Вчора на залізничному вокзалі Києва відбулася урочиста зустріч українських олімпійців, які повернулися з Ігор-2024 у Парижі. Серед прибулих були бронзовий призер з греко-римської боротьби Жан Беленюк, срібні призери та дворазова медалістка Ольга Харлан. На зустрічі були присутні президент Національного олімпійського комітету (НОК) України Вадим Гутцайт та міністр молоді та спорту Матвій Бідний.
Під час урочистого заходу Жан Беленюк потис руку лише міністру Бідному, ігноруючи Вадима Гутцайта. На запитання журналістки про причини такої поведінки спортсмен відповів, що вони не спілкуються.
Цей інцидент є продовженням давнього конфлікту між Беленюком та Гутцайтом. Голова НОК не привітав Жана Беленюка за його бронзову медаль на Олімпіаді, тоді як інші українські медалісти отримали вітання від Гутцайта. Раніше Гутцайт публічно вітав всіх українських спортсменів, які здобули медалі на Іграх, але Беленюк залишився поза його увагою.
Згідно з останніми заявами Беленюка, йому байдуже до поведінки Гутцайта. Спортсмен підкреслив, що його особисті відносини з головою НОК не впливають на його спортивні досягнення.
На фоні цього конфлікту, урочиста зустріч українських олімпійців на вокзалі стала зворушливим моментом єдності. Спортсмени разом із вболівальниками виконали гімн України, підкресливши свою гордість за досягнення на міжнародній арені, незважаючи на внутрішні суперечки.
Україна – країна великих талантів і ще більших можливостей для… ну, скажімо, креативного підходу до розподілу державних коштів. Ось вам чудовий приклад – Міністерство молоді та спорту, яке за 2023-2024 роки отримало цілих 11 мільярдів гривень. Вражає, чи не так? Звісно, з цієї суми аж 2 мільярди було виділено на підготовку спортсменів до Олімпійських ігор. І тепер, можна сміливо сказати, що кожна медаль на цих іграх коштуватиме, мабуть, як золота статуетка Оскара. Але, не хвилюйтеся – у кожного титулованого або перспективного спортсмена є свій спонсор. То нащо взагалі витрачати гроші? Це ж просто можливість проявити щедрість держави!
Ось, наприклад, візьмемо для аналізу свіженького представника спортивної еліти — в.о. міністра молоді та спорту Матвія Бідного. Ще вчора мало кому відомий державний службовець, сьогодні він вже опікується долею наших олімпійських надій. Але перед тим як ми потрапимо в солодкі обійми ейфорії від цього кадрового досягнення, давайте зануримося в маленький, але смачний факт: Бідний був призначений після того, як попередній міністр Вадим Гутцайт «добровільно» пішов з посади. Ну, знаєте, добровільно, як то кажуть, з примусу.
Заява Гутцайта
Так, Гутцайт, який ледь встиг посидіти у своєму міністерському кріслі, встиг також «оскандалитися» зверненням до президента Міжнародного олімпійського комітету. Але не через те, що зробив щось погане, ні — він лише намагався повернути у спорт представників так званих «організацій» з окупованих територій. Це, мабуть, був його креативний спосіб показати, що спорт — поза політикою. Але чомусь ніхто не оцінив його благородного наміру, і вже за місяць він опинився на виході з міністерства.
А хто ж його замінив? Матвій Бідний — той самий, що ще вчора був «порядним» заступником і обіймав різноманітні посади з 2016 року. Ну, майже молодий і перспективний кадр, якби не одне «але».
Бідний, який сидів на схемах з 2020 року, отримав усю владу над фінансами після відставки Гутцайта. Наприкінці 2023 року між Гутцайтом і Бідним виник конфлікт через розподіл “відкатів” за проекти, закриті наприкінці року. Ці проекти були ініційовані Гутцайтом, але гроші на них вже витрачав Бідний, який не збирався ділитися з колишнім шефом. Виникає конфлікт. Це було б епічне кіно, якби не реальність. На боці Гутцайта були його міжнародні зв’язки (включаючи бізнес-інтереси в Росії) і підтримка бандитського світу України, тоді як Бідного підтримували політики, пов’язані з Партією регіонів, включаючи Татарова, який прикривав його діяльність. Ситуація досягла такого рівня, що обидва звернулися до Офісу Президента, але їм було рекомендовано знайти компроміс.
