Позначка: Олександр Півненко

  • Два дрони — мінус бомбардувальник: «Омега» спалила Су-24М просто перед вильотом по Україні

    Два дрони — мінус бомбардувальник: «Омега» спалила Су-24М просто перед вильотом по Україні

    Спецпризначенці Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України заявили про знищення російського фронтового бомбардувальника Су-24М на військовому аеродромі «Саки» в тимчасово окупованому Криму. За інформацією української сторони, літак уразили саме тоді, коли його готували до бойового вильоту для завдання чергового удару по території України.

    Про результати операції 16 липня повідомив командувач Національної гвардії України Олександр Півненко. Він зазначив, що завдання виконали бойові водолази ЦСП «Омега», які після виявлення актуальної цілі провели ретельне планування та застосували ударні безпілотники.

    На оприлюдненому відео, за твердженням Нацгвардії, зафіксовано два послідовні влучання. Перший безпілотник атакував носову частину Су-24М. Другий дрон завдав повторного удару в районі паливних баків. Саме друге влучання, як повідомляють українські військові, призвело до остаточного знищення літака.

    У Національній гвардії наголосили, що для ліквідації дорогої авіаційної цілі було використано лише два ударні БпЛА. Вартість конкретних дронів та їхній тип не розкриваються. Також із міркувань безпеки не повідомляються технічні подробиці операції, маршрут безпілотників і спосіб проникнення до району аеродрому.

    Су-24М — радянський надзвуковий фронтовий бомбардувальник зі змінною геометрією крила. Він призначений для ураження наземних і надводних цілей, зокрема на малих висотах і за складних метеорологічних умов. Російська армія використовує літаки цього типу для виконання ударних завдань, хоча парк Су-24 поступово скорочується через втрати, аварії та фізичне старіння машин.

    Українська сторона стверджує, що знищений у Криму літак безпосередньо готували до бойового застосування. Незалежного підтвердження його технічного стану, запланованого маршруту або конкретного бойового завдання наразі немає. Водночас момент атаки поблизу місця підготовки авіатехніки може свідчити, що бомбардувальник перебував у робочій зоні аеродрому, а не на тривалому зберіганні.

    Аеродром «Саки», розташований поблизу селища Новофедорівка, залишається однією з важливих баз російської авіації на окупованому півострові. До повномасштабної війни він використовувався російською морською авіацією, а після лютого 2022 року став одним із майданчиків, з яких підтримуються операції окупаційних військ на півдні України та в Чорноморському регіоні.

    Цей аеродром уже неодноразово ставав ціллю українських атак. У серпні 2022 року на його території пролунала серія потужних вибухів, після яких супутникові знімки засвідчили значні пошкодження та втрати російської авіаційної техніки. Надалі українські сили регулярно повідомляли про удари по системах протиповітряної оборони, радарах, складах і літаках на території бази.

    У липні 2026 року інтенсивність атак на «Саки» знову зросла. За повідомленнями українських джерел, у ніч на 1 липня безпілотники Служби безпеки України уразили ангари, де могли перебувати винищувачі Су-30. Ще один удар по авіабазі відбувся 3 липня. Тоді українська сторона заявила про пошкодження семи ангарів з авіатехнікою, серед якої називали Су-30СМ, Су-30 та Су-24. Остаточний масштаб втрат російської сторони за цими епізодами незалежно не підтверджений.

    Нова операція відрізняється тим, що Нацгвардія заявляє про точкове ураження конкретного літака безпосередньо перед вильотом. На оприлюднених кадрах видно прицільну атаку по окремій авіаційній цілі, а не масштабний удар по всій території бази. Це демонструє поступове зміщення української тактики від масованих атак до полювання на найбільш цінні об’єкти у момент їхньої максимальної вразливості.

    Олександр Півненко назвав знищення Су-24М черговим підтвердженням того, що Національна гвардія системно розширює можливості застосування ударних безпілотних комплексів на значній оперативній глибині. За його словами, бойові завдання на відстанях понад 100 кілометрів виконують не лише спецпризначенці «Омеги», а й підрозділи 1-го корпусу НГУ «Азов» та 2-го корпусу «Хартія».

