Позначка: Омбудсмен

  • Лубінець спростував заяви РФ про відмову України від полонених: «Готові забрати всіх»

    Лубінець спростував заяви РФ про відмову України від полонених: «Готові забрати всіх»

    Україна не відмовляється від жодного свого громадянина, який перебуває в російському полоні, і готова забирати всіх військовополонених, цивільних заручників та українських дітей. Заяви російської сторони про нібито відмову Києва від своїх громадян є частиною інформаційної кампанії проти України.

    Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на пресконференції в Укрінформі.

    За його словами, Росія розпочала медійну кампанію, спрямовану на дискредитацію України. Зокрема, російська сторона поширює списки українських військовополонених, яких Київ нібито не хоче забирати.

    Лубінець наголосив, що Україна готова прийняти кожного свого громадянина, якого Росія погодиться передати.

    «Ми ніколи не відмовлялись від будь-якого українського військовополоненого, цивільного заручника чи української дитини. Ми готові забирати абсолютно всіх, кого нам готова віддавати РФ», — заявив омбудсмен.

    За словами Лубінця, після появи російських списків українська сторона не залишає їх без уваги. Київ надсилає офіційні запити та підтверджує готовність оперативно забрати зазначених людей.

    Водночас, як стверджує омбудсмен, після цього російська сторона починає затягувати процедуру. Замість швидкого вирішення питання Москва запускає додаткові погодження та інші бюрократичні процеси, через що повернення людей відкладається.

    Лубінець вважає, що така тактика має не лише практичну, а й інформаційну мету. Росія, за його словами, намагається використати біль та невизначеність родин військовополонених і зниклих безвісти для створення негативного ставлення до української влади.

    Для родичів полонених ситуація залишається особливо важкою, оскільки вони щодня не мають достовірної інформації про місце перебування близької людини, її стан та перспективи повернення.

    Українська сторона раніше неодноразово заявляла про готовність продовжувати обміни та повертати своїх громадян. Водночас Київ звинувачує Росію у використанні теми військовополонених та цивільних заручників у пропагандистських цілях.

    Окремо українська влада попереджала про підготовку Росією нових інформаційних кампаній, у межах яких Москва намагається сформувати у міжнародної аудиторії уявлення про нібито гуманне ставлення до українців.

    Таким чином, заява Лубінця спрямована на спростування російських тверджень про нібито небажання України повертати своїх громадян. Українська сторона наголошує: готовність забрати військовополонених, цивільних заручників та дітей залишається незмінною, а подальше повернення залежить від готовності Росії виконувати домовленості та передавати людей.

  • «Суд Лінча стає дедалі поширенішим»: Лубінець пояснив, до чого призвела бусифікація

    «Суд Лінча стає дедалі поширенішим»: Лубінець пояснив, до чого призвела бусифікація

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що українське суспільство досягло «точки кипіння» через численні порушення прав громадян під час мобілізації, а відсутність належної реакції держави на незаконні дії окремих працівників територіальних центрів комплектування призводить до небезпечної радикалізації настроїв. За словами омбудсмена, у суспільстві дедалі частіше проявляються настрої, які можна охарактеризувати як готовність до самосуду над представниками ТЦК. Про це він заявив в інтерв’ю, присвяченому реформі системи мобілізації.

    Коментуючи резонансні випадки так званої «бусифікації», Лубінець наголосив, що роками українці спостерігали за порушеннями прав людини під час мобілізаційних заходів, однак далеко не завжди бачили реальне покарання винних.

    «Роками українці бачили несправедливість, коли представники ТЦК та СП не просто порушували права громадян, а скоювали кримінальні правопорушення і не несли за це реальної відповідальності. Це призвело до радикалізації українського суспільства. Суд Лінча, на жаль, стає все більш поширеним явищем в Україні», — заявив омбудсмен.

    Саме в цьому контексті з’явилося формулювання про те, що суспільство фактично дійшло до «точки кипіння». Водночас Лубінець не закликав до насильства. Навпаки, він підкреслив, що як працівники ТЦК, які порушують закон, так і громадяни, які нападають на військовослужбовців, повинні нести однакову юридичну відповідальність.

