Daypolitico

Позначка: Олексій Гончаренко

  • Учителя вивезли за понад 100 км — покарань немає: Гончаренко розкритикував перевірку ТЦК

    Учителя вивезли за понад 100 км — покарань немає: Гончаренко розкритикував перевірку ТЦК

    Кременчуцький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки завершив службове розслідування щодо ситуації з учителем Володимиром Кирдієм, якого, за словами народного депутата Олексія Гончаренка, вивезли з Полтави на відстань понад 100 кілометрів. Депутат заявив, що за результатами перевірки жодного військовослужбовця не притягнули до дисциплінарної відповідальності. Натомість у РТЦК вирішили провести заняття з правової підготовки. Про це 15 вересня повідомив «Апостроф», посилаючись на допис парламентаря.

    За оприлюдненою інформацією, службове розслідування стосувалося низки можливих порушень під час поводження з педагогом. Зокрема, мали перевірити, чи застосовували представники районного ТЦК кайданки, фізичну силу або побиття. Окремі питання стосувалися можливого вилучення телефону та документів учителя, а також пошкодження чи знищення довідки про відстрочку. Сам факт включення цих обставин до предмета перевірки не означає, що кожну з них установили та підтвердили.

    Гончаренко розкритикував передусім результат розслідування. За його словами, дисциплінарних стягнень до військовослужбовців не застосували. Проведення занять із правової підготовки він представив як захід, обраний після завершення перевірки. Водночас у наведеному матеріалі немає докладного викладу мотивів, на підставі яких ухвалили рішення не притягувати конкретних осіб до відповідальності. Не зазначено й того, які пояснення та документи стали визначальними для такого висновку.

    Однією з головних претензій депутата стало питання переміщення вчителя між містами. Гончаренко наголосив, що Кирдія вивезли саме з Полтави, тоді як перевірку проводив Кременчуцький РТЦК. За твердженням парламентаря, чоловіка перевозили областю, а відстань від Полтави перевищувала 100 кілометрів. Він поставив під сумнів повноту розслідування, оскільки, за його словами, обставини такого переміщення в ньому навіть не розглядалися.

    При цьому точного маршруту, дати та тривалості поїздки в наведеній публікації немає. Так само вона не містить пояснення представників ТЦК, чому вчителя доправляли за межі Полтави та якими підставами це обґрунтовували. Отже, питання, на якому акцентував депутат, залишається без відповіді в доступному викладі цієї історії. Визначати правомірність переміщення лише за відстанню або за коротким переказом конфлікту було б передчасно.

    Інша претензія Гончаренка стосується способу проведення перевірки. Парламентар заявив, що розслідування фактично обмежилося опитуванням людей, чиї дії могли бути предметом скарги. Саме такий підхід він назвав «фарсом». Водночас це оцінка депутата: повний перелік опитаних осіб, досліджених матеріалів і проведених перевірочних дій у тексті публікації не наведений. Тому незалежно встановити, чи справді розслідування зводилося лише до цих опитувань, за наданими відомостями неможливо.

    Сам факт проведення службового розслідування Гончаренко оцінив позитивно, проте наголосив, що не погоджується з його результатами. Таким чином, його критика стосується не відсутності реакції установи як такої, а повноти перевірки та відсутності дисциплінарних наслідків. Оприлюднене повідомлення не містить інформації про призначення повторного розслідування або перегляд уже ухвалених висновків. Про подальші рішення щодо цього випадку в ньому також не йдеться.

    Окремої уваги в цій історії потребує згадка про довідку щодо відстрочки. За словами депутата, перевірка мала охопити можливе пошкодження або знищення цього документа. Проте у публікації немає даних про строк його дії, підставу оформлення чи результати перевірки саме цього епізоду. Тож із наведеного тексту не можна зробити висновок ані про підтверджене знищення довідки, ані про встановлений статус відстрочки на момент події.

    Аналогічна невизначеність залишається щодо можливого застосування сили та вилучення особистих речей. Повідомлення називає ці обставини серед питань, які мали дослідити, але не пояснює, які докази підтвердили або спростували кожну з них. У матеріалі немає викладу медичних документів, свідчень очевидців чи відеозаписів. Це не доводить, що таких матеріалів узагалі не існує, однак не дозволяє посилатися на них як на відомі докази.

