Daypolitico

Позначка: Олена Івановська

  • Пишеш українською — отримуєш російською: мовна омбудсменка висунула претензії Google

    Пишеш українською — отримуєш російською: мовна омбудсменка висунула претензії Google

    Українські військовослужбовці та ветерани поскаржилися на роботу пошукової системи Google, яка в окремих випадках пропонує російськомовні результати навіть тоді, коли користувач формулює запит українською. Проблема дійшла до уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської, яка повідомила про офіційне звернення до головного офісу американської технологічної компанії.

    Про це Івановська розповіла в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ», опублікованому 23 жовтня 2026 року.

    За її словами, питання присутності української мови в цифровому середовищі порушили ветерани та військові, які перебувають на передовій.

    Вони звернули увагу на ситуації, коли пошуковик показує російськомовні сторінки на запити українською. Одним із можливих чинників такої поведінки називають географічне розташування користувача.

    Івановська підтвердила, що її офіс уже направив офіційний лист до штаб-квартири Google з проханням перевірити коректність роботи алгоритмів пошукової видачі.

    Водночас дата надсилання звернення не уточнюється. Також наразі невідомо, чи отримала українська сторона відповідь від компанії.

    Ситуація порушує ширше питання: наскільки повноцінно українська мова представлена в глобальному цифровому середовищі.

    Адже для користувача важливо не лише мати можливість написати запит рідною мовою, а й отримати відповідну інформацію без необхідності переходити на іншу.

    Особливого значення це питання набуло під час повномасштабної війни, коли українська мова стала важливою складовою суспільної самоідентифікації та інформаційної безпеки.

    При цьому варто розрізняти дві речі: скарги на російськомовну видачу та технічно підтверджену помилку алгоритмів.

    Пошукові системи можуть враховувати одночасно кілька чинників, зокрема мову запиту, налаштування користувача, географічне розташування та релевантність знайдених сторінок.

    Тому сам факт появи російськомовного результату не дозволяє встановити, який саме механізм спричинив його відображення.

    Незалежних технічних висновків щодо роботи Google в конкретних випадках, описаних військовослужбовцями, наразі немає.

    Проте Олена Івановська переконана, що питання виходить далеко за межі одного пошукового сервісу.

    На її думку, Україні необхідно системно інвестувати в розвиток української мови в цифрових технологіях, особливо з огляду на поширення штучного інтелекту.

    Одним із пріоритетних завдань омбудсменка назвала створення повного Державного електронного тезауруса української мови.

    Такий ресурс має охоплювати словоформи, діалектні особливості та інші елементи мовної системи.

    Передбачається, що структуровані мовні дані можуть бути корисними для підготовки та вдосконалення великих мовних моделей — технологій, на яких ґрунтується робота сучасних генеративних систем штучного інтелекту.

    За словами Івановської, її інституція вже надає рекомендації державним органам і науковим установам, зокрема Національній академії наук України.

    Вона послалася на статтю 49 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що визначає статус і завдання мовного омбудсмена.

    Питання розвитку українськомовних технологій уже перебуває в полі зору держави.

    Зокрема, раніше «Ненька інфо» повідомляла про підготовку національної моделі штучного інтелекту, адаптованої до української мови та національного контексту.

    У Міністерстві цифрової трансформації планували отримати першу тестову версію такої моделі до кінця 2026 року.

    У матеріалі зазначалося, що технологічною основою розробки обрали Gemma 3 від Google, а до реалізації проєкту залучений «Київстар».

    Йдеться про окремий напрям цифрового розвитку, який не слід плутати з алгоритмами пошукової видачі Google.

    Однак обидві теми демонструють потребу в якісних українськомовних даних та технологічній інфраструктурі.

    В інтерв’ю Івановська також застерегла, що без системної підтримки української мови в цифровому просторі держава ризикує послабити її позиції серед молодого покоління, для якого інтернет є одним із головних джерел інформації.

    Таким чином, звернення до Google стало лише одним із напрямів роботи мовної омбудсменки.

    Поки що компанія публічно не оголосила про зміну пошукових алгоритмів у відповідь на цей лист. Невідомо також, які саме технічні рішення можуть запропонувати для покращення українськомовної видачі.

    Водночас порушене військовослужбовцями питання привернуло увагу до ширшої проблеми: розвитку української мови не лише в освіті, культурі та державному управлінні, а й у пошукових системах та технологіях штучного інтелекту.

