Daypolitico

Позначка: охорона здоров’я

  • Група інвалідності залежатиме не лише від діагнозу: МОЗ оновило правила оцінювання

    Група інвалідності залежатиме не лише від діагнозу: МОЗ оновило правила оцінювання

    Міністерство охорони здоров’я України затвердило нові методичні документи, які мають уніфікувати підхід до встановлення інвалідності. Відтепер експертні команди отримають додаткові інструменти для комплексного оцінювання стану людини. Важливим буде не лише медичний діагноз, а й те, наскільки захворювання обмежує повсякденне життя, працездатність, пересування та можливість самостійно себе обслуговувати.

    Про це 30 жовтня повідомило Міністерство охорони здоров’я України.

    У відомстві пояснили, що затверджені документи покликані зробити оцінювання більш послідовним, прозорим та обґрунтованим. Лікарі повинні враховувати не тільки результати обстежень, а й реальні труднощі, з якими людина стикається через порушення здоров’я.

    Йдеться про настанову із систематизованим підходом до оцінювання функціональних порушень за різних захворювань, а також методичні рекомендації з практичними прикладами проведення оцінювання.

    Документи підготували після консультацій із представниками медичної спільноти, громадських організацій та органів державної влади.

    Основна ідея полягає в тому, що однаковий діагноз не завжди означає однаковий рівень обмежень.

    Наприклад, двоє пацієнтів можуть мати однакове захворювання, однак один із них здатний самостійно пересуватися, працювати та виконувати побутові справи, тоді як іншому потрібна постійна допомога.

    Саме ці відмінності мають враховувати експертні команди під час ухвалення рішення.

    У МОЗ наголошують, що наявність певної хвороби сама по собі не означає автоматичного встановлення конкретної групи інвалідності. Остаточний висновок залежатиме від індивідуального стану людини та ступеня стійких обмежень її життєдіяльності.

    Нову настанову зможуть використовувати як лікарі, які направляють пацієнтів на оцінювання, так і експертні команди, що безпосередньо розглядають справи.

    У документі систематизували підходи до оцінювання наслідків різних захворювань і станів.

    Зокрема, йдеться про онкологічні, серцево-судинні, неврологічні, психічні та ендокринні захворювання, патології опорно-рухового апарату, наслідки травм та інші порушення здоров’я.

    Для відповідних груп станів передбачили опис характерних функціональних порушень, рекомендовані клінічні шкали, тести та орієнтовні переліки обстежень.

    Також лікарі використовуватимуть категорії Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я.

    Цей підхід дозволяє оцінювати не лише медичні показники, а й те, як стан здоров’я впливає на можливості людини в реальному житті.

    Однією з важливих особливостей нових рекомендацій стане врахування сукупного впливу кількох захворювань.

    Раніше пацієнти нерідко стикалися з ситуаціями, коли кожне захворювання розглядалося окремо, хоча разом вони могли суттєво погіршувати функціональний стан.

    Тепер у методичних рекомендаціях окремо наголошують на необхідності комплексної оцінки.

    Наприклад, якщо людина одночасно має захворювання серця, порушення опорно-рухового апарату та хронічний больовий синдром, експертна команда повинна оцінити їхній спільний вплив на пересування, витривалість і можливість виконувати повсякденні дії.

    При цьому сама кількість діагнозів не визначатиме групу інвалідності автоматично. Вирішальним залишатиметься ступінь функціональних обмежень.

    Методичні рекомендації також містять практичні приклади проведення оцінювання.

    Лікарям пропонують аналізувати медичну документацію, опитувати пацієнта, проводити огляд та, за потреби, застосовувати функціональні тести.

    Особливу увагу приділятимуть здатності людини самостійно виконувати основні життєві дії.

    Зокрема, оцінюватимуть можливість пересуватися, доглядати за собою, орієнтуватися, спілкуватися, навчатися та працювати.

    Важливими будуть не лише формальні результати тестів, а й те, чи може людина виконувати відповідні дії регулярно, безпечно та без надмірного болю або виснаження.

    Наприклад, пацієнт може фізично пройти певну відстань під час короткого огляду, однак це не завжди означає, що він здатний щодня долати її без сторонньої допомоги.

    Так само враховуватимуть випадки, коли людина може виконувати побутові справи лише частково або потребує значного часу на відновлення після фізичного навантаження.

    У рекомендаціях також передбачено оцінювання потреби у сторонньому догляді, допоміжних засобах та реабілітації.

    Окремо МОЗ звертає увагу на необхідність уникати зайвих медичних обстежень.

    Додаткові дослідження призначатимуть лише тоді, коли наявної інформації недостатньо для ухвалення обґрунтованого рішення.

    Це має зменшити навантаження на пацієнтів і дозволити використовувати вже наявні медичні документи, результати лікування та реабілітації.

    Водночас нові методичні рекомендації не означають, що всім людям із встановленою інвалідністю необхідно терміново проходити повторне оцінювання.

    МОЗ повідомило про вдосконалення інструментів роботи експертних команд. Окремого рішення про загальний перегляд чинних груп інвалідності у зв’язку із затвердженням цих документів не оголошували.

