Позначка: Олександра Устінова

  • Агентство оборонних закупівель: у “Голосі” йде битва за крісло керівника

    Агентство оборонних закупівель: у “Голосі” йде битва за крісло керівника

    Агентство оборонних закупівель (АОЗ), яке відіграє ключову роль у забезпеченні української армії під час війни, стало об’єктом посиленої уваги з боку партії “Голос”. Причиною цього є завершення контракту керівниці Марини Безрукової наприкінці січня.

    Спочатку нардепка від партії «Голос» Олександра Устінова у своєму блозі на «УП» звинуватила АОЗ у тому, що на його рахунках «десятки мільярдів гривень висять по кілька місяців, пропозиції від торговців озброєнням десь «губляться», а закупівлі відбуваються через треті-четверті руки — прокладок, кожна з яких заробляє на війні власний відсоток».

    «Гроші «освоювали», як могли, під кінець року, розуміючи, яким скандалом це може

    закінчитись. Саме тому ви будете дуже здивовані, коли дізнаєтесь, хто у нас є фаворитом-постачальником зброї, і ні — це не компанії виробники, це посередники», — пише нардепка.

    «Чи агенція свідомо саботує швидкі закупівлі за нижчими цінами, чи просто через профнепридатність», — задається питанням О.Устінова. І нагадує, що нинішня очільниця АОЗ була призначена саме за пропозицією «антикорупційної громадськості». А далі вже М.Безрукова відпрацьовувала довіру: розробляла структуру та формувала свою команду.

    До речі, за даними О.Устінової, наразі в АОЗ працює майже 300 людей, а річний бюджет на цю команду сягає 450 млн грн., тобто в середньому по 1,5 млн грн. на кожного. Звісно, у керівництва й доходи вищі: М.Безрукова у листопаді отримала майже 400 тис. грн. Що це, як не мародерство під час війни?!

    З огляду на такі цифри, не важко здогадатися, чому антикорупційне оточення накинулося на такі викриття у непрофесійності своєї протеже.

    «Бажаюча заняти її крісло однофракційка Умєрова випустила абсолютно помийний текст», — обурюється у своєму пості ще один борець за «Наші гроші» Юрій Ніколов. Мовляв, бреше пані Устінова, що «відповідно до звіту, 61% постачальників – це українські виробники, які в 2023 році становили нуль закупівель АОЗ… Але пізніше я зрозуміла, в чому маніпуляція – рахували не кількість грошей перерахованих, а кількість контрактів укладених. Тобто 9 контрактів умовно по мільйону гривень з українськими виробниками FPV і один на мільярд з посередником — дасть вам 90% контрактів з виробниками».

    «Я спитав у «Агенції» і отримав просту відповідь: «Це брехня». Бо рахували саме в грошах… Розумні люди таку фігню не роблять. І не розуміють, як інші розумні люди можуть публікувати такий брєд від себе. Жодного критичного мислення», — нищить Ю.Ніколов колишню колегу по антикорупційній боротьбі, а тепер, як виявилося — конкурентку.

    «І ця «спеціалістка» реально хотіла очолити АОЗ з подачі міністра Умєрова, який перейшов в уряд саме з фракції «Голос». Яку Офіс президента через Окружний суд зберіг від тотального розпаду і її очолила саме Устінова. Попомніть моє слово, коли цю команду гнатимуть, то у неї не буде навіть такої підтримки як у Резнікова», — пророкує журналіст долю якоїсь команди, хоча і не до кінця зрозуміло, якої саме.

    Прикметно, що серед підписників Ю.Ніколова такий наїзд на «своїх» викликав певний подив. Адже, як зазначалося, О.Устінова є вихідцем із команди «ЦПК», яке очолює Віталій Шабунін. Пояснюючи таку метаморфозу, Ю.Ніколов зазначає: «Ті, що самі заробили, можливо… а ті, що дорвалися до кормушки… самі бачите, що з ними робиться». Хоча й мовчить про те, на яку «кормушку» сам присів.

    Невдовзі свій голос проти колишньої співробітниці подала і ще одна співзасвновниця «ЦПК» Дар’я Каленюк. Вона пригадала, що ще у вересні 2024 року міністр оборони Рустем Умєров «оголосив нам своє рішення звільнити і Марину Безрукову, і свого заступника Дмитра Кліменкова, бо «погано справляються». Натомість, він запропонував призначити директором АОЗ Устінову».

    «Для мене така пропозиція від міністра (якого, до речі, в «ЦПК» нахвалювали як кандидата на посаду й просили призначити. — Прим. авт.) і готовність Саші, моєї ексколеги, її прийняти, були шоком», — ділиться враженнями про ту зустріч Д.Каленюк. Тобто шоком, як слідує із поста, стала сама готовність ексколеги зайняти посаду замість людини, яка, на думку міністра, не порається зі своїми обов’язками?! Тобто нехай фронт недополучить дрони, озброєння чи снаряди через тяганину в ОАЗ із закупівлями, але на посаді залишиться «своя людина?!

