Daypolitico

Позначка: Олексій Соболев

  • У «Нафтогазі» завершили велике кадрове перезавантаження: до наглядової ради увійшов Соболев

    У «Нафтогазі» завершили велике кадрове перезавантаження: до наглядової ради увійшов Соболев

    Кабінет Міністрів завершив формування наглядової ради НАК «Нафтогаз України», призначивши її останнього члена від держави. Ним став Олексій Соболев — колишній міністр економіки, довкілля та сільського господарства, який наприкінці липня перейшов до Офісу президента та став заступником його керівника. Таким чином одна з найбільших державних компаній України отримала повністю сформований орган корпоративного управління після масштабного кадрового перезавантаження в енергетичному секторі.

    Відповідне рішення Кабмін ухвалив ще 6 серпня 2026 року. Йдеться про урядове розпорядження №763-р, яким Соболева обрано членом наглядової ради «Нафтогазу» саме як представника держави. Інформація про рішення була оприлюднена на урядовому порталі.

    Таким чином завершився процес формування нового складу наглядової ради стратегічної державної компанії, який тривав кілька місяців.

    Хто тепер входить до наглядової ради «Нафтогазу»

    Ключові кадрові рішення щодо нового складу наглядової ради були ухвалені ще навесні.

    Її очолив канадський фахівець Данкан Найтінгейл, який має понад 30 років досвіду роботи у нафтогазовій галузі та спеціалізується на операційному управлінні видобутком і стратегічному розвитку енергетичних активів. Раніше він, зокрема, очолював наглядову раду «Укрнафти».

    Заступником голови наглядової ради став державний секретар Кабінету Міністрів Костянтин Мар’євич.

    До незалежних членів також увійшли Роберт Слешинський, Ерік Расмуссен та Тор Мартін Анфіннсен. Державу в раді представляють Анна Артеменко, Костянтин Мар’євич та тепер Олексій Соболев.

    Ще на першому засіданні нового складу, яке відбулося 12 березня в Києві, члени ради сформували три основні комітети.

    Комітет із питань призначень, винагород і оцінювання очолив Роберт Слешинський. Комітет з аудиту та фінансів — Ерік Расмуссен, а комітет зі стратегії та сталого розвитку — Тор Мартін Анфіннсен. Тоді ж наглядова рада затвердила календар своїх засідань на 2026 рік.

    Приєднання Соболева фактично закриває останню вакансію та дозволяє наглядовій раді працювати у повному складі.

    Соболев лише нещодавно перейшов до Офісу президента

    Нове призначення привертає увагу ще й через стрімкі кадрові зміни в кар’єрі Олексія Соболева протягом останніх тижнів.

    30 липня президент Володимир Зеленський призначив його заступником керівника Офісу президента. На цій посаді Соболев відповідає за економічний напрям. Президент тоді пояснював, що він має працювати в координації з прем’єр-міністром Сергієм Корецьким, міністром економіки Олександром Кравченком, іншими членами уряду та регіональною владою.

    Тобто між переходом Соболева до президентської команди та рішенням Кабміну про його включення до наглядової ради «Нафтогазу» минув лише приблизно тиждень.

    Ще до офіційного призначення Зеленський повідомляв, що Соболев приєднається до економічного напряму роботи президентської команди.

    До цього він очолював Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

    Соболев став міністром у липні 2025 року після реорганізації економічного блоку уряду. До цього він працював першим заступником міністра економіки.

    На посаді в уряді Соболев був залучений до низки стратегічних для України напрямів — цифрової трансформації державного управління, переговорів із Європейським Союзом щодо Ukraine Facility, залучення інвестицій та роботи над українсько-американським інвестиційним фондом відновлення.

    Від інвестиційного бізнесу до «Прозорро.Продажі» та уряду

    Соболев має значний досвід роботи у фінансовому та інвестиційному секторі.

    Він закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «Фінанси» та має сертифікацію CFA.

    До переходу на державну службу працював в інвестиційній сфері, зокрема в Dragon Asset Management, де займався управлінням активами.

    У 2015–2016 роках Соболев працював радником міністра інфраструктури, після чого став одним із ключових менеджерів реформи продажу державних активів.

    Він очолював державне підприємство «Прозорро.Продажі», яке розбудовувало електронну систему реалізації державного та комунального майна. Згодом перейшов до Міністерства економіки, де поступово піднявся до посади першого заступника міністра, а пізніше очолив об’єднане міністерство.

    Тепер його професійний маршрут продовжується одночасно в Офісі президента та органі корпоративного управління найбільшої державної енергетичної групи.

    «Нафтогаз» переживає масштабне кадрове оновлення

    Зміна наглядової ради є частиною значно ширшого переформатування системи управління державними енергетичними компаніями.

    Наприкінці 2025 року влада оголосила про масштабне оновлення наглядових рад підприємств енергетичного та оборонного секторів. Після цього розпочався відбір нових незалежних членів і представників держави.

    Зміни торкнулися не лише «Нафтогазу». До переліку підприємств, де переглядалася система корпоративного управління, потрапили «Енергоатом», «Укренерго», «Укргідроенерго», «Центренерго», «Оператор ринку», «Українські розподільні мережі», Енергетична компанія України та Оператор ГТС України.

    Для «Нафтогазу» кадрове перезавантаження відбувається ще й на рівні виконавчого керівництва.

