Позначка: Оман

  • Українців розкритикували за відео з черепахою в Омані

    Українців розкритикували за відео з черепахою в Омані

    У соцмережах розгорівся скандал навколо відео з Оману, на якому українські туристи сідають на морську черепаху, що перебувала на пляжі та, за повідомленнями медіа, відкладала яйця. Кадри активно поширювали у Threads і різко критикували за поводження з дикою твариною.

    У публікаціях фігурує український воркаут-атлет Вадим Олейник. За даними StopCor, на відео також була його супутниця. Після хвилі критики частина публікацій зникла із соцмереж, а сам Олейник оприлюднив вибачення.

    Українців розкритикували за відео з черепахою в Омані

    Він заявив, що не знав правил поводження з морськими черепахами та не мав наміру завдати тварині шкоди. Також Олейник перепросив перед природоохоронними структурами Оману.

    Ситуація викликала особливе обурення через те, що морські черепахи є дикими тваринами, а втручання людини під час кладки яєць може створювати для них додатковий стрес. Італійський природоохоронний проєкт Biologicamente, який також поширив кадри, наголосив, що таких тварин не можна використовувати як реквізит для фото чи фізично навантажувати.

    Користувачі соцмереж повідомляли, що надсилали відео до міжнародних організацій із захисту тварин. Водночас у відкритих джерелах, які вдалося перевірити, немає підтвердження, що щодо Олейника вже відкрито кримінальне провадження або призначено конкретний штраф в Омані.

    Олейник відомий у воркаут-середовищі: у 2026 році World Street Workout and Calisthenics Federation включила його до своєї Hall of Fame.

  • Трамп оголосив про «100% контроль» над Ормузькою протокою: що насправді відбувається з головною нафтовою артерією світу

    Трамп оголосив про «100% контроль» над Ормузькою протокою: що насправді відбувається з головною нафтовою артерією світу

    Президент США Дональд Трамп заявив, що американські військово-морські сили фактично встановили повний контроль над Ормузькою протокою та очистили стратегічний водний шлях від мін, передає CNN.  За його словами, протока тепер відкрита для судноплавства, а саме ВМС США є силою, яка контролює ситуацію в районі одного з найважливіших енергетичних маршрутів планети. Водночас дані про рух комерційних суден та заяви Ірану свідчать, що говорити про повне повернення Ормузу до нормальної роботи поки зарано.

    Гучну заяву Трамп зробив 10 серпня під час спілкування з журналістами в Овальному кабінеті Білого дому. Американський президент стверджує, що Сполучені Штати провели масштабну операцію з пошуку та знешкодження мін, встановлених у районі протоки.

    «Єдиний, хто зараз контролює Ормузьку протоку, — це ВМС США», — заявив Трамп, додавши, що американські сили контролюють водний шлях «на 100%».

    За словами американського президента, загроза мінування все ще може виникати: окремі міни можуть з’являтися у воді, однак американські військові їх виявляють та знешкоджують. Трамп при цьому заявив, що США «прочистили всю протоку».

    Однак саме формулювання президента про повне відкриття Ормузу потребує обережності. За даними ЗМІ, які відстежують ситуацію із судноплавством, рух через стратегічний маршрут усе ще не повернувся до довоєнного режиму. Тому слова Трампа наразі передусім відображають позицію американської адміністрації щодо військового контролю над водним шляхом, а не остаточне політичне врегулювання статусу протоки.

    Чому Ормузька протока настільки важлива

    Ормуз — вузький морський прохід між Іраном та Оманом, який з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та далі з Індійським океаном. У найвужчій частині протока має приблизно 30 кілометрів завширшки.

    У нормальних умовах через цей маршрут проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та значні обсяги скрапленого природного газу. Саме тому будь-яка загроза блокування Ормузу практично миттєво стає проблемою не лише для країн Перської затоки, а й для глобальної економіки.

    Через протоку проходять танкери, що перевозять енергоресурси з Саудівської Аравії, Іраку, Кувейту, Об’єднаних Арабських Еміратів, Катару та інших держав регіону. Тривале порушення судноплавства здатне впливати на ціни на нафту, страхування танкерів, вартість фрахту та зрештою — на ціни енергоносіїв далеко за межами Близького Сходу.

    Саме контроль над Ормузом став одним із головних важелів Тегерана у протистоянні зі США. Європейський Союз ще навесні розширив санкційний механізм, щоб отримати можливість запроваджувати обмеження проти осіб та структур, причетних до перешкоджання свободі судноплавства в регіоні. ЄС прямо заявляв, що дії проти суден у протоці суперечать міжнародному праву.

    У червні Євросоюз також запровадив санкції проти командування ВМС Корпусу вартових ісламської революції в провінції Хормозган. За даними Ради ЄС, іранська сторона запроваджувала систему контролю, за якої судна мали передавати інформацію про себе, вантаж і пункт призначення, після чого вирішувалося питання щодо їхнього проходження.

    Розмінування Ормузу триває не перший місяць

    Американська операція в районі протоки розпочалася значно раніше за нинішню заяву Трампа. Ще у квітні Центральне командування США повідомляло про підготовку умов для розмінування Ормузу та прокладання безпечних маршрутів для комерційного судноплавства.