    За словами омбудсмена, система мобілізації потребує кардинальної реформи. Серед запропонованих ним змін — відмова від виконання мобілізації за кількісними показниками, обов’язкове використання бодікамер працівниками ТЦК та правоохоронцями, відеоспостереження у приміщеннях ТЦК, а також чітке розмежування повноважень. Він наголосив, що встановлювати особу громадянина мають виключно поліцейські, прикордонники або військовослужбовці Нацгвардії, тоді як представники ТЦК повинні перевіряти військово-облікові документи лише після встановлення особи.

    Лубінець також навів статистику звернень до Офісу омбудсмена щодо порушень під час мобілізації. Якщо у 2022 році таких звернень було лише 18, то у 2023 році — 514, у 2024 році — 3312, у 2025 році — понад 6100, а лише за першу половину 2026 року вже надійшло понад 3400 скарг. За його словами, громадяни повідомляють про незаконне позбавлення волі, застосування фізичної сили, неправомірне утримання у ТЦК, формальне проходження військово-лікарських комісій та ігнорування права на відстрочку.

    Ще 1 липня омбудсмен закликав повністю змінити підходи до мобілізації, відмовитися від «планових» показників та забезпечити відкритість роботи ТЦК. Тоді ж він заявив, що явище «бусифікації» стало системною проблемою і вимагає негайної реакції правоохоронних органів.

    Після нападу на працівників ТЦК у Львові Лубінець окремо звернувся до Міністерства оборони із закликом створити спеціальну робочу групу з реформи мобілізації. Він наголосив, що інцидент не можна розглядати ізольовано, адже він став наслідком тривалого накопичення суспільної напруги та відсутності належної реакції на численні скарги громадян.

    Омбудсмен підкреслює, що головною метою реформи має стати відновлення довіри між державою та суспільством. На його переконання, лише прозорі правила мобілізації, ефективний контроль за дотриманням прав людини та невідворотність відповідальності за будь-які порушення — незалежно від того, хто їх вчиняє — здатні знизити рівень напруги й не допустити подальшої радикалізації суспільства.

  • Мобілізували — за добу помер: родина заявила про побої, Лубінець направив запит до ТЦК

    Мобілізували — за добу помер: родина заявила про побої, Лубінець направив запит до ТЦК

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець ініціював офіційну перевірку обставин смерті чоловіка, який, за словами його родини, помер наступного дня після мобілізації працівниками Шептицького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на Львівщині. Причиною звернення стали суперечливі обставини справи, численні тілесні ушкодження, виявлені на тілі загиблого, а також твердження родичів про те, що про смерть чоловіка їх тривалий час не повідомляли. Представник Омбудсмена у Львівській області вже направив офіційний запит до Львівського обласного ТЦК та СП з вимогою надати вичерпні пояснення щодо всіх обставин цього випадку.

    Про інцидент Дмитро Лубінець повідомив після отримання звернення від родини померлого та інформації, що раніше з’явилася у відкритих джерелах. За словами омбудсмена, донька чоловіка повідомила, що її батька мобілізували 13 червня 2026 року співробітники Шептицького районного ТЦК та СП, а вже наступного дня він помер. Саме така швидкість розвитку подій, а також подальші обставини викликали серйозні питання щодо законності дій усіх причетних служб.

    Найбільше занепокоєння викликають твердження родичів про те, що сім’ю не повідомили ні про сам факт смерті, ні про відкриття кримінального провадження. За їхніми словами, тіло чоловіка майже дванадцять діб перебувало у морзі, а коли близьким нарешті дозволили його оглянути, вони помітили численні тілесні ушкодження. Родина стверджує, що виявила гематоми в районі печінки та селезінки, а також травми кінцівок, які, на їхню думку, не узгоджуються з офіційно встановленою причиною смерті.

    Водночас висновок судово-медичного дослідження містить іншу версію. Згідно з документом, причиною смерті стала гіпертрофічна кардіоміопатія — тяжке захворювання серцевого м’яза, яке могло призвести до раптової зупинки серця. Саме ця обставина породила ще одне важливе питання. Родичі звертають увагу, що лише за день до смерті чоловік проходив військово-лікарську комісію, яка визнала його повністю придатним до проходження військової служби. Якщо ж у нього справді була тяжка серцева патологія, виникають запитання щодо повноти та якості медичного огляду.

