Daypolitico

Позначка: “ОККО”

  • Ціни на дизель в Україні пішли вниз

    Ціни на дизель в Україні пішли вниз

    Великі мережі автозаправних станцій в Україні 8 травня почали знижувати роздрібні ціни на дизельне пальне після помітного падіння гуртового ринку, яке відбулося напередодні. За даними Консалтингової групи «А-95», середня вартість дизелю за добу зменшилася на 88 коп./л і становить близько 88,03 грн/л, повідомляє профільне видання enkorr.

    Аналітики ринку пояснюють таку динаміку реакцією на різке здешевлення закупівельних цін у Європі та на внутрішніх гуртових майданчиках. Саме гуртовий сегмент традиційно є ключовим індикатором для формування роздрібних цін в Україні, і його швидка корекція зазвичай майже одразу відображається на стелах АЗС.

    Найбільш відчутне зниження зафіксовано у преміальних мережах ОККО та WOG, які зменшили ціну дизельного пального одразу на 2 грн/л — до рівня 89,90 грн/л. Фактично це стало компенсацією попереднього підвищення, яке спостерігалося впродовж минулого тижня на тлі коливань зовнішнього ринку. При цьому ціни на бензин у цих мережах залишилися стабільними на рівні близько 77,90 грн/л, що свідчить про більш обережну політику щодо інших видів пального.

    Схожу динаміку показали UKRNAFTA та UPG, які також оперативно відреагували на зміну ринкової кон’юнктури. Вони знизили ціну дизеля приблизно на 1 грн/л — до 86,90 грн/л. У випадку державного оператора водночас зафіксовано зниження ціни на бензин на 1 грн/л — до рівня близько 69,90 грн/л, що виглядає як коригування попередніх рішень у відповідь на ринковий тиск.

    Менші та регіональні мережі також долучилися до зниження вартості. Такі оператори як KLO, Mango, Green Wave, Chipo, EURO5, «Авантаж 7» та «Фактор» скоригували ціни в межах 1–1,5 грн/л. Участники ринку відзначають, що саме цей сегмент найшвидше реагує на зміну гуртових котирувань, оскільки працює з меншою маржею та більш гнучкою ціновою політикою.

    За оцінками галузевих аналітиків, головним фактором зниження стало падіння європейських котирувань на нафтопродукти протягом трьох днів поспіль. Сукупне зниження становило близько $158 за тонну, що еквівалентно приблизно 6,95 грн/л у структурі кінцевої ціни пального. Це створило новий ціновий орієнтир для українського ринку та змусило операторів переглянути свої прайси.

    Додатковий тиск на ринок сформували також пропозиції на гуртовому рівні в південних регіонах, де, за даними учасників ринку, з’являлися партії дизельного пального з відвантаженням за ціною близько 74 грн/л. Такі рівні сигналізували про можливість подальшого зниження роздрібних цін, якщо тенденція на зовнішніх ринках збережеться.

    Експерти підкреслюють, що український ринок пального залишається високочутливим до зовнішньої кон’юнктури через значну залежність від імпорту. Будь-які коливання цін на нафту, нафтопродукти або логістику в Європі майже одразу відображаються на внутрішньому ринку, часто із затримкою лише у кілька днів.

    Також вплив мають валютні коливання та конкуренція між великими мережами, які змушені балансувати між збереженням маржі та утриманням частки ринку. Саме тому зміни цін зазвичай відбуваються хвилеподібно — спочатку у преміальному сегменті, а згодом у середньому та регіональному.

    У квітні, за даними ринку, лідером роздрібних продажів стала мережа «Укрнафта» з обсягом близько 120 млн літрів, тоді як ОККО та WOG зберегли позиції найбільших приватних операторів. Ця структура ринку також впливає на швидкість цінових змін, оскільки великі мережі задають загальний тренд для галузі.

    Аналітики не виключають, що за умови подальшого зниження котирувань у Європі корекція цін на дизель в Україні може продовжитися, однак її темпи залежатимуть від стабільності зовнішнього ринку та внутрішньої конкуренції між операторами.