Спортивні тренувальні збори або “як прожити на 20% від заявленої суми”
І під керівництвом Бідного Міністерство молоді та спорту перетворилося на креативну лабораторію для розробки корупційних схем. Один із найпопулярніших напрямків – це тренувальні збори та змагання. Ось вам реальна картина: за документами – одномісні номери, триразове харчування з шведським столом. На практиці – двомісні номери, порційне харчування і ще добре, якщо воно буде триразовим. Різниця в грошах? Правильно, вона йде на “непередбачувані витрати”. А найкращий приклад – чемпіонат України зі спортивної гімнастики. Стелла Захарова просила 10 мільйонів гривень, але експерти сміються – реальна вартість не більше 1,5 мільйона. А от як витратити решту 8,5 мільйона – це вже мистецтво.
Ще один напрямок – це замовлення додаткових промоцій. Наприклад, виступ Джамали на Олімпійських іграх обійшовся в 10 тисяч доларів. “Так це ж Джамала!” – скажете ви. Але от невдача – Леді Гага виступала абсолютно безкоштовно. І чим вона гірша? Просто, мабуть, не зрозуміла, що можна було б трохи заробити. Ну а що ж? В наш час треба бути розімнішою!
Матвій Бідний: політичні зв’язки та сімейні скандали
Дашутіна з Бідним
Бідний не лише майстер у фінансових схемах, а й у виборі родичів. Він, як з’ясувалося, має доволі цікаві сімейні зв’язки, які заслуговують на увагу. Його дружина Вікторія Дашутіна – донька відомого бізнесмена і колишнього надепа від «Партії Регіонів» Григорія Дашутіна. Вікторія живе у Словенії, де керує сімейним підприємством. Саме на неї оформлено чисельне майно сім’ї в.о. міністра. У деклараціях він вказував і родинні зв’язки з Вікторією Дашутіною та спільне майно зі скандальним Григорієм Дашутіним.
Декларація Бідного
А тепер цікаво: у червні 2023 року Дашутін був затриманий правоохоронцями за звинуваченнями у створенні злочинної організації та сприянні державі-агресору. Згідно з матеріалами кримінальної справи, продукція підприємств Полтавського трубомеханічного заводу та “ВНДІкомпресормашу” Дашутіна постачалася до російської федерації та Білорусі. Правоохоронці з’ясували, що промислово-інноваційна група компаній, яка належить родині колишнього народного депутата Дашутіна, з 2014 року постачала державним підприємствам Росії високоефективні вузли, агрегати та деталі пневматичного обладнання. Компресори та компресорні установки, вироблені цією групою, є важливими компонентами для бойових залізничних ракетних комплексів 15П961 “Молодець”, що знаходяться на бойовому чергуванні у складі ракетних військ стратегічного призначення РФ.
Схема поставок
Вікторія Дашутіна офіційно є власницею кількох компаній, серед яких ТОВ “СОЛАР НСВ”, ТОВ “ДА 4”, концерн “НІКМАС” та АТ “КДРМЗ”. Всі ці компанії також належать родині Дашутіних, включаючи Григорія Дашутіна, Раїсу Дашутіну та Артема Дашутіна.
Незважаючи на заяви про вихід Вікторії з родинного бізнесу, дані платформи YouControl показують, що вона досі є активним власником. А це означає, що сімейні зв’язки Бідного і Дашутіних залишаються міцними, і це не може не викликати занепокоєння.
Дашутіна з батьком
Але це ще не все. Виявилося, що тесть Бідного мав тісні зв’язки з російськими військовими підприємствами. Протягом перших 16 місяців повномасштабної війни його підприємства постачали до росії комплектуючі на суму понад 160 мільйонів гривень.
До речі, сам Бідний в минулому він був помічником-консультантом у нардепа Андрія Портнова, колишнього заступника голови Адміністрації президента Януковича. І хоча він запевняє, що вже давно не підтримує контактів з Портновим, але тут питання чи можна вірити просто на слово?
Висновок: Спорт – це бізнес, а не забавка!