    У липні Сергій Федоренко став виконувачем обов’язків голови правління компанії після переходу Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра.

    Саме Корецький ще в березні, коментуючи початок роботи оновленої наглядової ради, називав формування професійного й незалежного органу важливим кроком для подальшого розвитку «Нафтогазу» та продовження реформи корпоративного управління.

    Чому наглядова рада «Нафтогазу» має особливе значення

    НАК «Нафтогаз України» залишається однією з ключових державних компаній і має критичне значення для енергетичної безпеки країни.

    Наглядова рада не займається щоденним оперативним керуванням компанією, однак її повноваження охоплюють стратегічні питання, контроль за роботою правління, аудит, фінансовий контроль, систему винагород керівництва та визначення довгострокових напрямів розвитку групи.

    Особливої ваги ці функції набувають під час війни, коли українська газова інфраструктура залишається однією з цілей російських атак.

    У липні «Нафтогаз», зокрема, повідомляв про удари по газовидобувних об’єктах у Полтавській, Харківській та Сумській областях. Частина обладнання була пошкоджена, а на окремих об’єктах виникали масштабні пожежі.

    Одночасно компанія має забезпечувати видобуток і накопичення газу, проходження опалювального сезону, відновлення пошкодженої інфраструктури та фінансову стабільність групи.

    Фінансові показники також демонструють складність ситуації. За наведеними Forbes даними, виручка групи «Нафтогаз» за 2025 рік зросла на 5,7% — із 256,4 млрд до 270,9 млрд грн. Однак собівартість реалізованої продукції та послуг збільшилася майже на 30%, через що валовий прибуток скоротився приблизно вдвічі — з 79 млрд до 40 млрд грн.

    Тому завершення формування наглядової ради відбувається для «Нафтогазу» у непростий момент. Компанія одночасно проходить кадрове перезавантаження, працює в умовах регулярних російських атак на енергетичну інфраструктуру та готується до нового опалювального сезону.

    Призначення Олексія Соболева стало фінальним елементом цього етапу кадрової перебудови. Після рішення Кабміну наглядова рада «Нафтогазу» повністю укомплектована, а сам Соболев отримав нову роль лише через кілька днів після переходу з уряду до економічного блоку Офісу президента.

  • Уряд спростив компенсації за воєнні збитки для бізнесу: що змінилося

    Уряд спростив компенсації за воєнні збитки для бізнесу: що змінилося

    Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до державної програми страхування воєнних ризиків, які значно спрощують механізм отримання компенсацій для підприємств, що постраждали внаслідок російської агресії. Нові правила стосуються як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, так і компенсації страхових премій. Серед головних нововведень — можливість підтверджувати розмір збитків висновком судового експерта, скасування низки бюрократичних процедур та розширення строків подання заяв.

    Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

    У відомстві зазначили, що ухвалені урядом зміни спрямовані на те, щоб зробити державну програму максимально доступною для підприємств, які продовжують працювати в умовах повномасштабної війни. Очікується, що оновлені правила дозволять бізнесу швидше отримувати фінансову підтримку, відновлювати виробництво після російських атак, зберігати робочі місця та підтримувати економічну активність навіть у найбільш постраждалих регіонах.

    Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев наголосив, що головною метою змін є скорочення часу між моментом завдання збитків та отриманням державної допомоги.

    «Ці зміни допоможуть підприємцям швидше залучати кошти для відновлення виробництва та збереження робочих місць», – зазначив він.

    Одним із найважливіших нововведень стало розширення переліку документів, які можуть використовуватися для підтвердження розміру збитків.

    Раніше підприємства були змушені замовляти окремий звіт незалежного оцінювача майна навіть у випадках, коли вже мали результати судової експертизи. Це призводило до додаткових витрат і затягувало процедуру отримання компенсації.

    Тепер уряд дозволив визначати суму відшкодування не лише за результатами оцінки майна, а й на підставі висновку судового експерта.

    У Міністерстві економіки пояснюють, що це дозволить багатьом підприємствам уникнути дублювання процедур та суттєво прискорить розгляд заяв.

    Особливо актуальним це рішення стане для компаній, які вже проходили експертні дослідження у межах кримінальних проваджень або судових процесів після російських обстрілів.

    Ще одна важлива зміна стосується підприємств, що працюють у прифронтових регіонах України.

    Досі підприємці були змушені подавати окрему заяву щодо кожної пошкодженої будівлі, виробничої лінії, споруди або іншого об’єкта майна.

    Якщо підприємство зазнавало масштабних руйнувань, це означало необхідність оформлення десятків окремих пакетів документів.

    Тепер Кабінет Міністрів скасував цю вимогу.

    Відтепер підприємство може подати одну узагальнену заяву, яка охоплюватиме все пошкоджене чи знищене майно.

    У Мінекономіки переконані, що це значно скоротить адміністративне навантаження на бізнес і пришвидшить виплату компенсацій.

    Крім цього, уряд змінив процедуру подання документів щодо виробничого обладнання та інженерних мереж.

    Раніше компанії були змушені чекати, поки інформація про пошкоджене майно з’явиться у державному Реєстрі пошкодженого та знищеного майна.

    На практиці це нерідко затягувало процес отримання компенсації на кілька тижнів або навіть місяців.

    Тепер підприємства можуть звернутися по відшкодування одразу після того, як зберуть необхідний пакет документів.