  • Кабмін збільшив штат АРМА та секретаріату мовного омбудсмена

    Кабмін збільшив штат АРМА та секретаріату мовного омбудсмена

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про збільшення граничної чисельності працівників Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), а також секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови. Водночас уряд скоротив кількість посад у Держпродспоживслужбі та Пенсійному фонді України.

    Відповідні зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів №972, яку уряд ухвалив 29 липня.

    Згідно з документом, чисельність працівників центрального апарату АРМА збільшено зі 195 до 295 штатних одиниць. Крім того, кількість працівників територіальних органів агентства зросла з 71 до 90 посад.

    Також уряд розширив штат секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови. Гранична чисельність працівників збільшилася з 40 до 65 осіб. При цьому Кабмін доручив забезпечити виконання рішення в межах коштів, уже передбачених державним бюджетом на оплату праці.

    Одночасно уряд скоротив штат окремих державних органів. Зокрема, чисельність працівників територіальних органів Держпродспоживслужби зменшено на 15 посад — із 7254 до 7239. Також на п’ять посад скорочено штат Пенсійного фонду України — до 25 653 працівників.

    Наразі обов’язки голови АРМА виконує Ярослава Максименко, яка очолила агентство після звільнення попередньої керівниці Олени Думи. Раніше прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявляла про необхідність перезапуску роботи агентства та проведення відкритого конкурсу на посаду його керівника.

    Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови очолює Олена Івановська, яку Кабінет Міністрів призначив мовною омбудсменкою у 2025 році. Після ухвалених змін її секретаріат матиме майже в півтора раза більше штатних працівників для виконання покладених функцій.

    Постанова Кабінету Міністрів набрала чинності після її офіційного ухвалення.

  • У Києві вчительку оштрафували на 3400 грн через мультфільм російською мовою

    У Києві вчительку оштрафували на 3400 грн через мультфільм російською мовою

    Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська наклала адміністративний штраф на вчительку одного з київських ліцеїв, яка під час уроку продемонструвала учням першого класу фрагмент мультфільму зі звуковим супроводом російською мовою. Педагогиню визнали винною у порушенні вимог мовного законодавства, а сума штрафу склала 3400 гривень.

    Про ухвалене рішення 21 липня повідомив Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови. Зазначається, що підставою для відкриття провадження стало звернення батька одного з першокласників, який є ветераном російсько-української війни. За його словами, під час навчального заняття вчителька використала мультфільм із російськомовною аудіодоріжкою. Після перевірки цих обставин уповноважений орган склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про накладення штрафу. Як уточнили в офісі мовного омбудсмана, педагогиня добровільно сплатила його в день винесення постанови.

    У повідомленні не уточнюються назва навчального закладу, дата проведення уроку, а також який саме мультфільм демонструвався дітям. Також не повідомляється, чи використовувався російськомовний фрагмент як навчальний матеріал або лише як допоміжний елемент під час заняття.

    Представник Уповноваженого із захисту державної мови Ігор Спірідонов наголосив, що використання російської мови в освітньому процесі суперечить вимогам законодавства.

    «Використання мови держави-агресора, зокрема в освіті, є грубим та неприпустимим порушенням законодавства. Учні першого класу не повинні захищати свої мовні права від дорослих. Це обов’язок закладу освіти, адміністрації та педагогічних працівників — забезпечити освітній процес державною мовою», — заявив Спірідонов.

    Випадок став одним із перших публічно оголошених рішень нової мовної омбудсманки Олени Івановської після її призначення на посаду. Саме Секретаріат Уповноваженого уповноважений розглядати звернення громадян щодо можливих порушень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», проводити перевірки та, у разі встановлення порушень, складати адміністративні протоколи.

    Відповідальність за порушення мовного законодавства передбачена статтею 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона встановлює санкції за невиконання законних вимог Уповноваженого або порушення порядку застосування державної мови у випадках, коли її використання є обов’язковим. Для окремих категорій порушень закон також передбачає можливість винесення попередження, якщо правопорушення вчинене вперше та не має системного характеру.

    Освітня сфера належить до тих галузей, де закон прямо визначає українську як мову навчального процесу. Відповідно до статті 21 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Водночас закон не забороняє вивчення іноземних мов або використання окремих матеріалів у межах відповідних навчальних програм, якщо це передбачено законодавством.

