Daypolitico

Позначка: Олексій Чернишов

  • Фінансовий спрут: як пов’язані бізнесмен Максим Кріппа та екс-глава ОП Андрій Єрмак

    Фінансовий спрут: як пов’язані бізнесмен Максим Кріппа та екс-глава ОП Андрій Єрмак

    На фоні розслідування НАБУ відносно екс-очільника ОП та публікації “плівок Міндіча”, у журналістів з’явилася можливість детально дослідити бізнесові та соціальні зв’язки Андрія Єрмака та Максима Кріппи.

    Бізнесмен Максим Кріппа, якому останнім часом “повезло” стати власником ряду знакових активів на сотні мільйонів доларів, у провладних колах має репутацію “гаманця Єрмака”. Власне кажучи, цим фактом можна пояснити “феноменальний бізнесовий взлет бізнесмена з Броварів Кріппи” та його “недосяжність” для правоохоронних органів.

    Публікація плівок НАБУ відкриває шлях для дослідження зв’язків Максима Кріппи та фігурантів справи Мідас

    Нагадаємо, основну частину плівок Мідаса НАБУ записало в квартирі Тимура Мініча за адресою Грушевського, 9а. Будинок будувала компанія ТОВ “Інвес” близьких до Максима Кріппи екс-регіоналів Анатолія Шалоплута і Сергія Надєєва.

    Анатолій Шалоплут і Сергій Надєєв, за інформацією ЗМІ, відомі тим, що займались незаконним видобутком піску в Броварському районі та дали хабар Генпрокуратурі у розмірі 500 000$ за закриття кримінальних справ по іншій підконтрольній компанії –  ТОВ “СОБІ”.

    Анатолій Шалоплут і Сергій Надєєв також входять до оточення кума Андрія Єрмака – нардепа Миколу Тищенка. Зв’язок між структурами Максима Кріппи та Миколою Тищенко прослідковується через Германа Блінова, який являється чоловіком сестри Тищенко.

    Максим Кріппа пов’язаний з Германом Бліновим через свого партнера по ТОВ “Капітал-Груп”, “Лео Корпорейшн Україна” та “Лео-Груп” Олександра Зеленюка.

    Усі компанії зареєстровані за однією адресою та користуються спільним телефонним номером. За цією ж адресою зареєстровано ТОВ “Глобал онлайн”, яку пов’язують з казино “Вулкан”.

    Директор ТОВ “Глобал онлайн” Микола Пироженко є директором чи співзасновником інших компаній Максима Кріппи.

    Через Олександра Зеленюка ми виходимо на зв’язок Максима Кріппи з Андрієм Фіщевим та родиною Блінових.

    Олександр Зеленюк і Тетяна Мішалова були засновниками ТОВ “Белактріс”, яке згодом було переоформлено на Андрія Фіщева та Германа Блінова.

    Андрій Фіщев, серед іншого, контролював ТОВ “СБС і ВАТ “Торговий дім Ліза”, пов’язані з ринками Броварського району, а його донька Єлизавета Фіщева працює помічницею Данила Гетманцева у Верховній Раді. Водночас, за інформацією джерел, саме Андрій Фріщев влаштував Максима Кріппу помічником нардепа Івана Бокия.

    Ще одна фігура – Олександр Осока. Його пов’язують його одночасно з Кріппою та оточенням Гетманцева. Олександр Осока керує низкою компаній Максима Кріппи та є співзасновником фонду MK Foundation. У телефонних тегах його номер фігурував як «Олександр від Гетманцева», «Саша фонд держмайна».

    Контакт між Максимом Кріппою та Данилом Гетманцевим відбувається через помічників нардепа –  Єлизавету Фіщеву та Василя Горбаля.

    Через контакт з Данилом Гетманцем Максим Кріппа лобіює свої інтереси в сфері онлайн казино та відмиванню коштів від сірого гемблінгу.

    Зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком

    Прямий зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком відслідковується через придбання ТОВ “Мідал” Кріппи 38,9% ТОВ “Берег” за за 311 млн грн.  Фактично мова йде про придбання семи будинків і 40 га землі в Козині.