    До операції залучалися американські військові кораблі та спеціалізовані засоби, включно з безпілотними підводними системами. Вашингтон заявляв, що після визначення безпечних маршрутів відповідну інформацію передаватимуть судноплавній галузі.

    Сам Трамп тоді визнавав, що у воді можуть залишатися міни, які необхідно знайти та ліквідувати.

    Тепер президент США стверджує, що ця робота фактично завершена.

    Але Іран не відмовився від претензій на контроль

    Ключова проблема полягає в тому, що фізичне розмінування протоки не означає автоматичного політичного врегулювання.

    Іран раніше наполягав, що судна повинні використовувати маршрути, схвалені Тегераном. Корпус вартових ісламської революції також вимагав від кораблів підтримувати зв’язок з іранськими військово-морськими силами під час проходження Ормузу.

    Ситуацію додатково ускладнила спроба Оману запропонувати альтернативний механізм. Маскат виступив за регіональне управління протокою та добровільні платежі за певні послуги замість моделі, за якої Іран фактично контролював би водний шлях і стягував плату за його використання. За інформацією Reuters від 28 липня, саме питання контролю над Ормузом залишалося одним із головних каменів спотикання в процесі врегулювання американсько-іранського конфлікту.

    Раніше досягнуті домовленості передбачали тимчасове безкоштовне проходження комерційних суден протягом 60 днів та проведення операцій із розмінування. Водночас остаточна модель управління протокою після завершення цього періоду залишилася невизначеною.

    Тегеран висунув Вашингтону додаткові умови

    Ще одна проблема для заявленого Трампом «відкриття» Ормузу — позиція самого Ірану.

    Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявляв, що домовленості між Тегераном та Маскатом щодо маршруту недостатньо для повного відновлення роботи стратегічного водного шляху. Іран пов’язує остаточне врегулювання з ширшим комплексом питань у відносинах зі Сполученими Штатами.

    Таким чином, навіть після заяви Вашингтона про завершення розмінування залишається принципова суперечність: США наполягають на свободі проходу міжнародною протокою, тоді як Тегеран прагне зберегти значний вплив на правила судноплавства.

    Вашингтон раніше прямо відкидав можливість обов’язкової плати за прохід. Держсекретар США Марко Рубіо заявляв, що жодна держава не може одноосібно претендувати на міжнародний водний шлях або вимагати плату лише за право його використання.

    Заява Трампа може бути сигналом не лише Ірану

    Твердження президента США про «100% контроль» має також політичне та економічне значення. Для Вашингтона критично важливо переконати судноплавні компанії та енергетичні ринки у тому, що Ормуз поступово стає безпечнішим.

    Трамп уже використовував подібну риторику раніше. У березні він закликав нафтові компанії відновлювати перевезення через протоку, стверджуючи, що американські сили суттєво послабили можливості Ірану загрожувати судноплавству. Водночас уже тоді залишалися питання щодо реального масштабу розмінування та готовності комерційних перевізників повернутися на маршрут.

    Нинішня заява є значно категоричнішою: Трамп уже не говорить про часткове відновлення безпеки, а заявляє про повний контроль американського флоту.

    Проте остаточним тестом стане не політична заява Білого дому, а фактичне повернення танкерів і торговельних суден до нормального режиму роботи. Поки цього не сталося, ситуація навколо Ормузької протоки залишається частиною ширшого протистояння США та Ірану.

    Фактично зараз існують дві паралельні реальності. Вашингтон заявляє, що військова загроза мінування значною мірою усунена і протока перебуває під контролем ВМС США. Тегеран, своєю чергою, не відмовляється від претензій на участь у визначенні правил проходу суден та пов’язує повне відкриття Ормузу з ширшими політичними домовленостями.

    Тому слова Трампа про «100% контроль» можуть означати важливий військовий перелом навколо Ормузу, але ще не ставлять крапку в боротьбі за один із найважливіших морських маршрутів світу.

  • Російська нафта розлилася біля Оману на сотні кілометрів: аварія «тіньового флоту» загрожує заповіднику

    Російська нафта розлилася біля Оману на сотні кілометрів: аварія «тіньового флоту» загрожує заповіднику

    Біля узбережжя Оману продовжує розростатися масштабний розлив нафти з підсанкційного танкера Caroline Bezengi, який перевозив російську сиру нафту та сів на мілину поблизу архіпелагу Халланіят. За останньою офіційною оцінкою оманської влади, площа забруднення становить близько 390–400 квадратних кілометрів, однак незалежні екологічні організації за супутниковими знімками фіксували значно більшу зону нафтового шлейфу — від 600 до майже 800 км² у різні дні. Ситуація особливо небезпечна через те, що аварія сталася у межах екологічно вразливого морського району.

    Нафтовий танкер Caroline Bezengi вже кілька тижнів перебуває біля острова Аль-Кіблія в архіпелазі Халланіят на півдні Оману. Судно було завантажене російською нафтою і прямувало до Азії. За даними Reuters, на борту могло перебувати близько одного мільйона барелів сирої нафти, тоді як Greenpeace оцінює завантаження приблизно у 800 тисяч барелів.