Звичайно, спорт – це серйозно. А якщо у вас є доступ до бюджетних коштів – то це ще й прибутково! На жаль, на цьому тлі питання розвитку спорту в Україні відходять на задній план. Головне – щоб усі отримали свою долю. І хто знає, можливо, у майбутньому побачимо ще більше таких талановитих управлінців, які зможуть зробити спорт дійсно “прибутковим”. Але вже не для держави чи спортсменів, а для себе, улюблених.
Харків’янин Семен Новіков, який змінив спортивну приналежність на Болгарію, здобув золото на Олімпійських іграх у Парижі у греко-римській боротьбі. Тим часом українець Жан Беленюк, з яким Новіков змагався за місце на Олімпіаді, завоював бронзову медаль. Відзначимо, що корупційні скандали і суперечливі рішення позбавили Україну можливості виграти золоту медаль.
Привілейоване місце для Беленюка
За правилами Олімпійських ігор, у греко-римській боротьбі від країни може виступати лише один спортсмен – перший номер збірної. Новіков, який роками виступав за Україну, вимагав провести чесний відбір, зокрема, очний поєдинок проти Жана Беленюка для визначення представника.
Жан Беленюк, заслужений чемпіон, на момент Олімпіади мав 33 роки. Це вже досить солідний вік для боротьби, і сам Беленюк оголосив про завершення кар’єри після Ігор. Водночас іранець Аліреза Мохмадіпіані, якому Беленюк програв, був молодим спортсменом віком 22 роки.
Несправедлива дискваліфікація
Семен Новіков, який був молодшим за Беленюка на 7 років і вже завоював титул чемпіона Європи, сподівався на справедливе змагання за місце в олімпійській команді. Проте, як стверджує Новіков, менеджмент збірної та функціонери не врахували його вимоги і надали перевагу Беленюку без відповідного відбору.
Відомо, що Жан Беленюк також є депутатом від фракції “Слуга народу”. Це викликало підозри, що його статус вплинув на рішення тренерів і чиновників, які вирішили підтримати його, незважаючи на об’єктивні спортивні досягнення Новікова.
В результаті, Семен Новіков вирішив виступати за Болгарію, де отримав шанс довести свою перевагу. І він це зробив, здобувши золоту медаль на Олімпіаді. Це стало значною перемогою для Болгарії, яка вперше виграла золото в цій дисципліні, а Україна, таким чином, втратила потенційно свою четверту золоту медаль на цих Іграх.
Корупційні проблеми та непрозорі рішення у спортивному менеджменті стали причинами, через які Україна втратила можливість завоювати золоту медаль на Олімпіаді в Парижі. Семен Новіков, попри всі перепони, продемонстрував свою майстерність і привів Болгарію до великої перемоги.
Український гімнаст Ілля Ковтун здобув срібну медаль у вправах на паралельних брусах на Олімпійських іграх-2024, що проходять у Парижі. Це перше в історії медаль України у спортивній гімнастиці на Олімпійських іграх.
Ковтун виступив у фіналі разом із Олегом Верняєвим, і обидва спортсмени боролися з сильними суперниками, серед яких був срібний призер Олімпіади-2024 у багатоборствах Чжан Бохен, а також попередні медалісти змагань на паралельних брусах, зокрема Цзоу Цзиньюань з Китаю, Лукас Даузер з Німеччини та Ферхат Арікан з Туреччини.
Фінальні результати змагань виглядали так:
Цзоу Цзиньюань (Китай) – 16.200 балів
Ілля Ковтун (Україна) – 15.500 балів
Шінносуке Ока (Японія) – 15.300 балів …
Олег Верняєв (Україна) – 13.300 балів
Завдяки цьому досягненню Україна вперше отримала медаль у цій дисципліні на Олімпіаді, що додає ще одну значну перемогу в історію українського спорту.
Сергій Куліш, український стрілець, приніс Україні срібну медаль на Олімпійських іграх у Парижі в дисципліні стрільба з гвинтівки з трьох позицій на дистанції 50 метрів. Це вже друга медаль для України на цих Олімпійських іграх після бронзи, здобутої фехтувальницею Ольгою Харлан 29 липня.
Для Куліша це друга спроба на Олімпіаді в стрільбі з гвинтівки з трьох позицій. На попередніх Іграх у Токіо він не зміг забезпечити медаль через помилковий постріл у чужу мішень, що зрештою привело його до восьмого місця.