    До нього входять акти Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції або витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань, документи, що підтверджують право власності, а також документи, які визначають розмір завданих збитків.

    У міністерстві зазначають, що це дозволить підприємствам значно швидше розпочати процедуру відновлення виробничих потужностей.

    Водночас уряд уточнив перелік майна, яке підпадає під дію програми.

    Так, транспортні засоби, причепи, трактори, комбайни, самохідні машини та інша техніка, що підлягає державній або відомчій реєстрації, офіційно не належать до категорії виробничого обладнання.

    Відповідно, державна програма страхування воєнних ризиків не передбачає компенсацію збитків за такі транспортні засоби.

    У Міністерстві економіки пояснюють, що це дозволяє чітко розмежувати категорії майна та уникнути неоднозначного трактування правил програми.

    Окремі зміни стосуються механізму взаємодії державної компенсації зі страховими виплатами.

    Якщо підприємство вже отримало відшкодування від страхової компанії або інших третіх осіб до моменту отримання державної допомоги, сума державної компенсації буде автоматично зменшена на відповідний розмір.

    Якщо ж страхова виплата надійде вже після того, як компанія отримала державні кошти, і загальна сума компенсацій перевищить фактичний розмір збитків, підприємство повинне буде повернути державі різницю.

    Уряд наголошує, що такий механізм дозволить уникнути подвійної компенсації та забезпечить справедливий розподіл бюджетних коштів.

    Суттєві зміни внесено й до порядку компенсації страхових премій.

    Раніше компанії повинні були звернутися за державною компенсацією не пізніше ніж через 60 днів після укладення договору страхування.

    Якщо цей строк пропускався, підприємство втрачало можливість отримати державну підтримку.

    Тепер ця вимога скасована.

    Відтепер подати заявку можна починаючи з 31-го дня після укладення договору страхування і протягом ще 30 днів після завершення його дії.

    У Мінекономіки зазначають, що таке рішення дасть підприємствам значно більше часу для оформлення документів.

    Крім того, уряд продовжив перехідний період для компаній, які уклали договори страхування після 1 січня 2026 року, але не встигли своєчасно приєднатися до програми.

    Тепер вони можуть звернутися до страховиків із відповідною заявою до 1 серпня 2026 року.

    Попередній термін завершувався 1 травня.

    Ще одним важливим нововведенням стало спрощення вимог до самого майна.

    Якщо раніше підприємство повинно було доводити, що застраховане майно використовується саме в його основній господарській діяльності, то тепер ця вимога скасована.

    Для отримання компенсації достатньо підтвердити право власності на відповідне майно.

    Змінено також порядок розрахунку граничної суми державної допомоги.

    Відтепер максимальний річний ліміт компенсації — до 3 мільйонів гривень — визначатиметься за датою укладення договору страхування, а не за датою його завершення, як це було передбачено попередньою редакцією правил.

    У Міністерстві економіки нагадують, що державна програма страхування воєнних ризиків для бізнесу офіційно стартувала 1 січня 2026 року.

    Її головною метою стало стимулювання підприємців страхувати власне майно від наслідків бойових дій, що має сприяти стабільнішій роботі українського бізнесу навіть в умовах постійних російських атак.

    За даними міністерства, програма вже демонструє значний попит.

    Станом на сьогодні за напрямом компенсації за пошкоджене або повністю знищене майно погоджено 139 заяв.

    Загальний обсяг потенційних компенсацій за ними оцінюється у 2,67 мільярда гривень.

    Щодо компенсації страхових премій підприємства вже подали 63 заявки.

    Загальна вартість страхового покриття за цими договорами становить 7,9 мільярда гривень, а потенційний обсяг державних компенсацій — 94,22 мільйона гривень.

    У міністерстві також нагадали, що ще у травні 2026 року перші чотири українські компанії вже отримали часткову компенсацію страхових премій.

    Тоді держава виплатила підприємствам 6,8 мільйона гривень, що стало першими фактичними виплатами у межах нової програми.

    Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що уряд продовжує вдосконалювати механізми підтримки українського бізнесу в умовах війни. За її словами, особлива увага приділяється підприємствам, які працюють у прифронтових регіонах, регулярно зазнають руйнувань через російські обстріли, але попри це продовжують виробництво, сплачують податки та забезпечують українців робочими місцями.

    Очікується, що ухвалені зміни зроблять державну програму страхування воєнних ризиків більш ефективною, дозволять скоротити бюрократичні процедури, прискорити виплати та забезпечити українському бізнесу додаткові фінансові інструменти для відновлення після наслідків війни.

  • В Україні посилили правила бронювання

    В Україні посилили правила бронювання

    В Україні оновили підхід до бронювання працівників критично важливих підприємств від мобілізації, запровадивши нові вимоги до бізнесу та уточнивши критерії отримання відповідного статусу. Про це під час виступу у Верховній Раді заявив міністр економіки України Олексій Соболев.

    За його словами, система бронювання залишається одним із ключових механізмів, який дозволяє з одного боку забезпечувати обороноздатність держави, а з іншого — зберігати стабільну роботу критичних секторів економіки. Водночас уряд визнає необхідність регулярного перегляду правил, адже ситуація на ринку праці та потреби Збройних сил суттєво змінюються під час повномасштабної війни.