    Нагадаємо, з 1 січня 2025 року в Україні замість медико-соціальних експертних комісій запрацювала система оцінювання повсякденного функціонування людини.

    Відповідні рішення ухвалюють експертні команди лікарів на базі закладів охорони здоров’я.

    Для проходження оцінювання пацієнт отримує електронне направлення від лікуючого лікаря. Експертна команда аналізує медичні документи та визначає ступінь обмеження життєдіяльності.

    За результатами розгляду можуть ухвалювати рішення не лише щодо встановлення інвалідності, а й стосовно потреби в реабілітації, допоміжних засобах або сторонньому догляді.

    Оновлені рекомендації мають допомогти лікарям застосовувати єдині принципи оцінювання незалежно від конкретного діагнозу чи медичного закладу.

    Таким чином, головним акцентом під час встановлення інвалідності залишатиметься не сама назва захворювання, а його реальний вплив на життя людини. Експертні команди враховуватимуть стійкість порушень здоров’я, сукупність захворювань, здатність до самообслуговування, пересування та роботи, а також необхідність сторонньої допомоги.

    Нові документи повинні зробити цей процес більш стандартизованим і допомогти лікарям ухвалювати рішення з урахуванням індивідуальних потреб кожного пацієнта.

  • Фармринок знову під атакою: після складів Росія знищила завод «Кусум» у Сумах

    Фармринок знову під атакою: після складів Росія знищила завод «Кусум» у Сумах

    Російська атака вранці 4 жовтня зруйнувала виробничий майданчик фармацевтичної компанії «Кусум» у Сумах. Підприємство випускало препарати для лікування серцево-судинних захворювань, діабету, хвороб шлунково-кишкового тракту, а також засоби від кашлю та алергії.

    Унаслідок удару загинув працівник заводу Євген Мірошниченко, який із 2009 року працював в інженерному відділі підприємства. Компанія наразі оцінює масштаби руйнувань і не називає ані суму збитків, ані строки можливого відновлення виробництва.

    У «Кусум» заявили, що працюють над тим, щоб не допустити перебоїв із постачанням ліків. Компанія має виробничі потужності в Індії — в Індорі та Бхіваді, тому за потреби частину виробничих процесів можуть перебудувати та компенсувати українські обсяги імпортом.

    Це вже не перша втрата компанії через російські удари. Раніше було знищено її склад, однак підприємство продовжило роботу. Тепер під удар потрапив безпосередньо виробничий майданчик.

    Атака на «Кусум» відбулася на тлі серії ударів по фармацевтичній інфраструктурі України. Від початку вересня російські атаки пошкодили щонайменше кілька складів із ліками, серед них об’єкти дистриб’юторів БаДМ, «Оптіма-Фарм», «Біокон» та «Вента ЛТД». Водночас Міністерство охорони здоров’я наразі не фіксує системного дефіциту ліків по країні, хоча в окремих регіонах виникали локальні перебої.

     

  • Смертельний вірус стрімко поширюється: у Конго кількість жертв Еболи перевищила тисячу

    Смертельний вірус стрімко поширюється: у Конго кількість жертв Еболи перевищила тисячу

    У Демократичній Республіці Конго різко погіршилася ситуація зі спалахом вірусу Ебола. За останні два тижні кількість інфікованих і померлих зросла майже на 67%, а число підтверджених жертв небезпечної хвороби вже перевищило одну тисячу. Про це повідомляє Reuters із посиланням на Інститут громадського здоров’я ДР Конго.

    Станом на 23 липня в країні офіційно підтверджено 2536 випадків зараження вірусом Ебола. Водночас кількість летальних випадків перевищила позначку у 1000. Ще 22 липня офіційна статистика повідомляла про 999 померлих, однак лише за добу ця цифра зросла. Медики зазначають, що ще кілька тижнів тому кількість жертв була майже на дві третини меншою, що свідчить про стрімке прискорення поширення інфекції.

    Нинішній спалах викликаний рідкісним штамом Бундібугіо, який вважається одним із найнебезпечніших різновидів вірусу Ебола. На сьогодні для цього штаму не існує схвалених вакцин або специфічного лікування. За оцінками фахівців, рівень смертності серед інфікованих може досягати близько 40%, що робить ситуацію особливо загрозливою.

    Найскладніша епідеміологічна ситуація спостерігається у східних провінціях Ітурі та Північне Ківу. Саме там фіксують найбільшу кількість нових випадків зараження. Водночас боротьбу з епідемією суттєво ускладнює нестабільна безпекова ситуація. У регіоні діють озброєні угруповання, які здійснюють напади на медичні установи та гуманітарні місії. Крім того, лікарі стикаються з дефіцитом медикаментів, нестачею персоналу та поширенням дезінформації серед місцевого населення.

    Через складну ситуацію медикам не вдається своєчасно відстежувати всі контакти інфікованих людей, що значно підвищує ризик подальшого поширення захворювання. Фахівці наголошують, що саме оперативне виявлення контактних осіб є одним із ключових інструментів стримування епідемії.