    Серед пріоритетних цілей таких операцій командувач назвав логістичні маршрути, склади боєприпасів, пункти управління, засоби протиповітряної оборони, місця скупчення особового складу та авіацію. Ураження об’єктів у глибокому тилу має одразу кілька завдань: знищення дорогої техніки, порушення постачання, зниження темпів бойових операцій і примушення Росії витрачати більше ресурсів на захист аеродромів та логістичних вузлів.

    Навіть один знищений літак створює для російської авіації ширші проблеми, ніж лише втрата окремої машини. Після удару командування змушене перевіряти систему охорони, посилювати протиповітряний захист, змінювати порядок розосередження техніки, будувати додаткові укриття або переміщувати літаки на більш віддалені бази. Усе це збільшує час підготовки до вильотів і навантаження на інфраструктуру.

    Особливо важливим є удар по паливних баках літака. У разі повної заправки Су-24М або наявності боєприпасів поруч навіть невеликий безпілотник може спричинити масштабне займання. Саме тому авіація під час підготовки до вильоту є вразливою: навколо літака можуть перебувати наземний персонал, паливозаправники, засоби обслуговування та боєкомплект.

    У повідомленні Нацгвардії немає інформації про можливі втрати серед російського персоналу або пошкодження інших об’єктів аеродрому. Російське Міністерство оборони станом на час публікації публічно не підтвердило втрату Су-24М і не прокоментувало відео української сторони. Тому інформація про повне знищення літака наразі ґрунтується на заяві командування НГУ та оприлюднених кадрах.

    Важливою деталлю стала участь у завданні саме бойових водолазів «Омеги». Назва їхньої спеціалізації може створювати враження, що операція обов’язково передбачала дії на воді, однак у Нацгвардії не розкрили, яку саме роль відігравала водолазна підготовка. Бійці спеціальних підрозділів можуть виконувати широкий спектр завдань — від розвідки й проникнення до наведення, дистанційного керування засобами ураження та організації комбінованих операцій.

    Центр спеціального призначення «Омега» бере участь у бойових діях на різних напрямках і спеціалізується на виконанні складних операцій, розвідці, штурмових завданнях, снайпінгу та застосуванні сучасних безпілотних систем. На офіційному ресурсі підрозділу зазначається, що до його структури входять сім загонів спеціального призначення.

    Знищення Су-24М у Криму вписується в ширшу українську стратегію поступового позбавлення Росії можливості безпечно використовувати окупований півострів як військовий плацдарм. Українські сили регулярно атакують там аеродроми, нафтобази, склади, радари, системи ППО, кораблі та транспортні комунікації.

    Такі операції змушують російське командування відсувати частину авіації та засобів ураження далі від фронту. Чим більшою стає відстань між аеродромом базування та районом бойового застосування, тим більше пального витрачається, скорочується час перебування літака в зоні виконання завдання та ускладнюється технічне обслуговування.

    З військового погляду результат операції поки що оцінюється на основі українського повідомлення. Проте навіть сама можливість прицільно атакувати літак на добре захищеній авіабазі в Криму показує, що російський тил стає дедалі вразливішим. Два відносно невеликі безпілотники змогли дістатися цілі, яку захищають аеродромні служби, радіолокаційні засоби та системи ППО.

    У Нацгвардії наголосили, що робота на значній оперативній глибині триватиме, а перелік пріоритетних російських об’єктів постійно оновлюється. Після ударів по ангарах на початку липня та точкового знищення Су-24М 16 липня аеродром «Саки» знову опинився серед найнебезпечніших місць для російської авіації на окупованому півострові.

  • «Буде їм дуже важко»: у Нацгвардії заявили про удари по логістиці РФ і Криму

    «Буде їм дуже важко»: у Нацгвардії заявили про удари по логістиці РФ і Криму

    Сили оборони України продовжують системну роботу з ураження та перекриття логістики російських військ, зокрема на тимчасово окупованій території Криму. Про це в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» заявив командувач Національної гвардії України, генерал-майор Олександр Півненко, коментуючи роль безпілотних систем та загальну тактику українських сил у війні.

