Позначка: Олександр Цукерман

  • Обшуки у голови НБУ: антикорупційники взялися за Пишного на тлі скандалу з «плівками Мідаса»

    Обшуки у голови НБУ: антикорупційники взялися за Пишного на тлі скандалу з «плівками Мідаса»

    У середу, 21 жовтня 2026 року, з’явилася інформація про проведення обшуків у голови Національного банку України Андрія Пишного. За даними журналістських джерел, слідчі дії здійснюють представники Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Повідомлення з’явилося на тлі масштабного корупційного розслідування, пов’язаного з державним Sense Bank, можливими схемами легалізації коштів та неформальним впливом на керівництво фінансової установи.

    Про обшуки повідомила «Економічна правда» о 09:41 21 жовтня з посиланням на власних співрозмовників у політичних колах. За інформацією видання, слідчі дії стосуються очільника Нацбанку Андрія Пишного.

    Водночас на момент підготовки матеріалу офіційного підтвердження саме цих обшуків від НАБУ, САП або Національного банку знайти не вдалося. Також залишається невідомим, де саме проводяться слідчі дії, які документи чи інші матеріали можуть цікавити детективів і який процесуальний статус має Пишний у відповідному кримінальному провадженні.

    Інформації про оголошення голові НБУ підозри, його затримання або вилучення майна немає. Тому наразі йдеться саме про повідомлення журналістських джерел, а не про офіційно встановлену причетність посадовця до будь-якого злочину.

    Однак новина привернула особливу увагу через попередні розслідування антикорупційних органів, у яких неодноразово згадувався державний Sense Bank, а також через публічні свідчення колишніх керівників банку щодо можливого впливу сторонніх осіб на його діяльність.

    Центральним епізодом цієї історії стала масштабна операція НАБУ і САП під кодовими назвами «Форест Гамп» та «Феміда». Про її результати правоохоронці повідомили в серпні 2026 року.

    Згідно з офіційними матеріалами НАБУ, антикорупційні органи викрили організацію, діяльність якої, за версією слідства, охоплювала незаконне заволодіння дороговартісною нерухомістю, рейдерські захоплення підприємств і легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом.

    Слідство заявляло про можливу участь у схемі чинного та колишнього народних депутатів, посадовців Офісу президента, представників бізнесу та керівництва одного з державних банків.

    Особливу увагу детективи приділили фінансовим операціям, пов’язаним із внесенням застави за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. За матеріалами розслідування, для проведення відповідних платежів учасники ймовірної схеми використовували банківську інфраструктуру та механізми, які мали приховати походження грошей.

    Ішлося про 150 мільйонів гривень, які, за версією НАБУ, легалізували через рахунки компаній, залучених до фінансових операцій. Одним із ключових питань для слідства стало те, як такі транзакції проходили банківські процедури контролю та чи могли посадові особи фінансової установи сприяти їхньому проведенню.

    У серпні НАБУ повідомило, що серед підозрюваних у межах операцій були, зокрема, голова наглядової ради, голова правління та керівник підрозділу фінансового моніторингу Sense Bank. Водночас у відповідному повідомленні правоохоронців не всі фігуранти були названі поіменно.

    Ще один напрям розслідування стосувався можливого незаконного заволодіння майном у Києві. За версією детективів, восени 2025 року учасники організації здійснили рейдерське захоплення двох підприємств із загальною вартістю активів 248 мільйонів гривень.

    При цьому один з епізодів, за даними слідства, був пов’язаний із наміром отримати контроль над нерухомістю в центрі столиці вартістю понад 500 мільйонів гривень.

    Крім того, у травні 2026 року, як заявляли правоохоронці, організатори схеми намагалися заволодіти київською нерухомістю вартістю понад 207 мільйонів гривень, однак не змогли реалізувати цей план до кінця.