    Історія “Берега” пов’язана з Шалоплутом і Надаєвим, яких звинувачували у привласненні цієї землі. Після відкриття кримінальних справ їхня частка через “Промінвестбанк” опинилася у Максима Кріппи.

    Ще 61,1% належить ТОВ “Тімекс-Інвест”, власником якого у 2022 році став Дмитро Тараник — партнер АО “Саєнко Харенко”, де працював радник Єрмака Олександр Бевз. Фактично Тараник є власником частки Єрмака в проекті.

    ФОТО: Юрист Дмитро Тараник виступає “фунтом” Єрмака в ряді бізнес проектів

    З Максимом Кріппою також пов’язаний і адвокат Андрія Єрмака — Ігор Фомін через ТОВ ЮК “Юстиніан”, де серед засновників — партнер Кріппи Олександр Зеленюк.

    ФОТО: Адвокат Андрія Єрмака Ігор Фомін пов’язаний з Максимом Кріппою через ТОВ ЮК “Юстиніан”

    За “Юстиніаном” закріплені тел. +38067908 та пошта maxb****90 @ mail.ru — контакти Максима Бєлякова, позначеного як “Макс Прокр 2” та “Заступник начальника ДПЗД “Укрінтеренерго”. Підприємство входило до сфери впливу учасників “Міндич-гейту”, а отже, Андрія Єрмака.

    Ті самі номер телефона та пошта вказані в контактах ГО “Міжнародна ліга юристів”, заснованої Фоміним та Олександром Головкіним, де Максим Бєляков є керівником.

    Серед активів Ігоря Фоміна — “Фомін і Партнери”, “Київ Глобал”, “Лекспартнерс” та “Склад РДК”.

    “Київ Глобал” пов’язана з послом України в Ізраїлі Євгеном Корнійчуком, який є близьким до Андрія Єрмака і якого називають “зв’язковим” між Єрмаком і Міндичем.

    Ігор Фомін також є засновником ЮК “СПОРТС ЕНД ГЕЙМІНГ ЛОЄРС” разом з Іриною Сергієнко — колишньою директоркою юридичного департаменту Parimatch та партнеркою в “Фомін і Партнери”.

    ФОТО: Через Ірину Сергієнко відслідковується зв’язок Максима Кріппи та Андрія Єрмака в гральному бізнесі

    Ірина Сергієнко входить до “Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства” разом з Андрієм Матюхою, Сергієм Портновим та Едуардом Швіндлерманом, серед активів яких: Favbet, Vulcan, Parimatch. А також до “Української асоціації ігрової індустрії” разом з Михайлом Харенком.

    ФОТО: Засновник АТ “Саєнко Харенко” Михайло Харенко

    Михайло Харенко – засновник АО “Саєнко Харенко”, де працює Дмитро Тараник, на якого оформлена частина ТОВ “Берег”, що належить Андрію Єрмаку.

    Ще один зв’язок Кріппа–Єрмак–Харенко – БФ “Дихай”, засноване Михайлом Харенко разом з Юрієм Кривошеєм. Серед активів Кривошея – ТОВ “Ресткор”, створене з Артемом Кривошеєм.

    Телефон Артема Кривошея (позначений як «прокурор») +38097****107 раніше використовувався в ТОВ “Клуб Ягуар” Максима Криппи, де він був керівником.

    Окремо варто відзначити, що через структури Максима Кріппи вносили заставу за іншого фігуранта розслідування НАБУ Олексія Чернишова.

    Нагадаємо, суд призначив Олексію Чернишову заставу в розмірі понад 120 мільйонів гривень, в той час коли його офіційні рахунки підозрюваного були заблоковані. Чстину застави у розмірі 44 мільйони гривень за Чернишова внесла маркетингова директорка девелоперської групи DIM Дарія Бедя.

    Дарія Бедя є довіреною особою в структурі, де Максим Кріппа офіційно виступає ключовим інвестором та співвласником.

    Водночас, деякі ЗМІ вважають, що  30 млн грн застави, внесеної Сергієм Ребровим за Андрія Єрмака, насправді були взяті із структур Максима Кріппи, а внесення коштів кумом-футболістом лише формальність.