  • “Укрнафта” вперше очолила ринок АЗС в Україні

    “Укрнафта” вперше очолила ринок АЗС в Україні

    Державна мережа автозаправних станцій “Укрнафта” у квітні 2026 року вперше вийшла в лідери українського роздрібного паливного ринку, обігнавши найбільших приватних операторів — ОККО та WOG. Про це свідчать результати дослідження Консалтингової групи “А-95”, які оприлюднило галузеве видання enkorr. Для українського паливного ринку це стало однією з найпомітніших змін за останні роки, адже тривалий час лідерство утримували саме великі приватні мережі.

    За підсумками квітня “Укрнафта” реалізувала близько 120 мільйонів літрів пального, або майже 95 тисяч тонн нафтопродуктів. Це дозволило державному оператору посісти перше місце серед усіх мереж АЗС в Україні. ОККО опинилася на другій позиції, а WOG — на третій.

    Аналітики зазначають, що переломним моментом для “Укрнафти” став березень 2026 року. Саме тоді мережа різко збільшила продажі — одразу на 48% порівняно з лютим. Обсяги реалізації сягнули приблизно 92 тисяч тонн, що дозволило державній компанії вперше обійти WOG і закріпитися серед лідерів ринку. У квітні динаміка зростання вже була менш стрімкою — близько 4%, або 2,5 тисячі тонн додаткових продажів, однак цього вистачило, щоб випередити ОККО, де реалізація пального знизилася.

    Найбільший прорив “Укрнафта” продемонструвала у сегменті дизельного пального. Порівняно з лютим продажі дизелю зросли на 65% і досягли приблизно 58 тисяч тонн. Реалізація бензину збільшилася на 27% — до 29,5 тисяч тонн, а продажі скрапленого газу піднялися на 14% — до майже 4,7 тисяч тонн. Експерти зазначають, що саме дизель став основним драйвером зростання, оскільки попит на нього традиційно високий серед аграрного сектору, логістичних компаній та комерційного транспорту.

    Директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн заявив, що головною причиною різкого зростання продажів стали мінімальні ціни, які “Укрнафта” пропонувала на ринку. За його словами, державна мережа діяла в межах урядового доручення щодо стримування цін на пальне в умовах глобальної енергетичної кризи та високої волатильності світового нафтового ринку.

    На думку аналітиків, саме ціновий фактор став ключовим у боротьбі за споживача. Через зростання вартості життя та загальну економічну нестабільність українські водії дедалі частіше почали орієнтуватися насамперед на ціну пального, а не лише на бренд чи рівень сервісу. У результаті державна мережа, яка змогла запропонувати нижчі ціни, отримала помітний приплив клієнтів.

    Водночас експерти наголошують, що успіх “Укрнафти” не можна пояснювати лише дешевшим пальним. Протягом останніх років компанія активно модернізувала власну мережу АЗС, оновлювала обладнання, покращувала сервіси та розширювала географію присутності. Частина автозаправних комплексів пройшла реконструкцію, а мережа поступово почала конкурувати з приватними операторами не лише ціною, а й якістю обслуговування.

    Додатковим фактором зростання стало розширення мережі за рахунок нових активів. На початку квітня стало відомо, що “Укрнафта” отримає ще 21 автозаправний комплекс U.GO у Полтавській та Харківській областях, які перебувають у власності “Укргазвидобування”. Після приєднання цих об’єктів мережа “Укрнафти” перевищила 700 АЗК по всій Україні, що зробило її однією з найбільших за кількістю станцій у державі.

    Ринок пального в Україні останніми роками переживає суттєві зміни через війну, перебудову логістики та залежність від імпортних поставок. Після втрати частини нафтобаз і знищення Кременчуцького нафтопереробного заводу Україна фактично перейшла на імпортне забезпечення паливом із країн Європейського Союзу. Це призвело до зростання логістичних витрат та високої залежності від світових цін на нафту.

    На ситуацію також впливають глобальні коливання на енергетичному ринку. Війна на Близькому Сході, ризики перебоїв із поставками через Ормузьку протоку та нестабільність нафтових котирувань змушують операторів АЗС постійно переглядати ціни. У цих умовах державні компанії отримують більше можливостей для цінового маневрування, особливо коли уряд намагається стримувати інфляцію та соціальне невдоволення через вартість пального.

    Аналітики зазначають, що приватним мережам наразі дедалі складніше утримувати конкурентні ціни через високі операційні витрати, інвестиції у сервісну інфраструктуру та маркетингові програми. Частина операторів змушена скорочувати акційні пропозиції або поступово підвищувати ціни, тоді як державна “Укрнафта” може дозволити собі агресивнішу цінову політику.