    За словами Дмитра Лубінця, родина також повідомила про труднощі з отриманням процесуальних документів та інформації щодо перебігу розслідування. Саме тому представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Львівській області Тарас Подвірний звернувся до керівництва Львівського обласного ТЦК та СП із вимогою надати повну інформацію про дії посадових осіб, перебіг мобілізації, проходження військово-лікарської комісії та всі відомі обставини смерті чоловіка.

    Омбудсмен наголосив, що незалежно від попередніх висновків чи припущень кожен подібний випадок має бути ретельно, неупереджено та повноцінно перевірений. Він підкреслив, що якщо в ході розслідування буде встановлено порушення закону, усі винні повинні понести відповідальність. За словами Лубінця, родина має право знати правду про обставини смерті близької людини, а суспільство повинно отримати чесні відповіді від державних органів.

    Окремо Уповноважений Верховної Ради з прав людини знову порушив питання необхідності реформування мобілізаційної системи. На його переконання, чинні процедури потребують комплексного перегляду, аби громадяни не були змушені захищати свої законні права вже після фактичного затримання чи мобілізації. Лубінець також вкотре розкритикував практику так званої «бусифікації», наголосивши, що подібні випадки негативно впливають на рівень довіри громадян до державних інституцій.

    Цей випадок став черговою резонансною історією, у якій Офіс Омбудсмена звертає увагу на можливі порушення під час мобілізаційних заходів. Лише у червні Дмитро Лубінець повідомляв про інший випадок у Києві, коли після мобілізаційних заходів чоловік був госпіталізований із тяжкими травмами, а після його смерті прокуратура відкрила кримінальні провадження щодо можливого перевищення службових повноважень працівниками поліції та ТЦК, а також щодо можливого неналежного виконання професійних обов’язків медиками.

    Станом на момент оприлюднення інформації Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки публічно не коментував заяви родини загиблого та вимоги Омбудсмена. Також наразі не оприлюднено результатів можливих службових перевірок або офіційної позиції щодо озвучених родичами обставин. Остаточні висновки щодо причин смерті, походження тілесних ушкоджень та можливих порушень під час мобілізації мають бути встановлені виключно в межах офіційного розслідування компетентних правоохоронних органів.

  • Залишився сам у 14 років: доля хлопця після скандальної мобілізації батька отримала несподіваний поворот

    Залишився сам у 14 років: доля хлопця після скандальної мобілізації батька отримала несподіваний поворот

    Історія 14-річного Микити з Кривого Рогу, який залишився сам після мобілізації батька та потрапив до дитячого закладу, кілька місяців не сходила з інформаційного порядку денного України. Випадок викликав широкий суспільний резонанс, реакцію правозахисників та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Тепер стали відомі нові подробиці долі хлопця, за якого переживали тисячі українців.

    Резонансна історія почалася ще у лютому 2026 року. За даними місцевих медіа та людей, знайомих із ситуацією, батько Микити, який самостійно виховував сина, прибув до територіального центру комплектування після отримання повістки. Оскільки юридично він не мав оформленого статусу батька-одинака, чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Після цього 14-річний хлопець фактично залишився без нагляду дорослих.

    Опинившись сам удома, підліток звернувся по допомогу до поліції. Правоохоронці прибули на виклик і, відповідно до чинних процедур, доставили дитину до центру соціально-психологічної реабілітації. Саме цей факт викликав хвилю дискусій у суспільстві щодо захисту прав дітей у випадках мобілізації єдиного опікуна.

    Згодом ситуацією зацікавилися правозахисники, громадські активісти та журналісти. Виявилося, що мати хлопчика тривалий час проживає за кордоном і фактично не бере участі у його вихованні. Попри це, юридично вона не була позбавлена батьківських прав, що значно ускладнювало можливість оформлення опіки чи інших механізмів захисту дитини.