    Відсутність дисциплінарного покарання також не варто автоматично переказувати як остаточне встановлення відсутності будь-яких порушень. Із повідомлення депутата випливає конкретний результат: після службового розслідування військовослужбовців не притягнули до дисциплінарної відповідальності. Які саме обставини визнали доведеними, які відхилили та як сформулювали висновки щодо кожного епізоду, у текстовому викладі не розкрито. Саме тому точніше говорити про завершення перевірки без стягнень, посилаючись на Гончаренка.

    Наразі публічна інформація про цей випадок ґрунтується переважно на повідомленні парламентаря та його оцінці відповіді РТЦК. У наданому матеріалі немає окремої розгорнутої позиції самого Володимира Кирдія, а також коментаря установи у відповідь на нову критику. Центральними невирішеними питаннями залишаються підстави вивезення педагога з Полтави, повнота дослідження його скарг і мотиви рішення не застосовувати дисциплінарні стягнення.

  • Віткофф і Кушнер могли прилетіти до Києва з Москви: після атаки РФ плани переглядають

    Віткофф і Кушнер могли прилетіти до Києва з Москви: після атаки РФ плани переглядають

    Спецпредставники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер планували відвідати Москву та Київ 5–6 вересня. За даними українських та міжнародних медіа, американська сторона розглядала навіть можливість перельоту до Києва літаком, однак після нових російських атак безпекові ризики змусили Вашингтон обговорювати альтернативні варіанти.

    Про можливість прямого перельоту повідомив народний депутат Олексій Гончаренко. За його словами, Віткофф і Кушнер після переговорів у Москві могли прибути до України вже в неділю, 6 вересня. Одним із варіантів був переліт до Борисполя.

    Гончаренко стверджує, що американська сторона певний час вагалася, але була близькою до позитивного рішення щодо такого формату прибуття. Водночас остаточно маршрут не був затверджений.

    Ситуація, за словами депутата, змінилася після російської атаки на Київ 4 вересня. Гончаренко заявив, що російський дрон вдарив по двох старих літаках Як-40 у районі аеропорту «Жуляни». Він наголосив, що ці літаки давно не використовувалися для польотів.

    Сам парламентар припустив, що удар міг мати демонстративний характер і бути сигналом американській стороні. За його версією, Москва могла знати про плани Віткоффа і Кушнера прибути до Києва після переговорів у Росії.

    Водночас доказів того, що удар був здійснений саме з метою вплинути на маршрут американської делегації, наразі немає. Це припущення самого Гончаренка, яке офіційно не підтверджене.

    На тлі атаки з’явилася й інша інформація: представники Трампа почали розглядати альтернативні плани поїздки до України. За даними Kyiv Independent, на які посилаються українські ЗМІ, Віткофф і Кушнер справді планували відвідати Москву та Київ 5–6 вересня, однак безпекова ситуація змусила їх переглянути деталі поїздки.

    Співрозмовник видання заявив, що російська сторона нібито переконує американських представників у небезпеці поїздки до Києва. Він також стверджував, що Віткофф став більше вагатися щодо особистого прибуття до української столиці. Ця інформація базується на анонімному джерелі й не підтверджена офіційно Білим домом.

    Людина, близька до адміністрації Трампа, водночас підтвердила Kyiv Independent, що візит до України справді планувався, але допустила, що його ще можуть скасувати.

    Російські медіа також повідомляли, що Віткофф і Кушнер спочатку мали прибути до Москви, а вже після цього — до Києва. Йшлося про 5–6 вересня.

    Напередодні президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна очікує зустріч із представниками команди Дональда Трампа. За його словами, попередні дати контактів уже були погоджені. На цьому ж тлі американська сторона планувала переговори і в Москві.

    Таким чином, станом на 4 вересня сам факт підготовки контактів Віткоффа і Кушнера з Москвою та Києвом підтверджується одразу кількома джерелами. Однак остаточний маршрут, спосіб прибуття до України та навіть сам факт особистого візиту до Києва все ще можуть змінитися через безпекову ситуацію.