    Експерти не виключають, що найближчими місяцями конкуренція між найбільшими паливними мережами України лише посилиться. На тлі нестабільного світового ринку та високого попиту на пальне оператори будуть змушені боротися за клієнта не лише ціною, а й програмами лояльності, якістю сервісу та доступністю мережі в регіонах. Учасники ринку також уважно стежать за подальшими рішеннями уряду щодо регулювання цін та політики державних компаній у паливному секторі.

  • Ціни на пальне в Україні: бензин і дизель трохи подешевшали

    Ціни на пальне в Україні: бензин і дизель трохи подешевшали

    Станом на 18 квітня 2026 року в Україні зафіксовано незначне зниження цін на основні види пального. Найбільші мережі автозаправних станцій оновили свої цінники, і середня вартість бензину марки А-95 та дизельного пального знизилася приблизно на 1 гривню за літр порівняно з попередніми днями.

    За актуальними даними ринку, середня ціна бензину А-95 наразі становить близько 74,2 грн за літр. Дизельне пальне в середньому коштує приблизно 90,2 грн за літр. Водночас ціни на автогаз також залишаються відносно стабільними, без суттєвих коливань у більшості мереж АЗС.

    Найвищий рівень цін традиційно спостерігається на заправках преміум-сегменту. До них належать мережі ОККО, WOG та Socar, де пальне зазвичай коштує дорожче через сервісний рівень та логістику постачання.

    Натомість найдоступніші ціни пропонують мережі Укрнафта та БРСМ-Нафта, які традиційно орієнтуються на більш бюджетний сегмент ринку.

    Фахівці зазначають, що нинішнє незначне зниження вартості пального пов’язане з коливаннями світових цін на нафту, а також стабілізацією попиту на внутрішньому ринку. Додатково вплив мають валютні коливання та логістичні витрати, які формують кінцеву ціну на українських АЗС.

    Водночас експерти підкреслюють, що ринок пального в Україні залишається чутливим до зовнішніх факторів, зокрема до ситуації на світових енергетичних ринках і вартості нафти. Будь-які геополітичні зміни або перебої в постачанні можуть швидко вплинути на цінову динаміку в країні.

    Окремим фактором, який впливає на споживчі витрати, є державна програма «Національний кешбек», що діє з 20 березня. Вона передбачає часткову компенсацію вартості пального при купівлі на заправках-учасниках програми. Розмір компенсації становить 15% для дизельного пального, 10% для бензину та 5% для автогазу.

    За розрахунками уряду, це дозволяє економити до 11 гривень на літрі дизелю, близько 7 гривень на бензині та приблизно 2 гривні на літрі автогазу. Максимальна сума кешбеку обмежена 1000 гривнями на одну особу на місяць. Програма діятиме до 1 травня 2026 року.

    Як зазначив очільник Міністерство економіки України Олексій Соболев, запуск кешбеку на пальне має соціальну мету та не впливає на фінансування оборонних потреб держави. За його словами, програма спрямована на підтримку громадян в умовах зростання витрат на паливо та загальної економічної нестабільності.

    Аналітики ринку зазначають, що в короткостроковій перспективі ціни на пальне в Україні можуть залишатися відносно стабільними, однак не виключають нових коливань у разі змін на світовому нафтовому ринку або посилення валютних ризиків.

    Таким чином, станом на середину квітня український ринок пального демонструє помірне зниження цін із збереженням загальної стабільності, однак залишається залежним від зовнішніх економічних факторів.

  • Ціни на пальне знову зросли: дизель подекуди вже по 97 грн за літр

    Ціни на пальне знову зросли: дизель подекуди вже по 97 грн за літр

    В Україні 8 квітня на автозаправках знову зафіксовано зростання цін на пальне. Найбільше подорожчав дизель — на окремих АЗС його вартість уже сягнула 97 грн за літр.

    За даними моніторингу, у мережі OKKO дизельне пальне подорожчало на 1,90 грн — до 93,90 грн за літр, а преміальний ДП Pulls — до 96,90 грн. У мережі WOG ціни зросли ще більше: дизель — до 94,00 грн (+2,10 грн), а ДП+ — до 97 грн.

    Водночас найнижчі ціни на дизель залишаються у мережах «БРСМ-Нафта» та «Укрнафта», де вони поки не змінилися — близько 87,90 грн за літр. Там бензин А-95 коштує 69,90 грн.