    Таким чином, розслідування вийшло далеко за межі окремих фінансових транзакцій і охопило питання управління державними активами, банківського контролю та можливих зв’язків між політиками, бізнесом і посадовцями фінансових установ.

    Однією з найпомітніших постатей у цій історії став бізнесмен Василь Веселий, який раніше працював радником наглядової ради державного Sense Bank.

    Саме його роль у банку неодноразово викликала запитання у журналістів та членів парламентської Тимчасової слідчої комісії. Особливий інтерес становили обставини його появи у фінансовій установі та характер взаємодії з Національним банком.

    Як раніше писала «Ненька інфо» у матеріалі про роль Веселого в Sense Bank, 10 вересня колишній голова наглядової ради банку Шевкі Аджунер під час засідання парламентської ТСК заявив, що саме Андрій Пишний свого часу познайомив його з Василем Веселим.

    За словами Аджунера, після переходу Sense Bank у державну власність виникла потреба покращити взаємодію установи з державними органами та іншими зацікавленими сторонами. У цьому контексті й обговорювалося залучення окремого радника.

    Аджунер стверджував, що кандидатуру Веселого йому представив очільник НБУ. Також колишній керівник наглядової ради заявляв, що після початку роботи радника проблем у комунікації з регулятором стало менше.

    Проте ці твердження залишаються свідченнями самого Аджунера. Публічно доступних документів, які б доводили, що Андрій Пишний особисто вимагав призначення Веселого або втручався в рішення наглядової ради, не представлено.

    Сам Пишний раніше заперечував, що рекомендував наглядовій раді Sense Bank призначити Василя Веселого.

    Національний банк також повідомляв, що протягом 2024 року Веселий двічі відвідував регулятора як представник Sense Bank, але зустрічався з працівниками наглядового блоку. Особистих візитів до голови НБУ, за твердженням регулятора, не було.

    Важливим елементом історії стали й так звані «плівки Мідаса» — оприлюднені записи розмов фігурантів масштабного антикорупційного розслідування.

    За повідомленнями журналістів, на одному з записів особи, яких ідентифікували як Василя Веселого та Олександра Цукермана, обговорювали майбутній склад наглядової ради державного Sense Bank.

    Особливої уваги набув той факт, що відповідні розмови, згідно з оприлюдненою інформацією, відбувалися ще до офіційного призначення нового складу наглядової ради в червні 2025 року.

    Збіг окремих кандидатур, які згадувалися в розмовах, із подальшими кадровими рішеннями став підставою для нових запитань щодо можливого неформального впливу на управління банком.

    Ситуацію додатково загострили свідчення, оприлюднені під час парламентських слухань. Зокрема, представники рекрутингової компанії, залученої до відбору незалежних членів наглядової ради, розповідали про перебіг конкурсу та обставини перегляду окремих кандидатур.

    Детальніше про ці події «Ненька інфо» повідомляла в публікації «Стало очевидним, як Гладишенко потрапив у наглядову раду Sense Bank». У матеріалі йшлося про свідчення директора рекрутингової компанії Віестурса Ліегіса щодо конкурсного відбору та кандидатури Миколи Гладишенка.

    Окремий розвиток отримала й історія Василя Веселого. Ще в червні 2026 року правоохоронці проводили обшуки, пов’язані з бізнесменом. Тоді Київська міська прокуратура підтвердила проведення слідчих дій у межах розслідування можливої легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

    Водночас прокуратура наголошувала, що Веселого не затримували й на момент відповідного повідомлення підозру йому не оголошували.

    Раніше «Ненька інфо» вже звертала увагу на можливі наслідки цих розслідувань для керівництва Нацбанку. Зокрема, у публікації «Наступною ціллю розслідування НАБУ може стати глава Нацбанку Андрій Пишний» від 12 червня 2026 року видання повідомляло про припущення джерел щодо можливого розширення уваги правоохоронців до голови НБУ.