    При цьому заяву про можливий зв’язок між російською атакою та планами американських представників варто трактувати обережно. Наразі йдеться про оцінку Гончаренка, а не про встановлений факт чи офіційний висновок української або американської сторони.

  • «Удає, що не отримував»: Михайло Федоров ігнорує виклик на засідання ТСК, — Гончаренко

    «Удає, що не отримував»: Михайло Федоров ігнорує виклик на засідання ТСК, — Гончаренко

    Голова Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради Олексій Гончаренко заявив, що колишній очільник оборонного відомства Михайло Федоров не відповідає на запрошення та ігнорує виклик на засідання парламентської комісії, призначене на 31 серпня.

    Ключові деталі та попередження від ТСК

    • Дата засідання: Засідання парламентської комісії з розслідування порушень в оборонній та антикорупційній сферах за участю Федорова заплановане на 31 серпня.
    • Звинувачення в ігноруванні: Олексій Гончаренко підкреслив, що ексчиновник робить вигляд, ніби не отримував виклик, хоча при цьому продовжує активно давати інтерв’ю медіа.
    • Загроза примусового приводу: Голова комісії попередив, що у разі неявки в понеділок ТСК скористається своїм законним правом ініціювати примусовий привід Федорова за допомогою правоохоронних органів.

    З заяви Олексія Гончаренка:

    «Ексміністр ігнорує запрошення ТСК на понеділок і намагається зробити вигляд, що запрошення не отримував. Натомість члени комісії бачать, що пан Федоров не ігнорує нескінченні інтерв’ю. Так це не працює. Неповага до парламенту України закінчиться боляче. У разі неявки в понеділок комісія скористається своїм правом ініціювати привід Федорова на засідання — і правоохоронні органи змушені будуть його доставити».

  • Федоров отримав бронювання через кілька днів після звільнення з Міноборони — Гончаренко

    Федоров отримав бронювання через кілька днів після звільнення з Міноборони — Гончаренко

    Колишній міністр оборони Михайло Федоров нібито отримав бронювання від мобілізації вже через кілька днів після звільнення з посади. Про це заявив народний депутат Олексій Гончаренко. За його словами, бронювання оформлене через благодійний фонд «Східна Європа». Сам Федоров публічно цю інформацію наразі не коментував.

    Про це Гончаренко написав у своєму Telegram-каналі.

    Нардеп заявив, що Федоров отримав бронювання 18 липня — невдовзі після того, як залишив посаду міністра оборони.

    «Заброньований ексміністр оборони Михайло Федоров у благодійному фонді “Східна Європа”. Бронь отримав 18 липня», — написав Гончаренко.

    Водночас у публікації не наведено документів, які б незалежно підтверджували факт бронювання, а також не пояснюється, на якій саме посаді Федоров нібито працює у фонді та на якій правовій підставі отримав відстрочку.

    Федоров залишив Міноборони у липні

    Михайло Федоров заявив про відставку з посади міністра оборони 15 липня.

    Його звільнення відбулося на тлі масштабного перезавантаження уряду. Після цього Міністерство оборони певний час працювало в умовах кадрової перебудови, а згодом президент запропонував на посаду очільника відомства Євгенія Хмару.

    За словами Гончаренка, бронювання Федорова було оформлене вже 18 липня. Саме цю близькість дат нардеп використав як аргумент у своїй критиці ексміністра.

    Гончаренко згадав «контракти Федорова»

    У своєму дописі депутат також іронічно запитав, чому колишній міністр не скористався механізмом так званих «контрактів Федорова».

    Йдеться про модель військових контрактів, яку активно просувало Міноборони за часів керівництва Федорова як одну зі складових реформи рекрутингу та комплектування війська. Гончаренко пов’язав це з інформацією про нібито отримане бронювання.

    Водночас сам факт наявності бронювання не означає автоматичного звільнення людини від військового обов’язку. Бронювання є тимчасовою відстрочкою від призову під час мобілізації та діє за умов, визначених законодавством.

    Що відомо про фонд

    За твердженням Гончаренка, Федоров нібито заброньований через благодійний фонд «Східна Європа». У повідомленні нардепа немає деталей щодо характеру роботи ексміністра в цій організації.