    Базою для бронювання залишається статус критично важливого підприємства, який компанія може отримати лише за умови відповідності щонайменше трьом критеріям. Два з них є обов’язковими — це рівень середньої заробітної плати та відсутність податкової заборгованості. Відтепер середня зарплата має становити не менше 26 тисяч гривень, а для підприємств, розташованих у прифронтових регіонах, цей поріг знижено до 21 600 гривень.

    Третій критерій підприємства обирають самостійно. Це може бути, зокрема, обсяг сплачених податків (понад 1,5 млн гривень на рік), річна валютна виручка (понад 32 млн євро) або інші показники, визначені галузевими чи регіональними органами влади. Загалом у системі існують сотні різних критеріїв, які застосовуються залежно від сфери діяльності.

    Окрему увагу уряд приділив оновленню секторальних підходів. Як повідомив Соболев, усі державні органи переглянули власні критерії визначення критично важливих підприємств відповідно до нової постанови Кабінету міністрів. Частину нормативних актів уже затверджено та опубліковано, решта має бути фіналізована найближчим часом.

    Серед прикладів оновлення — посилення вимог до окремих галузей. Зокрема, у сфері виробництва протезів змінили підхід до оцінки критичності: якщо раніше достатньо було забезпечувати протезування щонайменше 50 осіб на рік, то тепер цей показник підвищено до 300.

    За попередніми оцінками, нові секторальні та регіональні критерії торкнуться приблизно 20% підприємств, які мають пройти повторне підтвердження статусу критично важливих. Для них передбачено обов’язкове подання оновленого пакета документів і перевірку відповідності новим вимогам.

    Водночас для решти компаній, де критерії не змінилися, уряд запровадив спрощену процедуру підтвердження статусу. Вона передбачає подання лише базових фінансових документів — довідки про середню зарплату та податкової звітності за останній місяць. Кінцевий термін подання — 10 серпня.

    Окремо змінено підхід до обліку працівників, які працюють за сумісництвом у кількох компаніях. Відтепер вони враховуються у квоті бронювання лише за одним місцем роботи — тим, де мають найдовший трудовий стаж. За словами міністра, це рішення ухвалене для запобігання зловживанням, коли одного працівника могли враховувати одразу кілька підприємств для збільшення квоти.

    Міністр також зазначив, що бізнес був завчасно поінформований про ці зміни ще на початку червня, що дало змогу підприємствам підготуватися до нових правил. Компанії, які перевищили встановлені квоти бронювання після перерахунку, отримають відповідні повідомлення і повинні будуть привести кількість заброньованих працівників у відповідність до нових норм протягом тижня.

    У Міністерстві економіки наголошують, що мета оновлення системи — зробити бронювання більш адресним і справедливим, а також забезпечити, щоб у переліку критично важливих залишалися лише ті підприємства, які реально мають значення для економіки, інфраструктури або оборони держави.

    Раніше уряд уже посилював критерії для окремих секторів, зокрема аграрного та лісового господарства, а також переглядав вимоги до великих компаній щодо доходів і зайнятості. Загалом кількість заброньованих працівників в Україні за останній рік зросла більш ніж на 300 тисяч, що, за словами уряду, також стало однією з причин перегляду системи.

  • Революція на ринку праці: Українцям запускають ШІ-систему, яка сама шукатиме роботу та навчання

    Революція на ринку праці: Українцям запускають ШІ-систему, яка сама шукатиме роботу та навчання

    Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України офіційно презентувало нову цифрову екосистему ринку праці «Обрій», яка має стати одним із наймасштабніших проєктів цифровізації сфери зайнятості за всю історію незалежної України. Платформа покликана об’єднати вакансії, професійне навчання, перекваліфікацію, електронне працевлаштування та аналіз ринку праці в єдиному цифровому середовищі. Про запуск системи повідомило Мінекономіки під час презентації 8 червня у Києві.

    Уряд розраховує, що новий інструмент допоможе вирішити одну з найгостріших проблем української економіки — дефіцит кадрів. За оцінками Мінекономіки, сьогодні Україні бракує близько 4,5 млн працівників, а понад 12,5 млн громадян залишаються економічно неактивними. До цієї категорії входять ветерани, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, молодь, жінки з маленькими дітьми та громадяни віком понад 50 років. Саме ці групи стануть головною цільовою аудиторією нової системи.

    За задумом розробників, «Обрій» працюватиме як цифровий супровід людини протягом усього професійного життя. Система допомагатиме визначити здібності та професійні інтереси ще на етапі навчання, рекомендуватиме освітні програми, підбиратиме вакансії, пропонуватиме можливості перекваліфікації та супроводжуватиме процес працевлаштування. У перспективі весь трудовий шлях громадянина буде інтегрований із цифровими сервісами держави, зокрема через застосунок «Дія».

    Однією з головних особливостей «Обрію» стане використання штучного інтелекту. Алгоритми аналізуватимуть професійний досвід людини, її навички, освіту та ситуацію на ринку праці для формування персональних рекомендацій. Фактично система працюватиме як кар’єрний консультант, здатний запропонувати найбільш перспективні професії або напрями розвитку залежно від потреб економіки.

    Міністр економіки Олексій Соболев під час презентації наголосив, що вперше держава отримує можливість бачити ринок праці комплексно, а не через окремі бази даних різних установ. За його словами, це дозволить оперативніше реагувати на зміни в економіці, прогнозувати кадрові потреби бізнесу та формувати державну політику зайнятості на основі актуальних даних.