    Проблеми на судні почалися ще 8 червня біля узбережжя Ємену. Морські джерела Reuters повідомляли, що екіпаж передав інформацію про серйозну несправність, а попередні оцінки вказували на вибух на борту. Остаточна причина інциденту офіційно не встановлена. Після цього танкер опинився біля Оману й сів на мілину неподалік Халланіятських островів.

    Спочатку масштаби витоку здавалися значно меншими. Наприкінці липня супутникові знімки показували пляму приблизно на 20–45 км². Уже на початку серпня Greenpeace оцінила її приблизно у 150 км², а до 4 серпня — близько 600 км². Експерт нідерландської організації PAX Вім Звейненбург, аналізуючи знімки за 7 серпня, оцінив загальний нафтовий шлейф уже майже у 800 квадратних кілометрів.

    Ця різниця у цифрах не означає, що одна зі сторін обов’язково помиляється. Площа видимої нафтової плівки швидко змінюється через течії, вітер, хвилі та розсіювання нафти. Частина забруднення може ставати менш помітною на супутникових знімках, не зникаючи повністю з морського середовища. Саме тому оманська влада станом на 10 серпня говорила приблизно про 390 км², тоді як екологічні організації в попередні дні фіксували значно ширше розповсюдження.

    Особливе занепокоєння викликає місце аварії. Танкер стоїть поблизу незаселеного острова Аль-Кіблія, що входить до архіпелагу Халланіят та морської природоохоронної зони. За даними Greenpeace, значні ділянки берегової лінії острова вже зазнали впливу нафти, тоді як частина забруднення продовжує дрейфувати у відкритому морі.

    Цей район має виняткове значення для біорізноманіття Аравійського моря. Тут мешкають рідкісні аравійські горбаті кити, а також морські птахи, зокрема сокотрійські баклани, черепахи та інші вразливі види. Саме через це навіть відносно невеликий витік міг би мати серйозні наслідки, а нинішні масштаби створюють ризик довготривалого забруднення прибережних екосистем.

    Оманська влада заявила, що нафтовий шлейф рухався на північний схід і перебував приблизно за сім кілометрів від узбережжя. На цей момент безпосередньої загрози для опріснювальних установок і туристичної інфраструктури, за офіційною оцінкою, немає. Водночас фахівці попереджають, що ситуація може швидко змінитися залежно від погоди та морських течій.

    Професор екологічної мікробіології Тоні Гутьєррес з Університету Геріот-Ватт пояснював Reuters, що такий масштаб забруднення потребує комплексної операції. Йдеться про використання бонових загороджень, спеціальних суден для збору нафти, сорбентів та, за певних умов, хімічних диспергаторів. Найбільший ризик виникне, якщо значні обсяги сирої нафти потраплять на мілководдя або безпосередньо на берег, де очищення стає значно складнішим і дорожчим.

    Greenpeace заявляє, що стан судна продовжує погіршуватися. Супутникові знімки, проаналізовані екологами, свідчили, що танкер поступово сильніше занурювався у воду, а інтенсивність витоку зростала. Організація попереджає, що у разі подальшого руйнування корпусу аварія може перетворитися на значно масштабнішу екологічну катастрофу.

    Сам Caroline Bezengi — старий нафтовий танкер, побудований у 2001 році. Його довжина становить близько 274 метрів. Саме такі великі, але старі судна часто стають частиною так званого «тіньового флоту», який Росія використовує після введення західних санкцій для транспортування своєї нафти до третіх країн.

    Британія офіційно внесла Caroline Bezengi, IMO 9224439, до санкційного переліку суден, задіяних у перевезенні російської нафти до третіх країн. Судно також фігурує у санкційних рішеннях Європейського Союзу як таке, що бере участь у нерегулярних і ризикованих практиках судноплавства.

    За даними відстеження суден, у квітні–травні Caroline Bezengi завантажував нафту в російському порту Новоросійськ на Чорному морі, а наприкінці травня пройшов через Суецький канал. Потім судно прямувало в напрямку Азії.

    Greenpeace звертає увагу ще на одну проблему: у танкера немає звичайного страхового покриття від одного з міжнародно визнаних P&I-клубів, які традиційно страхують відповідальність судновласників за великі аварії та екологічні збитки. За даними організації, в документах 2025 року страхувальником Caroline Bezengi значилася маловідома компанія з Киргизстану Arsenal Kyrgystan. Чи діє це покриття зараз і чи вистачить його для фінансування ліквідації наслідків, невідомо.

    Ситуація ще більше ускладнюється статусом прапора. Greenpeace повідомляє, що судно втратило реєстрацію Камеруну 29 травня, після чого Міжнародна морська організація позначає його прапор як невідомий. За даними екологів, оманська влада зверталася до власника судна з вимогою вжити заходів, однак оперативної реакції не отримала.

    Reuters раніше встановив, що зареєстрованим власником танкера є Rentoor Shipmanagement Ltd, а менеджером — Villar Shipmanagement Ltd. Обидві структури, за даними LSEG, пов’язані з Китаєм. Журналісти не змогли отримати від них оперативних коментарів.