    Також немає публічної інформації про те, чи є фонд критично важливою установою, яка має право бронювати працівників, і якщо так — на яких саме підставах було оформлене можливе бронювання Федорова. Тому наразі ця частина історії базується саме на заяві народного депутата.

    Федоров після відставки активізував політичні заяви

    Після виходу з уряду Михайло Федоров почав помітніше виступати з політичними заявами.

    Зокрема, він закликав владу провести вибори в Україні, заявивши, що демократія не повинна залежати від дій Росії. Ця позиція викликала гостру дискусію серед політиків. Частина з них наполягає, що вибори під час активної фази війни неможливо провести з дотриманням принципів безпеки та рівного виборчого права.

    Також у медіа з’являлася інформація, що Федоров найближчим часом може відвідати США та провести там низку зустрічей. Офіційно політичні плани самого Федорова поки не оголошені.

  • Кадрова невизначеність: ситуація навколо очільників Міноборони та МЗС

    Кадрова невизначеність: ситуація навколо очільників Міноборони та МЗС

    Напередодні нового пленарного тижня Верховної Ради питання призначення постійних очільників оборонного та зовнішньополітичного відомств залишається головною кадровою інтригою в кулуарах парламенту.

    Контекст та можливі сценарії розвитку подій

    • Міністерство оборони: Після липневої відставки Михайла Федорова та призначення т.в.о. Євгенія Хмари в суспільстві й політикумі тривали дискусії щодо можливого реваншу чи повернення ексміністра. Попри заяви самого Федорова про готовність працювати лише на цій посаді та акції підтримки, Офіс Президента не поспішає повторно подавати його кандидатуру.
    • Міністерство закордонних справ: Андрій Сибіга продовжує повноцінно виконувати свої обов’язки та керувати дипломатичним корпусом (зокрема, очолював щорічну нараду українських послів на початку серпня 2026 року). Хоча в парламентських колах регулярно виникають чутки про ймовірну ротацію голови МЗС, офіційних заяв про його відставку з боку Офісу Президента чи самого дипломата не лунало.
    • Процедурний момент: Згідно з Конституцією України, призначення голів Міноборони та МЗС належить до виключної прерогативи Президента. Поки подань немає в системі Верховної Ради, депутати не мають юридичних підстав для голосування.

    З повідомлення нардепа Олексія Гончаренка:

    «На цю хвилину в Раду Зеленським не внесене подання на посаду міністра оборони та міністра закордонних справ. Нагадаю, що пленарний тиждень Ради починається післязавтра».

  • «Блок Саакашвілі» раптово ожив перед виборами: партія змінила назву, а сліди ведуть до оточення Гончаренка

    «Блок Саакашвілі» раптово ожив перед виборами: партія змінила назву, а сліди ведуть до оточення Гончаренка

    Політична партія «Блок Міхеіла Саакашвілі», яка протягом кількох років практично не проявляла публічної активності, несподівано пережила масштабне перезавантаження. Наприкінці травня 2026 року політична сила змінила назву на «Нова партія», отримала нового керівника та нову адресу. На тлі дискусій про майбутні вибори в Україні такі зміни привернули увагу до того, чи не готують старий політичний проєкт до нового виборчого циклу.

    Про реорганізацію партії повідомив «Главком», який звернув увагу на низку зв’язків її нового керівництва з оточенням народного депутата від «Європейської солідарності» Олексія Гончаренка. Водночас підтверджених даних про те, що сам Гончаренко контролює партію або має намір використовувати її на майбутніх виборах, наразі немає. Тому говорити можна лише про виявлені журналістами та відкритими реєстрами зв’язки.

    Історія цієї політичної сили почалася задовго до нинішнього ребрендингу. Дані Центральної виборчої комісії підтверджують, що партія «Блок Міхеіла Саакашвілі» була зареєстрована 22 січня 2016 року. У реєстрах ЦВК її керівником свого часу значився Андрій Андрушков.

    При цьому сам Міхеіл Саакашвілі та його політична команда ще багато років тому заперечували будь-який зв’язок із цією організацією.

