у Віталія Свириденко немає законних підстав не служити в армії.

    Також, за інформацією журналіста Володимира Бондаренко, брат Юлії Свириденко – Віталій Свириденко – є співзасновником благодійного фонду “Свята Покрова”. Іншим засновником є Олег Дарієнко – фігурант корупційної справи щодо масштабного привласнення державної землі, у якій також фігурує колишній міністр агрополітики Микола Сольський. У 2022-2024 роках Сольський перебував у підпорядкуванні теперішнього прем’єр-міністра  Юлії Свириденко, яка як відповідала за агросектор.

    За версією НАБУ, йдеться про незаконне заволодіння понад 2,5 тисячами гектарів державної землі на суму 290 млн грн і спробу захопити ще 3,3 тисячі гектарів. Суд нещодавно відпустив Дарієнка під заставу. При цьому він є керівником фермерського господарства, що володіє понад 2 тисячами гектарів сільгоспземель.

    Нагадаємо, згідно даних системи ЧЕСНО, Свириденко Віталій Анатолійович у 2020 році був обраний до Чернігівської обласної ради 8-го скликання від  політсили СЛУГА НАРОДУ. Це друга спроба Віталія Свириденко пройти у політику – перша була у 2012 році, по 206-му мажоритарному округу і закінчилась невдачею.

    Саме з діяльністю  Віталія Свириденко в якості депутата Чернігівської обласної ради пов’язаний скандал з імовірним виводом в офшори коштів, отриманих корупційним шляхом.

  • «Столиця Груп» фігурує у справі про можливе відмивання грошей і ухилення від податків

    «Столиця Груп» фігурує у справі про можливе відмивання грошей і ухилення від податків

    У столиці виявлено масштабну схему виведення та легалізації коштів, яку, за попередніми даними, реалізовували через забудовника ТОВ «СТОЛИЦЯ ГРУП» (ЄДРПОУ 36175203). Як з’ясувалося, компанія використовувала складну мережу фіктивних правочинів, афілійованих фірм за кордоном і підставних осіб для переведення активів за межі України.

    За наявною інформацією, до схеми залучались компанії з Кіпру (Elakol Developments Ltd, Koksi Holding Ltd), Великої Британії (Sticktop Ltd, S.G. Stolitsa Group Ltd) та Словаччини (FIBIS s.r.o.). Через них здійснювалися фіктивні інвестиції, обміни активів та рух коштів, пов’язаних із реалізацією об’єктів нерухомості в Києві.

    ТОВ «СТОЛИЦЯ ГРУП» пов’язане з Владиславою Молчановою, яка є співзасновницею компанії, але формально не фігурує серед бенефіціарів. Попри це, вона, за наявними даними, зберігає фактичний контроль над компанією. Серед інших співвласників — її син Іван Молчанов та троє громадян Литви. Основна частка (89%) належить кіпрській Elakol Developments Ltd.

    Компанія має неоднозначну історію: з 2008 по 2015 роки вона отримала понад 200 гектарів державної землі від ДП «Пуща-Водиця», що, за оцінками, спричинило збитки державі на понад 380 млн грн. Також у ЖК «Варшавський Плюс» зафіксовано перевищення щільності забудови у 2,2 раза, що спричинило навантаження на міську інфраструктуру.

    Особливу увагу правоохоронців привернули активи, зареєстровані на іноземні компанії, зокрема — елітна вілла на Лазуровому узбережжі Франції вартістю понад 20 млн євро, оформлена на Koksi Holding Ltd. Дані свідчать про зв’язки між Молчановою та її колишнім чоловіком, які, ймовірно, продовжують спільно керувати активами навіть після офіційного розлучення.

    Наразі діяльність компанії та її пов’язаних структур перевіряється на предмет можливого відмивання коштів, ухилення від сплати податків та незаконного збагачення. Попри викриття численних порушень, ситуація лишається без офіційного втручання силових органів.

  • НАБУ оголосило підозру колишньому голові Міністерства охорони здоров’я

    НАБУ оголосило підозру колишньому голові Міністерства охорони здоров’я

    НАБУ та САП повідомили про нову підозру колишньому голові Міністерства охорони здоров’я та ексдиректору ДП «Поліграфкомбінат «Україна» Максиму Степанову. Його звинувачують у корупційній схемі з багатомільйонними роялті та відмиванні грошей через офшори.