  • 140 мільйонів і свобода: Єрмак вийшов із СІЗО

    140 мільйонів і свобода: Єрмак вийшов із СІЗО

    Ексголова Офісу президента України Андрій Єрмак вийшов із слідчого ізолятора після того, як за нього була внесена повна сума застави у розмірі 140 мільйонів гривень. Про це повідомляє “Суспільне”. Після оформлення всіх процесуальних процедур колишній високопосадовець залишив СІЗО, однак фактично перебуває під жорстким контролем слідства і суду в межах визначених запобіжних заходів.

    Після звільнення на Єрмака покладено широкий перелік обов’язків, які фактично обмежують його пересування, контакти та публічну діяльність. Зокрема, він зобов’язаний регулярно з’являтися за кожним викликом детективів Національного антикорупційного бюро, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та суду. Йому заборонено залишати межі Києва без окремого погодження зі слідством або судовими органами, а також необхідно повідомляти про будь-які зміни місця проживання чи роботи.

    Крім того, одним із ключових елементів контролю є заборона будь-яких контактів із можливими свідками та іншими фігурантами кримінального провадження. Окремо передбачено обов’язкову здачу всіх закордонних паспортів, а також дипломатичних документів, що могли б дозволити виїзд за кордон. Також на нього накладено обов’язок постійно носити електронний засіб контролю, що дозволяє правоохоронним органам відстежувати його місцеперебування в режимі реального часу.

    Рішення про арешт із альтернативою застави ухвалив Вищий антикорупційний суд 14 травня 2026 року. Тоді Єрмака було взято під варту безпосередньо в залі суду строком на два місяці. Суд визначив заставу у 140 млн грн як альтернативу утриманню під вартою, і саме після внесення цієї суми він отримав можливість вийти із СІЗО.

    Справу розслідують Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. За матеріалами слідства, Андрій Єрмак підозрюється у причетності до організованої схеми відмивання коштів у великих розмірах — орієнтовно близько 460 мільйонів гривень. Правоохоронці вважають, що ця схема могла діяти через низку посередницьких структур і охоплювати фінансові операції в різних секторах економіки, зокрема в енергетичному.

    У межах розслідування також фігурують інші відомі особи. Серед них — колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч. Слідство вважає, що вони могли бути залучені до фінансових операцій, пов’язаних із виведенням і легалізацією коштів.

    Окрему увагу правоохоронців привернуло будівництво елітного котеджного містечка “Династія” в Козині на Київщині. За версією слідства, кошти, отримані внаслідок ймовірних махінацій в енергетичному секторі, могли бути інвестовані у цей проєкт. Йдеться про суми понад 8 мільйонів доларів, спрямованих безпосередньо на забудову, а також приблизно 1,9 мільйона доларів на інші пов’язані об’єкти. Цей епізод розглядається як один із ключових у справі щодо можливого відмивання коштів.

    Слідчі також заявляють, що у внутрішніх документах і робочих матеріалах фігурантів Андрій Єрмак міг згадуватися під умовними позначеннями або вигаданими іменами, зокрема “Хірург” або “Андрій”. Окрім цього, виявлені під час обшуків матеріали містили інформацію щодо можливих кадрових рішень у структурі Служби безпеки України, що, на думку слідства, може свідчити про ширший масштаб впливу або контактів фігурантів справи.

    Також окремо перевіряється роль членів родини у можливих фінансових або будівельних проєктах, пов’язаних із фігурантами справи. Слідство аналізує рух коштів, документи власності та можливі зв’язки між різними учасниками ймовірної схеми.

    Сам Андрій Єрмак категорично заперечує всі звинувачення і заявляє про їхню безпідставність. Його захист наполягає на політичній вмотивованості переслідування та відсутності достатніх доказів причетності до інкримінованих дій. Підозру йому було вручено 11 травня 2026 року, а саме кримінальне провадження триває з листопада 2025 року, коли у нього відбулися перші слідчі дії та обшуки, після яких він був звільнений з посади в Офісі президента.