    Водночас у сусідній Уганді, куди також потрапили окремі випадки зараження, ситуацію вдалося взяти під контроль. За інформацією місцевої влади, нових випадків інфікування там не реєстрували з кінця червня. Наразі країна проходить 42-денний період епідеміологічного спостереження, після завершення якого, за відсутності нових випадків, зможе офіційно оголосити про завершення спалаху.

    Експерти неодноразово попереджали про ризик масштабного поширення вірусу. Раніше Всесвітня організація охорони здоров’я заявляла, що нинішній спалах Еболи в Африці може перевершити за масштабами епідемію 2014 року, яка стала однією з найсмертоносніших в історії. Також у червні було зафіксовано перший випадок цього захворювання в Європі — інфікованого чоловіка виявили у Франції.

  • Рекордна спека у Франції призвела до різкого стрибка смертності

    Рекордна спека у Франції призвела до різкого стрибка смертності

    Рекордна хвиля спеки, яка накрила Францію наприкінці червня, спричинила різке зростання смертності в регіоні Іль-де-Франс. Нові офіційні оцінки свідчать, що кількість померлих перевищила очікуваний рівень більш ніж удвічі, а найбільше від екстремальної температури постраждали люди похилого віку.

    Про це повідомляє Le Monde з посиланням на оновлені дані французького агентства охорони здоров’я.

    За інформацією відомства, у період із 22 по 28 червня в Іль-де-Франс було зафіксовано надлишкову смертність на рівні 122% порівняно зі звичайними показниками для цього часу року. У числовому вимірі це означає 1565 додаткових смертей, тоді як загальна кількість померлих у регіоні за цей тиждень сягнула майже 3000 осіб.

    Фахівці зазначають, що найвразливішою категорією населення стали люди віком понад 65 років. Саме на них припало 82,4% усіх зареєстрованих смертей. Водночас експерти не виключають, що навіть ці показники можуть бути нижчими за реальні, адже частина випадків ще могла не потрапити до остаточної статистики.

    Нинішні оцінки суттєво відрізняються від попередніх, які були оприлюднені на початку липня. Тоді повідомлялося про понад 2000 надлишкових смертей по всій Франції, що відповідало приблизно 30-відсотковому зростанню смертності на національному рівні та понад 62-відсотковому – в Іль-де-Франс.

    Як пояснюють у французькому агентстві охорони здоров’я, перші підрахунки були неповними, оскільки ґрунтувалися виключно на електронних свідоцтвах про смерть. Крім того, порівняння проводилося з попереднім тижнем, який також уже характеризувався аномально високими температурами, що могло применшити реальний масштаб наслідків.

    Нові ж дані враховують як електронні, так і паперові свідоцтва про смерть. Також аналітики порівнювали кількість летальних випадків не з попереднім аномальним тижнем, а зі звичайним середнім рівнем смертності для цього періоду року. Саме тому оновлені показники виявилися значно вищими.

    Після завершення першої хвилі спеки у Франції настало короткочасне похолодання, однак воно не призвело до швидкого повернення смертності до звичних показників. За даними агентства, вже наступного тижня надлишкова смертність в Іль-де-Франс усе ще перевищувала 200 випадків.

    Фахівці наголошують, що вплив екстремальної спеки на здоров’я населення не обмежується лише безпосередніми наслідками перегріву організму, такими як гіпертермія чи зневоднення. Частина ускладнень проявляється із затримкою у кілька днів, особливо серед літніх людей та пацієнтів із серцево-судинними або хронічними захворюваннями. Саме тому смертність після пікових температур часто залишається підвищеною навіть після тимчасового зниження спеки.

    Франція стала лише однією з країн, які особливо гостро відчули наслідки екстремальних погодних умов цього літа. За офіційними оцінками, аномальна спека вже забрала життя близько 10 тисяч людей у різних країнах Європи. У Бельгії надлишкова смертність досягла найвищого рівня за всю історію спостережень.

    Кліматологи також повідомляли, що червень 2026 року став найтеплішим у Західній Європі за весь період метеорологічних спостережень. Температура повітря у багатьох регіонах побила історичні рекорди, а хвилі спеки дедалі частіше пов’язують із наслідками глобальних кліматичних змін. На цьому тлі дискусії щодо боротьби зі зміною клімату та скорочення викидів парникових газів знову опинилися в центрі міжнародного порядку денного.

  • «Сінево» та CSD Lab судяться з державою: чи зникнуть безкоштовні аналізи для українців

    «Сінево» та CSD Lab судяться з державою: чи зникнуть безкоштовні аналізи для українців

    Найбільші приватні лабораторії України – «Сінево» та CSD Lab – оскаржують у суді нові правила фінансування Програми медичних гарантій. Компанії заявляють, що зміни суттєво скорочують державні виплати приватним лабораторіям і можуть поставити під загрозу їхню участь у програмі, за якою українці отримують безкоштовні лабораторні дослідження за направленням лікаря.