    У травні 2017 року один із найближчих на той момент соратників Саакашвілі Давід Сакварелідзе публічно попереджав, що зареєстрований «Блок Міхеіла Саакашвілі» не має стосунку ані до колишнього президента Грузії, ані до його команди. Тоді справжнім політичним проєктом команди Саакашвілі був «Рух нових сил».

    Тобто партія, яка тепер перетворилася на «Нову партію», від початку існувала окремо від політичної структури самого Саакашвілі.

    Згодом вона все ж вийшла на виборчу арену. Офіційні дані ЦВК свідчать, що «Блок Міхеіла Саакашвілі» був серед політичних партій, які брали участь у місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. Рішення про участь ухвалив з’їзд партії 3 вересня того року.

    Після цього помітної загальнонаціональної політичної активності проєкт фактично не демонстрував. Саме тому його переформатування у 2026 році виглядає особливо примітним.

    Новий керівник і зв’язок з оточенням Гончаренка

    За інформацією «Главкома», після ребрендингу партію очолив Максим Колєсніков. Видання, посилаючись на дані аналітичної системи YouControl, стверджує, що раніше він був помічником народного депутата Олексія Гончаренка на громадських засадах.

    Журналісти також звернули увагу на виборчий досвід Колєснікова: він був членом окружної виборчої комісії на Одещині за квотою парламентської фракції «Європейська солідарність».

    Але чи не найцікавішим збігом стала адреса.

    За даними, наведеними у матеріалі «Главкома», «Нова партія» зареєстрована в Одесі за адресою: проспект Лесі Українки, 16/3, квартира 13.

    За цією самою адресою офіційно зареєстрована громадська організація «Чорноморський безпековий форум». Це підтверджують відкриті реєстрові дані: організацію зареєстрували 5 березня 2026 року саме за адресою проспект Лесі Українки, будинок 16/3, квартира 13 в Одесі.

    Сам форум безпосередньо пов’язаний з Олексієм Гончаренком.

    На офіційному сайті Black Sea Security Forum Гончаренко вказаний як голова форуму. Там також зазначено, що саме він разом із колегами-депутатами у 2024 році започаткував цей міжнародний майданчик в Одесі.

    Зв’язок Гончаренка з форумом підтверджують і незалежні джерела. Зокрема, Фонд Конрада Аденауера називав Чорноморський безпековий форум заходом, який організовує Олексій Гончаренко, член «Європейської солідарності».

    У 2026 році форум продовжив роботу. Наприкінці травня в Одесі відбувся вже третій Black Sea Security Forum, про який сам Гончаренко публічно розповідав як про міжнародний захід за участю політиків, дипломатів, представників бізнесу та інших гостей.

    Таким чином, збіг адреси «Нової партії» з адресою організації, безпосередньо пов’язаної з депутатом, справді існує. Однак сам по собі він не доводить, що Гончаренко є власником, керівником чи фактичним контролером політичної сили.

    Саакашвілі до «Блоку Саакашвілі» стосунку не мав

    Окрема інтрига стосується самого походження партії.

    Давід Сакварелідзе в коментарі «Главкому» заявив, що політичний проєкт із прізвищем Саакашвілі свого часу нібито створювався для того, щоб заплутати виборців та послабити справжню політичну команду колишнього президента Грузії.

    За його версією, політичні опоненти побоювалися потенційного рейтингу Саакашвілі в Україні, тому поява партій зі схожими назвами могла використовуватися як технологія розпорошення голосів.

    Ця історія частково підтверджується публічними заявами самої команди Саакашвілі ще 2017 року. Тоді Сакварелідзе відкрито називав «Блок Міхеіла Саакашвілі» сторонньою структурою та наголошував, що справжня команда політика до неї не причетна.

    При цьому у 2020 році обидві політичні структури вже існували паралельно, а «Блок Міхеіла Саакашвілі» фігурував в офіційній документації Центральної виборчої комісії.

    Чи справді партію готують до виборів

    Найцікавіше питання залишається без однозначної відповіді: навіщо саме зараз було змінювати назву, керівництво та фактично перезапускати політичну структуру, яка тривалий час перебувала поза активною політикою?

    Офіційного оголошення «Нової партії» про участь у майбутніх парламентських чи місцевих виборах у доступних джерелах знайти не вдалося. Так само немає підтвердження того, що Олексій Гончаренко залишатиме «Європейську солідарність» або планує очолити цей політичний проєкт.