    Однією з людей, яку особливо зворушила ця історія, стала депутатка Дніпропетровської обласної ради Аріна Пустова. Вона дізналася про ситуацію через знайомих та вирішила особисто допомогти хлопцю. Спочатку жінка почала регулярно відвідувати Микиту у реабілітаційному центрі, привозила йому необхідні речі та підтримувала морально. За її словами, хлопець дуже важко переживав розлуку з батьком і сподівався, що його перебування у закладі буде нетривалим.

    З часом між підлітком та родиною Аріни Пустової склалися довірливі стосунки. Сам Микита висловив бажання тимчасово проживати у їхньому домі. Однак реалізувати це рішення виявилося непросто. Попри згоду батька хлопчика, соціальні служби спочатку відмовили через відсутність офіційної згоди матері, яка перебувала за кордоном. Лише після додаткових юридичних процедур, перевірки житлових умов та оформлення необхідних документів дитині дозволили переїхати до нової сім’ї.

    У травні стало відомо, що Микита остаточно залишив дитячий заклад та переїхав до родини Аріни Пустової. За словами депутатки, першим проханням хлопця після переїзду була звичайна домашня смажена картопля. Ця деталь стала символом того, наскільки дитина скучила за домашнім теплом та нормальним сімейним життям.

    Сьогодні хлопець продовжує навчання, займається футболом та підтримує постійний зв’язок із батьком, який проходить військову службу. За словами людей, які опікуються дитиною, батько регулярно телефонує синові, цікавиться його успіхами та бере участь у вирішенні всіх важливих питань, наскільки це можливо в умовах служби.

    Паралельно тривають судові процеси щодо сімейного статусу дитини. Зокрема, розглядається питання про позбавлення матері батьківських прав через тривалу відсутність участі у вихованні сина. Якщо суд ухвалить відповідне рішення, це може стати підставою для подальшого перегляду правового статусу батька та вирішення питання щодо його можливого звільнення зі служби як єдиного опікуна неповнолітньої дитини.

    Микита під час перебування дитячому закладі. Фото надано представником Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Дніпропетровській області Олексієм Урлаткіним.

    Історія Микити стала однією з найгучніших соціальних тем останніх місяців. Вона вкотре порушила питання про захист дітей під час війни, механізми підтримки сімей мобілізованих військовослужбовців та необхідність оперативного реагування держави у випадках, коли неповнолітні залишаються без батьківського піклування.

    Попри драматичний початок, сьогодні ця історія має більш оптимістичне продовження. Хлопець більше не перебуває в інтернатному закладі, має родину, яка про нього дбає, продовжує навчання та спорт, а головне — не втрачає зв’язок із батьком, який захищає Україну на фронті.

    Водночас ця ситуація стала важливим сигналом для органів влади та соціальних служб щодо необхідності вдосконалення процедур захисту дітей під час воєнного стану. Адже за кожною такою історією стоїть не лише юридична проблема, а й доля конкретної дитини, яка потребує турботи, безпеки та підтримки.

  • У Росії змінили омбудсмена: Москалькова залишила посаду

    У Росії змінили омбудсмена: Москалькова залишила посаду

    У Росії відбулася зміна уповноваженого з прав людини: Тетяна Москалькова залишила посаду після завершення максимально дозволеного законом строку повноважень, а Державна дума РФ призначила нову омбудсменку — Яну Лантратову. Про це повідомляють російські державні агентства ТАСС і РИА Новости, а також Російська служба BBC News.

    За даними цих джерел, Москалькова обіймала посаду уповноваженого з прав людини два строки поспіль, що становить близько 10 років. Саме такий термін є граничним відповідно до російського законодавства для цієї посади. Її повноваження формально завершилися ще у квітні, після чого постало питання про оновлення керівництва інституту омбудсмена.

    Протягом своєї каденції Москалькова залишалася однією з ключових фігур у російській системі державного захисту прав людини, при цьому її діяльність неодноразово ставала предметом міжнародної критики. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році її роль значно зросла в контексті гуманітарних питань, зокрема обмінів військовополоненими та передачею тіл загиблих.