    Першими сервісами, які стануть доступними українцям, будуть інструменти пошуку роботи та професійного розвитку. До кінця червня триватиме їх бета-тестування, а вже в липні вони мають з’явитися для широкого кола користувачів через застосунок «Дія».

    У подальшому функціонал екосистеми суттєво розширюватиметься. У 2026–2027 роках планується запуск реєстру працездатних осіб, електронного працевлаштування, цифрових трудових відносин, автоматичного підбору вакансій за допомогою ШІ та механізмів проактивної підтримки громадян, які залишилися без роботи.

    Особлива увага приділятиметься інтеграції українського ринку праці до європейського простору. Для цього «Обрій» використовуватиме класифікатор ESCO — європейську систему професій, навичок і кваліфікацій. Це дозволить забезпечити сумісність українських даних із європейськими платформами працевлаштування та наблизити Україну до мережі EURES, яка об’єднує ринки праці країн Європейського Союзу.

    Запуск «Обрію» є частиною реалізації Стратегії зайнятості населення до 2030 року. Уряд ставить амбітну мету — повернути до економічної активності близько 4,5 млн громадян та суттєво скоротити структурне безробіття. За словами розробників, нова система дозволить швидше зводити роботодавців і кандидатів, скоротити час пошуку роботи та зробити професійне навчання більш відповідним до реальних потреб бізнесу.

    Експерти зазначають, що кадровий дефіцит залишається одним із головних викликів для української економіки в умовах війни. Через мобілізацію, міграцію та демографічні зміни підприємства відчувають гостру нестачу працівників у виробництві, будівництві, транспорті, медицині, освіті та сфері послуг. Саме тому уряд розглядає «Обрій» не лише як черговий цифровий сервіс, а як стратегічний інструмент відновлення економіки та розвитку людського капіталу країни.

    За планами Мінекономіки, вже до кінця 2026 року завдяки новій платформі до ринку праці планують залучити щонайменше 100 000 українців. Якщо проєкт покаже ефективність, він може стати основою нової моделі взаємодії між державою, бізнесом та громадянами на ринку праці.

  • Щонайменше 300 тисяч заброньованих втратять броню в червні. Джерела

    Щонайменше 300 тисяч заброньованих втратять броню в червні. Джерела

    За інформацією наших джерел, в червні щонайменше 300 тисяч заброньованих військовозобов’язаних втратять броню.

    “Кабмін підготував нову постанову щодо бронювання, згідно з якою збільшать фінансове бронювання, знімуть броню з тих, хто працює за сумісництвом, та виключать із “50% військовозобов’язаних” заброньованих жінок.

    За підрахунками військових, протягом червня третина тих, хто втратить бронювання, може поповнити лави збройних сил.

    Щодо решти, то за липень-серпень сподіваються призвати ще 70%. Постанова вже підготовлена і може з’явитися найближчими днями.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше членкиня комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська зазначила, що для частини військовозобов’язаних, які уникають служби та перебувають у розшуку, такі зміни можуть виявитися “дуже болісними”, оскільки держава застосовуватиме власні механізми впливу.

     

  • Нові правила бронювання в Україні: посилюють вимоги до зарплат і підприємств

    Нові правила бронювання в Україні: посилюють вимоги до зарплат і підприємств

    З червня в Україні почнуть діяти оновлені правила бронювання працівників критично важливих підприємств, які уряд затвердив у межах перегляду підходів до функціонування системи в умовах воєнного стану. У Міністерстві економіки наголошують, що метою змін є підвищення прозорості механізму бронювання, уніфікація вимог для бізнесу та державного сектору, а також зменшення ризиків зловживань, які виникали в попередніх редакціях правил.

    Ключовим нововведенням стане посилення вимог до рівня оплати праці на підприємствах, які претендують на статус критично важливих і мають право бронювати працівників. Відтепер середня заробітна плата на такому підприємстві має бути не нижчою за три мінімальні зарплати, що наразі становить 25 941 гривню. Для компаній, які здійснюють діяльність у прифронтових регіонах, уряд передбачив знижений поріг — 21 618 гривень. Таким чином держава намагається врахувати складніші економічні умови у зонах підвищеного ризику, зберігаючи водночас загальний принцип фінансової спроможності підприємства.

    Окремо наголошується, що не лише середній рівень оплати праці на підприємстві, а й фактичні доходи працівників, які підлягають бронюванню, мають відповідати встановленим вимогам. Це означає, що компанії повинні будуть підтверджувати не формальне працевлаштування, а реальний рівень офіційної заробітної плати кожного заброньованого працівника. Такий підхід, за задумом уряду, має унеможливити схеми з фіктивним працевлаштуванням або штучним завищенням показників для отримання бронювання.

    Ще однією суттєвою зміною стане перегляд принципу врахування працівників у квотах бронювання. Відтепер працівники, які мають відстрочку від призову, а також ті, хто працює за сумісництвом, будуть враховуватися лише за одним місцем роботи. Це рішення спрямоване на усунення практики, коли одна і та сама особа могла одночасно враховуватися у квотах кількох підприємств, що створювало викривлення в системі та фактично дозволяло «подвійне бронювання» в межах формальних механізмів.

