Позначка: Олег Пендзин

  • Долар готується до нового ривка: економісти назвали межу, до якої може впасти гривня

    Долар готується до нового ривка: економісти назвали межу, до якої може впасти гривня

    Український валютний ринок у другій половині липня може залишатися відносно стабільним, однак економісти не виключають поступового подорожчання долара до 45–45,5 гривні. Подальша динаміка залежатиме від політики Національного банку, попиту населення та бізнесу на валюту, обсягів міжнародної допомоги, ситуації на енергетичному ринку і можливого загострення на Близькому Сході.

    Станом на 17 липня Національний банк установив офіційний курс долара на рівні 44,6173 гривні. Порівняно з попереднім днем американська валюта подешевшала приблизно на 13 копійок. Офіційний курс євро, навпаки, зріс до 51,1649 гривні. Таким чином, побоювання щодо негайного подолання доларом психологічної межі у 45 гривень поки не справдилися.

    На готівковому ринку ситуація також залишалася контрольованою. У середньому українські банки 17 липня купували долар приблизно по 44,41 гривні, а продавали по 44,88 гривні. В обмінних пунктах середній курс продажу перебував біля 44,72 гривні. На міжбанківському ринку торги проходили приблизно в межах 44,65–44,68 гривні за долар.

    Попри це, експерти попереджають, що нинішня стабільність не гарантує збереження таких самих значень до кінця місяця. Ринок перебуває під впливом одразу кількох факторів, частина з яких не залежить безпосередньо від економічної ситуації в Україні.

    Що прогнозує Олег Пендзин

    Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає найбільш імовірним сценарій, за якого гривня до кінця липня залишатиметься приблизно на нинішніх позиціях, передає ТСН. На готівковому ринку долар, за такої ситуації, може продаватися поблизу 45 гривень без різких і тривалих стрибків.

    Водночас економіст називає головним зовнішнім ризиком можливе загострення протистояння між Сполученими Штатами та Іраном. Особливе значення має безпека судноплавства через Ормузьку протоку, якою транспортується значна частина світових поставок нафти.

    У разі нової ескалації, блокування маршрутів або зростання загрози для танкерів нафтові котирування можуть піднятися. Для України це означатиме збільшення вартості імпортованого пального та додатковий попит на іноземну валюту з боку імпортерів. За такого сценарію, на думку Пендзина, готівковий курс може наблизитися до 45,5 гривні за долар, а офіційний курс НБУ — перевищити позначку у 45 гривень.

    Водночас такий прогноз є сценарним, а не гарантованим. Сам факт зростання світових цін на нафту не означає автоматичного стрибка курсу на відповідну величину. Остаточний вплив залежатиме від тривалості подорожчання енергоресурсів, дій Нацбанку, структури імпорту та пропозиції валюти на українському ринку.

    Два сценарії Андрія Шевчишина

    Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин оцінює ситуацію дещо обережніше. На його думку, оптимістичний сценарій, розрахований для першої половини липня, поки загалом реалізувався.

    Національний банк упродовж більшої частини першої половини місяця утримував офіційний курс долара приблизно в коридорі 44,50–44,80 гривні. Лише 15 липня показник наблизився до 44,88 гривні, після чого знову почав знижуватися.

    За оптимістичного сценарію НБУ й надалі не дозволятиме офіційному курсу надовго закріпитися вище 45 гривень. У такому разі гривня завершить липень без значної девальвації, а коливання на готівковому ринку залишаться помірними.

    Базовий сценарій Шевчишина передбачає поступове послаблення гривні приблизно до 45,5 гривні за долар. Тоді готівковий долар може продаватися в діапазоні від 45 до 45,75 гривні, а євро — від 51,25 до 52 гривень.

    Аналітик оцінює вірогідність оптимістичного розвитку подій у 60%, а базового — у 40%. Тобто більш імовірним він усе ж вважає збереження керованого та відносно стабільного курсу.

    Ключовим сигналом стане поведінка офіційного курсу протягом найближчих торговельних сесій. Якщо НБУ продовжить утримувати долар нижче психологічного рівня 45 гривень, це свідчитиме про достатню пропозицію валюти та готовність регулятора згладжувати підвищений попит.

    Різких стрибків поки не прогнозують

    Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Андрій Забловський також очікує певного подорожчання американської валюти до кінця липня. Однак, за його оцінкою, воно відбуватиметься поступово.

    Економіст не очікує повторення швидкого підвищення курсу, яке спостерігалося в окремі дні 13–15 липня. На його думку, долар рухатиметься у плавному висхідному тренді в межах, які фактично визначатиме валютна політика Національного банку.

    Максимальним орієнтиром до завершення місяця Забловський називає близько 45,5 гривні за долар. При цьому йдеться не обов’язково про офіційний курс НБУ: у банківських касах та обмінниках ціна продажу традиційно може бути вищою через валютний спред і комерційну політику конкретної установи.

    Як НБУ впливає на курс гривні

    Після переходу від фіксованого курсу до режиму керованої гнучкості Національний банк не встановлює незмінну вартість долара, однак продовжує активно впливати на валютний ринок. Регулятор продає валюту з міжнародних резервів, коли попит суттєво перевищує пропозицію, та намагається не допустити різких курсових стрибків.