    За повідомленнями російських медіа, саме через офіс уповноваженої здійснювалася частина координації обмінних процесів між Росією та Україною. Москалькова публічно брала участь у відповідних переговорах та комунікаціях щодо списків військовополонених, а також гуманітарних процедур, пов’язаних із репатріацією тіл.

    Водночас її діяльність супроводжувалася значним міжнародним резонансом. Москалькова перебуває під санкціями Європейського Союзу, США, Канади, Австралії, Японії та низки інших країн. У санкційних рішеннях, зокрема, йшлося про її роль у підтримці політики російської держави щодо окупованих територій України, а також звинувачення у запереченні або виправданні так званих «фільтраційних заходів» та причетності до системних порушень прав людини. Окремо згадувалися звинувачення у зв’язку з депортацією українських дітей, які Росія заперечує.

    Після завершення її каденції Державна дума РФ 14 травня ухвалила рішення про призначення нового уповноваженого з прав людини. Цю посаду обійняла депутатка від партії «Справедлива Росія» Яна Лантратова.

    Призначення Лантратової відбулося в межах стандартної процедури оновлення інституту омбудсмена після завершення максимального строку повноважень попереднього керівника. Очікується, що нова уповноважена продовжить роботу інституту в умовах триваючої війни проти України та міжнародного санкційного тиску на Росію.

    Зміна омбудсмена відбувається на тлі загального посилення уваги до гуманітарних питань, пов’язаних із війною, зокрема обмінів полоненими, утриманням цивільних осіб та міжнародних звинувачень щодо порушень прав людини.

  • «Рік у бліндажах»: омбудсмен заявила про системну проблему на фронті — наказ про 15 днів на позиції фактично не працює

    «Рік у бліндажах»: омбудсмен заявила про системну проблему на фронті — наказ про 15 днів на позиції фактично не працює

    В українському війську існує серйозна проблема з тривалістю перебування військових на передових позиціях — у деяких випадках бійці можуть залишатися в бліндажах рік і навіть довше. Про це в інтерв’ю Українській правді заявила військова омбудсманка Ольга Решетилова, наголосивши, що чинні норми щодо ротації фактично не виконуються.

    За її словами, наказ про максимальний строк перебування піхоти на позиціях — до 15 днів — не дотримується на практиці. Вона назвала цю норму «мертвою», оскільки вона існує формально, але не працює в реальних умовах війни.

    Омбудсманка підкреслила, що в окремих підрозділах командири не забезпечують своєчасну ротацію особового складу, через що військові змушені тривалий час залишатися на передовій. У результаті деякі з них живуть у бліндажах або підвалах у складних умовах, іноді навіть в напівоточенні, без чітких обмежень щодо термінів перебування.

    Вона зазначила, що така ситуація не лише створює додаткове навантаження на військових, а й впливає на їхню ефективність та психологічний стан. За попередніми результатами дослідження, яке проводить Офіс військового омбудсмана, після приблизно 40 днів безперервного перебування на передовій у бійців може виникати стан апатії, коли знижується мотивація та з’являється байдужість до власної безпеки.

    «Усе, що понад 40 днів, не може бути ефективним», — наголосила вона, підкресливши необхідність перегляду підходів до ротації.

    Офіс омбудсмана вже працює над підготовкою пропозицій щодо змін до інструкцій і нормативів, які регулюють перебування військових на позиціях. Очікується, що ці рекомендації будуть передані командуванню для подальшого розгляду.

    Проблема тривалого перебування на передовій є частиною ширшого виклику, пов’язаного з ресурсами, ротацією та навантаженням на особовий склад у умовах затяжної війни. Обмежені можливості для заміни підрозділів, інтенсивність бойових дій і нестача людей у деяких напрямках можуть ускладнювати дотримання встановлених норм.

    Водночас омбудсманка наголошує, що відповідальність за дотримання умов служби лежить на командирах, і питання ротації має стати одним із пріоритетів для збереження боєздатності підрозділів.

    Нагадаємо, Офіс військового омбудсмана розпочав свою роботу на початку 2026 року. Його завданням є розгляд скарг військовослужбовців, моніторинг умов служби та захист їхніх прав.