    Тому твердження про підготовку партії до виборів наразі залишається припущенням.

    Водночас сама послідовність змін привертає увагу: політична сила, яка роками залишалася малопомітною, позбулася старої назви, отримала нового керівника та адресу, яка збігається з адресою організації, пов’язаної з чинним народним депутатом.

    Для української політики практика перезапуску вже зареєстрованих партій не є новою. Готова юридична структура дозволяє не створювати політичну силу з нуля, а змінити її назву, керівництво та бренд. Однак у конкретному випадку «Нової партії» робити висновок про її майбутню роль можна буде лише після появи програми, публічної команди та офіційних заяв керівництва.

    Поки ж достеменно відомо кілька речей. «Блок Міхеіла Саакашвілі» справді існував щонайменше з 2016 року та брав участь у місцевих виборах 2020-го. Команда справжнього Міхеіла Саакашвілі ще у 2017 році відмежовувалася від цієї партії. А адреса структури після її перетворення на «Нову партію», за даними журналістського розслідування, збігається з адресою громадської організації «Чорноморський безпековий форум», реєстрацію якої за цією адресою підтверджують відкриті дані.

    Сам Олексій Гончаренко є головою Black Sea Security Forum.

    Чи означає це появу нового виборчого проєкту Гончаренка — наразі невідомо. Але після кількох років політичної тиші раптове перезавантаження старої партії робить її структурою, за подальшими діями якої точно варто стежити.

  • Як Олег Татаров пов’язаний з фігурантами справи “Мідас” Олександром Цукерманом та Тимуром Міндічем

    Як Олег Татаров пов’язаний з фігурантами справи “Мідас” Олександром Цукерманом та Тимуром Міндічем

    Як повідомляє журналіст Володимир Бондаренко, заступник керівника ОП Олег Татаров допоміг  фігуранту справи “Мідас” Олександру Цукерману переоформити яхт-клуб Трухановому острові.

    Нагадаємо, 02.05.2026 нардеп Олексій Гончаренко запостив роздруківки плівок Міндіча про те як людина на ім’я “Цибульський В.В.” розмовляє с помічниками Олександра  Цукермана – Лесею Устименко та Ігорем Фурсенко.

    Пізніше, 08.05.2026 в третій частині плівок Міндіча журналіст УП Михайло Ткач продекламував запис від 26.10.2025 на якому людина на ім’я “Володимир Цибульський” розповідає що він має відвезти свого шефа Олександра Цукермана через прикордонний пункт перетину Паланка в аеропорт Відня до ранку 27.10.2026

    За інформацією Володимира Бондаренко, на обох записах мова йде про помічника-водія Олександра Цукермана – Цибульського Володимира Валентиновича 1967 року народження.

    “Навпроти Іллінської церкви на Трухановому острові стоїть яхт-клуб, яким володіє фірма ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” якою володів екс-нардеп Немировський, який декілька років намагався продати яхт-клуб за $3 млн, але там тяганина з судів.

    І от 16.04.2025 власником ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” стала фірма West House s.r.o. (Словакія) бенефіціаром якої записаний Євген Петров (Австрія) тоді ж 16.04.2025  директором ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” від нового власника стала Малахова Олена Миколаївна (1959 р н, Харцизьк).

    Малахова також є керівником та засновником ТОВ “ЮФ “ЮВЕНТА УКРАЇНА” разом з нею засновники: ГОЛОВКО НАТАЛЯ ОЛЕГІВНА та ГУБСЬКИЙ РУСЛАН ВІКТОРОВИЧ, які офіційно пов’язані з АО “КРЕДЕНС” (раніше “ТАТАРОВ ФАРИННИК ГОЛОВКО”) це фірма Олега Татарова.

    08.05.2025 директором ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” замість Малахової став Цибульський – помічник-водій Цукермана, фірма West House s.r.o. так і залишається власником ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” і яхт-клубу.

    Тобто довірені особи Татарова викупили яхт-клуб і перевели його на водія Цукермана (Міндіча)” – зазначив Володимир Бондаренко.