    Уряд також запускає масштабний перегляд критеріїв визначення критично важливих підприємств. Протягом найближчого місяця всі профільні міністерства та центральні органи виконавчої влади мають оновити критерії відповідно до нових вимог і погодити їх із Міністерством оборони та Міністерством економіки. Після цього протягом наступних трьох місяців заплановано комплексну переоцінку всіх підприємств, які вже мають статус критично важливих, із можливістю його підтвердження або перегляду залежно від відповідності оновленим правилам.

    При цьому уряд передбачив перехідний період, протягом якого чинні бронювання залишатимуться дійсними до ухвалення нових рішень. Це зроблено для того, щоб уникнути різких кадрових розривів у стратегічно важливих секторах економіки, зокрема в енергетиці, транспорті, оборонній промисловості, агросекторі та сфері критичної інфраструктури.

    У Міністерстві економіки підкреслюють, що загальна логіка реформи полягає у створенні більш контрольованої та стандартизованої системи, яка зменшить суб’єктивність у прийнятті рішень щодо бронювання та посилить відповідальність роботодавців. Водночас для бізнесу це означає необхідність адаптації до нових фінансових та адміністративних вимог, включно з підвищенням рівня офіційної заробітної плати, удосконаленням кадрового обліку та більш чітким підтвердженням критичності діяльності.

    Окремо в уряді зазначають, що наразі оприлюднено лише узагальнений опис змін, тоді як повний текст постанови ще не опублікований. Це означає, що окремі технічні деталі механізму бронювання можуть бути уточнені після офіційної публікації документа та його імплементації.

    За словами міністра економіки Олексія Соболева, офіційне оприлюднення постанови очікується до кінця травня, після чого передбачено короткий перехідний період. Орієнтовно нові правила почнуть діяти в середині червня — приблизно через десять днів після публікації документа.

    У подальшому протягом червня профільні міністерства мають завершити оновлення критеріїв критичності підприємств, а в липні–серпні розпочнеться етап повторного погодження статусів для бізнесу. Попри посилення вимог, уряд не очікує різкого скорочення кількості заброньованих працівників: за попередніми оцінками, система й надалі охоплюватиме приблизно 1,1–1,3 мільйона осіб, які працюють у критично важливих сферах економіки та забезпечують функціонування держави в умовах війни.

    Таким чином, оновлені правила бронювання формують більш жорстку, але структуровану модель взаємодії держави та бізнесу, в якій ключовими критеріями стають офіційність зайнятості, фінансова прозорість і реальна стратегічна важливість підприємств для економіки України.

  • В Україні вже понад 1,3 млн заброньованих: у Мінекономіки пояснили ситуацію з мобілізацією

    В Україні вже понад 1,3 млн заброньованих: у Мінекономіки пояснили ситуацію з мобілізацією

    В Україні станом на травень 2026 року від мобілізації заброньовано понад 1,3 мільйона військовозобов’язаних чоловіків. Про це в ефірі телемаратону повідомив міністр економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Олексій Соболев.

    За словами міністра, система бронювання під час воєнного стану продовжує працювати у стабільних межах, а кількість осіб із відстрочкою від мобілізації вже кілька років тримається приблизно на одному рівні — від 1,1 до 1,3 мільйона людей.

    Соболев наголосив, що держава не планує кардинально змінювати сам принцип бронювання, адже значна частина заброньованих працівників забезпечує функціонування критично важливих підприємств, оборонної промисловості, енергетики, транспорту, медицини, аграрного сектору та інших сфер, без яких економіка не зможе працювати в умовах війни.

    Водночас міністр окремо прокоментував ситуацію з приблизно двома мільйонами громадян, які досі не оновили свої військово-облікові дані. За його словами, уряд спільно з Міністерством оборони наразі працює над механізмами залучення цих людей або до економіки, або до Сил оборони.

    «Під час воєнного стану людина має або працювати, або воювати», — заявив Соболев.

    За його словами, влада шукає шляхи спрощення процедур та легалізації працевлаштування тих громадян, які перебувають поза офіційною системою обліку. Йдеться як про оновлення військово-облікових даних, так і про спрощення деяких бюрократичних процесів для підприємств та працівників.

    Тема бронювання останніми місяцями залишається однією з найбільш дискусійних в Україні. Після змін у законодавстві та нових підходів до мобілізації уряд переглядає критерії для підприємств, які можуть отримати статус критично важливих.

    Напередодні Кабінет Міністрів уже ухвалив нову постанову щодо бронювання військовозобов’язаних. Документ передбачає оновлені правила для компаній, які претендують на можливість залишати частину працівників у тилу.

    Серед ключових критеріїв — рівень сплати податків, стратегічне значення для економіки, обсяги валютної виручки, участь у забезпеченні обороноздатності країни та рівень офіційної заробітної плати.

    Уряд також намагається збалансувати потреби фронту та економіки. Через затяжну війну дефіцит кадрів дедалі сильніше відчувають як приватний бізнес, так і державний сектор. Особливо гостро проблема проявляється у промисловості, будівництві, транспорті, агросекторі та енергетиці.

    Паралельно тривають дискусії щодо так званого економічного бронювання — моделі, яка могла б дозволити частині підприємств офіційно утримувати працівників за рахунок підвищених податкових платежів або спеціальних внесків. Водночас остаточного рішення щодо цієї ініціативи влада поки не ухвалила.

    На тлі повномасштабної війни питання мобілізації та бронювання залишається одним із найбільш чутливих для українського суспільства. У владі наголошують, що основне завдання — зберегти баланс між потребами армії та стабільною роботою економіки.