    Заява омбудсманки піднімає важливу тему, яка стосується не лише організації служби, а й людського фактору у війні. Тривале перебування в умовах постійної небезпеки без належної ротації може мати серйозні наслідки як для окремих військових, так і для загальної ефективності армії.

    Питання ротації та дотримання встановлених норм виходить на перший план як один із ключових факторів підтримання боєздатності та збереження особового складу в умовах тривалої війни.

  • Україна та Росія провели обмін полоненими: звільнено 193 захисників

    Україна та Росія провели обмін полоненими: звільнено 193 захисників

    Україна та Росія провели черговий обмін військовополоненими, у результаті якого додому повернулися 193 українські захисники. Про це повідомив президент України, наголосивши, що серед звільнених — військовослужбовці різних підрозділів, які обороняли країну на різних напрямках фронту.

    До України повернулися бійці Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Національної поліції та Державної спеціальної служби транспорту. Серед визволених є поранені військові, а також ті, проти кого російська сторона відкривала кримінальні справи.

    Президент подякував міжнародним партнерам і всім, хто долучається до процесу повернення українських громадян, підкресливши, що робота над звільненням полонених триває постійно.

    Цей обмін став продовженням серії домовленостей щодо повернення українців із російського полону. Раніше, 11 квітня, відбувся ще один великий обмін, у межах якого було звільнено 175 військовослужбовців і семеро цивільних осіб.

    За словами уповноваженого з прав людини, стан багатьох звільнених залишається складним. Деякі з них мають серйозні травми, наслідки катувань, а також потребують тривалого лікування і психологічної реабілітації. Зокрема, один із визволених перебуває у критичному стані через тяжкі тілесні ушкодження.

    Повернення полонених залишається одним із ключових пріоритетів української держави. Влада продовжує працювати над новими обмінами, залучаючи міжнародні механізми та партнерів для пришвидшення процесу.

    Останні обміни свідчать про те, що, попри складну безпекову ситуацію, переговорний процес у гуманітарному напрямі триває. Українська сторона наголошує, що робить усе можливе для повернення кожного громадянина, який перебуває в полоні.

  • Омбудсмен б’є на сполох: у військовій частині виявили масове порушення мобілізації

    Омбудсмен б’є на сполох: у військовій частині виявили масове порушення мобілізації

    В Україні в одній із військових частин виявили масштабне порушення, пов’язане з мобілізацією. Йдеться про близько двох тисяч осіб, які, ймовірно, є непридатними до проходження служби за станом здоров’я. Про це повідомила військовий омбудсмен Ольга Решетилова.

    За її словами, наразі в частині триває перевірка, оскільки ситуація має ознаки системного збою. До розслідування вже залучили представників Міністерства оборони та командування Сухопутних військ.

    Омбудсмен наголосила, що ключове питання полягає не лише у самому факті, а в причинах такого масштабного порушення.

    «Необхідно з’ясувати, на якому саме етапі стався збій — під час роботи територіальних центрів комплектування, військово-лікарських комісій чи вже безпосередньо у військовій частині. Також не виключено, що рішення могло бути ухвалене на вищому рівні», — зазначила вона.

    Решетилова підкреслила, що ситуація є безпрецедентною, адже йдеться про одночасне потрапляння до війська великої кількості людей, які не повинні були бути мобілізовані.

    За її словами, такий випадок неможливо залишити без детального аналізу, оскільки він може свідчити про серйозні проблеми в роботі системи мобілізації.

    Наразі перевірка триває, і за її результатами мають встановити відповідальних за можливі порушення та ухвалити рішення щодо подальших дій.

  • Мобілізація без діалогу: чому зростає напруга між ТЦК і суспільством

    Мобілізація без діалогу: чому зростає напруга між ТЦК і суспільством

    Протистояння між мобілізаційними структурами та цивільним населенням в Україні дедалі частіше переходить у фазу відкритої вербальної та юридичної конфронтації. Черговим тригером стала жорстка заява Київського територіального центру комплектування, зроблена на тлі інцидентів із нападами на працівників ТЦК.