    За його словами, ключовим напрямком роботи українських підрозділів залишається поступове ускладнення забезпечення російського угруповання на фронті, зокрема шляхом ударів по логістичних маршрутах, складах, транспортних вузлах та інфраструктурі, яка забезпечує постачання боєприпасів, техніки та пального. Півненко наголосив, що Сили оборони послідовно нарощують використання безпілотних систем і розширюють їхню оперативну глибину, що дозволяє впливати не лише на передній край, а й на тилові райони противника.

    Окрему увагу командувач приділив ролі Сил безпілотних систем, які, за його словами, активно діють у тимчасово окупованому Криму. Він зазначив, що цей напрямок координується під керівництвом Роберта Бровді з позивним «Мадяр», і що українські підрозділи добре розуміють поставлені завдання та системно працюють над їх виконанням. За словами Півненка, ефективність таких операцій напряму залежить від масштабу застосування засобів ураження та кількості підготовлених екіпажів безпілотників.

    Командувач НГУ підкреслив, що стратегічною метою є створення умов, за яких російські війська відчуватимуть постійні труднощі із забезпеченням на всіх рівнях. Він прямо зазначив, що українські сили мають намір настільки ускладнити логістику противника, щоб це суттєво впливало на його боєздатність. У цьому контексті Півненко заявив, що перекриття логістичних шляхів є одним із ключових інструментів сучасної війни, оскільки саме постачання визначає можливості ведення бойових дій.

    Водночас він звернув увагу на тактику російських військ, які, за його словами, через обмежені можливості на лінії фронту дедалі частіше завдають ударів по цивільній інфраструктурі України. Йдеться, зокрема, про атаки на енергетичні об’єкти, транспортні вузли та інші елементи критичної інфраструктури, а також спроби впливати на українську логістику на відстані 20–30 кілометрів у глибину. Півненко зазначив, що українська сторона враховує ці дії у плануванні власних операцій і адаптує тактику відповідно до змін на полі бою.

    На тлі цих заяв у тимчасово окупованому Криму протягом останніх днів фіксувалися вибухи та пожежі на низці об’єктів російської військової інфраструктури. За даними з відкритих джерел, у ніч на 20 червня сталася масштабна пожежа на території Таврійської ТЕС поблизу Сімферополя, після чого наступної ночі повідомлялося про нову серію атак безпілотників по об’єктах на півострові. Також повідомлялося про ураження порту в Керчі, який російські війська використовують як один із ключових логістичних вузлів для забезпечення свого угруповання на південному напрямку.

    Президент України Володимир Зеленський раніше також коментував результати дій Сил оборони, зазначаючи, що українські підрозділи продовжують завдавати ударів по військовій та логістичній інфраструктурі противника на окупованих територіях. У свою чергу аналітики зазначають, що такі операції мають системний характер і спрямовані на поступове послаблення можливостей російської армії утримувати контроль над логістично складними напрямками.

    Таким чином, за словами представників українського військового командування, зокрема Олександра Півненка, поточна стратегія Сил оборони полягає у тривалому та багаторівневому тиску на логістику противника, що в перспективі має знизити його здатність до ведення активних бойових дій та ускладнити утримання окупованих територій.

  • У Генштабі вперше відверто пояснили, від чого залежить демобілізація військових.

    У Генштабі вперше відверто пояснили, від чого залежить демобілізація військових.

    Питання демобілізації українських військовослужбовців залишається одним із найчутливіших під час повномасштабної війни. У Генеральному штабі Збройних сил України визнають, що запит суспільства на зрозумілі правила звільнення військових зі служби є цілком обґрунтованим, однак підкреслюють: у нинішніх умовах війни будь-які рішення щодо масової демобілізації безпосередньо залежать від можливостей поповнення армії новими бійцями та збереження боєздатності підрозділів на фронті.