    Не дивно, що, як пригадує Д.Каленюк, «така наша позиція Олександру сильно засмутила». Проте навряд чи здивує тепер така інформаційна атака з боку колишніх колег на її викриття щодо результатів роботи АОЗ під керівництвом М.Безрукої.

    До речі, це не один такий кадровий провал у роботі «ЦПК» та антикорупційного середовища. Адже не так давно ще один виходець із числа активістів — засновник StateWatch Гліб Каневський — також був викритий на непрофесіоналізмі. І знову, за дивним збігом — на воєнних закупівлях.

    Нагадаємо у двох словах: після тривалого ухилення від військової служби він працевлаштувався в Міністерство оборони, в підрозділ, що займається закупівлями. Але з його приходом Департамент політики закупівель Міноборони опинився в епіцентрі численних корупційних скандалів за фактами розкрадань.

    Зокрема, через халатне ставлення Г.Каневського до своїх обов’язків на посаді в.о. директора департаменту для фронту були придбані армійські фляги за ціною, що втричі вища, за звичайну. Такі обставини були викриті журналістами NGL Media, які опублікували відповідне розслідування.

    Прикметно, що Г.Канєвський, з його ж слів, знав про проблеми з документацією, вирішення яких дозволило б зекономити значні кошти для держави, проте приховував її та всупереч службовим обов’язкам не вживав заходів для їх вирішення та підвищення ефективності оборонних закупівель. Публічно про наявну проблему з документацією він заявив лише після викриття журналістами-розслідувачами.

    Та й взагалі не все добре в «антикорупційному домі». Бо дедалі частіше там лунають скандали із взаємними звинуваченнями у лобізмі, опортунізмі чи протекціонізмі. То закони колишні співробітники «ЦПК» Галина Янченко та Анастасія Радіна приймають неправильні, то поправки протягують на догоду корупціонерів… А потім викривачів же — як-от бойового медика В.Шабуніна — й викривають у брехні…

    Своєрідний підсумок зробив Олексій Фролов у коменті під постом Д.Каленюк: «Оце паноктипум у «ЦПК». То Янченко. Тепер Устинова. Ви впевнені що ви там з корупцією боретеся?».

    Краще і не скажеш.

  • Голова фракції “Голос” відповіла на критику через прикрасу за €4300

    Голова фракції “Голос” відповіла на критику через прикрасу за €4300

    Голову парламентської фракції “Голос” Олександру Устінову звинуватили у використанні дорогої прикраси під час її публічної діяльності. Політикиня з’явилася на одному із заходів із підвіскою, яка виглядала схожою на виріб французького ювелірного бренду Van Cleef & Arpels, відомого своєю високою вартістю. Зокрема, вартість такої підвіски оцінюється в €4300.

    Скандал розгорівся після того, як Telegram-канал “Україна сейчас” опублікував фотографію Устінової в ефірі телеканалу “Рада”. На шиї нардепки помітили прикрасу, схожу на підвіску Van Cleef Vintage Alhambra. Вартість такої прикраси на офіційному сайті бренду становить €4300.

    Нардепка Олександра Устінова опинилася в центрі скандалу через дорогу прикрасу: заявила, що це підробка

    Олександра Устінова з прикрасою, схожою на підвіску французького ювелірного бренду Van Cleef & Arpels, яка коштує €4300. Фото: Telegram-канал “Україна сейчас”

    Після публікації Устінова відреагувала на своїй сторінці у Facebook. Вона заявила, що прикраса — це не оригінал, а репліка. За її словами, підвіску придбала її подруга зі США в одному з аеропортів за $20.

    “Адміністратори цих Telegram-каналів — це звичайні зливні бачки. Я не мільйонер, щоби купувати собі прикраси за такі гроші. Ця підвіска — копія, куплена подругою”, — написала нардепка.

    Проте Устінова не надала жодних документів чи фото, які б підтверджували, що прикраса дійсно є реплікою.

    Нагадаємо, народна депутатка від партії “Голос” Олександра Устінова має не тільки українське громадянство, але є податковим резидентом США. За 2023 та 2024 рік Устінова в Україні була менше, ніж в США. Прилітає вона виключно на важливі голосування і зразу повертається до чоловіка й дитини в США.

  • Гучний скандал у Верховній Раді через взлом системи парламенту

    Гучний скандал у Верховній Раді через взлом системи парламенту

    Сьогодні, 14 червня, нардепка Олександра Устінова заявила про незаконне втручання в систему Верховної Ради України з метою збереження високих зарплат для керівників. За її словами, було атаковано проєкт постанови про зменшення зарплат працівників апарату Верховної Ради. Протягом десяти хвилин було видалено 13 підписів під цією постановою, яка передбачала звільнення 1150 осіб і зменшення їхніх зарплат. Устінова називає ці дії злочином і незаконним втручанням у роботу парламентської системи.