    Саме така структура власності та страхування є типовою рисою російського «тіньового флоту». Після західних санкцій проти російської нафти Москва значно збільшила використання старих танкерів, які працюють через маловідомих власників, часто змінюють прапори та не користуються послугами провідних міжнародних страховиків.

    Екологи роками попереджали, що це створює не лише санкційні, а й екологічні ризики. Старі судна частіше потребують ремонту, а у випадку серйозної аварії може виявитися незрозумілим, хто саме повинен оплачувати евакуацію судна, очищення моря та компенсацію збитків. Greenpeace називає історію Caroline Bezengi показовим прикладом таких ризиків.

    На цьому етапі оманська влада направила спеціальні групи для локалізації наслідків аварії та моніторингу стану моря. Водночас міжнародні екологи закликають Маскат у разі необхідності просити міжнародну допомогу, оскільки очищення сотень квадратних кілометрів моря може потребувати значно більших ресурсів, ніж здатні швидко мобілізувати місцеві служби.

    Найбільший ризик залишається всередині самого танкера. Навіть якщо частина нафтової плями розсіюється у відкритому морі, на борту все ще можуть залишатися сотні тисяч барелів сирої нафти. Якщо корпус продовжить руйнуватися, обсяг витоку може різко збільшитися. Саме тому екологи зараз говорять не лише про ліквідацію вже існуючого забруднення, а й про необхідність терміново стабілізувати судно та відкачати залишки вантажу.

    Отже, аварія Caroline Bezengi вже стала однією з найбільш показових екологічних історій, пов’язаних із російським «тіньовим флотом». Офіційно підтверджена зона нафтового забруднення сягає приблизно 390–400 км², тоді як незалежні супутникові оцінки в окремі дні показували від 600 до майже 800 км². Нафта вже торкнулася заповідної берегової лінії, а судно продовжує перебувати в нестабільному стані з великою кількістю вантажу на борту.

    Тому головне питання зараз уже не лише в тому, наскільки великою стала пляма, а в тому, чи вдасться Оману та міжнародним партнерам зупинити подальший витік до того, як аварія переросте у ще масштабнішу катастрофу для Аравійського моря.

  • Переговори під загрозою: Іран відкинув план Омана щодо Ормузької протоки та висунув власні умови

    Переговори під загрозою: Іран відкинув план Омана щодо Ормузької протоки та висунув власні умови

    Іран відмовився підтримати запропонований Оманом план спільного контролю над Ормузькою протокою, що може суттєво ускладнити відновлення переговорного процесу між Тегераном і Вашингтоном. За даними The Wall Street Journal, розбіжності щодо майбутнього одного з найважливіших морських торговельних маршрутів світу стали новою перешкодою на шляху до деескалації напруженості в регіоні.

    Як повідомляє видання, Оман, який має вихід до Ормузької протоки та межує з Іраном через цей стратегічний водний шлях, запропонував тимчасову модель рівномірного розподілу зон контролю між двома країнами. Ініціатива мала стати одним із кроків до відновлення безпечного судноплавства та створення умов для подальших дипломатичних переговорів між Іраном і США.

    Однак Тегеран відкинув запропонований варіант. Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді заявив, що запропонована схема не відповідає безпековим інтересам країни. За його словами, Іран готовий перейти до наступного етапу переговорів лише за умови, якщо Оман погодиться із зустрічною пропозицією Тегерана.

    Іранська сторона наполягає, щоб вхідний маршрут для суден повністю проходив під контролем Ірану, тоді як лише частина вихідного маршруту могла б залишитися під контролем Омана. У Тегерані вважають, що саме така модель здатна гарантувати національну безпеку країни.

    Гарібабаді пояснив, що запропонований Оманом рівний розподіл транзитних маршрутів не усуває головних ризиків для Ірану. За його словами, останні події продемонстрували, що Ормузька протока може використовуватися для проходження американських військових кораблів, які, як стверджує Тегеран, брали участь в операціях проти іранської території. Саме тому іранська влада вважає необхідним отримати ширші повноваження щодо контролю над судноплавством.

    Водночас американські джерела різко розкритикували позицію Ірану. Один із представників США заявив, що вимоги Тегерана є необґрунтованими та виходять за межі міжнародного права. За його словами, Ормузька протока є міжнародним водним шляхом, а тому жодна держава не має права одноосібно контролювати або обмежувати транзит через неї.

    За інформацією The Wall Street Journal, після припинення взаємних ударів між США та Іраном минулої п’ятниці активізувалися дипломатичні контакти за посередництва регіональних партнерів. Однією з ідей було запровадження 10-денного режиму припинення вогню, який міг стати першим кроком до ширших переговорів. Однак відмова Ірану від компромісного плану Омана викликала розчарування серед країн-посередників і поставила під сумнів перспективи подальшого діалогу.

    Напередодні низка міжнародних ЗМІ повідомляла, що Оман та Іран продовжують консультації щодо відновлення повноцінного судноплавства через Ормузьку протоку. Оманська сторона висловлювала сподівання, що найближчим часом вдасться оголосити про прогрес у переговорах.