    Тоді йшлося про політичні та кадрові зв’язки, які могли становити інтерес для антикорупційних органів. Однак матеріал не був доказом причетності Пишного до злочинної діяльності.

    Не менш важливим є те, що розслідування навколо Sense Bank уже спричинило низку кадрових та управлінських рішень.

    Зокрема, 2 вересня Національний банк визнав голову правління Sense Bank Олексія Ступака таким, що не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності, та направив вимогу про його заміну.

    Це рішення стало частиною ширшого розвитку ситуації навколо державного банку, діяльність якого опинилася під особливою увагою регулятора, антикорупційних органів та парламентської ТСК.

    Водночас принципово важливо розмежовувати регуляторні рішення НБУ, кадрові конфлікти, журналістські розслідування та кримінальні провадження. Наявність зв’язків між окремими посадовцями чи факт професійного знайомства самі собою не доводять участі у злочинній схемі.

    Для фінансового ринку ситуація має особливе значення через посаду Андрія Пишного. Національний банк відповідає за монетарну політику, стабільність банківської системи, регулювання фінансового сектору та банківський нагляд.

    Саме тому будь-які слідчі дії щодо очільника регулятора викликають значний суспільний інтерес. При цьому з повідомлення про обшуки не випливає, що НБУ припиняє виконувати свої функції або що виникла безпосередня загроза коштам вкладників.

    Окремо слід зазначити, що ще у квітні 2026 року Андрій Пишний публічно заперечував вплив на себе з боку осіб, яких згадували у контексті «Міндічгейту». Зокрема, він заявляв про відсутність комунікацій щодо допомоги з фінансуванням оборонних підприємств. Про його відповідь повідомляв «Інтерфакс-Україна».

    Тепер ключовими залишаються питання про те, чи підтвердять НАБУ та САП проведення обшуків у Пишного, у межах якого кримінального провадження вони могли відбутися та чи пов’язані ці дії безпосередньо зі справами «Форест Гамп», «Феміда» або іншими епізодами.

    Також важливою буде офіційна позиція самого очільника НБУ, оскільки попередні заяви Пишного щодо ролі Василя Веселого відрізняються від свідчень колишнього голови наглядової ради Sense Bank.

    Наразі головний підтверджений інформаційний факт полягає в тому, що «Економічна правда» з посиланням на джерела повідомила про обшуки у голови НБУ. Офіційного підтвердження цих слідчих дій у перевірених джерелах поки немає.

    Подальший розвиток подій залежатиме від повідомлень правоохоронних органів, можливої процесуальної оцінки встановлених обставин та оприлюднення документів, які дозволять з’ясувати, чи існує юридично значущий зв’язок між нинішньою інформацією про обшуки та попередніми розслідуваннями навколо Sense Bank.

  • «Після Веселого проблем із НБУ стало менше»: на ТСК пролунала гучна заява про Sense Bank

    «Після Веселого проблем із НБУ стало менше»: на ТСК пролунала гучна заява про Sense Bank

    Історія появи бізнесмена Василя Веселого у державному Sense Bank отримала новий поворот. Колишній голова наглядової ради банку Шевкі Аджунер 10 вересня заявив під час засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії, що саме голова Національного банку України Андрій Пишний познайомив його з Веселим у період, коли керівництво банку шукало людину для покращення комунікації з державою та іншими стейкхолдерами.

    За версією Аджунера, питання виникло невдовзі після переходу Sense Bank у державну власність. Тоді наглядова рада складалася лише з п’яти осіб, і сам Аджунер, як він заявив на ТСК, наполягав на необхідності налагодити ефективнішу взаємодію банку з державними інституціями. Саме в контексті таких обговорень із Національним банком він, за власними словами, і познайомився з Василем Веселим.

    Ключовою стала відповідь Аджунера на питання депутатів про те, хто саме рекомендував кандидатуру Веселого. Ексголова наглядової ради заявив, що його з бізнесменом познайомив Андрій Пишний. Більше того, за словами Аджунера, ще до початку співбесід йому пояснили, що Веселому можна довіряти як людині, яка могла б забезпечувати комунікацію Sense Bank зі стейкхолдерами.

