Daypolitico

Позначка: Окружний адміністративний суд Києва

  • BMW, десятки тисяч готівкою і оренда елітної квартири: декларація судді Наталії Клочкової

    BMW, десятки тисяч готівкою і оренда елітної квартири: декларація судді Наталії Клочкової

    Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Наталія Клочкова у своїй декларації за 2024 рік повідомила про придбання елітного авто, значні готівкові заощадження та оренду житла площею майже 400 квадратів у столиці.

    Згідно з декларацією, в листопаді 2024 року Клочкова придбала BMW X3 2020 року випуску за 1 600 000 гривень. При цьому суддя не задекларувала жодного власного житла, натомість орендує квартиру площею 384,4 квадратних метра у Києві — майже втричі більше за середню однокімнатну квартиру.

    У графі “цінне рухоме майно” вказано золоті каблучки, сережки з камінням, годинник та картину.

    Гроші та доходи

    Заробітна плата Клочкової в ОАСК у 2024 році склала 1 611 384 гривень. Додатково вона задекларувала 800 000 гривень доходу від відчуження рухомого майна, ймовірно — старого автомобіля або прикрас.

    Готівкові заощадження судді вказані окремо:

    • 893 000 гривень;

    • 49 900 доларів США;

    • 23 000 євро.

    При цьому, жодних банківських вкладів або фінансових зобов’язань у декларації не зазначено.

    Хто така Наталія Клочкова

    Клочкова Наталія Вікторівна народилася 2 липня 1983 року в Чернівцях. У 2005 році закінчила юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кандидат юридичних наук.

    Кар’єра:

    • 2002–2005 — лаборант у Чернівцях;

    • 2005–2007 — юрист у ТОВ “Укрбудінвест 2010”;

    • 2007 — головний юрист у “Укргазбанку”;

    • 2007–2010 — юрисконсульт в Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України;

    • з 2010 року — суддя Окружного адмінсуду Києва.

    Також у декларації вказано, що Клочкова має дочку — Кобилянську Поліну, інших членів родини не зазначено.

  • Судді ліквідованого ОАСК отримують мільйони з бюджету – ЗМІ

    Судді ліквідованого ОАСК отримують мільйони з бюджету – ЗМІ

    Після ухвалення закону про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) у грудні 2022 року, багато запитань викликало те, як саме ця реформа вплинула на діяльність суддів і бюджетні витрати. Закон, підписаний Володимиром Зеленським, передбачав закриття суду та передачу його функцій Київському міському окружному адміністративному суду. Однак, незважаючи на те, що суд припинив розгляд справ, багато суддів ОАСК продовжують отримувати зарплату без виконання своїх обов’язків. Про це пише Інформатор.

    З початку 2022 року судді ОАСК, які не брали участі в судовому процесі, отримали понад 99 мільйонів гривень. Це викликало обурення, адже паралельно з цим районні та Господарський суди Києва витратили більше 76 мільйонів гривень на оплату праці суддів, які також не працювали під час війни.

    Офіційна інформація з ОАСК свідчить, що, незважаючи на ліквідацію, в суді залишилося 47 суддів, які протягом 2,5 років отримали близько 95 мільйонів гривень. Ці суми включають зарплату для суддів, які формально не мають повноважень, але продовжують бути у штаті суду.

    Після набуття чинності закону 15 грудня 2022 року, всі справи були передані до нового Київського міського окружного адміністративного суду, а ОАСК припинив свою діяльність. Тим не менш, судді продовжували отримувати заробітну плату, хоча й не виконували свої обов’язки. Наприклад, голова суду Павло Вовк, не розглядаючи жодної справи в 2023 році, заробив близько 1,9 мільйона гривень, порівняно з 2 мільйонами гривень у 2022 році, коли суд ще функціонував.

    У Україні наразі існує більше 480 суддів, які фактично не виконують своїх обов’язків, проте продовжують отримувати заробітну плату. Кожен з них обходиться бюджету в середньому в понад 1,2 мільйона гривень на рік. Це викликано різними причинами, включаючи закінчення терміну повноважень, реорганізацію суду, відсторонення за правопорушення, мобілізацію до армії, затримки з прийняттям присяги або проходженням суддівської підготовки.

    Також, важливо зазначити, що причини неактивності суддів можуть бути пов’язані із затримками в адміністративних процесах або особистими обставинами, такими як декретна відпустка, хоча остання причина рідко призводить до значних витрат на утримання суддів.