    Наразі справа перебуває на стадії активного досудового розслідування, а слідчі дії продовжуються. Правоохоронні органи не виключають розширення кола фігурантів та нові епізоди у межах провадження, яке вже стало одним із найрезонансніших політичних кримінальних розслідувань останнього часу в Україні.

  • Буткевич заперечив причетність до застави за Чернишова після згадки у “плівках Міндіча”

    Буткевич заперечив причетність до застави за Чернишова після згадки у “плівках Міндіча”

    Співвласник мережі АТБ Геннадій Буткевич заявив, що не має жодного стосунку до внесення застави за колишнього віцепрем’єр-міністра України Олексія Чернишова. Свою позицію він оприлюднив у заяві на сайті BGV Group після появи його прізвища у матеріалах журналістського розслідування щодо так званих “плівок Міндіча”.

    У заяві Буткевич наголосив, що не отримував жодних звернень із проханням про внесення застави, не здійснював жодних платежів і не брав участі у фінансуванні цього процесу ані офіційно, ані неформально. Він також категорично заперечив будь-які припущення щодо своєї фінансової або організаційної участі у справі.

    Поява заяви стала реакцією на публікацію журналістів, які повідомили про зміст аудіозаписів, нібито отриманих у межах слідчих дій НАБУ та САП у так званій справі “Мідас”. У цих матеріалах, за даними розслідувачів, обговорювалися можливі джерела коштів для внесення застави за Чернишова, а серед згаданих осіб фігурувало й прізвище Буткевича.

    Олексій Чернишов, колишній віцепрем’єр-міністр України, фігурує у кримінальному провадженні щодо зловживання службовим становищем та одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. У межах цієї справи Вищий антикорупційний суд у червні 2025 року визначив йому заставу у розмірі 120 мільйонів гривень, а згодом, у липні 2025 року, офіційно застосував цей запобіжний захід.

    Справа Чернишова стала однією з резонансних у контексті антикорупційних розслідувань в Україні, оскільки стосується високопосадовця та значної суми застави, а також потенційних зв’язків між політичними та бізнес-колами.

    Матеріали, які отримали назву “плівки Міндіча”, були оприлюднені журналістами після розслідувань щодо бізнесмена Тимура Міндіча. За даними публікацій, у межах негласних слідчих дій НАБУ та САП було зафіксовано розмови, що стосуються можливих корупційних схем та фінансових операцій у різних сферах, зокрема енергетичній.

    У липні 2024 року повідомлялося, що квартира Міндіча, який є бізнес-партнером і співвласником студії “Квартал 95”, перебувала під прослуховуванням у рамках антикорупційного розслідування. У листопаді 2025 року НАБУ заявило про проведення обшуків у низки фігурантів, включно з самим Міндічем та тодішнім міністром юстиції Германом Галущенком, а також про викриття масштабної схеми розкрадання коштів в енергетичному секторі.

    На тлі нових публікацій Геннадій Буткевич окремо підкреслив, що його ім’я було згадане без жодних підстав і не має жодного зв’язку з фінансуванням або організацією застави за Чернишова. Він назвав такі припущення неправдивими та такими, що не відповідають фактичним обставинам.

    Ситуація розвивається на тлі триваючих журналістських розслідувань та антикорупційних проваджень, які охоплюють як політичні, так і бізнес-кола України. Наразі офіційних підтверджень участі Буткевича у будь-яких фінансових операціях у межах справи Чернишова немає.

  • У звіті Конгресу США згадали Міндіча серед фігурантів справи «Енергоатому»

    У звіті Конгресу США згадали Міндіча серед фігурантів справи «Енергоатому»

    У міжвідомчій доповіді Конгресу США згадується бізнесмен Тимур Міндіч, якого названо колишнім партнером президента Володимира Зеленського у бізнесі. У документі зазначається, що він фігурує у розслідуванні щодо можливого розкрадання коштів, пов’язаних із міжнародною допомогою Україні.

    Уривок зі звіту оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко.

    У документі зазначено, що серед фігурантів розслідування у справі державної компанії «Енергоатом» фігурують Тимур Міндіч, ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов, міністр енергетики та міністр юстиції. Також вказується, що згодом Міндіч залишив територію України, а міністр юстиції, колишній міністр енергетики та керівник Офісу президента подали у відставку.