    Аджунер також заявив, що після початку роботи Веселого у банку взаємодія з регулятором покращилася і проблем у комунікації з НБУ стало менше. Водночас ця оцінка є свідченням самого колишнього голови наглядової ради. Публічних документів, які б доводили, що Веселий отримав посаду за прямою вказівкою або вимогою голови НБУ, наразі немає.

    Тема має особливе значення через те, що раніше офіційно про роль Веселого повідомлялося значно стриманіше. Під час засідання ТСК 2 вересня заступник голови НБУ Дмитро Олійник підтвердив, що Веселий справді працював радником попередньої наглядової ради Sense Bank, а до його мандата входили взаємодія з урядом та комунікації. Конкретний зміст консультацій публічно не розкривали.

    Національний банк раніше також надавав свою версію контактів Веселого з регулятором. У відповіді на питання щодо його можливих зустрічей із Пишним НБУ повідомляв, що у 2024 році Веселий двічі відвідував Національний банк як офіційний представник Sense Bank — радник наглядової ради. Однак, за твердженням регулятора, зустрічався він із працівниками наглядового блоку, а особистих візитів до голови НБУ не мав.

    Це робить нову заяву Аджунера особливо цікавою: вона стосується не зустрічей Веселого з Пишним уже після отримання ним функцій у банку, а нібито самого моменту знайомства та рекомендації його кандидатури.

    Водночас документи та попередні свідчення підтверджують, що рішення про співпрацю з Веселим ухвалювала саме наглядова рада. Ще на засіданні ТСК у травні тодішній голова правління Sense Bank Олексій Ступак повідомляв, що Веселого призначили радником рішенням наглядової ради, а питання про його залучення ініціював її голова Шевкі Аджунер.

    Окремі питання у депутатів виникли через оплату такої роботи. За інформацією, озвученою на ТСК, за консультаційні послуги у 2024 році Веселий отримав від банку близько 1,959 млн гривень. Ступак при цьому заявляв, що не може детально пояснити, які саме послуги надавав радник, оскільки той підпорядковувався безпосередньо наглядовій раді.

    Сам Sense Bank став державним у липні 2023 року. Міністерство фінансів та Фонд гарантування вкладів підписали договір купівлі-продажу 100% акцій установи 22 липня. Держава націоналізувала системно важливий банк після рішення НБУ про його виведення з ринку через санкції проти колишніх власників. Саме держава сьогодні володіє 100% його акцій.

    Одразу після націоналізації сформували нове керівництво. Головою наглядової ради став Шевкі Аджунер. На той момент вона справді складалася з п’яти членів — двох представників держави та трьох незалежних членів. Керівництво призначив Фонд гарантування вкладів за поданням Міністерства фінансів і після погодження Національним банком.

    Ім’я Василя Веселого значно частіше почало з’являтися у публічному просторі у 2026 році після оприлюднення журналістами записів, які пов’язували зі справою «Мідас». На одному з опублікованих фрагментів особи, яких журналісти та слідство ідентифікували як Веселого та бізнесмена Олександра Цукермана, обговорювали майбутній склад наглядової ради державного Sense Bank. У матеріалах, оприлюднених медіа, зверталася увага на те, що через кілька тижнів Кабмін призначив до ради низку тих самих кандидатів, прізвища яких звучали в розмові.

    У червні історія отримала продовження. 10 червня у Василя Веселого провели слідчі дії. Київська міська прокуратура підтвердила факт обшуків, але окремо наголосила: бізнесмена не затримували і підозру йому на той момент не оголошували. За даними джерела «Української правди» у правоохоронних органах, слідчі дії проводилися у межах провадження за статтею про легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

    Ще гучніший етап настав 19 серпня, коли НАБУ та САП почали спецоперацію під назвою «Форест Гамп». Антикорупційні органи заявили про викриття злочинної організації за участі чинного та колишнього народних депутатів, високопосадовців Офісу президента та інших осіб. В окремому епізоді слідство описало легалізацію 150 млн гривень, які, за версією НАБУ, використовували для внесення застави за фігуранта іншої антикорупційної справи.