    Раніше агентство Reuters також повідомляло, що Оман представив Ірану окремий варіант врегулювання, який передбачав запровадження платного проходження суден через Ормузьку протоку. Згідно з цією пропозицією, Іран мав би отримувати частину доходів від транзиту, а країни Перської затоки були готові розглядати можливість функціонування такого механізму. Водночас нинішня відмова Тегерана від компромісного підходу може ускладнити не лише дипломатичний процес, а й подальші домовленості щодо безпеки одного з ключових маршрутів світової торгівлі.

  • Нова ескалація в Ормузькій протоці: Іран атакував комерційні судна ракетами

    Нова ескалація в Ормузькій протоці: Іран атакував комерційні судна ракетами

    Корпус вартових ісламської революції Ірану (КВІР), за даними американських посадовців, завдав ракетного удару по двох комерційних суднах, які проходили через Ормузьку протоку. Внаслідок атаки обидва судна зазнали значних пошкоджень, однак інформації про загиблих чи постраждалих членів екіпажів наразі немає.

    Про інцидент спочатку повідомило видання Axios із посиланням на двох американських чиновників. Згодом інформацію підтвердили міжнародні агентства, зокрема Reuters, а також низка західних медіа.

    За даними джерел, Іран випустив щонайменше дві ракети по цивільних суднах, які здійснювали транзит через одну з найважливіших морських транспортних артерій світу. Обидва кораблі отримали суттєві пошкодження корпусу та внутрішніх систем, проте екіпажі змогли уникнути людських втрат.

    Паралельно британське агентство United Kingdom Maritime Trade Operations (UKMTO) повідомило про сигнал лиха від капітана танкера, який перебував поблизу узбережжя Оману. За інформацією відомства, судно було уражене невідомим боєприпасом, після чого на борту виникла масштабна пожежа.

    За інформацією американських чиновників, друге комерційне судно також було уражене практично одночасно з першим. У Вашингтоні розцінюють цей інцидент як чергову атаку Ірану на міжнародне цивільне судноплавство, що може поставити під загрозу безпеку одного з ключових енергетичних маршрутів світу.

    Ормузька протока є стратегічним морським коридором, через який щодня транспортується значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу. Будь-яка ескалація в цьому районі традиційно викликає занепокоєння на світових енергетичних ринках та серед міжнародних судноплавних компаній.

    Інцидент стався на тлі напружених, але безрезультатних непрямих переговорів між США та Іраном щодо безпеки судноплавства в Ормузькій протоці. За даними Axios, атака може поставити під загрозу попередні домовленості про зниження напруженості в регіоні.

    Офіційний Тегеран станом на момент публікації не підтвердив відповідальність за удар. Водночас іранські державні медіа заявили, що одне із суден нібито проігнорувало попередження щодо маршруту руху, хоча прямого визнання атаки не зробили.

  • «Кожен одинадцятий під загрозою»: CNN підрахував, скільком країнам уже погрожував Трамп

    «Кожен одинадцятий під загрозою»: CNN підрахував, скільком країнам уже погрожував Трамп

    Президент США Дональд Трамп за час свого нинішнього президентського терміну погрожував застосуванням сили або військовими діями щонайменше 15 країнам світу. За підрахунками CNN, це означає, що під загрозою опинився фактично кожен одинадцятий мешканець планети.

    Про це йдеться в аналітичному матеріалі CNN, який присвячений різкому загостренню риторики Білого дому та дедалі агресивнішій зовнішній політиці Вашингтона.

    Останньою країною, яка потрапила до цього списку, став Оман. За даними журналістів, Трамп допустив можливість силового сценарію через контроль над стратегічними маршрутами та безпекою в регіоні Близького Сходу.

    Аналітики CNN зазначають, що географія заяв американського президента вже охоплює одразу кілька континентів — Північну й Південну Америку, Азію, Африку та навіть Європу. Формально до списку потрапила й Данія через неодноразові заяви Трампа щодо Гренландії.

    За інформацією телеканалу, протягом нинішнього терміну США вже проводили військові операції або удари на території семи країн. Серед них — Іран, Ірак, Сирія, Ємен, Сомалі, Нігерія та Венесуела.

    Водночас ще низці держав Трамп публічно або непрямо погрожував можливим застосуванням сили. До цього переліку CNN відносить:

    — Канаду;
    — Колумбію;
    — Кубу;
    — Мексику;
    — Панаму;
    — Данію;
    — Оман.

    Журналісти наголошують, що ці випадки не можна ставити в один ряд. Частина заяв стосувалася боротьби з терористичними угрупованнями чи безпеки судноплавства, однак в інших випадках ішлося про прямий тиск на уряди або навіть натяки на можливе втручання.

    Окрему увагу CNN звертає на так звану «теорію божевільного», яку раніше пов’язували з політикою президента США Річарда Ніксона. Її суть полягає у створенні образу максимально непередбачуваного лідера, здатного на радикальні дії, щоб змусити опонентів поступатися ще до реального конфлікту.

    На думку експертів, Трамп свідомо використовує саме таку модель поведінки у міжнародній політиці.