    У звіті йдеться про можливу корупційну схему в «Енергоатомі» на суму не менше 100 мільйонів доларів. У документі наголошується, що компанія не лише забезпечує близько половини електроенергії в Україні, а й бере участь у розподілі міжнародної допомоги, спрямованої на підтримку енергетичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських атак.

    Автори доповіді звертають увагу на те, що будь-які корупційні ризики у сфері управління міжнародною допомогою можуть негативно впливати на довіру партнерів та ефективність відновлення критичної інфраструктури.

  • Суд зупинив спробу поділу майна родини Чернишових на тлі кримінальної справи

    Суд зупинив спробу поділу майна родини Чернишових на тлі кримінальної справи

    Печерський районний суд Києва залишив без руху позов Світлани Чернишової про поділ спільного майна з її чоловіком — колишнім віцепрем’єр-міністром та ексміністром розвитку громад і територій Олексієм Чернишовим. Йдеться про спробу юридично закріпити за собою значний масив активів у момент, коли сам Чернишов є ключовим фігурантом антикорупційних розслідувань.

    Згідно з матеріалами справи, Світлана Чернишова претендувала на елітну нерухомість у Києві, цінні папери на мільйони гривень, а також кошти, розміщені на двадцяти одному банківському рахунку. Окремий цинізм ситуації полягає в тому, що предметом поділу стали й гроші, вже вилучені детективами НАБУ, а також суми застав, внесені в межах кримінального провадження щодо Олексія Чернишова.

    Поки дружина намагається формалізувати контроль над активами, сам Олексій Чернишов залишається центральною фігурою у справі про масштабні зловживання в Міністерстві розвитку громад і територій. Слідство вважає, що за його сприяння забудовникам держава втратила понад мільярд гривень. За версією правоохоронців, у межах земельної схеми посадовець отримував квартири за символічними цінами — від однієї до восьми тисяч гривень за квадратний метр.

    Прізвище Чернишова також фігурує у розслідуваннях, пов’язаних із фінансовими потоками навколо державних компаній, зокрема «Енергоатома», а також у матеріалах щодо так званої «пральні» для легалізації коштів, яку пов’язують із бізнес-оточенням Тімура Міндіча. Сам ексвіцепрем’єр публічно заперечує участь у корупційних схемах, однак розміри застав, які дозволяють йому уникати СІЗО, викликають серйозні запитання.

    Особливу увагу привертає історія саме із заставами. Останній транш у розмірі 51 мільйон гривень був внесений Андрієм Проциком та Іриною Федорович. До цього суд прийняв рекордну заставу у 120 мільйонів гривень, з яких 44 мільйони внесла Дарія Бедя — топменеджерка девелоперської групи DIM.

    Група DIM належить бізнесменам Олександру Насіковському та Максиму Кріппі. Останній на початку 2025 року інвестував у групу близько 100 мільйонів доларів, істотно посиливши її позиції на ринку. Саме ці обставини породжують підозри, що застави за Чернишова могли сплачуватися структурами будівельного бізнесу, інтереси яких він потенційно лобіював, перебуваючи на високих державних посадах.

    Попри це, НАБУ та САП досі не оприлюднили публічних результатів перевірки походження коштів, внесених як застава. Фактично це дозволяє фігуранту резонансної справи залишатися на волі за рахунок ресурсів можливих бенефіціарів його ж рішень.

    На цьому тлі спроба Світлани Чернишової терміново поділити майно виглядає не як побутовий сімейний спір, а як спроба убезпечити активи від потенційної конфіскації. Судова пауза у розгляді позову лише підсилює підозри щодо походження цих статків і страху родини перед реальними наслідками кримінального провадження.

  • НАБУ і САП передають до суду справу ексвіцепрем’єра та його оточення

    НАБУ і САП передають до суду справу ексвіцепрем’єра та його оточення

    НАБУ та САП завершили досудове розслідування у масштабній корупційній справі щодо колишнього віцепрем’єр-міністра України Олексія Чернишова та ще п’ятьох фігурантів. Йдеться про схеми із незаконним відчуженням земельних ділянок у Києві, заниженням вартості нерухомості та отриманням хабарів на десятки мільйонів гривень.