    За версією слідства, під час керівництва державним поліграфічним комбінатом Степанов організував отримання неправомірної вигоди у вигляді авторських прав на захисні елементи для українських закордонних паспортів та ID-карток. Ці елементи були розроблені французькою компанією, яка погодилася передати права в обмін на можливість стабільно постачати свою продукцію державному підприємству.

    У період з 2018 по 2021 рік на рахунки естонської компанії, яка фігурує у справі як інструмент для отримання роялті, надійшло близько 7 мільйонів євро. Ці кошти, за даними НАБУ і САП, легалізовувалися через офшорні структури, підконтрольні Степанову.

    Слідство також встановило, що частина коштів — зокрема, 124,8 тис. доларів — були переведені на рахунок доньки підозрюваного. Це може свідчити про спроби замаскувати справжнє походження грошей та їх остаточних бенефіціарів.

    Попередня підозра Степанова стосувалася зловживань службовим становищем, а також отримання вигоди у результаті змови. Однак нинішнє обвинувачення суттєво розширює коло можливих злочинів — від комерційного підкупу до повноцінної легалізації кримінальних доходів.

    Ця справа вкотре демонструє, як навіть стратегічні державні функції — на кшталт захисту документів громадян — можуть ставати джерелом особистого збагачення для посадовців, якщо система контролю та підзвітності не працює належним чином.

  • Будівельна павутина Молчанової: офшори, політика і вілли на мільйони

    Будівельна павутина Молчанової: офшори, політика і вілли на мільйони

    Столичний забудовник Stolitsa Group, який стоїть за такими проєктами як ЖК «Варшавський квартал», ТРЦ «Ретровіль» та ЖК «Ліпінка», — це не просто будівельна компанія. За нею розгорнута складна мережа юридичних осіб, офшорів і партнерських зв’язків, які сягають Кіпру, Великої Британії, Словаччини і тісно переплетені з українськими політиками та забудовниками.

    На сьогодні ТОВ «Столиця груп» формально належить сину відомої бізнесвумен Владислави Молчанової — Івану, трьом литовським бізнесменам та кіпрській компанії Elakol Developments Ltd. Ця ж структура контролює британську Stolitsa Group London Ltd, яку в липні 2024 року перейменували на Sticktop Ltd.

    Кіпрська Elakol Developments, зареєстрована у 2008 році та очолювана Єкатериною Торалою, є головним акціонером і фігурує у низці пов’язаних компаній. Зокрема, вона володіє Alliance 1903 Ltd у Великій Британії, створеною після початку повномасштабного вторгнення. До її керівництва входили Іван Молчанів, литовці Маріна Познякова, Агне Рузгієне та Раймондас Туменас.

    Пізніше до компанії долучилась Armiks DK Estate Ltd — структура зі сфери впливу скандального екскерівника «Київміськбуду» Ігоря Кушніра. Кіпрську гілку його бізнесу очолює Юлія Ясіна, яка керує компанією Koksi Holding Ltd — на неї оформлена вілла на Лазурному узбережжі вартістю 20 млн євро.

    Ще одна нитка — словацька компанія FIBIS s.r.o., заснована Владиславою Молчановою та її колишнім чоловіком Олегом. Попри розлучення, пара досі керує компанією разом. У 2022 році до співзасновників додалась Aksioma Collective AIF V.C.I.C. Ltd, ще одна кіпрська фірма, пов’язана як із Молчановою, так і з Кушніром.

    Фінансові показники компаній свідчать про активну діяльність: Alliance 1903 Ltd лише за 2023 рік мала оборотні активи понад 1 млн фунтів стерлінгів.

    Цікава також адресна прив’язка: компанія Elakol Developments зареєстрована в одному офісі з Nambel Holdings Ltd, яку теж очолює Торала. Ця структура напряму пов’язана з київським забудовником «Відрада-буд», де ключову роль відіграє Христина Обухівська — сестра депутата Київради Дениса Москаля. Москаль, у свою чергу, є партнером Молчанової і представником «Батьківщини», партії, яку вона фінансово підтримує. А ще у минулому він був помічником Андрія Портнова — соратника Януковича, який має власний бізнес у Словаччині, як і Молчанова з колишнім чоловіком.

    Цей клуб пов’язаних осіб із забудовницького, політичного й офшорного світу демонструє не лише розгалуженість бізнес-структур Молчанової, а й системний підхід до впливу в Києві, ЄС та офшорах, де крутяться мільйони.