В цьому році Куліш успішно подолав кваліфікацію, показавши третій результат. На етапі відбору, в положеннях на коліні та стоячи, він набрав вражаючі 199 з 200 можливих очок.
Фінальний раунд був складним і включав три серії по п’ять пострілів в кожному з двох основних положень — на коліні та лежачи, а також дві серії пострілів стоячи. Після першої частини змагань Куліш утримував третє місце, випереджаючи індійського спортсмена Свапніла Кусале на 0.1 очка. Але в наступній серії Куліш вийшов на перше місце, продемонструвавши вражаючий постріл на 10.9 очка.
На жаль, український стрілець не зміг утримати лідерство до кінця. Він поступився лише китайському спортсмену Ліу Юкуну і завершив змагання на другій сходинці п’єдесталу.
Цей результат підтверджує високий рівень підготовки Куліша і приносить Україні ще одну медаль на престижних Олімпійських іграх.
Українська тенісистка Еліна Світоліна блискуче стартувала на Олімпійських іграх у Парижі. У неділю, 28 липня, 31-ша ракетка світу здобула легку перемогу у першому раунді змагань. Світоліна впевнено подолала суперницю з Японії, Моюку Учіджіму (№66 WTA), з рахунком 6:2, 6:1.
Наступною суперницею української тенісистки стане або американка Джесіка Пегула (№6 WTA), або швейцарка Вікторія Голубич (№79 WTA). Цей матч визначить, з ким Світоліна зустрінеться у другому раунді.
Еліна Світоліна, колишня третя ракетка світу, є найкращою тенісисткою в історії України. На Олімпійських іграх у Токіо-2020 вона завоювала бронзову медаль, що стало першою олімпійською нагородою незалежної України у тенісі.
На церемонії відкриття Ігор-2024 у Парижі Світоліна разом із плавцем Михайлом Романчуком несла прапор України, символізуючи силу і єдність українських спортсменів на міжнародній арені.
Абсолютний чемпіон світу з професійного боксу в суперважкій вазі Олександр Усик пообіцяв виплатити українським боксерам значні призові за медалі, здобуті на Олімпіаді-2024.
Уже сьогодні Усик планує прибути до столиці Франції, щоб підтримати збірну України. В понеділок олімпійський чемпіон Лондона-2012 візьме участь у заході, організованому Українським домом в Парижі.
Перед стартом Ігор-2024 Усик зустрівся з олімпійською збірною України з боксу, вручив спортсменам конверти з грошовими преміями та пообіцяв солідні призові за медалі. Зокрема, за золоту нагороду Усик пропонує 80 тисяч доларів, за срібну — 70 тисяч доларів, а за бронзову — 50 тисяч доларів.
Газета The Guardian, про те, що українські спортсмени отримали спеціальні інструкції щодо того, як реагувати на спортсменів з Росії на Олімпійських іграх у Парижі.
В.о. міністра спорту України Матвій Бідний, в інтерв’ю The Guardian, висловив свою стурбованість стосовно можливого використання Росією своїх спортсменів як частини пропагандистської операції на Олімпіаді. Це свідчить про те, наскільки глибока політична дилема може впливати на спортивні події, які зазвичай мають об’єднуючу силу.
Він розповів, що для цього розробили рекомендації, які допоможуть українцям уникнути втягування в суперечливі ситуації, подібні до тієї, коли фехтувальницю Ольгу Харлан виключили з чемпіонату світу за відмову потиснути руку російській суперниці.
Бідний закликав спортсменів своєї країни зберігати «холодну голову» і не звертати уваги на будь-які провокації з боку російських спортсменів, які змагатимуться на Олімпіаді під нейтральним прапором.
У рекомендаціях Мінспорту зазначається, що українські спортсмени мають підтримувати взаємодію з росіянами на мінімально допустимому рівні. Пріоритет для України – безпека її учасників і небажання привертати до себе увагу в негативному ключі: “Саме так Росія веде війну: вона впливає на думки і маніпулює ними. Спорт є дуже важливою частиною їхньої пропаганди, і ми багато чого зробили для світу, щоб не допустити їх до міжнародного спортивного руху. Навіть журналісти не можуть з’явитися на Олімпіаді під їхнім прапором.”