    У цьому випадку, як зазначили в офісі мовного омбудсмана, йшлося саме про демонстрацію мультфільму російською мовою під час уроку для учнів першого класу, що було розцінено як порушення мовного режиму освітнього процесу.

    Питання використання російської мови в українських школах набуло особливої актуальності після початку повномасштабного вторгнення Росії. Багато закладів освіти відмовилися від російськомовних матеріалів, книжок та навчального контенту, а окремі місцеві ради ухвалили рішення про обмеження використання російськомовного культурного продукту у публічному просторі.

    Зокрема, на початку червня Полтавська міська рада підтримала рішення про заборону публічного використання російськомовного культурного продукту на території громади. Воно стосується, зокрема, музичного супроводу у громадських місцях, проведення культурних заходів та інших випадків, визначених місцевими нормативними актами.

    Останніми роками кількість звернень громадян до мовного омбудсмана щодо можливих порушень мовного законодавства залишається високою. Найчастіше вони стосуються сфери обслуговування, освіти, вебсайтів, реклами та діяльності органів влади. Після отримання звернення Секретаріат Уповноваженого проводить перевірку, за результатами якої може винести попередження або скласти адміністративний протокол.

    Водночас кожна справа розглядається індивідуально, а рішення ухвалюються з урахуванням усіх встановлених обставин. Сам факт накладення штрафу не означає автоматичного застосування аналогічної санкції у всіх схожих випадках.

    Секретаріат мовного омбудсмана не повідомив, чи оскаржуватиме вчителька постанову про накладення штрафу. Також відсутня інформація про реакцію адміністрації ліцею або можливі дисциплінарні заходи щодо педагогині.

    Рішення вже викликало активне обговорення у суспільстві. Одні вважають його логічним наслідком чинного законодавства, яке вимагає використання державної мови під час освітнього процесу, інші закликають враховувати конкретні обставини справи та пропорційність адміністративного покарання. Водночас офіційна позиція Уповноваженого залишається незмінною: українська мова є обов’язковою мовою навчання у закладах освіти, а її використання має забезпечуватися всіма учасниками освітнього процесу.

  • Зеленський поставив крапку: російська мова втратила особливий статус в Україні

    Зеленський поставив крапку: російська мова втратила особливий статус в Україні

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який виключає російську мову з переліку мов, до яких в Україні застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Таким чином завершилася законодавча процедура, що розпочалася ще наприкінці 2025 року після ухвалення відповідного рішення Верховною Радою. Про підписання документа повідомив голова парламенту Руслан Стефанчук.

    Документ став одним із найбільш обговорюваних мовних рішень останнього часу. Його метою є приведення українського законодавства у відповідність до оновленого офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, а також усунення юридичних суперечностей, які роками викликали дискусії серед експертів, мовознавців та політиків.

    У пояснювальних матеріалах до законопроєкту зазначалося, що російська мова в Україні не може вважатися такою, що перебуває під загрозою зникнення або потребує спеціального захисту. Законодавці наголосили, що протягом століть саме російська мова мала домінуючі позиції на значній частині території України, а тому її включення до переліку мов, які потребують особливої підтримки, суперечило самій логіці Хартії.

    Водночас новий закон не означає заборону російської мови або обмеження її використання у приватному спілкуванні. Йдеться виключно про втрату статусу мови, що користувалася додатковими механізмами захисту в межах міжнародного документа Ради Європи. Експерти наголошують, що права громадян на використання будь-якої мови у приватному житті залишаються незмінними.

    Разом із російською з українського законодавства було вилучено й згадку про так звану «молдавську мову», оскільки Республіка Молдова офіційно визначила державною мовою румунську. Це також стало одним із елементів гармонізації українського законодавства з міжнародною практикою та сучасними мовними реаліями.

    Після набуття чинності законом положення Європейської хартії в Україні поширюватимуться на низку мов національних спільнот і корінних народів. До цього переліку входять білоруська, болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит. Крім того, у ширшій редакції документа також згадуються караїмська, кримчацька, ромська, румейська, урумська мови та їдиш.

    Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська раніше називала це рішення історичним і таким, що відповідає духу Європейської хартії. За її словами, міжнародний документ створювався для підтримки мов, які дійсно потребують захисту та розвитку, а не для мов держав, що історично домінували на певних територіях.