  • Бронювання по-новому: в Україні підвищують зарплатний поріг і чистять «сірі схеми» для критичних підприємств

    Бронювання по-новому: в Україні підвищують зарплатний поріг і чистять «сірі схеми» для критичних підприємств

    В Україні змінюють правила бронювання військовозобов’язаних працівників для критично важливих підприємств. Уряд ухвалив постанову, яка має посилити контроль за тим, хто і на яких підставах отримує відстрочку від мобілізації, а також зменшити ризики зловживань у системі бронювання.

    Про зміни повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев. За його словами, нові правила стосуються підприємств, установ та організацій, які визнаються критично важливими для функціонування економіки в умовах воєнного стану. Йдеться не про повне скасування бронювання, а про уточнення критеріїв, за якими підприємства можуть підтверджувати свій статус і бронювати працівників.

    Перша ключова зміна — підвищення вимог до зарплати. Тепер для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання працівника середня зарплата має становити щонайменше три мінімальні заробітні плати. У 2026 році це 25 941 грн. Виняток передбачено для прифронтових територій: там вимога залишається на чинному рівні — 21 600 грн.

    Це означає, що держава фактично посилює фінансовий фільтр для бізнесу, який претендує на бронювання працівників. Логіка уряду полягає в тому, що критично важливе підприємство має не лише формально відповідати певній галузі чи виду діяльності, а й демонструвати реальну економічну спроможність, зокрема через рівень оплати праці.

    Друга новація стосується працівників-сумісників. Відтепер людина, яка працює на кількох роботах і вже має бронювання, не зможе фактично «займати» квоту одразу на кількох підприємствах. Таких працівників враховуватимуть у загальній квоті бронювання лише один раз і лише за одним місцем роботи. За попередньою інформацією, ця норма має запрацювати орієнтовно в середині червня — через 10 днів після набрання постановою чинності.

    Ця зміна важлива для підприємств, які мають обмежений ліміт на бронювання. Раніше ситуації із сумісниками могли створювати перекоси: одна й та сама людина могла бути врахована в різних структурах, тоді як інші працівники залишалися без броні. Тепер уряд намагається прибрати таку «сіру зону» та зробити розподіл квот прозорішим.

    Третій компонент — перегляд критеріїв критичності. Центральні та регіональні органи влади мають протягом місяця переглянути й перезатвердити власні критерії визначення підприємств критично важливими. Нові критерії потрібно погодити з Міністерством оборони та Міністерством економіки.

    Фактично це означає, що підприємствам доведеться уважніше стежити за відповідністю новим вимогам. Якщо компанія втратить статус критично важливої, це може вплинути і на вже оформлене бронювання працівників. На сайті Міноборони також зазначено, що відстрочка може бути анульована у разі позбавлення підприємства статусу критично важливого.

    Водночас базова процедура бронювання залишається цифровою. За інформацією Міноборони, списки для бронювання формуються через портал «Дія», а переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік відбувається автоматично протягом 72 годин за умови, що людина перебуває на військовому обліку, має трудові відносини з відповідним підприємством, уточнила персональні дані та не перебуває у розшуку.

    Окремо важливо, що загальне правило щодо лімітів бронювання також зберігається: для багатьох категорій критично важливих підприємств і установ кількість заброньованих працівників не має перевищувати 50% військовозобов’язаних, хоча в окремих випадках ліміт може бути збільшений за рішенням Міноборони.

    Для бізнесу ці зміни можуть означати додаткове навантаження: потрібно перевірити зарплатні показники, актуальність документів, статус критичності та правильність обліку працівників. Для працівників головним ризиком є те, що формальне бронювання може бути втрачено, якщо підприємство не відповідатиме оновленим критеріям або порушуватиме правила квот.

    Уряд пояснює зміни необхідністю зробити систему бронювання справедливішою. На тлі тривалої мобілізації держава намагається балансувати між потребами фронту та збереженням роботи підприємств, без яких економіка, енергетика, оборонна промисловість, агросектор, транспорт, медицина та інші критичні сфери не зможуть стабільно функціонувати.

    Водночас нові правила можуть викликати дискусії серед бізнесу. З одного боку, підвищення зарплатного порогу має відсікти фіктивні або слабко обґрунтовані випадки бронювання. З іншого — для частини малих і середніх підприємств, які справді виконують важливі функції, але не мають високого фонду оплати праці, нові вимоги можуть стати проблемою.

    Отже, головний висновок такий: бронювання в Україні не скасовують, але роблять жорсткішим. Держава підвищує фінансові вимоги, прибирає дублювання через сумісників і змушує органи влади заново переглянути критерії критичності. Для підприємств це сигнал терміново перевірити документи, зарплати й кадрові списки, а для працівників — уважно стежити, чи зберігає їхній роботодавець право на бронювання.

  • Кабмін змінює правила бронювання: підвищать зарплатний поріг до 26 тис. грн

    Кабмін змінює правила бронювання: підвищать зарплатний поріг до 26 тис. грн

    Кабінет Міністрів України готує комплексні зміни до системи бронювання військовозобов’язаних громадян, які працюють на критично важливих підприємствах. Про це заявив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев в ефірі національного телемарафону, окресливши ключові параметри майбутньої реформи та її вплив на бізнес і державний сектор.