    У своєму офіційному коментарі структура вкрай різко висловилася на адресу осіб, які уникають мобілізації, використовуючи формулювання, що викликали широкий суспільний резонанс. Зокрема, мобілізаційний резерв, який переховується від призову, був охарактеризований як «сіра маса» та «бляклий плебс», а самі ухилянти фактично прирівняні до ворогів і вбивць. Така риторика стала безпрецедентною за своєю жорсткістю та викликала критику з боку правозахисного середовища.

    На цьому тлі особливо показовими виглядають цифри, оприлюднені уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем. За його словами, кількість звернень громадян щодо дій працівників ТЦК зросла в рази. Якщо у 2022 році було зафіксовано лише 18 скарг, то у 2024 році їх кількість перевищила 3400.

    Омбудсмен підтверджує наявність системних порушень, серед яких незаконне фізичне утримання громадян, вилучення особистих речей, обмеження свободи пересування та застосування сили. Окремою проблемою він називає формальний підхід військово-лікарських комісій, коли особу визнають придатною до служби лише на підставі документів, тоді як військові частини згодом відмовляються приймати таких мобілізованих через реальний стан здоров’я.

    Правозахисники зазначають, що ситуацію ускладнює відсутність ефективного діалогу між сторонами. Представники ТЦК апелюють до обов’язку захисту держави в умовах війни, тоді як громадяни вказують на масове ігнорування процесуальних прав, зокрема права на правову допомогу та належні медичні огляди.

    Дмитро Лубінець наголошує, що відповідальність за порушення закону має бути невідворотною для всіх учасників конфлікту. За його словами, війна триває, і мобілізація є необхідною, однак вона повинна здійснюватися виключно в межах чинного законодавства та з дотриманням прав людини.

    Водночас радикальні висловлювання окремих представників ТЦК та ігнорування юридичних процедур лише поглиблюють прірву між армією і суспільством. У підсумку дедалі гостріше постає питання про межу між державною безпекою та свавіллям, яке, за оцінками експертів, може дискредитувати саму ідею захисту держави в очах громадян.

  • Як правильно діяти батькам при булінгу у школі

    Як правильно діяти батькам при булінгу у школі

    Новий навчальний рік для багатьох батьків може стати випробуванням, якщо дитина стикається з булінгом у школі. Важливо не замовчувати випадки цькування, адже це шкодить фізичному та психологічному стану дитини. На сайті освітнього омбудсмена пояснюють, як правильно оформити заяву про булінг, щоб її розглянули та кривдника притягнули до відповідальності.

    Кроки при булінгу

    Батьки повинні повідомити директора школи та, за потреби, звернутися до поліції або Служби освітнього омбудсмена. Багато звернень залишаються без належного розгляду через відсутність доказів чи опису конкретних фактів булінгу.

    Правильне оформлення заяви підвищує шанси на судовий розгляд та покарання кривдника.

    Як скласти заяву

    Заява має бути письмовою і містити:

    • Прізвище, ім’я, по батькові дитини та заявника;

    • Місце проживання;

    • Суть звернення;

    • Підпис та дату подання;

    • Контактні дані (телефон, електронну пошту).

    Детально описуйте факти булінгу:

    • Коли розпочався та тривалість;

    • Дати, час і місце кожного випадку;

    • Свідки та дії інших дітей або працівників школи;

    • Наслідки для дитини (фізичні, психологічні, економічні);

    • Докази (фото, скріни, аудіо чи відео).

    Важливо відокремлювати факти від власних емоцій.

    Реєстрація заяви

    Заява має бути зареєстрована у двох примірниках: один залишається у школі з вхідним номером і датою, другий — у заявника. Після цього керівник школи зобов’язаний розглянути ситуацію та скликати комісію з питань булінгу.

    Також керівник повідомляє про заяву поліцію, або це може зробити сам заявник. Якщо булінг підтверджується, справу розглядає суд. Кривднику або його батькам можуть призначити штраф за ст. 173-4 КУпАП (булінг) або ст. 184 КУпАП (невиконання обов’язків щодо виховання дітей).

    Вчасне реагування та правильне оформлення заяви — ключ до захисту дитини та притягнення кривдника до відповідальності.