    Про це повідомляє Forbes Ukraine.

    За інформацією видання, Київський окружний адміністративний суд у червні 2026 року відкрив провадження за позовами приватних лабораторій проти Кабінету Міністрів України та Національної служби здоров’я України (НСЗУ).

    Зокрема, позов мережі «Сінево» вже прийнято до розгляду, а підготовче судове засідання призначене на 7 липня 2026 року.

    Що стало причиною конфлікту

    Предметом спору став новий порядок реалізації Програми медичних гарантій, який, на думку приватних лабораторій, створює нерівні умови між державними та приватними медичними закладами.

    У «Сінево» та CSD Lab стверджують, що після змін рівень компенсацій для приватних лабораторій скорочується приблизно до 30% від попереднього рівня фінансування.

    На думку представників бізнесу, такі правила можуть зробити участь приватних лабораторій у державній програмі економічно невигідною.

    Саме тому компанії вирішили оскаржити нові умови в судовому порядку.

    Що таке Програма медичних гарантій

    Програма медичних гарантій – це державний механізм фінансування медичних послуг, який реалізує НСЗУ.

    У межах програми українці можуть безкоштовно отримувати визначений перелік медичних послуг, серед яких консультації лікарів, діагностика, лабораторні дослідження, стаціонарне лікування та інші види медичної допомоги за направленням сімейного або профільного лікаря.

    Приватні медичні заклади можуть брати участь у програмі нарівні з державними та комунальними лікарнями, якщо укладають відповідний договір із НСЗУ.

    Чи вплине це на пацієнтів

    Поки що безпосередніх змін для пацієнтів немає.

    Однак, якщо суд не задовольнить позови, а нові правила залишаться чинними, частина приватних лабораторій може переглянути свою участь у Програмі медичних гарантій.

    У такому випадку пацієнти можуть втратити можливість проходити окремі безкоштовні лабораторні дослідження саме у приватних мережах і будуть змушені звертатися до інших медичних закладів, які залишаться учасниками програми.

    Водночас остаточні наслідки залежатимуть як від результатів судового розгляду, так і від подальших рішень НСЗУ та самих лабораторій.

    Коли чекати перших рішень

    Першим етапом стане підготовче засідання у справі за позовом «Сінево», яке призначене на 7 липня 2026 року.

    Саме після початку судового розгляду стане зрозуміло, чи матимуть приватні лабораторії шанси домогтися перегляду нових правил фінансування та збереження нинішніх умов участі у Програмі медичних гарантій.

  • Вперше в історії: у Нідерландах провели евтаназію дитині до 12 років

    Вперше в історії: у Нідерландах провели евтаназію дитині до 12 років

    У Нідерландах уперше застосували процедуру евтаназії щодо дитини віком до 12 років після того, як країна два роки тому розширила законодавство і дозволила медично асистовану смерть для невиліковно хворих дітей цієї вікової категорії. Про перший такий випадок офіційно повідомила міністерка охорони здоров’я Нідерландів Софі Германс під час представлення щорічного звіту комітету, який контролює випадки пізніх абортів та медично асистованої смерті дітей.

    Випадок став першим після набуття чинності нових правил, які дозволяють застосовувати евтаназію до дітей віком від одного до дванадцяти років лише за надзвичайно суворих медичних і юридичних умов.

    За словами Софі Германс, дитина страждала на тяжке невиліковне захворювання, яке супроводжувалося постійними та нестерпними стражданнями. Водночас посадовиця не розкрила жодних персональних даних чи деталей про діагноз пацієнта, посилаючись на вимоги законодавства щодо захисту приватності.

    Про випадок стало відомо під час презентації щорічного звіту спеціальної комісії, яка здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері евтаназії та медично асистованої смерті дітей. Сам документ із детальним описом процедури мають оприлюднити найближчим часом.

    Як передбачає закон, після проведення евтаназії кожен такий випадок автоматично передається до державної прокуратури. Прокурори не розслідують його як кримінальне правопорушення, а перевіряють, чи були медиками повністю виконані всі законодавчі вимоги та протоколи.

    Нідерланди вже понад два десятиліття залишаються світовим лідером у сфері законодавчого регулювання евтаназії. Саме ця країна у 2002 році першою у світі легалізувала добровільну евтаназію для дорослих пацієнтів із невиліковними захворюваннями за суворо визначених умов.

    Згодом дія закону була поширена і на неповнолітніх. До останніх змін евтаназія дозволялася підліткам від 12 років за певних умов та за участю батьків. Проте у 2024 році уряд Нідерландів ухвалив рішення розширити дію спеціального протоколу і на дітей віком від одного до дванадцяти років.

    Нові правила були запроваджені після тривалих консультацій із педіатрами, дитячими онкологами, етичними комітетами та медичними асоціаціями. За оцінками Міністерства охорони здоров’я країни, щороку такі критерії можуть стосуватися лише приблизно 5–10 дітей, які страждають від невиліковних захворювань із безперспективним прогнозом та нестерпними стражданнями.