    У матеріалі також зазначається, що президент США дедалі частіше говорить про стратегічний контроль над ключовими територіями та транспортними маршрутами. Зокрема, серед потенційних «геополітичних цілей» Трампа CNN називає:

    — Канаду;
    — Кубу;
    — Гренландію;
    — Панамський канал;
    — Венесуелу.

    Журналісти припускають, що Трамп прагне максимально посилити вплив США на критично важливі точки світової логістики та безпеки — зокрема Ормузьку протоку, Панамський канал і Арктичний регіон.

    Останні заяви президента США дедалі частіше викликають резонанс не лише серед опонентів, а й усередині самих Сполучених Штатів. Нещодавно Трамп публічно заявив, що його не турбують звинувачення у «диктаторських» методах правління.

    «Краще бути геніальним диктатором, ніж тупим», — сказав американський президент під час одного з публічних виступів.

    Ще однією гучною заявою стало твердження Трампа про те, що він нібито міг би стати прем’єр-міністром Ізраїлю через високий рівень популярності в цій країні.

    Крім того, президент США оголосив про плани створити навколо Білого дому «імперію дронів». За словами Трампа, резиденцію президента захищатиме безпрецедентна кількість безпілотників.

    У CNN наголошують, що така риторика дедалі сильніше впливає на міжнародну політику та світову безпеку. Частина союзників США вже висловлює занепокоєння через непередбачуваність Вашингтона, тоді як противники Америки використовують ці заяви у власній пропаганді.

    Попри це, команда Трампа продовжує наполягати, що жорстка риторика є елементом стримування і способом захисту американських інтересів у світі.

  • Трамп заявив про майже узгоджену мирну угоду з Іраном: США анонсували відкриття Ормузької протоки

    Трамп заявив про майже узгоджену мирну угоду з Іраном: США анонсували відкриття Ормузької протоки

    Президент США Дональд Трамп заявив, що меморандум про взаєморозуміння щодо мирної угоди між США та Іраном «здебільшого узгоджений». За його словами, документ передбачає відкриття Ормузької протоки та поступове зниження напруги на Близькому Сході.

    Про це Трамп повідомив у своїй соцмережі Truth Social. Інформацію також поширили Al Jazeera, The New York Times та Clash Report із посиланням на іранське агентство Fars.

    За словами Трампа, він провів серію телефонних переговорів із лідерами мусульманських країн, зокрема Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Пакистану, Туреччини, Єгипту, Йорданії та Бахрейну. Також американський президент окремо поспілкувався з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу.

    «Остаточні аспекти та деталі угоди наразі обговорюються і будуть оголошені найближчим часом. Окрім багатьох інших елементів угоди, буде відкрито Ормузьку протоку», — заявив Трамп.

    За даними медіа, проєкт мирної угоди передбачає припинення бойових дій у регіоні, зокрема деескалацію конфлікту в Лівані. Документ також містить положення про розморожування приблизно 25 мільярдів доларів іранських активів в обмін на стабілізацію безпекової ситуації.

    Крім цього, план нібито передбачає скорочення присутності ВМС США в районі Ормузької протоки та відведення частини американських військ далі від іранських кордонів.

    За інформацією західних медіа, після підписання меморандуму сторони матимуть 30 днів для остаточного погодження параметрів нової ядерної угоди. Паралельно Іран та Оман мають узгодити технічні умови транзиту суден і контролю над судноплавством в Ормузькій протоці.

    Ормузька протока є одним із найважливіших морських маршрутів у світі. Через неї проходить значна частина глобального експорту нафти та скрапленого газу. Будь-яке загострення ситуації навколо протоки традиційно впливає на світові ціни на нафту та міжнародні ринки.

    Водночас у Тегерані вже поставили під сумнів частину заяв Трампа. Іранська сторона назвала неправдивими слова президента США про «повернення до нормального стану» в Ормузькій протоці.

    У Тегерані наголосили, що навіть у разі пожвавлення судноплавства Іран продовжить повністю контролювати протоку, включно з маршрутами руху, дозволами на проходження та графіками суден.

    Крім того, іранська влада заявила, що питання ядерних зобов’язань у нинішніх переговорах нібито не обговорювалося, а частина заяв Трампа розрахована насамперед на внутрішню американську аудиторію.

    Напередодні Трамп також заявляв, що планує зустрітися зі своїми переговірниками, щоб обговорити останню пропозицію Ірану та вирішити, чи будуть США відновлювати активну фазу конфлікту.

    На тлі цих заяв міжнародні ринки уважно стежать за ситуацією в районі Перської затоки. Раніше через загрозу блокування Ормузької протоки та ризики ескалації конфлікту між США та Іраном світові ціни на нафту різко зростали.

  • OPEC+ підвищує квоти на нафту, але Ормуз блокує експорт

    OPEC+ підвищує квоти на нафту, але Ормуз блокує експорт

    Країни нафтового альянсу OPEC+ готуються ухвалити рішення про чергове — вже третє поспіль — підвищення квот на видобуток нафти. Як повідомляє Reuters із посиланням на джерела, відповідна домовленість може бути затверджена під час зустрічі ключових учасників у неділю.