    За словами міністра, основна зміна стосуватиметься фінансового критерію для отримання бронювання. Уряд планує підвищити мінімальний зарплатний поріг до 26 тисяч гривень. Це означає, що підприємства зможуть бронювати працівників лише за умови, що вони отримують заробітну плату не нижче визначеного рівня. Водночас для компаній, які працюють у прифронтових регіонах, діятиме окремий режим — там поріг залишиться на рівні 21 600 гривень, щоб не створювати додаткового тиску на бізнес, який функціонує в умовах підвищених безпекових ризиків.

    У Кабміні пояснюють, що перегляд критеріїв має на меті впорядкувати систему бронювання та зробити її більш прозорою й однаковою для всіх секторів економіки. Окремо підкреслюється, що держава прагне уникнути ситуацій, коли підприємства отримують надмірні або формально обґрунтовані бронювання без реальної економічної або оборонної необхідності.

    Ще однією суттєвою зміною стане новий підхід до обліку працівників, які працюють за сумісництвом. Відтепер працівники, які мають відстрочку та одночасно працюють у кількох компаніях, враховуватимуться лише один раз — за основним місцем роботи. За словами урядовців, це дозволить усунути практику, коли одна й та сама людина могла враховуватися кількома підприємствами одночасно при формуванні квот на бронювання.

    Раніше така схема, коли працівник працював на пів ставки або чверть ставки в різних компаніях, дозволяла деяким підприємствам фактично “подвоювати” кількість заброньованих осіб. Уряд вважає, що це викривляло реальну картину ринку праці та створювало нерівні умови між бізнесами різного масштабу.

    Очікується, що нова норма щодо сумісництва почне діяти орієнтовно в середині червня. Паралельно центральні та регіональні органи влади повинні протягом місяця переглянути свої критерії визначення критично важливих підприємств і погодити їх із Міністерством оборони та Міністерством економіки.

    У червні, як зазначив Олексій Соболев, профільні міністерства оновлять свої підходи до оцінки критичності підприємств. Після цього у липні–серпні компанії будуть змушені повторно підтверджувати або переглядати свій статус відповідно до нових правил. Це означає, що значна частина бізнесу пройде повторну процедуру оцінки відповідності критеріям бронювання.

    Урядовці наголошують, що реформа має забезпечити баланс між потребами економіки та обороноздатністю держави. З одного боку, критично важливі підприємства повинні продовжувати працювати й виконувати свої функції, з іншого — система бронювання має бути справедливою, контрольованою та такою, що мінімізує зловживання.

    Окремо в уряді звертають увагу на значення критично важливих підприємств для державного бюджету. За словами міністра, такі компанії формують близько 60% податкових надходжень, що робить їх ключовим елементом економічної стабільності країни в умовах війни.

    Водночас у Кабміні наголошують і на проблемах ринку праці. Частина громадян перебуває в розшуку територіальних центрів комплектування або має статус самовільного залишення частини, не беручи участі ні в економічних процесах, ні у військовій службі. Це, за словами урядовців, також впливає на загальну дискусію щодо справедливого розподілу трудових ресурсів у країні під час воєнного стану.

    Таким чином, нові правила бронювання мають стати спробою одночасно посилити контроль, зменшити зловживання та забезпечити стабільність роботи критичної інфраструктури та економіки України в умовах тривалої війни.

  • Розподіл коштів для бізнесу в програмі Ukraine Facility

    Розподіл коштів для бізнесу в програмі Ukraine Facility

    У 2024 році програма Ukraine Facility розрахована на виділення від 1 млрд до 1,5 млрд євро для підтримки українського бізнесу, з особливим акцентом на малі та середні підприємства, як повідомив Олексій Соболев, заступник міністра економіки України. Ці кошти сприятимуть зниженню вартості застави для підприємств та розширенню обсягів кредитування, завдяки співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та українськими банками.

    У рамках програми передбачено загалом 12 млрд євро на розширення європейських проєктів в Україні протягом чотирьох років. Зокрема, компонент “Pillar 2” Ukraine Facility передбачає спрямування 7 млрд євро на підтримку приватних, муніципальних та державних проєктів. Програма фокусується на сім ключових секторах, включаючи енергетику, оборонну промисловість, сільське господарство, ІТ, транспорт, виробництво критичних матеріалів та переробну промисловість.

    Додатково, у 2024 році планується виділити до 1,5 млрд євро на розвиток існуючих програм, запроваджених міжнародними фінансовими організаціями в Україні, з яких 70% спрямуються на малий та середній бізнес. Співпраця з українськими банками, які беруть участь у програмі, відкриває доступ до додаткових ресурсів для здешевлення кредитів та інших пільг для бізнесу.

    Поміж інших ініціатив Міністерства економіки є програма підтримки “Зроблено в Україні”, яка включає грантові програми для ветеранів, компенсації для аграріїв на придбання техніки, а також гранти та компенсації для переробної промисловості. Змінено також програму “Доступні кредити 5-7-9%” для полегшення умов кредитування бізнесу.

    У лютому Європейська Рада підтримала виділення Україні 50 млрд євро у рамках Ukraine Facility, що підтверджується надходженням перших траншів у березні та квітні. З погодженням Плану для Ukraine Facility у травні Європейський Союз визначив конкретні реформи, необхідні для отримання додаткового фінансування. Виконання цих умов дозволить Україні залучити у 2024 році загалом 16 млрд євро, включаючи 3 млрд євро у формі грантів.