    Про це заявив начальник Генерального штабу ЗСУ Andrii Hnatov в інтерв’ю LIGA.net, коментуючи очікування щодо можливих строків і механізмів звільнення військових, які тривалий час перебувають на службі з початку повномасштабного вторгнення Росії.

    За словами очільника Генштабу, ситуація з демобілізацією є значно складнішою, ніж часто сприймається в суспільстві, адже вона напряму пов’язана з рівнем укомплектованості Сил оборони. Українська армія веде активні бойові дії на великій лінії фронту, і будь-яке скорочення особового складу без відповідної заміни може створити ризики для обороноздатності держави.

    Гнатов наголосив, що питання поступового звільнення військових зі служби не зняте з порядку денного. У Генштабі та на рівні держави розглядають різні варіанти, які могли б дозволити в майбутньому вирішити проблему для окремих категорій військовослужбовців. Насамперед ідеться про тих, хто безперервно виконує бойові завдання з перших місяців вторгнення або має значну вислугу років у війську.

    Водночас він підкреслив, що будь-які конкретні рішення щодо масової демобілізації наразі неможливі через недостатні темпи мобілізації та потребу постійного поповнення бойових підрозділів. Саме баланс між призовом нових військових і потенційним звільненням чинних бійців визначає реальні можливості для змін у цій сфері.

    «Про демобілізацію зараз не варто говорити детально, щоб не вводити людей в оману й не створювати хибних очікувань», — зазначив начальник Генерального штабу, фактично давши зрозуміти, що жодних швидких рішень у цьому напрямку поки не передбачається.

    У Генштабі наголошують, що процеси мобілізації та демобілізації є взаємопов’язаними і не можуть розглядатися окремо. Чим вищими є темпи поповнення війська, тим більше можливостей з’являється для ротації особового складу та поступового звільнення тих військових, які вже відслужили тривалий час або мають право на завершення служби.

    За словами Гнатова, саме стабільне поповнення армії новими людьми є ключовою умовою для будь-яких змін у системі демобілізації. Якщо держава зможе забезпечити достатній рівень набору та підготовки військовослужбовців, тоді з’явиться можливість розглядати більш системні рішення щодо ротації та відпочинку для тих, хто перебуває на фронті з перших днів війни.

    Проблема демобілізації в Україні набула особливої актуальності через тривалі терміни служби багатьох військових, які з 2022 року безперервно беруть участь у бойових діях. Це створює значне фізичне та психологічне навантаження, а також впливає на моральний стан як самих військових, так і їхніх родин, які очікують на повернення близьких додому.

    Разом із тим у військовому командуванні наголошують, що рішення у цій сфері не можуть ухвалюватися виключно під впливом суспільного запиту, адже головним пріоритетом залишається утримання лінії фронту та захист держави від російської агресії.

    Паралельно з обговоренням демобілізації в Україні триває робота над реформуванням системи мобілізації. Уряд і військове командування розглядають можливість запровадження більш гнучких умов служби, зокрема через оновлення контрактної системи, підвищення грошового забезпечення та запровадження чіткіших правил проходження військової служби.

    Окремо обговорюється і питання соціального захисту військових та їхніх родин, а також розширення програм підтримки після повернення зі служби. Усе це має стати частиною ширшої реформи, спрямованої на стабілізацію кадрового забезпечення Сил оборони.

    Раніше командувач Національної гвардії України Oleksandr Pivnenko заявляв, що навіть після завершення війни процес повернення військових до цивільного життя не буде швидким. За його словами, армії знадобиться перехідний період, який може тривати близько року, для поступової реорганізації та стабілізації всіх процесів.

    Такі оцінки підтверджують, що питання демобілізації та ротації військових є довгостроковим викликом, який не обмежується лише періодом активних бойових дій, а потребує системного підходу навіть у післявоєнний час.

    На цьому тлі у Генеральному штабі підкреслюють, що ключовим фактором залишається здатність держави підтримувати достатню чисельність Сил оборони. Саме від цього залежатимуть як темпи можливого звільнення військових, так і загальна стійкість української армії у війні проти Росії.