    У переліку посад осіб, про які повідомляло НАБУ в межах «Форест Гампа», фігурували керівники Sense Bank — голова наглядової ради, голова правління та керівник підрозділу фінансового моніторингу. Водночас НАБУ у відповідному повідомленні не назвало всіх цих людей на ім’я, тому ототожнювати кожну згадану в матеріалах посаду з конкретною особою без прямого підтвердження правоохоронців некоректно. НАБУ також нагадує про презумпцію невинуватості: вина будь-якої особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду.

    Після скандалу ситуація в керівництві банку почала швидко змінюватися. 21 серпня Кабінет Міністрів достроково припинив повноваження голови наглядової ради Sense Bank Миколи Гладишенка. Мінфін пояснив, що підставою стала отримана від НБУ інформація про його невідповідність кваліфікаційним вимогам, виявлену під час банківського нагляду.

    На попередньому засіданні ТСК 2 вересня депутати вже детально розпитували представників НБУ, Мінфіну та Sense Bank про формування органів управління банку, фінансовий моніторинг і можливий неформальний вплив на установу. Тоді Аджунер на засідання не підключився, тому його вирішили викликати повторно.

    Саме тому його нинішні свідчення додають до історії нову ланку. Раніше публічно було відомо, що Аджунер ініціював залучення Веселого до роботи з наглядовою радою. Тепер же Аджунер заявляє, що до цього була розмова з НБУ, а самого Веселого йому представив Андрій Пишний.

    При цьому попередня офіційна позиція НБУ не підтверджує будь-якого особистого неформального впливу Веселого на голову Нацбанку. Регулятор наголошував, що Веселий не входив до органів управління Sense Bank, а виконував функції радника наглядової ради відповідно до її рішення і цивільно-правового договору. Так само НБУ заперечував особисті візити Веселого до Пишного у приміщенні Нацбанку.

    Тепер одне з головних питань — чи підтвердить сам Андрій Пишний версію Аджунера про рекомендацію Веселого та яким саме був характер такої рекомендації, якщо вона справді мала місце. Адже саме поняття «познайомив» або «рекомендував як комунікатора» саме по собі не доводить втручання регулятора в кадрові рішення банку. Для таких висновків потрібні додаткові документи, свідчення або матеріали слідства.

    На момент підготовки цього матеріалу окремої нової публічної відповіді Національного банку на заяву Аджунера від 10 вересня у відкритих джерелах знайти не вдалося. Тому центральною підтвердженою обставиною наразі залишається саме факт того, що колишній голова наглядової ради публічно озвучив таку версію під час парламентського засідання.

    На тлі «Форест Гампа», плівок навколо Sense Bank, кадрових рішень уряду та кількох засідань ТСК питання про те, хто і за яких обставин залучив Веселого до роботи з державним банком, перетворюється з кадрової деталі на один із ключових епізодів історії про можливий неформальний вплив на системно важливу фінансову установу. Чи матиме сьогоднішня заява Аджунера юридичні наслідки, залежатиме вже від того, чи отримають депутати та правоохоронці додаткові підтвердження його слів.

  • Як Олег Татаров пов’язаний з фігурантами справи “Мідас” Олександром Цукерманом та Тимуром Міндічем

    Як Олег Татаров пов’язаний з фігурантами справи “Мідас” Олександром Цукерманом та Тимуром Міндічем

    Як повідомляє журналіст Володимир Бондаренко, заступник керівника ОП Олег Татаров допоміг  фігуранту справи “Мідас” Олександру Цукерману переоформити яхт-клуб Трухановому острові.