    Тому короткострокова динаміка гривні значною мірою залежить не лише від настроїв населення або бізнесу, а й від обсягів валютних інтервенцій НБУ. Саме регулятор залишається найбільшим продавцем валюти на міжбанківському ринку.

    Водночас Нацбанк не зобов’язаний утримувати конкретне числове значення курсу. Його основне завдання полягає у збереженні цінової та фінансової стабільності й згладжуванні небезпечних коливань, а не в захисті певної позначки будь-якою ціною.

    Що ще може послабити гривню

    Крім геополітики та нафтових цін, на курс впливає сезонне зростання імпорту. Україна закуповує за кордоном енергоресурси, техніку, обладнання, транспортні засоби та значну кількість споживчих товарів. Для розрахунків імпортерам потрібні долари та євро, що збільшує попит на валюту.

    Додатковим фактором може стати підготовка до опалювального сезону. Через російські атаки на енергетичну та газовидобувну інфраструктуру потреба в імпорті палива, газу й обладнання може зрости. Це створюватиме додаткове навантаження на валютний ринок.

    Водночас гривню підтримують міжнародна фінансова допомога, валютні надходження від експорту, перекази українців із-за кордону та значні міжнародні резерви. Тому навіть у разі поступового подорожчання долара економісти наразі не прогнозують неконтрольованої девальвації.

    Чи варто чекати долар по 45,5 гривні

    Позначка 45,5 гривні залишається реалістичним, але не базовим для всіх експертів сценарієм. Для її досягнення має збігтися кілька факторів: зростання попиту на валюту, погіршення зовнішньої ситуації, подорожчання імпорту та готовність Нацбанку дозволити гривні дещо послабитися.

    Станом на 17 липня офіційний курс перебував нижче 44,62 гривні, а середня ціна продажу готівкового долара — нижче 45 гривень. Це означає, що для досягнення прогнозованої верхньої межі валюті необхідно подорожчати ще приблизно на 60–90 копійок, залежно від сегмента ринку.

    Найімовірнішим сценарієм до кінця липня залишається контрольоване коливання курсу без валютного шоку. Долар може поступово наблизитися до 45 гривень або тимчасово перевищити цю позначку на готівковому ринку. Проте значно сильніше падіння гривні наразі не є основним прогнозом опитаних економістів.

    Українцям, які планують купувати валюту, експерти традиційно радять не орієнтуватися лише на гучні прогнози та не вкладати всі кошти в долари або євро після короткочасного стрибка. Курсові прогнози залежать від великої кількості змінних і не можуть гарантувати конкретної вартості валюти у визначений день.

  • Хліб, м’ясо, олія: як енергетична криза вплине на ціни в Україні

    Хліб, м’ясо, олія: як енергетична криза вплине на ціни в Україні

    Українцям варто готуватися до поступового подорожчання продуктів у магазинах через енергетичну кризу та загальну інфляцію. Водночас підстав для паніки чи масового скуповування продуктів наразі немає. Таку оцінку ситуації дав виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

    За словами економіста, зростання цін є постійним процесом, а витрати на електроенергію — лише один із чинників. Через перебої зі світлом дорожчає зберігання овочів, робота холодильного обладнання та морозильників на генераторах. Бізнес намагається частково перекласти ці витрати на споживачів, однак можливості для цього обмежені.

    Пендзин наголошує, що існує природна «стеля» цін. Виробник не зможе продавати продукцію дорожче, ніж дозволяє платоспроможність населення, яка наразі знижується. Саме тому різкого цінового вибуху не очікується, а бізнес змушений балансувати між собівартістю та реальним попитом.

    Оцінюючи ситуацію за окремими категоріями товарів, економіст зазначає, що хліб не подорожчає різко. Прогнози про зростання ціни на 20% він називає перебільшеними. Реалістичний сценарій — стабільне підвищення в межах 1–1,5% на місяць.

    Ціни на м’ясо та яйця, за його словами, залишатимуться відносно стабільними. Якщо курятина або свинина суттєво подорожчають, попит різко впаде, і ринок швидко відреагує зниженням цін.

    Найскладнішою залишається ситуація з молочними продуктами. Вітчизняні виробники змушені конкурувати з дешевшим імпортом, зокрема з країн ЄС. Це стримує різке подорожчання, але зростання все ж буде. Вершкове масло, яке подешевшало у січні через світові тенденції, у лютому знову почне дорожчати.

    Овочі, зокрема так званий «борщовий набір», продовжують зростати в ціні через витрати на зберігання. Водночас картопля нині приблизно на 20% дешевша, ніж торік, завдяки хорошому врожаю 2025 року. Масовий імпорт картоплі очікується не раніше квітня.

    Щодо соняшникової олії, економіст допускає підвищення ціни до рівня близько 100 гривень за літр. Водночас він сумнівається, що ціна зможе перевищити цей поріг, адже внутрішній попит не витримає рівня у 120 гривень.

    Окремо Пендзин наголосив, що загроз дефіциту продуктів в Україні немає. Він вважає безпідставними заклики робити стратегічні запаси круп чи консервів.

    За його оцінками, загальна інфляція за січень становитиме близько 2–2,5%. Ситуація залишається складною, але контрольованою. Головним стримувальним фактором для зростання цін є не бажання бізнесу, а низька платоспроможність населення.