  • “Плівки Міндіча” у Раді: Умєрова та Шефіра викликають на допит ТСК

    “Плівки Міндіча” у Раді: Умєрова та Шефіра викликають на допит ТСК

    Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України продовжує розслідування справи, відомої як “Мідас”, і викликає на засідання 13 травня низку високопосадовців та колишніх посадовців для надання свідчень. Серед них — секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров та колишній перший помічник президента Сергій Шефір.

    Ініціатором виклику виступив голова ТСК, народний депутат від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко, який оприлюднив відповідні заяви у соціальних мережах.

    Рішення про виклик посадовців було ухвалене на тлі публікації нових матеріалів, які оприлюднило видання “Українська правда”. Йдеться про першу частину так званих “плівок Міндіча” — аудіозаписів, які, за даними журналістів, були отримані Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) у межах розслідування справи “Мідас”.

    Матеріали стосуються розмов у квартирі бізнесмена Тимура Міндіча, якого в медіа пов’язують із корупційними схемами в енергетичному секторі та який перебуває під санкційним тиском. У записах, за даними журналістів, фігурують різні особи, зокрема політичні та бізнесові фігури, а також обговорення чутливих питань державного рівня.

    Окремо увагу ТСК привернули згадки про Сергія Шефіра. За словами голови комісії, у оприлюднених матеріалах нібито зафіксовано його візит до квартири на вулиці Грушевського, де відбувалися зустрічі з Тимуром Міндічем.

    Гончаренко заявив, що під час цих розмов могли обговорюватися питання, пов’язані зі справою колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова та можливими фінансовими домовленостями щодо застави.

    Він наголосив, що Шефір має надати офіційні пояснення щодо характеру своїх контактів із фігурантами справи та змісту розмов, які могли відбуватися у згаданому контексті.

    Окремий блок запитань ТСК стосується чинного секретаря РНБО Рустема Умєрова. За словами голови комісії, нові матеріали містять згадки про його контакти з Тимуром Міндічем у період, коли він обіймав посаду міністра оборони України.

    Гончаренко заявив, що у публікаціях містяться твердження про можливі розмови та “вказівки”, які нібито могли передаватися через Міндіча, однак ці дані наразі не підтверджені офіційними слідчими матеріалами у відкритому доступі.

    Він підкреслив, що ТСК прагне отримати пояснення щодо характеру зустрічей, їхнього змісту та можливих наслідків для роботи Міністерства оборони у період повномасштабної війни.

    Раніше Рустем Умєров вже виступав у Верховній Раді, коментуючи запити депутатів щодо його фігурування у справі “Мідас”. Тоді він заявив, що всі необхідні пояснення вже надані правоохоронним органам, і відмовився від додаткового публічного звітування перед парламентом.

    За його словами, подальші публічні обговорення можуть мати ознаки політизації розслідування, що, на його думку, є недоречним під час воєнного стану.

    Справу “Мідас” у медіа пов’язують із розслідуванням корупційних схем у сфері енергетики та можливими зловживаннями за участі посадових осіб і бізнесу. Офіційні деталі провадження частково залишаються закритими, однак окремі матеріали періодично з’являються у медіа.

    Оприлюднені “плівки Міндіча”, за інформацією журналістів, є частиною слідчих матеріалів НАБУ. Вони містять записи розмов, які можуть мати значення для встановлення обставин можливих корупційних дій.

    Ситуація навколо справи вже викликала політичний резонанс у парламенті. Частина депутатів вимагає повного розкриття обставин, тоді як інші застерігають від використання розслідування у політичній боротьбі.

    Водночас у Верховній Раді вже відбувалися попередні обговорення участі Рустема Умєрова у цій справі. Тоді він заявляв, що не бачить підстав для додаткових пояснень перед депутатами.

    Засідання Тимчасової слідчої комісії призначене на 13 травня. Очікується, що на ньому будуть заслухані пояснення запрошених осіб, а також розглянуті нові матеріали, оприлюднені журналістами.

    Результати засідання можуть стати підставою для подальших парламентських або правоохоронних рішень, однак наразі офіційні висновки ТСК не оприлюднювалися.