    За попередніми даними, сім провідних країн альянсу планують збільшити видобуток приблизно на 188 тисяч барелів на добу у червні. Йдеться про Саудівську Аравію, Ірак, Кувейт, Алжир, Казахстан, Росію та Оман. Саме ці держави останніми роками формують ядро рішень щодо коригування нафтовидобутку в межах OPEC+.

    Попри намір збільшити видобуток, учасники ринку наголошують: фактичний ефект цього рішення буде обмеженим. Причина — триваюча війна між США та Іраном, яка розпочалася наприкінці лютого і призвела до різкого загострення безпекової ситуації в Перській затоці.

    Одним із ключових наслідків конфлікту стало закриття Ормузької протоки — одного з найважливіших транспортних коридорів для світової торгівлі нафтою. Через неї зазвичай проходить значна частина експорту з країн Перської затоки, включно із Саудівською Аравією, Іраком і Кувейтом.

    У результаті блокування протоки постачання нафти з регіону суттєво скоротилися або стали нестабільними. Це означає, що навіть за наявності формально підвищених квот країни фізично не зможуть швидко наростити експорт.

    Джерела зазначають, що рішення про підвищення квот має радше стратегічно-комунікаційний характер. Воно покликане продемонструвати, що OPEC+ готовий оперативно реагувати на зміну ситуації і збільшити постачання, щойно геополітична напруга знизиться.

    Фактично альянс сигналізує ринку, що має резервні потужності та політичну волю для стабілізації цін у разі відновлення нормальної логістики.

    Водночас аналітики підкреслюють, що навіть після відкриття Ормузької протоки швидкого повернення до довоєнних обсягів не буде. За оцінками представників нафтових компаній країн Перської затоки та міжнародних трейдерів, на повну нормалізацію потоків можуть піти тижні або навіть місяці. Це пов’язано з питаннями безпеки судноплавства, страхування перевезень та відновлення ланцюгів постачання.

    Додатковим фактором, який впливає на внутрішню динаміку альянсу, став вихід Об’єднаних Арабських Еміратів з OPEC+ з 1 травня 2026 року. ОАЕ були одним із ключових виробників, здатних швидко нарощувати видобуток, тому їхнє рішення може вплинути на баланс сил усередині організації.

    Після цього OPEC+ налічує 21 країну, включно з Іран, однак фактичні рішення щодо квот і надалі ухвалюються вузьким колом держав із найбільшими виробничими можливостями.

    Раніше альянс уже втрачав учасників: у грудні 2023 року його залишила Ангола, що також відображає певні суперечності всередині організації щодо політики квот і рівня видобутку.

    Закриття Ормузької протоки вже спричинило значні коливання на глобальному нафтовому ринку. Зменшення поставок із Перської затоки створює дефіцит, підвищує ціни та змушує країни-імпортери шукати альтернативні джерела постачання.

    У цьому контексті навіть символічне підвищення квот має значення для ринку, оскільки формує очікування щодо майбутнього збільшення пропозиції. Проте до стабілізації безпекової ситуації в регіоні вплив таких рішень залишатиметься обмеженим.

    Експерти зазначають, що найближчим часом нафтовий ринок залишатиметься чутливим до будь-яких новин із Перської затоки, а подальші дії OPEC+ будуть тісно пов’язані з розвитком конфлікту та можливістю відновлення ключових транспортних маршрутів.

  • Як російський карбамід перетворюється на “оманський” і заходить в Україну

    Як російський карбамід перетворюється на “оманський” і заходить в Україну

    Як повідомляє екс-нардеп Ігор Мосійчук, на початку листопада 2025 року до України зайшла велика морська партія карбаміду, задекларована як така, що походить з Оману. Однак документи, логістика і сам маршрут вантажу показують зовсім іншу історію — історію реекспорту, який почався у порту Дукм і завершився у Чорноморську, а між цими точками пролягли тисячі кілометрів, кілька юрисдикцій і компанія, що з’явилася на ринку лише рік тому.

    Ключовою характеристикою цієї поставки стала точка завантаження. 17 вересня 2025 року судно m/v King M під прапором Панами вийшло із порту Duqm (Oман). Цей порт у ринковому середовищі мінеральних добрив давно відомий як транзитний майданчик для вантажів, що походять не з самого Оману, а з Росії. Саме там оформлюють документи, після яких російський карбамід отримує нове позначення — «Oman».

    Судно King M має такі характеристики: тип Bulk Carrier (балкер), IMO 9614282, прапор Панама, позивний сигнал – 3ENT6, MMSI – 374560000.

    Згідно з даними системи відстеження морських суден, King M покинуло Дукм 17 вересня о 14:53. Після виходу з Оману судно не прямувало одразу до України. Воно взяло курс на узбережжя Румунії та 26 жовтня о 20:00 зайшло до порту Суліна (Sulina, Румунія). Це був технічний захід перед переходом до Чорного моря. Звідти судно продовжило рух у напрямку України та прибуло до порту Чорноморськ, де вантаж був розвантажений і оформлений на українській митниці.