    Нагадаємо, 02.05.2026 нардеп Олексій Гончаренко запостив роздруківки плівок Міндіча про те як людина на ім’я “Цибульський В.В.” розмовляє с помічниками Олександра  Цукермана – Лесею Устименко та Ігорем Фурсенко.

    Пізніше, 08.05.2026 в третій частині плівок Міндіча журналіст УП Михайло Ткач продекламував запис від 26.10.2025 на якому людина на ім’я “Володимир Цибульський” розповідає що він має відвезти свого шефа Олександра Цукермана через прикордонний пункт перетину Паланка в аеропорт Відня до ранку 27.10.2026

    За інформацією Володимира Бондаренко, на обох записах мова йде про помічника-водія Олександра Цукермана – Цибульського Володимира Валентиновича 1967 року народження.

    “Навпроти Іллінської церкви на Трухановому острові стоїть яхт-клуб, яким володіє фірма ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” якою володів екс-нардеп Немировський, який декілька років намагався продати яхт-клуб за $3 млн, але там тяганина з судів.

    І от 16.04.2025 власником ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” стала фірма West House s.r.o. (Словакія) бенефіціаром якої записаний Євген Петров (Австрія) тоді ж 16.04.2025  директором ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” від нового власника стала Малахова Олена Миколаївна (1959 р н, Харцизьк).

    Малахова також є керівником та засновником ТОВ “ЮФ “ЮВЕНТА УКРАЇНА” разом з нею засновники: ГОЛОВКО НАТАЛЯ ОЛЕГІВНА та ГУБСЬКИЙ РУСЛАН ВІКТОРОВИЧ, які офіційно пов’язані з АО “КРЕДЕНС” (раніше “ТАТАРОВ ФАРИННИК ГОЛОВКО”) це фірма Олега Татарова.

    08.05.2025 директором ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” замість Малахової став Цибульський – помічник-водій Цукермана, фірма West House s.r.o. так і залишається власником ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” і яхт-клубу.

    Тобто довірені особи Татарова викупили яхт-клуб і перевели його на водія Цукермана (Міндіча)” – зазначив Володимир Бондаренко.

  • Бізнесмени зі справи НАБУ пішли проти Зеленського: Міндіч і Цукерман оскаржують санкції РНБО в суді

    Бізнесмени зі справи НАБУ пішли проти Зеленського: Міндіч і Цукерман оскаржують санкції РНБО в суді

    Фігуранти резонансної справи НАБУ про можливу корупцію в енергетичній сфері Тимур Міндіч та Олександр Цукерман подали позови проти президента України Володимира Зеленського. Бізнесмени намагаються через суд скасувати указ глави держави про введення персональних санкцій РНБО, підписаний у листопаді 2025 року.

    Інформація про судові позови з’явилася на порталі «Судова влада України». Згідно з оприлюдненими даними, обидва бізнесмени оскаржують рішення президента щодо застосування до них спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів строком на три роки.

    Йдеться про санкції, які Рада національної безпеки і оборони України запровадила на тлі кримінального провадження НАБУ та САП щодо ймовірних корупційних схем у сфері енергетики, зокрема навколо державної компанії «Енергоатом».

    Державний реєстр санкцій
    Державний реєстр санкцій

    У листопаді 2025 року президент Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо санкцій проти низки осіб. До списку потрапили й Тимур Міндіч та Олександр Цукерман.

    Згідно з даними Державного реєстру санкцій, проти обох бізнесменів було застосовано 17 видів обмежень. Серед них — блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталу за межі України, анулювання ліцензій та інших дозволів, а також позбавлення державних нагород України. Остання санкція була введена безстроково.

    Особливу увагу привернуло те, що в санкційному списку Міндіч і Цукерман були вказані як громадяни Ізраїлю. Саме цей факт став одним із ключових елементів суспільного резонансу навколо справи.