    Нідерландське законодавство містить низку обов’язкових вимог, без яких проведення евтаназії є неможливим.

    Передусім лікарі повинні підтвердити, що дитина страждає від невиліковної хвороби, яка спричиняє постійний нестерпний біль або інші тяжкі страждання, а сучасна медицина не має можливості покращити її стан чи вилікувати захворювання.

    Крім цього, медики мають отримати незалежний висновок іншого лікаря, який підтвердить правильність діагнозу та відсутність альтернативних варіантів лікування.

    Обов’язковою також є згода обох батьків або законних представників дитини. Медичні працівники повинні переконатися, що рішення ухвалюється без будь-якого зовнішнього тиску чи примусу.

    Окрему увагу приділяють психологічній оцінці ситуації та консультаціям із родиною. Лише після проходження всіх необхідних процедур може бути ухвалене остаточне рішення.

    Після проведення евтаназії всі документи автоматично передаються до незалежної комісії та прокуратури, які окремо перевіряють законність кожного випадку.

    Тема евтаназії вже багато років залишається однією з найсуперечливіших у світовій біоетиці. Прихильники таких законів вважають, що вони дозволяють припинити нестерпні страждання пацієнтів, для яких сучасна медицина більше не має ефективних способів лікування.

    Водночас противники наголошують на складних моральних питаннях, особливо коли йдеться про дітей, які не завжди можуть повною мірою усвідомлювати наслідки подібних рішень. Саме тому законодавство Нідерландів містить один із найжорсткіших механізмів контролю у світі.

    Окрім Нідерландів, різні форми евтаназії або медично асистованої смерті дозволені також у Бельгії, Люксембурзі, Іспанії, Канаді, Новій Зеландії та низці окремих штатів США й Австралії. Водночас умови їх застосування суттєво відрізняються залежно від законодавства конкретної країни.

    Нещодавно широку міжнародну увагу також привернула справа в Іспанії, де Конституційний суд остаточно підтвердив законність проведення евтаназії для 25-річної жінки з параплегією. Попри заперечення її батька, суд визнав право пацієнтки самостійно ухвалити рішення щодо завершення життя. Родина повідомила про намір звернутися до Європейського суду з прав людини, однак це не призупиняє виконання рішення іспанських судів.

    Перший випадок евтаназії дитини до 12 років у Нідерландах, найімовірніше, стане предметом широкої міжнародної дискусії щодо медичної етики, прав дітей, паліативної допомоги та меж державного регулювання таких складних рішень. Водночас нідерландська влада наголошує, що кожен подібний випадок є винятковим і можливий лише за суворого дотримання всіх вимог законодавства та після багаторівневої перевірки медичних і юридичних обставин.

  • ООН попереджає: через брак фінансування світ втрачає прогрес у боротьбі з ВІЛ

    ООН попереджає: через брак фінансування світ втрачає прогрес у боротьбі з ВІЛ

    ООН б’є на сполох через різке скорочення фінансування програм профілактики ВІЛ/СНІДу, попереджаючи про ризик втрати десятиліть глобального прогресу у боротьбі з епідемією. Про це йдеться у новому звіті Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІД (UNAIDS), який цитує The Washington Post.

    За даними організації, ситуація у світі різко погіршилася: кількість людей із груп ризику, які отримують доконтактну профілактику ВІЛ, скоротилася на 38%. Лише у 2025 році понад мільйон людей менше отримали доступ до таких препаратів порівняно з 2024 роком, що свідчить про суттєвий відкат у глобальних програмах профілактики.

    У звіті ООН зазначається, що однією з ключових причин є скорочення міжнародного фінансування, зокрема з боку США. У документі окремо згадується період президентства Дональда Трампа, коли частина програм міжнародної допомоги була переглянута або скорочена, що, за оцінками експертів, призвело до перебоїв у фінансуванні профілактичних ініціатив у країнах із високим рівнем поширення ВІЛ.

    Наслідки цього вже відчутні у багатьох регіонах. У деяких країнах фінансування програм безкоштовного розповсюдження презервативів скоротилося більш ніж на 90%, що фактично паралізувало один із базових інструментів профілактики. Також у державах із обмеженими ресурсами, особливо в Африці на південь від Сахари, тестування на ВІЛ скоротилося приблизно на 22%, що значно ускладнює раннє виявлення інфекції.

    ООН наголошує, що такі скорочення мають довгострокові наслідки. Програми доконтактної профілактики та тестування вважаються ключовими елементами стримування епідемії, і їх ослаблення може призвести до нового зростання кількості заражень у найближчі роки.

    Попри негативну динаміку, у звіті також фіксуються певні досягнення. Кількість нових випадків ВІЛ у світі знизилася з 2,1 мільйона у 2010 році до 1,2 мільйона у 2025 році. Крім того, смертність від СНІДу скоротилася до 570 тисяч випадків на рік, що є найнижчим рівнем за понад 30 років.

    Втім, у UNAIDS підкреслюють, що ці позитивні тенденції залишаються нестійкими. Наразі близько 9 мільйонів людей у світі не отримують необхідного лікування, а скорочення профілактичних програм створює ризик нового зростання епідемії після багаторічного спаду.