    Партія містила 25 000 тонн карбаміду, що була заявлена у вантажній митній декларації під номером 25UA50009001298000 від 6 листопада 2025 року. У графах документа зазначено: походження Оман, пункт завантаження порт Duqm, ціна 350 доларів США за тонну, умови поставки CFR Чорноморськ.

    Офіційним імпортером цієї партії у документах значиться компанія ТОВ “Імпорт Сіті Хаб”. Фірма створена нещодавно, близько року тому – і задекларувала основним видом діяльності торгівлю автомобілями, а не мінеральними добривами чи хімічними продуктами. Співробітники та гравці ринку добрив повідомляють, що назва цієї компанії була невідомою українським трейдерам до появи цієї поставки.

    Попри нібито відсутність досвіду на ринку добрив, компанія пов’язана з низкою інших юридичних осіб, таких як: ТОВ «Грейн Бридж Україна», ТОВ «Агровера», ТОВ «В Агро» та інші.

    Бенефіціаром цих компаній вказаний Михайло Михайлович Вороніч. Основний КВЕД пов’язаних структур – 46.21 (оптова торгівля зерном, насінням, кормами, необробленим тютюном). Задекларований вантаж карбамід марки Б, який формально відноситься до продукції хімічної промисловості й переважно використовується в агросекторі.

    За документами товар був куплений за ціною 350 доларів за тонну, що зазначено у графі “Invoice value” митної декларації. Поставка була здійснена на умовах CFR, тобто доставкою до порту Чорноморськ займався продавець.

    По суті, дані про маршрут, ціну й імпортера дозволяють зробити обґрунтований висновок: поставка 25 тисяч тонн «оманського» карбаміду не відповідає критеріям легального походження та має ознаки схеми з імпортом російського товару через Оман.

    І поки українська митниця та контролюючі органи не приділятимуть уваги таким вантажам, ринок добрив залишатиметься доступним для «сірих» схем, які використовують морські хаби Оману та «одноразові» українські компанії для маскування справжнього походження продукції.

  • Хто така Ольга Селих і чому її призначення послом в Оман викликає питання

    Хто така Ольга Селих і чому її призначення послом в Оман викликає питання

    На тлі війни, дипломатичної ізоляції Росії і потреби в посиленні міжнародної присутності Україна несподівано призначила нову послиню в Султанат Оман — Ольгу Селих. Проте її біографія та декларація викликали низку запитань, як у журналістів, так і серед дипломатичного середовища. Адже нова представниця України ніколи не працювала в МЗС, а її минуле тісно пов’язане з будівельними тендерами, приватними компаніями й потенційними порушеннями антикорупційного законодавства.

    Ольга Селих — не кар’єрна дипломатка. Її трудова діяльність почалася у 2008 році, коли вона очолила ТОВ «Київ Інвест-Буд» — компанію, яка спеціалізувалась на будівельних роботах і неодноразово брала участь у державних тендерах. Згодом вона керувала також ТОВ «Глобал Буд-Проект», а нині має у власності ще одну компанію — «Інтернешнл Трейдинг Компані». Всі ці фірми зареєстровані за однією адресою в Києві.

    Журналісти міжнародного детективного бюро Absolution встановили, що Селих пов’язана з низкою виграних тендерів на ремонти, зокрема й для державного агентства «Укрінформ». Додаткову підозру викликає регулярна переможна ротація в закупівлях між компаніями Селих та фірмою її сестри Людмили Дякової — ТОВ «Електро-Трейдинг Україна».

    Єдиний зв’язок Селих із міжнародною сферою — проходження короткотермінових курсів у Дипломатичній академії імені Геннадія Удовенка. Жодної дипломатичної чи аналітичної роботи в системі МЗС вона не здійснювала.

    Попри це, вона була призначена послом у країну, яка має вагоме значення у сфері Близькосхідної дипломатії, контактів із Заходом і логістики.

    Найбільше питань викликає декларація Селих за 2023 рік. Вона вказала лише 150 тис. грн зарплати, отриманої за сумісництвом в ОСББ «Ліберті Люкс», де працює заступницею голови правління. При цьому про прибутки з бізнесу чи консалтингу — ані слова.

    Проте перелік задекларованого майна демонструє зовсім інший рівень достатку:

    • квартира в Києві (96,9 м²) — 1,9 млн грн;

    • нежитлове приміщення у столиці — 2,8 млн грн;

    • ділянки землі на Волині — понад 680 тис. грн;

    • авто Toyota Camry 2017 року — 874 тис. грн;

    • італійські меблі Giorgio Collection — 383 тис. грн.

    Враховуючи невідповідність між активами й офіційними доходами, експерти не виключають, що НАЗК або Нацполіція можуть відкрити провадження за фактом подання недостовірних даних.

    У соцмережах Селих підписана на низку російських сторінок: «Жіночий Рай», «Я щаслива», «Світ для тебе», а також — сторінку російського психолога Михайла Лабковського. Хоча сам по собі факт не є злочином, але в умовах повномасштабної війни з Росією викликає щонайменше занепокоєння щодо інформаційної гігієни майбутнього дипломата.