    Про завершення слідства повідомило Національне антикорупційне бюро. Імена підозрюваних офіційно не оприлюднювалися, однак обставини справи вказують, що одним із ключових фігурантів є саме Олексій Чернишов, який раніше очолював Міністерство розвитку громад та територій, а згодом обіймав посаду віцепрем’єр-міністра з питань національної єдності.

    За версією слідства, один із київських забудовників намагався незаконно отримати земельну ділянку під житлову забудову. Для реалізації цього плану він звернувся до керівництва Мінрегіону. У схемі, за даними НАБУ, брали участь міністр, державний секретар, радник та директорка державного підприємства, через яке землю передали підконтрольному забудовнику.

    Надалі державне підприємство уклало інвестиційні договори з «потрібною» будівельною компанією. Умови передбачали передачу державі частини квартир залежно від вартості землі. Водночас землю та об’єкти нерухомості оцінили майже у п’ять разів дешевше за ринкову ціну. Через це держава могла втратити активи на понад 1 мільярд гривень.

    Слідство встановило, що винагородою за сприяння стали значні знижки на квартири у вже збудованих житлових комплексах. Квадратний метр для учасників схеми коштував від 1 до 8 тисяч гривень за ринкової ціни близько 30 тисяч гривень. Загальна сума неправомірної вигоди, яку отримав міністр, перевищила 14,5 мільйона гривень.

    Реалізувати схему до кінця не вдалося: НАБУ і САП домоглися арешту земельної ділянки, а також накладення арешту на більшість квартир, отриманих за заниженою ціною.

    Окрім земельної справи, Олексій Чернишов фігурує ще у кількох кримінальних провадженнях. Його підозрюють у зловживанні службовим становищем, отриманні хабарів, будівництві маєтків у Козині на десятки мільйонів гривень, а також у корупційних схемах, пов’язаних з «Енергоатомом».

    Окремий епізод стосується масштабної корупційної схеми в енергетиці, відомої як справа «шлагбаум». У листопаді НАБУ оприлюднило серію аудіозаписів, з яких випливає, що контрагентів «Енергоатому» змушували платити 10–15% «відкату» за розблокування платежів або збереження статусу постачальника. За даними слідства, через пов’язаний офіс було легалізовано близько 100 мільйонів доларів.

    У межах операції «Мідас» затримали п’ятьох осіб, ще сімом оголосили підозри. Серед них — бізнесмен Тимур Міндіч, якого слідство вважає організатором схеми, а також колишні та чинні посадовці «Енергоатому» і учасники бек-офісу з легалізації коштів. Частину фігурантів узяли під варту, щодо інших внесли застави на десятки мільйонів гривень. Міндіча та Олександра Цукермана оголосили в розшук, а ВАКС заочно обрав Міндічу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    На оприлюднених записах також фігурують тодішній міністр енергетики Герман Галущенко та нинішня очільниця Міненерго Світлана Гринчук. Обидва міністри подали у відставку, а президент Володимир Зеленський вивів їх зі складу РНБО. Після цього влада оголосила про аудит найбільших державних компаній та перезавантаження управління енергетичним сектором.

  • Дружина ексвіцепрем’єра Чернишова подала до суду позов про поділ майна

    Дружина ексвіцепрем’єра Чернишова подала до суду позов про поділ майна

    Дружина колишнього віцепрем’єр-міністра та голови НАК «Нафтогаз України» Олексія Чернишова, Світлана Чернишова, подала до Печерського районного суду Києва позов про поділ майна подружжя. Відповідний запис з’явився у реєстрі порталу «Судова влада України».

    Позов зареєстрували 21 жовтня. У справі відповідачем зазначений Олексій Чернишов, який нині є фігурантом кримінального провадження щодо незаконного збагачення. Суд уже визначив склад, що розглядатиме справу по суті.