    Особливо вразливими залишаються групи, які й раніше стикалися з обмеженим доступом до медичних послуг та стигматизацією, зокрема працівники секс-індустрії та чоловіки, які мають секс із чоловіками. Саме для них цільові профілактичні програми відігравали вирішальну роль у зниженні ризиків інфікування.

    Представники ООН зазначають, що частково стабільність системи підтримується завдяки зусиллям окремих держав, місцевих організацій та міжнародних партнерів, які намагаються компенсувати втрату фінансування. Однак без відновлення стабільних донорських потоків ця система, за їхніми словами, не зможе довго працювати в нинішньому режимі.

    У UNAIDS також попереджають, що реальний масштаб наслідків скорочення фінансування стане зрозумілим лише у звітах за 2026 та 2027 роки, коли з’являться дані про нові інфекції та рівень смертності після змін у міжнародній підтримці.

    Раніше в ООН уже заявляли, що у разі подальшого скорочення фінансування щодня у світі можуть фіксувати близько 2 тисяч нових випадків інфікування ВІЛ, а смертність від СНІДу може зрости до критичних показників у наступні роки, що поставить під загрозу глобальні цілі з подолання епідемії до 2030 року.

  • ВООЗ б’є на сполох через Еболу: спалах може стати найбільшим за роки

    ВООЗ б’є на сполох через Еболу: спалах може стати найбільшим за роки

    У Східній Африці стрімко погіршується ситуація зі спалахом вірусу Еболи, який, за оцінками міжнародних медичних організацій, може розвиватися за сценарієм значно масштабнішої епідемії, ніж та, що сталася у 2014 році в Західній Африці. Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає, що динаміка поширення інфекції викликає серйозне занепокоєння, а за відсутності негайних і скоординованих дій існує ризик неконтрольованого зростання кількості заражень у регіоні.

    Про це повідомляє Swedenherald із посиланням на дані ВООЗ та міжнародних епідеміологічних структур. За останньою офіційною інформацією, у Східній Африці вже підтверджено щонайменше 471 випадок інфікування, і показник продовжує зростати практично щодня. Кількість летальних випадків наразі становить щонайменше 82, однак медики не виключають подальшого збільшення цієї цифри, оскільки частина пацієнтів перебуває у важкому стані, а система охорони здоров’я в уражених регіонах працює з перевантаженням.

    Основний осередок спалаху зафіксовано в Демократичній Республіці Конго, зокрема у провінції Ітурі та прилеглих районах Конго-Кіншаси. Саме звідти почалося активне поширення вірусу, яке згодом вийшло за межі первинного епіцентру. Наразі випадки захворювання вже зафіксовані в сусідній Уганді, де підтверджено щонайменше 19 інфікованих, що свідчить про транскордонний характер поширення інфекції та ускладнює її локалізацію.

    Медичні служби повідомляють, що за останні 24 години спостерігається різке прискорення темпів зараження. Така динаміка змушує експертів говорити про потенційно критичний сценарій розвитку подій, за якого вірус може охопити значно ширші території, ніж нинішній осередок. ВООЗ вже заявила про міжнародну надзвичайну ситуацію та закликала країни регіону до посилення епідеміологічного контролю, оперативного виявлення нових випадків та розгортання додаткових ресурсів для стримування поширення хвороби.

    Окрему стурбованість викликає те, що нинішній спалах пов’язаний зі штамом Бундібугіо, для якого наразі немає широко доступної або офіційно затвердженої вакцини чи специфічного противірусного лікування. Це значно обмежує можливості лікарів і ускладнює боротьбу з інфекцією, оскільки основними методами залишаються ізоляція хворих, контроль контактів та підтримувальна терапія.

    Американські Центри з контролю та профілактики захворювань (CDC) також оцінюють ситуацію як надзвичайно серйозну. За їхніми прогнозами, у разі відсутності негайного реагування нинішня хвиля заражень може перевищити масштаби епідемії 2014 року, яка охопила кілька країн Західної Африки та стала однією з наймасштабніших у сучасній історії. Представники CDC наголошують, що «такий сценарій є можливим», якщо темпи поширення вірусу не вдасться оперативно знизити.

    Ситуація розвивається на тлі того, що ще в середині травня 2026 року ВООЗ оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію у зв’язку зі спалахом Еболи в регіоні. Тоді епіцентром вважалася провінція Ітурі в ДР Конго, однак згодом вірус почав поширюватися вглиб країни та на сусідні території. Вже за два тижні після перших масштабних повідомлень кількість підозрюваних випадків перевищила тисячу, а число летальних наслідків сягнуло щонайменше 246, що свідчить про надзвичайно високу швидкість розвитку епідемічного процесу.

    Експерти підкреслюють, що ключовими факторами стримування поширення вірусу залишаються швидке виявлення інфікованих, ефективна ізоляція, контроль переміщення населення в уражених районах та міжнародна медична допомога. Водночас вони попереджають, що будь-які затримки у реагуванні можуть призвести до різкого погіршення ситуації та значного розширення географії спалаху, що створить додаткові ризики для систем охорони здоров’я в усьому регіоні.