  • У Рівному затримали полковника СБУ під час отримання хабара у 620 тисяч доларів

    У Рівному затримали полковника СБУ під час отримання хабара у 620 тисяч доларів

    Сьогодні правоохоронці затримали заступника начальника управління Служби безпеки України у Рівненській області полковника Ігоря Бріку під час отримання хабара у розмірі 620 тисяч доларів. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.

    За словами депутата, йдеться про неправомірну вигоду у розмірі 620 тисяч доларів.

    «Сьогодні було затримано заступника начальника СБУ в Рівненській області полковника І. Бріку під час отримання хабара в сумі 620 тисяч доларів», — написав Олексій Гончаренко.

    За інформацією депутата, гроші вимагали за сприяння у отриманні дозвільних документів, пов’язаних із видобутком бурштину.

    «За інформацією з моїх джерел, вимагання хабара було за отримання дозвільних документів, повʼязаних з видобутком бурштину», — зазначив Гончаренко.

    Пізніше з’явилися подробиці щодо масштабної схеми, яку ліквідувала внутрішня безпека СБУ. За даними джерел, правоохоронці викрили систему вимагання грошей з підприємців, які займаються видобутком бурштину на Рівненщині.

    «На гарячому» було затримано двох полковників СБУ та їхнього посередника.

    Серед затриманих:
    Олег Токарчук — заступник начальника СБУ у Києві та Київській області.
    Ігор Бріка — заступник начальника СБУ в Рівненській області.
    Андрій Авдієвський — посередник та так званий «касир» схеми.

    Також був затриманий заступник начальника слідчого управління СБУ Києва та області О. Якобчук.

    За інформацією слідства, фігуранти вимагали 620 тисяч доларів за закриття кримінального провадження проти групи компаній «Амбер Гальбін».

    Окрім цього, за даними джерел, від видобувачів бурштину вимагали регулярні платежі за можливість спокійної роботи. Йшлося про 400 доларів на добу з кожної помпи, яка використовується під час видобутку бурштину.

    Наразі офіційні правоохоронні органи деталі справи публічно не коментували. Обставини організації схеми та можливу причетність інших осіб встановлює слідство.

    Рівненська область традиційно залишається одним із ключових регіонів видобутку бурштину в Україні, де протягом багатьох років фіксуються численні корупційні схеми, пов’язані з нелегальним та напівлегальним видобутком цього каміння.

  • Депутат Куницький виявився в Канаді — це підтвердила його декларація

    Депутат Куницький виявився в Канаді — це підтвердила його декларація

    Народний депутат України Олександр Куницький, який уже тривалий час не бере участі у засіданнях Верховної Ради, задекларував проживання за кордоном. Згідно з оприлюдненою декларацією, політик нині перебуває у Канаді та мешкає у квартирі, що належить іноземному громадянину.

    На це звернув увагу народний депутат Олексій Гончаренко, який заявив, що Куницький понад півтора року фактично не виконує свої парламентські обов’язки.

    За словами Гончаренка, місцеперебування депутата тривалий час залишалося невідомим, а його відсутність у парламенті викликала запитання.

    «Вже понад півтора року він не ходить на засідання Верховної Ради, і ніхто не знав, де він та чому відсутній. Я постійно запитував про це та казав, що він утікач», — написав Гончаренко.

    Політик також заявив, що нова декларація Куницького фактично підтвердила перебування депутата за кордоном.

    Що відомо про Куницького

    Олександр Куницький був обраний народним депутатом у 2019 році від партії «Слуга народу» у мажоритарному окрузі Харківської області. До політичної кар’єри він був відомий як блогер і журналіст, який займався автомобільною тематикою.

    У Верховній Раді Куницький входив до комітету з питань правоохоронної діяльності.

    У попередні роки його ім’я неодноразово згадувалося у публічних дискусіях через тривалу відсутність на парламентських засіданнях.

    Чи можуть позбавити мандата

    В українському законодавстві передбачено кілька підстав для дострокового припинення повноважень народного депутата. Зокрема, це може відбутися у разі особистої заяви про складення мандата, набуття громадянства іншої держави або за рішенням суду.

    Водночас тривала відсутність на пленарних засіданнях сама по собі не є автоматичною підставою для втрати депутатського мандата.