    За даними слідства, Тимур Міндіч є одним із фігурантів провадження НАБУ та САП щодо ймовірної масштабної корупційної схеми в енергетичному секторі. У листопаді 2025 року антикорупційні органи заочно повідомили йому про підозру. Тоді ж стало відомо, що бізнесмен залишив територію України та перебуває в Ізраїлі.

    Після цього Офіс генерального прокурора України направив до Міністерства юстиції Ізраїлю офіційний запит про екстрадицію Міндіча та Олександра Цукермана.

    Українські правоохоронці вважають, що фігуранти справи можуть бути причетні до оборудок у сфері державної енергетики. Деталі слідства офіційно не розкриваються повністю, однак справа вже стала однією з найбільш гучних у сфері антикорупційних розслідувань останніх років.

    Сам Тимур Міндіч раніше публічно заявляв, що готовий повернутися в Україну та навіть перебувати під вартою, якщо йому визначать «чесну заставу».

    «Я б сьогодні приїхав до України, отримав би підозру і сів би навіть до в’язниці, якби була чесна застава. Я просто розумію, що вони зараз скажуть таку заставу, що я її не зможу зібрати», — заявив бізнесмен в одному з інтерв’ю.

    Водночас Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вже розглядала скаргу захисту Міндіча та відмовилася скасувати оголошену йому підозру.

    Юристи зазначають, що оскарження санкцій президента через суд — не поодинокий випадок в Україні, однак подібні процеси рідко завершуються повним скасуванням рішень РНБО. Водночас сама практика санкцій щодо громадян інших держав або осіб із подвійним громадянством регулярно викликає дискусії серед правників та політиків.

    Після початку повномасштабної війни механізм санкцій РНБО став одним із ключових інструментів української влади у боротьбі з підозрюваними у корупції, проросійськими діячами та бізнесменами, які перебувають за кордоном. Водночас критики цього механізму неодноразово заявляли про ризики використання санкцій замість повноцінних судових процедур.

    Окремий резонанс у справі Міндіча викликали так звані «плівки Міндіча», про які раніше писали українські медіа. НАБУ та САП публічно заявляли, що витоки матеріалів досудового розслідування є незаконними та можуть зашкодити слідству.

    Крім того, ім’я Тимура Міндіча неодноразово згадувалося у політичних конфліктах між представниками влади та опозиційними депутатами. Зокрема, бізнесмен раніше подавав позов проти народного депутата Ярослава Железняка.

    Наразі дата розгляду позовів Міндіча та Цукермана проти президента офіційно не оголошена. Якщо суд прийме справи до розгляду, вони можуть стати одним із найбільш резонансних юридичних процесів навколо санкційної політики влади за останній рік.

  • В НАБУ знову виявили готівку в пломбах ФРС США, але НБУ не може відстежити її шлях в Україну

    В НАБУ знову виявили готівку в пломбах ФРС США, але НБУ не може відстежити її шлях в Україну

    Заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник заявив, що регулятор не має технічної можливості встановити походження доларових банкнот, які детективи НАБУ виявили в упаковці Федерального резервного банку США в офісі фігурантів корупційної схеми в енергетичній сфері.

    Про це він сказав під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки.

    За словами Олійника, в Україні не існує єдиного реєстру, який би дозволяв звірити штрихкод або номер упаковки та точно встановити, кому саме і коли були відвантажені відповідні купюри.

    Він зазначив, що така інформація може зберігатися у Федеральної резервної системи США, але на рівні українських інституцій інструментів для простеження шляху конкретної партії готівки немає.

    Олійник також повідомив, що наразі в Україні є вісім банків, які імпортують долари США та євро. Частина з них завозить валюту для власних потреб, інші продають її іншим банкам та учасникам фінансового ринку. Однак жодна з цих операцій не супроводжується детальним обліком саме упаковок ФРС із можливістю подальшого ідентифікаційного пошуку.

    Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов зі свого боку нагадав, що це вже другий випадок, коли Бюро стикається з великою сумою готівки, завезеної в Україну без розпакування — у пломбах Федерального резервного банку США.

    Він застеріг, що без запровадження належного обліку подібних готівкових операцій у майбутньому правоохоронці знову опиняться в ситуації, коли ніхто в Україні не зможе пояснити, як саме такі кошти перетнули кордон і потрапили до розпорядження конкретних осіб.

    Абакумов підкреслив, що ФРС США веде облік того, кому продає готівкову валюту, але на європейському та українському рівні подальший рух цих коштів у зв’язці з упаковками фактично не відстежується. За його словами, народні депутати вже запропонували Нацбанку запровадити форму обліку ввезення до України великих сум готівки в такій упаковці, із фіксацією того, кому саме вона продається. Це, на думку детективів, могло б стати вагомим інструментом для запобігання корупційним схемам та відмиванню коштів.

    У НАБУ нагадують, що питання доларів у пломбах ФРС виникло в межах великого розслідування корупції в енергетичному секторі, де фігурують бізнесмен Тимур Міндіч та фінансист Олександр Цукерман. Детективи встановили, що функція легалізації незаконно отриманих коштів була зосереджена в окремому офісі злочинної організації в центрі Києва. За даними слідства, приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача.

    У цьому офісі, за інформацією НАБУ, вели «чорну бухгалтерію», здійснювали суворий облік готівки та організовували відмивання коштів через мережу іноземних компаній. Загалом через так звану «пральню» могло пройти близько 100 мільйонів доларів США.

    На тлі цих подій президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій проти Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, яких слідство вважає ключовими фігурантами масштабної корупційної схеми в енергетиці.

    Дискусія в ТСК щодо обліку доларів у упаковці ФРС може стати відправною точкою для змін у регулюванні готівкових потоків: від Нацбанку очікують конкретних рішень, які дозволять фіксувати великі партії готівки, що заходять до України, і в майбутньому чітко відслідковувати їхній рух.

  • Тимур Міндіч контролював 17 компаній в Україні та співпрацював із відомими бізнесменами

    Тимур Міндіч контролював 17 компаній в Україні та співпрацював із відомими бізнесменами

    YouControl опублікував аналіз відкритих даних щодо бізнес-активів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, зазначивши, що Міндіч пов’язаний із 17 юридичними особами в Україні.

    Тимур Міндіч зареєстрований як ФОП із КВЕДом «Розповсюдження кіно- та відеофільмів» і має дев’ять активних компаній, які у 2024 році отримали загальний виторг 218,6 млн грн. Серед них: «Квартал 95» – 120,8 млн грн, «Драйв Продакшн» – 42,7 млн грн, «Квартал ТВ» – 22,5 млн грн, «Стедіум Фемілі» – 14,4 млн грн, «Кварцит ДМ» – 10,4 млн грн та інші. Ще чотири компанії не подали фінансової звітності, а дві показали нульовий дохід.

    Відзначається, що у спільних бізнесах Міндіча фігурують колишній помічник президента Сергій Шефір та бізнесмен Геннадій Боголюбов. Бізнесмен також є бенефіціаром британської Meylor Global LLP та співвласником люксембурзької Mineral Assets Corporation SA, яка раніше була учасником російської компанії з виготовлення штучних діамантів.

    Олександр Цукерман зареєстрований як ФОП із КВЕДом «Загальна медична практика».

    13 листопада президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження персональних санкцій проти Міндіча та Цукермана у справі щодо розкрадання в «Енергоатомі». За версією слідства, 46-річний Міндіч контролював діяльність «пральні», через яку відмивалися кошти, визначав фінансові потоки та впливав на керівників органів влади. 61-річного Цукермана слідчі вважають співорганізатором схем у енергетиці. Обидва виїхали з України перед початком слідчих дій.