    Важливо, що закон став продовженням ширшої державної політики щодо захисту української мови та національної безпеки в умовах повномасштабної війни з Росією. Після початку російського вторгнення у 2022 році мовне питання в Україні набуло нового значення. Багато українців свідомо перейшли на українську мову в повсякденному житті, а низка державних і місцевих ініціатив була спрямована на підтримку українського культурного простору.

    Прихильники закону наголошують, що він не спрямований проти носіїв російської мови, а лише усуває юридичну аномалію, яка виникла через попередній переклад Хартії. Зокрема, автори документа зазначали, що в українському законодавстві довгий час використовувалася назва «Європейська хартія регіональних мов або мов меншин», тоді як правильний переклад документа — «Європейська хартія регіональних або міноритарних мов». Саме ця різниця, на думку розробників, створювала підстави для неоднозначного трактування положень міжнародного документа.

    Підписання закону Зеленським фактично завершило багаторічну дискусію щодо статусу російської мови в контексті Європейської хартії. Відтепер Україна офіційно застосовуватиме міжнародні механізми захисту лише до тих мовних спільнот, які справді потребують підтримки для збереження своєї культурної та мовної ідентичності.

  • У Кременчуці заборонили публічне використання російськомовного культурного продукту

    У Кременчуці заборонили публічне використання російськомовного культурного продукту

    Кременчуцька міська рада ухвалила рішення про встановлення мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту на території громади. Про це повідомила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська.

    Фото: скрин сайту Кременчуцької міської ради

    Відтепер у Кременчуці забороняється публічно виконувати, демонструвати та поширювати російськомовний культурний продукт у громадських місцях, закладах культури, торгівлі, побутового обслуговування та громадського харчування.

    Під дію мораторію потрапили книги, художні альбоми, музичні звукозаписи, аудіовізуальні твори, матеріали на цифрових носіях, вироби художніх промислів, театральні й циркові вистави, концерти, лекції та інші культурно-освітні послуги, створені російською мовою.

    Також обмеження стосуються об’єктів матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне або наукове значення та підлягають збереженню відповідно до українського законодавства.

    За словами Олени Івановської, рішення ухвалили для захисту українського інформаційного простору від впливу держави-агресора та подолання наслідків багаторічної русифікації.

    Уповноважена звернула увагу й на те, що офіційний сайт Кременчуцької міської ради пропонує користувачам переклад майже 150 мовами світу, однак російської серед них немає.

    Нагадаємо, раніше у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про заборону використання російської мови у приватних закладах освіти.

  • Штрафи за російську в сервісі можуть зрости у 10 разів: мовна омбудсменка зробила гучну заяву

    Штрафи за російську в сервісі можуть зрости у 10 разів: мовна омбудсменка зробила гучну заяву

    В Україні можуть суттєво посилити відповідальність за системне порушення мовного законодавства. Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила, що штрафи для порушників варто збільшити, зокрема у 10 разів — але насамперед для тих, хто ігнорує закон неодноразово.

    Про це Івановська сказала в інтерв’ю LB.ua.

    Нині штраф за перше порушення мовного законодавства становить від 3400 до 5100 грн. За повторне порушення передбачено від 8500 до 11 900 грн.

    За словами мовної омбудсменки, для частини бізнесу такі суми не є відчутними, тому деякі компанії фактично готові платити за можливість ігнорувати державну мову.

    «Помножити штрафи на 10 — це цілком робочий варіант для системних порушників. Ми маємо діяти за принципом: не поважаєш державну мову — втрачаєш прибуток, не дотримуєшся закону — втрачаєш право на професійну реалізацію», — заявила Івановська.

    Вона наголосила, що йдеться не про випадкові помилки чи поодинокі ситуації, а саме про системне порушення закону. Насамперед підвищені штрафи можуть стосуватися тих, хто не реагує ні на перше, ні на друге попередження.

    Івановська повідомила, що пропозиції щодо збільшення штрафів уже підготовлені. За її словами, відповідні зміни мають бути внесені до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Омбудсменка також навела статистику звернень щодо порушень мовного законодавства. Упродовж минулого року до неї надійшло 2888 скарг. Від початку 2026 року станом на 12 травня було отримано вже 1045 звернень, із них 78 стосувалися порушень у сфері освіти.