    18 листопада Вищий антикорупційний суд обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 51 млн грн. Наступного дня ця сума була внесена. Під час судового засідання сторона захисту заявила, що все майно та банківські рахунки подружжя перебувають під арештом у межах попереднього кримінального провадження, яке стосується можливого зловживання службовим становищем та отримання неправомірної вигоди.

    Прокурори також повідомили, що у матеріалах справи фігурують псевдоніми «Професор» і «Че-Гевара», які можуть стосуватися подружжя Чернишових. Адвокати цю версію заперечують і наполягають на відсутності доказів.

    Світлана Чернишова — докторка філологічних наук та професорка кафедри іноземних мов історичного й філософського факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Її позов може стати новим етапом у резонансній справі про корупцію в енергетичному секторі та майнові активи родини.

  • Ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов через суд ділить майно з дружиною — слідство вбачає спробу захистити активи від конфіскації

    Ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов через суд ділить майно з дружиною — слідство вбачає спробу захистити активи від конфіскації

    Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов намагається юридично оформити поділ сімейних активів із дружиною, поки триває розслідування щодо нього. Наприкінці жовтня дружина чиновника Світлана звернулася до Печерського районного суду Києва з позовом про поділ спільного майна подружжя. Ідеться не про розлучення публічного характеру, а про класичну для фігурантів корупційних проваджень превентивну техніку: зафіксувати, що частина майна «належить дружині», аби зменшити ризик арешту всього пакета або подальшої конфіскації.

    У позові згадуються квартири, автомобілі, коштовні речі та значні грошові суми. Згідно з деклараціями, родина Чернишових володіє п’ятьма квартирами у Києві загальною площею 386 квадратних метрів. У користуванні — Toyota Land Cruiser 200, записана на Світлану, а також Mercedes-Benz S500, який післяформально проходить через приватне підприємство «Савмоторс», тобто не відображений у декларації як прямий сімейний актив.

    Грошові активи виглядають не менш показово. На банківських рахунках самого ексвіцепрем’єра обліковано 52,1 млн грн, 101,6 тис. євро та 46,2 тис. швейцарських франків. У Світлани Чернишової — 296 тис. грн, 3,4 тис. євро і близько $3,3 тис. У готівці подружжя задекларувало $180 тис., 90 тис. грн, 13,6 тис. євро та 1 тис. швейцарських франків. Усі ці кошти офіційно вказані як спільна сумісна власність, тобто формально належать обом. Саме тому їхній поділ через суд дає можливість спробувати вивести частину в «особисту» зону дружини і ускладнити накладення арешту на все одразу.

    Окрема стаття — рухоме майно, яке часто найважче відслідковувати й арештовувати. У деклараціях описані кілька десятків люксових годинників, колекція картин, бібліотека, рідкісні енциклопедичні видання. Таке майно зазвичай оцінюється індивідуально й може бути предметом торгу у справах про конфіскацію. Тому спроба його «поділити» теж виглядає логічною з точки зору захисту активів.

    Чернишов перебуває під підозрою у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Його ім’я фігурує в масштабній антикорупційній справі у будівельній сфері, де він став уже шостим підозрюваним. Слідство вважає, що йдеться про системне отримання вигоди через проєкти в галузі будівництва та розвитку інфраструктури.

    У таких справах правоохоронці зазвичай намагаються домогтися арешту майна фігуранта, включно з рахунками та нерухомістю, щоб у разі вироку держава могла стягнути збитки. Відповідно, превентивний поділ активів між чоловіком і дружиною на етапі, коли офіційно триває слідство, сприймається як спроба мінімізувати можливі втрати у майбутньому.

    Формально це оформлюється не як «схема», а як цивільно-правовий спір у Печерському суді: дружина просить визначити частки, зафіксувати, які квартири, авто, рахунки й коштовності рахуються за нею особисто, а що — за чоловіком. Якщо суд задовольнить вимоги, то надалі арешт чи конфіскація зможе стосуватися тільки тієї частини, яку суд визнає особистою власністю підозрюваного.

    Це показовий крок для високопоставлених фігурантів гучних справ: рух у цивільному суді випереджає рух у кримінальному провадженні і створює буфер для майна.