    Зростання зачепило і бензин: А-95 подорожчав, зокрема, на UPG (на 59 копійок) і KLO (на 1,40 грн). Також піднялася ціна на бензин А-100 — на UPG вона збільшилася на 77 копійок.

    Експерти попереджають про подальше зростання вартості пального. За словами паливного аналітика Дмитра Льоушкіна, ціни можуть досягти 100 грн за літр уже найближчими тижнями. Він зазначає, що нинішній рівень вартості частково стримується державою, зокрема через політику ціноутворення в мережі «Укрнафта».

  • Бензин на АЗС дорожчає: що відбувається на паливному ринку України

    Бензин на АЗС дорожчає: що відбувається на паливному ринку України

    Український ринок пального знову опинився в центрі критики через різке підвищення цін на автозаправних станціях. Протягом короткого часу вартість бензину та дизельного пального на багатьох АЗС зросла одразу на кілька гривень за літр. При цьому ціни піднялися майже одночасно в різних мережах, що викликало підозри у можливій картельній змові.

    Найбільші оператори паливного ринку — серед яких мережі ОККО, БРСМ, SOCAR та інші великі гравці — фактично синхронно підвищили ціни на 2–4 гривні за літр. Таке одночасне зростання виглядає особливо підозрілим, зважаючи на те, що зміни відбулися майже миттєво.

    Експерти звертають увагу на те, що подібна швидка реакція на світові котирування нафти є економічно сумнівною. Значна частина пального, яке продається на українських заправках, закуповується трейдерами заздалегідь і зберігається на складах. Це означає, що ціни на АЗС не повинні змінюватися миттєво разом із коливаннями світових ринків.

    Економіст Олег Пендзин заявив, що синхронне підвищення вартості пального на українських АЗС має ознаки картельної змови. За його словами, одночасне підняття цін різними мережами без очевидних економічних причин виглядає підозріло.

    Пендзин пояснив, що миттєва реакція заправок на світові котирування нафти є технологічно необґрунтованою. Трейдери продають пальне із запасів, які були закуплені раніше за іншими цінами. За оцінками експерта, реальний часовий лаг між зміною вартості нафти на світових ринках і зміною ціни на заправках становить приблизно 20 днів.

    Тому ситуація, коли ціни на АЗС зростають буквально в один момент після новин про коливання на світовому ринку, може свідчити про узгоджені дії між великими гравцями.

    Економіст також розкритикував пасивність Антимонопольного комітету України, який мав би оперативно реагувати на подібні ситуації. За його словами, під час війни державні регулятори повинні уважно стежити за ринками стратегічних товарів, адже різкі цінові коливання безпосередньо впливають на економіку та життя людей.

    Особливо небезпечним підвищення цін на дизель є напередодні посівної кампанії. Саме дизельне пальне формує значну частину собівартості сільськогосподарського виробництва. Від його вартості залежить ціна майбутнього врожаю, а отже і вартість продуктів для населення.

    Якщо ціни на пальне залишаться на такому рівні або продовжать зростати, це може призвести до подорожчання продовольства вже в найближчі місяці. Фермери змушені закладати витрати на пальне у собівартість продукції, що зрештою відобразиться на цінах у магазинах.

    На цьому тлі мовчання державних органів викликає дедалі більше запитань. Антимонопольний комітет України поки що не демонструє активних дій щодо перевірки ситуації на ринку пального, хоча ознаки синхронного підвищення цін очевидні.

    У країнах Європейського Союзу у кризові періоди уряди часто застосовують жорсткі механізми контролю за цінами на стратегічні ресурси, а також надають субсидії або інші інструменти підтримки для бізнесу та населення.

    В Україні ж поки що складається враження, що великі паливні мережі фактично самостійно визначають цінову політику, тоді як держава обмежується лише спостереженням за ситуацією.

    Якщо регулятори не втрутяться у ситуацію найближчим часом, різке подорожчання пального може мати довготривалі наслідки для економіки — від зростання витрат у сільському господарстві до нового витка інфляції.

  • ОККО знищить понад 60 га карпатського лісу для будівництва курорту GORO Mountain Resort

    ОККО знищить понад 60 га карпатського лісу для будівництва курорту GORO Mountain Resort

    Майже 176 га лісу в горох біля Славська Львівської області передадуть під будівництво гірського курорту GORO Mountain Resort, структурами афілійованими з бенефіціаром ОККО Віталієм Антоновим.