    За словами Івановської, у 75% випадків скарги були взяті до уваги, а порушення — виправлені.

    Водночас частина звернень свідчить про повторювані проблеми. Найчастіше громадяни скаржаться на сферу обслуговування, інтернет-магазини, сайти, рекламу та публічну комунікацію.

    «Повторні звернення щодо одних і тих самих закладів, особливо у сфері обслуговування й інтернету, вказують на те, що чинний розмір штрафів для певного сегмента бізнесу є нечутливим. Вони готові платити за право ігнорувати державну мову», — зазначила мовна омбудсменка.

    Івановська підкреслила, що державна мова має бути гарантована у сферах, де громадянин отримує послугу, освіту, медичну допомогу, інформацію або офіційну комунікацію. Водночас приватне спілкування громадян мовним законом не регулюється.

    Питання підвищення штрафів за порушення мовного законодавства обговорюється в Україні не вперше. Ще наприкінці 2025 року мовна омбудсменка зверталася до уряду з пропозицією посилити відповідальність за ігнорування закону про державну мову. Тоді вона також наголошувала, що нинішні санкції не завжди зупиняють порушників.

    Нові заяви Івановської можуть знову активізувати дискусію навколо мовної політики, особливо на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Мовна омбудсменка наполягає, що українська мова є не лише питанням культури, а й елементом державної безпеки та публічної поваги до громадян.

    Водночас остаточне рішення щодо підвищення штрафів має ухвалювати парламент шляхом внесення змін до законодавства. Наразі йдеться саме про пропозицію, а не про вже запроваджені нові штрафи.

  • “Бандерщина”: у Харкові спалахнув мовний скандал через українську — дівчину обматюкали в парку

    “Бандерщина”: у Харкові спалахнув мовний скандал через українську — дівчину обматюкали в парку

    У Харкові розгорівся черговий мовний конфлікт після того, як дівчина почала спілкуватися українською мовою в громадському місці. Інцидент стався в одному з міських парків і швидко набув розголосу в соцмережах після публікації відео, на якому зафіксована словесна перепалка між жінками.

    За словами авторки відео, агресія з боку інших людей почалася саме через використання української мови. Під час суперечки на адресу дівчини пролунала образлива фраза “бандерщина”, а сама розмова супроводжувалася нецензурною лайкою.

    Інцидент активно поширюють місцеві Telegram-канали. На записі чути емоційний діалог, під час якого авторка відео обурюється реакцією перехожих і нагадує, що перебуває у Харкові — українському місті, яке вже понад три роки живе під постійними російськими обстрілами.

    “Ви забули, де ви живете?” — звертається жінка до учасників конфлікту.

    Авторка відео також заявила, що її чоловік і батько захищають Харків у складі Сил оборони України. Саме тому, за її словами, агресія через українську мову для неї стала особливо болісною та принизливою.

    Наразі офіційної інформації про звернення до правоохоронців немає. Також невідомо, чи поліція відкривала провадження або проводила перевірку за фактом інциденту.

    Мовні конфлікти в Україні періодично набувають значного суспільного резонансу, особливо в регіонах, де історично переважала російська мова у повсякденному спілкуванні. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році процес переходу на українську мову в багатьох містах суттєво пришвидшився, однак мовне питання й далі залишається емоційним для частини суспільства.

    Харків за останні роки став одним із символів українського спротиву. Місто, яке Росія намагалася захопити у перші місяці вторгнення, пережило масовані ракетні удари, руйнування інфраструктури та постійні атаки дронів. На цьому тлі використання української мови дедалі частіше сприймається багатьма мешканцями не лише як питання культури, а й як символ української ідентичності та спротиву російській агресії.

    Водночас мовні суперечки в Україні дедалі частіше переходять у юридичну площину. Нещодавно резонансний випадок стався в Одеському національному технологічному університеті, де після скарги студента перевірка підтвердила використання російської мови під час навчального процесу та екзаменів. За результатами перевірки на викладача склали адміністративний протокол за порушення мовного законодавства, а згодом його звільнили.

    Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська раніше заявляла, що нинішні штрафи за порушення мовного закону не завжди є достатньо ефективними. За її словами, в Україні розглядають можливість суттєвого підвищення штрафів для юридичних осіб за порушення мовного законодавства.