  • Україна створює стратегічний резерв ліків і розширює допомогу онкохворим.

    Україна створює стратегічний резерв ліків і розширює допомогу онкохворим.

    В Україні буде створено державний резерв критично важливих лікарських засобів і медичних виробів, який має гарантувати безперервність лікування пацієнтів навіть у випадку перебоїв із постачанням, затримок на ринку або надзвичайних ситуацій. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України в межах подальшого реформування системи державних закупівель у сфері охорони здоров’я та посилення стійкості медичної системи в умовах війни.

    Про ухвалені зміни повідомили в Міністерстві охорони здоров’я України. Там наголошують, що створення буферного резерву медичних товарів є відповіддю на нові виклики, з якими зіткнулася система охорони здоров’я після початку повномасштабної війни. Російські обстріли, пошкодження транспортної інфраструктури, перебої в міжнародній логістиці, зростання навантаження на лікарні та коливання на світових ринках продемонстрували необхідність мати гарантований запас найважливіших препаратів і медичних виробів, від яких залежить життя та здоров’я пацієнтів.

    Згідно з рішенням уряду, формування резерву здійснюватиме державне підприємство «Медичні закупівлі України», яке вже багато років відповідає за централізовані закупівлі лікарських засобів і медичних виробів для державних програм. Саме ця структура накопичуватиме необхідні запаси, контролюватиме їхнє зберігання, оновлення та використання в разі виникнення дефіциту або перебоїв із поставками.

    У Міністерстві охорони здоров’я пояснюють, що до резерву включатимуться лікарські засоби та медичні вироби, перелік яких визначатиме МОЗ окремими рішеннями. При цьому для кожної позиції буде встановлено власний обсяг запасу. Його визначатимуть на основі кількох критеріїв: фактичної потреби пацієнтів, обсягів споживання, термінів придатності продукції, умов зберігання та наявного фінансування з державного бюджету.

    Фактично йдеться про створення механізму страхової подушки для всієї системи охорони здоров’я. У разі виникнення затримок із закупівлями, проблем із доставкою препаратів або форс-мажорних обставин держава зможе оперативно використати накопичені запаси та не допустити переривання лікування тисяч пацієнтів по всій країні. Особливо важливим це є для людей із хронічними, тяжкими або рідкісними захворюваннями, для яких навіть короткострокова відсутність ліків може призвести до погіршення стану здоров’я або серйозних ускладнень.

    У МОЗ наголошують, що новий підхід також дозволить більш ефективно планувати державні закупівлі. Завдяки наявності резерву можна буде гнучкіше реагувати на зміни ринку, уникати критичних дефіцитів та рівномірніше розподіляти фінансові ресурси. Крім того, резерв має стати одним із ключових інструментів підготовки системи охорони здоров’я до можливих кризових сценаріїв у майбутньому.

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко підкреслив, що для пересічного пацієнта найважливішим є не сам процес закупівель або особливості логістики, а можливість отримати необхідний препарат або медичний виріб у потрібний момент. За його словами, створення резерву покликане забезпечити саме безперервність лікування та готовність державної системи до будь-яких можливих викликів.

    Паралельно з формуванням резерву уряд ухвалив рішення про розширення переліку медичних товарів, які закуповуються за державний кошт для пацієнтів із онкологічними захворюваннями. Це рішення є частиною державної політики щодо посилення підтримки онкохворих, адже онкологія залишається однією з головних причин смертності в Україні, а потреба в сучасних препаратах і медичних виробах постійно зростає.

    До оновленого переліку включили лікарський засіб абіратерон у дозуванні 500 мг. Раніше держава закуповувала цей препарат лише у дозуванні 250 мг. Абіратерон використовується для гормональної терапії злоякісних новоутворень і є одним із важливих компонентів лікування окремих видів онкологічних захворювань. Додавання нової форми дозування має спростити проведення терапії, підвищити її зручність для пацієнтів та забезпечити ширші можливості для лікарів під час підбору лікування.

    Крім лікарських засобів, держава розширює закупівлю спеціалізованих медичних виробів для проведення хіміотерапії. Йдеться про портовані центральні венозні катетери двох типорозмірів — 6,5 Fr та 7 Fr, а також голки Губера, які використовуються для роботи з порт-системами. Такі вироби широко застосовуються в сучасній онкології та дозволяють проводити тривалі курси лікування без постійного травмування периферичних вен пацієнта.

    Фахівці наголошують, що використання порт-систем значно підвищує комфорт пацієнтів під час лікування, зменшує ризик ускладнень і полегшує проведення багаторазових курсів хіміотерапії. Включення цих виробів до державних закупівель означає, що більше українських пацієнтів зможуть отримати доступ до сучасних стандартів лікування незалежно від власних фінансових можливостей.