    На відведеній під будівництво курорту GORO Mountain Resort території планується вирубка 36% лісу, що складає більш ніж 60 га.

    Нагадаємо, Львівська облрада на засіданні у вівторок, 10 лютого, ухвалила низку рішень про надання дозволів на поділ та вилучення земельних ділянок комунальної власності із земель лісового призначення, що перебувають у користуванні Славського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс», на користь фірм власника ОККО Віталія Антонова.

    Рішення про вилучення земель підтримали 62 депутати з усіх фракцій.

  • OKKO і родина Даниляків захоплюють землю у Славському під курорт

    OKKO і родина Даниляків захоплюють землю у Славському під курорт

    У серці Карпат, поблизу села Волосянка на Львівщині, реалізується масштабна схема з незаконного відчуження землі, пов’язана із впливовою бізнес-групою OKKO. Під прикриттям інвестиційного проєкту GORO Mountain Resort громада втрачає десятки гектарів землі, а селищна рада фактично стала інструментом реалізації приватного бізнес-плану.

    Все почалося з підставних осіб

    У 2019–2020 роках Славська селищна рада надала дозвіл на передачу 30 земельних ділянок площею понад 44 гектари «для ведення особистого селянського господарства». Насправді землю отримали підставні особи, які незабаром продали її фірмі «Славскі». Бенефіціар компанії — Віталій Даниляк, виконавчий директор OKKO Group. Надалі ділянки були об’єднані у великі масиви для зручності забудови.

    Коли тодішній голова громади Володимир Бега виступив проти схеми, його оперативно усунули з формулюванням «втрата довіри». Сам Бега вважає, що його прибрали саме через спротив махінаціям. Новим очільником став Олег Даниляк — рідний брат CEO OKKO.

    Фальсифікації у кадастрі і державний ліс

    Паралельно фірма «Геоарх Проєкт» вносить у кадастрову карту сфальсифіковані дані, зміщуючи межі лісового фонду. Це дозволяє перевести лісові землі в інші категорії та в подальшому — передати їх у приватну власність. Таким чином під контроль бізнес-групи Даниляків перейшло понад 50 гектарів, з яких 42,6 га вже стали об’єктами кримінальних розслідувань.

    Серед компаній, які беруть участь у забудові, фігурує і ТОВ «Нова Рожанка», прямо пов’язане з родиною Даниляків.

    Вітрина для дерибану

    Проєкт GORO Mountain Resort представлено як «інвестиційний прорив» для регіону. Проте на практиці він став прикриттям для широкомасштабного дерибану, фіктивного землевідведення і маніпуляцій із публічними ресурсами. Замість розвитку туризму громада Славського отримала втрату стратегічних активів, а місцева влада перетворилась на «філію» комерційного холдингу.

    Ця історія — ще один приклад, як під гаслами економічного зростання та модернізації окремі бізнес-групи знищують інституції самоврядування, витісняють громади і ставлять під загрозу природну спадщину Карпат.

  • Національна гвардія уклала угоду на заправку своїх авто в мережах “ОККО” і “ВОГ”

    Національна гвардія уклала угоду на заправку своїх авто в мережах “ОККО” і “ВОГ”

    Закупівельники Національної гвардії уклали дві угоди на заправку своїх авто по всій Україні в мережах “ОККО” і “ВОГ” на 449 мільйонів гривень. На тендер також хотіла потрапити державна “Укрнафта”. Вона буквально цими днями виграла аналогічний тендер “Укрзалізниці” на заправку їхніх автомобілів по Україні з різницею 5 гривень на літрі.

    Якби “укрнафтівці” змогли запропонувати таку саму ціну і Нацгвардії, то економія на півмільярдні закупівлі могла б становити 50 мільйонів гривень.

    Але не судилося. Бо Нацгвардія внесла до своєї тендерної документації низку вимог, які унеможливлювали навіть спробу “Укрнафти” заявитися на ці торги. “Укрнафта” повідомила про це закупівельників Нацгвардії і запропонувала “пом’якшити” тендерні заточки. Але отримала відмову. А “ОККО” і “ВОГ” отримали півмільярда, які вони й поділили між собою, не торгуючись узагалі.