    За офіційними даними мовного омбудсмена, лише протягом 2025 року в Україні було виписано 95 штрафів за порушення мовного закону на загальну суму майже 369 тисяч гривень.

    Останній скандал у Харкові вже викликав жваве обговорення в соцмережах. Частина користувачів закликає жорсткіше реагувати на прояви агресії через українську мову, інші ж наголошують, що мовні конфлікти не повинні переростати у публічне приниження чи цькування.

    На тлі війни мовне питання в Україні дедалі більше виходить за межі побутової суперечки. Для багатьох українців мова стала частиною питання безпеки, самоідентифікації та ставлення до російської агресії. Саме тому навіть локальні конфлікти через українську мову швидко стають резонансними та викликають широкий суспільний відгук.

  • Мовний скандал у столиці: у Києві знайшли театр, де досі ставлять вистави російською

    Мовний скандал у столиці: у Києві знайшли театр, де досі ставлять вистави російською

    У Києві розгорівся черговий мовний скандал після заяви уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської про те, що в одному зі столичних театрів продовжують ставити вистави російською мовою. Йдеться про театр «Темний софіт», де, попри загальну тенденцію переходу культурної сфери на українську, зафіксовано порушення мовного законодавства.

    Про це мовна омбудсманка повідомила під час презентації щорічного звіту за 2025 рік. За її словами, ситуація в театральній сфері загалом демонструє позитивну динаміку: російськомовні вистави майже зникли з репертуарів, поступившись україномовним постановкам. Однак випадок із конкретним театром став винятком, який привернув увагу державного контролю.

    «Російськомовні вистави практично зникли, але ми зафіксували прикрий інцидент, коли частина репертуару все ще подається російською», — зазначила Олена Івановська.

    За її словами, факт було виявлено під час перевірки. Водночас у відомстві наголошують, що робота з подібними випадками триває, а театр має змінити репертуар відповідно до чинного законодавства.

    На момент публікації театр офіційно не відреагував на зауваження мовного омбудсмена. Водночас відкриті джерела, зокрема афіші та сайт закладу, підтверджують: частина вистав справді анонсується як російськомовна або дублюється російською.

    Театр «Темний софіт» був заснований у 2016 році творчою командою, яка позиціонує себе як авторський театр із власним репертуаром. У описі зазначається, що вистави часто присвячені темам стосунків, психології та емоцій, іноді з елементами провокаційності. При театрі також функціонувала акторська школа та дитяча студія.

    Ситуація довкола театру виникла на тлі загального посилення мовної політики в Україні. Відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», публічні культурні заходи, зокрема театральні вистави, мають відбуватися державною мовою або супроводжуватися перекладом.

    У 2025 році до офісу мовного омбудсмена надійшло близько 3000 скарг щодо порушення мовного законодавства. За словами Олени Івановської, майже половина з них стосувалася сфери обслуговування, однак культурна сфера також залишається в полі уваги держави.

    Експерти зазначають, що перехід театрального середовища на українську мову став особливо помітним після 2022 року. Повномасштабна війна значно пришвидшила мовні процеси, і більшість театрів добровільно відмовилися від російської у своїх постановках.

    Водночас поодинокі випадки, як із театром «Темний софіт», демонструють, що трансформація ще не завершена. Частина культурних інституцій продовжує працювати за старими підходами або орієнтується на специфічну аудиторію.

    Окремо варто зазначити, що мовна тема залишається чутливою в українському суспільстві. Паралельно з цим тривають дискусії щодо російськомовного контенту в інтернеті, культурі та медіа. Наприклад, електронна петиція про блокування російськомовних версій сайтів в Україні нещодавно набрала понад 25 тисяч голосів і тепер має бути розглянута урядом.

    Публічні особи також активно висловлюються на цю тему. Зокрема, продюсер Ігор Кондратюк заявляв, що українська мова має бути нормою в публічному просторі, а незгода з цим свідчить про небажання інтегруватися в український культурний контекст.

    Таким чином, історія з російськомовними виставами у Києві стала ще одним сигналом про те, що мовна трансформація в Україні триває, але не є завершеною. Держава посилює контроль, суспільство стає більш вимогливим, а культурні інституції опиняються перед необхідністю адаптуватися до нових реалій.

    Очікується, що після реакції омбудсмена ситуація з конкретним театром буде врегульована, а репертуар приведений у відповідність до законодавства.