    Урядове рішення також вписується в загальну стратегію розширення доступу населення до медичної допомоги та життєво необхідних препаратів. Раніше влада вже оголосила про розширення програми «Доступні ліки», до якої було додано 51 новий препарат для лікування серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань. Таким чином держава одночасно працює над кількома напрямками — збільшенням доступності ліків для населення, зміцненням державних закупівель та формуванням запасів, які дозволять системі охорони здоров’я працювати стабільно навіть за умов воєнних і економічних викликів.

    Створення резерву критично важливих ліків та розширення підтримки онкохворих може стати одним із найбільш масштабних кроків у розвитку державної медичної політики останніх років. У МОЗ переконані, що нововведення допоможуть мінімізувати ризики дефіциту препаратів, покращать якість медичної допомоги та забезпечать більш надійний захист пацієнтів у періоди кризових ситуацій.

  • Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Уряд України продовжив програму додаткового фінансування медичних закладів, які працюють на територіях активних бойових дій. Відповідне рішення дозволить лікарням і надалі отримувати додаткові кошти для виплати заробітних плат медикам, які щодня рятують життя українців у прифронтових громадах.

    Про це 4 червня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, дія програми мала завершитися 30 червня 2026 року, однак Кабінет Міністрів ухвалив рішення продовжити її до кінця року.

    Таким чином, у другому півріччі 2026 року заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу на територіях активних бойових дій, щомісяця отримуватимуть додаткове державне фінансування для формування фонду оплати праці.

    За словами Свириденко, українські медики залишаються одним із ключових елементів стійкості держави в умовах війни. Саме лікарі та медичний персонал забезпечують надання допомоги цивільному населенню та військовим у регіонах, які постійно перебувають під загрозою російських обстрілів.

    Прем’єр-міністерка наголосила, що держава повинна не лише вимагати від медичних працівників професійності та самовідданості, а й створювати умови для їхньої роботи. Саме тому уряд вирішив продовжити фінансову підтримку медичних установ у прифронтових районах.

    Наразі система підтримки медичних закладів на територіях бойових дій включає одразу кілька механізмів. Один із них стосується первинної медичної допомоги. Такі медичні заклади отримують підвищене фінансування від Національної служби здоров’я України. Зокрема, за кожну декларацію з пацієнтом вони отримують на 20% більше коштів порівняно з медичними установами в безпечніших регіонах країни.

    Окремим напрямом підтримки залишається екстрена медична допомога. Через постійні обстріли, евакуації населення та значне навантаження на бригади швидкої допомоги держава збільшила фінансування цього сектору. Це дозволяє забезпечувати роботу медичних бригад, оновлювати обладнання та підтримувати кадровий потенціал системи охорони здоров’я.

    Питання фінансування медичної галузі залишається одним із найважливіших під час війни. За даними Міністерства охорони здоров’я, найбільше навантаження сьогодні несуть лікарні Донецької, Харківської, Запорізької, Херсонської, Сумської та частини Дніпропетровської областей. Саме ці регіони регулярно зазнають російських атак і водночас змушені забезпечувати безперервне надання медичних послуг.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії сотні медичних закладів були пошкоджені або повністю зруйновані. За даними МОЗ, лише протягом останніх років ворог завдав тисячі ударів по об’єктах медичної інфраструктури. Частину лікарень вдалося відновити, однак багато медиків продовжують працювати в складних умовах, часто під загрозою повторних обстрілів.

    Саме тому уряд регулярно переглядає механізми підтримки медичних установ. У Кабміні наголошують, що головне завдання — не допустити відтоку кваліфікованих кадрів із прифронтових територій та гарантувати доступ людей до якісної медичної допомоги навіть поблизу лінії фронту.

    Рішення про продовження програми також збігається із загальним збільшенням державних видатків. Раніше Міністерство фінансів повідомляло, що у січні-квітні 2026 року видатки загального фонду державного бюджету України зросли на 13,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас суттєво збільшилися витрати на оборону, соціальну сферу та підтримку критичної інфраструктури.

    Попри складну фінансову ситуацію та зростання навантаження на бюджет, уряд продовжує фінансувати пріоритетні напрямки, серед яких медицина залишається одним із ключових. За словами представників Кабміну, стабільна робота лікарень у прифронтових регіонах напряму впливає на безпеку населення та здатність держави витримувати виклики війни.

    Експерти у сфері охорони здоров’я позитивно оцінюють рішення уряду. Вони наголошують, що додаткові виплати допомагають утримувати лікарів у громадах, які перебувають під постійною загрозою обстрілів. Без такої підтримки багато медичних закладів могли б зіткнутися з кадровим дефіцитом та ризиком скорочення обсягів медичної допомоги.

    Рішення Кабінету Міністрів про продовження додаткового фінансування до кінця 2026 року має забезпечити стабільну роботу лікарень у зоні бойових дій та підтримати тисячі медичних працівників, які продовжують виконувати свою роботу в найскладніших умовах війни. Для багатьох прифронтових громад це означає збереження доступу до медичних послуг і впевненість у тому, що лікарі залишаться поруч навіть у найважчі моменти.