    За інформацією, під проєктом постанови щодо скорочення працівників апарату депутати збирали підписи, виявивши, що серед отримувачів премій є “мертві душі”, кількість яких сягає 200 осіб. Нардепка також зазначила, що заробітна плата керівника секретаріату або його заступника коливається в межах 1,2-1,5 мільйона гривень на рік, в той час як голова комітету та депутати отримують 400-500 тисяч гривень щорічно.

    Галина Третьякова, голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, яка представляє фракцію “Слуга народу”, також заявила про події, що сталися в парламентському апараті. Вона вказала, що коли працівники апарату дізналися про ініціативу зі зменшення працівників, вони почали телефонувати та використовувати інші методи впливу на депутатів, щоб захистити свої зарплати. Третьякова наголосила, що на даному етапі депутати не мають права самостійно скасовувати свої підписи під ініціативами, і це має робитися через звернення до апарату Верховної Ради.

    Устінова і Третьякова також зауважили, що 13 депутатів надали заяви про скасування підписів протягом лише 10 хвилин, після чого їхні підписи були вилучені з системи.

    “На реєстрації знаходився проєкт постанови щодо зменшення зарплат працівників апарату Верховної Ради, які зараз отримують мільйони, і це не жарт… Кількість підписантів була біля 100, коли підписи почали зникати з проєкту. Фізично зникати. Так зникло 13 підписів протягом 10 хвилин, що технічно неможливо зробити без втручання в систему”, – написала Третьякова.

    Вона наголосила, що наразі в Апараті ВР 200 вільних посад. Але кошти, передбачені на їх утримання, перерозподіляються на доплати керівництву. Водночас депутати пропонували спрямувати їх на збільшення фонду оплати праці своїх помічників-консультантів депутатів.

    Такі дії Третьякова назвала зловживанням повноваженнями Апарату ВР. За її словами, його співробітники тиснуть на депутатів, погрожуючи блокувати виїзд за кордон.

    “Це методи, які панують наразі в Апараті ВРУ. Так вам не почулося, голова апарату ВРУ погрожує депутатам”, – наголосила депутатка.

    Зазначається, що кошторис Верховної Ради на 2024 рік передбачає бюджетне фінансування для Управління справами Апарату ВР на загальну суму 2,95 млрд грн, це на понад 300 млн грн більше, ніж передбачалось на минулий рік.

    Збільшення видатків у парламенті пояснювали зокрема тим, що виплати народним депутатам залежать від розміру прожиткового мінімуму, який з 1 січня 2024 року зросте до 3 028 грн (у поточному бюджетному періоді він становить 2 684 грн).

    На здійснення законотворчої діяльності планується спрямувати 1,41 млрд грн, у тому числі на оплату праці з нарахуваннями – 945,77 млн грн, ще 424,36 млн грн на соціальне забезпечення депутатів. У 2023 рік виплати депутатам мали становити 840 млн грн загалом.

    Передбачено 1,13 млрд грн на організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення роботи парламенту, зокрема, 1,01 млрд грн – на оплату праці.

  • “Нам не потрібні цілі регіони неврастеніків”

    “Нам не потрібні цілі регіони неврастеніків”

    Якщо Україна не отримає додаткової підтримки від Заходу, то існує високий шанс втратити Куп’янськ і Харків, заявила нардеп від “Голосу” Олександра Устінова в коментарі Deutsche Welle.

    “Тому що після Авдіївки буде Куп’янськ, і, на жаль, наступний – Харків. Харків – це друге найбільше місто України, у якому мешкає понад мільйон людей. І ми розуміємо, що якщо ми втратимо Куп’янськ, який є великим залізничним вузлом, також, на жаль, у нас будуть дуже високі шанси втратити Харків і знову, якщо не буде додаткової підтримки, якщо не буде боєприпасів, цього літа, на жаль, у нас буде величезна проблема”, – сказала вона.

    У відповідь на це аналітик групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко написав, що заяви, адресовані західним партнерам заради посилення і прискорення допомоги Україні, мають подаватися “не через філії ЗМІ в Україні, щоб це чули українці”.

    “І якщо ви спрямовуєте такі посили нашим партнерам, заради посилення і прискорення допомоги, то спрямовуйте їх правильно, не через філії ЗМІ в Україні, щоб це чули українці. Відчувайте міру і межі того, про що говорите, для чого, кому і навіщо.

    Нам у майбутньому потрібна морально і психологічно здорова нація, а не цілі регіони неврастеніків з убитою психікою через постійний стрес

    Контролюйте, що говорите, особливо коли ваші слова мають вплив на маси, причому не на ті, на які ці слова слід спрямовувати”, – заявив аналітик.