  • Колишньому топменеджеру Нафтогазу повідомили про підозру у збитках на 26 млн грн

    Колишньому топменеджеру Нафтогазу повідомили про підозру у збитках на 26 млн грн

    ДБР та Офіс Генпрокурора повідомили про підозру колишньому директору з енергоефективності та управління майном Групи НАК «Нафтогаз України» Віталію Щербенку. Слідчі встановили, що він завдав компанії понад 26 млн грн збитків, уклавши договір оренди адмінбудівлі, яка майже три місяці була непридатною до використання.

    Цей епізод став лише одним із проявів системних практик, що діяли в «Нафтогазі» за керівництва Олексія Чернишова.

    Розслідування вказують, що за часів Чернишова в компанії створювалися фіктивні посади з зарплатами понад 300 тис. грн, через які «бронювали» працівників від мобілізації. Фінансові потоки між «Нафтогазом» і оператором ГТС залишалися непрозорими, а закупівлі та оренда майна відбувалися без належного контролю. Частина схем була зав’язана на осіб, наближених до уряду, що фактично блокувало будь-які спроби аудиту чи антикорупційного втручання.

    Формально компанія демонструвала зростання: лише у першому кварталі 2025 року «Укргазвидобування» пробурило понад 107 тис. метрів свердловин. Але це супроводжувалося масштабними екологічними порушеннями. Буровий шлам — токсичні відходи видобутку — зливався на поля та у водойми поблизу сіл.

    Для прикриття створювалися «фіктивні полігони», які отримували дозволи від Міндовкілля, але не мали жодної інфраструктури для безпечного зберігання. Серед таких структур — ТОВ «ЕКОПРОМ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТ» та ТОВ «ВТОРМАГ», що використовувалися для ухилення від податків і маскування реального стану справ.

    Ключову роль у цих схемах відігравав саме Олексій Чернишов, який централізував контроль і забезпечував «кришування» через урядові структури. У публічних звітах «Нафтогаз» показував рекордні цифри видобутку та заявляв про кроки до енергонезалежності. Насправді ж фінансові та екологічні ризики залишалися поза увагою держави, а вигоду отримувало вузьке коло осіб.

    Таким чином, за фасадом офіційних успіхів ховається системна корупція, яка шкодить як державному бюджету, так і довкіллю.

  • САП: міністр Чернишов користувався авто, яких немає в декларації

    САП: міністр Чернишов користувався авто, яких немає в декларації

    Колишній віцепрем’єр-міністр та чинний міністр національної єдності Олексій Чернишов користується автомобілями, яких немає в його офіційних деклараціях. Про це свідчать матеріали досудового розслідування, які оприлюднили прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, пише Главком.

    За даними слідства, у квітні 2025 року камери відеоспостереження зафіксували Чернишова за кермом Mercedes Benz S 500 2016 року випуску, який належить приватному підприємству «Савмоторс» із Луцька. Автомобіль був зареєстрований у жовтні 2023 року.

    19–20 квітня Mercedes S 500 рухався у супроводі Volkswagen Caravelle. Окрім цього, за даними органу досудового розслідування, посадовець користується ще одним автомобілем марки Mercedes.

    В ухвалі апеляційної палати Вищого антикорупційного суду зазначено:

    «Олексій Чернишов приховує транспортні засоби, якими він та його дружина фактично користуються, що вказує на можливість підозрюваного таємно пересуватися територією України та перетинати державний кордон».

    У своїй електронній декларації за 2025 рік Чернишов зазначив лише Toyota Land Cruiser 200 (2020 року випуску), яка записана на дружину Світлану Чернишову. Цю автівку 25 червня 2025 року арештували в межах кримінального провадження.

    У 2023 році посадовець декларував Land Rover Range Rover Autobiography (2018 року), яку торік продав за 3,39 млн грн.

    Олексію Чернишову інкримінують зловживання службовим становищем і хабарництво у справі щодо незаконної передачі землі забудовнику. Він сам з’явився до НАБУ, де отримав повідомлення про підозру.

    ВАКС призначив йому рекордну заставу — 120 млн грн. Цю суму частинами внесли його дружина, компанія з Дніпра, яка існує лише кілька місяців, та представниця великої девелоперської групи.