    Таким чином, у Генштабі фактично дали зрозуміти: демобілізація можлива лише як частина комплексного процесу, який напряму пов’язаний із мобілізаційними ресурсами держави та ситуацією на фронті, а не як окреме або швидке рішення.

  • Гайдай у справі про дрони: виконавець чи прикриття для генералів?

    Гайдай у справі про дрони: виконавець чи прикриття для генералів?

    Затримання Сергія Гайдая, колишнього очільника Луганської ОВА, детективами НАБУ стало несподіваним, але промовистим сигналом про новий виток корупційних схем в оборонній сфері. Гайдая підозрюють у причетності до завищених закупівель дронів і засобів радіоелектронної боротьби для Національної гвардії України. Це далеко не дрібна справа — мова йде про мільйонні суми й оборонні контракти на тлі війни.

    Цікаво, що нещодавно Гайдая розглядали як кандидата на посади в Полтавській та Івано-Франківській областях — регіонах, що мають стратегічне значення для тилового забезпечення. Але замість нового призначення він отримав підозру. Це може свідчити, що Гайдай виконував чиюсь волю — і був частиною набагато ширшої схеми, яка сягає верхівки владної вертикалі.

    Без дозволу командування Нацгвардії постачання будь-якого обладнання в цю структуру — неможливе. Отже, постає питання: чому підозру отримує лише виконавець, а не ті, хто затверджував закупівлі?

    Командувач Нацгвардії Олександр Півненко вже фігурує у справі про розкрадання 400 мільйонів гривень на бронетехніці. Це прямо пов’язано з оборонними закупівлями. А його безпосередній керівник — міністр внутрішніх справ Ігор Клименко — фігурує у ще одній резонансній справі, пов’язаній із виведенням 554 мільйонів доларів через польського посередника Lechmar. Ініціатором цієї схеми, за даними журналістів, був також міністр оборони Умєров.

    Усі нитки від справи з дронами ведуть угору — до командування Нацгвардії та керівництва МВС. Тому логічно припустити, що Гайдай — лише виконавець. Його затримання могло стати зручним способом продемонструвати активність антикорупційних органів, не торкаючись найвпливовіших осіб.

    Проте ключове питання залишається відкритим: чи дійде розслідування до «верхівки»? Чи буде хоча б один гучний вирок у справах, що торкаються міністрів, генералів, наближених до владних кабінетів? І чи не перетвориться черговий гучний арешт на звичне «зливання» справи — з імітацією правосуддя замість реального очищення системи?

    Поки що маємо гучну підозру, але без гучних відповідей. І все більше підстав сумніватися, що відповідальність у цих справах буде справді вертикальною, а не лише декоративною.

  • Антикорупційне бюро проводить обшук у справі про зловживання у Нацгвардії

    Антикорупційне бюро проводить обшук у справі про зловживання у Нацгвардії

    У п’ятницю, 9 травня, детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) провели обшуки у приміщенні Головного управління Національної гвардії України. Як повідомили джерела OBOZ.UA, обшук проводився у межах розслідування справи про ймовірні порушення під час державних закупівель і зловживання впливом.

    Офіційних коментарів від НАБУ наразі немає, подробиці справи залишаються закритими.

    Командувачем Національної гвардії України є бригадний генерал Олександр Півненко.

    Раніше, у березні 2025 року, Бюро економічної безпеки виявило ознаки порушень у тендері на будівництво багатоквартирного будинку на замовлення однієї з баз комплектування Нацгвардії. Проєкт вартістю понад 78 млн грн планували реалізувати в Київській області.

    Аналітики БЕБ встановили, що було неправомірно застосовано спрощену процедуру закупівлі – попри те, що об’єкт не належав до категорії споруд оборонного призначення. Це могло призвести до втрат бюджетних коштів.

    Після направлення відповідного листа з боку БЕБ, закупівлю було скасовано. Наразі з’ясування обставин триває, у тому числі з боку НАБУ.